Daypolitico

Позначка: Міністерство оборони України

  • Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    В Україні запустили нову функцію в офіційному застосунку «Повітряна тривога», яка дозволяє громадянам бачити орієнтовний рух російських ракет і ударних безпілотників. Відтепер користувачі можуть отримувати не лише сповіщення про оголошення та завершення повітряної тривоги, а й додаткову інформацію про можливі напрямки руху ворожих повітряних цілей. Розробка стала результатом співпраці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Повітряних сил ЗСУ та українських ІТ-компаній. Водночас нова карта не показує точних координат ракет і дронів у реальному часі та не замінює офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Про запуск нової функції 17 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника уряду, головна мета оновлення — забезпечити українців швидким доступом до перевіреної інформації про повітряні загрози.

    Нові можливості застосунку повинні допомогти людям краще орієнтуватися в ситуації під час масованих російських атак та зменшити залежність від повідомлень із неперевірених Telegram-каналів.

    Однак важливо розуміти, що карта призначена для інформування про загрозу, а не для точного відстеження кожного безпілотника чи ракети.

    Що змінилося в застосунку «Повітряна тривога»

    До цього часу основною функцією застосунку залишалося оперативне сповіщення громадян про загрози в обраних регіонах України.

    Користувачі отримували повідомлення про початок повітряної тривоги та її завершення.

    Також через офіційну карту можна було перевіряти, в яких областях, районах або територіальних громадах діють відповідні попередження.

    Після оновлення з’явилася можливість переглядати карту орієнтовного руху ворожих повітряних цілей.

    Йдеться про ударні безпілотники та ракети, які російські війська застосовують під час повітряних атак на українські міста.

    За інформацією прем’єр-міністра, дані для нового інструменту проходять перевірку військовими.

    Це має допомогти зменшити поширення непідтвердженої інформації, яка часто з’являється під час обстрілів.

    Водночас уряд не оприлюднив усіх технічних подробиць роботи нової системи.

    Зокрема, не уточнювалися частота оновлення даних, принципи визначення орієнтовних маршрутів та повний перелік типів повітряних цілей, які відображатимуться на карті.

    Чому карта не показує точного розташування ракет

    Сергій Корецький окремо наголосив, що нова функція не призначена для відображення точного місцеперебування ворожих цілей у реальному часі.

    Це принципове уточнення.

    Російські ракети й безпілотники можуть змінювати напрямок руху, а інформація про них може надходити із затримкою.

    Крім того, не всі повітряні цілі можуть бути відображені на карті одночасно.

    Тому навіть якщо певний населений пункт не позначений як напрямок руху дрона, це не гарантує відсутності небезпеки.

    Не можна відкладати перехід до укриття лише тому, що на карті не видно ракети або безпілотника поблизу.

    Так само не варто залишати укриття після того, як умовне позначення повітряної цілі зникло з екрана.

    Орієнтиром для цивільного населення повинні залишатися офіційні повідомлення про початок і завершення повітряної тривоги.

    Хто створював нову функцію

    За словами прем’єр-міністра, карта стала результатом спільної роботи кількох державних структур та українського технологічного сектору.

    До проєкту долучилися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство оборони, Повітряні сили ЗСУ та представники українських ІТ-компаній.

    Такий формат співпраці дозволяє поєднувати цивільні цифрові сервіси з інформацією, яка надходить від військових.

    Сам застосунок «Повітряна тривога» існує від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він створювався за підтримки Мінцифри, а авторами початкової ідеї стали фахівці української ІТ-компанії Stfalcon.

    У магазинах мобільних застосунків розробником зазначена Ajax Systems.

    Сервіс призначений для оперативного інформування населення про небезпечні ситуації на території України.

    Зокрема, система дозволяє отримувати сповіщення для обраної області, району або територіальної громади.

    Важливою особливістю є можливість звукового попередження навіть тоді, коли смартфон перебуває в беззвучному режимі, за умови правильного налаштування пристрою.

    Чому оновлення запустили саме зараз

    Нову функцію представили на тлі посилення російських повітряних атак.

    Протягом жовтня Росія неодноразово застосовувала проти України комбіновані удари ракетами та безпілотниками.

    Під час таких атак повітряна тривога може оголошуватися одночасно в багатьох регіонах.

    При цьому російські ударні дрони можуть тривалий час перебувати в повітряному просторі України, змінювати напрямки руху та створювати загрозу для кількох областей.

    Саме тому громадяни дедалі частіше звертаються до цифрових сервісів, щоб отримувати додаткову інформацію про повітряну ситуацію.

    Значна частина таких повідомлень поширюється через Telegram-канали та інші соціальні мережі.

    Однак достовірність інформації в різних джерелах може суттєво відрізнятися.

    Публікації іноді містять застарілі маршрути, непідтверджені припущення або неточні повідомлення про наближення повітряних цілей.

    За таких умов поява офіційного інструменту з інформацією, перевіреною військовими, може поліпшити обізнаність населення.

    Головна перевага нової функції полягає не в точному прогнозуванні місця удару, а в доступності додаткової офіційної інформації під час повітряної небезпеки.

    Як працює офіційна система повітряних сповіщень

    Застосунок «Повітряна тривога» використовує повідомлення державної системи цивільного захисту.

    Відповідальні оператори передають інформацію про оголошення небезпеки, після чого сервіс надсилає повідомлення користувачам, які обрали відповідну територію.

    Така система дозволяє отримувати попередження без необхідності постійно перевіряти новинні сайти або соціальні мережі.

    Користувач може самостійно вибрати регіон, для якого хоче отримувати повідомлення.

    Це особливо важливо для людей, які проживають у районах із частими повітряними тривогами.

    Крім самого мобільного застосунку, доступна також офіційна вебкарта повітряних тривог України.

    На ній відображаються попередження про повітряну тривогу та деякі інші види небезпек.

    Водночас наявність нової функції в мобільному застосунку не означає, що всі її можливості вже автоматично доступні в кожній вебверсії карти.

    Де завантажити застосунок

    Офіційний застосунок «Повітряна тривога» доступний для смартфонів на Android та iOS.

    Його можна знайти в магазинах Google Play та App Store.

    У Google Play застосунок має понад десять мільйонів завантажень.

    На сторінці сервісу зазначається, що він не потребує реєстрації та не використовує геолокацію для визначення регіону, обраного користувачем.

    Після встановлення необхідно вибрати відповідну область, район або громаду та дозволити надсилання сповіщень.

    Також варто переконатися, що смартфон не блокує роботу застосунку у фоновому режимі.

    Окремі налаштування енергозбереження можуть обмежувати роботу програм, тому користувачам слід перевірити, чи надходять повідомлення належним чином.

