Daypolitico

Позначка: метро

  • Ракетний терор столиці: балістичний удар пошкодив Південний міст, рух транспорту та поїздів метрополітену паралізовано

    Ракетний терор столиці: балістичний удар пошкодив Південний міст, рух транспорту та поїздів метрополітену паралізовано

    Нічна атака на столицю мала серйозні наслідки для транспортної інфраструктури міста. У ніч на 27 жовтня російські війська завдали чергового удару по Києву, використавши балістичне озброєння. Однією з головних цілей ворога став Південний міст — стратегічно важлива транспортна артерія, що з’єднує лівий та правий береги Дніпра. Київський міський голова Віталій Кличко офіційно підтвердив факт влучання у споруду. За його словами, внаслідок ворожого обстрілу руйнувань зазнало не лише дорожнє покриття мосту, але й відкрита наземна інфраструктура метрополітену, яка пролягає цією ділянкою. Ситуація вимагала негайного реагування міських служб, Київської міської військової адміністрації (КМВА) та екстреного перекриття руху задля забезпечення безпеки громадян і проведення оперативних відновлювальних робіт.

    Удар по відкритій естакаді метрополітену миттєво позначився на роботі київської підземки, змусивши транспортників терміново змінювати логістику. Спочатку, через загрозу безпеці пасажирів та необхідність негайного обстеження колій, рух поїздів було суттєво обмежено відразу на двох гілках — «червоній» (Святошинсько-Броварській) та «зеленій» (Сирецько-Печерській). Завдяки оперативним діям фахівців, роботу «червоної» лінії вдалося досить швидко стабілізувати та відновити в повному обсязі. Натомість ситуація на «зеленій» гілці залишається значно складнішою. Наразі поїзди там курсують виключно між станціями «Сирець» та «Видубичі». Рух на ділянці від станції «Осокорки» до кінцевої «Червоний хутір» тимчасово призупинено до завершення детальної експертизи пошкоджень та проведення ремонту контактної мережі.

    Наслідки балістичного удару відчули не лише пасажири підземки, а й водії. Зранку Патрульна поліція столиці оприлюднила термінову заяву про повне перекриття руху Південним мостом для всіх видів автомобільного транспорту в обох напрямках. Це рішення було ухвалено задля безперешкодної роботи рятувальників, слідчо-оперативних груп та інженерних бригад, які наразі оцінюють масштаби руйнувань опорних і прогонових конструкцій переправи. Київська міська державна адміністрація (КМДА) спільно з Департаментом транспортної інфраструктури були змушені оперативно переглянути схеми руху наземного громадського транспорту. Для компенсації зупинених ділянок метрополітену та забезпечення перевезення мешканців густонаселених лівобережних масивів запроваджено тимчасові маршрути автобусів, які дублюють закриті відрізки «зеленої» гілки.

    Виведення з ладу Південного мосту створює колосальне навантаження на інші транспортні артерії столиці, зокрема на Дарницький міст та міст Патона, які тепер змушені приймати на себе весь трафік з південної частини лівобережжя. Південний міст традиційно відіграє ключову роль у логістиці міста, забезпечуючи не лише щоденні пасажирські, але й транзитні вантажні перевезення. Фахівці підкреслюють, що застосування ворожої балістики по таких критичних об’єктах цивільної інфраструктури є цілеспрямованою спробою паралізувати життєдіяльність багатомільйонного мегаполіса. Наразі на місці влучання продовжують працювати експертні комісії, які мають надати остаточний висновок щодо термінів відновлення повноцінного руху. Міська влада закликає киян заздалегідь планувати свої маршрути, враховувати можливі затори на альтернативних переправах та уважно стежити за офіційними повідомленнями щодо змін у роботі транспорту.

     

  • Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    Збій у русі підземки після атаки РФ: у Києві закрили станції метро «Чернігівська» та «Лісова»

    У Києві внаслідок чергового російського обстрілу тимчасово обмежили функціонування «червоної» лінії метрополітену, закривши для пасажирів дві кінцеві наземні станції — «Чернігівська» та «Лісова». Про зміни в організації руху громадського транспорту офіційно повідомило комунальне підприємство «Київський метрополітен» у своїх соціальних мережах.

    Згідно з повідомленням транспортного відомства, поїзди Святошинсько-Броварської лінії зранку курсують лише між станціями «Академмістечко» та «Дарниця» у відповідності до встановленого графіка. Натомість наземний відрізок колій на лівому березі столиці тимчасово виведений з експлуатації:

    «Зранку рух поїздів буде відновлено між станціями “Академмістечко” – “Дарниця” відповідно до розкладу. Наземні станції “Чернігівська” та “Лісова” тимчасово будуть закриті для входу та виходу», — заявили в метрополітені.

