Daypolitico

Позначка: Мілітарний

  • Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія різко змінила тактику в небі: майже весь парк А-50У повернули до бойових чергувань після ударів України

    Росія суттєво активізувала використання літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, які є одним із ключових елементів системи контролю повітряного простору та протидії українським крилатим ракетам. Після тривалого періоду майже повної відсутності таких польотів у першій половині червня російська армія повернула ці літаки до регулярного бойового чергування та розосередила їх на кількох тилових аеродромах.

    Про це повідомляє “Мілітарний” із посиланням на результати аналізу проєкту “КіберБорошно”.

    За даними аналітиків, із початку червня літаки А-50У практично не залучалися до чергувань поблизу українського напрямку. У період із 4 по 22 червня було зафіксовано лише поодинокі польоти, серед яких введення в експлуатацію після ремонту літака з бортовим номером “47 червоний” та його переліт за маршрутом Воркута – Оленья.

    Однак уже після 23 червня ситуація кардинально змінилася. Один із літаків А-50У почав регулярно виконувати нічні бойові чергування над тиловими районами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей. Така активність зберігалася до завершення досліджуваного періоду. Загалом аналітики зафіксували близько 60 польотів цих літаків.

    У матеріалі зазначається, що 4 липня літак А-50У відіграв важливу роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет. Завдяки своїм можливостям він забезпечує раннє виявлення повітряних цілей, координує роботу засобів протиповітряної оборони та передає інформацію винищувальній авіації, що значно підсилює ефективність російської системи повітряної оборони.

    Аналітики також звернули увагу на зміну підходу Росії до базування цих літаків. Якщо раніше основними аеродромами для А-50У були “Іваново” та “Ульяновськ”, то згодом російське командування почало розосереджувати їх значно глибше в тилу. Тепер літаки активно використовуються з аеродромів “Большое Савино” у Пермі, “Оренбург-2” та “Челябінськ”. Такий крок, імовірно, пов’язаний із прагненням зменшити ризики для дорогої авіаційної техніки після серії українських ударів по військових об’єктах на території РФ.

    Показовим став і випадок 7 липня, коли Росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. За оцінками експертів, це майже весь боєздатний парк літаків такого типу, який наразі перебуває у розпорядженні російської армії. Така концентрація сил свідчить про зростання ролі літаків далекого радіолокаційного виявлення в системі захисту повітряного простору країни.

    Фахівці наголошують, що за короткий проміжок часу Росія перейшла від майже повної відсутності активності А-50У до їхнього систематичного використання. На думку аналітиків, це може бути реакцією на збільшення інтенсивності українських ударів по військових і логістичних об’єктах у глибокому тилу РФ. Літаки А-50У здатні виявляти повітряні цілі на великих відстанях, супроводжувати десятки об’єктів одночасно та передавати інформацію засобам ППО й бойовій авіації, залишаючись одним із найважливіших компонентів російської системи управління повітряними операціями.

    Останнім часом Сили оборони України суттєво наростили кількість ударів по об’єктах у глибокому російському тилу. Зокрема, протягом останніх тижнів українські безпілотники регулярно атакували логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries. Крім того, у ніч на 2 серпня українські військові завдали ударів по Саратовському нафтопереробному заводу, аеродрому “Енгельс”, нафтобазі в Калузькій області та інших важливих об’єктах, що, ймовірно, також вплинуло на рішення російського командування посилити контроль повітряного простору.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    В Україні представили новий морський безпілотний комплекс MOBIDIK, який здатний виконувати широкий спектр бойових і допоміжних завдань у морській зоні та може нести на борту далекобійні ракети-дрони. Розробка позиціонується як одна з найновіших українських платформ у сфері морських безпілотних систем і вже має кілька модифікацій, частина з яких, за даними розробників, застосовується у реальних бойових умовах. Про це повідомляє видання «Мілітарний».

