Daypolitico

Позначка: мікропластик

  • Вчені попереджають: гарячий чай несе загрозу для здоров’я

    Вчені попереджають: гарячий чай несе загрозу для здоров’я

    Чай для багатьох є щоденним ритуалом — за сніданком, під час роботи чи для відпочинку. Його традиційно вважають корисним напоєм, який заспокоює нервову систему, покращує травлення та допомагає зосередитися. Водночас нові наукові дані свідчать: навіть звична чашка гарячого чаю може мати приховані ризики для здоров’я.

    Дослідження науковців показало, що саме гарячий чай серед популярних напоїв містить найбільшу кількість мікропластику. У середньому в одному літрі напою може бути до кількох десятків мікрочастинок, що значно перевищує показники інших безалкогольних напоїв. Висока температура окропу сприяє активнішому вивільненню цих частинок у рідину.

    Окрему небезпеку становить спосіб подачі чаю. Використання паперових стаканчиків «на винос», які мають внутрішнє пластикове покриття, призводить до ще більшого потрапляння мікропластику в напій. У таких умовах кількість частинок зростає порівняно з чаєм, завареним у скляному або керамічному посуді.

    Науковці пояснюють, що мікропластик — це наддрібні фрагменти, які утворюються під час руйнування пластикових матеріалів або навмисно використовуються у виробництві. Сьогодні ці частинки виявляють практично всюди — у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у тканинах людського організму.

    Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини досі активно досліджується, експерименти на тваринах уже пов’язують його з розвитком запальних процесів, гормональними порушеннями та проблемами з травною системою. Одним із головних джерел потрапляння мікропластику у чай вважають сучасні чайні пакетики, виготовлені з нейлону або біопластику, які під дією окропу активно виділяють мікрочастинки.

    Окрім цього, фахівці звертають увагу на вміст танінів у чаї — речовин, що надають напою терпкості. Вони можуть знижувати засвоєння заліза з рослинної їжі, що особливо важливо для вегетаріанців, вагітних жінок та людей із ризиком анемії.

    Щоб зменшити потенційні ризики, експерти радять віддавати перевагу розсипному листовому чаю, обирати пакетики без пластикових компонентів, уникати стаканчиків «на винос» і пити чай у перервах між прийомами їжі. Також рекомендується поєднувати продукти, багаті на залізо, з вітаміном С та не перевищувати помірне споживання напою.

    Попри виявлені фактори ризику, чай залишається безпечним для більшості людей, якщо вживати його усвідомлено та в розумних кількостях.

  • Вчені знайшли мікропластик в овочах

    Вчені знайшли мікропластик в овочах

    Британські науковці з Університету Плімута вперше показали, що нанопластик може проникати в їстівні частини овочів, минаючи природні бар’єри кореня. Експеримент із редискою у гідропоніці підтвердив: за п’ять діб майже 5% полістирольних наночастинок, внесених у розчин, опинилися в кореневій системі, причому близько чверті з цього обсягу — у м’ясистій (їстівній) частині коренеплоду; частина частинок потрапила і до надземних пагонів. Результати опубліковано в журналі Environmental Research.

    Автори підкреслюють, що частинки здатні долати смужку Каспарія — гідрофобний бар’єр у корені, який зазвичай перешкоджає потраплянню шкідливих речовин до провідної системи рослини. Це свідчить про потенційну транслокацію нанопластику по рослині під час вегетації.

    Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

    Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

    Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.

  • Мікропластик у нашій їжі: науковці пояснили, як цього уникнути

    Мікропластик у нашій їжі: науковці пояснили, як цього уникнути

    Мікропластик — це сотні невидимих частинок, які щодня потрапляють у наш організм разом із їжею та напоями. Він просочується у страви з кухонного посуду, упаковки та навіть із води, яку ми п’ємо. Сьогодні мікропластик знаходять усюди: у м’ясі, рибі, овочах, яйцях, меді, хлібі та солі. Але попри безконтрольну присутність у довкіллі, існують способи зменшити його споживання.

    Дослідження показують, що приготування їжі на пластикових поверхнях або в посуді з антипригарним покриттям вивільняє мікрочастинки пластику, які під дією тепла проникають у продукти. Схожа ситуація відбувається з пластиком у пляшках — кожне закручування кришки створює сотні частинок, які потрапляють у воду.

