Daypolitico

Позначка: Люблінське воєводство

  • 40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    40 годин у черзі до України: російські атаки паралізують роботу кордону з Польщею

    На українсько-польському кордоні виникли масштабні затримки через російські повітряні атаки та регулярне призупинення оформлення транспорту. На пункті пропуску «Дорогуськ — Ягодин» час очікування вантажівок сягнув 40 годин, у «Гребенному — Раві-Руській» перевищив добу, а в «Зосині — Устилузі» становив близько восьми годин. За даними польських митників, лише за кілька нічних годин було зафіксовано дев’ять сигналів повітряної тривоги, через які доводилося переривати роботу прикордонних переходів. Обмеження впливають не лише на міжнародні вантажні перевезення, а й на рух автобусів і легкових автомобілів.

    Про ускладнення ситуації повідомило Польське радіо, посилаючись на інформацію Податкової адміністрації Люблінського воєводства.

    Відомості також підтвердили «Європейська правда» та Delo.ua.

    За словами представника польської податкової адміністрації Міхала Деруся, повітряні загрози змушують прикордонні служби тимчасово переривати процедури оформлення транспорту.

    Через повторні зупинки пропускна спроможність переходів знижується, а транспорт накопичується на під’їздах до кордону.

    Найскладнішу ситуацію зафіксували в Дорогуську, де водіям вантажівок доводилося чекати майже дві доби.

    Дев’ять тривог за кілька годин

    Як пояснив Міхал Дерусь, протягом кількох годин уночі прикордонні служби отримали дев’ять сигналів про загрозу повітряних атак.

    Уранці попередження повторилися.

    Під час таких ситуацій служби безпеки змушені тимчасово призупиняти рух та оформлення транспорту.

    Це необхідно для захисту працівників пунктів пропуску, водіїв і пасажирів, які перебувають поблизу потенційно небезпечної території.

    Водночас зупинки порушують безперервність роботи митників і прикордонників.

    Після кожного відновлення оформлення службам необхідно опрацювати транспорт, який накопичився під час паузи.

    Якщо повітряна загроза повторюється кілька разів поспіль, черги можуть зростати навіть за умови подальшого відновлення звичайного режиму роботи.

    Таким чином, наслідки російських обстрілів відчуваються не лише в українських містах, а й у міжнародній транспортній системі, яка забезпечує сполучення України з Європейським Союзом.

    Де найбільші затори на польському кордоні

    За даними, оприлюдненими польською стороною 16 жовтня, найдовше вантажівкам доводилося чекати на переході «Дорогуськ — Ягодин».

    Там прогнозований час очікування на оформлення становив близько 40 годин.

    Другим за складністю був напрямок «Гребенне — Рава-Руська», де затримка перевищувала 24 години.

    На переході «Зосин — Устилуг» очікування сягало приблизно восьми годин.

    Водночас різні пункти пропуску мають різні правила щодо категорій транспорту, тому наведені показники не можна автоматично переносити на всі легкові автомобілі та автобуси.

    За інформацією польських митної та податкової служб, у черзі перед Гребенним перебували 880 вантажівок.

    У Зосині очікували оформлення ще 250 вантажних транспортних засобів.

    Загалом лише на цих двох напрямках польська сторона повідомляла про накопичення понад 1100 вантажівок.

    Дані стосуються конкретного періоду і можуть змінюватися протягом доби.

    Чому зупинки впливають на міжнародні перевезення

    Українсько-польський кордон залишається важливим транспортним маршрутом для економічного сполучення України з Європейським Союзом.

    Через автомобільні переходи здійснюють перевезення промислової продукції, продовольства, обладнання, сировини, товарів широкого вжитку та гуманітарних вантажів.

    Тому навіть короткочасні зупинки можуть створювати додаткові труднощі для перевізників.

    Особливо проблематичними є затримки для компаній, що працюють за графіками доставки та мають виконувати контрактні зобов’язання в установлені строки.

    Якщо вантажівка змушена чекати на кордоні понад добу, перевізнику може знадобитися змінювати подальший маршрут, графік водія або час прибуття до замовника.

    Окремі перевезення потребують дотримання температурного режиму та інших спеціальних умов транспортування.

    У таких випадках тривале очікування збільшує навантаження на транспортне обладнання й може спричиняти додаткові витрати.

    Проте точну суму економічних втрат через нинішні затримки польська сторона не оприлюднила.

    Тому говорити про конкретні збитки міжнародних перевізників у грошовому вимірі наразі передчасно.

    Попри тривоги, кордон продовжує працювати

    Важливо, що йдеться не про повне закриття українсько-польського кордону.

    За інформацією польських служб, протягом попередньої доби через автомобільні переходи Люблінського воєводства оформили понад три тисячі вантажівок і більш ніж 3700 легкових автомобілів.

    Це свідчить, що пропуск транспорту продовжується навіть за складних безпекових умов.

    Однак регулярні повітряні тривоги впливають на швидкість і стабільність оформлення.

    Крім того, на прикордонні традиційно можливі нерівномірні навантаження протягом тижня.

    Коли транспортні потоки збільшуються, а пропускні процедури тимчасово призупиняються, час очікування може суттєво зростати.

    Водночас не всі затримки пояснюються виключно повітряними тривогами: на черги можуть впливати також інтенсивність перевезень, організація митного контролю та особливості роботи кожного переходу.

    Російські атаки вже змушували Польщу евакуювати прикордонні переходи

    Нинішні затримки стали продовженням серії небезпечних подій на українсько-польському прикордонні.

    Раніше російські удари по українських об’єктах поблизу Польщі вже змушували польські служби запроваджувати додаткові заходи безпеки.

    Зокрема, 13 вересня російська атака відбулася поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ».

    За повідомленнями українських медіа, тоді постраждали об’єкти транспортної та паливної інфраструктури неподалік державного кордону.

    Унаслідок загрози польська сторона змушена була тимчасово припиняти роботу окремих переходів.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також повідомляв про евакуацію двох пунктів пропуску під час однієї з російських атак на об’єкти поблизу кордону.

