Позначка: масована атака

  • «Мої руки досі тремтять»: посолка ЄС пережила ніч ракетного терору в Києві і звернулася до світу

    «Мої руки досі тремтять»: посолка ЄС пережила ніч ракетного терору в Києві і звернулася до світу

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова різко відреагувала на масовану атаку Росії по Україні в ніч на 16 квітня 2026 року, розповівши про власний досвід перебування під обстрілами в Києві. За її словами, ніч була настільки важкою, що навіть після завершення ударів вона не могла заспокоїтися — «руки досі тремтять».

    У своєму публічному дописі дипломатка повідомила, що провела значну частину ночі в укритті разом з іншими людьми, очікуючи завершення повітряної тривоги та серії вибухів. Вона підкреслила, що навіть перебуваючи у відносно безпечному місці, відчуття небезпеки не зникало.

    Матернова зазначила, що Київ під час атаки був огорнутий димом через численні пожежі, які виникли після влучань. Вона наголосила: такі удари мають чітко виражений характер атак на цивільне населення, а не є військовими операціями.

    «Це не була операція. Це був напад на невинних людей, які спали у своїх домівках», — наголосила вона, звертаючись передусім до міжнародної аудиторії.

    Її допис був написаний англійською мовою, що свідчить про прагнення донести реальність війни до західного суспільства та політиків.

    За словами дипломатки, під час атаки Росія застосувала комбінований удар, використовуючи як ракети, так і безпілотники. Вона навела дані про десятки ракет і сотні дронів, які були випущені по території України впродовж кількох хвиль. Частину з них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак значна кількість досягла цілей.

    Найбільших руйнувань зазнав Київ. У столиці було зафіксовано численні влучання у житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. За попередніми даними, є загиблі, серед яких — дитина, а також десятки поранених.

    Посолка наголосила, що удари прийшлися на густонаселені райони міста, що ще раз підтверджує їхній невибірковий характер.

    Окрім Києва, під ударами опинилися й інші українські міста, зокрема Одеса, Дніпро та Харків. У кожному з них зафіксовано руйнування та постраждалих, що свідчить про масштаб атаки.

    У своєму зверненні Матернова також акцентувала увагу на психологічному вимірі війни. Вона зазначила, що після кожної такої ночі українці змушені повертатися до звичного життя, попри втому, страх і втрати.

    «Я думаю про те, як Україна прокидається вранці. Люди йдуть на роботу, міста оживають, навіть після таких ночей», — написала вона.

    Дипломатка поставила риторичне питання про те, як довго може тривати така ситуація, фактично звертаючись до міжнародної спільноти із закликом до дій.

    Це не перший випадок, коли посолка ЄС публічно ділиться власним досвідом перебування під обстрілами. Раніше вона вже розповідала, як під час інших атак змушена була ховатися в укриттях або навіть у ванній кімнаті свого готельного номера, коли вибухи трясли будівлю.

    Подібні заяви стали частиною її публічної комунікації, спрямованої на донесення до світу реалій життя в Україні під час війни.

    Реакція Матернової вкотре підкреслює позицію Європейського Союзу, який послідовно засуджує російські атаки на українські міста. Дипломатка неодноразово заявляла, що удари по цивільній інфраструктурі є частиною стратегії Росії, спрямованої на залякування населення та тиск на українське суспільство.

    Такі заяви набувають особливої ваги з огляду на те, що вони базуються не лише на офіційній позиції, а й на особистому досвіді перебування в зоні обстрілів.

    Контекст цієї атаки — посилення російських ударів по українських містах, які все частіше мають комбінований характер. Використання одночасно ракет і безпілотників у кількох хвилях ускладнює роботу систем протиповітряної оборони та підвищує ризик влучань.

    Крім того, зафіксовані випадки повторних ударів по місцях, де вже працюють рятувальні служби. Така тактика створює додаткову небезпеку для медиків, рятувальників і правоохоронців, які першими прибувають на місце трагедії.

