Daypolitico

Позначка: люстрація

  • Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України В’ячеслав Сученко, якого звільнили у 2014 році за законом «Про очищення влади», відсудив у держави понад 4,3 млн гривень компенсації.

    Про це стало відомо з декларації посадовця та судових рішень у справі.

    В’ячеслава Сученка звільнили 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к. Підставою стало положення закону про люстрацію, яке поширювалося на посадовців, що обіймали керівні посади в органах прокуратури в період з 2010 по 2014 роки.

    Зокрема, з січня 2011 року до лютого 2014 року Сученко працював першим заступником військового прокурора Центрального регіону та першим заступником прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Саме ці посади підпадали під люстраційні обмеження.

    Після звільнення Сученко оскаржив це рішення в суді та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов був поданий проти Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Суд першої інстанції визнав звільнення незаконним і постановив виплатити компенсацію. Це рішення згодом підтвердив і Шостий апеляційний адміністративний суд.

    21 січня 2026 року апеляційний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року.

    Колегія суддів у складі головуючої Олени Карпушової, а також суддів Оксани Епель та Віталія Файдюка дійшла висновку, що застосування люстрації лише через сам факт обіймання посади без доведення індивідуальної вини є непропорційним втручанням у право на приватне життя.

    Судді зазначили, що така практика порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівності доступу до державної служби.

    У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Полях та інші проти України» від 2019 року, а також на висновки Венеціанської комісії та резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

    Апеляційні скарги Офісу генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону суд залишив без задоволення.

    Рішення набрало законної сили з моменту ухвалення. Водночас сторони ще можуть подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Загалом справа тривала понад 11 років. Розгляд неодноразово зупиняли, зокрема через очікування рішення Конституційного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо люстраційних справ. Поновили провадження лише у 2022 році.

    У своїй декларації Сученко зазначив два доходи, отримані на виконання рішення суду: 3,26 млн гривень та 1,04 млн гривень. Загальна сума компенсації становить понад 4,3 млн гривень.

    Наразі В’ячеслав Сученко працює начальником відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю Державної податкової служби.

  • Апартаменти в Поляниці та Mercedes: що задекларував заступник голови Івано-Франківської ОДА Ільчишин

    Апартаменти в Поляниці та Mercedes: що задекларував заступник голови Івано-Франківської ОДА Ільчишин

    Майновий стан заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталія Ільчишина та його родини за період повномасштабної війни суттєво зріс. Про це свідчать дані декларації посадовця та інформація з відкритих джерел.

    У квітні 2023 року Ільчишин придбав апартаменти площею 36,2 кв. м у селі Поляниця — одному з найдорожчих туристичних напрямків Івано-Франківщини. У декларації вартість нерухомості зазначена на рівні 247 427 грн. Водночас, за даними ринку, квадратний метр у Поляниці стартує від 2 500 доларів США та може сягати 6 500 доларів. За таких розцінок реальна ринкова вартість подібних апартаментів може становити мільйони гривень. У відкритому продажі нерухомість аналогічної площі пропонується у 15–30 разів дорожче, ніж вказано в декларації.

    Частина активів оформлена на родичів посадовця. У 2024 році мати Ільчишина, пенсіонерка, стала власницею будинку площею 342 кв. м. Вартість будинку в декларації не зазначена, однак на ринку ціни на подібні об’єкти стартують від 120 тисяч доларів. Крім того, у 2023 році вона придбала земельну ділянку площею 709 кв. м вартістю понад 384 тисячі гривень та надала посадовцю право користування нею.

    Ще у 2022 році син Ільчишина Максим став власником квартири в Івано-Франківську. Під час війни родина також розширила автопарк. У жовтні 2024 року на співмешканку посадовця Юлію Хрептик було оформлено автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D 2017 року випуску, яким користується сам Ільчишин. На вторинному ринку вартість такої автівки у 2026 році становить від 35 до 55 тисяч доларів залежно від стану та пробігу.