    Наразі на місці інциденту розгорнуто відновлювальні роботи. До ліквідації наслідків залучені аварійні бригади, зокрема спеціалісти з ремонту та обслуговування колійного господарства, систем електропостачання та кабельних мереж підземки. Фахівці проводять комплексне обстеження та лагодження пошкодженої інфраструктури, щоб максимально швидко повернути лінію до звичного режиму. Про точний час відновлення повноцінного руху поїздів до кінцевих станцій міська влада обіцяє повідомити додатково.

     

  • Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У Києві ввечері 1 жовтня зафіксували нове влучання в дорожнє полотно Південного мосту. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, екстрені служби вже прямують на місце.

    Це вже не перший удар по Південному мосту протягом дня. Раніше російські безпілотники двічі влучили поблизу опорної частини переправи, через що рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли.

    Під час денного удару через міст саме рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу в салон через систему вентиляції, але пасажири та машиніст не постраждали, а конструкції вагона залишилися неушкодженими. Потяг після цього відправили до депо на додатковий огляд.

    Фахівці КП «Київавтошляхміст» після попередніх влучань уже обстежували конструкцію переправи, щоб визначити, чи безпечно відновлювати рух.

    Нове вечірнє повідомлення Кличка про влучання безпосередньо в дорожнє полотно може означати додаткові пошкодження, однак їхній масштаб поки невідомий. Інформації про постраждалих чи можливі обмеження руху після останнього удару на момент повідомлення не було.

    Південний міст — одна з ключових транспортних артерій столиці. Він сполучає правий та лівий береги Дніпра, а через його конструкцію проходить Сирецько-Печерська лінія київського метро. Через це будь-які пошкодження переправи можуть впливати одразу і на автомобільний рух, і на роботу громадського транспорту.

    1 жовтня Київ протягом дня зазнавав повторних атак російських безпілотників. Окрім Південного мосту, удари та падіння уламків фіксували в інших районах столиці. Зокрема, російський дрон влучив у школу, де на момент атаки діти та працівники перебували в укритті. Також у Дніпровському районі уламки БпЛА впали поблизу станції метро, спричинивши займання дерев.

    Reuters також повідомляв, що російська атака 1 жовтня зачепила Південний міст і призвела до тимчасового порушення руху метро, хоча після першої хвилі ударів конструктивні пошкодження переправи оцінювалися як обмежені.

    Тепер ситуацію доведеться оцінювати повторно вже після нового вечірнього влучання.

    На місце прямують екстрені та комунальні служби. Очікується, що після огляду влада уточнить, наскільки серйозно пошкоджене дорожнє покриття, чи постраждали несучі конструкції та коли зможуть повністю відновити рух через міст.

  • У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві на тлі різкого посилення російських атак один за одним припиняють роботу великі торгові об’єкти. 10 вересня тимчасово зачинився ТРЦ City Center, а вже 11 вересня перестав приймати відвідувачів «Південний Буг». За два дні до цього через пряме пошкодження російським дроном роботу призупинив торговий центр METRO. Таким чином, за кілька днів у місті фактично зупинилися одразу три великі торгові майданчики, хоча причини закриття в кожному випадку різні.

    Найбільше інформації наразі є щодо City Center на проспекті Центральному, 98. Адміністрація комплексу офіційно повідомила, що з 10 вересня він «тимчасово зачинений з технічних причин», а дату відновлення роботи обіцяла назвати додатково. На офіційному сайті City Center при цьому досі вказаний звичний режим роботи торгової галереї — з 10:00 до 20:00, супермаркету та кінотеатру, однак ця інформація очевидно не враховує тимчасове закриття.

    Водночас орендарі називають іншу причину. Миколаївська студія мережі VOVK, яка працює всередині City Center, повідомила клієнтам, що комплекс припиняє роботу до кінця вересня через складну безпекову ситуацію та обстріли міста. Про такий самий термін повідомляли й місцеві видання.

    Саме тут є важливий нюанс: адміністрація ТРЦ публічно говорить лише про «технічні причини» і не підтверджувала офіційно ані закриття до 30 вересня, ані те, що рішення ухвалене безпосередньо через загрозу російських ударів. Тому твердження про роботу City Center лише з жовтня наразі варто вважати попереднім, заснованим на повідомленнях орендарів.

    Ознакою фактичної зупинки роботи стало й припинення звичайної роботи частини закладів усередині комплексу. У City Center розташований кінотеатр Multiplex. На сторінці мережі він значиться за тією самою адресою — проспект Центральний, 98.

