Daypolitico

Позначка: лудоманія

  • У PlayCity зміна керівництва: Кабмін прибрав Новікова і назвав нового очільника регулятора азартних ігор

    У PlayCity зміна керівництва: Кабмін прибрав Новікова і назвав нового очільника регулятора азартних ігор

    Кабінет Міністрів України змінив керівництво Державного агентства України PlayCity, яке контролює ринок азартних ігор та лотерей. Геннадія Новікова звільнили з посади голови регулятора за власним бажанням, а виконання його обов’язків уряд тимчасово поклав на Олексія Томашука — заступника голови агентства, який відповідав за цифровий розвиток і трансформацію. Кадрова перестановка відбулася у важливий для грального ринку момент: PlayCity саме розгортає державну систему онлайн-моніторингу, посилює боротьбу з нелегальними казино та готує нові механізми контролю.

    Рішення про зміну керівництва було ухвалене Кабміном 26 серпня. Згідно з урядовим розпорядженням №842-р, Геннадія Новікова звільнено з посади голови Державного агентства України PlayCity за власним бажанням. Іншим розпорядженням — №848-р — виконання обов’язків керівника агентства тимчасово покладено на Олексія Томашука. Він очолюватиме відомство до призначення голови PlayCity у встановленому порядку.

    Таким чином, йдеться саме про тимчасове виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення Томашука головою агентства.

    Інформація про майбутню відставку Новікова з’явилася ще в середині липня. Тоді він подав заяву про звільнення за власним бажанням. Остаточне рішення уряд ухвалив лише наприкінці серпня.

    Олексій Томашук не є новою людиною для PlayCity. До нинішнього рішення Кабміну він працював заступником голови агентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Саме так його посада зазначена на офіційному сайті регулятора.

    Урядові документи також підтверджують, що Томашук обіймав цю посаду щонайменше у 2025 році. У розпорядженні Кабміну щодо оцінювання результатів роботи державних службовців він зазначений як заступник голови PlayCity з цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. За результатами оцінювання його робота за 2025 рік отримала позитивну оцінку.

    Відкриті дані свідчать і про попередній досвід Томашука у державній цифровізації. До роботи заступником керівника PlayCity він був директором департаменту цифрових рішень, здійснення контрольно-наглядових функцій та запобігання ігровій залежності, а раніше працював у сфері цифрової трансформації системи охорони здоров’я.

    Цей досвід може бути особливо важливим саме зараз, адже одним із центральних проєктів PlayCity стала Державна система онлайн-моніторингу азартних ігор — ДСОМ.

    Її першу чергу агентство запустило у тестову експлуатацію у квітні 2026 року. Система має забезпечити державі автоматизований доступ до інформації про роботу легального грального ринку та суттєво зменшити залежність контролю від звітів, які оператори подають вручну.

    Фактично йдеться про цифрове «око» держави над легальним гральним ринком. Перша черга ДСОМ стала фінансовим ядром системи: вона збирає інформацію про прийняті ставки, виплату виграшів, повернення коштів та інші фінансові операції організаторів азартних ігор.

    І цей проєкт уже перейшов далеко за межі експерименту. Станом на 20 серпня до ДСОМ інтегрувалися 28 із 31 ліцензованого організатора азартних ігор. Кожна операція надходить до системи як окрема транзакція з унікальним ідентифікатором, тоді як інформація про гравців передається у знеособленому форматі.

    Саме за кілька днів до зміни керівника PlayCity повідомило ще про один важливий етап: агентство підписало контракт на створення другої черги ДСОМ. Виконавцем за результатами відкритого тендеру стала українська GovTech-компанія Kitsoft — ТОВ «Комп’ютерні інформаційні технології».

    Другий етап має значно розширити можливості системи. Йдеться, зокрема, про глибший аналіз результатів азартних ігор, контроль відсотка виграшу гральних автоматів, операцій з ігровими замінниками гривні та розширену аналітику процесів на ринку.

    Саме тому призначення чиновника, який безпосередньо відповідав у PlayCity за цифрову трансформацію, тимчасовим керівником агентства виглядає особливо показовим на тлі нинішнього етапу реформи.