    Окрім цього, син посадовця придбав ще два легкові автомобілі — Ford Focus 2010 року випуску та Kia Ceed 2011 року випуску. Також у власності співмешканки з’явилися кілька мотоциклів.

    Згідно з декларацією за 2024 рік, Ільчишин задекларував сотні тисяч гривень готівкою та майже мільйон гривень на банківських рахунках. Водночас його співмешканка вказала значно більші заощадження — як у гривнях, так і в доларах та євро.

    Посадовець раніше вже опинявся у центрі публічних скандалів. Зокрема, він підпадав під дію закону про люстрацію як колишній високопосадовець міліції часів президента-втікача Віктора Януковича, однак згодом був поновлений на посаді за рішенням суду з виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.

  • Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Начальник Головного управління Національної поліції у Києві Дмитро Шумейко опинився в центрі уваги через низку фактів, які ставлять під сумнів його доброчесність та законність накопичених статків. Попри тривалу службу в міліції та поліції, його кар’єра супроводжується запитаннями, на які досі немає офіційних відповідей.

    Одне з ключових питань — як саме Шумейко уникнув люстрації. За законом він підпадав під її вимоги, однак жодних наслідків для нього це не спричинило. Невдовзі після цього він продовжив кар’єру в поліції, захистив дисертацію під керівництвом Олега Татарова та, за даними експертів, зробив це за наявності очевидного плагіату. Сам Шумейко звинувачення не коментує.

    Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

    Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

    Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

  • Люстровані міліцейські керівники очолили державні нафтогазові підприємства

    Люстровані міліцейські керівники очолили державні нафтогазові підприємства

    Колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області Юрій Чернега та чиновник часів Віктора Януковича Володимир Цепенда сьогодні очолюють підприємства НАК «Нафтогаз України», які керують мільярдними активами державної енергетики. Інформацію підтверджують дані видання ОРД.

    Юрій Чернега є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Також він очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта». У 2012–2013 роках Чернега відповідав за підбір кадрів для міліції Миколаївської області. Його звільнили за люстрацією після подій у Врадіївці 2013 року, коли масові протести викликалися бездіяльністю місцевих правоохоронців.

    Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

    Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

    Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

    ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

  • Київське управління БЕБ очолив Назар Константинов

    Київське управління БЕБ очолив Назар Константинов

    У січні 2024 року керівником територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві став Назар Константинов — людина з багатою прокурорською біографією та не менш показовим поверненням у систему після люстрації.

    Константинов розпочав кар’єру в органах прокуратури у 2002 році, а вже з 2011-го обіймав керівні посади. У 2014–2015 роках працював заступником прокурора міста Києва Сергія Юлдашева, якого, як і самого Константинова, згодом звільнили за законом про очищення влади. Обоє зникли з публічного простору, але згодом повернулись — уже не у прокуратуру, а у новостворене БЕБ.

    Про люстрацію Константинова в його офіційній біографії на сайті БЕБ не згадано. Втім, у 2015 році він був звільнений з посади заступника прокурора Києва саме на підставі закону про очищення влади. Це рішення не влаштувало чиновника, і він подав позов до скандального Окружного адміністративного суду Києва.

    Судовий процес затягнувся на роки, але у 2021-му суддя Євгеній Аблов (фігурант справи НАБУ про захоплення державної влади разом із Павлом Вовком) поновив Константинова на посаді. Хоча це поновлення тривало лише 10 днів — з 12 по 22 жовтня 2021 року — цього вистачило, щоб формально вийти з переліку люстрованих осіб. До того ж, екс-прокурор відсудив у держави 1,2 млн грн компенсації за «вимушений прогул».

    У відкритих джерелах зазначено, що з 2015 по 2024 рік Константинов нібито займався підприємництвом — був ФОПом і мав частки в кількох компаніях. Зокрема, його діяльність була пов’язана з технічним обслуговуванням автомобілів. Однак у 2023 році Константинов раптово подав декларацію кандидата на посаду головного спеціаліста юридичного відділу київського теруправління БЕБ, а вже у 2024-му очолив це управління.

