Позначка: Медведчук

  • Суд зменшив заставу ексведучому каналів Медведчука: Назаров вийшов на свободу під 4 мільйони

    Суд зменшив заставу ексведучому каналів Медведчука: Назаров вийшов на свободу під 4 мільйони

    Києво-Святошинський районний суд зменшив заставу колишньому ведучому підсанкційних телеканалів «Наш» і NewsOne Максу Назарову (справжнє ім’я — Назар Діордіца), якого обвинувачують у виправдовуванні російської агресії проти України. Суму застави скоротили з 8,5 мільйона до 4 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Медійна ініціатива за права людини.

    Судове засідання відбулося 26 травня. Під час слухання прокурорка зачитала обвинувальний акт, який стосується шести відео, оприлюднених у 2023–2024 роках на ютуб-каналі Назарова «Да, это так». Йдеться про інтерв’ю з проросійськими коментаторами та так званими «політекспертами», серед яких Михайло Чаплига, Дмитро Корнійчук, Фікрет Шабанов та Костянтин Бондаренко.

    За даними слідства, у цих ефірах поширювалися наративи російської пропаганди. Висновок експерта Інституту імені Бокаріуса вказує, що в матеріалах містяться ознаки виправдовування збройної агресії РФ проти України. Зокрема, у відео стверджувалося, що війна нібито є результатом домовленостей між США та Росією, а також просувалися тези про те, що «Україна не перебуває у стані війни з РФ», оскільки формально не введено відповідний юридичний режим.

    Окремі фігуранти ефірів наразі перебувають за кордоном. Як зазначалося в суді, стаття 436-2 Кримінального кодексу України про виправдовування російської агресії не передбачає процедури заочного розслідування. Водночас один із гостей програми — Дмитро Корнійчук — був затриманий і наразі перебуває під особистим зобов’язанням.

    Сам Назаров своєї провини не визнає. Він заявляє, що справа має політичний характер, а також стверджує, що після початку кримінального переслідування правоохоронці фактично змусили його припинити журналістську діяльність.

    Захист Назарова просив змінити запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання. Адвокат Максим Тхорівський наголосив, що його підзахисний не порушував умов запобіжного заходу та регулярно з’являвся на всі судові засідання й слідчі дії.

    Інший адвокат, Сергій Руденко, звернув увагу суду на те, що Корнійчук, якому інкримінують ту саму статтю, перебуває під м’якшим запобіжним заходом.

    «За нашим підзахисним не зафіксовано жодного неприбуття як на стадії досудового слідства, так і під час судового розгляду. Вважаємо, що відпала потреба у такому великому розмірі застави», — заявив Руденко.

    Прокурорка, своєю чергою, наполягала на продовженні обов’язків, покладених на Назарова, вважаючи, що саме застава гарантує його належну процесуальну поведінку.

    У результаті суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 4 мільйонів гривень, залишивши чинними всі раніше визначені обмеження.

    Згідно з рішенням суду, Назаров зобов’язаний:

    — не залишати межі Києва та Київської області без дозволу суду;
    — прибувати за першою вимогою;
    — повідомляти про зміну місця проживання;
    — здати закордонний паспорт;
    — утримуватися від спілкування зі свідками у справі.

    Наступне засідання призначене на 19 червня.

    Нагадаємо, СБУ оголосила Назарову підозру ще 18 січня 2025 року. Через кілька днів Солом’янський районний суд Києва взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 12 мільйонів гривень. Пізніше суму застави зменшили до 8,5 мільйона.

    За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення Росії ексведучий телеканалів Медведчука створив власний ютуб-канал, де продовжив поширювати проросійські меседжі та запрошував гостей, частина яких нині перебуває в Росії.

    Правоохоронці вважають, що під час трансляцій виправдовувалися російські воєнні злочини та ракетні удари по цивільній інфраструктурі України.

    У квітні 2026 року Назаров вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 8,4 мільйона гривень.