    Саме PlayCity стало центральним елементом перезапуску державного регулювання азартних ігор після ліквідації попереднього регулятора — Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Агентство отримало повноваження контролювати легальних операторів, видавати ліцензії, боротися з нелегальними казино, застосовувати штрафи, захищати права гравців та працювати над зменшенням ризиків лудоманії.

    Масштаб сфери, яку тепер тимчасово контролюватиме Томашук, добре демонструють результати першого року роботи PlayCity.

    За даними самого агентства, протягом першого року воно видало 250 ліцензій, зокрема організаторам азартних ігор, B2B-компаніям, операторам лотерей та на гральне обладнання. В Україні також уперше за понад 12 років було перезапущено ліцензування лотерейного ринку — ліцензії отримали три оператори.

    Фінансові показники також вимірюються мільярдами. За інформацією PlayCity, організатори азартних ігор сплатили до бюджету понад 14 млрд грн податків, близько 2 млрд грн становили ліцензійні платежі у сфері азартних ігор. Ще понад 72 млн грн надійшло від ліцензійних платежів операторів лотерей, а їхні податкові надходження лише за перший квартал 2026 року перевищили 74 млн грн.

    Окремий напрям — боротьба з тіньовим сектором. За перший рік роботи регулятор повідомив про блокування понад 4100 сайтів із нелегальними азартними іграми. Крім того, PlayCity передало на блокування понад 700 акаунтів у соціальних мережах через незаконну рекламу гемблінгу.

    Агентство також відновило державний нагляд за легальним ринком після тривалого мораторію на перевірки. За результатами контролю на організаторів азартних ігор було накладено понад 988 млн грн штрафів. Причому лише у квітні 2026 року сума штрафних санкцій сягнула 946 млн грн.

    Ще одним чутливим напрямом роботи нового керівництва стане боротьба з ігровою залежністю та обмеження доступу до азартних ігор для військовослужбовців. На офіційному сайті PlayCity 24 серпня повідомило про тендер для запуску механізму автоматичного обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор.

    Таким чином, зміна керівника PlayCity відбувається фактично посеред активної фази перезавантаження всього грального ринку. Агентство одночасно запускає цифровий моніторинг фінансових операцій, розробляє другу чергу ДСОМ, блокує нелегальні казино, контролює рекламу, відновлює перевірки та працює над механізмами захисту людей від ігрової залежності.

    При цьому Олексій Томашук поки що залишається тимчасовим очільником. Розпорядження Кабміну прямо передбачає, що він виконуватиме обов’язки до призначення голови агентства у встановленому порядку.

    Тож після відставки Геннадія Новікова головна інтрига для PlayCity ще не закрита: чи залишиться Томашук керувати регулятором надалі, чи уряд шукатиме іншого постійного очільника. Наразі підтвердженого рішення щодо майбутнього постійного керівника агентства немає.

  • Українці масово обмежують себе від азартних ігор: кількість заяв зросла в рази

    Українці масово обмежують себе від азартних ігор: кількість заяв зросла в рази

    В Україні стрімко зростає кількість громадян, які добровільно відмовляються від участі в азартних іграх і подають заявки на внесення до спеціального реєстру самообмеження. За перші чотири місяці 2026 року до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, внесено понад 3 тисячі людей — це у десятки разів більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

    Таку динаміку фіксують профільні органи, які займаються регулюванням грального ринку та боротьбою з ігровою залежністю. Для порівняння: у період із червня до грудня 2025 року до реєстру було внесено лише близько 300 осіб. Таким чином, темпи зростання у 2026 році демонструють суттєве підвищення обізнаності населення щодо проблеми лудоманії та доступних інструментів самоконтролю.

    Станом на зараз у реєстрі перебуває вже понад 16 тисяч українців. При цьому щомісяця обробляється приблизно тисяча нових заяв, що свідчить про стабільний інтерес до механізму самообмеження. Експерти зазначають: це не лише статистика, а й сигнал про зміну ставлення суспільства до азартних ігор та ризиків, пов’язаних із ними.

    Сам механізм самообмеження передбачає добровільну відмову людини від доступу до легальних азартних ігор на визначений термін. Після подання заявки дані особи вносяться до реєстру, і всі ліцензовані оператори ринку зобов’язані заблокувати доступ такому користувачу до своїх сервісів. Це стосується як онлайн-казино, так і наземних гральних закладів.

