Daypolitico

Позначка: Міністерство фінансів України

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.

  • У Марченка найбільше радників серед міністрів – аж 37

    У Марченка найбільше радників серед міністрів – аж 37

    Міністр фінансів України Сергій Марченко офіційно став рекордсменом серед урядовців за кількістю радників. Як з’ясувалося, він працює з одразу 37 радниками — п’ятеро з них отримують зарплату з держбюджету, а решта є позаштатними консультантами.

    Про це повідомив держсекретар Мінфіну Дмитро Самоненко у відповіді на запит «Главкому».

    П’ятеро штатних радників Марченка – Іван Богдан, Роман Горбуненко, Ірина Жигуліна, Дмитро Коваленко і Олег Павловський – офіційно працевлаштовані в міністерстві. Їхній посадовий оклад у 2025 році становить 17 800 гривень, однак, як визнає Мінфін, до цієї суми додаються численні надбавки: за вислугу років, інтенсивність праці, виконання особливо важливої роботи. Також передбачене преміювання. Але конкретні цифри відомство вирішило не розкривати.

    Ще 32 радники співпрацюють з міністром на громадських засадах. Серед них — міжнародні експерти та колишні урядовці:

    • Танака Масару, експерт Центрального банку Японії, який раніше працював у фінансових установах Японії, ОАЕ та М’янми;

    • Сергій Алєксашенко, ексзаступник голови Центробанку Росії, нині співзасновник фонду Бориса Нємцова «За свободу»;

    • Артем Шевальов, член Ради директорів ЄБРР і заступник голови наглядової ради «Приватбанку».

    У команді також чимало колишніх українських топчиновників:

    • Інна Драганчук, ексзаступниця міністра з питань реінтеграції ТОТ;

    • Віталій Лісовенко, колишній заступник міністра фінансів і борговий уповноважений;

    • Єгор Стадний, ексзаступник міністра освіти, нині перший проректор Київської школи економіки;

    • Василь Шкураков, колишній перший заступник міністра інфраструктури і заступник міністра фінансів.

    Серед позаштатних радників фігурує і політтехнолог Борис Тізенгаузен, який у 2014–2019 роках був радником Адміністрації президента Петра Порошенка. У ті ж роки Сергій Марченко працював у цій самій структурі — заступником голови АП. Адміністрацію тоді очолював Ігор Райнін.

    Таким чином, команда міністра фінансів – це не просто технічні помічники, а впливове коло з колишніх високопосадовців, міжнародних аналітиків і політичних радників.

  • Зарплати чиновників зросли на 27%: хто і скільки отримує в 2025 році

    Зарплати чиновників зросли на 27%: хто і скільки отримує в 2025 році

    У січні 2025 року середня зарплата в центральних органах державної влади України зросла на 27,6% порівняно з минулим роком і склала 49,25 тисяч гривень. Такі дані наводить Міністерство фінансів України. Для порівняння, середня зарплата по країні за даними Пенсійного фонду України становила 18,7 тисяч гривень, що на 24,6% більше, ніж у січні 2024-го.

    Серед державних установ найвищі зарплати отримують в Антимонопольному комітеті, де середній рівень доходу складає 76 тисяч гривень на одного працівника. Друге місце займає Національне агентство з питань запобігання корупції – 75,8 тисяч гривень, а третє – Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де середня зарплата сягнула 66,6 тисяч гривень.

    Рівень зарплат державних службовців значно варіюється залежно від регіону. Найвищі оклади зафіксовані у Харківській області – 49,8 тисячі гривень, Луганській – 44,8 тисячі, Херсонській – 43 тисячі, Донецькій – 39,8 тисячі, Одеській – 39,1 тисячі та Київській – 36,7 тисячі гривень. Водночас найменші зарплати отримують чиновники у Вінницькій області – 19,9 тисячі гривень, Чернігівській – 20 тисяч, Тернопільській – 21,1 тисячі та Кіровоградській – 21,7 тисячі гривень.

    Окремо варто відзначити рівень доходів керівників державних установ, який значно перевищує середню зарплату державних службовців. Найвищу зарплату отримує голова Державної служби фінансового моніторингу України – 423,5 тисячі гривень. На другому місці Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тисячі гривень, а третє місце посідає голова НАЗК із заробітною платою 230,9 тисячі гривень. Також високі оклади отримують керівники Державної податкової служби України – 211,9 тисячі та Державного агентства розвитку туризму – 202,6 тисячі гривень.

