Позначка: мігранти

  • Вербування мігрантів і дрони під прицілом: Велика Британія запровадила нові санкції проти РФ

    Вербування мігрантів і дрони під прицілом: Велика Британія запровадила нові санкції проти РФ

    Уряд Великої Британії оголосив про новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на обмеження військових можливостей країни та припинення схем вербування іноземців для участі у війні проти України. Під обмеження потрапили 35 фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із постачанням компонентів для безпілотників, а також із залученням мігрантів до бойових дій.

    Як повідомили в британському уряді, нові санкції стали відповіддю на зростання ролі дронів у війні та на використання Росією іноземців як додаткового ресурсу для поповнення особового складу. Лондон підкреслює, що такі дії Москви становлять серйозну загрозу міжнародній безпеці та порушують основні норми міжнародного права.

    У заяві наголошується, що Росія активно використовує вразливі категорії населення, зокрема мігрантів, обіцяючи їм роботу або кращі умови життя. Після цього їх залучають до участі у війні — як безпосередньо на фронті, так і у виробництві військової техніки.

    Однією з фігуранток санкційного списку стала Поліна Азарних — колишня російська вчителька, яка, за даними розслідувань, розсилала іноземцям запрошення для в’їзду до Росії з подальшим залученням до військової служби. За інформацією журналістів, вона надсилала сотні таких запрошень, вводячи людей в оману та запевняючи, що вони не братимуть участі в бойових діях.

    Крім того, обмеження запроваджено проти семи осіб, пов’язаних із програмою «Алабуга Старт». За даними британської сторони, ця ініціатива використовувалася для вербування іноземців, яких згодом могли залучати до військових або пов’язаних із війною робіт.

    Окремий блок санкцій спрямований на підрив ланцюгів постачання компонентів для російських безпілотників. До списку потрапили компанії та посередники з різних країн, зокрема з Китаю та Таїланду, які, за даними британського уряду, допомагали Росії обходити міжнародні обмеження та отримувати необхідні технології.

    Серед підсанкційних осіб також опинився Павло Нікітін — підприємець, пов’язаний із розробкою безпілотника VT-40. Цей дрон, за інформацією західних джерел, використовується Росією як дешевий засіб масових атак, зокрема проти української інфраструктури.

    Велика Британія підкреслює, що санкції мають на меті не лише покарати причетних до війни осіб, а й ускладнити для Росії можливість продовжувати агресію через обмеження доступу до технологій і людських ресурсів.

    Паралельно з цим з’являються нові дані про масштаби залучення іноземців до війни на боці Росії. За інформацією українських структур, загалом було завербовано понад 27 тисяч іноземців із більш ніж 130 країн світу. Частину з них уже ідентифіковано, а деякі перебувають у полоні українських військових.

    Фіксуються випадки вербування громадян різних регіонів світу — зокрема Непалу, Сомалі, Індії та Бангладеш. У низці випадків людей заманювали обіцянками цивільної роботи, після чого змушували брати участь у бойових діях.

    Також відомо про спроби вербування мігрантів, які перебували на території Росії або намагалися потрапити до Європейського Союзу. Їм пропонували фінансові винагороди, громадянство або інші пільги в обмін на службу в армії.

    Окрему увагу міжнародна спільнота приділяє співпраці Росії з іншими країнами. Зокрема, повідомлялося про участь військових із Північної Кореї у бойових діях, а також про діяльність вербувальних мереж у різних регіонах світу, включно з Балканами та країнами Африки.

    Аналітики зазначають, що новий пакет санкцій є частиною ширшої стратегії Заходу, спрямованої на поступове виснаження військового потенціалу Росії. Обмеження щодо технологій, фінансів і людських ресурсів мають ускладнити ведення війни та зменшити можливості для її продовження.

    Рішення Великої Британії свідчить про посилення міжнародного тиску на Росію. Особливий акцент зроблено на нових викликах війни — використанні дронів та вербуванні іноземців, що дедалі більше впливають на характер сучасних конфліктів.