    Якщо нова карта ще не відображається на конкретному пристрої, варто перевірити наявність оновлення застосунку.

    Водночас на момент оголошення нової функції не було підтверджено, що вона стала доступною одночасно на всіх моделях смартфонів і для всіх користувачів.

    Чим нова карта відрізняється від неофіційних сервісів

    В Україні вже існують цифрові платформи, які відображають повітряні загрози та ймовірні напрямки руху ракет і безпілотників.

    Частина таких сервісів використовує відкриті повідомлення, дані громадських моніторингових проєктів або інформацію із соціальних мереж.

    Однак нова функція офіційного застосунку, за словами уряду, створена за участю Повітряних сил та інших державних структур.

    Це є ключовою відмінністю від платформ, які самостійно збирають інформацію з публічних джерел.

    Проте навіть офіційні дані можуть бути неповними або відображатися не миттєво.

    Під час складних комбінованих атак ситуація в небі змінюється дуже швидко.

    Саме тому жодна карта не може замінити системи оповіщення населення та рекомендацій рятувальних служб.

    Що робити під час повітряної тривоги

    Нові цифрові можливості покликані допомагати громадянам отримувати інформацію, але головним залишається дотримання правил безпеки.

    Після отримання сигналу повітряної тривоги необхідно якомога швидше перейти до найближчого доступного укриття.

    Якщо людина перебуває вдома, варто заздалегідь знати розташування найближчої захисної споруди та маршрут до неї.

    Не слід чекати, поки на карті з’явиться позначення ракети чи безпілотника саме над вашим населеним пунктом.

    Також необхідно уникати поширення неперевірених даних про маршрути польоту, особливо якщо такі повідомлення містять відомості про роботу українських засобів протиповітряної оборони.

    Головне правило залишається незмінним: сигнал тривоги означає необхідність діяти негайно, незалежно від інформації, яка в цей момент відображається на карті.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький офіційно оголосив про появу карти орієнтовного руху ворожих ракет і безпілотників у застосунку «Повітряна тривога».

    Новий інструмент створено за участю Мінцифри, Міністерства оборони, Повітряних сил та українських ІТ-компаній.

    Влада наголошує, що карта не показує точних координат повітряних цілей у реальному часі.

    Технічні подробиці роботи системи та повний перелік її функціональних можливостей поки не оприлюднені.

    Для українців головним результатом оновлення стане можливість отримувати додаткову перевірену інформацію про повітряну небезпеку безпосередньо у знайомому застосунку.

    Водночас навіть із новою картою основним способом захисту під час російських ракетних і дронових атак залишається своєчасний перехід до укриття та дотримання офіційних сигналів повітряної тривоги.

  • «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше детально пояснив причини суперечностей із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами генерала, ключова проблема полягала в розподілі оборонного бюджету: Міністерство оборони надавало пріоритет закупівлям окремих видів безпілотників, тоді як потреби військових у далекобійних боєприпасах, наземних роботизованих комплексах та транспорті залишалися недостатньо забезпеченими.

    Про це Сирський розповів в інтерв’ю BBC News Україна, оприлюдненому 13 жовтня.

    За словами колишнього головнокомандувача, між ним і Федоровим не було особистої ворожнечі. Однак під час спільної роботи виникали серйозні розбіжності щодо фінансування та забезпечення армії.

    Генерал пояснив, що потреби Збройних сил визначає Генеральний штаб на підставі заявок військових підрозділів. Саме ці дані мають бути основою для планування закупівель озброєння, боєприпасів і техніки.

    Проте, як стверджує Сирський, під час керівництва Федорова Міністерство оборони не завжди дотримувалося погоджених пріоритетів.

    «Він вважав, що він краще знає наші потреби», — заявив Сирський, коментуючи підхід колишнього міністра до оборонних закупівель.

    За словами генерала, Федоров надавав перевагу окремим категоріям безпілотників, не враховуючи повною мірою запити, які надходили від Генштабу.

    У результаті, як стверджує Сирський, виник значний дисбаланс між реальними потребами фронту, запланованими закупівлями та фактичними поставками озброєння.

    Артилерійські боєприпаси забезпечували лише на 5–6%

    Однією з найгучніших заяв Сирського стали наведені ним цифри щодо забезпечення війська.

    За словами генерала, в окремих категоріях озброєння та боєприпасів постачання становило лише 5–6% від потреб.

    Зокрема, він згадав далекобійні артилерійські боєприпаси.

    Водночас ці показники є оцінкою самого Сирського. Незалежної перевірки наведених цифр або офіційної деталізованої статистики закупівель у відкритому доступі наразі немає.

    Колишній головнокомандувач наголосив, що забезпечення армії має бути комплексним, оскільки сучасні бойові дії потребують не лише ударних безпілотників.

    Військовим також необхідні артилерійські боєприпаси, наземні роботизовані комплекси, пікапи, мотоцикли, квадроцикли та інший транспорт.

    На думку Сирського, фінансування цих напрямів повинно відбуватися паралельно, щоб уникнути дефіциту окремих засобів на фронті.

    Дрони фінансували наперед, а іншої техніки бракувало

    Окрему увагу генерал приділив закупівлям безпілотників.

    Він стверджує, що Міністерство оборони могло спрямовувати кошти на фінансування дронів одразу на весь рік, тоді як закупівлі інших необхідних засобів залишалися без фінансування.

    Найбільше, за словами Сирського, це позначалося на наземних роботизованих комплексах.

    Такі системи використовують для виконання різних завдань, зокрема логістики, транспортування вантажів та евакуації поранених.

    Водночас Сирський заперечив, що виступав проти збільшення кількості безпілотників у військах.

    За його словами, проблема полягала не в самих дронах, а в тому, що фінансування одного напряму відбувалося на шкоду іншим.

    Ба більше, генерал стверджує, що навіть заплановані поставки безпілотників не виконувалися повністю.

    За його оцінкою, військові отримували приблизно половину від передбаченої кількості дронів.

    Сирський заперечив інформацію про ультиматуми

    Під час інтерв’ю колишній головнокомандувач також прокоментував повідомлення про нібито ультиматуми, які він міг висувати керівництву держави через суперечки з Федоровим.

    Сирський заперечив такі твердження.

    За його словами, про відповідні звинувачення він дізнався, перебуваючи на командному пункті однієї з бригад на Лиманському напрямку.

    Він також зазначив, що питання забезпечення військ неодноразово порушували на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача.

    Що раніше говорив Федоров

    Водночас Михайло Федоров раніше публічно висловлював іншу позицію щодо причин суперечностей.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про причини відставки Михайла Федорова та суперечки між цивільним і військовим керівництвом щодо пріоритетів оборонних закупівель.