    Таким чином, особистий досвід посолки ЄС став ще одним свідченням того, що війна в Україні не є абстрактною подією — вона безпосередньо впливає на життя людей, включно з представниками міжнародної дипломатії.

    Заява Матернової не лише відображає емоційний вимір трагедії, а й виконує важливу функцію — нагадує світу про реальні наслідки російських атак і необхідність подальшої підтримки України в умовах війни.

  • Масований удар по Україні: сотні дронів і ракет, є загиблі в Києві, Дніпрі та Одесі

    Масований удар по Україні: сотні дронів і ракет, є загиблі в Києві, Дніпрі та Одесі

    У ніч проти 16 квітня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши сотні повітряних цілей — ракети різних типів і ударні безпілотники. За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом було зафіксовано 703 засоби ураження, серед яких 44 ракети та 659 дронів.

    Ця атака стала однією з найінтенсивніших за весь час повномасштабної війни. Вона відбувалася у кілька хвиль і була спрямована як на критичну інфраструктуру, так і на житлові квартали великих міст. Основними цілями стали Київ, Дніпро, Одеса та Харків, а також низка інших регіонів.

    Українська протиповітряна оборона змогла відбити значну частину удару: було знищено або подавлено 667 цілей, зокрема 31 ракету та 636 безпілотників. Водночас уникнути влучань повністю не вдалося — зафіксовано удари на 26 локаціях і падіння уламків у ще 25 місцях.

    Найбільших втрат зазнали мирні міста. У Києві внаслідок атаки загинули щонайменше четверо людей, серед них дитина. Кількість постраждалих перевищила пів сотні — за різними даними, від 48 до 58 осіб. У столиці пошкоджено житлові будинки, офісні приміщення, автосалони, заправки, готелі та навіть дитячий майданчик. У Подільському районі один із безпілотників влучив у багатоповерхівку, спричинивши значні руйнування, а місто після атаки було затягнуте густим димом.

    Серйозних руйнувань зазнав і Дніпро. У місті та області загинули щонайменше троє людей, ще понад 30 отримали поранення. Пошкоджено житлові будинки, адміністративні споруди, підприємства, навчальні корпуси та транспорт. Окремі райони залишилися без електрики, а внаслідок влучань виникли пожежі.

    Найбільше жертв зафіксовано в Одесі. За останніми даними, загинули щонайменше вісім людей, ще 16 отримали поранення. Місто пережило кілька хвиль ракетно-дронових ударів. Один із ракетних ударів припав на житлову багатоповерхівку — частину квартир знищено повністю, виникли масштабні пожежі. Також пошкоджено портову інфраструктуру, склади та гуртожитки, а вибухова хвиля вибила сотні вікон у житлових будинках.

    У Харкові зафіксовано влучання в кількох районах міста. Постраждали щонайменше двоє людей, пошкоджено житлові будинки, транспорт і газову інфраструктуру.

    Окрім великих міст, наслідки атаки зафіксовані й у інших регіонах. У Полтавській області уламки ракет пошкодили житлові будинки, у Черкаській — промислову інфраструктуру, а в Київській області постраждали підприємства та приватні оселі. У Миколаївській області через обстріли постраждала родина з дитиною, також зафіксовані пошкодження будинків і ліній електропередач.

    За даними українських військових, атака мала чітко виражений комбінований характер: Росія одночасно застосовувала балістичні та крилаті ракети разом із великою кількістю дронів-камікадзе. Така тактика спрямована на перевантаження системи протиповітряної оборони та прорив захисту. Експерти зазначають, що подібні удари також мають психологічну мету — посилити тиск на цивільне населення.

    Попри масштаб атаки, українська ППО продемонструвала високу ефективність. Знищення більшості цілей дозволило уникнути ще більших жертв і руйнувань. Водночас удари по житлових кварталах, дитячих майданчиках та цивільних об’єктах свідчать про продовження тактики терору проти мирного населення.