  • У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині винесли рішення у справі про загибель 16-річної українки

    У Німеччині суд у Геттінгені ухвалив резонансне рішення у справі про загибель 16-річної української біженки: 31-річного громадянина Іраку, якого слідство вважає причетним до смерті дівчини, не засуджено до тюремного строку — натомість йому призначено примусове психіатричне лікування. Рішення фактично означає, що чоловік не нестиме класичної кримінальної відповідальності у вигляді ув’язнення, оскільки суд визнав його неосудним на момент вчинення злочину.

    Інцидент стався 11 серпня 2025 року у місті Фрідланд у Нижній Саксонії. За матеріалами слідства, 16-річна українка загинула під колесами товарного поїзда після того, як її штовхнули на залізничну колію.

    Згодом правоохоронці встановили, що до смерті дівчини причетний 31-річний чоловік з Іраку, який перебував у Німеччині у статусі шукача притулку. Спочатку подію розглядали як нещасний випадок, однак пізніше слідство перекваліфікувало її як умисне вбивство.

    Земельний суд у Геттінгені 29 квітня постановив направити обвинуваченого на примусове лікування в психіатричний заклад.

    Підставою для такого рішення стала судово-психіатрична експертиза, яка встановила у чоловіка параноїдну шизофренію. Прокуратура дійшла висновку, що під час скоєння злочину він не усвідомлював своїх дій і не міг ними керувати.

    Попри це, у матеріалах справи зазначається, що дії кваліфіковані як навмисне вбивство, а сам обвинувачений може становити небезпеку для суспільства. Це означає, що його перебування у медичному закладі може бути тривалим і залежатиме від висновків лікарів та судового контролю.

    Окрему увагу у справі привернули обставини перебування чоловіка в Німеччині. За даними слідства, раніше його мали депортувати до Литви — країни, через яку він потрапив до Європейського Союзу в межах процедур реєстрації шукачів притулку.

    Також повідомляється, що відповідні міграційні служби зверталися до суду з проханням взяти його під варту до депортації. Однак адміністративний суд у Ганновері відхилив це клопотання, після чого чоловік залишився на волі.

    Ці обставини згодом стали предметом критики системи міграційного контролю в Німеччині, оскільки злочин стався вже після того, як рішення про депортацію фактично не було виконано.

    Загибла 16-річна Ліана разом із родиною переїхала до Німеччини у 2022 році з Маріуполя після повномасштабного вторгнення Росії та знищення їхнього житла.

    Сім’я оселилася у місті Гайслєден, де батьки працювали, а діти навчалися. За словами близьких, дівчина швидко адаптувалася до нового життя, вивчала мову та будувала плани на майбутнє.

    На момент трагедії Ліана щойно розпочала професійне навчання у стоматологічній клініці. Вона також допомагала молодшим братам і підтримувала сім’ю в побуті.

    У день загибелі дівчина поверталася додому та розмовляла телефоном із дідусем. За його словами, під час розмови він раптово почув її крик і звук потяга, після чого зв’язок обірвався.

    За кілька хвилин на місце прибули батьки, однак врятувати дівчину вже не вдалося.

    Спочатку поліція не мала достатніх підстав для підозри у вбивстві. За даними слідства, чоловік сам підійшов до правоохоронців і вказав місце, де лежало тіло, стверджуючи, що нібито випадково його виявив.

    Однак пізніше його поведінка викликала підозри, а результати ДНК-експертизи виявили сліди обвинуваченого на тілі дівчини, що вказувало на фізичний контакт і насильницькі дії перед смертю.

    Після цього чоловіка затримали, і проти нього було видано постанову про взяття під варту за підозрою в умисному вбивстві.

    Справa викликала значний суспільний резонанс у Німеччині. Вона стала частиною ширшої дискусії щодо міграційної політики, роботи судової системи та механізмів контролю за шукачами притулку.

    Критики наголошують, що система не змогла своєчасно запобігти злочину, попри наявність процедур щодо депортації та сигналів про можливу небезпеку.