    Ще більш несподівана ситуація виникла з ТРЦ «Південний Буг». У п’ятницю, 11 вересня, магазини всередині комплексу виявилися зачиненими, а на вході з’явилося коротке оголошення від адміністрації: торговий центр не працює.

    На відміну від City Center, тут поки немає навіть попередньої офіційної дати відкриття. Адміністрація також не назвала причини такого рішення. Тому пов’язувати закриття «Південного Бугу» безпосередньо з конкретним російським ударом або технічними пошкодженнями наразі немає підстав.

    Проте проблеми з роботою окремих закладів у цьому ТРЦ почалися ще раніше. Уже 3 вересня дитячий розважальний центр Happy Land, який працював у «Південному Бузі», повідомив про тимчасове закриття. Тоді адміністрація прямо пояснила рішення великою кількістю повітряних тривог та необхідністю забезпечити безпеку дітей.

    Ще 8 вересня «Південний Буг» працював: місцеві журналісти того дня повідомляли про ДТП на парковці комплексу. Це дозволяє говорити, що повне припинення його роботи відбулося вже після нової хвилі атак на місто.

    Найчіткіше причину закриття можна встановити у випадку з METRO.

    Увечері 8 вересня російський безпілотник пошкодив будівлю торговельного центру METRO на проспекті Героїв України, 9-Д. Компанія офіційно підтвердила атаку та тимчасове припинення роботи магазину. На щастя, співробітники та покупці під час удару не постраждали.

    У METRO повідомили, що фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і визначають шляхи відновлення об’єкта. Дату повторного відкриття компанія поки не називає і обіцяє повідомити її через офіційні канали після завершення оцінки стану будівлі.

    Таким чином, ситуації з трьома торговими центрами принципово відрізняються. METRO точно закрився через пошкодження внаслідок російської атаки. City Center офіційно посилається на технічні причини, хоча його орендарі говорять про обстріли й безпекову ситуацію. Щодо «Південного Бугу» причини та строки закриття взагалі поки не оприлюднені.

    Проте все це відбувається на одному тлі — різкого посилення російських ударів по Миколаєву.

    8–10 вересня місто та область пережили серію атак дронами й іншими засобами ураження. Під удари потрапляли житлові будинки, торгові об’єкти, склади, автомобілі, готель, поштове відділення та портова інфраструктура.

    У ніч на 9 вересня внаслідок масованої атаки в Миколаєві був зруйнований двоповерховий приватний будинок. Під завалами рятувальники знайшли тіло 70-річної жінки. Ще кільком людям, зокрема 15-річній дитині, знадобилася допомога. Пожежі виникали також у торговому центрі, кафе та на території автотранспортного підприємства.

    Уже вдень удари продовжилися. Влада спочатку повідомила про двох загиблих і дев’ятьох постраждалих, серед яких був однорічний хлопчик. Дитині надали допомогу амбулаторно, інших поранених госпіталізували.

    Під удар того ж дня потрапила і портова інфраструктура Миколаївського району. Троє чоловіків віком 28, 46 і 48 років були поранені, двоє з них перебували у тяжкому стані. Російські атаки також пошкодили склади, де зберігалися овочі, та поштове відділення.

    Після уточнення наслідків масштаб виявився ще більшим. Reuters повідомляв, що серія ударів по Миколаєву та портовій інфраструктурі призвела загалом до чотирьох загиблих і 19 поранених.

    Саме тому закриття великих торгових комплексів має для міста ширший контекст, ніж просто тимчасова незручність для покупців. ТРЦ — це великі скупчення людей, десятки магазинів, ресторани, кінотеатри й розважальні зони. В умовах багаторазових повітряних тривог їхня робота дедалі сильніше залежить від наявності укриттів, швидкості евакуації та прогнозованості повітряної ситуації.

    Для бізнесу це означає ще й прямі економічні втрати. Коли великий торговий центр зачиняється навіть на кілька тижнів, разом із ним зупиняються десятки орендарів — від мережевого ритейлу до невеликих місцевих магазинів. Працівники не можуть виходити на звичайні зміни, кінотеатри втрачають сеанси, а підприємці — виторг.

    Ситуація з Happy Land показує ще одну проблему. Заклад закрився не після фізичного руйнування приміщення, а через часті тривоги. Для дитячого бізнесу це особливо критично: якщо відвідувачів доводиться постійно евакуювати, а значна частина дня проходить під сигналами повітряної небезпеки, нормальна робота фактично стає неможливою.