    Процедура внесення до реєстру є відносно простою і займає мінімум часу. Після подання заявки вона перевіряється на коректність персональних даних, і вже протягом одного робочого дня особу можуть включити до бази. Після цього заявник отримує підтвердження електронною поштою. У разі виявлення неточностей у даних процес може бути призупинений до їх уточнення.

    Важливо, що строк самообмеження визначається самим заявником. Він може становити від шести місяців до трьох років. У випадку, якщо заяву подає родич першого ступеня споріднення, максимальний термін обмеження становить шість місяців із можливістю подальшого продовження.

    Окрім подання заяви, українцям доступні й інші інструменти для оцінки ризиків. Зокрема, на спеціалізованих платформах можна пройти тест на визначення схильності до ігрової залежності, отримати рекомендації щодо контролю поведінки та звернутися по допомогу.

    Фахівці пояснюють різке зростання кількості заяв кількома чинниками. По-перше, це активна інформаційна кампанія щодо ризиків азартних ігор. По-друге, розвиток онлайн-індустрії, яка зробила доступ до гральних сервісів максимально простим і швидким, що, у свою чергу, підвищило ризики неконтрольованої участі.

    По-третє, важливу роль відіграє загальний психологічний стан суспільства в умовах війни. Стрес, невизначеність і фінансові труднощі можуть підштовхувати людей до пошуку швидких способів отримання доходу або втечі від реальності, що робить азартні ігри більш привабливими, але водночас небезпечними.

    На цьому тлі держава посилює контроль за гральним ринком. Одним із ключових нововведень стала система онлайн-моніторингу, яка дозволяє відстежувати діяльність операторів у режимі реального часу. До неї вже підключилися перші компанії, і поступово вона має охопити весь легальний ринок.

    Ця система дає змогу контролювати фінансові операції, відслідковувати дотримання правил і своєчасно виявляти порушення. Зокрема, оператори зобов’язані автоматично перевіряти клієнтів за реєстром самообмежених осіб і блокувати їм доступ до гри.

    Експерти підкреслюють, що ефективність боротьби з лудоманією залежить від комплексного підходу. Самообмеження — це важливий, але не єдиний інструмент. Паралельно необхідні психологічна допомога, соціальна підтримка та відповідальна політика операторів.

    Водночас зростання кількості заяв до реєстру можна розглядати як позитивний сигнал. Це свідчить про те, що українці дедалі частіше усвідомлюють ризики і готові самостійно робити кроки для захисту себе та своїх фінансів.

    На думку аналітиків, якщо така тенденція збережеться, це може суттєво змінити структуру грального ринку в Україні. Попит на відповідальні і контрольовані формати участі зростатиме, а роль державного регулювання лише посилюватиметься.

    Стрімке зростання кількості українців у реєстрі самообмеження — це не просто статистика, а відображення глибших соціальних процесів. Суспільство поступово переходить від безконтрольного споживання азартних послуг до більш усвідомленого та відповідального ставлення до власної поведінки.

  • 99% добровільно: лудомани самі просять закрити їм доступ до азарту

    99% добровільно: лудомани самі просять закрити їм доступ до азарту

    У 2024 році кількість українців, які добровільно обмежили собі доступ до азартних ігор, зросла втричі. Станом на сьогодні в Реєстрі лудоманів перебувають 12 807 осіб. Про це свідчать дані аналітичної платформи “Опендатабот”.

    Протягом минулого року Реєстр поповнився на 9 389 нових осіб, тоді як у 2023 році таких звернень було значно менше. У середньому щомісяця до переліку додавалося 780 людей. Водночас 1 496 осіб було виключено — після завершення терміну обмеження.

    Загалом із моменту створення Реєстру до нього внесли 14 979 українців. Із них 2 172 вже не перебувають у списку.

    Переважна більшість — 99% — це добровільні звернення. Люди самі подають заяви про самообмеження, щоб тимчасово закрити собі доступ до участі в азартних іграх та відвідування гральних закладів. Строк обмеження — від шести місяців до трьох років.

