Позначка: Лиман

  • Кривава евакуація з Лимана: військовий закрив собою цивільних від удару російського дрона

    Кривава евакуація з Лимана: військовий закрив собою цивільних від удару російського дрона

    Українські оборонці здійснили надзвичайно складну та ризиковану дводенну операцію з порятунку цивільного населення з прифронтового міста Лиман, що у Донецькій області. Як офіційно повідомила пресслужба Третього армійського корпусу, безпрецедентну гуманітарну евакуацію в умовах безперервних атак російських безпілотників та постійної загрози ворожих засідок успішно провели військовослужбовці 63 окремої механізованої бригади. Ця рятувальна місія розгорнулася безпосередньо після того, як підрозділ повністю виконав своє основне бойове завдання на цій ділянці фронту, не залишивши місцевих мешканців напризволяще під шквальним ворожим вогнем.

    Операція вимагала ювелірної координації відразу кількох різних підрозділів, оскільки територія перебувала під щільним вогневим контролем окупантів. Безпосередньо на землі діяла зведена ударно-пошукова група, до складу якої увійшли досвідчені французькі та американські добровольці з іноземного легіону. Вони просувалися зруйнованими вулицями, розшукуючи вцілілих людей. Їхні дії в режимі реального часу коригувала команда аеророзвідки. Оператори вітчизняних безпілотників безперервно спостерігали за ситуацією з повітря, прокладаючи максимально безпечні маршрути для просування піхоти та завчасно попереджаючи побратимів про можливі пастки чи засідки російських диверсійних груп.

    Складне логістичне забезпечення цієї місії взяли на себе мінометна батарея та спеціалізований підрозділ наземних роботизованих комплексів. Використання сучасних безекіпажних платформ дозволило суттєво мінімізувати ризики для особового складу під час доставки необхідного спорядження на найнебезпечніших відрізках шляху. Ключову роль у фінальному вивезенні цивільних відіграли потужні американські бронемашини класу MRAP, відомі як MaxxPro. Завдяки їхній посиленій броні та високій прохідності захисникам вдалося організувати надійну переправу врятованих громадян подалі від лінії безпосереднього бойового зіткнення.

    Однак завершальний етап евакуації ледь не обернувся трагедією. Коли група вже виходила з небезпечної зони, російські окупанти цілеспрямовано спрямували на скупчення беззбройних людей та військових ударний FPV дрон. Розуміючи невідворотність атаки, один із військовослужбовців 63 ОМБр ухвалив миттєве рішення і власним тілом прикрив цивільних від смертоносних уламків. Внаслідок вибуху боєць отримав надзвичайно тяжке поранення, проте його героїчний вчинок повністю зберіг життя всім евакуйованим. Побратимам вдалося оперативно витягти пораненого героя з-під обстрілу та надати йому всю необхідну невідкладну медичну допомогу, що дозволило врятувати його власне життя.

    Ситуація навколо Лимана яскраво ілюструє загальну критичну тенденцію на східному фронті. Безперервні російські артилерійські обстріли та тотальне домінування ворожих ударних безпілотників у повітрі перетворюють порятунок цивільного населення з прифронтових населених пунктів на місії з мінімальними шансами на успіх. Військові констатують, що російські оператори дронів свідомо полюють на евакуаційні транспорти та машини волонтерів. Особливо небезпечним стає порятунок маломобільних людей, які фізично не здатні швидко пересуватися та сховатися в укритті під час раптової атаки. Для їхнього вивезення армія змушена щоразу залучати дефіцитний броньований транспорт та ризикувати життям найкращих бійців.

     

  • Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Росія загрузла на фронті: за рік захопила 890 км², а Україна повернула 800 км² — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що від початку 2026 року українські військові повернули під свій контроль близько 800 квадратних кілометрів території, тоді як російська армія за цей самий період захопила приблизно 890 квадратних кілометрів. Таким чином, за оцінкою президента, чиста різниця становить близько 90–100 км² на користь Росії — значно менше, ніж у попередні роки війни. Про це Зеленський сказав в інтерв’ю The Wall Street Journal, оприлюдненому 23 вересня.

    За словами глави держави, ситуація на лінії фронту нині значною мірою перейшла у фазу дуже повільних змін.

