Daypolitico

Позначка: малий бізнес

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.

  • Ресторанний бізнес у столиці на межі виживання через відключення електроенергії

    Ресторанний бізнес у столиці на межі виживання через відключення електроенергії

    У Києві через тривалі відключення електроенергії масово припиняють роботу кафе та ресторани. Про критичну ситуацію в ресторанному бізнесі розповіла рестораторка Анастасія Завадська, учасниця фіналу телевізійного шоу «Мастер шеф».

    За її словами, постачальники вже фіксують хвилю закриттів. Лише за один день п’ять закладів громадського харчування повідомили про припинення роботи через неможливість функціонувати в умовах постійних знеструмлень.

    Ситуація у власному ресторані Завадської, за її словами, близька до колапсу. Заклад залишився без електроенергії, водопостачання та опалення. Відсутність базових умов зробила роботу фактично неможливою, а відвідуваність різко впала — більшість киян змушені залишатися вдома.

    Додатковим ударом стали проблеми з персоналом. Частина працівників захворіла, у деяких — висока температура та серйозні ускладнення, включно із запаленням легень. Через це ресторан залишився без достатньої кількості співробітників. Водночас, за словами Завадської, після роботи одного з працівників забрали до територіального центру комплектування на Печерську.

    Рестораторка зазначає, що для забезпечення роботи закладу воду доводиться возити вручну — у каністрах зі свердловини в її житловому будинку. Вона підкреслює, що такі умови стали буденністю для малого бізнесу в столиці.

    За словами Завадської, нинішня ситуація створює відчуття повної абсурдності та виснаження, а ресторанний бізнес опинився на межі виживання. Вона наголошує, що за відсутності стабільної електроенергії та підтримки багато закладів просто не витримують і змушені зачинятися.

  • Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів анонсувало перегляд спрощеної системи для ФОП і ПДВ

    Міністерство фінансів України заявило про готовність напрацьовувати комплексне рішення щодо можливої реформи оподаткування фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, зокрема у частині сплати ПДВ. У відомстві наголошують: питання не стосується автоматичного скасування чинних пільг, а йдеться про створення більш прозорої та збалансованої моделі.

    Що пропонує Мінфін

    За інформацією відомства, нова система має вирішити одразу кілька ключових проблем:

    • посилення боротьби з тіньовими схемами;

    • ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

    • вирівнювання умов між різними видами платників податків;

    • захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

    Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

    Коли можливі зміни

    Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

    • доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

    • провести широкі публічні консультації з бізнесом;

    • забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

    Що це означає для ФОП уже зараз

    Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.

  • Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київська влада може зіткнутися з найбільшою фінансовою кризою у сфері благоустрою за останні роки: бюджет столиці ризикує втратити мільярди гривень унаслідок масових позовів підприємців, чиї тимчасові споруди були демонтовані з 2024 по 2025 рік. Причина — рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який залишив у силі вердикт першої інстанції і визнав протиправними ключові пункти рішення Київради №915/8881, яким місто фактично запустило масштабну “зачистку” ТС.

    Судове рішення поставило під сумнів законність демонтажів, які Київ проводив під виглядом впорядкування вуличної торгівлі. Пункти 6.4, 6.5 і 6.6, що забороняли продовження дозвільних документів для кіосків у різних районах столиці, визнано незаконними. А це означає, що підприємці, чиї ТС було знесено, отримують право вимагати компенсації за знищений бізнес. За оцінками громадських об’єднань, загальний збиток може сягнути кількох мільярдів гривень.

    Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

    У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

    Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

    На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

    Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

  • Хто стане головним покупцем Чорної п’ятниці: свіже опитування показало несподіваних лідерів

    Хто стане головним покупцем Чорної п’ятниці: свіже опитування показало несподіваних лідерів

    Чорна п’ятниця вже не така гучна, як колись, проте для молоді вона залишається подією року. Нове опитування AT&T демонструє: саме покоління Z планує найактивніше купувати під час Black Friday, тоді як старші покупці дедалі частіше відкладають покупки на останні передріздвяні тижні. Сезон знижок проходить на тлі економічної нестабільності, тому покупці змінюють свої звички та стають обачнішими.

