Daypolitico

Позначка: Метте Фредеріксен

  • Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    До Києва 23 серпня прибули лідери одразу шести європейських країн — Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. Іноземних гостей на столичному вокзалі зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Візит відбувається напередодні Дня Незалежності України та передбачає як двосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, так і спільні переговори. Українська сторона вже анонсувала важливі рішення та заяви.

    Про прибуття делегацій повідомив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

    За його словами, вранці 23 серпня він особисто зустрів на залізничному вокзалі представників країн Північної Європи та Балтії.

    «Напередодні Дня незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники поруч із нами», — наголосив глава української дипломатії.

    Серед гостей, прибуття яких уже підтверджено, — президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Литви Гітанас Наусєда. Українська сторона також повідомила про представників керівництва Естонії та Латвії.

    Очікується, що протягом дня іноземні політики проведуть низку окремих і спільних зустрічей із президентом Володимиром Зеленським.

    У Києві проведуть окремий саміт

    Офіційний уряд Норвегії підтвердив, що Йонас Гар Стере 23 серпня перебуває у Києві разом з іншими керівниками держав Північної Європи та Балтії.

    Норвезька сторона повідомила, що Стере має взяти участь у саміті України та Nordic-Baltic країн, відзначенні Дня Державного Прапора та зустрічах з українською владою.

    Таким чином, сьогоднішній приїзд є не лише символічним візитом до Дня Незалежності, а й частиною окремого міжнародного переговорного формату.

    У норвезькому уряді наголосили, що головною темою залишається підтримка України на тлі російської війни.

    «Український народ щодня живе з наслідками жорстокої війни Росії. Останнім часом ми бачили ескалацію ракетних і дронових атак на українські міста, будинки та критичну інфраструктуру», — зазначив Стере.

    Він додав, що боротьба України за свободу, незалежність та право самостійно визначати власне майбутнє залишається причиною, через яку Норвегія продовжуватиме підтримувати Київ.

    Про що говоритимуть із Зеленським

    Сибіга повідомив, що заплановані як двосторонні, так і багатосторонні переговори з Володимиром Зеленським.

    Українська сторона поки не оприлюднила повного порядку денного та змісту рішень, які можуть бути оголошені за результатами зустрічей.

    Однак попередні переговори Києва з країнами Північної Європи та Балтії дозволяють визначити ключові напрями співпраці.

    Це, передусім, постачання Україні озброєння, зміцнення системи протиповітряної оборони, довгострокове фінансування оборони, санкційний тиск на Росію, гарантії безпеки та умови можливого мирного процесу.

    20 серпня Сибіга під час переговорів із високою представницею ЄС Каєю Каллас окремо наголошував на необхідності додаткових можливостей ППО, зокрема протибалістичних систем, посилення санкцій проти російського виробництва балістичних ракет та подальшого використання заморожених активів РФ на користь України.

    Тож ці питання можуть стати частиною ширшого переговорного контексту і під час сьогоднішнього саміту.

    Північна Європа та Балтія стали одним із ключових блоків підтримки України

    Країни Північної Європи та Балтії протягом повномасштабної війни сформували один із найпослідовніших регіональних блоків підтримки України.

    Формат NB8 об’єднує Данію, Естонію, Фінляндію, Ісландію, Латвію, Литву, Норвегію та Швецію.

    У червні 2026 року на саміті в Таллінні представники цих країн знову підтвердили підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також заявили про необхідність поставити Київ у максимально сильну позицію для досягнення справедливого та тривалого миру.

    Лідери також виступили за подальший тиск на Москву з вимогою погодитися на повне та безумовне припинення вогню.

    Для України співпраця з цими державами має не лише політичне значення.

    Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії протягом війни надавали Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а частина з них входить до числа найбільших донорів України у співвідношенні до власного ВВП.

    Стубб став одним із найпомітніших партнерів Зеленського

    Особливу роль у міжнародних переговорах останнім часом відіграє президент Фінляндії Александр Стубб.

    Він регулярно бере участь у зустрічах із Зеленським та міжнародних форматах, присвячених гарантіям безпеки й можливому завершенню війни.

    Стубб також був одним із учасників попереднього великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії, який відбувся в Києві 24 лютого 2026 року.