    «На полі бою ситуація практично застигла», — описав він нинішню динаміку, пояснивши, що територіальні зміни відбуваються, але їхній масштаб у 2026 році суттєво менший, ніж раніше.

    Зеленський порівняв нинішню ситуацію з попередніми роками, коли, за його словами, російські війська могли захоплювати по 3–4 тис. км² за рік. Тепер, якщо відняти приблизно 800 км², які повернула Україна, від орієнтовних 890 км² російських здобутків, чистий приріст окупованої Росією території виходить на рівні приблизно 90 км².

    При цьому цифри, озвучені президентом, є оцінкою української сторони. Незалежні картографічні проєкти використовують інші методики підрахунку контролю над територіями, тому їхні абсолютні показники можуть відрізнятися.

    Втім, загальну тенденцію суттєвого уповільнення російського просування підтверджують і незалежні аналітики.

    Американський Інститут вивчення війни (ISW) ще за підсумками серпня оцінював, що російські війська закріпилися або захопили лише близько 90,35 км² території за місяць. Для порівняння: у серпні 2025 року російський наступ дав близько 505,55 км² територіальних здобутків.

    Раніше про різке падіння темпів російського наступу писала і «Ненька інфо». У серпні видання наводило оцінку ISW, за якою в липні 2026 року підтверджене просування російських сил становило лише близько 37,85 км², або приблизно 1,22 км² на добу. Для порівняння, у липні попереднього року йшлося приблизно про 455,74 км².

    Україна повертає території не лише локально

    Важливий нюанс у нинішній статистиці — 800 км², про які говорить Зеленський, не означають одну суцільну зону великого контрнаступу. Йдеться про сумарні результати різних українських операцій і контратак на окремих напрямках.

    Один із найбільш помітних прикладів останніх тижнів — операція «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    20 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький повідомив, що українські сили під час двох етапів цієї операції повернули під контроль близько 125 км² території, з яких приблизно 50 км² були безпосередньо деокуповані. Українські військові звільнили Шандриголове та Дерилове, а Дробишеве, за заявою корпусу, перебуває під повним українським контролем.

    Про ці результати докладно писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    ISW підтверджує, що українські сили останніми тижнями проводять суттєві контратаки північніше Лимана. Аналітики оцінюють, що в межах «Вівальді» Україна повернула щонайменше 125 км² і змусила російське командування перекидати додаткові резерви, щоб стабілізувати ділянку.

    Ще наприкінці серпня ISW окремо оцінював, що українські сили повернули щонайменше 129,81 км² лише за серпень. При цьому самі аналітики називали цифру консервативною, оскільки їхня методика не завжди одразу фіксує повний масштаб змін під час активних контратак.

    Святогірськ став показовим епізодом

    Окремою ілюстрацією розриву між російськими заявами та реальним станом фронту стала історія зі Святогірськом.

    1 вересня Володимир Путін заявляв, що російські війська нібито взяли місто. Уже за кілька днів українські військові публічно продемонстрували контроль над Святогірськом. Командир Третього корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з міста.

    ISW зазначав, що доступні відкриті дані не підтверджували перебування російських військ у Святогірську, а найближчі позиції РФ раніше знаходилися щонайменше за 13 км від міста. До середини вересня відстань, за оцінками аналітиків, могла бути ще більшою через українські контратаки.

    Історія дійшла до того, що навіть російські провоєнні блогери почали публічно критикувати звіти власного Міноборони про нібито просування в районі Лимана та Святогірська.

    Про це «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі: «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    У доступних оцінках ISW станом на 20 вересня також не було доказів того, що російські сили контролюють Святогірськ або Лиман. Навпаки, аналітики фіксували продовження українських контратак у цьому районі.

    Зеленський назвав і ціну російського просування

    Ще одна частина заяви президента стосується російських втрат.

    Зеленський заявив, що у боротьбі за мінімальні територіальні здобутки Росія від початку року втратила приблизно 260–270 тисяч військових. У цьому випадку йдеться про заявлені Україною загальні втрати особового складу за відповідний період, а не про підтверджену кількість загиблих.

