Позначка: міністр спорту

  • Матвій Бідний задекларував понад 1,4 млн грн зарплати, а його дружина володіє бізнесом у Словаччині та має майно в Криму

    Матвій Бідний задекларував понад 1,4 млн грн зарплати, а його дружина володіє бізнесом у Словаччині та має майно в Криму

    Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний у 2024 році заробив понад 1,4 млн грн, що на 350 тис. грн більше, ніж під час його попередньої посади заступника міністра. Це відображає значний ріст доходів на новій посаді, що викликало увагу в контексті відкритої декларації чиновника.

    Міністр молоді та спорту Матвій Бідний у 2024 році заробив трохи більше 1,4 млн гривень, що майже на 350 тис. гривень, ніж коли він перебував на посаді заступника міністра молоді та спорту. Дружина міністра має бізнес у Словаччині та будинок в Криму.

    Відповідно до декларації, Бідний на посаді міністра отримав 1 млн 443 тис. 168 гривень заробітної плати. Також Бідний має готівкою 15 тис. доларів. Міністр задекларував квартиру площею 215,1 кв.м., в якій має право на безоплатне проживання, а належить його дружині.

    Дружина Бідного володіє земельною ділянкою площею 1228 кв.м. в тимчасово окупованому Криму в селищі Гурзуф (придбана у 2005 році) і житловий будинок також у Гурзуфі. Його дружина також орендує квартиру у Словаччині. Окрім того, його вона володіє компанією Rotors Tech – спеціалізується на виробництві роторного обладнання та компресорної техніки, яка зареєстрована у Словаччині, а також має своє представництво в Китаї.

    У минулому році його дружина заробила 646 тис. 695 гривень, готівкою тримає 3,1 млн гривень та має у власності автомобіль VOLVO Polestar 2 2020 року випуску, придбаний у 2023 році за 1 млн 702,8 тис. гривень.

    В декларації за 2024 рік, коли Бідний був заступником міністра молоді та спорту, він задекларував 1 млн 85 тис. 899 гривень заробітної плати, що на 357 тис. 269 гривень менше, ніж цьогоріч.

    За минулий рік 1 162 189 грн заробітної плати задекларував міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

    Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко задекларував за минулий рік 1 млн 536 тис. грн зарплати, а також вказав, що його донька Дар’я отримала 30 235 грн стипендії.

    Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова задекларувала за минулий рік 567 322 грн доходу.

    Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко задекларувала за минулий рік 1 млн 205 тис. грн зарплати.

  • Олександр Усик мріє стати міністром спорту

    Олександр Усик мріє стати міністром спорту

    Олександр Усик, український чемпіон WBA, WBO, WBC та IBO у суперважкій вазі, нещодавно зробив сенсаційну заяву про свої майбутні плани. У інтерв’ю для Kanał Sportowy Усик оголосив про своє бажання стати міністром спорту України. Ця новина стала сюрпризом для багатьох, адже легендарний боксер, здається, має амбіції не лише у спортивній кар’єрі.

    Усик підкреслив, що його інтереси виходять далеко за межі боксу. Він виявив бажання працювати з дітьми не тільки у спортивній сфері, а й в психології, підтримці здорового способу життя та розвитку критичного мислення. «Я б із задоволенням став міністром спорту і я стану ним», – заявив Усик, демонструючи свої амбіції та бачення.

    Усик вважає, що його досвід у спорті та особисте життя можуть стати цінним внеском у сферу спорту на державному рівні. Він бачить себе в ролі, яка дозволить йому впливати на молодь і допомагати їм не лише досягати спортивних вершин, але й зростати як особистостям.

    Незважаючи на амбіції в політиці, Усик продовжує активно займатися спортом. Нещодавно він анонсував підготовку до другого поєдинку проти Тайсона Ф’юрі. У своєму Instagram боксер опублікував відео, на якому видно, як він проходить фізіологічний тест. Це свідчить про його готовність до нових викликів і підтверджує його рішучість у досягненні успіху як у рингу, так і поза ним.