    Тоді учасники спільно закликали Росію припинити незаконну агресію та погодитися на припинення вогню.

    У спільній заяві було зафіксовано, що будь-який майбутній мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, Статуті ООН, суверенітеті та територіальній цілісності України.

    Данія залишається одним із головних військових партнерів

    Метте Фредеріксен також неодноразово відвідувала Україну після початку повномасштабної війни.

    Данія стала однією з перших держав, яка погодилася передати Україні винищувачі F-16, а згодом започаткувала так звану данську модель фінансування українського оборонно-промислового комплексу.

    Її суть полягає в тому, що західні партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, замість того щоб закуповувати всю техніку виключно за кордоном.

    Цю модель згодом почали використовувати й інші партнери Києва.

    Саме розвиток українського оборонного виробництва залишається одним із напрямів, які Україна активно просуває у відносинах із країнами Північної Європи.

    Норвегія говорить про довгострокову підтримку

    Норвегія також наголошує, що допомога Україні має бути не ситуативною, а довгостроковою.

    Під час попереднього візиту до Києва Стере заявляв, що Україна повинна отримати достатню підтримку, щоб залишатися у сильній позиції навіть у разі майбутнього припинення вогню. Він також наголошував на необхідності реальних гарантій безпеки, які мають підтримувати і Європа, і Сполучені Штати.

    Норвезький прем’єр говорив і про можливість створення багатонаціональних механізмів підтримки України після потенційного припинення бойових дій.

    Ця тема особливо актуальна зараз, коли Київ наполягає, що будь-які домовленості з Росією повинні супроводжуватися конкретними гарантіями, здатними запобігти повторній агресії.

    Візит відбувається у символічний момент

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — 35-ту річницю проголошення Незалежності.

    Тому одночасне прибуття до Києва групи європейських лідерів має і сильне символічне значення.

    Сибіга прямо пов’язав їхній візит із демонстрацією того, що Україна залишається не сама у протистоянні російській агресії.

    При цьому це вже не перший випадок, коли президенти та прем’єри європейських держав приїжджають до столиці України у ключові для країни дати.

    24 лютого 2026 року в Києві також відбувся великий саміт лідерів України та Nordic-Baltic країн. Тоді до столиці прибули керівники Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Норвегії та інших держав, а переговори були присвячені підтримці України, санкціям проти Росії, ППО, енергетичній стійкості та гарантіям безпеки.

    У Києві обмежили рух через іноземні делегації

    Через візити міжнародних делегацій у столиці запровадили тимчасові обмеження руху.

    Раніше повідомлялося, що з 22 до 25 серпня на окремих ділянках у центрі та чотирьох районах Києва можливі перекриття та зміни організації дорожнього руху.

    Такі заходи традиційно застосовують під час пересування іноземних глав держав і урядів з міркувань безпеки.

    Одночасно в Україні перебувають й інші закордонні представники. Зокрема, раніше повідомлялося про приїзд колишнього спеціального представника президента США з питань України Кіта Келлога.

    Яких заяв чекати

    Сибіга окремо анонсував, що за підсумками переговорів очікуються «важливі рішення та важливі заяви».

    Що саме мається на увазі, станом на момент підготовки матеріалу офіційно не розкривається.

    Втім, попередні зустрічі у форматі Україна — NB8 завершувалися спільними політичними заявами щодо військової допомоги, майбутніх гарантій безпеки, санкційного тиску на Москву та підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.

    Сам Зеленський після червневого саміту NB8 заявляв, що взаємодія з країнами Північної Європи та Балтії вже дає «конкретні результати» для наближення миру й зміцнення європейської безпеки.

    Тому візит одразу шести лідерів до Києва напередодні головного державного свята України може мати значно більше значення, ніж просто символічна демонстрація солідарності.

    За столом переговорів фактично зберуться представники групи країн, які залишаються серед найактивніших прихильників військової підтримки України та посилення тиску на Росію.

  • Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Президент України Володимир Зеленський розпочав насичений дипломатичний день у столиці Туреччини, де бере участь у саміті НАТО та пов’язаних із ним заходах. Разом із першою леді Оленою Зеленською глава держави прибув до Анкари, де протягом одного дня проведе низку двосторонніх переговорів із керівництвом Північноатлантичного альянсу та лідерами держав-партнерів, які залишаються ключовими союзниками України у протистоянні російській агресії.