    Особливу загрозу становлять ультраоброблені продукти — чим складніший виробничий процес, тим більше контакту з пластиком і тим більша ймовірність забруднення. Дослідження у 109 країнах показало: сьогодні ми споживаємо мікропластику у шість разів більше, ніж у 1990 році.

    Вода з-під крану не є винятком — у всіх зразках водопровідної води фіксується мікропластик. Але використання фільтрів, зокрема вугільних, може зменшити його кількість до 90%. Що гірше — додавання чаю в пластиковому пакетику може «збагатити» напій мільярдами частинок пластику.

    Побут на кухні також відіграє роль: пластикові дошки, посуд, губки, блендери — усе це джерела невидимих фрагментів, які з часом зношуються та потрапляють у їжу. Навіть силікон, який вважається безпечнішим, при високих температурах здатний виділяти мікропластик.

    Хоча мікропластик виявляють навіть у крові, плаценті та мозку людини, наука ще не має однозначних відповідей щодо його впливу. Ймовірно, частина частинок виводиться з організму, але їхня накопичувальна дія залишається під питанням.

    Що можна зробити вже сьогодні:
    – відмовлятися від пошкодженого пластикового посуду;
    – використовувати скло, сталь або кераміку;
    – промивати продукти, коли це можливо;
    – уникати ультраоброблених страв;
    – використовувати фільтри для води.

    Мікропластик уже став частиною нашого життя, але його присутність у нашому раціоні можна зменшити простими рішеннями — і саме з них починається контроль над невидимою загрозою.

  • Пластик підвищує ризики ожиріння, астми й безпліддя

    Пластик підвищує ризики ожиріння, астми й безпліддя

    За даними нового звіту дослідницької групи, опублікованого з посиланням у Science Daily, речовини, що входять до складу пластику, можуть сприяти розвитку хронічних захворювань та навіть інвалідності. У центрі уваги авторів дослідження — фталати, бісфеноли та ПФАС, які, як стверджується у звіті, безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком серцево-судинних, метаболічних і неврологічних розладів.

    Учені попереджають про особливу вразливість дітей: вплив шкідливих хімікатів з раннього віку може сприяти набору ваги, розвитку астми й гормональним порушенням, що в довготерміновій перспективі позначається на репродуктивному здоров’ї. Звіт також звертає увагу на те, що мікропластик здатен проникати в тканини організму, провокувати хронічне запалення та викликати порушення роботи імунної та ендокринної систем.

    Дослідники називають кілька ключових механізмів, через які пластик і пов’язані з ним хімічні речовини шкодять здоров’ю. Серед них — запальна реакція через аномально активну імунну відповідь, дисбаланс гормональної регуляції та прямий тісний контакт мікропластику з м’якими тканинами організму, що може призводити до пошкоджень головного мозку та інших органів.

    Речовини, що викликають занепокоєння, містяться в різному широковживаному асортименті: у упаковці для їжі та напоїв, пластиковому посуді, косметиці, текстилі, предметах побуту й іграшках. Автори звіту наголошують, що через широту застосування обережність і профілактика мають стати пріоритетом, особливо коли йдеться про продукти для дітей.

    Експерти радять батькам і домогосподарствам віддавати перевагу склу або посуду з нержавіючої сталі замість пластику, уникати розігрівання їжі в пластиковій тарі та не піддавати пластикові вироби тривалій обробці в посудомийній машині, оскільки тепло і механічний вплив сприяють виділенню шкідливих сполук.

    Звіт дослідницької групи підкреслює необхідність подальших досліджень і посилення регуляторних заходів щодо вмісту шкідливих речовин у споживчих товарах. Науковці також закликають до міжнародної співпраці задля відстеження довгострокових наслідків впливу мікропластику на здоров’я людини.

  • До 10 мільйонів частинок щороку: як мікропластик впливає на здоров’я

    До 10 мільйонів частинок щороку: як мікропластик впливає на здоров’я

    Уживання мікроскопічних частинок пластику разом із їжею або напоями може мати серйозні наслідки для здоров’я. Про це свідчать результати нового дослідження, проведеного вченими Університету Каліфорнії у Девісі (США).

    У ході експерименту лабораторним мишам щодня давали невеликі дози полістиролових наночастинок — виду пластику, який часто використовують у пакуванні продуктів. Така кількість відповідала тій, яку сучасна людина отримує з їжею, за підрахунками дослідників — від 40–50 тисяч до 10 мільйонів частинок мікропластику на рік.

