Daypolitico

Позначка: Меджліс

  • Фатальне вето Кучми: як рішення 2004 року відкрило шлях Росії до Криму

    Фатальне вето Кучми: як рішення 2004 року відкрило шлях Росії до Криму

    У 2004 році тодішній президент України Леонід Кучма заблокував ключовий закон про відновлення прав депортованих народів, що стало стратегічним ударом по державі та допомогло російським силам закріпитися на півострові. Про це заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

    За словами посадовця, попри те, що другий президент де-факто легалізував Меджліс і регулярно вів діалог з його лідерами, саме його нерішучість у критичний момент зумовила провал української політики в Криму. Рішення про ветування ухвалювалося не без участі Віктора Медведчука, який переконував главу держави у нібито неконституційності відновлення прав за національною ознакою.

    «Це було не просто помилкою – це призвело до ослаблення держави, чим і скористалися росіяни. У 2004 році Верховна Рада ухвалила закон про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Я був одним з авторів цього закону, але Леонід Данилович тоді наклав на нього вето. Мені відома роль Медведчука, який тоді пропонував йому це, а також аргументи, які він озвучував. Одним із доводів було те, що, мовляв, не можна відновлювати права людей за національною ознакою, оскільки це суперечить Конституції. Вибачте, людей депортували за національною ознакою, а відновлювати їхні права як депортованих – не можна?», – наголосив Рефат Чубаров.

    Ще однією серйозною перепоною стало питання розподілу землі. Кримські татари вимагали надати їм рівні умови для приватизації державного майна та ділянок. Проте влада відмовляла, посилаючись на надмірний економічний тягар для бюджету та той факт, що репатріанти лише почали масово повертатися.

    «Ми порушували питання про те, що кримським татарам мають бути забезпечені такі ж умови для приватизації державної власності та земельних ділянок, як і всім громадянам України. Як заперечення – тобто обґрунтування вето на цей закон – наводився аргумент про неможливість такого кроку, оскільки йдеться про людей, які тільки зараз прибувають на територію України. Зрозуміло, посилалися й на те, що держава фінансово не зможе витримати таке навантаження, але були порушені й інші аспекти», – пояснив голова Меджлісу.

    Справжньою ж причиною політик вважає намір тодішньої влади штучно розпорошити кримських татар по території півострова. Їх цілеспрямовано розселяли так, щоб вони не змогли утворити більшість у жодному районі і, відповідно, втратили шанси потрапити до місцевих рад чи до Верховної Ради Криму, яка вже тоді активно просувала проросійські наративи.

    «Ми розуміли, що кримських татар потрібно якомога швидше інтегрувати у владу в Криму, в місцеві органи влади. А там почали обирати Верховну Раду Криму – абсолютно шовіністичне збіговисько людей, оскільки всі вони йшли на вибори під московськими гаслами. І ми говорили про те, що під час повернення кримських татар розселяють дисперсно по всьому Криму. І за звичайними нормами вони ніколи не будуть обрані ні в місцеві органи влади, ні у Верховну Раду Криму, оскільки в жодному виборчому окрузі вони не становитимуть не те що половини, але навіть 30–35%», – додав він.

    Через такі політичні ігри місцева кримська влада аж до 2014 року залишалася ворожо налаштованою до корінного народу. Історичну справедливість частково відновили лише після Революції Гідності та початку російської анексії. У квітні 2014 року виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов підписав закон, що закріпив статус депортованих осіб та визначив державні гарантії щодо повернення їм базових прав.

     

  • Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    На тимчасово окупованому Кримському півострові продовжується масштабна енергетична криза. Частина населених пунктів уже сьому добу залишається без стабільного електропостачання, а в окремих районах проблеми зі світлом супроводжуються дефіцитом пального та перебоями з водою. Найскладніша ситуація склалася у Джанкої та Джанкойському районі, де, за повідомленнями представників кримськотатарського народу, люди вже тиждень живуть практично без електрики.

    Про масштабні відключення повідомляють місцеві інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал «Крымский ветер». За їхніми даними, перебої охопили не лише Джанкой, а й Севастополь, низку інших населених пунктів окупованого Криму, а також частину тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.

    Російський ставленик у Севастополі Михайло Развожаєв заявив, що обмеження електропостачання пов’язані із перевантаженням енергомереж за межами міста. За його словами, відключення нібито були необхідні для запобігання масштабній аварії в енергосистемі. Він також повідомив, що лікарні та інші критично важливі об’єкти переведені на резервні джерела живлення. Водночас Развожаєв категорично заперечив інформацію про нібито вибух на Балаклавській теплоелектростанції, назвавши такі повідомлення неправдивими.

    Зовсім іншу картину описує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, Джанкой та Джанкойський район залишаються без нормального електропостачання вже сьому добу поспіль. Особливо складною є ситуація у сільській місцевості, де через відсутність електроенергії виникли серйозні проблеми із забезпеченням населення водою.