    Про програму візиту повідомив речник президента Сергій Никифоров. За його словами, графік глави держави передбачає участь у Форумі оборонних індустрій НАТО, а також переговори з генеральним секретарем Альянсу та керівниками кількох країн, що відіграють важливу роль у військовій, фінансовій та політичній підтримці України.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, посилення співпраці між країнами Альянсу у сфері оборонної промисловості та активних дискусій щодо довгострокових гарантій безпеки для Києва. Одним із центральних заходів цьогорічного саміту став Форум оборонних індустрій НАТО, який організатори називають найбільшим за всю історію проведення таких заходів. Очікується, що саме на ньому будуть оголошені нові оборонні контракти між провідними компаніями країн Альянсу, а також обговорені можливості розширення виробництва озброєнь для України та союзників.

    Робочий день президента України стартував із участі у Форумі оборонних індустрій НАТО. О 13:30 Володимир Зеленський виступив перед учасниками заходу із промовою, присвяченою розвитку спільного оборонного виробництва, зміцненню обороноздатності України та необхідності нарощування випуску сучасного озброєння для стримування російської агресії.

    Одразу після цього, о 14:00, глава держави проводить переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Очікується, що основними темами розмови стануть подальша військова підтримка України, розвиток програми постачання систем протиповітряної оборони, посилення співпраці між Україною та Альянсом, а також виконання вже ухвалених рішень щодо довгострокової допомоги українським Силам оборони. Раніше Зеленський і Рютте вже неодноразово наголошували на важливості реалізації програм із забезпечення України сучасними засобами ППО та зміцнення оборонної промисловості.

    Наступною запланованою подією є зустріч із прем’єр-міністром Канади Марк Карні. Канада залишається одним із найбільших донорів військової та фінансової підтримки України, а також бере активну участь у підготовці українських військових та санкційній політиці щодо Росії.

    О 15:00 президент України проведе переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістен Міхал. Естонія від початку повномасштабного вторгнення послідовно виступає за максимально швидке посилення військової допомоги Києву та підтримує інтеграцію України до європейських і євроатлантичних структур.

    Через пів години Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Фінляндії Александр Стубб. Фінляндія після вступу до НАТО стала одним із найактивніших прихильників зміцнення східного флангу Альянсу та розширення співпраці з Україною у сфері безпеки.

    О 16:10 заплановано переговори з прем’єр-міністром Нідерландів Роберт Єттен. Нідерланди залишаються серед ключових партнерів України, підтримуючи передачу сучасних систем озброєння, розвиток оборонної промисловості та міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини війни. Крім того, саме Нідерланди активно долучаються до програм забезпечення України сучасними засобами протиповітряної оборони.

    Далі у графіку президента – зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонас Гар Стере. Норвегія реалізує багаторічну програму підтримки України, яка охоплює військову допомогу, фінансування гуманітарних проєктів та післявоєнне відновлення.

    Однією з головних двосторонніх зустрічей стане переговорний раунд із федеральним канцлером Німеччини Фрідріх Мерц, який відбудеться о 17:40. Напередодні саміту лідери вже обговорили підготовку до міжнародних переговорів і координацію дій щодо підтримки України. Німеччина залишається одним із найбільших європейських постачальників військової допомоги Києву та відіграє важливу роль у формуванні оборонної політики Європи.

    Останньою офіційною двосторонньою зустріччю стане розмова з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Данія є одним із найактивніших учасників міжнародної коаліції підтримки України, фінансує закупівлю озброєння, інвестує у виробництво української військової техніки та підтримує довгострокові безпекові програми.

    Завершиться робочий день президента офіційним прийомом. О 20:30 Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська візьмуть участь в урочистому обіді, організованому президентом Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та його дружиною Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.

    Загалом, за інформацією Офісу президента, протягом дня глава держави проведе майже два десятки офіційних контактів із керівниками держав, міжнародних організацій та представниками оборонного сектору. Головною метою української делегації залишається розширення міжнародної коаліції підтримки України, зміцнення оборонного потенціалу держави, залучення нових пакетів військової допомоги, розвиток спільного виробництва озброєння та координація позицій союзників щодо подальшого стримування російської агресії.