    Результати виявились тривожними: у тварин розвивалась непереносимість глюкози, з’являлися ознаки запалення печінки, а також підвищувалась проникність кишківника та рівень ендотоксинів у крові. Усе це є ознаками системних метаболічних порушень, які можуть призводити до хронічних захворювань у людей.

    «Наше дослідження показало, що навіть кількості пластику, які є звичними для сучасного харчування, можуть викликати суттєві зміни в організмі», – зазначила авторка дослідження Емі Паркгерст.

    Науковці планують продовжити роботу над вивченням впливу мікропластику на інші органи та системи, а також дослідити механізми його накопичення в тілі людини.

  • Мікропластик у воді спричиняє рак і серцеві хвороби

    Мікропластик у воді спричиняє рак і серцеві хвороби

    Попри технічний прогрес у галузі водоочищення, людство залишається беззахисним перед крихітною, але надзвичайно стійкою загрозою — мікропластиком. Це невидимі оку частинки пластику, які утворюються в результаті руйнування пластикових предметів побуту: одягу, кухонного приладдя, засобів гігієни. Вони не розкладаються повністю, а накопичуються у ґрунті, воді — і зрештою, у наших тілах.

    За останні десятиліття у світі було вироблено понад 9 мільярдів тонн пластику. І значна частина цього матеріалу зрештою розпадається на мікрофрагменти, які жодна з існуючих очисних технологій не здатна повністю усунути з питної води. Очисні споруди зменшують концентрацію, але не вирішують проблему кардинально. Саме тому мікропластик знову і знову повертається у довкілля — і до нашого столу.

    За словами еколога Ун-Джунг Кіма з Техаського університету, навіть проста дія — як от випити склянку води — вже може означати контакт із потенційно небезпечними мікрочастинками. Вони не лише накопичуються в організмі, а й можуть переносити токсичні домішки зі стічних вод. Наслідки — серцево-судинні захворювання, гормональні збої, онкологія.

    Ще одна проблема — відсутність чіткого стандарту. Світ не має єдиного визначення, що вважати мікропластиком, і не має узгоджених методик для фіксації його вмісту у воді. Через це уряди не можуть ефективно регулювати забруднення, а виробники — не несуть відповідальності за свій внесок у проблему.

    Хімік-еколог Дженні Кім Нгуєн закликає до створення універсальних стандартів тестування — це дозволить об’єктивно оцінити масштаби небезпеки. Та паралельно з цим дослідники наголошують: суспільство також має діяти. Споживачі можуть зменшити свій пластикозалежний слід, віддаючи перевагу текстилю з натуральних волокон та уникаючи одноразових товарів.

    Мікропластик — це проблема, яку не видно, але яка щодня наближає людство до екологічної та медичної катастрофи. І якщо ми не почнемо діяти вже сьогодні, завтра буде пізно.

  • Невидимий ворог: очисні споруди не справляються з мікропластиком у питній воді

    Невидимий ворог: очисні споруди не справляються з мікропластиком у питній воді

    Попри розвиток сучасних технологій, очисні споруди по всьому світу не здатні повністю видалити мікропластик із питної води. Це становить серйозну загрозу здоров’ю людей, адже пластик потрапляє в наш організм щодня — через пиття води, прання чи навіть полив рослин.

    Про проблему повідомляє Science Alert, посилаючись на дані досліджень екологів із Техаського університету в Арлінгтоні.

    Мікропластик — це крихітні фрагменти пластику, які утворюються внаслідок розпаду більших пластикових предметів: упаковок, одягу, засобів гігієни тощо. За даними дослідників, з моменту появи промислового пластику у світі було вироблено понад 9 мільярдів тонн цієї речовини, і значна її частина потрапила в довкілля, розкладаючись до мікророзмірів.

    Від фільтрів не врятуєшся: більшість очисних систем дійсно здатна зменшити кількість пластику, але не ліквідувати його повністю. Тож частинки повертаються у довкілля — разом із іншими токсичними забруднювачами, які мікропластик може переносити.

    “Мікропластик здатен проникати в людське тіло з водою, а його наслідки можуть проявлятися у вигляді хронічних захворювань: від серцево-судинних проблем до онкології”, — попереджає старший автор дослідження Ун-Джунг Кім.

    Дослідження вказують, що навіть одяг із синтетики є джерелом шкідливих мікроволокон. З огляду на це, експерти радять уважніше ставитися до вибору текстилю — менше синтетики, більше натурального.