    Показово, що його колишній керівник Сергій Юлдашев теж знайшов собі нову посадку в БЕБ — очолював теруправління у Волинській області до 2024 року, після чого його змінила Лариса Ревіна.

  • Екс-очільник районного відділу поліції Одеси став заступником голови Дніпропетровської ОДА

    Екс-очільник районного відділу поліції Одеси став заступником голови Дніпропетровської ОДА

    Кабмін призначив заступником голови Дніпропетровської ОДА Владислава Гайваненко – силовика, причетного до розгону Майдану в Одесі.

    Нагадуємо, Владислав Гайваненко екс-очільник Київського районного відділу поліції ГУНП в місті Одеса причетний до розгону Майдану. За інформацією видання Думська, Владислав Гайваненко входив до списку одеських силовиків, що підлягали негайній люстрації.

    В Одесі Владислав Гайваненко відомий також протистоянням з активістами Дорожнього контролю, які звинувачували його в організації схеми по віджиманню авто  одеситів та тим фактом, що кілька років поспіль судився з Пенсійним фондом Одеської області, за перерахування пенсії та  ​​щомісячну доплату у розмірі 2000 грн.

  • Олег Кіпер: Ключова фігура у контролі зернового експорту України

    Олег Кіпер: Ключова фігура у контролі зернового експорту України

    Олег Олександрович Кіпер – з 30 травня 2023 року обіймає посаду голови Одеської обласної військової адміністрації, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Він нагороджений нагрудними знаками «За сумлінну службу в органах прокуратури» III та II ступенів.

    У період президентства Віктора Януковича Олег Кіпер працював заступником начальника слідчого управління Генеральної прокуратури України. Після Революції Гідності, 23 жовтня 2014 року, його було звільнено з органів прокуратури в рамках люстрації.

    У 2015 році Олег Кіпер безуспішно балотувався до Одеської міської ради як самовисуванець. Після звільнення у 2016 році він отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та заснував адвокатське об’єднання «Астрея ОВС».

    У листопаді 2019 року Кіпер був зареєстрований у Києві як фізична особа-підприємець у сфері права, але діяльність була припинена. З квітня 2019 року він надавав професійну допомогу Офісу Президента України з питань діяльності правоохоронних органів. До початку 2020 року отримав пропозицію стати одним із позаштатних радників керівника Офісу Президента Андрія Єрмака на громадських засадах. На цій посаді він також консультував з питань правоохоронної діяльності.

    29 серпня 2019 року було поновлено судовий розгляд справи щодо відновлення Олега Кіпера на посаді, який був зупинений у грудні 2014 року. 11 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив, що люстрація була застосована до прокурора Кіпера безпідставно, оскільки не було доведено його причетність до узурпації влади президентом Януковичем. Суд ухвалив негайно поновити Кіпера на посаді старшого прокурора Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури та виплатити йому 805 тисяч гривень заробітної плати за вимушений прогул. Крім того, суд зобов’язав виключити його з реєстру люстрованих осіб Міністерства юстиції.

    9 червня 2020 року Олег Кіпер був призначений на посаду заступника прокурора Києва за наказом Генерального прокурора. 27 липня 2020 року Генеральний прокурор Ірина Венедіктова представила Кіпера колективу столичної прокуратури як нового керівника.

    Ще під час роботи прокурора Олег кіпер потрапив  скандал коли стало відомо, як тоді ще очільник Київської міської прокуратури провів новорічно-різдвяні свята у відпустці за кордоном, де перебував протягом 10 днів. Він виїхав з України 29 грудня 2022 року через польський кордон і повернувся 8 січня 2023 року. Про це повідомили журналісти “Схем”.

    Тоді Олег Кіпер підтвердив, що перебував за кордоном у відпустці, пояснивши це «сімейними обставинами», але відмовився розкрити назву країни, де він відпочивав, посилаючись на міркування безпеки. Також з його слів однією з причин було те, що його дружина влітку 2022 року змінила російське громадянство на українське.