    Після цих подій Варшава почала посилювати заходи захисту прикордонної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження польської сторони щодо можливих російських провокацій біля європейських кордонів України.

    У матеріалі йшлося про занепокоєння Варшави безпекою транспортних маршрутів, можливість нових ударів поблизу переходів та посилення охорони прикордонної інфраструктури.

    Польща посилює захист кордону

    На тлі російських атак польська влада приділяє додаткову увагу безпеці східного кордону.

    Йдеться про захист пунктів пропуску, координацію дій прикордонних служб і військових та підготовку до можливих нових загроз.

    Польські військові раніше розпочали облаштування додаткових захисних конструкцій поблизу окремих переходів.

    Серед заходів — встановлення спеціальних бар’єрів, здатних зменшувати небезпеку уламків і вибухової хвилі.

    При цьому підвищення рівня захисту не означає, що всі прикордонні переходи мають однакову систему укриттів або можуть безперервно працювати під час повітряної загрози.

    Рішення про тимчасові обмеження ухвалюються відповідними службами з урахуванням поточної ситуації.

    Прикордонна інфраструктура має критичне значення

    Україна продовжує модернізувати транспортні маршрути, які забезпечують зв’язок із країнами ЄС.

    Зокрема, у червні 2026 року було відкрито рух новим Північним обходом Рівного протяжністю 14,5 кілометра.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про відкриття цієї транспортної артерії, покликаної поліпшити логістику до західного кордону.

    Новий маршрут має значення для перевезень у напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів».

    Однак навіть розвиток автомобільних доріг не вирішує проблеми затримок, які виникають безпосередньо під час прикордонного оформлення.

    Додаткові труднощі можуть створювати також технічні зміни на пунктах пропуску.

    Наприклад, на українсько-польському кордоні впроваджують європейську систему в’їзду та виїзду EES, що передбачає електронну реєстрацію й біометричні процедури для певних категорій мандрівників.

    Про особливості її запуску «Ненька інфо» повідомляла раніше.

    Водночас нинішні 40-годинні черги польські служби пов’язують насамперед із перервами у роботі під час повітряних тривог та накопиченням транспорту.

    Що потрібно знати водіям і пасажирам

    Перед виїздом до українсько-польського кордону варто перевіряти поточну ситуацію на конкретному пункті пропуску.

    Для цього можна користуватися офіційним польським сервісом моніторингу черг та повідомленнями Державної прикордонної служби України.

    Оскільки інформація регулярно оновлюється, дані, оприлюднені навіть кілька годин тому, можуть уже не відповідати фактичній ситуації.

    Особливо уважними варто бути міжнародним перевізникам, водіям автобусів та пасажирам, які планують подальші пересадки.

    Важливо передбачати додатковий запас часу та стежити за повідомленнями перевізників щодо можливих змін розкладу.

    При цьому не варто самостійно змінювати пункт пропуску без перевірки, чи дозволено через нього рух відповідної категорії транспорту.

    Станом на 17 жовтня на українсько-польському кордоні зберігається ризик нових затримок через повторні російські атаки та повітряні тривоги.

    За даними польських служб, під час зафіксованого напередодні загострення очікування в Дорогуську сягало 40 годин, у Гребенному перевищувало добу, а в Зосині становило близько восьми годин.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності повітряних загроз, організації пропускних процедур та кількості транспорту, який прибуватиме до кордону.

    Нинішні події демонструють, що наслідки російської агресії виходять за межі безпосередньо атакованих українських територій, впливаючи також на безпеку, транспортні потоки та економічне сполучення України з Європейським Союзом.

  • Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща нарощує військові сили біля українського кордону

    Польща суттєво збільшує військову присутність у Люблінському воєводстві, яке межує з Україною. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш 5 жовтня оголосив про розширення наявних підрозділів, створення нових військових частин і розміщення в регіоні однієї з польських батарей системи Patriot. Це буде перший випадок, коли польські Patriot розгорнуть саме на Люблінщині.

    За словами міністра, східні регіони Польщі, зокрема Люблінщина та Підкарпаття, дедалі частіше стикаються з повітряними тривогами та ризиками, пов’язаними з російськими ударами по західних областях України. Саме тому Варшава хоче додатково посилити оборону цієї частини країни.

    Одним із ключових рішень стане розміщення батареї Patriot у районі Любліна. Косіняк-Камиш підкреслив, що польські комплекси такого типу раніше в цьому регіоні не базувалися. За його словами, військова присутність на Люблінщині вже значна, але найближчим часом кількість підрозділів зростатиме.

    Нова бригада та підрозділи ППО

    У регіоні продовжується формування 18-ї мотопіхотної бригади, яка увійде до складу 18-ї механізованої дивізії. Її командування планують розмістити поблизу Ополя-Любельського та Понятової.

    Окремий військовий підрозділ має з’явитися у Білгораї. Туди планують перекинути батальйон нової бригади, а також частини протиповітряної оборони.

    Ще один новий напрямок — безпілотні системи. У Лукові польська армія планує створити підрозділ, який у перспективі може розростися до окремої бригади безпілотних систем.

    Косіняк-Камиш наголосив, що йдеться не лише про повітряні дрони. Польща розвиватиме також наземні, надводні та підводні безпілотні платформи. Міністр раніше називав дрони та антидронові системи одним із трьох головних напрямків модернізації польської армії поряд зі штучним інтелектом і далекобійними високоточними засобами.

    У Свіднику готують базу для гелікоптерів

    Польське Міноборони також планує розвивати військову авіаційну інфраструктуру в регіоні.

    У Свіднику мають створити базу гелікоптерів Сухопутних військ. Саме туди в перспективі можуть надходити американські ударні гелікоптери AH-64E Apache, поставки яких Польща очікує з 2028 року. До цього часу Варшава планує завершити всі формальності та підготувати інфраструктуру аеропорту для військового використання.