    Окрім вдосконалення технологій фільтрації, необхідно розробити чіткі стандарти, що визначають, що саме вважається мікропластиком, та як його вимірювати у воді. На цьому наголошує еколог Дженні Кім Нгуєн.

    Паралельно варто підвищувати обізнаність людей: навіть прості дії — як вибір менш пластичного одягу чи зменшення споживання одноразових товарів — можуть знизити потік мікропластику в природу та в наші організми.

  • У пацієнтів з інсультом виявили шокуючу кількість мікропластику в артеріях

    У пацієнтів з інсультом виявили шокуючу кількість мікропластику в артеріях

    Вчені виявили в судинах пацієнтів з інсультом надзвичайно велику кількість мікропластику, що може значно підвищувати ризик серцево-судинних захворювань. Про це пише Science Alert.

    Дослідники встановили, що мікропластик і нанопластик присутні не лише в крові, а й накопичуються у внутрішніх органах, зокрема в легенях і печінці. Нова робота вказує на прямий зв’язок між наявністю мікропластику в артеріях і підвищеним ризиком інфарктів та інсультів.

    “У здорових артеріях мікропластик теж трапляється, але кількість, яку ми знайшли у пацієнтів з інсультом, була шокуюче великою”, — зазначив доктор Росс Кларк з Університету Нью-Мексико.

    В межах дослідження вчені проаналізували сонні артерії 48 пацієнтів. Результати показали: у жирових бляшках безсимптомних пацієнтів рівень мікропластику був у 16 разів вищим, а у тих, хто переніс інсульт, міні-інсульт або втрату зору — у 51 раз більше, ніж у здорових осіб.

    Науковці також виявили, що клітини в артеріальних бляшках, забруднених пластиком, мають змінену генну активність, що може провокувати розвиток запальних процесів та прискорене закупорення судин.

    Нагадаємо, раніше в Лондоні лікарі повідомили про новий спосіб очищення організму від мікропластику за допомогою аферезу — спеціальної процедури фільтрації крові, яку традиційно застосовують для лікування окремих захворювань.

  • Вчені зробили нове шокуюче відкриття про мікропластик

    Вчені зробили нове шокуюче відкриття про мікропластик

    Мікропластик, який усе частіше знаходять у продуктах харчування та напоях, став серйозною загрозою для екології та здоров’я людини. Нове дослідження Кафедри генетики та мікробіології Барселонського університету виявило, що навіть чайні пакетики можуть бути джерелом забруднення нанопластиком.

    Як повідомляє видання Interesting Engineering, при заварюванні чайних пакетиків у гарячій воді виділяється величезна кількість наночастинок. Дослідники вивчали пакетики, виготовлені з трьох матеріалів:

    • поліпропілену, який виділяв до 1,2 мільярда частинок на мілілітр (середній розмір – 136,7 нанометрів);
    • целюлози, яка вивільняла 135 мільйонів частинок на мілілітр (середній розмір – 244 нанометри);
    • нейлону-6, що виділяв 8,18 мільйона частинок на мілілітр (середній розмір – 138,4 нанометри).

    Для аналізу використовували передові методи, такі як сканувальна та просвічувальна електронна мікроскопія, динамічне розсіювання світла та інфрачервона спектроскопія.

    Дослідники вперше вивчили, як частинки мікро- та нанопластику взаємодіють із клітинами кишечника людини. Експерименти показали, що клітини, які виробляють слиз, поглинають найбільшу кількість цих частинок. У деяких випадках пластик навіть проникає в ядро клітини, де міститься генетичний матеріал.

    Альба Гарсія, одна з авторок дослідження, підкреслює важливість глибокого розуміння цього явища:

    “Кишковий слиз відіграє ключову роль у поглинанні цих забруднюючих речовин. Необхідно досліджувати довгострокові наслідки впливу мікропластику на здоров’я.”

    Фахівці наголошують на необхідності створення нормативних актів, спрямованих на зменшення використання пластику в упаковці харчових продуктів. Особливу увагу слід приділити розробці стандартизованих методів тестування пластикових матеріалів, що контактують із їжею.

    Зростання попиту на зручну та готову до вживання продукцію лише посилює проблему. Тому вирішувати її потрібно негайно, наголошують експерти.

    Чайні пакетики, які є повсякденною частиною багатьох кухонь, можуть становити приховану загрозу для здоров’я. Це дослідження є черговим нагадуванням про необхідність зменшення використання пластику в повсякденному житті та захисту довкілля і здоров’я людей.