    Також видання писало про першу публічну реакцію Олександра Сирського на звинувачення колишнього міністра оборони.

    Крім того, «Ненька інфо» повідомляла про позицію Володимира Зеленського щодо кадрового протистояння, посилаючись на інформацію співрозмовників у президентській фракції.

    У липні 2026 року колишній міністр оборони заявляв, що був готовий продовжувати співпрацю із Сирським, однак, за його словами, частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася.

    Федоров також звинувачував тодішнє військове керівництво в небажанні відкрито обговорювати проблеми та стверджував, що навколо управлінських рішень виникали політичні інтриги.

    Крім того, він повідомляв про економію бюджетних коштів завдяки зміні закупівельних процедур та проведенню тендерів.

    Отже, колишні керівники оборонного відомства та Збройних сил по-різному описують причини суперечностей і результати своєї спільної роботи.

    Що означають ці заяви для оборонних закупівель

    Дискусія між Сирським і Федоровим порушує ширше питання — наскільки ефективно українська система оборонних закупівель узгоджує потреби військових із наявними фінансовими ресурсами.

    У сучасній війні безпілотники стали одним із ключових засобів ураження, розвідки та логістики. Проте вони не можуть повністю замінити артилерію, наземну техніку й транспорт.

    Тому забезпечення військ вимагає постійного перегляду пріоритетів відповідно до ситуації на фронті.

    Головний висновок із заяв Сирського полягає в тому, що суперечності з Федоровим, за його версією, були пов’язані насамперед із розподілом оборонного фінансування та закупівлями.

    Водночас наведені генералом цифри й звинувачення потребують незалежної перевірки. Публічні свідчення обох колишніх посадовців демонструють різні погляди на управління оборонними ресурсами, але самі по собі не встановлюють, хто саме відповідальний за конкретні недоліки забезпечення армії.

  • «Очі для українського неба»: Міноборони вперше підтвердило бойові вильоти шведського літака ДРЛВ ASC 890

    «Очі для українського неба»: Міноборони вперше підтвердило бойові вильоти шведського літака ДРЛВ ASC 890

    Міністерство оборони України у звіті Коаліції спроможностей повітряних сил вперше офіційно підтвердило, що шведський літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ) ASC 890 (Saab 340 AEW&C) залучений до виконання бойових завдань в українському повітряному просторі. За даними оборонного відомства, перші бойові вильоти борта відбулися ще у березні 2026 року.

    Ключові деталі та значення для оборони України

    • Офіційна верифікація: Попри те, що про передачу літаків Швеція оголосила у 2024 році, інформацію про їхнє реальне застосування українською авіацією тримали в суворій таємниці до завершення етапу повної інтеграції в систему ППО.
    • Радарна система Erieye: Літак оснащений радіолокаційною станцією з активною фазованою антенною решіткою (AESA) PS-890 Erieye, яка здатна виявляти повітряні та морські цілі (ракетні пуски, дрони, літаки) на відстані до 300–400 км.
    • Пряма взаємодія з F-16 та Mirage: ASC 890 функціонує як літаючий командний пункт. Він передає дані цілевказівки в режимі реального часу на західні винищувачі F-16 та Mirage 2000 (а також майбутні JAS 39 Gripen). Це дає змогу пілотам випускати ракети по цілях, які вони ще не бачать власним бортовим радаром.
    • Виявлення низьколетячих цілей: Оскільки наземні радари мають обмеження через рельєф місцевості, ASC 890 з висоти понад 6 000 метрів здатний заздалегідь засікати крилаті ракети та дрони-камікадзе, які огинають рельєф на надмалих висотах.

    З роз’яснень військових фахівців та аналітиків:

    «Отримання власної платформи ДРЛВ — це історичний крок для української авіації. ASC 890 працює як масштабна мережа цілевказівки: винищувач F-16 може здійснювати пуск ракети у повній радіомовчанці, отримуючи точні координати ворожої цілі безпосередньо зі шведського літака-радара».

     

  • «Пріоритет номер один»: ППО та ракети стануть головною темою засідання «Рамштайн» на наступному тижні

    «Пріоритет номер один»: ППО та ракети стануть головною темою засідання «Рамштайн» на наступному тижні

    Міністерство оборони України та партнери розпочали підготовку до чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», яке має відбутися на наступному тижні. Попри поширення скептичних припущень щодо вичерпання запасів зенітних боєприпасів, саме постачання систем ППО та ракет до них визначено ключовим пунктом порядку денного.

    Ключові деталі та координація з партнерами

    • Консультації з НАТО та Німеччиною: Міністр оборони України Євгеній Хмара провів серію телефонних розмов із Генсеком НАТО Марком Рютте та очільником Міноборони ФРН Борисом Пісторіусом для узгодження пріоритетів перед зустріччю.
    • Пріоритет протиповітряного захисту: Сторони фокусуються на прискоренні передачі нових комплектувальних і зенітних ракет для протидії реактивним БпЛА та балістичному озброєнню.
    • Німецькі зобов’язання: Берлін підтвердив рішення надати додаткові ракети для систем ППО серії IRIS-T, розширюючи вересневі пакети військової допомоги.
    • Фінансування та закупівлі: Окрім безпосередньої передачі ракет, на засіданні обговорять розширення фінансування українського ВПК та використання механізмів PURL і залучення європейських ресурсів для закупівлі засобів ППО.

    З офіційної заяви Міністерства оборони України за підсумками переговорів:

    «Головний фокус підготовки до “Рамштайну” — протиповітряна оборона: прискорення постачання нових систем та боєприпасів, а також залучення додаткового фінансування для потреб Сил оборони України».

     

  • Дрони прорвалися до Підмосков’я: після удару спалахнув склад Wildberries, який уже став системною ціллю

    Дрони прорвалися до Підмосков’я: після удару спалахнув склад Wildberries, який уже став системною ціллю

    У ніч проти 18 серпня Московський регіон РФ опинився під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. На тлі роботи російської протиповітряної оборони зафіксовано влучання та пожежі, зокрема загорівся склад російського маркетплейсу Wildberries у Богородському міському окрузі Московської області.

    Про пожежу повідомили російські місцеві та моніторингові ресурси, а згодом факт влучання безпілотника у склад підтвердив губернатор Московської області Андрій Воробйов. За його словами, йдеться про об’єкт у районі логістичного комплексу «Атлант-Парк».

    «Безпілотник влучив у склад Wildberries у районі “Атлант-Парку” — пожежу локалізовано. За попередніми даними, постраждалих немає», — повідомив Воробйов.