  • Жданов і його заступник Гоцул “перетворили” Крим на російську територію за $170 тисяч

    Жданов і його заступник Гоцул “перетворили” Крим на російську територію за $170 тисяч

    У далекому 2015 році українська спортивна сцена зазнала одного з найбільш цинічних ударів у своїй історії. У той час, коли країна щосили намагалася утримати контроль над своїми територіями та захищати національні інтереси, Міністерство молоді та спорту на чолі з Ігорем Ждановим вирішило грати за іншими правилами. Правилами, які більше нагадували корупційний теніс між друзями, ніж дійсну державну політику.

    Всі дороги ведуть у Крим… за $170 тисяч

    Фейсбук із його незмінною схильністю до нагадувань вирішив освіжити у пам’яті один із найбільш ганебних моментів в історії українського спорту. Дев’ять років тому, міністр Ігор Жданов і його перший заступник Ігор Гоцул “офіційно” визнали Крим російською територією. І якщо ви зараз піднімаєте брови від подиву, чекайте – це лише початок.

    Під виглядом реформ у спортивній галузі, які насправді нагадували більше шахрайські маневри, ці двоє чиновників продали право виставляти кримських легкоатлетів на міжнародних змаганнях за Росію. І все це за скромну винагороду у розмірі $170 тисяч. Кошти, як ви здогадуєтесь, не пішли на розвиток українського спорту, а осіли в кишенях тих, хто знав, як “правильно” ділити бюджетні гроші.

    Голови гідри корупції

    Цікаво, що навіть у казках про багатоголових чудовиськ на зразок гідри є надія: якщо відрубати голову – зупиниться зло. Але що, якщо це чудовисько продовжує красти навіть після втрати голови? За словами британських вчених, міністр Ігор Жданов, навіть після відсічення голови, крастиме ще 20 хвилин. Хоча, судячи з історії з Кримом, цей експеримент варто було б поставити ще й над його соратником – заступником Генерального прокурора Юрієм Столярчуком.

    Невидимі реформатори або як заробляти на спортсменах

    Щоб зрозуміти, як це все було можливим, варто розглянути так звану “реформу”, яку запровадили Жданов та Гоцул. Суть її зводилася до створення псевдо-громадських організацій при Міністерстві молоді та спорту, які очолювали самі ж чиновники або їхні близькі друзі. Спортсменів змушували вступати до цих організацій під загрозою відсторонення від змагань. А якщо спортсмен не хотів платити “безповоротну фінансову допомогу”, його кар’єра могла завершитись ще до того, як вона починалася.

    І ось в результаті таких “реформ” з’явилася Федерація легкої атлетики, яка й оформила цей “договорняк” із Росією. Очолював цю організацію, як не дивно, сам Гоцул, але вже не як перший заступник міністра, а як “громадський діяч”. І саме ця псевдо-громадська організація продала Росії право виставляти кримських спортсменів на міжнародних змаганнях.

    Чому жодна інстанція не зупинила цю ганьбу?

    Чому ж тоді ніхто не зупинив цей цирк? Тут на сцену виходить ще один герой цієї трагікомедії – заступник Генерального прокурора Юрій Столярчук. Як виявилося, кримінальне провадження за фактом розкрадання коштів державного бюджету через подібні схеми існувало ще з 2014 року, але, як і багато інших справ в Україні, воно залишилось мертвим вантажем. Незважаючи на наказ Генпрокурора Шокіна активізувати розслідування, результатів було рівно нуль. І зрештою, гроші, отримані за “російський” Крим, опинилися у кишенях кількох пройдисвітів.

    Ця історія є яскравим прикладом того, як у нашій країні можуть безкарно руйнувати національні інтереси, прикриваючись “реформами”. Жданов, Гоцул, Столярчук та інші учасники цієї ганьби залишаються на волі. А ми продовжуємо чекати, коли черговий пост у Фейсбуці нагадає нам, що історія любить повторюватися, особливо коли винуватці так і не отримали по заслузі.

    У світі, де все продається і купується, навіть територіальна цілісність країни може стати предметом торгівлі. І поки такі діячі залишаються на своїх посадах, ця торгівля ніколи не припиниться.