    Рятувальні служби, медики та поліція працюють на місцях влучань у посиленому режимі. У багатьох містах тривають розбори завалів і ліквідація наслідків пожеж. Влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза повторних атак зберігається.

    Ця масована атака вкотре підкреслює, що війна Росії проти України залишається високоінтенсивною, а удари по цивільній інфраструктурі є системною частиною її стратегії. Водночас українська оборона продовжує демонструвати здатність протистояти навіть наймасштабнішим атакам, зберігаючи контроль над ситуацією та мінімізуючи наслідки для країни.

  • Монітори фіксують активність авіації РФ: українців закликали уважно реагувати на тривоги

    Монітори фіксують активність авіації РФ: українців закликали уважно реагувати на тривоги

    Російська армія може готувати новий масований обстріл території України найближчими днями. Українців закликали уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги та не ігнорувати попередження про небезпеку.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. За його словами, існують ознаки того, що російські війська можуть готувати нову хвилю атак.

    «Ворог може готувати обстріл, тому будьте уважні до тривог, особливо в ці дні», — зазначив Коваленко.

    За даними моніторингових ресурсів, які відстежують активність російської авіації, фіксуються певні переміщення стратегічних літаків. Зокрема повідомлялося про передислокацію бомбардувальників Ту-95МС між російськими аеродромами для можливого спорядження їх крилатими ракетами.

    Експерти зазначають, що під час подібних атак Росія зазвичай застосовує комбіновану тактику — одночасно запускає ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети. Така схема дозволяє перевантажувати систему протиповітряної оборони і збільшувати шанси на ураження інфраструктурних об’єктів.

    Останніми місяцями Росія регулярно здійснює масовані удари по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Під час однієї з недавніх атак під ударами опинилися Київ, Харків та інші регіони, а серед жертв були мирні жителі, зокрема діти.

    У РНБО наголошують: попри регулярні атаки, українська система ППО продовжує збивати значну частину ракет і безпілотників. Водночас громадянам радять не нехтувати правилами безпеки та під час повітряної тривоги негайно переходити до укриттів.

  • РФ вперше атакувала будівлю Кабміну: в “Іскандері” знайшли компоненти з США та Європи

    РФ вперше атакувала будівлю Кабміну: в “Іскандері” знайшли компоненти з США та Європи

    7 вересня Росія вперше завдала удару по будівлі Кабінету міністрів України у Києві. По урядовій будівлі влучила ракета “Іскандер” (9М727), однак бойова частина не спрацювала. Про це повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    Що знайшли в ракеті

    За його словами, у складі ракети виявлено:

    • 35 компонентів американського виробництва (серед виробників — Texas Instruments, Analog Devices, Altera);

    • 1 японський (Fujitsu);

    • 1 британський (College Electronics Ltd);

    • 1 швейцарський (Traco Power);

    • 5 білоруських (АТ “Інтеграл”);

    • 57 російських (зокрема, АТ “Мікрон”, “Ангстрем”, “Стріла”, “Ексітон”, “Електродеталь”).

    Власюк наголосив: порівняно з ракетами попередніх років, кількість західних деталей зменшилася, натомість збільшилася частка російських і білоруських компонентів. Україна вже передала ці дані партнерам для санкційного реагування.

    Масований удар 7 вересня

    У день атаки Росія здійснила рекордний наліт:

    • 805 безпілотників типу “Шахед” та дронів-імітацій,

    • 9 крилатих ракет “Іскандер-К”,

    • 4 балістичні ракети “Іскандер-М/KN-23”.

    Саме в цей день російські війська вперше вдарили безпосередньо по будівлі Кабміну.

    За даними української розвідки, атака стала частиною нового етапу війни, який Володимир Путін оголосив після візиту до Китаю та переговорів із Сі Цзіньпіном. Влучання в урядову будівлю має символічний характер і демонструє намір Москви посилити тиск на політичне керівництво України.