    На місці працювали російські екстрені служби. Масштаби пошкоджень самого логістичного об’єкта та кількість товарів, які могли бути знищені або пошкоджені внаслідок пожежі, на момент перших повідомлень офіційно не уточнювалися.

    «Атлант-Парк» розташований у Богородському окрузі на сході Московської області. На території логістичного парку працюють складські та сортувальні об’єкти Wildberries, через які проходять значні товарні потоки маркетплейсу.

    На Москву та область летіли сотні дронів

    Пожежа на складі стала лише одним із наслідків масштабної нічної атаки. Російська влада протягом ночі та ранку регулярно повідомляла про безпілотники, які рухалися в напрямку Москви.

    За заявою мера російської столиці Сергія Собяніна, з вечора 17 серпня і до ранку 18 серпня в напрямку Московського регіону нібито летіли понад 600 безпілотників. Він стверджував, що близько 180 із них були перехоплені безпосередньо над Московською областю. Незалежно підтвердити ці цифри неможливо.

    У Московській області повідомляли не лише про інцидент із Wildberries. За даними губернатора регіону, уламки та безпілотники спричинили пошкодження ще на кількох локаціях.

    Зокрема, повідомлялося про падіння уламків біля торговельних об’єктів, пошкодження автомобілів та будівель. Російські джерела також заявили про трьох постраждалих у Московській області, серед яких 10-річна дитина. Водночас саме на складі Wildberries, за попередніми даними місцевої влади, постраждалих не було.

    На тлі атаки виникали проблеми і в роботі московського авіаційного вузла. Російські медіа та моніторингові ресурси повідомляли про обмеження в аеропортах і затримки десятків рейсів.

    Повідомлення про вибухи та роботу ППО надходили протягом кількох годин. Повний масштаб наслідків атаки на ранок 18 серпня ще встановлювався.

    Wildberries атакують не вперше

    Особливу увагу привертає те, що склад Wildberries у Московській області стає далеко не першим об’єктом російського маркетплейсу, який зазнав удару.

    Лише за два дні до цього, в ніч проти 16 серпня, під удар потрапив найбільший логістичний центр Wildberries в індустріальному парку «Коледіно» в Подольську Московської області. Площа цього комплексу становить близько 250 тисяч квадратних метрів.

    Після попередніх атак Міністерство оборони України повідомило, що Сили оборони вивели з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів Wildberries у Росії. За інформацією українського оборонного відомства, удари по відповідній інфраструктурі тривають із липня 2026 року.

    Таким чином, пожежа в «Атлант-Парку» стала черговим інцидентом на об’єкті компанії на тлі серії ударів по її логістичній мережі.

    За оцінками, які наводилися в медіа до останньої атаки, з ладу вже було виведено щонайменше 1,18 млн квадратних метрів складських площ Wildberries — понад 20% загальних складських потужностей компанії.

    Це означає, що кожне наступне пошкодження великого сортувального або складського центру може створювати для компанії додаткові проблеми з перерозподілом товарних потоків між іншими майданчиками.

    Чому склади Wildberries стали цілями

    Українська сторона пояснювала удари по логістичних центрах Wildberries не лише економічним значенням найбільшого російського маркетплейсу.

    Міністерство оборони України заявляло, що логістичну інфраструктуру компанії використовують у системі забезпечення російської армії. У відомстві зазначали, що через відповідні центри можуть проходити товари подвійного призначення та інша продукція, необхідна російським військовим.

    Українська сторона розглядає такі удари як частину кампанії так званих «далекобійних санкцій», спрямованих на скорочення воєнно-економічного потенціалу Росії та порушення логістичних ланцюгів, які забезпечують російську армію.

    Після серії атак на центри Wildberries аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також звернули увагу на масштаб кампанії. За даними, які наводять медіа з посиланням на аналітиків, ураження семи з десяти найбільших центрів компанії демонструє здатність України системно впливати на великі логістичні мережі в російському тилу.

    Водночас конкретний ступінь залучення саме складу в «Атлант-Парку» до військової логістики у відкритих джерелах на момент публікації не деталізований. Так само українська сторона станом на ранок 18 серпня публічно не брала на себе відповідальність саме за влучання у цей об’єкт.

    Удари все ближче до російської столиці

    Нічна атака 18 серпня стала примітною не тільки через пожежу на складі Wildberries, а й через кількість безпілотників, про яку заявила сама російська влада.

    Якщо наведені Москвою цифри відповідають дійсності, йдеться про сотні апаратів, частина яких змогла подолати значну відстань і досягти одного з найбільш захищених регіонів РФ.

    Російська влада стверджує, що більшість безпілотників перехоплюють системи ППО та радіоелектронної боротьби. Однак повідомлення про пожежі, пошкоджені будівлі, автомобілі та інші об’єкти свідчать, що повністю нейтралізувати наслідки таких атак російській протиповітряній обороні не вдається.

    Для Wildberries нинішня пожежа відбувається на особливо несприятливому тлі: лише напередодні стало відомо про масштаб пошкоджень логістичної мережі компанії після попередніх ударів.

    Тепер до переліку інцидентів додався склад у Богородському окрузі. Наскільки серйозно він пошкоджений і чи вплине пожежа на роботу цього логістичного вузла, має стати зрозуміло після оцінки наслідків.

  • Федоров після гучної відставки розкрив свої статки: мільйони дружини, Audi Q8 та нерухомість

    Федоров після гучної відставки розкрив свої статки: мільйони дружини, Audi Q8 та нерухомість

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров подав електронну декларацію, пов’язану із завершенням роботи на посаді. Документ охоплює період із 1 січня до 16 липня 2026 року та дозволяє побачити, з якими доходами й активами ексочільник оборонного відомства завершив один із найбільш резонансних етапів своєї політичної кар’єри.

    Згідно з оприлюдненими даними, за цей період Федоров отримав 1 158 180 грн заробітної плати. Водночас підприємницькі доходи його дружини Анастасії Федорової були суттєво більшими — 4 250 785 грн.

    На банківських рахунках колишній міністр задекларував близько 1,4 млн грн. Його дружина вказала 598,8 тис. грн на банківських рахунках, а також $15 тис. готівкою.

    Таким чином, лише задекларовані доходи подружжя за період із початку року до середини липня перевищили 5,4 млн грн.

    Квартира, земля та столична нерухомість

    Структура нерухомості родини Федорова загалом не зазнала кардинальних змін порівняно з попередніми деклараціями.

    Михайло Федоров має квартиру площею 74,8 кв. м. Також у деклараціях політика фігурує нежитлове приміщення площею 2,9 кв. м та два паркомісця площею 15,6 і 15,7 кв. м у Києві.