    Це принципово важливе уточнення, оскільки різні джерела під словом «втрати» можуть мати на увазі загиблих, поранених, зниклих безвісти або сумарні безповоротні та санітарні втрати.

    Незалежно перевірити точну кількість російських втрат у реальному часі неможливо.

    Водночас ISW також фіксує тенденцію, за якої Росія у 2026 році платить дедалі більшу ціну за дедалі менші територіальні результати. За даними українського Генштабу, які наводить ISW, тільки в липні та серпні російські сили втрачали понад 40 тисяч військовослужбовців на місяць.

    Путін уже не може показувати темпи 2025 року

    Саме співвідношення втрат і територіальних результатів Зеленський використав як аргумент у розмові про стан російського наступу.

    За його словами, ситуація «не на користь Путіна», оскільки російські війська не демонструють прориву, який можна було б трактувати як стратегічний успіх.

    Тут варто відділяти політичну оцінку президента від фактичних даних. Незалежні аналітики справді підтверджують різке уповільнення російського просування, але Росія продовжує наступальні операції одразу на кількох напрямках і зберігає значний ресурс для продовження бойових дій.

    ISW, зокрема, фіксує російські атаки в районах Покровська, Костянтинівки, Лимана та інших ділянок фронту. Тобто говорити про повну зупинку бойових дій некоректно — правильніше говорити про суттєве зниження темпів територіальних змін.

    Чому цифра 800 км² важлива

    Якщо озвучені Зеленським цифри брати саме як українську офіційну оцінку, то головна зміна 2026 року полягає не просто в тому, що Росія захопила менше території.

    Українські сили одночасно почали повертати значні площі на окремих ділянках.

    У серпні ISW уже фіксував помітні українські здобутки на Лиманському та Олександрівському напрямках, а у вересні операція «Вівальді» продовжила цю тенденцію.

    Тож фронт у 2026 році дедалі менше схожий на односторонній повільний рух Росії вперед. На окремих напрямках російські війська продовжують наступати, на інших — змушені відступати під українськими контратаками.

    Саме цю картину Зеленський описує формулою 890 км² проти 800 км².

    І якщо вона точно відображає українські військові підрахунки, то за дев’ять місяців чиста зміна контролю над територією становить приблизно 90 км² на користь РФ.

    Це не означає завершення російського наступу і не дає підстав прогнозувати подальший хід війни. Але на тлі кількох тисяч квадратних кілометрів щорічного просування в попередні періоди нинішні цифри справді демонструють, наскільки різко знизилася швидкість зміни лінії фронту.

  • «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    Російська система військових звітів зіткнулася з незвичайною для себе хвилею критики зсередини провоєнного інформаційного середовища. Причиною стали повідомлення Міноборони РФ про «успіхи» на Лиманському напрямку та у Святогірську, які суперечать підтвердженим даним про розташування лінії фронту. Російські Z-канали, які традиційно підтримують війну проти України, почали відкрито ставити під сумнів офіційні зведення та говорити про «приписки» у доповідях командування.

    Проблема особливо помітна на прикладі Святогірська.

    1 вересня Володимир Путін на пресконференції після міжнародної зустрічі заявив, що російські війська нібито взяли під контроль 14 українських населених пунктів, серед яких назвав Козачу Лопань на Харківщині та Святогірськ на Донеччині. Він також стверджував, що Святогірськ нібито захопили напередодні.

    Однак уже через кілька днів з’явилися прямі свідчення, які цьому суперечили.

    7 вересня командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, опублікував відеозвернення безпосередньо з центру Святогірська на тлі Свято-Успенської Святогірської лаври. Він заявив, що місто контролює 60-та механізована бригада корпусу й що Святогірськ фактично є тиловою зоною українського угруповання.

    Це означає, що заява про захоплення міста не відповідала підтвердженій на місцевості ситуації.

    Міноборони РФ продовжило писати про Святогірськ

    Ситуація стала ще дивнішою в середині вересня, коли у російських військових повідомленнях знову почали з’являтися формулювання про бойові дії у Святогірську та поблизу нього.

    Саме це викликало різку реакцію частини російських провоєнних каналів. Вони звертали увагу, що якщо російське керівництво вже оголосило місто захопленим, незрозуміло, чому пізніше офіційні зведення знову описують там «зачистку».