    Особливе значення нинішній саміт має і через зростаючу увагу союзників до розвитку оборонної промисловості. Саме виробництво зброї, масштабування військових технологій та інтеграція українського оборонно-промислового комплексу у спільний європейський простір називаються серед ключових тем переговорів, що проходять в Анкарі.

  • “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з жорстким попередженням щодо безпекової ситуації в Європі, заявивши, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій і може готувати новий етап агресії вже за межами України. На її думку, країни Європейського Союзу та НАТО повинні серйозно сприймати ризик подальшої ескалації, адже Кремль дедалі активніше демонструє готовність до конфронтації із Заходом.

    В інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza глава данського уряду наголосила, що не може передбачити точний сценарій розвитку подій, однак переконана: Європа зіткнеться з новою хвилею російської агресії.

    «На жаль, такий сценарій можливий. Я не можу передбачити, як і де саме загостриться ситуація. Я також не можу передбачити, з чим ми матимемо справу. Але я впевнена, що ми зіткнемося з новою хвилею агресії з боку Росії», – заявила Фредеріксен.

    За словами прем’єрки Данії, повномасштабна війна проти України від самого початку виходила далеко за межі українського питання. Вона переконана, що Кремль прагне не лише контролювати Україну, а й змінити систему безпеки в усій Європі, повернувшись до моделі сфер впливу, в якій Росія намагається диктувати умови сусіднім державам.

    «Ця війна з самого початку була про Росію. Росію, яка мріє про відбудову своєї імперії, яка претендує на право приймати рішення щодо Європи, хоча не має на це права», – наголосила очільниця данського уряду.

    Фредеріксен вкотре підкреслила, що підтримка України залишається найефективнішим способом стримування російської експансії. На її переконання, українські військові сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту.

    «Висновок може бути лише один, і він не змінився з початку цієї війни: ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо, будь-якою ціною», – заявила прем’єр-міністерка.

    Особливу увагу вона звернула на гібридні методи впливу, які Росія вже активно використовує проти західних країн. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, спроби впливу на вибори, кампанії дезінформації та інші інструменти дестабілізації.

    «З 2022 року ми бачимо, на що здатна Росія, і ми бачимо, як вона стає дедалі агресивнішою. Вона веде гібридну війну на нашій території, і я думаю, що вона готується до нападу», – зазначила Фредеріксен.

    Водночас глава уряду Данії визнала, що багато європейських держав досі не адаптувалися до нової реальності та продовжують діяти так, ніби епоха великих воєн у Європі залишилася в минулому.

    «Ми все ще поводимося так, ніби живемо в мирні часи», – зауважила вона.

    Заява данської прем’єрки прозвучала на тлі низки аналогічних попереджень від західних політиків, військових та розвідок. У квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін має намір зробити німецьку армію найсильнішою в Європі через зростаючу загрозу з боку Росії. Уряд Німеччини вже затвердив масштабне збільшення оборонних витрат та прискорення переозброєння Бундесверу.

    Ще одним тривожним сигналом стала оцінка нідерландської військової розвідки MIVD. У відомстві припустили, що після завершення активної фази війни проти України Росія може відновити свої військові можливості настільки швидко, що вже протягом року буде здатна створити загрозу країнам НАТО.

    Країни Балтії також відкрито заявляють про підготовку до можливих кризових сценаріїв. НАТО останнім часом посилює свою присутність на східному фланзі, збільшує кількість навчань і переглядає систему командування для прискорення перекидання військ до Латвії, Естонії та Литви у разі загострення ситуації.

    Окремо західні експерти звертають увагу на стратегічне значення острова Готланд у Балтійському морі. У Швеції неодноразово заявляли, що Росія теоретично може спробувати здійснити провокацію або локальну операцію для перевірки готовності Альянсу реагувати відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.

    На цьому тлі Данія продовжує активно підтримувати Україну як у військовій, так і у фінансовій сферах. Копенгаген входить до числа європейських держав, які надали Києву значні пакети військової допомоги, включно з артилерійськими системами, бронетехнікою та фінансуванням виробництва озброєння.

