Daypolitico

Позначка: LRT

  • Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що литовські спецслужби володіють розвідувальною інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти країн Балтії та Польщі. За його словами, Кремль може вдатися до локальних атак на об’єкти критичної інфраструктури, намагаючись перевірити готовність і єдність Північноатлантичного альянсу. Про це повідомляє литовський мовник LRT.

    За словами Науседи, Росія продовжує розглядати країни східного флангу НАТО як потенційний напрямок для гібридного тиску. Литовський президент вважає, що російський диктатор Володимир Путін не відмовився від наміру випробувати міцність союзницьких зобов’язань Альянсу, тому може вдатися до окремих провокацій проти Польщі та держав Балтії.

    Як зазначив глава держави, йдеться не про масштабне військове вторгнення, а про точкові операції, які можуть бути спрямовані проти транспортної, енергетичної або іншої критично важливої інфраструктури. За його словами, для реалізації таких сценаріїв Росія може використовувати як традиційні військові засоби, так і інші інструменти впливу.

    Науседа пояснив, що розвідка вже має інформацію про сам факт підготовки можливих операцій, однак наразі неможливо визначити точний час або місце їх проведення.

    “Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про сам факт підготовки або передбачувану ціль”, — зазначив президент Литви.

    Водночас він наголосив, що литовська влада не чекає розвитку подій, а вже вживає превентивних заходів для захисту країни. За словами Науседи, у Литві суттєво посилили охорону стратегічних транспортних вузлів, енергетичної інфраструктури та інших об’єктів, які можуть стати потенційною ціллю диверсій чи атак.

    Президент підкреслив, що державні структури готуються до різних сценаріїв розвитку подій, включаючи так звані кінетичні операції. Цим терміном позначають військові дії із застосуванням фізичної сили, зокрема ракетного озброєння, ударних безпілотників, артилерії, авіації чи інших засобів ураження.

    “Йдеться про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури”, — наголосив Науседа.

    Литовська влада вважає, що подібні дії можуть бути частиною ширшої стратегії Кремля із посилення тиску на країни НАТО та створення атмосфери нестабільності в регіоні. Саме тому Вільнюс підтримує постійну координацію з партнерами по Альянсу та посилює заходи безпеки на своїй території.

    Раніше також повідомлялося про ризики можливих провокацій, які Росія може організувати із використанням безпілотників або інших засобів, намагаючись дискредитувати Україну чи створити додаткову напругу поблизу кордонів країн НАТО.

    Водночас у Польщі нещодавно заявляли, що наразі Росія не має достатніх ресурсів для здійснення повномасштабного військового нападу на польську територію. За словами представників Варшави, оприлюднення інформації про потенційні плани Кремля має стати одним із елементів стримування, щоб не допустити реалізації можливих агресивних сценаріїв.

  • Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна в принципі готова до можливого діалогу між президентом Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, однак такий контакт не може відбутися спонтанно чи без належної підготовки. Про це він сказав під час візиту до Литви, повідомляє литовський національний мовник LRT.

    За словами Буданова, розмови такого рівня між лідерами держав, які перебувають у стані війни, не відбуваються у форматі раптового телефонного дзвінка, як це може бути у звичайній дипломатичній практиці між країнами в мирний час.

    “Розмова президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним не відбудеться раптово, ніби з нізвідки, але якщо натяки Росії на діалог є правдивими, то Україна теж готова”, — заявив він.

    Буданов підкреслив, що позиція України щодо можливого мирного врегулювання залишається сталою: Київ виступає за припинення війни та досягнення справедливого миру. Водночас, за його словами, це не означає поступок або відмови від принципових позицій щодо суверенітету та територіальної цілісності держави.

    Він наголосив, що Україна неодноразово демонструвала готовність до переговорів, але лише в контексті завершення бойових дій і на умовах, які не підривають державність.

    “Ми виступаємо за припинення бойових дій. Це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Встановлення миру — це не слабкість, а прояв здорового глузду”, — сказав Буданов.