    “У кінці грудня 2022 року, у зв’язку з виниклими сімейними обставинами та необхідністю виїзду за кордон, я подав заяву щодо надання мені відпустки з можливістю виїзду за кордон. Усі документи, що підтверджують право на виїзд, були подані до компетентних органів, і після їх розгляду було надано відповідний дозвіл”, – йдеться у відповіді Кіпера, переданій журналістам його пресслужбою.

    Однак, “Схеми” виявили, що російський паспорт Ірини Кіпер станом на початок 2023 не був анульований. Журналісти перевірили чинність документа за допомогою офіційного сервісу МВС Росії і встановили, що цей паспорт залишається дійсним. Також вони знайшли її індивідуальний номер платника податків на офіційному сайті Федеральної податкової служби Росії.

    Попри те, що журналісти тричі намагалися дізнатися, в якій країні головний прокурор Києва провів свою відпустку, він відмовився відповідати, зазначивши лише, що “відпустка не була святковою чи новорічною”.

    На питання журналістів щодо чинності російського паспорта його дружини, Олег Кіпер відповів, що цим питанням займалася міграційна служба України.

    Коли журналісти поцікавилися, як Міграційна служба України може допомагати громадянам РФ виходити з російського громадянства, очільник київської прокуратури зазначив, що це питання належить до компетенції міграційної служби, і порадив звернутися до них за роз’ясненнями.

    Однак у положенні про Державну міграційну службу України вказано, що відомство займається питаннями прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, але не має завдань, пов’язаних з виходом з громадянства інших країн.

    Окрім цього видання “Версії” з’ясувало, що дружина київського прокурора у 2005 працювала у російській організації “Видавничий центр “Вісник Євразії”, який спецслужби країни-агресорки використовували для пошуку та залучення до співпраці “перспективної молоді”.

    Декларації Олега Кіпера

    Остання декларація Кіпера, подана до люстрації і доступна в мережі, датована 2011 роком. Тоді Кіпер працював у прокуратурі Івано-Франківської області і декларував лише ВАЗ 2005 року випуску, зарплату у 154,9 тисячі гривень та 15 тисяч гривень доходу дружини. Інших доходів, нерухомості чи автомобілів родина офіційно не мала.

    Однак декларація чиновника за 2019 рік свідчить, що в період з 2015 по 2019 роки новопризначений керівник столичної прокуратури разом із дружиною стали власниками майна на суму щонайменше 26,1 мільйона гривень. Згідно з даними реєстру речових прав на нерухомість, все це майно було придбане саме шляхом купівлі.

    Зарплата Кіпера за 2019 рік становила 489,5 тисяч гривень, причому більшу частину він отримав від “Укрзалізниці”, а лише 52 тисячі – від власного адвокатського об’єднання. Дружина прокурора, Ірина Кіпер офіційно заробила 4,4 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Вона володіє двома підприємствами в Одесі, що займаються ремонтом та обслуговуванням автомобілів.

    Ірина Кіпер також позичила майже 6 мільйонів гривень одній із компаній, пов’язаних із чоловіком. 2019 року вона взяла в борг 25 мільйонів гривень.

    Крім того, родина отримала 482,8 тисячі гривень від продажу майна та адвокатської фірми. На рахунках і в готівці Кіпери мають майже 2,7 мільйона гривень, а також кілька десятків тисяч євро і доларів.

    У 2019 році Олег Кіпер придбав дві квартири загальною вартістю 8,6 мільйона гривень у житловому комплексі бізнес-класу в Печерському районі Києва. У цьому ж будинку його дружина придбала ще одну квартиру за 8 мільйонів гривень. Також Кіпери володіють трьома паркомісцями загальною вартістю 2,6 мільйона гривень.

    У 2015 році Ірина Кіпер придбала квартиру за 1,8 мільйона гривень у Дарницькому районі Києва. Крім того, на неї записано низку нерухомості в Яремчі, Івано-Франківської області. У 2016 році вона купила земельну ділянку з будинком за 2,3 мільйона гривень. Пізніше вона придбала ще одну ділянку в Яремчі та отримала від місцевої влади котедж і недобудовані апартаменти.