    Водночас його адвокати наполягають, що сам Назаров нібито не виправдовував агресію РФ особисто, а лише надавав платформу для інтерв’ю.

    Раніше ютуб-канал «Да это так» був заблокований на території України. У серпні 2024 року він припинив оновлюватися, однак сам Назаров згодом заявляв про намір запустити новий медійний проєкт.

  • АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    АРМА запускає продаж яхти Медведчука

    Агентство з розшуку та менеджменту активів виходить на фінальний етап підготовки до продажу яхти Royal Romance, яку пов’язують із підозрюваним у державній зраді Віктором Медведчуком. Актив перебуває у юрисдикції Хорватії та вже переданий в управління АРМА для подальшої реалізації.

    Як повідомили в агентстві, продаж яхти здійснюється на підставі рішення слідчого судді в межах кримінального провадження. Водночас Офіс генерального прокурора вже направив обвинувальний акт до суду, і справа перейшла у стадію судового розгляду.

    Ключовим етапом стало налагодження міжнародної взаємодії. Українська сторона передала необхідні матеріали хорватським органам у межах правової допомоги, що дозволило просунутися у процедурі управління активом за кордоном.

    Паралельно АРМА проводить підготовчу роботу до реалізації яхти. Йдеться про оцінку вартості активу, визначення моделі продажу та організацію процедури через публічні механізми, які мають гарантувати прозорість і максимальну вигоду для держави.

    Royal Romance є одним із найдорожчих активів, пов’язаних із Медведчуком. Її продаж розглядається як можливість поповнення державного бюджету за рахунок арештованого майна.

    У агентстві наголошують, що процес перебуває на завершальній стадії підготовки. Наступним кроком має стати безпосередній запуск процедури продажу, після чого актив може бути реалізований на відкритому ринку.

    Ця справа є показовою для практики управління арештованими активами за кордоном і демонструє механізми міжнародної співпраці у поверненні ресурсів, пов’язаних із підозрюваними у злочинах проти держави.

  • Прокуратура вимагає знесення будинку Писаренка на Трухановому острові

    Прокуратура вимагає знесення будинку Писаренка на Трухановому острові

    Прокуратура вимагає знесення будинку колишнього народного депутата та соратника Віктора Медведчука Анатолія Писаренка на Трухановому острові. За інформацією відомства, споруда та огорожа обмежують доступ киян до Дніпра, що суперечить законодавству.

    Раніше на цьому місці розташовувався реабілітаційний центр площею 206 кв.м. У 2002 році компанія Писаренка «Ей.Пі.Файненсінг, Інк.», зареєстрована у США, придбала будівлю та земельну ділянку площею 3623 кв.м. Після реконструкції та перебудови площа центру зросла до понад 1000 кв.м.

    Прокуратура вимагає демонтаж незаконної споруди та огорожі, щоб відновити вільний доступ громадян до Дніпра. Відомо, що Анатолій Писаренко у 2002–2006 роках був народним депутатом від СДПУ(о), яку тоді очолював Віктор Медведчук.

    Вирішення питання набуває суспільного значення, адже Труханів острів є популярним місцем відпочинку киян, і обмеження доступу до води викликало суспільне невдоволення.

  • Як живе головний прокурор Київщини: елітні авто, маєтки на матір і дорогі подарунки від тестя

    Як живе головний прокурор Київщини: елітні авто, маєтки на матір і дорогі подарунки від тестя

    Головний прокурор Київської області Дмитро Прокудін володіє елітним позашляховиком, заміськими маєтками, оформленими на матір, а також отримував дорогі подарунки від родичів. Його сім’я задекларувала близько семи мільйонів гривень заощаджень і значний обсяг нерухомості. Попри резонансні минулі скандали, Прокудін сьогодні очолює прокуратуру Київщини.

