Напередодні наше видання повідомляло про підготовку в Києві закритого засідання щодо резервного сполучення через Дніпро. Вчора це засідання відбулося — на ньому обговорили практичні параметри майбутніх переправ. Йдеться про комбіновані переходи — насипну дамбу та понтонну переправу, які мають використовувати у разі проблем із основними мостами столиці. Учасники обговорили, яку кількість транспорту зможуть пропускати такі конструкції, де їх можна розмістити, скільки коштуватиме будівництво та коли вони потенційно зможуть запрацювати.
За даними джерела, зараз щодня київськими мостами користуються понад 200 тисяч автомобілів. Автомобільні експерти вважають цю цифру суттєво заниженою, однак навіть за такого розрахунку навантаження на переправи залишається критичним. Якщо розподілити потік між шістьма мостами, кожен із них приймає приблизно 30–40 тисяч машин на добу. Тому вихід із ладу навіть двох мостів, за оцінкою учасників обговорення, стане катастрофою для транспортного сполучення між лівим і правим берегами Києва.
При цьому одна комбінована резервна переправа — насипна дамба та понтонний перехід — не зможе пропускати більше 10 тисяч автомобілів на добу. Під час обговорення для одного такого переходу звучала цифра до 25 тисяч машин на добу, однак фактичну пропускну здатність оцінюють не вище 10 тисяч. Тобто навіть одна така переправа не зможе повністю компенсувати навантаження, яке припадає на один із чинних київських мостів.
На закритому засіданні також обговорювали, як резервне сполучення має працювати паралельно із захистом чинних мостів та їхнім швидким відновленням після пошкоджень. Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що резервні переправи через Дніпро розглядають як один із варіантів збереження сполучення у разі пошкодження мостів. За його словами, пріоритетом залишається захист чинної інфраструктури та її швидке відновлення, а до будівництва резервних переправ залучають Міністерство відновлення, Агентство відновлення, військових та столичну владу.
Окремо учасники засідання визначали, де саме доцільно будувати такі переходи. Для спрощення робіт пропонують максимально використовувати острови та мілини на Дніпрі. Найбільш придатними для цього називали північну та південну частини Києва, де можна облаштувати комбіновані дамбо-понтонні переїзди. Водночас конкретні місця поки що не визначені остаточно. Їх мають встановити після обстеження річки та вивчення оптимальних під’їздів до майбутніх переправ.
Ще одне питання — вартість. Один такий переїзд попередньо оцінюють приблизно у 2 млрд грн, однак джерело зазначає, що й ця сума викликає сумніви. При цьому необхідних коштів на будівництво наразі немає, хоча їх обіцяють знайти у терміновому порядку. Водночас інші варіанти резервного сполучення, про які напередодні говорив Калашник, — швидкоспоруджувані бетонні конструкції та тунель під Дніпром — коштуватимуть значно дорожче. Їхню реалізацію оцінюють у десятки мільярдів гривень, і для таких проєктів можуть знадобитися міжнародні партнери.
Строки будівництва також залежать від окремої умови. Три місяці учасники обговорення називають реальним терміном лише за умови, що до робіт будуть придані інженерні війська Міноборони. При цьому розпочати будівництво раніше листопада не очікують. Далі на графік може вплинути погода, тому введення резервних переправ в експлуатацію прогнозують не раніше березня.
Окремим фактором залишається зима. Понтонна частина такого переходу має обмеження під час льодоходу та льодоставу, тому погодні умови можуть вплинути не лише на темпи самого будівництва, а й на можливість повноцінно використовувати готову переправу. Фактично це означає, що навіть за умови виконання тримісячного графіка Київ отримає такий резерв не раніше весни.
Наразі головними питаннями залишаються пропускна здатність, місця будівництва, фінансування та залучення інженерних військ. Одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, конкретні місця ще мають визначити після обстеження Дніпра, а на будівництво одного переходу поки немає необхідних 2 млрд грн. За нинішнім графіком роботи можуть розпочатися не раніше листопада, а ввести переправи в експлуатацію планують не раніше березня.