    Деякі Z-блогери прямо називали такі повідомлення такими, що «не б’ються з реальністю», і припускали, що проблема виникає через систему доповідей знизу догори, коли командири можуть завищувати результати своїх підрозділів.

    Це є оцінкою самих російських провоєнних авторів, але вона показова тим, що критика походить не від української сторони, а від людей, які загалом підтримують вторгнення Росії.

    Путін говорив і про Козачу Лопань

    Подібні питання виникли й після заяви Путіна щодо Козачої Лопані.

    1 вересня він включив населений пункт до переліку нібито захоплених російськими військами. Однак уже 5 вересня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що російські підрозділи лише атакували в напрямку Козачої Лопані поряд з іншими населеними пунктами Харківщини. Таке формулювання не відповідає твердженню про встановлений російський контроль.

    Kyiv Post також окремо перевіряв вересневі заяви Путіна щодо Святогірська, Козачої Лопані та нібито масштабного оточення українських військ і вказував на розбіжності між словами російського президента та доступними даними про фронт.

    А Україна тим часом пішла вперед біля Лимана

    Ще гостріший контраст із російськими заявами створили результати української наступальної операції «Вівальді».

    20 вересня Третій армійський корпус офіційно повідомив, що під час другого етапу операції Сили оборони звільнили Шандриголове та Дерилове, а також встановили повний контроль над Дробишевим.

    За даними корпусу, за два етапи українські сили повернули під контроль 125 км² території, з яких 50 км² були безпосередньо деокуповані. Російські втрати за цей період корпус оцінює більш ніж у 3000 військовослужбовців.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    У матеріалі йдеться, що під час другого етапу «Вівальді» українські війська повернули ще близько 40 км² і продовжили тиснути на підрозділи одразу трьох російських армій.

    Ще 15 вересня «Ненька інфо» повідомляла про перший публічно оголошений етап операції, коли корпус заявив про звільнення Середнього та зачистку приблизно 75 км² території.

    «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    Таким чином, поки російські офіційні зведення описували просування в районі Святогірська і Лимана, українське командування повідомляло про повернення під контроль територій саме на цьому напрямку.

    Звідки береться така різниця в повідомленнях

    Одне з можливих пояснень дав речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов. За його оцінкою, російські командири могли мати визначені строки щодо просування до кінця літа, після чого окремі підрозділи звітували про виконання поставлених завдань незалежно від фактичного стану справ.

    Подібні проблеми у російській системі військової звітності обговорювалися й раніше. Російські провоєнні автори неодноразово скаржилися на так зване «взяття населених пунктів у кредит» — коли Міноборони РФ оголошує про контроль над селом або містом раніше, ніж російські війська реально завершили бої за нього.

    Але історія зі Святогірськом вирізняється масштабом розбіжності: йдеться не про кілька вулиць у сірій зоні, а про місто, в якому український командир через кілька днів після заяви Путіна відкрито записав відео.

    Це не перший випадок із суперечливими заявами Путіна

    Раніше «Ненька інфо» вже перевіряла заяви президента РФ про ситуацію на фронті й знаходила суттєві розбіжності з доступними даними.

    У червні Путін, наприклад, говорив про українське угруповання на «лівому березі річки Старий Оскіл». Проблема полягала в тому, що річки з такою назвою в цьому районі взагалі немає.

    Путін осоромився на весь світ: «оточив» ЗСУ на річці, якої не існує

    Інший матеріал «Ненька інфо» аналізував ширший набір заяв російського керівника про перебіг війни. Тоді низка його тверджень також не збігалася з даними незалежних аналітиків.

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Чому історія зі Святогірськом показова

    У воєнних умовах інформацію про конкретну ділянку фронту необхідно оцінювати обережно: оперативна ситуація може швидко змінюватися, а обидві сторони обмежують частину військових даних.

    Однак із Святогірськом є кілька фактів, які можна зіставити.

    Путін 1 вересня заявив про захоплення міста. 7 вересня командир українського корпусу публічно перебував у самому Святогірську і заявляв про його контроль ЗСУ. А 20 вересня Третій корпус повідомив не про російське просування в цьому районі, а, навпаки, про українські успіхи в межах «Вівальді».

