Позначка: Мауро Лонгобардо

  • АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про зупинку частини гірничодобувних і металургійних потужностей через перебої з логістикою та нестачу сировини. У компанії заявили, що протягом останнього місяця не отримують необхідних обсягів постачань, а запаси флюсів опустилися до критичного рівня.

    За даними підприємства, проблеми виникли через системні збої у роботі логістики та забезпеченні перевезень з боку Укрзалізниці. Через труднощі з подачею вагонів для відвантаження продукції підприємство також зіткнулося з проблемами вивезення залізорудного концентрату, що призвело до зупинки видобутку руди.

    У результаті АМКР уже зупинив одну з двох доменних печей, дві агломераційні машини та рудозбагачувальну фабрику. На підприємстві попередили: якщо ситуація не зміниться, може бути зупинена і друга доменна піч. У компанії наголошують, що проблема не пов’язана із зовнішніми факторами, а є наслідком неналежного планування перевезень.

    В Укрзалізниці у відповідь заявили, що працюють в умовах постійних російських атак та забезпечують безперервні перевезення, зокрема для металургійної галузі. У компанії підкреслили, що спільно із Повітряними силами та іншими структурами впроваджують додаткові заходи безпеки для захисту інфраструктури.

    Також УЗ звинуватила «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відмові долучатися до запропонованих безпекових рішень та використання власного рухомого складу.

    «АрселорМіттал Кривий Ріг», на жаль, відмовився долучитися і натомість вдався до шантажу», — заявили в Укрзалізниці, закликавши керівництво підприємства повернутися до конструктивної співпраці.

    Попри різкі заяви, в УЗ запевнили, що готові до діалогу та спільного пошуку рішень безпосередньо на залізничному вузлі Кривого Рогу.

    Ситуація для підприємства ускладнюється ще й фінансовими проблемами. На початку 2026 року АМКР повністю припинив експорт металопродукції до ЄС через запуск механізму CBAM — європейського вуглецевого мита. У компанії заявляли, що фактично втратили ринок, який будували протягом трьох років.

    Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо раніше повідомляв, що через нові європейські правила та економічні труднощі компанія вже скоротила щонайменше 3400 працівників.

    Перший квартал 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершив зі збитком у 4,6 млрд грн при виторзі 13,2 млрд грн. Для порівняння, за аналогічний період минулого року збиток становив близько 3 млрд грн.

    У компанії пояснюють погіршення результатів різким зростанням витрат на електроенергію, газ, логістику та вимушеними зупинками виробництва через перебої з енергопостачанням.

    Джерело: Forbes Ukraine

  • ArcelorMittal у Кривому Розі під загрозою через мобілізацію

    ArcelorMittal у Кривому Розі під загрозою через мобілізацію

    Робота найбільшого в Україні виробника сталі, компанії ArcelorMittal, у Кривому Розі перебуває під загрозою через триваючу мобілізацію. Виконавчий директор заводу Мауро Лонгобардо висловив серйозне занепокоєння щодо майбутнього підприємства у зв’язку з нестачею персоналу.

    «Якщо вони продовжать мобілізацію, у нас не буде достатньо [персоналу] для роботи. Ми говоримо тут про існування компанії”, – сказав газеті Financial Times Мауро Лонгобардо, виконавчий директор заводу.

    З початку війни з 18 тисяч працівників заводу було мобілізовано 3500, але після набуття чинності закону про мобілізацію «ймовірно, буде ще більше». Щотижня на фронті гине хтось зі співробітників підприємства, яких мобілізували.

    На роботу через це доводиться масово наймати жінок. ArcelorMittal розмістила по Кривому Рогу рекламні щити із зображенням жінок у помаранчевих комбінезонах заводу і з такими гаслами, як «Тут дійсно всім керують жінки!».

    Раніше на «Арселорі» жінки працювали здебільшого на адміністративних посадах, але «тепер вони все частіше беруть на себе більш фізично важкі ролі». Чоловіків же наймати складніше, оскільки, за законом, вони зобов’язані спочатку зареєструватися у військкоматі, «що відлякує багатьох потенційних кандидатів».

    Із заводу регулярно забирали в армію машиністів локомотивів, електриків і механіків. Це робилося спершу централізовано – через керівництво «Арселора» – а потім воєнкоми почали стояти біля прохідної заводу на початку зміни, «що спонукало деяких співробітників повернутися додому і триматися подалі від компанії».

    Через масову мобілізацію завод був змушений скоротити виробництво, зокрема сталі, використовуваної для захисту енергетичних об’єктів від російських авіаударів. Скорочення виробництва також призвело до зниження прибутку і податкових надходжень уряду, додав Лонгобардо.

  • Українська економіка на межі кризи: війна, валютний курс та соціальні виклики

    Українська економіка на межі кризи: війна, валютний курс та соціальні виклики

    Українська економіка продовжує неухильно скочуватися в кризу через війну, якій не видно кінця. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів відразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Уже зараз готівковий долар підскочив у банках до понад 40 грн, і це ще не межа. Підвищення військових витрат, потенційне вилучення коштів із соціальних статей бюджету неодмінно викличе новий виток інфляції та девальвації, тому до зими курс гривні може просісти ще більше.

    Адже не можна не відзначити, що в умовах постійних обстрілів промислових підприємств, енергетичних об’єктів, налагодити нормальне функціонування фірм як виробничої, так і невиробничої сфери, неможливо. Так, директор найбільшого металургійного заводу “Криворіжсталь” Мауро Лонгобардо у своєму інтерв’ю розповів, що після одного з останніх російських ударів по Кривому Рогу комбінат відновлював виробництво 10 днів, і якби на підприємстві запалили доменну піч, то вона вийшла б з ладу. Друга проблема – дефіцит кадрів: підприємство, отримавши повістки з військкоматів, вручає їх своїм співробітникам, що стає відштовхувальним фактором для залучення нових кадрів. З урахуванням того, що цього року 1,5 тис. заводчан планують мобілізувати, адміністрації доведеться найняти 3 тис. нових працівників, що є непростим завданням.

    Україна вже перебуває в положенні повністю дотаційної економіки – уся соціальна сфера, зарплати, пенсії, медицина, освіта залежать від надходжень з боку Заходу. А останній її дає виключно в кредит, не бажаючи входити в становище і реструктуризувати. Зазначимо, що дефіцит бюджету тільки цього року становить рекордні $43,9 млрд, а, за зізнанням глави Мінфіну, наступного року він і зовсім збільшиться ще на $12 млрд. До того ж “партнери” постійно домагаються від нашого уряду зменшення соціальних видатків, а це тільки примножить злидні для простих українців.

    Зібране ж усередині країни до останньої копійки йде виключно на військові витрати. Тож що довше триватиме війна, то гірше для громадян і країни загалом. Чи зможе Україна протягнути за такого розвитку подій протягом двох-трьох років – питання далеко не риторичне.