    Лише 1% випадків — це обмеження за рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Таких рішень було 169, з них 140 — у 2023 році. Водночас, за рішенням суду до Реєстру досі не потрапила жодна людина.

    «Подати заяву про самообмеження справді легше, ніж додати до Реєстру третю особу. До того ж зростає обізнаність людей про таку можливість. Наша мета — дати максимально зручний інструмент для боротьби з ігровою залежністю», — зазначив керівник державного агентства “ПлейСіті” Геннадій Новіков.

    Варто зазначити, що з 2023 року банки зобов’язані відмовляти у кредитах людям, які мають ігрову залежність. Якщо громадянин витрачав гроші на азартні ігри, його можуть внести до спеціального фінансового Реєстру за зверненням близьких родичів — батьків, дітей або подружжя.

  • Зеленський підписав закон про гральний бізнес: головні нововведення

    Зеленський підписав закон про гральний бізнес: головні нововведення

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що кардинально змінює правила гри для ринку азартних ігор. Основні нововведення включають ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), заборону реклами азартних ігор, а також осучаснення інструментів нагляду за галуззю.

    Головні положення закону

    Як повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податків та митної політики Данило Гетманцев, закон передбачає:

    • Ліквідацію КРАІЛ: її функції будуть розподілені між профільним міністерством і новим органом без колегіального статусу.
    • Заборону реклами азартних ігор: виключення зроблено лише для обмеженого переліку дозволених способів, а також спонсорства у сфері спорту.
    • Контрольовану гру: впроваджено новий механізм нагляду за діяльністю операторів замість звичних перевірок.
    • Боротьбу з лудоманією: посилено вимоги до організаторів, додано нові підстави для анулювання ліцензії, а також передбачено блокування нелегальних вебсайтів.
    • Обов’язкові безготівкові розрахунки: тепер усі транзакції мають проходити через банки.
    • Нові правила для державних лотерей: введено вимоги, аналогічні до правил для операторів азартних ігор, включно з прозорістю структури власності та бездоганною діловою репутацією.

    Ці зміни вплинуть не лише на операторів азартних ігор, а й на учасників державних лотерей. Закон також зобов’язує суб’єктів ринку відновити подання звітності навіть у період воєнного стану.

    Ключовим нововведенням є боротьба з лудоманією, що передбачає жорсткіший контроль за діяльністю операторів. Водночас заборона реклами може обмежити популяризацію азартних ігор серед молоді.

    Новий закон – це крок до прозорості, що має скоротити зловживання у сфері азартних ігор і забезпечити захист інтересів як гравців, так і держави.

  • В Україні епідемія лудоманії

    В Україні епідемія лудоманії

    В Україні 8,5% населення зізналися, що грали в онлайн-казино або робили ставки на спорт, згідно з соціологічним дослідженням, проведеним Центром Разумкова на замовлення. Ці дані підкреслюють тривожну тенденцію: 27% українців особисто знають людей, які страждають від ігрової залежності, або родини, де живуть лудомани.

    Опитування показало, що з 2027 респондентів, 85% запевнили, що не мають жодного відношення до азартних ігор. Проте результати також свідчать про те, що кількість осіб, які знають залежних, зросла до 24%, з яких 10% знають про гравців онлайн-казино, а 14% — про тих, хто робив ставки на спорт.

    Експерт Сергій Романюк, економіст і психолог, зазначив, що респонденти, які грали в азартні ігри, могли не бути повністю відвертими через стигму, пов’язану з цією проблемою. Він також зауважив, що реальна цифра людей, які можуть бути залежними, може бути значно більшою, адже багато гравців не обговорюють свої захоплення з оточенням.

    На запитання про знайомих, які зіштовхнулися з проблемою ігрової залежності, 70% респондентів відповіли, що не мають такого досвіду. Однак 27% повідомили, що особисто знають людей або родини, які мають проблеми з азартними іграми. Романюк підкреслює, що це може свідчити про серйозні фінансові труднощі у цих людей.

    «Статистика свідчить, що один азартний гравець приносить фінансові проблеми 5–12 людям, не пов’язаним із азартними іграми. Перед тим як почати брати кредити або здавати майно до ломбарду, гравець часто звертається за фінансовою допомогою до близького оточення», — пояснює Романюк.