    За інформацією розробників, платформу створила українська компанія «Аварід», яка наразі завершила етап конструкторських робіт і перейшла до кодифікації виробу та підготовки серійного виробництва. MOBIDIK є безекіпажним надводним катером модульного типу, що дозволяє змінювати його функціонал залежно від бойового завдання — від розвідки та патрулювання до ударних і протиповітряних операцій.

    Окремо підкреслюється, що система має значний запас автономності, який дозволяє працювати до 120 годин без повернення на базу. Дальність ходу становить до 1400 кілометрів, що дає можливість застосовувати платформу у глибоких морських районах і на значній відстані від пунктів управління. Максимальна швидкість дрона сягає 65 кілометрів на годину, а конструкція розрахована на роботу в складних погодних умовах, зокрема при хвилюванні моря до 1,2 метра, що підвищує його стійкість у реальних бойових сценаріях.

    Концепція MOBIDIK базується на модульному принципі, що дозволило створити одразу шість різних модифікацій, кожна з яких виконує окрему функцію у складі морських операцій. Версії MD-1 та MD-2 призначені для формування морського рубежу протиповітряної оборони та можуть нести дрони-перехоплювачі різного типу, зокрема літакові та квадрокоптерні, що дозволяє створювати мобільні морські системи ППО.

    Модифікація MD-3 орієнтована на використання ударних безпілотників середньої дальності MORRIGAN, які можуть застосовуватися для ураження кораблів противника або об’єктів прибережної інфраструктури. Версія MD-4 виконує функцію пускової платформи для реактивного ударного безпілотника стратегічного радіусу дії, що фактично розширює можливості ураження цілей у глибині оперативної зони.

    Найбільш озброєною є модифікація MD-5, яка оснащується важким кулеметом Browning M2 та може нести ракети класу «повітря–повітря» типу Р-73, AIM-9 або їхні аналоги. Така конфігурація дозволяє використовувати платформу як для захисту від повітряних загроз, так і для ураження надводних цілей. Версія MD-6 є штурмовою і передбачає бойове навантаження до 300 кілограмів, а також застосування FPV-дронів для точкових ударів по великих кораблях, портових об’єктах та критичній інфраструктурі противника.

    У компанії-розробнику наголошують, що MOBIDIK є повністю функціональною бойовою системою нового покоління, яка поєднує розвідку, ударні можливості та елементи протиповітряної оборони в межах однієї платформи. Такий підхід дозволяє значно підвищити гнучкість застосування морських безпілотників і швидко адаптувати їх під конкретні оперативні задачі.

    Окремо підкреслюється, що розвиток подібних систем є частиною ширшої трансформації українського оборонно-промислового комплексу, який упродовж останніх років активно переходить до створення автономних, високотехнологічних рішень. Україна паралельно розвиває як ударні морські дрони, так і системи протидії ворожим кораблям та логістиці в Чорному морі, інтегруючи їх у загальну структуру оборони узбережжя.

    У цьому контексті також реалізується міжнародна програма Brave International, яка передбачає співпрацю з іноземними оборонними стартапами, зокрема з країн НАТО, та фінансування спільних розробок у сфері безпілотних систем. Окремі напрямки включають створення нових типів морських дронів, систем спостереження та засобів ураження для асиметричної морської війни.

    Крім того, українські силові структури продовжують розвивати концепцію застосування безпілотних катерів не лише для знищення цілей, а й для контролю морської логістики противника, включно з виявленням та блокуванням суден так званого «тіньового флоту», що використовується для обходу санкцій та експорту російських енергоресурсів.

    Таким чином, MOBIDIK став черговим етапом у розвитку українських морських безпілотних систем, які поступово формують нову архітектуру ведення бойових дій на морі, поєднуючи автономність, далекобійність і багатофункціональність у межах однієї платформи.

  • Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Міноборони Росії уклало контракти на постачання сотень крилатих і балістичних ракет у період з 2024 по 2027 роки. Йдеться про “Іскандери”, “Калібри”, Х-101, “Кинджали”, “Циркони” та навіть модифікації з ядерними боєголовками. Документи про закупівлі потрапили у розпорядження видання “Мілітарний” і вперше показують реальні обсяги та вартість цих ракет.