    При цьому говорити, що всі великі торговельні центри Миколаєва припинили роботу, неправильно. Йдеться саме про кілька конкретних об’єктів. Так само наразі немає повідомлення міської чи обласної влади про централізоване рішення закрити ТРЦ міста. Кожен із комплексів ухвалює рішення окремо, виходячи зі стану будівель та власної оцінки безпекових ризиків.

    Для City Center ключовим питанням тепер залишається дата відновлення роботи. Якщо інформація орендарів підтвердиться, один із найбільших торгово-розважальних центрів Миколаєва може залишатися зачиненим щонайменше до кінця вересня. Однак сама адміністрація поки такого терміну не називала.

    Ще менше зрозуміло щодо «Південного Бугу»: станом на 11 вересня відвідувачі бачать лише повідомлення про припинення роботи без пояснення причин і строків.

    METRO, своєю чергою, має спочатку оцінити наслідки прямого удару та провести відновлення пошкодженої будівлі.

    Тому за три дні у Миколаєві склалася незвична ситуація: три великі торгові об’єкти одночасно опинилися поза звичайним режимом роботи. Один — після безпосереднього удару російського дрона, другий — на тлі технічних і, за словами орендарів, безпекових проблем, третій — із поки що невідомої причини.

    На тлі серії смертоносних атак це вже виглядає не лише як проблема торгової інфраструктури. Це ще один показник того, як посилення російських ударів дедалі сильніше змінює повсякденне життя великого українського міста далеко від лінії фронту.

  • Рух мостами без зупинок та послаблення комендантської години: у Києві ініціюють масштабні зміни правил безпеки під час тривог

    Рух мостами без зупинок та послаблення комендантської години: у Києві ініціюють масштабні зміни правил безпеки під час тривог

    Столична влада разом із військовим командуванням ініціювала перегляд чинних протоколів безпеки, спрямований на збереження життєдіяльності та мобільності міста в умовах частих загроз. Рада оборони Києва на спеціальному засіданні ухвалила офіційне звернення до Кабінету Міністрів України з пропозиціями оптимізувати роботу транспорту, зняти обмеження на рух мостами під час повітряних тривог та пом’якшити умови комендантської години. Про ухвалені ініціативи повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.

    Безперервний рух метро та зняття обмежень на мостах

    Однією з ключових пропозицій столичної влади є внесення змін до регламенту роботи Київського метрополітену. За умови погодження нових правил урядом, пропонується забезпечити повноцінний рух поїздів із пасажирами на Сирецько-Печерській (зеленій) лінії без зупинок, зокрема через Південний міст, що дозволить безперебійно сполучати лівий та правий береги Дніпра під час тривог. Наземний комунальний транспорт столиці вже курсує під час небезпеки відповідно до раніше ухвалених рішень.

    Крім того, Рада оборони Києва доручила Силам оборони спільно з профільними департаментами КМДА розробити оптимальний механізм для зняття обмежень на проїзд автомобільного транспорту тими столичними мостами, де такий рух наразі блокується під час сигналу тривоги.

    Пом’якшення комендантської години та робота бізнесу

    Міська влада також пропонує уряду запровадити точкові послаблення комендантської години для вирішення гострих логістичних та соціальних проблем:

    Транзитна логістика: дозволити рух вантажного транзитного автотранспорту в нічний час для підтримки ланцюгів постачання та економіки.

    Допомога пасажирам: надати можливість громадянам безперешкодно діставатися домівок із залізничних вокзалів та автостанцій, оскільки через затримки міжміські та міжнародні рейси нерідко прибувають уже під час дії комендантської години.

    Окремо столиця планує запропонувати уряду оновлені алгоритми функціонування для приватного бізнесу, низки медичних і навчальних закладів, а також комунальних підприємств, аби збалансувати безпекові вимоги з безперервною роботою міської інфраструктури.

  • Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Транспортний колапс на носі: ремонт аварійного мосту Метро в Києві оцінили в космічні мільярди

    Столичний міст Метро опинився в критичному стані, а повний комплекс будівельних робіт із відновлення його працездатності коштуватиме близько 500 мільйонів доларів, що в національній валюті становить приблизно 20 мільярдів гривень. Про це у своїх фахових розрахунках заявила інженерка шляхів сполучення та спеціалістка у сфері містобудування Ганна Мінюкова.

    За її словами, для того щоб початок масштабної реконструкції не перетворився на черговий довгобуд, весь обсяг робіт необхідно виконати протягом трьох чітко визначених будівельних сезонів. Проте на сьогодні українська столиця не має в своєму розпорядженні необхідних фінансових ресурсів для забезпечення стабільних виплат настільки масштабного проєкту. Окрім мосту Метро, нагального та комплексного ремонту потребують також Північний і Південний мостові переходи, тоді як офіційні зобов’язання держави щодо реставрації аварійного мосту Патона також залишаються невиконаними через дефіцит коштів у державному бюджеті.