    Він також зазначає, що зростання ігрової залежності веде до соціальних проблем: підвищується кількість розлучень і руйнуються родини. Гравці, які страждають від ігрових травм, часто втрачають сенс життя та уникають соціального контакту, перетворюючись на «загнаних звірів».

    За даними дослідження, у США люди з проблемами азартних ігор часто мають різні психічні розлади. Постійний стрес негативно впливає на всі системи організму, підвищуючи ризик розвитку захворювань.

    Опитування проводили з 20 по 28 червня 2024 року, і його теоретична похибка не перевищує 2,3%. Ця статистика підкреслює важливість вирішення проблеми азартних ігор в Україні, адже проблема ігрової залежності стає все більш актуальною.

  • В Україні вдвічі зросла кількість людей з гральною залежністю

    В Україні вдвічі зросла кількість людей з гральною залежністю

    Кількість українців, які страждають на гральну залежність, подвоїлася за перші шість місяців 2024 року, що свідчить про серйозну кризу в цій сфері. За даними платформи відкритих даних Опендатабот, щомісяця реєстр лудоманів в Україні поповнюється в середньому на 760 осіб.

    Зазначається, що Реєстр лудоманів нині налічує 7 874 особи. При цьому 4 585 осіб було включено до реєстру за перші шість місяців 2024 року – це на 18% більше, ніж за попередні 2,5 роки загалом.

    “Щомісяця реєстр поповнюється, в середньому, на 760 осіб. Рекордним виявився квітень 2024 року, коли до Реєстру було включено 1 041 людину. Загалом за три роки існування переліку до нього потрапило 8 456 осіб із ігровою залежністю, 94% з яких — за останні 1,5 роки”, – йдеться у повідомленні.

    Верховна Рада готує новий закон про азартні ігри. Нардепи скаржаться, що раніше реалізована легалізація грального бізнесу відбулася “через одне місце”.

    Документ, зокрема, пропонує ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, створити жорсткіші обмеження по рекламі та прибрати “будь-які згадки військових, щоб не маніпулювали цим у рекламі”.

    Також ми повідомляли, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький заявив, що тиск на нього пов’язаний із розслідуванням справ щодо грального бізнесу.

  • На війні з Росією 15 квітня загинув боєць 59 ОМБр Павло Петриченко

    На війні з Росією 15 квітня загинув боєць 59 ОМБр Павло Петриченко

    До війни сержант Петриченко був проєктним менеджером, учасником громадських ініціатив, організатором акцій проти свавілля правоохоронців.

    Друзі і знайомі розповідають, яким він був.

    “Прямолінійний та чесний. Казав, що ми ж хочемо насправді дуже простої речі – щоб люди тут, нарешті, зажили гідно. Що люди мають право на гідність та щастя після всього цього. Що Путін – це абсолютне зло. Не можна йому підкорятись, не можна з ним домовлятись”, – розповідає Костянтин Батозський, політолог та очільник ГО “Розвиток Приазов’я”.

    Вони з Павлом дружили багато років. Разом організовували акції “Хто замовив Катю Гандзюк”, працювали у фонді Сергія Притули.

    “Паша був одним з тих, хто допоміг мені за 1,5 місяця довести цей фонд зі статусу “3 людини” до статусу “інституційна спроможність”, – говорить про здібності Павла Сергій Притула.

    У березні 2022 року він ще працював над волонтерськими проєктами, а у квітні 2022 пішов у ЗСУ.

    “У ЗСУ я хотів піти ще на початку лютого. Я не хотів волонтерить, відверто кажу… я не воював з 2014 по 2022 рік, і було якесь моральне переконання, що от тепер мій час піти на війну”, – говорив Павло в інтерв’ю виданню lb.ua

    Петриченко воював у складі 59 окремої мотопіхотної бригади. Звільняв Херсонщину, потім боронив Донбас.

    Якби не війна, говорив він у 2022-му, нізащо б не став військовим.

    “Мені 30 років, в мене вища освіта – не військова, і починати зараз в армії простим солдатом, виконувати накази, навіть правильні, – мене б це не задовільнило. Але зараз війна, і ми повинні воювати, виконувати накази, робити спільну справу. Цивільні мають прийти у військо і навчитись тому, що вміють робити військові. Тому що в нас немає сотень тисяч кадрових військових”, – говорив Павло.