    Чубаров повідомив, що через дефіцит пального різко подорожчала привізна питна вода. Для багатьох мешканців вона стала фактично недоступною через високі ціни та проблеми з логістикою. Подібна ситуація, за його словами, спостерігається і в інших степових районах окупованого півострова, де інфраструктура особливо залежить від стабільної роботи електромереж.

    Енергетична криза на півострові розгортається на тлі серії українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. 8 липня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив про ураження ключового вузла енергомоста «Кубань — Крим», через який здійснюється передача електроенергії з території Росії на окупований півострів. Крім цього, українські безпілотники атакували п’ять електричних підстанцій у Криму, а також інші військові об’єкти окупантів.

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), удари були завдані по підстанціях у районах Нижньогірського, Зеленого Яру, Новотроїцького та інших населених пунктів. Саме після цих атак місцеві Telegram-канали почали повідомляти про масштабні перебої з електропостачанням у східній та північній частині Криму.

    Проблеми не обмежуються лише електроенергією. Російська окупаційна адміністрація вже офіційно визнає складну ситуацію із забезпеченням пального. Призначений Москвою керівник Криму Сергій Аксьонов раніше заявив, що паливна ситуація на півострові залишається «напруженою» і найближчим часом навряд чи покращиться. За його словами, в окремі дні бензин може взагалі бути відсутнім у вільному продажу.

    Експерти зазначають, що перебої зі світлом, пальним і водою взаємопов’язані. Через відсутність електроенергії зупиняються насосні станції, що забезпечують подачу води, а дефіцит пального ускладнює доставку генераторів, ремонтних бригад і привізної питної води. Це створює додаткові труднощі для цивільного населення.

    Останніми днями українські військові суттєво активізували кампанію ударів по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. Окрім енергомоста «Кубань — Крим», під ударами опинилися підстанції, військові аеродроми, паливні склади, залізнична інфраструктура та танкери, які використовувалися для забезпечення окупаційного угруповання паливом.

    Попри заяви окупаційної влади про «тимчасові труднощі», масові відключення електроенергії тривають уже кілька днів поспіль. Місцеві жителі повідомляють про регулярні аварійні відключення, а в окремих районах світло так і не повернулося після початку масштабних перебоїв. Ситуація залишається нестабільною, а офіційні терміни повного відновлення електропостачання окупаційна адміністрація не називає.

  • «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що на тимчасово окупованому Кримському півострові вже помітні ознаки системної кризи, а подальше ураження логістичної інфраструктури, зокрема Керченського мосту, може стати переломним моментом, який змусить частину російського населення залишати півострів. Таку думку він висловив в інтерв’ю Radio NV, коментуючи наслідки українських ударів по військових та логістичних об’єктах РФ.

    За словами Чубарова, ситуація в окупованому Криму вже помітно погіршилася. Першими проявами кризи стали гострий дефіцит пального, проблеми із забезпеченням логістики та обмеження в роботі автозаправних станцій. Він зазначив, що ці труднощі відчуває як цивільне населення, так і російські військові, які використовують півострів як один із ключових тилових хабів для забезпечення угруповання на півдні України.

    «Ми вже бачимо ознаки колапсу», — наголосив голова Меджлісу, пояснивши, що нинішня ситуація є лише початком значно масштабніших проблем, якщо Україна й надалі руйнуватиме військову логістику окупантів.

    На думку Чубарова, одним із ключових факторів може стати подальше виведення з ладу Керченського мосту. Він вважає, що саме ця транспортна артерія тривалий час залишалася одним із головних шляхів постачання військових вантажів, пального та інших ресурсів із території Росії до окупованого Криму. Після попередніх ударів його можливості вже суттєво скоротилися: міст використовується переважно для пасажирського сполучення, тоді як перевезення паливних цистерн та частини військових вантажів було значно обмежене.

    Чубаров також нагадав, що другим важливим каналом постачання став так званий сухопутний коридор через окуповані території півдня України. Однак останніми тижнями українські Сили оборони значно активізували удари по цій логістичній мережі, що ще більше ускладнило забезпечення російського угруповання. За його словами, поромне сполучення також практично втратило свою роль після ураження відповідної інфраструктури.

    Окрему увагу голова Меджлісу приділив енергетичній ситуації. Він зазначив, що економіка окупованого півострова критично залежить від двох ресурсів — пального та електроенергії. Частина електроенергії виробляється місцевими теплоелектростанціями, робота яких, своєю чергою, залежить від стабільного постачання газу та пального. У разі подальших ударів по відповідній інфраструктурі ризик масштабного колапсу суттєво зростатиме.