    Єдиним ефективним виходом із ситуації експертка називає залучення міжнародного фінансування шляхом ретельного вдосконалення чинного законодавства про державно-приватне партнерство та активний пошук профільних інвесторів для передачі інфраструктурних об’єктів у концесію. За такого сценарію приватний бізнес повністю бере на себе витрати на реконструкцію, отримуючи натомість право на комерційне управління спорудою протягом встановленого контрактом терміну чи до повного повернення вкладеного капіталу.

    «Таке рішення є непопулярним для представників влади, адже в такому разі доведеться робити платний проїзд по відремонтованих спорудах, що не буде сприйнято суспільством. В іншому випадку “мостопадів” не уникнути», – наголосила Ганна Мінюкова.

    Ситуацію додатково загострюють тривожні висновки інших профільних фахівців. Зокрема, відомий транспортний експерт Дмитро Беспалов підтвердив, що мости Патона та Метро у Києві наразі офіційно кваліфікуються як такі, що перебувають у непрацездатному та аварійному стані. Через критичний ступінь зношеності конструкцій користування цими стратегічними транспортними артеріями становить пряму загрозу безпеці мешканців та гостей міста.

  • У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У київському метро почали ділити укриття на зони: кого розміщуватимуть окремо

    У Києві почали тестувати новий принцип організації станцій метро, які під час повітряних тривог використовуються як укриття. Пілотний проєкт запустили на станції «Сирець»: платформу умовно поділили на чотири окремі зони для різних категорій пасажирів. Йдеться про людей із дітьми, власників домашніх тварин, маломобільних громадян, а також тих, хто приходить до укриття з власними стільчиками, карематами чи іншим спорядженням для тривалого перебування.

    Про нововведення повідомила прессекретарка КП «Київський метрополітен» Оксана Никифорук в етері телеканалу «Апостроф». За її словами, проєкт наразі має виключно тестовий і рекомендаційний характер: примусово пересаджувати або переводити пасажирів у визначені зони ніхто не планує.

    На платформі «Сирця» вже з’явилися спеціальні навігаційні позначки, які мають допомагати людям швидше зорієнтуватися під час повітряної тривоги й знайти найбільш зручне місце для перебування.

    Чотири зони для різних груп

    За задумом метрополітену, платформа умовно поділяється на чотири категорії.

    Одна зона призначена для батьків або інших дорослих із дітьми. Інша — для власників домашніх тварин. Окремий простір передбачили для маломобільних груп населення. Ще одну зону виділили для людей, які приходять до метро з власними карематами, складними стільцями чи іншими речами для більш комфортного тривалого перебування.

    Головна мета такого поділу — не створити жорсткі правила, а зробити перебування людей на платформі більш організованим.

    Під час тривалих повітряних тривог на станціях одночасно можуть перебувати сотні або навіть тисячі людей. Частина приходить із маленькими дітьми, хтось — із собаками чи котами, літнім людям та особам з інвалідністю може знадобитися додаткова допомога, а люди з карематами та стільчиками займають більше місця.

    Саме ці відмінності і намагаються врахувати в новому пілотному проєкті.

    Ніхто нікого не змушуватиме переходити

    У Київському метрополітені окремо наголошують: зонування носить рекомендаційний характер.

    Тобто якщо людина прийшла до метро під час тривоги, вона не зобов’язана перебувати саме у визначеній для її категорії частині платформи.

    Працівники метрополітену не мають примусово переміщувати пасажирів між зонами.

    Нові позначки передусім виконують навігаційну функцію та пропонують більш логічний спосіб організації простору.

    Оксана Никифорук пояснила, що підприємство тільки починає експеримент і хоче спочатку побачити реакцію пасажирів.

    Метрополітен планує відстежувати відгуки містян і підготувати окрему форму опитування. Якщо практика справді зробить перебування людей під час тривог комфортнішим, систему можуть поширити й на інші станції.

    Чому обрали саме «Сирець»

    Для запуску пілотного проєкту обрали станцію метро «Сирець» на Сирецько-Печерській лінії.

    За словами представниці метрополітену, причиною стала оптимальна кількість людей, які використовують цю станцію як укриття.

    Тобто тут достатньо пасажирів для того, щоб перевірити, чи працює ідея на практиці, але навантаження водночас дозволяє співробітникам спостерігати за поведінкою людей та оцінювати ефективність зонування.

    Крім того, станція має платформу, на якій можна відносно зрозуміло організувати окремі сектори.