    Саме тому суперечка вже вийшла за межі українсько-російської інформаційної війни. Офіційні повідомлення Москви почали відкрито критикувати навіть провоєнні російські канали.

    І це, мабуть, найпоказовіший елемент історії: необґрунтованість окремих заяв російського військового керівництва стала настільки очевидною, що публічно про неї заговорила частина власної Z-аудиторії Кремля.

  • Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Російські війська протягом останніх кількох тижнів змогли створити кілька невеликих зон контролю поблизу українського кордону на Південно-Слобожанському напрямку. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника та не дозволяють йому розширювати вклинення.

    Про це речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов розповів в ефірі телемарафону.

    За його словами, протягом останніх кількох днів активність російських військ у зоні відповідальності Об’єднаних сил дещо знизилася. Однак українські військові не розцінюють це як тривалу зміну ситуації, оскільки протягом попереднього тижня противник діяв досить активно.

    «Останні кілька днів активність у зоні відповідальності УОС трішки знизилася. Але це короткостроковий момент, бо на тижні вона була досить високою. Особливо це стосувалося Лиманського й Південно-Слобожанського напрямків, де противник продовжує активні атаки», — зазначив Трегубов.

    Одним із напрямків, де російські війська намагаються посилити тиск, залишається Лиманський. За словами речника, окупанти робили спроби активно просуватися безпосередньо в напрямку Лимана та закріпитися в місті.

    Для цього російські підрозділи використовують, зокрема, малі піхотні групи та диверсійно-розвідувальні групи. Їхнім завданням є пошук слабких місць в українській обороні, проникнення на передові позиції та створення умов для подальшого просування основних сил.

    Водночас окрему увагу Трегубов звернув на Південно-Слобожанський напрямок. Тут російські військові намагаються діяти безпосередньо поблизу державного кордону України.

    За словами речника, противник шукає можливості для невеликих вклинень в українську оборону, намагаючись знайти «щілини» та закріпитися на окремих ділянках прикордоння.

    «У випадку Південно-Слобожанського — це спроба вклинитися і знайти якісь щілини безпосередньо на українському кордоні, щоби створити там невеликі, але все ж таки зони контролю», — пояснив Трегубов.

    Він наголосив, що в більшості випадків українським військовим вдається запобігати таким спробам. Сили оборони виявляють та знищують російські штурмові групи, не дозволяючи противнику перетворити локальні вклинення на масштабніше просування.

    Водночас повністю зупинити всі спроби російських військ закріпитися на прикордонних територіях поки не вдалося. Трегубов зазначив, що саме протягом останніх кількох тижнів на Південно-Слобожанському напрямку з’явилося декілька нових невеликих зон контролю росіян.

    При цьому представник ЗСУ підкреслив, що йдеться про дуже близьке до кордону прикордоння та невеликі за площею ділянки. Тобто наразі не йдеться про масштабний прорив української оборони чи значне просування російських військ углиб території України.

    Тактика російських військ на цьому напрямку полягає у поступовому пошуку слабких місць української оборони. Замість масштабних механізованих атак противник дедалі частіше використовує невеликі групи піхоти, які намагаються проникнути на українські позиції, закріпитися та створити плацдарм для подальших дій.

    Подібна тактика застосовується російськими військами і на інших ділянках фронту. Українські військові раніше повідомляли про спроби противника створити так звану зону контролю вздовж державного кордону України. Для цього росіяни використовують малі піхотні групи, які шукають нові точки для вклинення.

    Ситуація на Лиманському напрямку також залишається складною. Російські диверсійні групи активізували спроби проникнення та закріплення в районах Зарічного та Ямполя. Одним із завдань противника є створення умов для подальшого тиску на Лиман.

    Лиман має важливе значення для обох сторін через його розташування та транспортні шляхи, які ведуть у напрямку інших населених пунктів Донеччини. Тому російські війська регулярно намагаються посилити тиск на цьому напрямку.

    Водночас українські сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника. За словами Трегубова, нинішнє короткострокове зниження активності росіян не означає завершення наступальних спроб. Українське командування очікує, що противник може знову збільшити інтенсивність атак.