    У 2015 році тодішнього заступника прокурора Подільського району Києва Дмитра Прокудіна та колишнього прокурора цього району Сергія Нечипоренка затримали на хабарі у 150 тисяч доларів. Останній є ексзятем одіозного регіонала Сергія Ківалова. Розслідування відкрили за статтею про отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, що передбачає до 12 років ув’язнення. Однак обидва уникнули покарання. Справи тягнулися роками, і якщо щодо Нечипоренка провадження досі не закрите, то Прокудін узагалі не переховувався та згодом очолив прокуратуру області.

    У деклараціях та майнових реєстрах фігурує чимало активів, якими фактично користується Прокудін, але оформлені вони переважно на його матір. Сам він володіє дорогим позашляховиком Toyota Land Cruiser, а цінний годинник отримав у подарунок від тестя. Сукупні заощадження сім’ї сягають семи мільйонів гривень.

    Близький до Прокудіна заступник Дмитро Сітар, який працює з ним ще з часів Печерської окружної прокуратури, демонструє схожу практику. Уся його нерухомість оформлена на дружину-підприємицю, а власний автомобіль він торік продав тестю. До роботи в прокуратурі Сітар був помічником народного депутата від Партії регіонів. За інформацією журналістів, кар’єрно йому міг допомогти батько — колишній співробітник КДБ, який за президентства Януковича очолив управління СБУ на Закарпатті.

    Ще одна заступниця Прокудіна — Олена Таможня. До призначення влітку 2025 року вона працювала прокуроркою Бучанської окружної прокуратури. За даними журналістів, Таможня приховує фінансові активи свого чоловіка, колишнього “регіонала”, який активно займається бізнесом і скуповує землю під Києвом за заниженими цінами.

    У команді Прокудіна є і люди з медіа, пов’язаних із Віктором Медведчуком. Восени речницею обласної прокуратури стала Юлія Колтак — колишня журналістка каналів “112 Україна” та NewsOne. Вона працювала спецкореспонденткою видання “Страна.ua”, співпрацювала з Анатолієм Шарієм і брала інтерв’ю в так званого “ЛНРівця” Олексія Ільяшевича. Згідно з деклараціями та даними YouControl, Колтак досі володіє часткою медіахолдингу, до якого входять заборонені медведчуківські телеканали.

    Наказ про її призначення підписав особисто Дмитро Прокудін. За інформацією джерел LIGA.net, Колтак не проходила спеціальної перевірки, і питання про її звільнення не стоїть.

    Команда головного прокурора Київщини складається з людей з неоднозначною репутацією, минулим у структурах попередньої влади та значними незадекларованими або прихованими активами. Попри це, Прокудін продовжує керувати обласною прокуратурою.

  • Маєток Медведчука на Закарпатті отримав нового управителя — АРМА уклала контракт із ТОВ “АВГМ-ГРУП”

    Маєток Медведчука на Закарпатті отримав нового управителя — АРМА уклала контракт із ТОВ “АВГМ-ГРУП”

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило нового управителя арештованого майна, що належало колишньому народному депутату й зраднику Віктору Медведчуку. Йдеться про спортивно-житлово-оздоровчий комплекс «Ведмежа діброва» на Закарпатті, який передано в управління компанії ТОВ «АВГМ-ГРУП» строком на п’ять років.

    Про це повідомила пресслужба АРМА.

    Загальна площа комплексу становить близько 150 гектарів — це один із найбільших арештованих активів, пов’язаних із Медведчуком, який підозрюється у державній зраді.

    Передачу майна здійснили відповідно до ухвал Печерського районного суду Києва. Управителя обрали на відкритих електронних торгах у системі Prozorro, що, за словами агентства, забезпечило «повну прозорість і конкурентність процедури».

    Згідно з умовами договору, компанія-управитель щомісяця перераховуватиме до державного бюджету 258 825 гривень фіксованого платежу, незалежно від отриманого прибутку. Якщо доходи від управління перевищать цю суму, 72,5% додаткового прибутку також надходитимуть державі.