    Ірина Кіпер також вже понад 18 років володіє частиною квартири в Росії та має квартиру в Одесі.

    За останні три роки подружжя також придбало автомобілі Range Rover Sport, Toyota RAV4 і Toyota Camry, загальна задекларована вартість яких становить 2,7 мільйона гривень.

    Крім того, у декларації зазначено два види криптовалюти загальною вартістю 4,9 та 9,3 мільйона гривень.

    І було б цікаво дізнатися чи стало швидше стала збагачуватися сім’я Кіперів після поновлення Олега Кіпера держслужбовцем, але національне агентство з питань запобігання корупції засекретило декларації Олега Кіпера за 2021, 2022 та 2023 роки у зв’язку з мобілізацією.

    Про це повідомила прессекретарка очільника Одеської обласної військової адміністрації Юлія Колтак у коментарі “Центру публічних розслідувань”.

    “Олег Кіпер подав декларації за 2021, 2022 та 2023 роки як очільник прокуратури міста Києва та як начальник Одеської ОВА. Через те, що пан Кіпер був мобілізований до лав ЗСУ, НАЗК не оприлюднює його декларації в публічному просторі. Це є заходами безпеки під час війни,” – пояснила Колтак.

    Журналісти звернулися до НАЗК із запитом, але поки що не отримали відповіді.

    Зазначимо, що агентство не приховує декларації всіх голів ОВА. Наприклад, декларація голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма була оприлюднена.

    Діяльність Олега Кіпера на поту Одеської ОВА

    По справжньому продуктивною держслужба в Олега Кіпера почалась вже після призначення головою Одеської обласної військової адміністрації 30 травня 2023 року.

    І вже літом 2023 Олег Кіпер розпочав налаштовувати перспективи збагачення на новій посаді.

    За 2023 році українські експортери зерна отримували понад мільярд доларів на місяць. За рік Україна експортувала щонайменше 50 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції на суму 12 мільярдів доларів.

    Найбільшими експортерами стали компанії «Кернел Трейд», «Нібулон» і «Луї Дрейфус» — гіганти агроринку, що традиційно домінують в Україні. Основними покупцями українського зерна виявилися Румунія, Іспанія та Китай.

    Однак дані щодо Румунії можуть бути оманливими, адже багато агрохолдингів продавали зерно власним дочірнім компаніям у цій країні, і подальші продажі залишаються невідомими для української митниці.

    Крім того, через одеські порти було вивезено зерна на шість мільярдів гривень сумнівними компаніями, які, ймовірно, є фіктивними. Це зерно було придбане за готівку, що дозволило уникнути сплати податків.

    У 2023 році з 16 мільйонів тонн пшениці, що експортувались з України, 13,7 мільйона тонн були відправлені через Одесу, що складає 85%.

    Тож керуючи потоками експорту зерна в Одеській області, Олег Кіпер, відіграє ключову роль в контролі майже всього зернового експорту України.

    18 серпня 2023 року Олег Кіпер, голова Одеської обласної військової адміністрації, разом з генералом Едуардом Москальовим, командувачем Оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса», видали спільний наказ №19. Він мав на меті забезпечення фінансової дисципліни під час воєнного стану та боротьбу з тіньовими явищами.

    Проте суть наказу виявилася менш прозорою. Першим пунктом документа підприємцям рекомендували подавати митні декларації типу РР (періодичні декларації) за 10 днів до фактичного навантаження вантажу. Це означає, що всі митні накладні мають бути зареєстровані до дати навантаження товару.

    Декларація типу РР дозволяє подавати інформацію про кілька партій товару впродовж певного періоду. Однак раніше не існувало вимоги подавати таку декларацію за десять днів до вивезення.