    Дружина колишнього міністра володіє значно більшим за площею земельним активом — ділянкою на 20 тис. кв. м, тобто 2 га, у Запорізькій області. Також вона користується двома нежитловими приміщеннями в Києві площею 17,3 та 47,8 кв. м.

    Ці об’єкти фігурували і в попередній декларації Федорова. Зокрема, за підсумками 2025 року він декларував квартиру тієї ж площі, два машиномісця та земельну ділянку дружини.

    Дві Audi та торговельні марки

    В автопарку родини також фігурують дві машини німецької марки Audi.

    Йдеться про Audi Q8 2019 року випуску та Audi A4 2016 року. За даними декларації Федорова за 2025 рік, Q8 належить самому Михайлу Федорову, а його дружина має право безоплатного користування автомобілем. Audi A4, навпаки, належить Анастасії Федоровій, тоді як її чоловік має право користуватися машиною.

    Цікавий нюанс — задекларована вартість автомобілів. Audi Q8 оцінена у 2 096 700 грн, тоді як Audi A4 — у 211 652 грн.

    Є у деклараціях родини й нематеріальні активи. Федоров володіє торговельною маркою SMMSTUDIO, права на яку отримав у серпні 2021 року. Її вартість за останньою грошовою оцінкою в декларації становить 5 млн грн.

    Його дружині належить торговельна марка COVER, право власності на яку вона отримала у грудні 2021 року.

    Доходи дружини Федорова вже не перший рік перевищують його зарплату

    Порівняння з попередніми деклараціями показує ще одну тенденцію — підприємницький дохід дружини Федорова останнім часом значно перевищує його заробіток на державній службі.

    За 2025 рік Федоров задекларував 1 344 688 грн зарплати, тоді як Анастасія Федорова отримала 9 201 174 грн доходу від підприємницької діяльності. На рахунках самого Федорова на той момент було близько 769,8 тис. грн.

    Для порівняння, доходи самого політика протягом попередніх років зростали поступово. За даними «Інтерфакс-Україна», Федоров декларував 641 тис. грн доходів за 2021 рік, 885 тис. грн за 2022-й, 986 тис. грн за 2023-й і близько 1,1 млн грн за 2024 рік.

    Нинішня декларація привертає додаткову увагу через політичний контекст, у якому Федоров залишив Міністерство оборони.

    Гучна відставка і конфлікт навколо Міноборони

    Федоров очолив Міністерство оборони на початку 2026 року. Його перебування на посаді завершилося вже в липні під час масштабного переформатування Кабінету Міністрів.

    14 липня Верховна Рада підтримала відставку уряду Юлії Свириденко, що означало припинення повноважень усього Кабміну. Федоров до нового складу уряду не потрапив.

    Однак його відставка швидко переросла зі звичайного кадрового рішення у значно масштабнішу політичну історію.

    Сам Федоров пізніше розповів, що приблизно за пів години або годину до засідання президентської фракції йому повідомили, що на посаду міністра оборони планують запропонувати іншу кандидатуру. Причиною такого рішення, за словами Федорова, називався конфлікт із Генеральним штабом.

    Після звільнення Федоров публічно говорив і про розбіжності з тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським щодо реформ та принципів управління військом.

    Президент Володимир Зеленський водночас пропонував Федорову залишитися у своїй команді в іншому статусі. Зокрема, йшлося про посаду радника. Ексміністр від цієї пропозиції відмовився.

    Сам Федоров пояснював, що не зацікавлений у «декоративній посаді» та хоче мати можливість реалізовувати власне бачення змін в оборонній сфері. Частина його команди після відставки залишилася працювати у Міністерстві оборони, інші співробітники поступово залишали відомство.

    Федоров не приховує бажання повернутися

    При цьому політик фактично залишив двері до Міністерства оборони відкритими.

    Наприкінці липня на запитання журналістів, чи погодився б він знову очолити Міноборони, якби отримав відповідну пропозицію президента, Федоров відповів ствердно. Він наголосив, що не шукає посаду заради самої посади, але вважає Міністерство оборони тим органом, через який можна реалізувати його бачення трансформації війська.

    Водночас Федоров заявив, що до завершення війни не планує ставати політичним опонентом Володимира Зеленського. Він також не приєднався до протестувальників, які вимагали його повернення до Міноборони, але зазначав, що не збирається переконувати громадян припиняти публічну критику влади.

    Відставка Федорова справді спричинила незвичну для кадрових перестановок в уряді суспільну реакцію. Уже 16 липня у Києві неподалік Офісу президента та в інших українських містах відбулися акції на його підтримку.

    Перед остаточним завершенням роботи Федоров також оприлюднив підсумки своєї діяльності в оборонному відомстві. Міністерство оборони повідомляло про 22 ключові результати, які ексміністр відніс до здобутків своєї команди. Серед них були проєкти, пов’язані з безпілотними системами та підтримкою сучасних дроново-штурмових підрозділів.

    Тож декларація Федорова стала формальною фінансовою крапкою під коротким, але надзвичайно резонансним періодом його роботи на чолі Міністерства оборони. Політичної крапки в цій історії поки немає: сам ексміністр прямо заявляє про готовність повернутися, а дискусія довкола його відставки продовжується.

  • Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Євгеній Хмара вже кілька тижнів керує Міністерством оборони у статусі виконувача обов’язків. За цей час він встиг призначити нових заступників, провести перші переговори з британськими та американськими колегами щодо Gripen, Patriot і дронів, а також публічно сформулювати пріоритет асиметричних ударів: завдана Росії шкода має перевищувати вартість українських операцій у десятки разів. Саме цей підхід, відпрацьований ним раніше в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, став головним аргументом Володимира Зеленського, коли в середині липня президент доручив генерал-майору очолити оборонне відомство після відставки Михайла Федорова.

    Тепер питання переходить у політичну площину. За інформацією, отриманою редакцією, кандидатура Хмари розглядається як основна. У серпні або на початку вересня президент може внести її до парламенту, а серед депутатів звучать оцінки, що голосів для затвердження може вистачити.

    Юридична перешкода залишається незмінною. Закон «Про національну безпеку України» прямо вимагає, щоб міністром оборони була цивільна особа. Ця норма впроваджувалася як один із елементів адаптації до стандартів НАТО. Хмара досі залишається генерал-майором. За даними джерел, близьких до його оточення, він не виявляє особливого ентузіазму щодо звільнення з військової служби. Водночас парламентарі попереджають: якщо не піти цим шляхом, Раді доведеться змінювати закон «під конкретну людину». Такий крок, на їхню думку, виглядатиме погано і суперечитиме логіці, яку Україна послідовно просувала перед західними партнерами.