    Росія продовжує готуватися до тривалої ракетної війни проти України й паралельно нарощує запаси високоточного озброєння. Закупівельні документи Міноборони РФ фіксують замовлення на сотні одиниць різних типів ракет з поставками у 2024-2027 роках. Згідно з цими даними, російське оборонне відомство витратить на це мільярди доларів.

    Йдеться не лише про продовження випуску добре відомих ракет, які регулярно б’ють по українських містах, а й про контракти на нові дальнобійні модифікації, включно з варіантами, здатними нести ядерний заряд.

    Крилаті ракети комплексу “Іскандер-К”
    ОКБ “Новатор” отримало щонайменше два замовлення у 2024-2025 роках на виробництво 303 крилатих ракет 9М728 “Іскандер-К”. Це одна з найбільш масових ракет комплексу “Іскандер”; дальність польоту – приблизно 500 км, маса бойової частини – близько 480 кг. Орієнтовна вартість однієї ракети становить близько 1,5 млн доларів.

    Окремо вперше зафіксовано замовлення модернізованої ракети 9М729. На відміну від базової 9М728, її дальність заявлена понад 2000 км, що фактично виводить її за межі колишніх обмежень Договору про ракети середньої та меншої дальності. Для цієї ракети потрібна інша пускова установка (“Іскандер-М1”), вона несумісна зі стандартною. У 2025 році росіяни законтрактували 95 таких ракет за ціною приблизно 1,4–1,8 млн доларів за кожну.

    “Калібри”, включно з ядерною версією
    Крилаті ракети морського базування 3М14 “Калібр”, які Росія запускає з кораблів і підводних човнів проти українських цілей у глибокому тилу, залишаються одним із ключових інструментів масованих ударів. Контрактами передбачено 240 ракет на період 2022-2024 років і ще 450 ракет на 2025-2026 роки. Орієнтовна вартість – до 2 млн доларів за одиницю.

    Окремий пункт – “Калібри” зі спеціальною (ядерною) бойовою частиною. За документами, замовлено 56 ракет модифікації 3М-14С із ядерною боєголовкою з поставками у 2024-2026 роках. Вартість – близько 2–2,3 млн доларів за штуку. Цей факт означає, що РФ не лише поповнює звичайний ракетний арсенал, а й формує запас носіїв тактичної ядерної зброї морського базування.

    Х-101: головна зброя глибинних ударів
    Росія також нарощує виробництво крилатих ракет повітряного базування Х-101, які в документах проходять як “виріб 504АП”. Це модифікований варіант, доопрацьований вже під час повномасштабної війни. Він отримав теплові пастки та засоби радіоелектронної боротьби для ускладнення перехоплення, технології малопомітності й складну систему навігації, яка поєднує супутникові сигнали та корекцію за рельєфом місцевості. Дальність заявлена понад 2500 км. Носіями цих ракет залишаються стратегічні бомбардувальники Ту-95МСМ та Ту-160.

    МКБ “Радуга” отримало в 2024 році замовлення на випуск 525 таких ракет приблизно по 2 млн доларів за одиницю. На 2025 рік уже законтрактовано 700 ракет за ціною 2–2,4 млн доларів кожна, і ще 30 ракет заплановані на 2026 рік. Це показує, що РФ робить ставку на дальнобійні повітряні удари по українській інфраструктурі в тилу.

    “Изделие 506” / Х-БД: нова дальнобійна зброя
    У закупівельних документах фігурує і засекречена крилата ракета великої дальності “виріб 506”, відома також як Х-БД. У російських джерелах її описують як потенційну заміну Х-101 із ще більшою дальністю ураження — до 6500 км, а також із доплерівським радаром для огинання рельєфу. Публічних технічних підтверджень цим характеристикам поки немає, але контракти вже є: “Радуга” отримала два замовлення на 32 таких ракети (звичайні та “спеціальні”, тобто з ядерною частиною) у 2024 та 2026 роках. Оцінена ціна — приблизно 4,2 млн доларів за одиницю.