    Також заплановане розширення Авіаційної академії в Дембліні. Для її розвитку в районі Собєшина мають передати кілька десятків гектарів землі.

    Паралельно триватимуть інвестиції в районі Красьника, де вже розташована база американських танків Abrams.

    Схід Польщі вже перевели у підвищену готовність

    Рішення про посилення Люблінщини не є ізольованим кроком.

    Ще у вересні Польща перевела шість прикордонних переходів у Люблінському та Підкарпатському воєводствах у стан підвищеної готовності після російських атак дронами по західній Україні. Це передбачало посилену присутність військових і нові безпекові процедури на кордоні.

    Крім того, з початку жовтня Польща змінила процедури роботи протиповітряної оборони через ризики, пов’язані з російськими ударами по Україні.

    Нові рішення щодо Люблінщини фактично продовжують цю лінію: Варшава не лише реагує на окремі інциденти, а поступово розбудовує постійну військову інфраструктуру на сході країни.

    Польща паралельно посилює співпрацю зі США

    На цьому тлі Варшава також продовжує переговори зі США про збільшення американської військової присутності.

    У червні польський уряд офіційно схвалив початок підготовки до створення постійної бази Збройних сил США в Польщі, а американська сторона позитивно відреагувала на цю пропозицію.

    Тож посилення Люблінщини вписується у ширшу стратегію Польщі: більше ППО, більше бронетехніки, розвиток дронових військ і розширення військової інфраструктури на східному напрямку.

    Найпомітнішим символом цих змін стане саме перша польська батарея Patriot у Люблінському воєводстві.

  • Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Увечері 28 вересня російський реактивний безпілотник долетів до Волинської області та впав поблизу українсько-польського кордону. Перед цим Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух ворожої повітряної цілі у напрямку кордону з Польщею. За даними джерел РБК-Україна, безпосереднього влучання у пункт пропуску «Ягодин» не було.

    Перші повідомлення про наближення дрона до «Ягодина» з’явилися у моніторингових Telegram-каналах. Згодом Повітряні сили підтвердили, що реактивний БпЛА перебував над Волинню та рухався на захід. Інформоване джерело РБК-Україна уточнило, що дрон упав у прикордонній зоні, але сам пункт пропуску не був уражений.

    Інцидент стався на тлі нової масштабної атаки Росії по Україні. Вдень 28 вересня Повітряні сили повідомляли про понад 100 ударних безпілотників різних типів, значну частину з яких становили реактивні апарати. Станом на 16:30 українська ППО збила понад 40 реактивних БпЛА, однак десятки цілей ще залишалися в повітрі. Пізніше військові уточнили, що протягом дня Росія застосувала 124 ударні дрони, з яких 86 були реактивними або іншими швидкісними типами.

    Того ж дня реактивні безпілотники влучили по низці цивільних та інфраструктурних об’єктів у різних регіонах. У Києві були уражені будівля Національної академії наук України та медичний центр «Добробут», в Одесі — житлова багатоповерхівка.

    На тлі руху дронів у напрямку західних областей Польща привела свої сили ППО у підвищену готовність. Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про підняття в повітря бойової авіації, а наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки були переведені у стан готовності. У Люблінському воєводстві також пролунав сигнал повітряної тривоги.

    Особливого резонансу ситуації додає те, що «Ягодин» є одним із ключових автомобільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Його розташування означає, що російський дрон підійшов безпосередньо до кордону країни-члена НАТО.

    Це не перший випадок останніх тижнів, коли російські атаки наближалися до прикордонної інфраструктури. 10 вересня прем’єр Польщі Дональд Туск заявляв, що Варшава очікує можливих російських ударів по пунктах пропуску на кордоні з Україною. А 24 вересня польська сторона повідомляла про евакуацію людей із пунктів «Дорогуськ» та «Зосин» після ударів РФ по об’єктах поблизу кордону.

    Водночас станом на вечір 28 вересня немає підтвердження, що російський безпілотник перетнув повітряний простір Польщі. Відомо лише, що він долетів до Волині та впав поблизу державного кордону. Точне місце падіння, тип апарата та обставини його знищення або втрати керування офіційно ще уточнюються.

    Подія стала одним із найпомітніших епізодів атаки 28 вересня, оскільки цього разу російський реактивний БпЛА дістався безпосередньої близькості до території НАТО, що автоматично підвищило рівень готовності польських військових.

  • Тривога на кордоні НАТО: Польща евакуювала два КПП і зупинила аеропорти через атаку РФ

    Тривога на кордоні НАТО: Польща евакуювала два КПП і зупинила аеропорти через атаку РФ

    Масована російська повітряна атака на Україну вранці 23 вересня змусила Польщу перейти до посилених заходів безпеки вздовж українського кордону. Польські військові підняли в небо бойову авіацію, системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки перевели у стан підвищеної готовності, а мешканці Люблінського воєводства отримали екстрені попередження про можливу повітряну загрозу. На деякий час також евакуювали персонал двох прикордонних переходів і призупинили роботу аеропортів Любліна та Жешува. Про це повідомляють місцеві видання Polsat News, RMF24 і Polskie Radio.

    Оперативне командування Збройних сил Польщі пояснило, що військова авіація почала діяти у польському повітряному просторі через російські удари по території України із застосуванням засобів повітряного нападу.

    У Варшаві наголосили: це були превентивні дії, спрямовані передусім на захист районів, які межують із територіями України, де існувала підвищена небезпека.

    Приблизно за пів години бойові літаки завершили операцію. Польські військові повідомили, що порушення повітряного простору країни не було зафіксовано. Після завершення військової операції цивільні аеропорти також повернулися до штатної роботи.

    Евакуювали Дорогуськ і Зосін

    Одним із найбільш показових рішень стала тимчасова евакуація працівників прикордонних пунктів у Люблінському воєводстві.

    Йдеться про Дорогуськ, який розташований навпроти українського пункту пропуску «Ягодин», та Зосін, суміжний з українським «Устилугом».