    Дані опитування свідчать, що 40% покоління Z і 32% мілленіалів планують основні покупки саме в період Black Friday. Натомість старші покоління активно починають шопінг лише за 1–2 тижні до Різдва. На поведінку впливає загальне подорожчання та зменшення впевненості в економічній ситуації, що змушує людей продуманіше ставитись до витрат.

    Попри високий інтерес до розпродажів, цього року молодь налаштована економити. Покоління Z планує витратити на 23% менше, ніж торік — це найбільше скорочення серед усіх вікових груп. Для порівняння, торік ця ж група, навпаки, збиралася збільшити свої витрати на 37%. Загалом прогноз показує: витрати на Чорну п’ятницю цього року можуть впасти приблизно на 4%.

    Ще одна важлива зміна: покупці дедалі частіше обирають локальні магазини. 77% респондентів готові купувати у невеликих підприємців, якщо ціни там будуть порівнянні з великими мережами. Покупці уважно стежать за цінами, але прагнення підтримати місцевий бізнес стає вагомим аргументом, коли це не шкодить бюджету.

    Ідеї для подарунків більшість досі знаходять під час офлайн-шопінгу. 72% опитаних зазначили, що найбільше натхнення отримують у звичайних магазинах. Штучний інтелект поки не відіграє значної ролі — лише 9% планують використовувати ШІ для пошуку подарунків, хоча експерти прогнозують, що з часом ця частка поступово зростатиме. Більшість же залишається на знайомих онлайн-платформах.

    Цьогорічний сезон знижок демонструє нові тренди: молодь зберігає інтерес до Black Friday, але витрачає обережніше, покупці звертають увагу на малі бізнеси, а офлайн-магазини зберігають роль головного джерела натхнення.

  • Завод одного з лідерів ринку хумусу Yofi! серйозно пошкоджено внаслідок ракетної атаки

    Завод одного з лідерів ринку хумусу Yofi! серйозно пошкоджено внаслідок ракетної атаки

    Унаслідок російського ракетного удару серйозно пошкоджено виробничі потужності компанії Yofi!, одного з найбільших українських виробників хумусу, повідомила пресслужба підприємства. Працівники встигли евакуюватися за близько 20 хвилин до влучання, жертв немає.

    Ракета влучила у виробничий цех заводу в Києві — обладнання та частина будівлі зазнали значних пошкоджень, у результаті виникла пожежа. Пожежники працювали на місці, фото зруйнованого заводу й гасіння опубліковані в інстаграмі компанії. За інформацією Yofi!, роботу трьох сучасних фасувально-виробничих ліній зупинено — лінії були встановлені українськими, італійськими та ізраїльськими виробниками.

    Площа виробничого комплексу становить близько 2 000 м²; до удару підприємство випускало до 1 200 тонн продукції на рік і контролювало приблизно 70% українського ринку хумусу, постачаючи товари в супермаркети, ресторани та кавʼярні по всій країні.

    Компанія повідомила про тимчасове призупинення постачання продукції щонайменше на місяць; на складах залишилися лише невеликі залишки готової продукції. Керівництво заявило, що робитиме все можливе для відновлення виробництва після ліквідації наслідків атаки.

    Збитки поки що оцінюються як значні: знищено виробниче обладнання й інфраструктуру, що позначиться на робочих місцях, податкових надходженнях і продовольчій безпеці. Напад на цивільне підприємство вкотре підкреслює руйнівний вплив обстрілів на економічну інфраструктуру країни.

  • Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

    Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

    У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

    Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

    “Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

    Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

    Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

    • тіньовим покровительством митниці;

    • участю у схемах “зернового коридору”;

    • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

    І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

    Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

    • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

    • падає купівельна спроможність населення;

    • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

    Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.

  • Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи.