  • В Україні розчаровані результатами масованої атаки дронами на Росію

    В Україні розчаровані результатами масованої атаки дронами на Росію

    Наше джерело в силових структурах повідомило, що Володимир Зеленський залишився незадоволеним вчорашньою операцією, яку проводили ЗСУ спільно з СБУ та ГУР. Йшлося про масовану атаку дронами по території Росії, а також про реалізацію диверсійних заходів.

    За словами співрозмовника, Україна цього разу намагалася встановити рекорд за кількістю задіяних засобів – у небо підняли десятки повітряних дронів, а також морські засоби й ракети. Крім того, планувалися диверсії на території противника.

    Однак операція виявилася не такою успішною, як очікувалося. Багато з підготовленого сценарію зірвалося, а результати ударів виглядають слабкими. Немає навіть масштабної й «красивої картинки», на яку розраховували в Офісі президента для демонстрації ефективності дій сил оборони.

    Зеленський, за інформацією джерела, різко відреагував на проміжні результати і залишився незадоволеним як самим рівнем організації, так і кінцевим ефектом.

    Цей випадок ще раз підкреслює складність ведення асиметричної війни та високі очікування від використання дронів і диверсій. Водночас він оголює головну проблему — надмірну залежність від символічних «ефектних картинок», які мають працювати на інформаційному фронті.

  • Росія почала оснащувати “Шахеди” касетами з протитанковими мінами

    Росія почала оснащувати “Шахеди” касетами з протитанковими мінами

    Російські війська почали використовувати нову тактику у війні проти України — на ударні дрони типу “Шахед” тепер кріплять касети з протитанковими мінами ПТМ-3. Про це повідомив фахівець у галузі радіоелектронної боротьби Сергій “Флеш” Бескрестнов.

    За його словами, 4 серпня одразу в кількох регіонах України було зафіксовано дрони, які під крилами несли по дві такі касети. Міни ПТМ-3 оснащені магнітними детонаторами, що реагують на наближення техніки.

    “Поки що задум противника незрозумілий. Це можуть бути теракти на дорогах загального користування або спроби атакувати сільськогосподарську техніку. Прошу всіх бути уважними та при виявленні підозрілих предметів не під’їжджати до них машинами“, — наголосив експерт.

    Характеристики та небезпека ПТМ-3

    Міна ПТМ-3 важить близько 4,9 кг та має кумулятивний заряд, здатний пробивати до 60 мм броні у нижній чи бортовій проєкції. Її магнітний детонатор робить її небезпечною не лише для військової, а й для цивільної техніки.

    За даними Бескрестнова, росіяни почали встановлювати ПТМ-3 не тільки на “Шахеди”, але й на баражуючі боєприпаси “Ланцет”. Така модифікація, ймовірно, підвищує ефективність ураження броньованих цілей, адже замість підриву звичайної вибухової частини використовується штатний боєприпас проти техніки.

    Експерти попереджають, що це нововведення створює додаткові ризики для військових і цивільних, а також ускладнює роботу саперів, оскільки міни можуть скидатися у важкодоступних місцях або на шляхах руху транспорту.

  • Росія змінила тактику атак, щоб виснажити українську ППО

    Росія змінила тактику атак, щоб виснажити українську ППО

    Росія змінила підхід до повітряних атак на Україну, використовуючи масовані удари по одній цілі, щоб гарантовано її знищити і водночас виснажити систему протиповітряної оборони. Про це заявив народний депутат Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, в ефірі телеканалу “Еспресо”.

    За його словами, з початку повномасштабної війни Росія вже застосувала понад 7 тисяч ракет і понад 50 тисяч дронів-камікадзе “шахедів” проти українських міст і об’єктів. Такої кількості не було навіть у роки Другої світової війни, і жодна система ППО не розрахована на настільки інтенсивне використання озброєння.