    Окремо він прокоментував і технічний аспект гіпотетичних переговорів, зауваживши, що міжнародна комунікаційна інфраструктура в умовах війни функціонує інакше, ніж у мирний час. За його словами, прямі телефонні розмови між лідерами держав у стані збройного конфлікту не є звичайною практикою і потребують складних дипломатичних і безпекових процедур.

    “Такі дзвінки не відбуваються по мобільному телефону”, — пожартував він, коментуючи можливість прямого контакту між Києвом і Москвою.

    Буданов також зазначив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною, як і внутрішньополітична ситуація в Росії, однак історично жодна система не є незмінною. Цю тезу він подав у контексті довгострокових процесів, не уточнюючи деталей.

    Його заява пролунала на тлі активних міжнародних дискусій щодо можливих форматів переговорів між Україною та Росією. Окремі політики в Європі періодично озвучують ідеї щодо необхідності прямого діалогу між лідерами двох країн, однак офіційний Київ наголошує, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення агресії та поваги до міжнародного права.

    У цьому контексті згадуються й нещодавні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який після візиту до Москви заявив, що у разі бажання України провести переговори з Путіним, Володимиру Зеленському варто звернутися безпосередньо до Кремля.

    Водночас українська сторона послідовно підкреслює, що формат потенційних переговорів має бути чітко визначений міжнародними партнерами та базуватися на принципах суверенітету України, без визнання результатів російської агресії.

    Таким чином, заява Кирила Буданова вкладається у загальну позицію України, яка залишає відкритим питання переговорів, але наголошує на їхній складності, політичних умовах і неможливості спрощених форматів комунікації між сторонами війни.

  • “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    “Для чистоти Литви”: у Вільнюсі 9 травня роздавали туалетний папір із портретом Путіна

    У Вільнюсі 9 травня біля Антакальнського кладовища відбулася акція протесту проти ідеалізації радянського минулого та романтизації окупаційного періоду. Саме туди частина представників російськомовної громади традиційно приходить у День перемоги, однак цього разу поряд із кладовищем активісти влаштували символічну антивоєнну акцію.

    Про це повідомили Delfi та LRT.

    Захід організував міжнародний благодійний фонд “Старі дракони” спільно з віцепрезидентом фонду Мартінасом Кіселяускасом. Організатори заявили, що історична пам’ять має ґрунтуватися не на радянській ностальгії, а на фактах, повазі до жертв окупацій і відповідальності перед майбутніми поколіннями.

    Найпомітнішим елементом акції став туалетний папір із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Його роздавали біля кладовища як символічний жест проти російської агресії та кремлівської пропаганди.

    “Це для чистоти Литви”, — сказав чоловік, який тримав рулон із портретом Путіна.

    Водночас відвідувачі кладовища реагували на пропозицію роздратовано та відмовлялися брати рулони. Частина людей сприйняла акцію як провокаційну, однак організатори наполягали, що її мета — нагадати про реальну історію радянської окупації, репресій і сучасної російської війни проти України.

    Біля Антакальнського кладовища також працювала поліція. За повідомленнями литовських медіа, у Вільнюсі затримали чоловіка з георгіївською стрічкою. У країнах Балтії така символіка сприймається як знак російської імперської політики та підтримки агресії.

    Схожі антивоєнні акції цього дня відбулися і в інших країнах Балтії. В естонській Нарві, що розташована на кордоні з Росією, на стіні Нарвського замку опівночі 9 травня вивісили великий плакат із зображенням закривавленого Путіна та написом “Путін — воєнний злочинець”.

    На тлі війни Росії проти України 9 травня у країнах Балтії дедалі частіше стає не днем святкування, а днем пам’яті про окупацію, депортації та злочини радянського режиму. Литва, Латвія та Естонія послідовно обмежують використання радянської та проросійської символіки, а також посилюють увагу до будь-яких публічних акцій, які можуть виправдовувати російську агресію.

    Акція у Вільнюсі стала ще одним прикладом того, як у Європі змінюється ставлення до російської версії “Дня перемоги”. Якщо для Кремля ця дата залишається частиною державної пропаганди, то для країн, які пережили радянську окупацію, вона дедалі більше асоціюється з насильством, репресіями та новими спробами Москви нав’язати свою історичну міфологію.