    З початком повномасштабного вторгнення в Україну обсяг чорного експорту зерна значно зріс. Легальні експортери втрачали до 35% через відсутність ПДВ-відшкодування та валютні коливання. У той час як нелегальні контрагенти купували зерно за готівку і не сплачували податки.

    Також після видання наказу №19 на ринку з’явилося 400 нових компаній. Частина з них є частинами відомих агрохолдингів або мають успішний досвід експорту. Однак особливу увагу привернули компанії з підозрілою фіктивною діяльністю, зареєстровані або змінивши власників у 2023 році. Багато з них не мають виробничих потужностей і до цього не займались експортом.

    Зокрема, було виявлено близько сорока підозрілих компаній, напрклад, одна з таких компаній одноденок вивезла зерна на $40 мільйонів та має той самий номер телефону, що і ще 139 юридичних осіб. Інша компанія, що експортувала зерно на $20 мільйонів, є власністю психолога з Узбекистану Олександра Райкова.

    Деякі з цих чотирьох сотень компаній, за інформацією з Одеської митниці, можуть бути пов’язані з Олегом Кіпером, але і сам факт видання наказу №19 свідчать про особистий контроль Олегом Кіпером над 85% агроекспорту України задля власної вигоди.

    Одним із можливих напрямків, куди могли перетекти непрозорі кошти, є курорт Буковель. Бізнес-партнер Олега Кіпера активно реалізує тут кілька престижних і дорогих будівельних проєктів.

    Проект «Glacier» передбачає будівництво комплексу апартаментів у п’яти корпусах на площі 2,3 га на сході Молодіжного озера. Загальна площа понад 800 апартаментів складає 65,7 тис. кв. м. Перша черга вже завершена і розпродана.

    Ще один масштабний проект – «Escape City», розташований на місці автостоянки «Полки» поблизу витягів. На площі 8 га планується побудувати 8 корпусів, з яких перший вже має 360 квартир. Загальна вартість обох проєктів може перевищити $200 млн, з урахуванням витрат на преміум-житло. Вартість квадратного метра тут стартує від $5 тис.

    Бенефіціаром обох проєктів є Василь Кавлак з Івано-Франківська, чия особа досі залишається непублічною. Йому належать компанії «Глейшер Хілл» та «В.Д. Груп», які виступають замовниками і виконавцями будівельних робіт відповідно. Більш публічною є його дружина, Інесса Кавлак, з якою Олег Кіпер навчався в Одеській юридичній академії.

    Інесса Кавлак займала посаду судді до 2018 року, а її декларація свідчить про значний бізнес її чоловіка, включаючи туркомплекс та численні земельні ділянки в селі Поляниця, яке є частиною курорту Буковель. Серед майна – котеджне містечко WEST HILLS та готельно-рекреаційні комплекси REST&SKI, GIRSKI та інші.

    До війни Кіпери придбали земельну ділянку та побудували будинок у Поляниці, оформлений на дружину голови Одеської ОВА Ірину. Олег Кіпер також є бізнес-партнером Кавлака у двох сонячних електростанціях на Івано-Франківщині.

    Кіпер та Кавлак мають складну мережу зв’язків. Після люстрації Кіпер заснував юридичну компанію «Астрея ОВС», де одним з партнерів був Віталій Ільчишин, нинішній заступник голови Івано-Франківської ОДА. У 2022 році ОДА передала фірмі Кавлака земельну ділянку на 49 років. Віталій Ільчишин придбав апартаменти у ЖК Glacier за значно нижчою ціною, ніж ринкова.

    Ймовірно, Володимир Продивус, колишній депутат і бізнесмен з Вінниці, також причетний до проєктів у Буковелі. Продивус є близьким другом Володимира Ільчишена, і його бізнеси тісно пов’язані з політичною та бізнесовою елітою. Його вплив на політичні рішення і зв’язки з колишніми партнерами підкріплюють можливу участь у розбудові Буковеля.

    Ось так, через складні політичні, бізнесові зв’язки та хлібну посаду, Олег Кіпер та його партнери реалізують великі проєкти на популярному карпатському курорті.