    Костенко наголосив, що сучасна система протиповітряної оборони, яка створювалась у період “холодної війни”, занадто дорога для боротьби з дешевими дронами.

    “Patriot, С-300 чи «Бук» — це мільйони доларів за один пуск. А «шахед» коштує десятки тисяч. Економіка такого не витримає”, — сказав депутат.

    На його думку, Україна має сфокусуватись на розробці й масштабуванні дешевших засобів протидії, зокрема дронів-перехоплювачів. Вони значно ефективніші у співвідношенні ціна/результат, і можуть більш раціонально використовуватись для збиття ворожих безпілотників.

    Костенко також додав, що росіяни вже навчилися запускати до 500 дронів за добу, хоча такі атаки відбуваються не щодня, бо Росія не має достатньо ресурсів. Найчастіше інтенсивні обстріли відбуваються раз на 3-4 дні. Часто до ударів додають і фальш-дрони, щоб збити українську ППО з пантелику.

    Ще один пріоритет, на думку депутата, — створення суцільного радіолокаційного поля і автоматизованої системи реагування на загрози.

    “Потрібно зосередитись на тому, щоб налагодити масове виробництво засобів боротьби з дронами. Ми повинні щодня збивати дедалі більше «шахедів»”, — підкреслив він.

  • Україна будує реактивні перехоплювачі для модернізованих “Шахедів”

    Україна будує реактивні перехоплювачі для модернізованих “Шахедів”

    Командир полку безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко заявив, що Україна змогла практично з нуля створити потужну індустрію виробництва ударних дронів, здатних вражати об’єкти у глибокому тилу противника. Водночас, за його словами, Росія досі має перевагу в темпах виробництва та технічних характеристиках БПЛА.

    В інтерв’ю УНІАН Федоренко пояснив, що нинішній прорив України в галузі дронів став можливим завдяки об’єднанню зусиль держави, волонтерів і приватних компаній. Проте це не скасовує факту, що РФ значно масштабувала виробництво “Шахедів” — серійних баражуючих боєприпасів і їх аналогів.

    “У них є ‘Шахеди’, вони їх модернізували, збільшили виробництво в рази. Зараз у них стоїть планка — до 500 дронів на добу. Вони змінили конструкцію, посилили захист від РЕБ, підняли висоту польоту до 2 км, що ускладнює роботу наших мобільних груп”, — пояснив він.

    Попри це, українська сторона вже розробляє нові технології — зокрема, дрони-перехоплювачі, які в майбутньому мають протидіяти модернізованим “Шахедам”.

    “Ми працюємо над реактивними перехоплювачами. Але, чесно кажучи, ми це робимо сьогодні на позавчора. Нам треба пришвидшуватись”, — зазначив Федоренко.

    Він підкреслив, що для справжнього прориву потрібне масштабне фінансування, яке має надходити не лише від держави. На його думку, підтримка виробництва дронів — це вже справа кожного громадянина.

    “Якщо кожен українець хоча б раз на місяць допомагатиме одній ініціативі в сфері БПЛА, це дасть системний результат. Бо війна дронів — це вже не майбутнє, а теперішнє”, — наголосив командир.

  • Росія атакувала Україну 550 дронами і ракетами, основний удар – по Києву

    Росія атакувала Україну 550 дронами і ракетами, основний удар – по Києву

    У ніч проти 4 липня Росія здійснила найбільш масштабну повітряну атаку літа, випустивши по території України 550 засобів повітряного нападу, більшість із яких – дрони-камікадзе типу Shahed. Основний удар припав на Київ і Київську область.

    Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, всього було запущено 539 ударних безпілотників, серед яких понад 330 – Shahed. Дрони стартували з різних регіонів Росії: Курська, Орловської, Брянської, Липецької, Ростовської областей та Краснодарського краю.