    У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів протекціоністські мита на імпорт китайської продукції. У відповідь ринки впали, а особистий статок самого Трампа скоротився на $500 мільйонів. Це ціна за політичне рішення в інтересах економіки США. В Україні такий сценарій — просто фантастика.

    Жоден український чиновник чи депутат не ризикне ухвалити податкове рішення, яке вдарить по його бізнесу або бізнесу близького оточення.

    Ось як виглядає нинішня податкова модель:

    • Експорт сировини: мита — нульові (виняток — металобрухт), ПДВ — відшкодовується в повному обсязі.

    • Імпорт: практично без обмежень, навіть у чутливих секторах, де страждає національний виробник.

    • Розкіш: жодного спеціального оподаткування. Елітні авто, яхти, багатоквартирні маєтки — все без «податку на багатство».

    • Рента за користування надрами: мізерні 1,5 млрд грн на рік, хоча йдеться про багатомільярдні обсяги ресурсів.

    Хто виграє?

    Вигоду отримують кілька фінансово-промислових груп, що контролюють експорт сировини — металів, аграрної продукції, руди. За оцінками, з 2014 року саме ці гравці вивели понад $50 млрд з країни, не створивши жодного стабілізаційного або резервного фонду.

    Податок на прибуток для них — у середньому 18%, у той час як, наприклад, європейські нафтогіганти платять 25–30%. Ефект зрозумілий: олігархи багатіють, бюджет — бідніє.

    Хто платить за «бенкет»?

    • Громадяни — через акцизи, зростання ПДВ і загальне підвищення цін.

    • Малий бізнес — через постійні загрози ліквідації спрощеної системи оподаткування та податковий тиск.

    Тобто ті, хто не має ані офшорів, ані лобістів у парламенті, — платять найбільше.

    Головний бар’єр до будь-якої реформи — Верховна Рада. Прогресивна шкала оподаткування — це удар по кишенях самих депутатів, міністрів та їхніх родин. Саме тому закони, які мали б змінити ситуацію, не проходять навіть перше читання.

    Замість цього парламент розглядає зміни, які ударяють по найвразливіших: фопах, вчителях, медиках, пенсіонерах.

    Це питання часто звучить у суспільстві. Відповідь проста: у Скандинавії еліти платять 45–60% податків, а в Україні — часто менше, ніж водій таксі, що працює в тіні.

    Поки українська політична еліта не буде готова платити за правилами, які хоче встановити для інших, — податкова реформа залишатиметься лише гаслом. А державний бюджет — дірою, яку лататимуть коштом тих, у кого й так майже нічого не лишилось.

  • Магазини в Україні на межі через спеку і відключення електроенергії

    Магазини в Україні на межі через спеку і відключення електроенергії

    Україна зазнає важкої хвилі спеки, яка супроводжується рекордно тривалими відключеннями електроенергії. Ця ситуація значно ускладнює життя як місцевим жителям, так і роздрібним торговим точкам по всій країні.

    Тому вітчизняний ритейл переживає подвійний “тепловий удар”. Продавці стверджують, що рятуються генераторами, але насправді цей метод дедалі частіше дає збій. У роздробі дедалі більше зіпсованих продуктів, які зрештою потрапляють до кошиків покупців.

    Соцмережі переповнені скаргами українців, які після повернення з магазину з’ясовують, що купили злиплу грудку замість пельменів, протухле м’ясо, прокислу молочку або сир із зовсім не шляхетною цвіллю.

    Торговці ж кажуть, що робота на генераторах у майже цілодобовому режимі вганяє їх у збитки, що може позначитися на цінах уже найближчим часом.

    Розбиралися, як працюють магазини в умовах масових відключень електроенергії та рекордної спеки.

  • Мінфін України планує підвищення податків

    Мінфін України планує підвищення податків

    Найближчим часом в Україні можуть значно збільшитися податки. Міністерство фінансів вже працює над новим законопроектом, який передбачає підвищення податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору.

    Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

    Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

    ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

    Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

    На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.