    Заява Метте Фредеріксен вкотре демонструє, що в багатьох європейських столицях дедалі серйозніше оцінюють ризики подальшого загострення безпекової ситуації. На думку західних політиків, результат війни в Україні безпосередньо вплине на майбутню стабільність Європи, а підтримка Києва залишається ключовим фактором стримування Росії та запобігання можливому розширенню конфлікту на інші країни континенту.

  • Король Данії доручив міністру оборони сформувати новий уряд: країна входить у складні коаліційні переговори

    Король Данії доручив міністру оборони сформувати новий уряд: країна входить у складні коаліційні переговори

    У Данії стартував новий етап формування уряду після парламентських консультацій. Король Фредерік X офіційно доручив міністрові оборони Троельсу Лунду Поульсену спробувати сформувати новий Кабінет Міністрів. Рішення стало результатом складного балансу сил між правоцентристським та лівоцентристським таборами, які фактично розділили парламент майже навпіл.

    Про це повідомив данський королівський палац після серії консультацій монарха з політичними партіями, що відбулися 8 травня. Саме під час цих зустрічей визначалося, хто отримає перший шанс на створення коаліції та нового уряду.

    Найбільшу підтримку кандидатурі Поульсена висловили правоцентристські сили. Серед них — Ліберальна партія Venstre, Данська народна партія, Ліберальний альянс, Помірковані, Консервативна народна партія, Демократи Данії та Партія громадян. Разом ці політичні сили контролюють 87 місць у парламенті, що дало їм формальну перевагу під час консультацій із королем.

    Водночас лівоцентристський блок виступив за те, щоб переговори про новий уряд продовжила чинна прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен. Її підтримали Соціал-демократи, Соціалістична народна партія, Радикальна лівиця, Об’єднаний список та Альтернатива. Сукупно ці партії мають 84 депутатські мандати, що лише трохи менше за правоцентристську коаліцію.

    Попри політичне суперництво, саме Метте Фредеріксен після зустрічі з королем рекомендувала передати мандат на формування уряду Троельсу Лунду Поульсену, визнавши, що наразі саме він має більше шансів отримати підтримку парламентської більшості.

    Тепер міністр оборони має провести серію коаліційних переговорів та спробувати об’єднати кілька партій у стабільну парламентську більшість. Політичні оглядачі в Данії зазначають, що процес може виявитися непростим, оскільки між потенційними партнерами існують серйозні розбіжності щодо економічної політики, міграції, соціальних витрат та оборонних реформ.

    Особливу увагу в Європі до данських переговорів привертає той факт, що Троельс Лунд Поульсен нині очолює Міністерство оборони країни в один із найнапруженіших періодів для європейської безпеки за останні десятиліття. Данія активно підтримує Україну у війні проти Росії, бере участь у військових програмах НАТО та збільшує оборонні витрати.

    Напередодні начальник Генерального штабу Данії Міхаель Віггерс Хільдгаард заявив, що європейські країни поки не готові до потенційного масштабного військового конфлікту. Його слова стали частиною ширшої дискусії про необхідність переозброєння Європи, збільшення витрат на оборону та посилення координації всередині НАТО.

    Сам Поульсен останніми місяцями неодноразово заявляв про необхідність пришвидшення модернізації данської армії, посилення військової промисловості та збільшення підтримки України. Тому його можливе призначення прем’єр-міністром може означати ще активнішу роль Данії у питаннях європейської безпеки та підтримки Києва.

    Політична ситуація в Данії зараз демонструє загальноєвропейську тенденцію — дедалі більший вплив безпекових та оборонних тем на внутрішню політику. Якщо раніше головними питаннями виборчих кампаній були податки, соціальна політика та екологія, то після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на перший план вийшли питання армії, безпеки кордонів і військових союзів.

    Чи вдасться Троельсу Лунду Поульсену сформувати стабільний уряд, стане зрозуміло вже найближчими днями після завершення коаліційних консультацій. Водночас аналітики не виключають, що Данія може отримати або широкий компромісний уряд, або затяжну політичну кризу через мінімальний розрив між двома таборами.