    Крім того, ворог застосував:

    • 1 аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал» з повітряного простору Липецької області,

    • 6 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 з Брянщини,

    • 4 крилаті ракети Іскандер-К з Курської та Воронезької областей.

    За попередніми даними, ППО України знищила 478 повітряних цілей:

    • 270 – збито вогневими засобами,

    • 208 – подавлено засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).

    Серед знешкодженого – 268 дронів Shahed, а також 2 крилаті ракети Іскандер-К.

    Проте, було зафіксовано влучання у 8 локаціях (всього – 9 ракет і 63 БпЛА). Уламки збитих об’єктів впали ще в 33 місцях.

    Основний напрямок атаки – столиця України. У небі над Києвом працювали авіація, підрозділи ППО, мобільні вогневі групи, підрозділи РЕБ та оператори безпілотних систем.

    За офіційною інформацією станом на 08:00, у Києві 23 особи постраждали, серед них – 10-річна дівчинка. Чотирнадцятьох було госпіталізовано, іншим допомогу надали на місці.

    Цей напад підтверджує здатність РФ до накопичення великої кількості Shahed для одноразового масованого удару. Попри спроби України знищити виробничі потужності дронів у РФ, зокрема удари по заводу «Купол» в Іжевську, агресор продовжує видозмінювати та масштабувати виробництво.

    Українські сили оборони, попри надвисоке навантаження на ППО, змогли нейтралізувати більшість загроз, однак кількість жертв і пошкоджень нагадує – ворог не відмовився від цілеспрямованої стратегії терору.

  • Росія не може запускати по 500 “шахедів” щодня — Defense Express

    Росія не може запускати по 500 “шахедів” щодня — Defense Express

    Поширені в інформаційному просторі заяви про здатність Росії запускати по 500 чи навіть 1000 дронів-камікадзе щодня — не більше ніж гіпербола. Реальність набагато приземленіша. Про це в ефірі “Radio NV” заявив головний редактор Defense Express Олег Катков.

    За його словами, на кінець весни та початок літа ГУР оцінювало добову потужність виробництва “шахедів” на рівні 90 одиниць. Сьогодні ця цифра, ймовірно, не перевищує 100.

    “Якщо ти виробляєш 100 “шахедів” на добу, як ти можеш запускати 500 щодня? Хтось, хто говорить про тисячі дронів уже завтра — або не дружить із математикою, або має на увазі якесь дуже далеке “завтра”, — заявив Катков.

    Україна, за словами аналітика, веде активну роботу з нейтралізації російського потенціалу з виробництва БПЛА. Останнім прикладом став удар дронами-камікадзе типу “Люті” по заводу “Купол” в Іжевську, де було уражено два виробничі цехи, один із них — прямим попаданням в цехове вікно.

    “При методичних ударах російські підприємства просто не зможуть підтримувати поточний темп виробництва. І якщо ми їх не зупинимо повністю, то точно змусимо гальмувати темпи”, — додав Катков.

    Фахівець із радіоелектронної боротьби Сергій “Флеш” Бескрестнов повідомив, що Росія дійсно будує новий завод із виробництва “шахедів”, однак навіть у перспективі йдеться лише про 700–800 дронів на рік. Це менше ніж 70 одиниць на місяць — зовсім не масштаби масового терору, як про це часто заявляється в пропагандистських наративах.

    Крім того, Україна вже активно працює над дронами-перехоплювачами, здатними вражати “шахеди” ще в повітрі. Водночас, як зазначає Бескрестнов, Росія вже шукає засоби протидії цій новій українській технології — і тому технологічне протистояння лише загострюється.

    Масовані атаки дронами — це не лише зброя, але й елемент психологічної війни. Гіперболізовані цифри, як-от “тисяча дронів завтра”, грають на емоціях і створюють паніку. Однак факти та аналітика демонструють: російська дронова програма має межі. І Україна вже б’є по них — цілеспрямовано і з результатом.