    «АРМА здійснюватиме постійний моніторинг виконання умов договору, щоб забезпечити ефективне використання арештованого майна в інтересах держави», — наголосили в агентстві.

    Передача «Ведмежої діброви» стала черговим кроком у процесі повернення до державного управління активів, що належали оточенню Медведчука, та їхньої інтеграції в економіку країни.

  • Тиха імперія Столара: як соратник Медведчука контролює землю Києва і будує вілли в Дубаї

    Тиха імперія Столара: як соратник Медведчука контролює землю Києва і будує вілли в Дубаї

    Попри гучні заяви СБУ про “викорінення” проросійських впливів, соратник Медведчука та колишній нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар продовжує нарощувати контроль над столичними активами. Його бізнес-структури скуповують землю, заморожують житлові комплекси інвесторів і паралельно фінансують розкішні проєкти за кордоном — від Дубая до Монако.

    У 2024 році Фонд держмайна виставив на продаж державне автотранспортне підприємство “Автомехбаза”, розташоване просто в центрі столиці, поруч із НСК “Олімпійський”.
    Формально все виглядало прозоро: стартова ціна — 38 млн грн, переможець, ТОВ “Тауер Групп”, заплатив 96,68 млн. Але для ділянки у 0,8 га в Печерському районі ринкова вартість мала б сягати мінімум 250–300 млн.
    За документами, компанія-переможець належить до орбіти Вадима Столара. Таким чином, політик і забудовник фактично отримав одну з найцінніших ділянок у центрі столиці за півціни — з благословення Фонду держмайна.

    Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.
    Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.
    Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

    Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.
    Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

    Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.
    На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

    Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.
    Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

    Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.
    Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

  • 667 мільйонів на мінометних мінах: оборонний підрядник постачав брак і завищував ціни під час війни

    667 мільйонів на мінометних мінах: оборонний підрядник постачав брак і завищував ціни під час війни

    Поки українські військові на передовій втрачали людей через несправні боєприпаси, у тилу діяла стабільна комерційна схема з постачання комплектуючих до мінометних снарядів. За даними матеріалів кримінального провадження № 42016040010000006, бізнесмен Богдан Пукіш організував поставки неякісних деталей для виробництва мінометних мін через підконтрольне підприємство ПП «ВЕСТХІМ». Йдеться про корпуси, кришки, кювети та гільзи, які надходили на державне оборонне підприємство «НВО “ПХЗ”» за завищеними цінами та без дотримання вимог безпеки й стандартів якості.

    За період від 2022 до 2025 року обсяг таких поставок перевищив 667 млн грн. Лише за окремими позиціями переплата склала понад 43 млн грн без ПДВ — це гроші платників податків, які мали йти на боєздатність армії, а натомість перетворювалися на прибуток приватної структури.

    Механіка схеми виглядала так: ПП «ВЕСТХІМ» постачало «ПХЗ» металеві елементи мін із дешевої, несертифікованої сировини, які не відповідали технічній документації та держстандартам. Частина корпусів мала відхилення від проєктних параметрів, у деяких випадках використовувалися матеріали з нижчою міцністю. Зафіксовано постачання корпусів «осколково-фугасної міни сталистого чавуну “М-120”» у кількості 98 960 штук на суму 478 698 800 грн без ПДВ. Ціна одиниці при цьому «гуляла» від 5 540 грн до 4 500 грн залежно від періоду поставки, що дало підстави говорити не про ринок, а про навмисне ручне ціноутворення.

    Ця економіка напряму вбиває. Браковані мінометні боєприпаси, зібрані з таких деталей, поводилися непередбачувано. Військові на фронті скаржилися, що частина мін після пострілу просто залишалася у стволі, інші — вибухали на надто малій відстані від позицій. Це створювало смертельну небезпеку для розрахунків мінометів і призводило до втрати озброєння та техніки. У низці випадків ідеться не про те, що зброя “не працювала”, а про те, що вона становила загрозу для власних бійців. Ці інциденти системно фіксувалися військовими, які передавали інформацію правоохоронним органам.