    Близько 07:00 за місцевим часом там тимчасово призупинили оформлення людей і транспорту, а працівників відвели у безпечні місця. Тривога тривала приблизно 20 хвилин. Після її скасування обидва переходи відновили роботу.

    Польська система контролю кордону вже того ж ранку показувала актуальні черги на Дорогуську та Зосіні, що підтверджувало повернення пунктів до роботи після короткої перерви.

    Це особливо привертає увагу через те, що район Ягодина — Дорогуська протягом останніх тижнів уже кілька разів опинявся поблизу російських ударів.

    17 вересня російський безпілотник вибухнув на Волині приблизно за чотири кілометри від польського кордону. Тоді Польща також піднімала бойову авіацію через наближення повітряної цілі. Про цей інцидент писала «Ненька інфо».

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку — Ненька інфо

    Ще раніше, 13 вересня, російські дрони атакували прикордонний район Ягодина. Тоді постраждала інфраструктура неподалік міжнародного переходу, а також було пошкоджено локомотив поїзда «Київ — Варшава». Пасажирів завчасно відвели в укриття.

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава» — Ненька інфо

    Польща зупинила два аеропорти

    Через необхідність забезпечити свободу маневру військової авіації польські диспетчери також тимчасово призупинили цивільні операції в аеропортах Любліна та Жешува.

    Аеропорт Жешува має особливе значення для України: регіон роками залишається одним із ключових логістичних вузлів для міжнародного сполучення та західної допомоги.

    Польське агентство аеронавігаційного обслуговування пояснило, що обмеження були запроваджені саме через роботу військової авіації, а не через безпосереднє ураження чи появу російського об’єкта над аеропортами. Після завершення операції цивільні рейси дозволили відновити.

    Людям розіслали термінове попередження

    Мешканці Люблінського воєводства вранці отримали повідомлення від польського Урядового центру безпеки — Alert RCB.

    У ньому йшлося про російську повітряну атаку на територію України та роботу польської військової авіації. Тривогу скасували після того, як безпосередня загроза з боку російського повітряного удару зменшилася.

    Подібні попередження останніми тижнями стали для східних регіонів Польщі значно частішими.

    «Ненька інфо» раніше писала, що Варшава прискорила створення ширшої системи повітряного оповіщення поблизу українського кордону. Вона має поєднувати сирени, мобільні повідомлення, роботу кризових служб та мережу укриттів.

    Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги — Ненька інфо

    Напередодні Польща додатково посилила сам кордон

    Особливо показово, що нинішня тривога сталася буквально наступного дня після того, як польська влада оголосила про нові заходи захисту українсько-польського прикордоння.

    22 вересня міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив про посилення охорони шести прикордонних переходів з Україною. Поблизу кордону розгорнули додаткові позиції протиповітряної оборони, а для працівників переходів почали облаштовувати укриття.

    Польське радіо також повідомляло про розгортання систем Patriot та зміцнення оборонної інфраструктури. Польська влада пояснювала це тим, що на тлі російських ударів не можна виключати нових небезпечних інцидентів біля кордону.

    Фактично вже наступного ранку частину цих нових процедур довелося застосувати на практиці.

    Гучний вибух у Польщі виявився звуковим ударом

    Під час військової операції частина мешканців центральної Польщі повідомляла про потужний вибух.

    Польські військові згодом пояснили, що звук був пов’язаний не з російським ударом, а з подоланням звукового бар’єру польськими бойовими літаками.

    Таким чином, підтверджень падіння російської ракети чи дрона на польській території під час цієї конкретної атаки немає.

    Це принциповий момент: Польща підняла авіацію та запровадила низку обмежень через високий рівень загрози біля кордону, але 23 вересня порушення польського повітряного простору не зафіксували.

    Що відбувалося в Україні

    Причиною таких заходів стала масштабна російська атака, яка тривала від вечора 22 вересня.

    Як уже писала «Ненька інфо», Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливістю удару стало використання 82 реактивних «Шахедів».

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — Ненька інфо

    Станом на ранок українські Повітряні сили повідомляли про десятки влучань і падінь уламків у різних областях.

    На цьому тлі реакція Польщі була спрямована насамперед на недопущення несподіваного проникнення повітряних цілей у її простір та захист районів поблизу українського кордону.

    Отже, ранок 23 вересня на польсько-українському кордоні пройшов у режимі підвищеної готовності: винищувачі були в небі, два аеропорти тимчасово зупинилися, Дорогуськ і Зосін евакуювали, а жителі прикордонного регіону отримали термінове попередження. Водночас польська армія після завершення операції повідомила, що повітряний простір країни залишився непорушеним.

  • Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Польща різко прискорює розбудову системи цивільного захисту у прикордонних з Україною регіонах на тлі дедалі частіших російських ударів по західних областях України. До кінця 2026 року лише у Люблінському воєводстві кількість автоматизованих сирен повітряної тривоги має перевищити тисячу, тоді як ще на початку 2024 року дистанційно керованих сирен у регіоні було близько 30.

    Про масштабне розширення мережі повідомив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кєрвінський під час заходів у Любліні. За даними польського МВС, зараз у воєводстві працюють уже майже 350 сирен, які можуть бути активовані дистанційно. До кінця року їхню кількість планують збільшити більш ніж утричі.

    Важливе уточнення: у повідомленнях частини українських медіа йдеться про понад тисячу сирен «на східному кордоні Польщі». Однак офіційна заява Кєрвінського стосується конкретно Люблінського воєводства, значна частина якого безпосередньо межує з Волинською та Львівською областями України.

    Польська влада прямо пов’язує прискорення цих робіт із російською повітряною кампанією проти України. За словами глави МВС, Росія змінила характер атак і дедалі частіше застосовує ракети та реактивні безпілотники неподалік польсько-українського кордону. У Варшаві вважають, що це збільшує ризик появи небезпечних повітряних об’єктів уже поблизу польської території.