    “Іскандер-М”: ставка на балістику
    Окремий блок – це балістичні ракети оперативно-тактичного комплексу “Іскандер-М” (індекс 9М723). Такі ракети мають дальність до 500 км і можуть нести як уламково-фугасну бойову частину масою близько 480 кг, так і касетну бойову частину з десятками суббоєприпасів. На відміну від крилатих ракет, “Іскандер-М” важче перехопити більшістю класичних систем ППО.

    Коломенське “Конструкторское бюро машиностроения” отримало на 2024-2025 роки замовлення на 1202 балістичні ракети різних модифікацій 9М723. У тому числі:
    – 9М723-1К5 (185 ракет) з касетною БЧ, орієнтовно 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф1 (59 ракет) з уламково-фугасною БЧ, близько 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф2 (771 ракета) з іншою уламково-фугасною БЧ, приблизно 2,4 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф3 (217 ракет) з третьою модифікацією уламково-фугасної БЧ, орієнтовно 189-238 млн рублів за ракету.

    Сумарно, за оцінкою “Мілітарного”, тільки на 2024 рік укладено контракти на виробництво 589 таких ракет, ще 643 — законтрактовано на наступний рік. Окремо згадується невелика партія з індексом 9М723-2 (18 ракет), яку пов’язують із проєктом “Іскандер-1000” підвищеної дальності. Ціна — приблизно 2,5 млн доларів за одиницю.

    “Кинджал”: дорога аеробалістика
    РФ також продовжує замовляти аеробалістичні ракети 9-С-7760 “Кинджал”, які у Кремлі називають “гіперзвуковими”. Українські джерела та західні ППО неодноразово демонстрували можливість перехоплення цих ракет, зокрема комплексами Patriot, попри російську пропаганду про їх нібито абсолютну невразливість. Ці ракети дорогі у виробництві й запускаються зі спеціально модифікованих літаків МіГ-31К.

    За даними закупівель, конструкторське бюро в Коломні отримало контракт на виробництво 44 “Кинджалів” у 2024 році та ще 144 ракет — на наступний рік. Вартість однієї ракети оцінюється приблизно у 4,5 млн доларів.

    “Циркон”: дорога і маловивчена зброя
    Окремим рядком іде протикорабельна ракета 3М22 “Циркон”. Вона декларується Росією як “гіперзвукова”, може запускатися з бойових кораблів і берегових комплексів “Бастіон”, і вже застосовувалася проти України, у тому числі по цілях у Запоріжжі та Києві. За даними української сторони, більшість запусків або була перехоплена, або не досягла заявлених цілей.

    Міноборони РФ уклало контракт на поставку по 80 “Цирконів” щороку у 2024-2026 роках. Вартість кожної ракети оцінена у 420-450 млн рублів, тобто близько 5,2–5,6 млн доларів за одиницю — це одна з найдорожчих номенклатур у переліку.

    Що це означає для України

    1. РФ не розслабляється: контракти на 2024-2027 роки підтверджують, що Москва планує підтримувати ракетоносійні платформи (Ту-95МСМ/Ту-160, МіГ-31К, флот Чорного моря, берегові комплекси та наземні ПУ “Іскандер”) у постійному бойовому режимі. Це свідчить про намір продовжувати масовані удари по критичній інфраструктурі та містах України в глибині території.

    2. РФ інвестує в ядерний компонент: замовлення “Калібрів” з ядерною бойовою частиною та нових Х-БД у “звичайному та спеціальному (ядерному) виконанні” показує готовність Кремля тримати ядерний шантаж у відкритому політичному обігу.

    3. Україна потребує ППО не тільки від “шахедів”: великі партії Х-101 і “Іскандерів” – це сигнал, що росія робить ставку на удари як з повітря, так і з землі. Баланс ППО має включати і далекобійні засоби протиракетної оборони проти балістики (“Іскандер-М”, “Кинджал”), і засоби боротьби з крилатими ракетами стратегічної авіації.