    Павло служив в аеророзвідці. Вмів літати на різних дронах. Розвідував позиції росіян, стежив за пересуванням техніки, допомагав націлювати артилерію на скупчення військ.

    “Був скромний. Довший час не розказував про свої успіхи на полі бою. За нього розказували інші. Про знищену техніку особисто чи наведенням арти, про те, як витягував поранених, як шукав пілотів з нашої збитої “сушки”, – розповідає Притула.

    Петриченко говорив, що Україна розвалила Радянський Союз і вірив, що вона ж розвалить і Російську Федерацію.

    “Але це все одно дасть нам передишку лише на якийсь час. Бо ми воюємо з Росією вже тисячу років, і навряд це припиниться. За той час, що в нас буде, ми маємо побудувати сильну державу, щоб і далі ефективно з ними боротися”.

    Вірив, що ця “передишка” буде невеликою, років на 50.

    “Щоб я постарів, помер, і потім вже хтось інший цим займався”, – говорив він виданню lb.ua у 2022-му році.

    Павло Петриченко

    АВТОР ФОТО,HTTPS://WWW.FACEBOOK.COM/SERHIYPRYTULA

    Акції на захист Стерненка і “Хто замовив Катю Гандзюк”

    Павло Петриченко народився 16 квітня 1992 року. Жив у Києві.

    Одна з перших акцій, у якій він брав участь, – це протест у 2013 році проти відкриття російськомовної школи і на її базі російського культурного центру на лівому березі у столиці. Тоді таку школу під назвою “Київська Русь” хотів відкрити міністр освіти Дмитро Табачник.

    Павло зібрав понад дві тисячі підписів, організував протести і влада Києва передумала робити зі школи російськомовну.

    “Найважливіші акції і події в Україні відбувалися за участі чи ініціативи Павла. Акції щодо вбивства Катерини Гандзюк, акції проти свавілля поліції”, – говорить депутатка Наталя Піпа.

    Павло Брав активну участь у Майдані, в акціях на захист Сергія Стерненка, був одним з засновників ініціативи “Хто замовив Катю Гандзюк”, де вимагали знайти і покарати замовників та вбивць активістки. Часто бував у Херсоні.

    “Вбивство Каті – це одна зі сходинок до того, що трапилось потім. Катя була антиросійським політиком, вона розуміла, що є російська загроза, що влада у Херсоні слабка, корумпована, і в ній купа зрадників. І зрештою сталося те, що сталося”, – говорив Павло про Херсон і Гандзюк.

    Під час акцій “Хто замовив Катю Гандзюк” з Павлом познайомився херсонський журналіст Іван Антипенко. Вони обидва були друзями Каті.

    “Був щирою і чесною людиною, з прекрасним почуттям гумору. Гострий, розумний, кмітливий. У нього завжди була своя думка. Я дуже вдячний йому за все, що він робив. Ці люди віддали все. За те, щоб ми жили, загинули дуже багато прекрасних людей”- говорить Іван Антипенко.

    Журналіст записав інтерв’ю з Павлом Петриченком у 2022 році.

    “Він тоді в інтерв’ю говорив, що у нас такий ворог, який просто хоче, щоб нас не існувало. Ми маємо їх давити, і вони посиплються”, – розповідає Антипенко. А ще пригадує, як 24 серпня 2022 року у прифронтовому Миколаєві Павло Петриченко сказав йому, що Херсон буде українським.

    “Сьогодні в українському Херсоні я дякую тобі за службу, дякую за захист, за щирість і сміливість. Герої вмирають, але памʼять про них житиме вічно”, – говорить Іван Антипенко.

    Боротьба з онлайн-казино

    Наприкінці березня 2024 року Павло Петриченко привернув увагу до гральної залежності серед військових. Він давав багато інтерв’ю про проблему лудоманії.

    “Військові потрапляють в стресові умови, в тяжку ситуацію — війна, обстріли, бої. І телефон стає єдиною розрадою, швидким доступом до розваги, яка може викликати залежність. Ще й залазять в борги. Багато сімей з цим стикається”, – говорив Павло Петриченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

    Він став автором петиції, у якій закликав заборонити азартні ігри та доступ до онлайн-казино для військовослужбовців на час дії воєнного стану.