    Польське МВС також офіційно заявляє, що зі зростанням масштабів російських атак на захід України підвищується ризик порушення повітряного простору Польщі. Саме тому в Люблінському та Підкарпатському воєводствах проводять спеціальні тренування для населення — людей навчають розпізнавати сигнали тривоги, правильно реагувати на попередження та шукати найближчі безпечні місця.

    19 вересня такі навчання охопили понад 500 пожежних частин і підрозділів добровільної пожежної охорони у Люблінському та Підкарпатському воєводствах. Польська влада заявляє, що загалом у межах Академії захисту населення та цивільної оборони вже відбулося близько трьох тисяч подібних заходів.

    Розбудовують не тільки мережу сирен. У Люблінському воєводстві вже визначили близько 3,5 тисячі місць, які можуть використовуватися населенням для укриття в кризовій ситуації. Державна пожежна служба разом із воєводською адміністрацією планує спеціально їх позначати, щоб люди могли швидко зрозуміти, куди прямувати після сигналу небезпеки.

    На заходи цивільного захисту та оборони населення Люблінщина у 2026 році отримала близько 300 млн злотих. Кошти спрямовуються, зокрема, на системи оповіщення, захисну інфраструктуру та підготовку місць укриття.

    Одночасно Польща розвиває цифрові канали попередження. Польське радіо повідомляє, що влада працює над розширеною системою сповіщень і спеціальними рішеннями, які мають доповнювати традиційні сирени. У країні вже використовується система Alert RCB, через яку мешканцям конкретних регіонів надсилають SMS із попередженнями про небезпеку.

    На початку вересня ця система вже використовувалася саме через російські удари по Україні. 5 вересня жителі Люблінського та Підкарпатського воєводств отримали повідомлення про російську повітряну атаку на території України та роботу польської авіації. Після завершення загрози їм надіслали нове повідомлення, що небезпеки для території Польщі немає. Подібний Alert RCB застосовували і 10 вересня.

    Таким чином, нова система складається вже не тільки із сирен. Польща намагається об’єднати автоматичне оповіщення, мобільні повідомлення, навчання населення, мережу укриттів і роботу кризових служб у єдину модель реагування.

    Причиною такого прискорення стали й події безпосередньо біля польського кордону.

    13 вересня Росія атакувала район міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Як раніше писала Nenka.info, один із російських безпілотників уразив автозаправну станцію приблизно за два кілометри від кордону Польщі. Крім того, на залізничній станції Ягодин було пошкоджено локомотив пасажирського потяга «Київ — Варшава». Пасажирів завчасно евакуювали в укриття.

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    За кілька днів ситуація повторилася: російський безпілотник вибухнув приблизно за чотири кілометри від території Польщі. Про цей інцидент також повідомляла Nenka.info.

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Польща паралельно посилює і безпосередньо охорону державного кордону з Україною. Урядовий план передбачає будівництво електронної системи захисту сухопутної ділянки кордону. Офіційні матеріали польського уряду підтверджують, що у 2026 році триває процедура закупівель для відповідної інфраструктури.

    За даними Польського радіо, понад 100 кілометрів польсько-українського кордону планують додатково обладнати електронними засобами спостереження. Йдеться, зокрема, про камери та датчики руху.

    Таким чином, Варшава фактично формує одразу два рівні захисту. Перший стосується самого кордону — його спостереження, контролю та виявлення потенційних загроз. Другий спрямований уже на цивільне населення: сирени, SMS-попередження, укриття та навчання людей на випадок повітряної небезпеки.

    Це не означає, що Польща очікує неминучого прямого нападу. Офіційні повідомлення польської влади формулюють ситуацію як необхідність підготувати систему цивільного захисту до ризиків, які виникають через війну безпосередньо за кордоном країни. Однак сама швидкість розширення мережі показова: від приблизно 30 дистанційно керованих сирен на початку 2024 року до понад тисячі запланованих наприкінці 2026-го лише в одному прикордонному воєводстві.

    Польща дедалі частіше переводить цивільну оборону з теоретичних планів у практичну площину. Після ударів по району Ягодина російські ракети й безпілотники для польських служб уже не є загрозою, що існує далеко на сході України. Вони можуть з’являтися буквально за кілька кілометрів від польської території — і саме до такого сценарію Варшава тепер готує прикордонні регіони.

  • У Польщі знову понівечили український меморіал: посольство вимагає знайти винних

    У Польщі знову понівечили український меморіал: посольство вимагає знайти винних

    У Люблінському воєводстві Польщі невідомі знову пошкодили українське місце пам’яті в урочищі Білосток поблизу села Ліски. Посольство України у Варшаві заявило про глибоке обурення інцидентом і закликало польські правоохоронні органи невідкладно встановити обставини наруги, знайти винних та забезпечити відновлення меморіалу. Подія особливо резонансна через те, що це місце вже неодноразово ставало об’єктом вандалізму в минулому, а сам інцидент стався на тлі помітного зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті проти українців у Польщі.

    За інформацією українського дипломатичного представництва, невстановлені особи пошкодили меморіальний об’єкт та порушили його належний стан. Посольство наголосило, що поховання та місця пам’яті мають залишатися поза сучасними політичними суперечками незалежно від складності історичних дискусій між Україною та Польщею.

    «Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними», — заявили українські дипломати.

    Посольство закликало компетентні органи Польщі провести необхідні процесуальні дії, встановити всіх причетних, притягнути їх до відповідальності та відновити пошкоджений об’єкт.

    Що це за місце і хто там похований

    Йдеться про урочище Білосток — польською Białystok, українською також відоме як Білостік — неподалік Лісок у нинішньому Люблінському воєводстві.

    Історія місця складна і безпосередньо пов’язана з українсько-польським прикордонням середини ХХ століття.

    За польськими історичними джерелами, 26 лютого 1946 року неподалік Лісок відбувся бій між підрозділом Української повстанської армії та радянським підрозділом НКВС. Загиблих членів УПА поховали в урочищі. У різних джерелах кількість похованих відрізняється: найчастіше йдеться приблизно про 37–41 особу. Польські церковні довідники також окремо фіксують існування в Білостоці колективної могили членів УПА.