    На тлі цього ПП «ВЕСТХІМ» дозволяло собі ще один рівень заробітку — цінову арифметику. За даними договорів, одна й та сама номенклатура деталей (наприклад, гільзи) продавалася різним замовникам за різними цінами. Для одного держпідприємства вартість гільзи становила 171 грн за штуку, тоді як іншому — 160 грн. Такі «коливання» лише по цій позиції призвели до переплати понад 3,19 млн грн бюджетних коштів. Це вказує не на виробничі ризики чи логістику, а на ручне розподілення грошей між підконтрольними ланками.

    Формально ця історія — про неякісні запчастини. По суті — про криву оборонку, яка може вбити своїх і знищити довіру до держзакупівель у воєнний час.

    У квітні 2025 року СБУ повідомила про затримання двох керівників державного підприємства «НВО “ПХЗ”» та двох посадовців Міністерства оборони, які відповідали за приймання продукції. Їм обрали запобіжні заходи. За версією СБУ, метою було «здешевити виробництво і збільшити прибуток із держзамовлення», фактично приймаючи неякісну продукцію в армію.

    Але є критичний момент: ланка постачальника — ті, хто виготовляв і завозив ці деталі — досі не пройшла повноцінної перевірки. Попри те що саме постачальник відповідає за якість металу, сертифікацію, фінальне тестування та відповідність технічним умовам, офіційні підозри в першу чергу отримали приймальники на держпідприємстві, а не ті, хто виставляв рахунки, завищував ціни й привозив брак. Це створює ризик, що відповідальність залишиться локальною і «згорить» на рівні менеджменту заводу, тоді як схема в цілому не буде демонтована.

    Окремо потрібно звернути увагу на політичні зв’язки бізнесмена Богдана Пукіша. За відкритими даними, його пов’язували зі структурою Віктора Медведчука, що могло забезпечувати йому як вихід на оборонні контракти, так і захист від реакції правоохоронних органів. Саме цей зв’язок може бути причиною дивного гальмування розслідування, попри наявні матеріали та заяви безпосередньо від людей, які працювали з цими боєприпасами на фронті.

    Як стверджують військові та волонтери, правоохоронні органи намагалися не помічати проблему навіть тоді, коли бійці офіційно зверталися і повідомляли про небезпечні мінометні міни українського виробництва. Окремі звернення до СБУ, поліції та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони або залишалися без реального руху, або супроводжувалися відписками. У деяких випадках військовим навіть відмовляли у статусі потерпілих.

    Постачання неякісних компонентів до боєприпасів — це не лише про економіку. Це про виживання конкретних підрозділів. Кожен бракований корпус міни — це потенційний нештатний підрив поряд із позицією. Кожна «зекономлена» гривня на металі — це ризик, що мінометний розрахунок не повернеться з позиції.

    Це також про оборонну репутацію країни. Україна воює, і те, як вона контролює власне озброєння, — питання не тільки внутрішньої корупції, а й міжнародної довіри партнерів, які дають зброю та гроші.

  • ЄС залишив Медведчука під санкціями ще на рік

    ЄС залишив Медведчука під санкціями ще на рік

    Європейський Союз продовжив дію індивідуальних санкцій проти Росії, ухваливши рішення подовжити їх ще на рік – до 9 жовтня 2026 року. Про це повідомила Рада ЄС у п’ятницю, 3 жовтня.

    У документі йдеться, що обмежувальні заходи продовжені з огляду на триваючу гібридну діяльність Росії, зокрема маніпуляції та втручання у сфері іноземної інформації (FIMI), які здійснюються проти ЄС, його держав-членів та партнерів.

    Станом на сьогодні санкції застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій Росії. Серед них – колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, якого у ЄС вважають одним із ключових провідників кремлівського впливу в Україні.