    Водночас правозахисники закликають уникати узагальнень щодо мігрантів, підкреслюючи, що справа є індивідуальною трагедією, яка має бути розглянута виключно в межах судової системи.

    Після рішення суду чоловік залишатиметься у психіатричному закладі під наглядом. Його подальше утримання залежатиме від медичних висновків і рішень суду щодо рівня небезпеки для суспільства.

    Розслідування формально завершене, однак суспільні та політичні дискусії навколо справи в Німеччині тривають.

  • Круїз посеред трагедії: лайнер змінив курс і витягнув із моря п’ять тіл біля узбережжя Іспанії

    Круїз посеред трагедії: лайнер змінив курс і витягнув із моря п’ять тіл біля узбережжя Іспанії

    У західній частині Середземного моря, між узбережжям Іспанії та Північною Африкою, сталася трагічна подія, яка перервала звичайний маршрут туристичного круїзу. Екіпаж круїзного лайнера Sapphire Princess під час рейсу виявив у воді об’єкт, що згодом призвів до масштабної рятувальної операції та моторошної знахідки — п’яти тіл загиблих.

    Про інцидент повідомляють британські таблоїдні медіа, зокрема Daily Star, із посиланням на свідчення пасажирів та попередню інформацію про маршрут судна. Подія сталася під час чотирнадцятиденного круїзу, який розпочався з порту неподалік Риму та передбачав відвідування кількох середземноморських напрямків. На борту перебувало понад три тисячі пасажирів.

    За словами очевидців, усе почалося з того, що команда судна помітила у воді помаранчевий предмет. Спочатку він виглядав як звичайний рятувальний жилет, однак капітан ухвалив рішення змінити курс і провести перевірку. Саме це рішення стало переломним: у процесі огляду було виявлено тіла людей.

    Рятувальна операція тривала близько трьох годин. За цей час екіпаж підняв із води п’ять тіл. За попередніми припущеннями, загиблі могли бути мігрантами, які намагалися перетнути Середземне море нелегальним шляхом. Цей маршрут давно вважається одним із найнебезпечніших у світі, адже тисячі людей щороку ризикують життям, намагаючись дістатися Європи.

    Один із пасажирів лайнера розповів журналістам, що атмосфера на борту різко змінилася: «Було дуже сумно дивитися. Мене аж трясло. Екіпаж діяв професійно, але всі були шоковані. З того, що я бачив, це могли бути мігранти». За його словами, члени екіпажу намагалися максимально делікатно поводитися із ситуацією та підтримувати пасажирів.

    Після завершення операції пасажирам повідомили про обставини інциденту та запропонували психологічну допомогу. Такі заходи є стандартною практикою в умовах сильного емоційного стресу, особливо коли люди стають свідками подібних трагедій.

    Лайнер продовжив свій маршрут і 22 квітня пришвартувався у порту Картахена. Водночас деталі подальших дій щодо розслідування інциденту залишаються обмеженими. Ймовірно, інформацію про знайдені тіла передано відповідним морським службам та правоохоронним органам Іспанії.

    Середземне море вже багато років залишається однією з головних точок міграційної кризи. За даними міжнародних організацій, тисячі людей щорічно гинуть під час спроб дістатися берегів Європи. Основними причинами трагедій є перевантажені човни, нестача рятувальних засобів, погані погодні умови та діяльність нелегальних перевізників.

    Маршрут між Північною Африкою та Іспанією — один із найпоширеніших для нелегальних перетинів. Люди часто вирушають у небезпечні подорожі на невеликих човнах або надувних плотах, не маючи достатнього спорядження чи гарантій безпеки. У багатьох випадках такі спроби закінчуються трагедіями, подібними до тієї, що сталася під час цього круїзу.

    Подібні інциденти ставлять перед європейськими країнами складні гуманітарні та політичні питання. З одного боку — необхідність рятувати життя людей у морі, з іншого — контроль за міграційними потоками та боротьба з нелегальними перевезеннями.