    До Другої світової війни ця територія була ще й місцем греко-католицького релігійного культу. Тут існувала каплиця, джерело, якому місцеві мешканці приписували цілющі властивості, та Хресна дорога. Після повоєнного виселення українського населення значна частина комплексу занепала.

    У 1990-х роках колишні мешканці та українські організації впорядкували поховання, встановили хрест і пам’ятні елементи з іменами та псевдонімами загиблих.

    Цей меморіал уже нищили раніше

    Нинішній випадок далеко не перший.

    Місце пам’яті біля Лісок неодноразово ставало об’єктом вандалізму щонайменше з середини 2010-х років.

    За матеріалами польських дослідників, близько 2014 року написи на пам’ятнику замалювали фарбою. Після очищення об’єкт пошкодили повторно — частину написів та псевдонімів загиблих механічно знищили, а на меморіалі з’явилися згадки про 11 липня 1943 року, дату, пов’язану з Волинською трагедією.

    У 2016 році Об’єднання українців у Польщі також повідомляло про чергову наругу: інформаційну табличку українською мовою замалювали, а на пошкодженому пам’ятнику знову з’явився напис «11 VII 1943». Організація тоді перелічувала Білосток біля Лісок серед низки українських поховань та пам’ятників, які були пошкоджені у Польщі.

    Історики звертали увагу й на інформаційний вимір таких акцій. У польсько-українському середовищі неодноразово висловлювали припущення, що частина синхронних актів наруги над пам’ятниками могла використовуватися у пропагандистських кампаніях для загострення українсько-польських історичних суперечок. Водночас встановлювати конкретних замовників чи виконавців без результатів правоохоронного розслідування не можна.

    Посольство говорить уже не лише про пам’ятники

    У заяві 6 серпня українські дипломати звернули увагу на ширший контекст.

    Посольство заявило про занепокоєння через збільшення проявів ворожості щодо громадян України у Польщі та повідомлення про фізичні напади.

    І статистика справді свідчить про погіршення ситуації.

    За даними польського видання Rzeczpospolita, які наприкінці липня наводив Reuters, у першій половині 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців. Це приблизно на 30% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

    Серед резонансних епізодів Reuters називав напад у Вроцлаві на українця та його дівчину, образи українських дітей у Познані та Бельсько-Бялій, а також напад на двох 13-річних українців у Легниці.

    Туск уже закликав припинити напади на українців

    Ситуація стала настільки помітною, що наприкінці липня на неї публічно відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

    Після серії нападів він заявив, що ксенофобне насильство щодо українців суперечить інтересам самої Польщі.

    Туск наголосив, що люди, які здійснюють подібні напади, фактично працюють проти польських інтересів і підіграють силам, зацікавленим у конфлікті між поляками та українцями.

    Це важливий контекст для нинішньої наруги над меморіалом: польська влада вже визнає проблему ворожості проти українців, хоча конкретний інцидент біля Лісок ще потребує окремого розслідування.

    Історичні суперечки між Києвом і Варшавою загострилися

    Подія також відбувається на тлі нового загострення українсько-польських суперечок довкола історичної пам’яті.

    Однією з найболючіших тем залишаються Волинська трагедія, діяльність ОУН та УПА, питання ексгумацій і форми вшанування загиблих.

    Для значної частини українського суспільства УПА передусім асоціюється з боротьбою за українську незалежність проти Радянського Союзу та інших сил, які контролювали українські землі.

    У Польщі ставлення до УПА принципово інше через участь її підрозділів у масових убивствах польського цивільного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни.

    Саме тому пам’ятники та поховання членів УПА у Польщі нерідко стають особливо чутливими об’єктами.

    Проте навіть за наявності принципових історичних розбіжностей польське та українське законодавство не дає приватним особам права самовільно знищувати поховання чи пам’ятні місця.

    Саме на цьому наполягає українське посольство: політичні й історичні суперечки мають вестися між державами, істориками та відповідними інституціями, а могили не повинні ставати інструментом помсти.

    Вандалізм відбувається з обох боків кордону

    Проблема наруги над історично чутливими пам’ятниками стосується не лише українських об’єктів у Польщі.

    За останні роки фіксувалися й випадки пошкодження польських меморіалів, пов’язаних із жертвами українського націоналістичного підпілля.

    Саме тому Варшава та Київ неодноразово наголошували на необхідності захищати місця поховань незалежно від того, кого саме вони вшановують.

    Такий підхід має принципове значення: засудження руйнування українського поховання не означає згоди з усіма історичними оцінками діяльності похованих там осіб — так само як захист польського меморіалу не визначає позицію щодо всіх аспектів складної спільної історії.

    Чому цей випадок особливо небезпечний зараз

    У нинішніх умовах навіть локальний акт вандалізму може отримати значно ширший політичний ефект.

    Польща залишається одним із ключових сусідів України, важливим транспортним маршрутом для військової та гуманітарної допомоги і країною, де проживає велика кількість громадян України.

    Водночас суспільна втома від війни, міграційні питання, економічні суперечки та невирішені історичні травми створюють сприятливий ґрунт для радикальної риторики.

    Reuters наприкінці липня відзначав, що початковий надзвичайно високий рівень солідарності польського суспільства з українцями після російського вторгнення поступово змінився зростанням напруження.

    Це не означає, що ворожість є позицією більшості поляків або офіційної польської держави. Навпаки, уряд Туска публічно засудив антиукраїнське насильство.

    Але серія нападів та пошкодження місць пам’яті показують, що проблема вже не може розглядатися як сукупність абсолютно ізольованих інцидентів.

    Київ чекає конкретної реакції польської сторони

    Наразі українська сторона вимагає не політичних заяв, а практичних дій.

    Посольство очікує, що польські правоохоронці встановлять час та обставини пошкодження меморіалу, ідентифікують причетних і з’ясують мотиви.

    Окремо дипломати просять забезпечити відновлення місця пам’яті.