    Загалом російські війська продовжують «прощупувати» українську оборону на багатьох ділянках фронту. Окупанти намагаються знайти слабкі місця, які можна використати для подальшого просування, при цьому концентруючи увагу на кількох найбільш важливих напрямках.

    На Південно-Слобожанському напрямку головним завданням росіян залишається створення локальних зон контролю біля українського кордону. Якщо противнику вдається закріпитися на певній ділянці, він може використовувати її для подальшого накопичення сил та розвитку наступальних дій.

    Однак наразі українські військові наголошують на локальному характері таких просувань. Йдеться про невеликі ділянки безпосередньо поблизу кордону, а не про масштабний прорив фронту.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності російських військ нарощувати присутність на цих ділянках та від спроможності українських Сил оборони знищувати малі штурмові групи й не дозволяти їм розширювати зони контролю.

  • РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    РФ почала весняно-літню наступальну кампанію на Донеччині одразу з двох напрямків, – ISW

    Російські війська розпочали активну фазу весняно-літнього наступу на Донеччині, змінивши тактику ведення бойових дій та зосередивши зусилля одразу на кількох напрямках. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни (ISW), зазначаючи, що ключовою ціллю окупантів є прорив українського «поясу фортець».

    Йдеться про стратегічну лінію оборони, яка включає такі важливі міста, як Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівка. Саме ці населені пункти залишаються ключовими для стримування подальшого просування російських військ у регіоні.

    Одним із головних напрямків наступу став Лиманський. За даними українських військових, лише 19 березня росіяни провели масштабну атаку, залучивши понад 500 піхотинців, десятки одиниць бронетехніки, а також значну кількість легкої мобільної техніки — мотоциклів, баггі та всюдиходів. Такий формат наступу суттєво відрізняється від попередньої тактики масованих механізованих колон.

    Експерти зазначають, що російська армія дедалі частіше використовує розосередження сил: техніка та підрозділи діють паралельно на різних ділянках фронту. Це ускладнює оборону та змушує українські сили реагувати одночасно на кілька загроз.

    Водночас суттєво посилилися авіаційні удари та атаки безпілотниками. Зокрема, активно застосовуються керовані авіабомби КАБ-3000, а також дрони типу «Ланцет» і «Молнія». За оцінками аналітиків, такі удари спрямовані на руйнування логістики та виснаження оборонних можливостей ЗСУ перед наземними атаками.

    Паралельно російські війська нарощують активність і на південному напрямку — у районах Краматорська та Костянтинівки. Там фіксується перекидання додаткових сил, посилення артилерійських обстрілів і збільшення кількості ударів тактичною авіацією.

    Українські військові зазначають, що противник готує умови для масштабнішого наступу, намагаючись охопити «пояс фортець» одразу з двох боків — з північного сходу та півдня.

    Крім того, триває системна кампанія з ураження українських ліній постачання. Удари по транспортній інфраструктурі та прифронтових населених пунктах мають на меті ускладнити забезпечення українських підрозділів і послабити їхню обороноздатність.

    За оцінками військових, найближчі тижні можуть стати визначальними для ситуації на цьому відрізку фронту, адже російська армія намагається використати погодні умови та накопичені ресурси для досягнення тактичних і оперативних результатів.

  • Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    Сирський наполягає на посиленні мобілізації, Банкова бере паузу

    За даними джерела в Генштабі, російські війська проводять тактичне оточення міста Константинівка, а Лиман вже фактично відрізаний від ліній постачання. Противник одночасно просувається до Слов’янська та Краматорська з трьох напрямків.

    У Генштабі очікують, що бої за Добропілля можуть розпочатися вже у квітні. Начальник Генштабу Сирський наполягає на посиленні мобілізації для закриття потреб у штурмових підрозділах, проте на Банковій наразі вирішили призупинити цей процес через можливий вплив на виборчий цикл.

    Таким чином, ситуація на фронті залишається напруженою, а стратегічні міста на Донеччині потребують посиленої оборони та готовності до активних бойових дій.

  • Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Бої за Лиман загострюються: ЗСУ відновили позиції, РФ намагається оточити Ямпіль

    Командування російських окупаційних військ дедалі чіткіше розглядає Лиман як ключову ціль для майбутнього наступу на Слов’янськ. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), фіксуючи значне підвищення динаміки бойових дій на Лиманському напрямку. Аналітики зазначають, що просування на окремих ділянках є з обох сторін: українські сили продовжують стабілізувати оборону й відбивати позиції, тоді як російські підрозділи намагаються знайти слабкі місця для подальшого натиску.

    За даними геолокаційних матеріалів від 13 грудня, українським військовим вдалося відновити контроль над втраченими позиціями у південній частині села Карпівка на північний захід від Лиману. Водночас у північній частині цього ж населеного пункту російські війська досягли часткового тактичного успіху. Це створює складну ситуацію на ділянці, де ініціатива постійно змінюється.

    Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

    Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

    Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

    Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

  • Український військовий паблік Deep State повідомляє про нові російські просування на фронті

    Український військовий паблік Deep State повідомляє про нові російські просування на фронті

    Війна в Україні триває, і новини з фронту продовжують занепокоєння. Військовий паблік Deep State, що спеціалізується на моніторингу бойових дій, розширює цілу низку просувань російських військ на різних ділянках фронту. Ця інформація підкреслює складність ситуації та потребує адаптації стратегій для українських сил.

    По-перше, на Селидівській ділянці. Росіяни просунулися на схід від міста, увійшовши на його східні околиці.

    При цьому українські військові повідомляють, що росіяни увійшли також у північну частину Селидового. Як пише боєць із позивним «Мучной», з цього боку тривають бої в промзоні.

    Також раніше військові заявляли, що росіяни вже вийшли на околиці Вишневого на захід від Селидового, що на карті Deep State поки не відображено. Такий вихід загрожує оточенням міста, оскільки з Вишневого траса Селидове-Покровськ, якою постачається гарнізон ЗСУ, знаходиться вже в зоні прямої видимості.

    По-друге, паблік показав великі просування РФ на захід від Цукуриного (у район Новодмитрівки), а також на схід від Курахового, де зменшилося вклинення ЗСУ в російські позиції (район Зоряного).

    За даними українських військових, на тому ж виступі бої йдуть уже в центрі міста Гірник (карта DS цього не підтверджує).

    Південніше у росіян двокілометрове просування з боку захопленого Вугледара в бік Богоявленки.

    Північніше, на Лиманському напрямку, був великий зрив фронту в районі Невського. РФ просунулася на ділянці довжиною до шести кілометрів і глибиною до чотирьох, захопивши Новосадове і вийшовши на берег річки Жеребець. Судячи з усього, триватимуть спроби витіснити ЗСУ з лівого берега річки і переправитися на правий.

    Під Куп’янськом Deep State заявив, що росіяни захопили більшу частину села Кругляківка на лівому березі річки Оскіл.

  • Російські військові активізувалися на Лиманському напрямку

    Російські військові активізувалися на Лиманському напрямку

    На Лиманському напрямку в Україні ситуація загострилася з початку доби через активізацію російських військових. За інформацією Генерального штабу України, окупаційні сили збільшили кількість штурмових дій, спровокувавши інтенсивні бойові зіткнення на лініях фронту.

    Про це повідомив Генштаб ЗСУ у п’ятницю, 21 червня.

    «Окупанти активізувалися на Лиманському напрямку, збільшивши кількість штурмових дій майже вдвічі – до семи з початку доби. Тривають бої в районах Невського та Серебрянського лісу. Ворог сьогодні застосував на напрямку авіацію – бомбардував Райгородок, Зелений Гай, Борову та Шейківку», – сказано в повідомленні.

    У Генштабі розповіли про ситуацію на інших напрямках.

    На Сіверському напрямку кількість боїв зросла до десяти.

    Три бойові зіткнення продовжуються на Краматорському напрямку. Окупанти продовжують тиснути в районах Часового Яру та Калинівки.

    На Торецькому напрямку кількість боїв зросла до п’яти, з яких три – тривають у напрямках Північного та Торецька.

    «Покровський напрямок залишається найгарячішою ділянкою фронту. Тут кількість атак ворога зросла до 28. Ідуть бої в районах Воздвиженки, Новоолександрівки, Сокола та Новопокровського. Ворог застосовує авіацію», – додали у Генштабі.