    На цьому тлі також з’являються нові виклики. Раніше у Велика Британія правоохоронці викрили схеми, за якими деякі мігранти намагаються отримати притулок, використовуючи фальшиві історії та документи. За даними медіа, нелегальні посередники пропонують «готові кейси» за значні суми грошей. Хоча цей аспект не пов’язаний безпосередньо з інцидентом у Середземному морі, він підкреслює складність і багатовимірність сучасної міграційної кризи.

    Водночас випадок із круїзним лайнером демонструє іншу сторону цієї проблеми — людську трагедію, яка часто залишається поза увагою масового туризму. Пасажири, які вирушили у подорож із метою відпочинку, несподівано стали свідками наслідків глобальної кризи.

    Експерти зазначають, що такі події можуть впливати не лише на суспільне сприйняття міграції, а й на туристичну індустрію. Круїзні компанії змушені враховувати ризики, пов’язані з маршрутами, що проходять через регіони підвищеної небезпеки.

    Станом на зараз офіційні органи не оприлюднили повної інформації про загиблих — їхні особи, громадянство та обставини загибелі залишаються невідомими. Очікується, що розслідування триватиме, а деталі будуть встановлені після проведення відповідних експертиз.

    Цей інцидент ще раз нагадує про масштаб і трагізм ситуації в Середземному морі, де щороку відбуваються подібні випадки. І хоча для більшості туристів круїз — це символ відпочинку та безтурботності, інколи реальність виявляється значно складнішою і драматичнішою.

  • Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    У Німеччині правоохоронці розслідують загибель 19-річної громадянки України, тіло якої виявили у лісовій місцевості неподалік міста Мангайм. Про інцидент повідомило видання Der Tagesspiegel.

    За попередніми даними слідства, йдеться про насильницьку смерть. Обставини трагедії наразі встановлюються, однак правоохоронці вже затримали підозрюваного.

    Ним виявився 17-річний мігрант сирійського походження, який проживав неподалік місця події. За інформацією слідчих, між ним і загиблою тривалий час існували особисті стосунки — імовірно, понад рік.

    Слідство розглядає версію, що трагедія могла статися на тлі конфлікту між молодими людьми. Наразі встановлюються всі деталі події, а також мотиви й обставини, що передували інциденту.

    Правоохоронні органи Німеччини продовжують досудове розслідування.

  • Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    Українські роботодавці все активніше залучають трудових мігрантів

    В Україні роботодавці почали активно залучати трудових мігрантів для заповнення вакансій. За словами співзасновника HRD-club Дмитра Дегтяра, іноземці переважно працюють як різноробочі, а також як фахівці з логістики, водії та зварювальники.

    Найчастіше місцеві компанії запрошують на роботу громадян з Індії та Бангладешу.

    “Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

    Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

    Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

  • Міграційний скандал у столиці: посадовець допомагав іноземцям отримувати візи за хабарі

    Міграційний скандал у столиці: посадовець допомагав іноземцям отримувати візи за хабарі

    У Києві викрили масштабну схему організації фіктивного навчання для іноземних мігрантів, яку курував колишній радник керівника одного зі столичних медичних університетів. Посадовець за хабарі допомагав іноземцям отримувати студентські посвідки та візи, що дозволяло їм законно перебувати на території України без фактичного навчання.

    Ця схема стала можливою завдяки підробленим документам, що засвідчували зарахування мігрантів до університету. Іноземці, які користувалися послугами посадовця, могли перебувати в Україні до 5 років, не відвідуючи жодних занять.

    Затримання підозрюваного відбулося прямо на робочому місці, коли він отримував черговий хабар — 33 тисячі гривень від “студента”. Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти та інші докази незаконної діяльності.

    За організацію цієї схеми, колишньому раднику університету загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років, оскільки слідство інкримінує йому кілька статей Кримінального кодексу України.

    Цей випадок став ще одним сигналом для правоохоронців про серйозні зловживання в освітній сфері, які підривають довіру до українських вищих навчальних закладів.

  • Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Опитування показало кого не хочуть бачити українці на виборах

    Громадяни України в цілому підтримують ідею голосування мігрантів на президентських та парламентських виборах, але не хочуть, щоб ці особи мали право балотуватися. Це засвідчує соціологічне опитування, проведене Центром Разумкова.

    Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

    Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

    Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

  • НБУ прогнозує масовий виїзд українців

    НБУ прогнозує масовий виїзд українців

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті прогнозує подальший виїзд українців за кордон у найближчі роки. Експерти НБУ очікують, що в 2024 році кількість мігрантів може досягти приблизно 400 тисяч осіб, а в 2025 році — близько 300 тисяч. Ці цифри є дещо песимістичнішими порівняно з попередніми оцінками, через негативний вплив на ситуацію тривалих відключень електроенергії та проблем з опалювальним сезоном.

    На думку експертів, руйнування енергосистеми України суттєво погіршило економічні умови в країні, що призводить до зменшення виробничої активності та зростання безробіття, що, в свою чергу, підштовхує людей до міграції.

    НБУ також зазначає, що економічна ситуація не стабілізується найближчим часом через високі ризики та небезпеки. Очікується, що чистий повернення українців розпочнеться тільки у 2026 році, коли в країну можуть повернутися близько 400 тисяч осіб. Це пов’язано з адаптацією мігрантів до нового життя та продовженням складних умов в Україні, зокрема, проблемами з електропостачанням.

    Щодо демографічної ситуації, журналіст і імміграційний адвокат Енді Семотюк раніше висловив побоювання, що у разі перемоги Путіна Україну може покинути до 20 мільйонів громадян. Він також підкреслив, що тривала холодна війна з Росією може коштувати Сполученим Штатам близько 4 трильйонів доларів.

  • Повернення біженців в Україну відкладається: оновлений прогноз на три роки

    Повернення біженців в Україну відкладається: оновлений прогноз на три роки

    Очікується, що повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов’язане із зниженням безпекових ризиків, що очікується починаючи з 2025 року. Однак тривалість війни спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян.

    Згідно з оглядом, проведеним ООН, кількість зовнішніх мігрантів на кінець 2023 року складала 6,3 млн осіб. За даними Національного банку України, за рік ця кількість збільшилася на приблизно 200 тис. осіб. Прогноз НБУ на 2024 рік передбачає продовження відтоку мігрантів, хоча й невеликого, близько 100 тис. осіб за рік, через збереження високих безпекових ризиків.

    Очікується, що після зменшення безпекових загроз у 2025 році в Україну повернеться приблизно 400 тис. осіб. Зазначено, що відновлення житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць унаслідок розвитку економіки країни сприятиме активнішому поверненню у 2026 році, приблизно 800 тис. осіб – так вказано в зазначеному огляді.

    Не всі мігранти планують повертатися назад до України. За даними Національного банку України (НБУ), ті, хто успішно адаптувався у країнах-реципієнтах, можуть відмовитися від повернення або відкласти його на невизначений термін.

    Ризики повільного повернення мігрантів посилюються через тривалий характер війни, високу інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Після завершення конфлікту може відбутися активізація еміграційних процесів, особливо через об’єднання родин після зняття обмежень на виїзд чоловіків. Труднощі у економіці також можуть ускладнити повернення, посилюючи навіть існуючі труднощі.

    Згідно зі звітом НБУ, ці еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на внутрішній попит та пропозицію робочої сили в Україні. Диспропорції на ринку праці можуть зростати, що ставитиме під тиск бізнес з питань зарплат і цін на товари та послуги. Водночас, слабший попит також може частково компенсуватися.

    Згідно з інформацією від Агентства ООН у справах біженців на кінець 2023 року, кількість біженців з України досягла 6,357 млн осіб у всьому світі. З цієї загальної кількості 5,954 млн біженців було зафіксовано в Європі, а 0,404 млн – за її межами. Прогноз Міжнародного валютного фонду вказує на те, що після завершення війни з Росією приблизно 2 млн українських біженців можуть вирішити залишитися за кордоном назавжди.