    За один день петиція набрала необхідну кількість підписів. Чи робитиме влада щось з проблемою онлайн-казино, поки точно невідомо.

    Павло Петриченко

    АВТОР ФОТО,HTTPS://WWW.FACEBOOK.COM/SERHIYPRYTULA

    “Ми ніколи не оговтаємось від цієї втрати”

    “Паша був уособленням людини, яка не боїться брати на себе відповідальність. Яка бореться за справедливість. Яка любить свою країну і не відступає від принципів. Ми ніколи не оговтаємось від цієї втрати”, – згадує Павла Сергій Притула.

    16 квітня у Павла Петриченко день народження. Йому мало б виповниться 32 роки.

    Друг Павла Костянтин Батозський присвятив йому щемкий пост, розповідаючи, яким веселим і сміливим він був, як любив машини і завжди мав багато бізнес-ідей.

    “Два роки поспіль, опинаючись наодинці з горем, ми так і не знаємо, що писати, говорити, згадувати. Наші протоколи слабкі та ненадійні. Слова втратили вагу. Я щойно написав про те, що вчора втратив друга. А сьогодні у нього ще день народження. Йому 32. Мені буде 44, і я все ще питаю у нього, як мені треба жити далі”, – написав Костянтин Батозський.

  • Президент України Володимир Зеленський висловився щодо проблеми онлайн-казино

    Президент України Володимир Зеленський висловився щодо проблеми онлайн-казино

    Президент України Володимир Зеленський висловився щодо проблеми онлайн-казино під час свого останнього виступу. У своїй заяві він підкреслив необхідність посилення контролю над галуззю азартних ігор в онлайні. За словами глави держави, Служба безпеки України (СБУ), Міністерство цифрової трансформації та інші відомі відомства активно розробляють відповідні кроки для контролю та регулювання цієї галузі.

    Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до впровадження заходів у сфері контролю над роботою онлайн-казино, які дадуть змогу захистити інтереси українців. Про це глава держави 2 квітня заявив у своєму вечірньому відеозверненні.

    “Провів нараду з СБУ, Мінцифри, Держспецзв’язку та секретарем РНБО щодо ситуації з онлайн-казино. Змістовні були доповіді. Готуємо відповідні кроки, які додадуть необхідний контроль над галуззю та допоможуть захистити інтереси суспільства належним чином”, — заявив Зеленський.

    Минулого тижня президент України відреагував на петицію військовослужбовця щодо заборони онлайн-казино, зокрема, він доручив керівникам СБУ, Держспецзв’язку, Міністерства цифрової трансформації та секретареві РНБО представити всю аналітику щодо цього питання і запропонувати рішення.

    Проблема з лудоманією у ЗСУ

    28 березня нардеп Олексій Гончаренко заявив, що військові, замість того, щоб інвестувати зароблені гроші в житло, програють їх у казино. Він заявив, що нібито 9 із 10 українських захисників страждають на залежність від азартних ігор (лудоманію). Командир відділення 24-ї ОШБ ЗСУ “Айдар” Станіслав Бунятов заперечив, що на такі проблеми страждають тільки “тилові” військові від нудьги.

    Іншої думки дотримується командир відділення БПЛА в 59-й ОМПБр ЗСУ Павло Петриченко, який створив петицію до президента. Він заявив, що військовослужбовці, які вже третій рік перебувають далеко від своїх родин, не маючи змоги нормально відпочити й перебуваючи в умовах постійного стресу, є психологічно вразливими.

    Один з українських захисників у соцмережах поділився однією історією ігор в онлайн-казино. За його словами, головний сержант підрозділу “підсів” на такі ігри та спочатку “спускав” якусь частину від зарплати, бойових, а потім узагалі всі бойові. Зрештою він позичив у побратимів близько півмільйона гривень

  • У лавах ЗСУ спостерігається ігрова залежність

    У лавах ЗСУ спостерігається ігрова залежність

    До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу.

    За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%. У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика.

    Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн.

    При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу. Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино.

    “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку.

    “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії.

    Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

    “Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

    Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року.

    Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

    Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.