    Якщо тест виявиться успішним, формат потенційно можна буде адаптувати під інші підземні станції — залежно від їхньої конфігурації та кількості людей під час тривог.

    Зонування має допомагати і працівникам метро

    Нововведення створюють не тільки для зручності пасажирів.

    Працівникам станції також буде легше зрозуміти, де перебувають люди, яким може знадобитися додаткова інформація чи допомога.

    Наприклад, у разі зміни ситуації можна швидше звернутися до батьків із дітьми, зорієнтувати маломобільних пасажирів або попередити власників тварин.

    Під час масового перебування людей у метро навіть проста навігація може мати значення.

    Особливо це актуально для нічних тривог, коли частина містян приходить на станції на кілька годин і намагається організувати собі місце для відпочинку.

    Метро залишається одним із головних укриттів Києва

    Підземні станції київського метро від початку повномасштабної війни стали одними з найбільш затребуваних укриттів столиці.

    Під час масованих ракетних і дронових атак одночасно в метро можуть ховатися десятки тисяч людей.

    Наприкінці липня КМДА повідомляла, що під час однієї з нічних повітряних тривог у підземці перебували понад 56 тисяч містян.

    Саме велика кількість людей робить питання організації простору дедалі актуальнішим.

    Крім звичайних пасажирів, уночі на станції приходять сім’ї з дітьми, літні люди, власники тварин. Частина людей приносить ковдри, каремати, туристичні стільці, воду, їжу та інші речі.

    Без певної системи це може ускладнювати пересування платформою та створювати незручності для інших.

    У липні виник скандал через нібито закрите метро

    Тема доступу до станцій під час тривог набула додаткового резонансу після масованої атаки на Київ у ніч проти 30 липня.

    У соцмережах тоді поширилося відео, автори якого стверджували, що людей нібито не пускають у переповнене метро.

    КМДА згодом заявила, що відео було зняте не на вході до метрополітену, а біля прохідної промислового підприємства.

    У міській адміністрації наголошували, що доступ до станцій, які працюють як укриття, під час повітряної тривоги не обмежували.

    Цей епізод ще раз продемонстрував, наскільки чутливим для киян залишається питання доступу та умов перебування в метро під час атак.

    Чи запровадять зонування на всіх станціях

    Наразі говорити про повсюдне впровадження нової системи зарано.

    «Сирець» — саме тестовий майданчик.

    Метрополітен планує оцінити кілька речей: чи дотримуються люди рекомендацій, чи допомагає поділ зменшити хаотичне розміщення, як реагують різні категорії пасажирів і чи справді працівникам станції стає легше організовувати укриття.

    Важливими будуть і безпосередні відгуки киян.

    Якщо експеримент отримає позитивну оцінку, його можуть масштабувати на інші станції.

    Однак формат, імовірно, доведеться адаптувати, оскільки різні станції київського метро мають різну глибину, ширину платформ, конфігурацію переходів та пасажиропотік.

    Що зміниться для пасажирів уже зараз

    Для більшості киян кардинальних змін поки немає.

    Як і раніше, під час повітряної тривоги пасажири можуть безкоштовно користуватися визначеними підземними станціями як укриттями.

    На «Сирці» тепер додатково пропонують орієнтуватися на навігаційні наліпки та, за можливості, розміщуватися у відповідній зоні.

    Людей із дітьми, власників тварин або маломобільних пасажирів не відокремлюватимуть фізичними перегородками.

    Йдеться лише про умовний поділ простору.

    Таким чином, новий проєкт у київському метро — це передусім спроба зробити перебування під час тривог більш упорядкованим, а не запровадити нові обмеження.

    Якщо експеримент на «Сирці» покаже, що така схема справді працює, у майбутньому схожі позначки можуть з’явитися й на інших станціях столичної підземки.

  • У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    Після нічної балістичної атаки Росії на Київ у соцмережах почали поширюватися повідомлення, що деяких людей нібито не пускали до станцій метро, які використовуються як укриття. У КП “Київський метрополітен” заявили, що всі підземні станції працювали у встановленому режимі та були відкриті для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    Про це повідомляє КП “Київський метрополітен” та волонтер Сергій Стерненко.

    Після масованої атаки на столицю Сергій Стерненко оприлюднив у соціальних мережах звернення киян, які повідомляли, що не змогли потрапити до метро під час тривоги. За словами користувачів, одну зі станцій нібито не відкрили відразу після оголошення небезпеки, а на іншій було настільки багато людей, що потрапити всередину було складно.

    У відповідь у “Київському метрополітені” пояснили, що всі станції, які виконують функцію укриттів, працювали відповідно до затверджених правил цивільного захисту.