    Станом на момент появи першої інформації про інцидент публічного повідомлення польської поліції про встановлення підозрюваних не було.

    Саме результати розслідування мають показати, чи йдеться про локальний акт вандалізму, історично мотивовану акцію або інший сценарій.

    Але одна обставина вже очевидна: пам’ятне місце біля Лісок, яке нищили ще приблизно десять років тому, знову опинилося в центрі українсько-польської дискусії. І цього разу інцидент відбувається у значно напруженішій суспільній атмосфері — після серії нападів на українців і на тлі офіційних попереджень польського прем’єра про небезпеку ксенофобного насильства.

  • Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Росія могла навмисно запустити ракету в Польщу: журналіст пояснив, чому це не схоже на випадковість

    Заліт російської крилатої ракети Х-101 більш ніж на 100 кілометрів углиб території Польщі міг бути не випадковою помилкою, а навмисною провокацією з боку Росії. Таку думку висловив журналіст-міжнародник, редактор Радіо Свобода Ростислав Хотин, коментуючи інцидент, що стався під час масованої російської атаки на Україну в ніч на 30 липня.

    Водночас він наголосив, що остаточні висновки мають зробити компетентні органи після завершення розслідування, а його оцінка є експертною думкою, а не встановленим фактом.

    Чому виникла версія про навмисну провокацію

    За словами Хотина, масштаб порушення польського повітряного простору змушує сумніватися у версії про випадкове відхилення ракети від курсу.

    Він зазначив, що йдеться не про кілька кілометрів, а про понад 100 кілометрів польоту над територією Польщі.

    «Коли ракета залітає на 100 кілометрів, це не випадковий заліт на 2–5 чи 10 кілометрів. Багато хто говорить, і про це пишуть медіа, що це могла бути свідома провокація з боку Росії», – сказав журналіст.

    Водночас жодних офіційних заяв польської влади про навмисний характер дій Росії наразі немає. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що поки немає підстав вважати, що саме Польща була ціллю російської атаки.

    Потужний вибух і великий кратер

    Хотин звернув увагу на масштаби вибуху після падіння ракети.

    За його словами, за попередніми даними, утворився кратер близько 10 метрів у діаметрі та до 5 метрів завглибшки, а уламки розлетілися приблизно на 200 метрів.

    На думку журналіста, такі наслідки свідчать про значну потужність бойової частини ракети Х-101.

    Водночас польські слідчі ще проводять експертизи, які мають остаточно встановити обставини інциденту та характеристики боєприпасу.

    Політичний контекст

    Хотин також звернув увагу на події, що передували російській атаці.

    За день до масованого удару президент України Володимир Зеленський зустрівся у Любліні з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском і попередив польську сторону про підготовку Росією масштабної повітряної атаки.

    У ніч на 30 липня Росія дійсно здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, застосувавши десятки крилатих ракет та ударних безпілотників. Під час цієї атаки одна з крилатих ракет Х-101 перетнула державний кордон Польщі та впала на території Люблінського воєводства.

    Що відомо про інцидент

    Після виявлення ракети польські військові підняли в повітря винищувачі та привели сили протиповітряної оборони у повну бойову готовність.

    Місце падіння було виявлено в населеному пункті Тарнава-Колонія Білґорайського повіту. На місці працюють військова жандармерія, поліція та експерти, які досліджують уламки ракети.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив, що наявні дані свідчать про падіння саме російської крилатої ракети Х-101. За його словами, жертв і значних руйнувань вдалося уникнути.

    До розслідування також долучено українського експерта. Польська сторона очікує, що результати технічної експертизи допоможуть встановити точну траєкторію польоту ракети та з’ясувати, чи було порушення повітряного простору наслідком помилки, чи мало інший характер.

    Наразі офіційного підтвердження того, що Росія навмисно спрямувала ракету на територію Польщі, немає. Польська влада наголошує, що остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення розслідування.

  • Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик розповів нові подробиці інциденту з російською крилатою ракетою Х-101, яка 30 липня впала на території Польщі. За його словами, український винищувач супроводжував ракету практично до самого державного кордону, однак за 20 секунд до його перетину був змушений припинити переслідування.

    Про це Томчик заявив в ефірі польського телеканалу TVN24. Його слова проливають світло на дії української авіації під час масованої російської ракетної атаки та пояснюють, чому український літак не продовжив переслідування цілі після наближення до польського повітряного простору.

    Пілот був за 20 секунд до кордону

    За словами Цезарія Томчика, український льотчик до останнього супроводжував російську крилату ракету Х-101, однак не зміг її знищити.

    «Пілот, який відстежував цю останню ракету, яку він не зміг збити, повернув назад за 20 секунд до кордону», — повідомив заступник міністра оборони Польщі.

    Посадовець пояснив, що український винищувач не мав права заходити в повітряний простір Польщі. Крім того, існувала небезпека, що польська система протиповітряної оборони або винищувачі F-16 могли б сприйняти літак як невідомий об’єкт, що створило б ризик дружнього вогню.

    Понад 70 російських ракет

    Томчик також розповів про масштаби нічної атаки Росії.

    За його словами, якщо під час більшості масованих обстрілів Росія запускає приблизно 10–20 крилатих ракет, то цього разу йшлося про значно масштабнішу операцію.

    Загалом Росія випустила близько 70 ракет, із яких близько 20 вже близько третьої години ночі рухалися у напрямку польського кордону. Водночас більшість цих цілей були перехоплені українською протиповітряною обороною ще над територією України.

    Українські Повітряні сили повідомляли, що під час цієї атаки Росія застосувала 61 крилату ракету Х-101 та майже 300 ударних безпілотників різних типів.

    Чому ракету не збили

    Польський посадовець наголосив, що український пілот виконав усі можливі дії в межах своїх повноважень.

    Після наближення ракети до державного кордону він був змушений припинити переслідування, адже українські бойові літаки не можуть без спеціального дозволу входити в повітряний простір іншої держави.