    За оцінкою Чубарова, якщо буде втрачена можливість регулярно доставляти пальне до Криму, це вплине не лише на цивільний транспорт, а й на функціонування резервних генераторів, військової техніки, систем життєзабезпечення та роботи підприємств. У такому випадку, вважає він, окупаційна адміністрація зіткнеться із системною кризою одразу в кількох сферах.

    Водночас він наголосив, що серед місцевого населення поки не спостерігається масової паніки, оскільки певні запаси продовольства та ресурсів ще залишаються. Проте обмеження продажу пального, черги на автозаправних станціях і логістичні труднощі вже стали новою реальністю для мешканців окупованого півострова.

    Раніше Чубаров також заявляв, що унеможливлення постачання пального та порушення роботи енергетичної інфраструктури можуть змусити Росію шукати політичні шляхи виходу із ситуації. На його думку, у разі подальшого погіршення становища Кремль буде змушений реагувати на стрімке зростання вартості утримання окупованого півострова.

    Останніми тижнями українські військові регулярно завдають ударів по складах пального, логістичних вузлах, транспортних маршрутах і військових об’єктах РФ у Криму та на підступах до нього. Водночас українська влада офіційно не коментує деталі більшості операцій, однак неодноразово наголошувала, що метою є послаблення військового потенціалу окупаційних сил і порушення їхнього забезпечення, а не створення гуманітарної кризи для цивільного населення.

  • Пожежа в центрі Києва: склад ресторану Мусафір загорівся в житловому будинку

    Пожежа в центрі Києва: склад ресторану Мусафір загорівся в житловому будинку

    В багатоквартирному будинку в центрі Києва здійнялась пожежа, через грубе порушення правил протипожежної безпеки власниками кримськотатарського ресторану Мусафір.

    Як повідомляють очевидці події, пожежа здійнялась на 3-му поверху багатоквартирного житлового будинку за адресою вулиця Рогнідинська 4а, на першому поверсі якого розташований сам ресторан, а на 3-му склад з вугіллям, що належить ресторану.

    Варто відзначити, що ресторан Мусафір пов’язують з головою кримськотатарського Меджлісу Рефатом Чубаровим.

  • Меджліс засудив пропозицію Польщі щодо Криму

    Меджліс засудив пропозицію Польщі щодо Криму

    Меджліс кримськотатарського народу виступив з різкою критикою на адресу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського через його недавню заяву про можливість передачі Криму під мандат ООН для проведення референдуму. Кримські татари вважають цю пропозицію «неприпустимою та цинічною», зазначаючи, що вона не відповідає інтересам України та кримських татар.

    Про це йдеться в заяві Президії Меджлісу щодо висловлювань очільника МЗС Польщі, яку опублікував голова Меджлісу Рефат Чубаров.

    Як вважають у Меджлісі, фактично Радослав Сікорський публічно припустив, що задля припинення війни Росії проти України, наша держава має поступитися Кримом.

    Зокрема він пропонує передати Кримський півострів «під мандат ООН із місією з підготовки чесного референдуму після перевірки того, хто є законними жителями».

    Меджліс кримськотатарського народу вважає подібні заяви «неприпустимими та цинічними», а також такими, «що не відповідають ані національним інтересам України, ані правам та інтересам корінного кримськотатарського народу України».

    «Згідно з національним законодавством України та міжнародним правом «законними жителями» Криму є виключно громадяни України та особи, які в законний спосіб оформили своє постійне або тимчасове перебування на українській території, що підтверджується у встановленому українським законодавством порядку. Тому будь-які інші спроби встановлення законності проживання людини в українському Криму не потрібні та недоцільні», – йдеться в документі.

    У Меджлісі висловили впевненість, що будь-які пропозиції щодо вирішення питання припинення війни Росії проти України, досягнення миру в Україні, відновлення її територіальної цілісності, відновлення порушених прав і свобод українських громадян на окупованих територіях має відбуватися на основі національного законодавства України та міжнародного права.

    «Крим – це тимчасово окупована території України і першим кроком до встановлення миру має бути виведення російських окупаційних військ з території півострова. Обговорення будь-яких питань майбутнього Криму має відбуватися лише за участю та згодою Української держави та корінного кримськотатарського народу», – наголошується в заяві.

    Центр журналістських розслідувань нагадує, що 18 вересня 2024 року в ході дискусії на 20-й щорічній зустрічі YES у Києві міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, висловлюючи особисту думку, зазначив, що Крим має вирішальну роль у питанні щодо можливих мирних переговорах між Україною та Росією. На його думку, саме тому одним із варіантів розв’язання питання щодо півострова може стати передача його під мандат ООН.

    «Якщо обидві країни захочуть, то тут можна було б знайти рішення. Ми могли б передати його під мандат ООН із місією з підготовки чесного референдуму після перевірки того, хто є законними жителями, і таке інше… І ми могли б відкласти це на 20 років», – сказав Сікорський.