    Санкції передбачають замороження активів, заборону надання будь-яких фінансових ресурсів чи економічної підтримки з боку громадян та компаній ЄС. Також для підсанкційних осіб діє заборона на в’їзд і транзит територією країн Євросоюзу.

    Таким чином, ЄС підтвердив намір і надалі протидіяти російським гібридним загрозам та обмежувати діяльність осіб, які сприяють дестабілізації в регіоні.

  • Мережа магазинів електроніки Eldorado офіційно почала процедуру банкрутства

    Мережа магазинів електроніки Eldorado офіційно почала процедуру банкрутства

    Одна з найбільших мереж електроніки в Україні, Eldorado, офіційно увійшла у процедуру банкрутства. Спроба реструктуризувати понад 1 млрд грн боргу провалилася, а кредитори мають лише 30 днів для подання вимог. Повернення коштів ускладнюється багаторічним використанням фіктивних ФОПів, через які компанія працювала для мінімізації податків.

    За цим стоїть бізнесмен Віктор Поліщук — власник ТРЦ «Гулівер», скандального ЖК «Montreal House» і збанкрутілого банку «Михайлівський». Поліщука пов’язують із російськими структурами: його дружина — родичка Медведєва, а сам бізнесмен літав до РФ після 2014 року. Незважаючи на це, він продовжує вести бізнес в Україні та запускати нові проєкти.

    Раніше численні інвестори ЖК «Монреаль» скаржилися на порушення договорів: вони вкладали десятки тисяч доларів, але не отримали житла. Договори розривалися в односторонньому порядку, кошти не поверталися, а комунікація з забудовником блокувалася.

    Крім того, Поліщук заборгував державним банкам 14 млрд грн по «Гуліверу», але продовжує купувати дорогі авто та виїжджати за кордон під час війни, використовуючи документи з ознаками підробки. Він навіть вносився до «Шляху» як водій-волонтер, хоча фактично вантажів не перевозив.

    Банкрутство Eldorado виглядає як чергова схема виведення активів: компанія працювала через сотні фіктивних ФОПів, залишаючи кредиторів та державу без грошей. Журналісти та експерти продовжують досліджувати схеми Поліщука та готують нові звернення до правоохоронних органів.

  • Дружина Медведчука, Оксана Марченко покинула Україну під охороною «подвійного агента», – ЗМІ

    Дружина Медведчука, Оксана Марченко покинула Україну під охороною «подвійного агента», – ЗМІ

    Журналісти «Слідства.Інфо» з’ясували, що Оксана Марченко, дружина нардепа-зрадника Віктора Медведчука, виїхала з України у лютому 2022 року під супроводом охоронця, який отримував зарплату в Службі безпеки України.

    За інформацією журналістів, одного з охоронців звати Валерій Туз. Він ніколи офіційно не працював в охоронних структурах Медведчука, але з четвертого кварталу 2022 року по другий квартал 2024 року отримував зарплату від СБУ. Неназваний співрозмовник стверджує, що Туз був «подвійним агентом» і допоміг затримати Медведчука 27 лютого 2022 року.

    Ще одного охоронця журналісти ідентифікували як Віталія Д., який відмовився коментувати участь у супроводі Марченко через законодавчі обмеження щодо державної таємниці.

    СБУ оголосила Оксану Марченко підозру у лютому 2023 року за фінансування російських силових структур, що почалося у 2014 році. Пізніше, у квітні 2023 року, її оголосили у розшук. Згідно з даними МВС, Марченко зникла 24 березня 2023 року та переховувалася на території Білорусі та Росії, а згодом її помітили у тимчасово окупованому Криму.

    Слідство встановило, що компанії дружини Медведчука фінансували Росгвардію та російське МВС, за що їй інкримінують статтю 110-2 ККУ (фінансування агресії). СБУ не коментує, чи володіла відомство інформацією про плани Марченко покинути Україну з Тузом.