    Контекст кадрового рішення важливий. Відставка Федорова в середині липня відбулася на тлі урядової перебудови і протестів на його підтримку. Президент тоді не вніс альтернативну кандидатуру (зокрема, обговорювався Ігор Клименко) і обрав людину з іншого силового контуру — колишнього начальника «Альфи», який з січня 2026-го тимчасово очолював СБУ. Хмара має бойовий досвід: участь у деокупації Київщини, операція зі звільнення Зміїного, відповідальність за далекобійні удари СБУ, частина яких публічно асоціюється з «бавовною» на території Росії. Саме цей досвід Зеленський акцентував, говорячи про необхідність посилювати технологічні та асиметричні можливості.

    Парламентський календар також грає роль. Наступне планове пленарне засідання Верховної Ради заплановане на середину серпня. Перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко ще в липні публічно оцінював шанси Хмари як високі, зазначаючи, що за цей час генерал матиме можливість показати підхід до роботи. Офіційних заяв про остаточне рішення щодо подання кандидатури поки немає. Немає і публічних даних про те, чи розпочато процедуру зміни статусу Хмари з військового на цивільний.

    Поки триває перехідний період, Хмара вже формує робочу команду. Наприкінці липня уряд призначив двох його заступників: Сергія Боєва (міжнародний напрям і європейська інтеграція) та Любов Галан (людський капітал Сил оборони). Сам виконувач обов’язків публічно говорить про необхідність додаткового фінансування, перехоплювачів для протидії балістиці й «шахедам», а також про перенесення війни на територію противника. У переговорах з партнерами він піднімає питання як постачання готових систем, так і локалізації виробництва.

    Фактично зараз Україна має діючого, але тимчасового міністра оборони з сильними позиціями в безпековому середовищі і не до кінця вирішеним питанням правового статусу. Якщо президенту вдасться узгодити юридичну процедуру і забезпечити парламентську підтримку в серпні-вересні, Хмара отримає повноцінні повноваження. Якщо ні — Міністерство оборони продовжить працювати в режимі виконувача обов’язків, а питання цивільного контролю над військовим відомством залишиться відкритим на тлі війни, де кожне кадрове рішення швидко стає предметом уваги як всередині країни, так і з боку партнерів.

     

  • Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Командування Сил логістики Збройних сил України оприлюднило заяву, у якій повідомило про погіршення ситуації із матеріально-технічним забезпеченням війська у першому півріччі 2026 року. У публікації йшлося про дефіцит фінансування, виснаження резервів, затримки із закупівлями та постачанням майна, а також про потребу у додатковому фінансуванні. Однак уже за кілька годин допис спочатку відредагували, а згодом повністю видалили з офіційної сторінки командування.

    Після цього речник Командування Сил логістики ЗСУ підполковник Валерій Шершень пояснив рішення в ефірі «Суспільне. Студія». За його словами, оприлюднений текст відображав офіційну позицію командування, однак після публікації дискусія навколо нього почала переходити у політичну площину, чого у Збройних силах прагнули уникнути.

    У першій редакції заяви Командування Сил логістики стверджувало, що за підсумками перших шести місяців 2026 року система матеріально-технічного забезпечення стала менш стійкою. У документі зазначалося, що потреби військ дедалі частіше доводиться покривати за рахунок накопичених резервів або перерозподілу коштів з інших критично важливих напрямів. Серед основних причин називали дефіцит фінансування, неритмічне постачання, бюрократичні затримки, недостатній контроль якості окремих закупівель і розпорошення відповідальності між різними структурами.

    За попередніми оцінками, які навели у Силах логістики, до кінця року додатково необхідно майже 37 млрд гривень на основні напрями матеріально-технічного забезпечення. Ще понад 16 млрд гривень, за оцінкою командування, потрібно для ремонту озброєння, військової техніки та закупівлі запасних частин. Загальна додаткова потреба, таким чином, перевищує 53 млрд гривень.

    Окремий блок заяви стосувався забезпечення пальним. У командуванні повідомили, що через нестачу фінансування певний час використовували раніше сформовані резерви. Коли їхній обсяг почав скорочуватися, частину коштів довелося перекидати з інших напрямів, зокрема із закупівель озброєння та військової техніки. У Силах логістики наголосили, що перехідні запаси мають використовуватися лише для покриття форс-мажорних ситуацій, а не для забезпечення щоденних потреб армії.

    Також у заяві йшлося про затримки із закупівлею зимового речового майна, бронежилетів, автомобільної техніки, засобів обігріву та окремих видів спорядження. Як приклад розриву між анонсованими закупівлями та фактичним забезпеченням військ речник навів програму закупівлі 5 тисяч пікапів. За його словами, більшість автомобілів, щодо яких були укладені контракти або розпочаті процедури закупівлі, ще не надійшли до підрозділів, а основні поставки очікуються лише восени та взимку.

    Ще одним питанням, яке порушили Сили логістики, стала міжнародна військова допомога. У заяві зазначалося, що через відсутність необхідних річних доручень міністра затримувалося оформлення безоплатних контрактів із міжнародними партнерами, а також передача інженерної техніки, генераторів, навантажувачів, приладів нічного бачення, тактичного одягу та іншого майна. Ці твердження були викладені як позиція Командування Сил логістики.

    Після публікації текст спочатку зазнав змін. Із нього прибрали згадки про президента Володимира Зеленського та колишнього міністра оборони Михайла Федорова, які були присутні у першій редакції. Згодом допис повністю видалили з офіційних сторінок командування.

    Пояснюючи це рішення, Валерій Шершень заявив, що командування не відмовляється від змісту оприлюдненої інформації. За його словами, матеріал був підготовлений для пояснення причинно-наслідкових зв’язків у системі військової логістики, однак після його появи обговорення швидко набуло політичного характеру.

    «Пост був і буде. Це консолідована позиція Командування Сил логістики Збройних сил України», — заявив речник. Він наголосив, що Збройні сили є аполітичною інституцією і не повинні ставати учасником політичних суперечок. Саме тому, за його словами, було ухвалено рішення тимчасово прибрати публікацію.

    Водночас Шершень повторив головний висновок заяви навіть після її видалення. За його словами, у першому півріччі 2026 року ситуація із забезпеченням Збройних сил України погіршилася, попри розвиток цифрових сервісів і нові підходи до організації закупівель. Він також повідомив, що командування має достатню кількість фактів, які підтверджують наявність системних проблем, і після завершення необхідної робочої комунікації готове надалі інформувати суспільство про ситуацію.