    У грудні 2024 року середня зарплата чиновників досягла 79,8 тисяч гривень, однак це пояснюється річними преміями. Загалом за 2024 рік вона становила 54,4 тисячі гривень. Однак у березні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про єдині підходи до оплати праці державних службовців, що може ще більше підняти середній рівень доходів чиновників у майбутньому.

    Зростання зарплат державних службовців відбувається на тлі економічних викликів, які переживає Україна. Чи виправдані такі витрати, залишається відкритим питанням. Поки що держава вкладає значні кошти в апарат чиновників, тоді як середній дохід українців залишається майже втричі меншим за середню зарплату держслужбовця.

  • В Україні серйозно зростуть усі податки

    В Україні серйозно зростуть усі податки

    Міністерство фінансів України розробляє законопроект щодо підвищення військового збору та ставки податку на додану вартість (ПДВ). Крім того, планується зробити військовий збір обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП).

    Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

    Заплановані зміни включають:

    • Підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
    • Введення ставки податку 5% для ФОП третьої групи;
    • Ймовірне збільшення рівня ПДВ на 2-3% (зараз 20%).

    За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

    За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.

  • Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Міністерство фінансів України зробило прогноз стосовно майбутніх виплат за державним боргом до 2050 року, надавши детальний розпис на річну основу.

    Прогнозна статистика Міністерства фінансів України свідчить про це.

    Варто розуміти, що Мінфін прогнозує майбутні виплати за державним боргом України за діючими угодами на конкретну дату. Прогнози регулярно оновлюються з урахуванням змін у сумах та умовах обслуговування боргу, особливо в умовах надходжень фінансової допомоги від зовнішніх партнерів та нових внутрішніх запозичень на тлі триваючої війни.

    Таким чином, прогноз Мінфіну станом на 1 травня є актуальним.

    Державний борг включає внутрішні та зовнішні зобов’язання України, не враховуючи гарантований державою борг та борги приватного сектору.

    Згідно з прогнозом Мінфіну, у 2024 році Україна має виплатити близько 1,02 трильйонів гривень за державним боргом.

    У наступні роки заплановані суми виплат зменшуються. Наприклад, у 2025 році очікується майже 870 млрд гривень, у 2026-му – близько 621 млрд гривень, у 2027 – 536 млрд гривень, у 2028 – 457 млрд гривень, а в 2029 – 430 млрд гривень.

    Наступне десятиліття розпочнеться з виплати 409 млрд гривень у 2030 році, після чого очікується підвищення в 2031 році на понад 434 млрд гривень, а в 2032 – майже 398 млрд гривень.

    У 2033 році на сплату боргів з державного бюджету планується виділити 347 млрд гривень, у 2034-му – понад 316 млрд гривень. У 2035 році сума виплат досягне 410 млрд гривень, а в 2036 році зменшиться до 285 млрд гривень. У 2037 році очікується виплата 318 млрд гривень.

    Починаючи з 2038 року, щорічні виплати зазвичай не перевищуватимуть 200 мільярдів гривень. Так, у 2038-му році очікується 165 млрд гривень, у 2039 – 158 млрд гривень, у 2040-му – 174 млрд гривень, а в 2041 – 125 млрд гривень. Потім планується одноразове збільшення в 2042 році до майже 209 млрд гривень, після чого суми знову зменшаться: 113 млрд гривень у 2043 році, 110 млрд у 2044, 107 млрд у 2045, 105 млрд у 2046, і 102 млрд у 2047.

    У 2048 та 2049 роках планується виплатити по 87 млрд гривень.

    Загалом, протягом 26 років Україна має сплатити державних боргів на суму близько 8,5 трильйонів гривень. Це набагато більше, ніж плановий номінальний ВВП України на поточний (2024) рік.

    Загальна сума переплати за відсотками становитиме приблизно 3 трильйони гривень, а близько 5,5 трильйонів піде на сплату основної суми державного боргу.

    Раніше  детально розглядались суми державних боргів, які Україна має сплатити до кінця 2024 року. Прогнозна сума перевищує 1 трильйон гривень.

    У 2022 році країни-кредитори України, зокрема країни “Великої сімки” (G7) та Паризький клуб, надали Києву відстрочку з обслуговування суверенного боргу до кінця 2023 року. У грудні 2023 року реструктуризацію боргу було продовжено до кінця березня 2027 року.