  • Генштаб ЗСУ відзвітував про найгарячіші ділянки фронту

    Генштаб ЗСУ відзвітував про найгарячіші ділянки фронту

    Триває 837 доба широкомасштабного збройного вторгнення РФ на територію України. Сили оборони продовжують ведення оборонної операції та зосереджують основні зусилля на Таврійському, Донецькому і Слобожанському операційних районах.

    Протягом минулої доби відбулося 96 бойових зіткнень.

    За уточненою інформацією, за минулу добу загалом ворог завдав по позиціях наших військ та населених пунктах 48 авіаційних ударів із застосуванням 59 КАБів, задіяв 36 дронів-камікадзе оперативно-тактичного рівня, майже 1280 FPV-дронів, здійснив близько чотирьох тисяч обстрілів з різних типів озброєння, в тому числі 83 — із застосуванням реактивних систем залпового вогню. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки, а також інші об’єкти інфраструктури.

    Російські загарбники з напрямків Шебекіно та Бєлгород (РФ) завдавали авіаційних ударів у районах населених пунктів Липці, Стариця, Вовчанськ, Веселе, Старий Салтів, Степова Новоселівка, Куп’янськ, Новоєгорівка Харківської області. Також, ворожа авіація била по районах Серебрянського Лісу Луганської області, Новоолександрівки, Іллінки, Водяного, Північного, Новоселівки Першої Донецької області.

    За добу, що минула, Повітряні сили та ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 21 район зосередження особового складу, чотири засоби ППО та кілька інших важливих об’єктів противника.

    Минулої доби загальні втрати російських загарбників склали 1270 осіб. Також ворог втратив 26 танків, 26 бойових броньованих машин, 60 артилерійських систем, дві РСЗВ, два засоби ППО, 37 БпЛА ОТР, 78 автомобілів та п’ять одиниць спеціальної техніки.

    З початку поточної доби, станом на цей час, відбулося 39 бойових зіткнень. Загарбники здійснили 558 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів. Також російські війська завдали ракетного удару, сім авіаударів із застосуванням 11 керованих авіабомб і вже залучили 35 дронів-камікадзе.

    На Харківському напрямку відбито дві атаки російських окупантів в районах Вовчанська та Липців. Втрат позицій не допущено.

    На Куп’янському напрямку тривають шість штурмових дій у районах Петропавлівки, Піщаного, Берестового та Невського. Ситуація контрольована.

    На Лиманському напрямку наразі тривають три атаки ворога в Серебрянському лісі. Одне боєзіткнення в районі Тернів відбито.

    На Сіверському напрямку відбувається бій в районі Виїмки.

    На Краматорському напрямку від початку доби відбулося чотири боєзіткнення в районах Іванівського та Кліщиївки. Одну ворожу атаку відбито, три триває.

    Особливо активним ворог залишається на Покровському напрямку. Ворог вже здійснив 14 спроб витіснити наших захисників із займаних позицій в районах Євгенівки, Новоолександрівки, Новопокровського та Яснобродівки. З них шість — іще триває. Ситуація напружена, Сили оборони вживають заходів щодо стабілізації ситуації.

    Учора окупанти тут втратили понад 450 вбитими та пораненими, п’ять ББМ, сім артсистем, одну зенітну установку та шість автомобілів. Пошкоджено танк, чотири артсистеми та шість авто ворога.

    На Курахівському напрямку спроба окупантів просунутися в районі Парасковіївки успіху не мала. Тривають дві атаки в районі Красногорівки. Ситуація під контролем Сил оборони.

    За уточненою інформацією, протягом минулої доби ворог втратив тут 38 осіб, з них 13 – безповоротні. Знищено два танки, одну одиницю спецтехніки, три бойові броньовані машини, артсистему, наземний дрон та два автомобілі. Пошкоджено три танки, шість ББМ, чотири артилерійські системи та п’ять одиниць автомобільної техніки.

    На Оріхівському напрямку ворог зазнав невдачі під час штурму наших позицій в районі Малої Токмачки.

    На Придніпровському напрямку відбито атаку ворога в районі Кринок.

    На решті напрямків активних наступальних дій ворога не відбувалося.