    Речник окремо підкреслив, що не може давати оцінку роботі всіх Сил оборони чи інших органів військового управління, оскільки володіє інформацією лише щодо діяльності Командування Сил логістики та підпорядкованих йому військових частин і установ. Він також наголосив, що озвучені проблеми стосуються насамперед логістичної системи забезпечення, а не бойових дій чи роботи командирів на фронті.

    Наразі офіційної реакції Міністерства оборони України на озвучені у видаленій заяві твердження про нестачу фінансування, затримки закупівель чи інші наведені оцінки не оприлюднено. Водночас сама історія із появою, редагуванням і подальшим видаленням допису привернула значну увагу, оскільки йдеться про офіційну позицію одного з ключових органів, відповідальних за матеріально-технічне забезпечення українського війська.

  • У НАТО відреагували на звільнення Федорова: Рютте назвав головну вимогу до нового очільника Міноборони

    У НАТО відреагували на звільнення Федорова: Рютте назвав головну вимогу до нового очільника Міноборони

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що після зміни керівництва Міністерства оборони України очікує збереження нинішнього оборонного курсу та послідовності у діях Києва. Коментуючи звільнення Михайла Федорова, глава Північноатлантичного альянсу наголосив, що мав із ним добрі робочі відносини, однак не вважає, що кадрове рішення має призвести до суттєвого перегляду української стратегії у війні проти Росії.

    Заяву Рютте зробив у коментарі німецькому агентству dpa. За словами генсека НАТО, він очікує, що майбутній очільник українського оборонного відомства продовжить курс, який проводив Федоров. Рютте також побажав колишньому міністру успіхів і підкреслив, що заміна однієї посадової особи не повинна зруйнувати вже створені механізми співпраці між Україною та її союзниками.

    «У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому всього найкращого, і його наступник, без сумніву, продовжить цей курс», — заявив керівник Альянсу.

    Фактично Рютте дав зрозуміти, що в НАТО розглядають українську оборонну політику як довгостроковий державний курс, а не як набір ініціатив, прив’язаних до конкретного міністра. Для партнерів важливо, щоб після кадрових перестановок не сповільнилися постачання озброєння, розвиток оборонного виробництва, впровадження безпілотних систем, координація допомоги та обмін інформацією.

    Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. Його призначення тоді підтримали 277 народних депутатів. До переходу в оборонне відомство він протягом кількох років відповідав за цифрову трансформацію держави, а після призначення міністром оборони мав перенести технологічний підхід у військове управління.

    У липні Федоров підтвердив, що залишає посаду. Під час формування нового Кабінету Міністрів його кандидатуру повторно не внесли, а посада керівника Міноборони залишилася вакантною. Станом на момент заяви Рютте офіційного рішення Верховної Ради про призначення постійного наступника Федорова ще не було оприлюднено.

    Саме тому слова генсека НАТО про «послідовність» стосуються не лише персоналії майбутнього міністра. Йдеться про збереження темпу реформ і військових операцій у момент, коли Україна одночасно протистоїть російському наступу, нарощує власне виробництво зброї та намагається переконати союзників у необхідності довгострокової підтримки.

    Рютте побачив покращення на фронті

    Коментуючи ситуацію на полі бою, Марк Рютте заявив, що українські військові нині діють значно краще, ніж на початку року. За його оцінкою, російські війська продовжують просування, але роблять це дуже повільно, тоді як українським силам вдалося провести контратаки на окремих напрямках.

    Генсек НАТО не назвав конкретних ділянок фронту та не розкрив деталей операцій. Тому його слова слід сприймати як загальну політичну й військову оцінку, а не як офіційне повідомлення про масштабний контрнаступ.

    Водночас ця заява має важливий сигнал для союзників: попри складну ситуацію, Україна зберігає здатність не лише оборонятися, а й проводити локальні наступальні дії. Рютте наголосив, що російська армія не змогла досягти швидкого прориву, хоча продовжує витрачати величезні людські та матеріальні ресурси.

    Окремо глава НАТО відзначив спроможність України завдавати ударів на значній відстані від лінії фронту. За його словами, українські сили уражають об’єкти російської енергетичної інфраструктури та промислової бази, послаблюючи можливості Москви фінансувати й забезпечувати війну.

    Такі операції останніми місяцями стали одним із ключових елементів української стратегії. Їхня мета полягає у зниженні спроможності Росії виробляти озброєння, ремонтувати військову техніку, постачати пальне армії та отримувати доходи від енергетичного сектору.

    Росія втрачає до 35 тисяч військових щомісяця

    Марк Рютте також навів оцінку російських втрат. За його словами, армія РФ щомісяця втрачає від 25 тисяч до 35 тисяч військовослужбовців. Генсек НАТО назвав такі показники жахливими для самих військових та їхніх родин.

    Він звернувся до росіян, які лише розглядають можливість підписати контракт із військом, попередивши, що вони можуть опинитися серед приблизно 30 тисяч військових, яких Росія втратить цього або наступного місяця.

    При цьому Рютте не представив методологію розрахунку й не уточнив у своїй заяві, чи йдеться виключно про загиблих, чи про сукупні втрати вбитими та тяжкопораненими. В інших повідомленнях із переказом його слів ці цифри трактуються саме як загальні бойові втрати. Тому називати всі 25–35 тисяч загиблими без додаткового підтвердження було б некоректно.

    Український Генеральний штаб публікує власні щоденні оцінки втрат російських сил. Наприклад, лише за 14 липня українська сторона оцінювала втрати особового складу РФ у 1470 осіб. Ці дані є оцінками воєнного часу та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Високі втрати, за логікою Рютте, демонструють ціну надзвичайно повільного просування російської армії. Москва продовжує поповнювати підрозділи контрактниками, пропонуючи значні виплати, однак водночас змушена компенсувати постійне вибуття людей на фронті.

    Чому НАТО важлива наступність у Міноборони

    Для союзників кадрова стабільність в українському оборонному секторі важлива через велику кількість довгострокових програм. Частина з них передбачає не одноразове передавання техніки, а спільне виробництво озброєння, підготовку військових, технічне обслуговування систем та інтеграцію українських структур зі стандартами Альянсу.

    Зміна міністра сама по собі не означає припинення цих програм. Однак кожному новому керівникові необхідно швидко вибудувати робочі відносини з іноземними партнерами, військовим командуванням, українськими виробниками та парламентом.

    Саме тому Рютте не став публічно втручатися у внутрішнє кадрове рішення України, але чітко озвучив очікування НАТО: нинішній напрям має бути збережений.

    Для Альянсу значення має й те, що Україна продовжує розвивати технологічні спроможності. За час роботи Федорова у Міноборони акцент робився на цифровізації управління, застосуванні дронів, розвитку засобів перехоплення безпілотників і масштабуванні технологічних рішень. Партнери очікують, що новий міністр не відмовиться від цих напрямів і не допустить паузи в реалізації вже започаткованих проєктів.