    За інформацією підприємства, під час останньої повітряної тривоги в ніч на 30 липня в укриттях столичного метро перебували понад 56 тисяч людей. Усі станції відкрили для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    У комунальному підприємстві зазначили, що окремі непорозуміння могли виникати через те, що деякі люди намагалися пройти до службових приміщень або технологічних зон, які не призначені для укриття населення.

    “В окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Це необхідно, адже службові приміщення та технологічні проходи не призначені для перебування населення й залишаються закритими з міркувань безпеки”, – пояснили у “Київському метрополітені”.

    У підприємстві наголосили, що платформи станцій є основними місцями перебування людей під час повітряної тривоги, тоді як службові приміщення використовуються виключно для забезпечення роботи метрополітену та залишаються закритими з безпекових причин.

    Також у метрополітені звернулися до мешканців столиці із проханням не чекати останніх хвилин перед можливими ударами. Якщо є намір використовувати метро як укриття, киянам рекомендують приходити на станції ще до завершення їхньої роботи за звичайним графіком.

    Крім того, у підприємстві радять за можливості обирати центральні станції метро. Вони мають більше простору для розміщення людей, що дозволяє комфортніше перебувати в укритті під час тривалих повітряних тривог.

    Нагадаємо, у ніч на 30 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. По Києву окупанти завдали удару балістичними ракетами. Унаслідок атаки загинула одна людина, а в Оболонському та Святошинському районах столиці виникли пожежі та були зафіксовані руйнування.

  • Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    Валіза в метро може коштувати додаткових грошей: киянам нагадали правила перевезення багажу

    У розпал літнього сезону відпусток у Київському метрополітені нагадали пасажирам правила перевезення багажу. У підземці зазначають, що не всі валізи та великогабаритні речі можна перевозити безкоштовно. Якщо багаж перевищує встановлені норми, за нього доведеться сплатити окремо, навіть якщо сам пасажир має право на безкоштовний проїзд. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

    У столичному метро пояснили, що працівники контрольних пунктів визначають категорію багажу візуально або за допомогою замірів. Саме від габаритів речей залежить, чи потрібно оплачувати їх перевезення.

    Без додаткової оплати пасажири можуть перевозити валізи, контейнери, клітки, дитячі самокати та інші речі, якщо сума їхньої довжини, ширини та висоти не перевищує 120 сантиметрів. Також безкоштовно дозволено перевозити довгомірні предмети, зокрема вудки, карнизи, плінтуси чи саджанці дерев, довжиною до 150 сантиметрів.

    Крім того, безкоштовне перевезення поширюється на окремі габаритні предмети, такі як канцелярські тубуси, рулони шпалер, лінолеум або доріжки, якщо їхній діаметр не перевищує 10 сантиметрів, а висота — 100 сантиметрів.

    Якщо ж багаж перевищує встановлені норми для безкоштовного перевезення, але його розміри не виходять за межі максимально допустимих, пасажир повинен сплатити за нього окремо. Вартість перевезення такого багажу дорівнює тарифу за одну поїздку в метрополітені.

    У КМДА також звернули увагу, що ця вимога поширюється і на пасажирів пільгових категорій. Навіть якщо людина має право на безкоштовний проїзд, перевезення великогабаритного багажу вона повинна оплачувати окремо відповідно до чинних правил.

    Водночас існують і обмеження щодо максимально допустимих розмірів речей. З міркувань безпеки у Київському метрополітені заборонено перевозити багаж, якщо сума трьох його вимірів перевищує 200 сантиметрів. Також не допускається перевезення довгомірних предметів, довжина яких більша за 220 сантиметрів, адже вони можуть створювати небезпеку під час користування ескалаторами, переходами та пересадковими вузлами.

    Усі речі, які перевозяться в метро, повинні бути належним чином упаковані. Для цього рекомендується використовувати чохли, коробки або стрейч-плівку, щоб забезпечити безпеку інших пасажирів та уникнути пошкодження майна.

    Нагадаємо, що з 15 липня в Києві набули чинності нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Вартість разової поїздки становить 30 гривень. Також про підвищення вартості проїзду повідомили окремі приватні перевізники, де ціна на деяких маршрутах зросла до 25 гривень. При цьому умови безкоштовного проїзду для пільгових категорій громадян залишилися незмінними, а штраф за безквитковий проїзд збільшився до 600 гривень.

  • У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    У Києві офіційно подорожчав проїзд: скільки тепер коштують поїздки та що змінилося для пасажирів

    Із 15 липня у Києві офіційно набули чинності нові тарифи на проїзд у громадському транспорті. Вартість разової поїздки в комунальному транспорті столиці зросла з 8 до 30 гривень, а проїзд у маршрутних таксі подорожчав до 25 гривень. Разом із новими тарифами запроваджено систему знижок для постійних пасажирів, оновлено правила користування проїзними квитками та збільшено штрафи за безквитковий проїзд.

    Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації, відтепер разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштує 30 гривень. Водночас міська влада залишила можливість економити тим, хто регулярно користується громадським транспортом. Для власників транспортних карток діятиме прогресивна система знижок: що більшу кількість поїздок пасажир придбає під час поповнення картки, то меншою буде вартість кожної поїздки. Максимальна знижка передбачає ціну 25 гривень за одну поїздку при одночасній купівлі 50 поїздок.

    Окрім цього, встановлено нову вартість безлімітних проїзних. Місячний квиток, який дозволяє необмежено користуватися всіма видами комунального транспорту столиці, тепер коштує 3656 гривень.

    Для туристів і гостей міста запровадили нові безлімітні квитки з різним терміном дії. Проїзний на 24 години коштуватиме 375 гривень, на 48 годин — 563 гривні, а на 72 години — 750 гривень.

    Ще однією новацією стане пересадковий квиток, який почне діяти з 1 серпня. Його вартість становитиме 60 гривень. Такий квиток дозволить протягом 90 хвилин необмежено пересідати між метро та наземним комунальним транспортом без необхідності повторної оплати.

    У КМДА також наголосили, що пасажири не втратять раніше придбані поїздки. Квитки, куплені за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Після цієї дати невикористані поїздки автоматично переведуть у грошовий еквівалент і зарахують на транспортну картку.

    Міська влада пояснює необхідність такого різкого підвищення тарифів суттєвим зростанням витрат на утримання транспортної системи. Серед основних причин називають подорожчання електроенергії, пального, запасних частин, матеріалів і технічного обслуговування. Крім того, щороку з міського бюджету на компенсацію роботи громадського транспорту спрямовується близько 12 мільярдів гривень.

    За розрахунками КМДА, економічно обґрунтована вартість однієї поїздки у 2026 році мала б становити 64,60 гривні у метро та 44,14 гривні в наземному транспорті. Водночас ухвалене підвищення, як зазначають у міській адміністрації, дозволяє лише частково компенсувати реальні витрати.

    Зміни торкнулися і приватних перевізників. За словами керівника Асоціації перевізників Києва та Київської області Ігоря Мойсеєнка, більшість маршруток також підвищили вартість проїзду до 25 гривень.

    Перевізники пояснюють це одразу кількома причинами. Насамперед вони говорять про гострий дефіцит водіїв, який загострився після зміни правил бронювання працівників із 1 червня. За їхніми словами, багато водіїв не бажають працювати на маршрутах, що проходять через блокпости. Додатковий тиск створює зростання вартості запасних частин, мастильних матеріалів та інших комплектуючих, ціни на які безпосередньо залежать від курсу долара. Також представники галузі зазначають, що через багаторічне стримування тарифів довелося вдатися до одноразового значного підвищення замість поступового щорічного коригування.

    Попри зміну вартості проїзду, система соціальних пільг залишається незмінною. У КМДА запевнили, що всі категорії громадян, які раніше мали право на безкоштовний або пільговий проїзд, і надалі користуватимуться цими пільгами за рахунок міського бюджету.

    Безкоштовний або пільговий проїзд зберігається для ветеранів війни та учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, пенсіонерів за віком, які користуються “Карткою киянина”, студентів, школярів, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої та другої категорій, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також членів багатодітних сімей. Для студентів, як і раніше, діятиме 50-відсоткова знижка на місячні проїзні, а школярі зможуть безкоштовно користуватися транспортом протягом навчального року.

    Одночасно зі зростанням вартості проїзду автоматично збільшився й штраф за безквитковий проїзд. Відповідно до чинних правил він становить двадцятикратний розмір вартості разового квитка. Таким чином із 15 липня “зайцям” доведеться сплачувати вже 600 гривень замість попередньої суми.

    Питання підвищення тарифів викликало активне обговорення серед жителів столиці ще кілька місяців тому. Проєкт рішення КМДА оприлюднила 18 травня, після чого менш ніж за добу електронна петиція із закликом скасувати підвищення набрала необхідні для розгляду шість тисяч підписів. Водночас міська влада не підтримала цю пропозицію.

    Крім того, Київська міська рада профспілок зверталася до столичної адміністрації із проханням відкласти підвищення тарифів на пів року та запровадити його поетапно, спочатку піднявши вартість проїзду до 20 гривень. Проте ці пропозиції також не були враховані, і нові тарифи набули чинності відповідно до раніше затвердженого графіка.