Позначка: мазут

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • Вибух і пожежа на ТЕЦ у Бухаресті: горіли трансформатори та мазут

    Вибух і пожежа на ТЕЦ у Бухаресті: горіли трансформатори та мазут

    У столиці Румунії Бухаресті пізно ввечері в понеділок стався потужний вибух на теплоелектроцентралі CET Vest, після чого на території об’єкта виникла масштабна пожежа. Інцидент спричинив серйозну аварійну ситуацію на енергетичному підприємстві, однак обійшовся без постраждалих.

    Про подію повідомляє HotNews із посиланням на дані рятувальних служб.

    За попередніми даними Інспекторату з надзвичайних ситуацій (ISU), займання почалося з двох електричних трансформаторів на території ТЕЦ. Вогонь швидко поширився на ще один трансформатор, що значно ускладнило локалізацію пожежі на початковому етапі.

    Очевидці повідомляли про гучний вибух, після якого над об’єктом піднявся густий дим, а частина району тимчасово відчула коливання в електромережі.

    Основним фактором, який ускладнив ліквідацію пожежі, стала наявність значного обсягу палива — близько 30 тонн мазуту. Саме його займання спричинило інтенсивне горіння та високу температуру на об’єкті.

    Рятувальники працювали у складних умовах, оскільки паливо продовжувало підтримувати вогонь навіть після локалізації основних осередків займання.

    На місці події було залучено приблизно десять пожежних розрахунків. Додатково використовувалася спеціальна техніка для охолодження резервуарів і запобігання повторному спалаху.

    Керівник Державної служби з надзвичайних ситуацій Румунії Раед Арафат повідомив, що ліквідація пожежі відбувалася в умовах підвищеного ризику, але без загрози нового вибуху.

    Водночас він зазначив, що роботи ускладнювалися відсутністю спеціалізованих роботизованих систем, які зазвичай застосовуються для гасіння пожеж на небезпечних промислових об’єктах. Частина техніки перебувала на технічному обслуговуванні, тому пожежники змушені були діяти вручну.

    Попри це, за словами Арафата, ситуація залишалася контрольованою, а основним завданням було поступове охолодження осередків займання.

    Унаслідок аварії в окремих районах Бухарест фіксували короткочасні перепади напруги. Однак масштабного блекауту вдалося уникнути.

    Для забезпечення безпеки електропостачання на самій ТЕЦ було повністю відключено. Це дозволило рятувальникам безперешкодно працювати з обладнанням і запобігти подальшим ризикам.

    Енергетичні оператори зазначають, що система міського електропостачання продовжила працювати у штатному режимі після стабілізації ситуації.

    Через віддаленість об’єкта від житлової забудови система оповіщення населення RO-Alert не була активована. Також не зафіксовано критичного рівня задимлення у житлових районах.

    Екологічні служби вже розпочали попередню оцінку можливого впливу пожежі на довкілля, зокрема через горіння нафтопродуктів.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Евакуація населення не проводилася.

    Пожежу вдалося локалізувати ближче до першої години ночі. Після цього рятувальники перейшли до етапу догасання та охолодження конструкцій, щоб уникнути повторного займання.

    Причини вибуху наразі встановлюються. Розслідування розпочнеться після повної ліквідації наслідків пожежі та завершення роботи експертів на місці події.

    Інцидент у Бухарест став черговим прикладом ризиків для критичної енергетичної інфраструктури в Європі. Подібні аварії останнім часом фіксувалися й в інших країнах, зокрема через пожежі або технічні несправності на об’єктах енергосистем.

    Експерти наголошують, що такі випадки підкреслюють необхідність модернізації енергетичних об’єктів, посилення систем безпеки та оновлення обладнання, зокрема для реагування на надзвичайні ситуації.