    Польща зі свого боку також підняла в повітря винищувачі F-16, літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340, вертоліт Мі-24 та інші сили протиповітряної оборони для контролю ситуації після входження російської ракети в польський повітряний простір.

    Чи була Польща ціллю

    На запитання журналістів, чи могла Росія навмисно спрямувати ракету на територію Польщі, Томчик відповів, що наразі виключати не можна жодного сценарію.

    За його словами, остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення експертиз і роботи розвідувальних служб.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що наразі немає підстав вважати, що саме Польща була безпосередньою ціллю російського удару. За попередньою оцінкою, ракета впала на території Люблінського воєводства через розвиток бойової ситуації під час масованої атаки на Україну.

    Розслідування триває

    31 липня польські правоохоронні органи та військові продовжують процесуальні дії на місці падіння ракети. Фахівці досліджують уламки, щоб остаточно підтвердити тип озброєння та відновити траєкторію його польоту.

    До розслідування також залучили українського експерта. Польська сторона планує завершити технічну експертизу найближчими тижнями, після чого можуть з’явитися нові офіційні висновки щодо причин інциденту.

    Падіння російської ракети стало одним із найсерйозніших порушень повітряного простору країни-члена НАТО за останній час і вкотре продемонструвало, наскільки близько бойові дії в Україні наблизилися до східного кордону Альянсу.

  • У Польщі після масштабної атаки РФ на Україну знайшли вирву від невідомого об’єкта

    У Польщі після масштабної атаки РФ на Україну знайшли вирву від невідомого об’єкта

    У Люблінському воєводстві Польщі після масштабної російської атаки на Україну виявили вирву, яка, за попередніми даними, могла утворитися внаслідок падіння невідомого об’єкта. Інцидент стався після оголошення повітряної тривоги на сході країни через можливу загрозу входження ракет до польського повітряного простору.

    Про це повідомляє BNO News.

    За інформацією видання, у четвер, 30 липня, на сході Польщі оголосили повітряну тривогу після повідомлень про те, що одна або дві ракети могли перетнути повітряний простір країни під час чергової масованої атаки Росії по Україні.

    Водночас польська влада наразі офіційно не підтвердила факт порушення державного повітряного простору. Попри це, мешканці Люблінського воєводства повідомляли про звуки сирен, а в соціальних мережах поширилися відеозаписи, на яких чути сигнали повітряної тривоги в різних населених пунктах регіону.

    Речник воєводи Люблінського воєводства Марцін Бубіч заявив, що рішення про оголошення тривоги було ухвалене на підставі “достовірної та підтвердженої” інформації, отриманої безпосередньо від Урядового центру безпеки Польщі. За його словами, існувала реальна загроза повітряного удару, тому населення було своєчасно попереджене.

    Ще до введення режиму повітряної тривоги польські військові повідомили про посилення заходів безпеки. У повітря були підняті винищувачі та літак дальнього радіолокаційного виявлення, які контролювали ситуацію поблизу східного кордону країни на тлі активності російської дальньої авіації, що здійснювала удари по території України.

    Крім того, Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про приведення у стан підвищеної бойової готовності наземних систем протиповітряної оборони та радіолокаційних засобів. Такі заходи традиційно застосовуються у випадках, коли російські ракетні удари відбуваються неподалік польського кордону.

    Під час повітряної тривоги жителі Люблінського воєводства також повідомляли про звуки вибухів. Згодом на полі поблизу села Тарнава-Колонія було виявлено вирву, яка, за попередньою інформацією, могла залишитися після падіння невідомого об’єкта.

    На місце події оперативно прибули співробітники поліції, рятувальники та інші екстрені служби. Територію інциденту оточили, щоб забезпечити безпеку та провести необхідні перевірки.

    Речник воєводського командування Державної пожежної охорони в Любліні Томаш Стахира повідомив, що наразі служби охороняють місце падіння та встановлюють усі обставини події. За його словами, поки що неможливо остаточно визначити, який саме об’єкт залишив вирву.

    Офіційної інформації про те, чи пов’язаний інцидент із російською атакою на Україну, наразі немає. Польські компетентні органи продовжують розслідування та обіцяють оприлюднити додаткові подробиці після завершення первинних слідчих дій.

    Нагадаємо, в ніч на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по території України. Під ударами опинилися Київ, Львів, Київська область та низка інших регіонів. Через близькість бойових дій до кордону Польща вкотре активізувала власну систему протиповітряної оборони та підняла в небо бойову авіацію для моніторингу повітряної обстановки.

  • На кордоні з Польщею запускають систему EES: що зміниться для українців

    На кордоні з Польщею запускають систему EES: що зміниться для українців

    Польща розпочинає поетапний запуск нової європейської системи в’їзду/виїзду EES (Entry/Exit System) на пунктах пропуску, що межують з Україною. Система має пришвидшити і підсилити контроль, а також допомагатиме ЄС відстежувати строки перебування іноземців у Шенгенській зоні.

    За інформацією прикордонних відомств, першими у Люблінському воєводстві підключаються:
    — 4 листопада — автомобільний пункт «Долгобичув—Угринів»;
    — 5 листопада — пункт «Зосин—Устилуг»;
    — 6 листопада — автомобільний і залізничний переходи «Дорогуськ—Ягодин».

    EES передбачає сканування паспортних документів і збір біометричних даних для осіб, які не є громадянами ЄС: прикордонники робитимуть фото та зніматимуть відбитки пальців. Дані зберігатимуться у централізованій базі для контролю кратності в’їздів/виїздів та дотримання строків перебування.

    Польська сторона наголошує: загальний порядок перетину кордону не змінюється, але на старті можливі тимчасові затримки через первинну реєстрацію мандрівників у системі. Подорожнім радять закладати додатковий час на проходження контролю та заздалегідь підготувати документи.

    EES — частина ширшої реформи зовнішнього кордону ЄС, покликаної зменшити черги, посилити безпеку й боротьбу з нелегальною міграцією, а також автоматизувати перевірку дотримання 90-денного ліміту перебування для безвізових мандрівників.