    Відставка викликала суперечки в Україні

    Рішення не залишати Федорова на чолі Міноборони спричинило широку суспільну дискусію. Частина військових, волонтерів і представників технологічного сектору висловила занепокоєння, що кадрова зміна може загальмувати реформи й розвиток безпілотних систем.

    Водночас офіційні причини непризначення Федорова до нового складу уряду вичерпно не пояснювалися. У медіа з’являлися версії про конфлікти навколо закупівель, мобілізаційної політики та взаємин із військовим командуванням, однак значна частина цих тверджень спирається на анонімні джерела і не підтверджена офіційними документами.

    Через це позиція Рютте виглядає максимально обережною. Він не оцінював мотиви звільнення, не підтримував жодну зі сторін внутрішньої дискусії та не називав бажаного кандидата. Генсек лише відзначив роботу Федорова й висловив упевненість, що наступник продовжить обраний курс.

    Головний сигнал НАТО полягає у тому, що кадрові перестановки в Києві не повинні вплинути на здатність України вести війну, розвивати власну оборонну промисловість і координувати допомогу із союзниками. На тлі повільного російського просування, високих втрат армії РФ та українських ударів по об’єктах у російському тилу Рютте очікує не зміни стратегії, а її послідовного продовження.

  • “Прикро, що держава стала далі від перемоги”: Стерненко оголосив про відхід із Міноборони, за ним і “Флеш”

    “Прикро, що держава стала далі від перемоги”: Стерненко оголосив про відхід із Міноборони, за ним і “Флеш”

    Після оголошення про кадрові зміни у Міністерстві оборони України одразу двоє радників міністра – фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов та волонтер Сергій Стерненко – повідомили, що більше не виконують свої обов’язки. Відповідні заяви вони оприлюднили у своїх соціальних мережах після того, як Михайло Федоров підтвердив завершення своєї роботи на посаді міністра оборони.

    Першим про завершення роботи повідомив Сергій Бескрестнов, більш відомий під позивним “Флеш”. Він заявив, що з цього дня більше не є радником міністра оборони Михайла Федорова, а також звернувся до виробників озброєння, розробників технологій та військовослужбовців, із якими співпрацював протягом останніх місяців.

    За словами Бескрестнова, робота у команді Федорова стала для нього великою честю. Він зазначив, що разом із командою було підготовлено чимало проєктів і нових ідей, однак значна частина з них залишилася незавершеною через кадрові зміни. Водночас він наголосив, що не може розповідати подробиці цих проєктів, адже вони мають продовжувати реалізовуватися іншими людьми, оскільки війна триває.

    Окремо “Флеш” підкреслив, що під час роботи мав доступ до різних інформаційних систем Міністерства оборони, які дозволяли аналізувати діяльність російської армії, оцінювати її можливості та прогнозувати подальші дії противника. Після завершення роботи на посаді радника такої можливості він більше не матиме. Водночас Бескрестнов запевнив, що продовжить допомагати українським військовим уже поза межами Міністерства оборони та не припинить діяльність у сфері військових технологій.

    Майже одночасно аналогічну заяву зробив і Сергій Стерненко, який відповідав за напрямок розвитку безпілотних систем та вдосконалення використання FPV-дронів у війську. Він повідомив, що також більше не є радником міністра оборони.

    За словами Стерненка, завершення роботи означає втрату можливості безпосередньо впливати на зміни у сфері закупівель та розвитку безпілотних технологій. Він зазначив, що разом із командою напрацював нові тендерні вимоги для закупівель FPV-дронів, які мали забезпечити військо сучаснішими безпілотниками та створити умови для розвитку інфраструктури далекобійних ударів. Волонтер висловив сподівання, що ці напрацювання все ж будуть затверджені та впроваджені новим керівництвом Міністерства оборони.

    Стерненко також повідомив, що його благодійний фонд продовжить забезпечувати українських військових безпілотниками й надалі, однак масштаби цієї допомоги можуть бути меншими, ніж за умов співпраці з Міністерством оборони. Він окремо подякував Михайлу Федорову та всій команді, з якою працював, наголосивши, що за короткий період вдалося реалізувати низку важливих змін, хоча далеко не всі реформи вдалося довести до завершення.

    Особливий резонанс викликала оцінка ситуації, яку дав Стерненко. Він заявив, що, на його думку, після нинішніх кадрових рішень українська держава “стала значно далі від перемоги”. Також він висловив жаль через те, що частині реформ навіть не дали повноцінно стартувати, хоча певних результатів досягти все ж вдалося. При цьому Стерненко підкреслив, що не вважає завершення своєї роботи кінцем діяльності й планує продовжувати підтримувати українське військо поза державними структурами.

    Заяви двох радників пролунали невдовзі після того, як Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони. Він підбив підсумки своєї роботи, зазначивши, що для нього було честю очолювати оборонне відомство та працювати над модернізацією армії. Серед ключових напрямків він назвав розвиток технологій, цифровізацію, реформування закупівель, підтримку безпілотних систем та впровадження нових підходів до організації роботи Міністерства оборони. Водночас Федоров визнав, що не всі заплановані реформи вдалося завершити, зокрема організаційну трансформацію відомства відповідно до стандартів НАТО.

    Інформація про майбутню зміну керівництва Міноборони з’явилася ще до офіційного підтвердження відставки. За даними джерел “Української правди” у фракції “Слуга народу”, президент Володимир Зеленський вирішив не вносити кандидатуру Михайла Федорова для повторного призначення міністром оборони. Натомість на цю посаду планується внести кандидатуру виконувача обов’язків міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. При цьому співрозмовники видання зазначали, що сам Федоров залишиться у команді президента, однак його новий напрямок роботи має стати відомим пізніше.

    Сергій Бескрестнов став радником міністра оборони у січні 2026 року. Він відповідав за технологічні напрями, пов’язані з розвитком сучасних військових рішень, аналізом радіоелектронної боротьби та застосуванням нових технологій на полі бою. Практично одразу після цього Михайло Федоров призначив своїм радником і Сергія Стерненка, який отримав напрямок розвитку використання безпілотних літальних апаратів та вдосконалення системи їх закупівель для української армії.

    Поки що в Міністерстві оборони офіційно не повідомляли, хто виконуватиме функції радників після кадрових змін та чи будуть продовжені проєкти, над якими працювали “Флеш” і Стерненко. Водночас обидва заявили, що залишаються залученими до підтримки Сил оборони України та планують і надалі працювати над розвитком військових технологій, безпілотних систем і допомогою військовим уже поза межами державної служби.