Позначка: мінні поля

  • Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила про критичну гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області та звернулася до Папи Римського Лева XIV, міжнародних релігійних організацій, держав-членів ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Йдеться про місто, де, за різними оцінками, разом із прилеглою територією можуть залишатися понад 6 тисяч цивільних, серед яких близько 200 дітей.

    У зверненні, оприлюдненому 19 вересня, Рада церков прямо називає ситуацію в Олешках гуманітарною блокадою. За її даними, останні поставки продовольства до міста відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Критична інфраструктура міста фактично зруйнована, електро- та газопостачання немає.

    Окрема проблема — можливість залишити місто. ВРЦіРО заявляє, що російські військові перешкоджають мешканцям виїжджати з Олешок. Через близькість до лінії фронту цивільні щодня залишаються під загрозою артилерійських обстрілів та атак безпілотників.

    Ситуація виглядає ще драматичніше на тлі даних українського омбудсмена Дмитра Лубінця. Ще 16 вересня він повідомив, що Росія тривалий час не підтверджує готовність провести гуманітарну місію з евакуації цивільних. При цьому раніше сторони вже погоджували алгоритм евакуації, був сформований список людей, а українські Сили безпеки та оборони готувалися забезпечити режим тиші на час операції.

    Офіс омбудсмена вже перевірив дані 358 людей, які терміново потребують допомоги з евакуацією. Однак це, за словами Лубінця, лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію. Загальна кількість людей в Олешках та навколо них може перевищувати шість тисяч.

    Найнебезпечніше, що частина мешканців, не дочекавшись організованої евакуації, намагається виходити самостійно. Лубінець повідомляв про людей, які йдуть через заміновані поля, ризикуючи підірватися або потрапити під атаку дрона. За його словами, вони погоджуються на такий ризик, оскільки залишатися в Олешках для них стає ще небезпечніше.

    Саме через погіршення ситуації Всеукраїнська рада церков вирішила винести проблему на максимально широкий міжнародний рівень. Організація звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, інших релігійних лідерів, правозахисних організацій та представників різних конфесій. Їх просять використати свій авторитет і доступні канали впливу, щоб не допустити загибелі людей від голоду.

    Окремий заклик адресований державам-членам ООН та Міжнародному комітету Червоного Хреста. Рада церков просить сприяти проведенню гуманітарної місії та організації евакуації мешканців на підконтрольну Україні територію.

    ВРЦіРО також нагадує, що Олешки вже пережили масштабну гуманітарну катастрофу у 2023 році після руйнування Каховської ГЕС. У зверненні організація покладає відповідальність за підрив дамби на російські війська та наголошує, що нинішня блокада посилює наслідки попередніх руйнувань.

    Українська сторона не вперше намагається залучити міжнародні організації до порятунку цивільних на окупованій території. Офіс омбудсмена підтримує контакт із МКЧХ та іншими міжнародними структурами, перевіряє списки людей і намагається погодити гуманітарні механізми з російською стороною. Сам Лубінець раніше називав гуманітарний трек одним із небагатьох інструментів, який реально дозволяє повертати українців додому.

    При цьому організувати таку місію без участі або хоча б згоди російської сторони практично неможливо. Олешки розташовані в районі бойових дій, тому будь-яка евакуація потребує гарантованого режиму тиші, узгодженого маршруту і можливості безпечного проходу цивільних. Саме відсутність підтвердженої домовленості зараз блокує масове вивезення людей.

    У Раді церков наголошують, що ситуація вже перестала бути лише проблемою тимчасово окупованого міста. Йдеться про ризик масового погіршення здоров’я та загибелі цивільних через відсутність їжі, медикаментів і нормального доступу до води. Саме тому організація звертається не лише до політичних, а й до релігійних лідерів, сподіваючись, що їхній міжнародний авторитет допоможе відкрити гуманітарний коридор.

    Поки ж ситуація залишається невизначеною. Російська сторона публічно не підтвердила готовність провести гуманітарну місію, а українські структури продовжують збирати інформацію про людей, які потребують евакуації. Для тисяч мешканців Олешок це означає подальше очікування в умовах, які українські правозахисні та релігійні організації вже називають критичними.

  • Розповсюдження чорного ринку нелегальних саперів загрожує Україні, збитки відчувають всі

    Розповсюдження чорного ринку нелегальних саперів загрожує Україні, збитки відчувають всі

    Вторгнення Росії перетворило Україну на світового лідера з кількості мін. У Херсоні та Харкові залишилися мінні поля, які російські солдати використовували не лише для захисту, а й для атаки на сільське господарство. Одна з ракетних систем, відома як “Землеробство”, може розкидати міни на відстань до 15 км.

    Стаття в The Economist звертає увагу на чорний ринок розмінування в Україні. Сільське господарство, яке є важливою галуззю економіки, страждає внаслідок наземних мін. Втрати серед фермерів, які становлять значну частку загальних цивільних жертв, вже перевищили 170 осіб. Що робиться зараз, коли починається весняна посівна?

    На початку російської агресії, лише чотири організації, крім армії та державних структур, були допущені до проведення розмінувальних операцій в Україні. Зараз ця кількість зросла до 29, а ще 19 організацій знаходяться у процесі отримання необхідних ліцензій. Однак сапери залишаються під перевантаженням. Процес розмінування складний та вимагає значних витрат: команди спочатку проводять опитування місцевих мешканців та шукають підказки, такі як воронки, які можуть свідчити про наявність нерозірваних мін або снарядів, перш ніж розпочати роботу з обладнанням для виявлення мін та захисними спорядженнями. Компанія “Нібулон”, великий експортер зерна, який має власний підрозділ розмінування, вимагає лише покриття своїх витрат від фермерів. Однак навіть в такому випадку розмінування може обійтися в дорогу, коштуючи понад $5,000 за гектар. Незважаючи на державні субсидії, для багатьох фермерів це стає надто високою витратою. Деякі з них обрали купівлю або оренду землі подалі від лінії фронту, повідомляє Михайло Різак, керівник відділу зв’язків з органами влади у компанії “Нібулон”. Інші, за його словами, вирішили взяти ініціативу у свої руки.

    Найпоширеніше саморобне розмінування відбувається на малих фермах. Віктор Шеремета, колишній заступник міністра сільського господарства, і зараз голова Асоціації фермерів та приватних землевласників України, вважає, що близько десятої частини з 10 000 членів асоціації займаються розмінуванням. Після знаходження мін за допомогою металошукачів або довгих щупів, більшість з них повідомляють про це владу. Однак деякі вирішують самостійно знешкодити міни, кидаючи предмети або використовуючи катки на передній частині тракторів, обладнаних броньованими конструкціями з металобрухту. Це, звичайно ж, надзвичайно небезпечно.

    Також наростає проблема чорного ринку розмінування. Ці “темні сапери” пропонують низькі ціни, наймаючи працівників за мінімальну зарплату і не надаючи їм страховки. Хоча багато з них мають військовий досвід інженерної справи, вони часто не мають досвіду роботи з сучасними типами мін. Фермера з Херсонської області, Олега Ушкала, звернулися неліцензовані сапери, які запропонували очистити його землю за низьку ціну – приблизно 100 доларів за гектар. Він відмовився. Його комбайни були вкрадені російськими солдатами, і він пропустив урожай, залишившись без грошей. Він також не довіряв підрядникам. Деякі міни, які він помітив, були обгорнуті пластиком, що ускладнювало їх виявлення. За його словами, протитанкові міни на сусідніх фермах забрали життя сімох трактористів.

    Зазвичай темних саперів наймають там, де російські війська швидко проходять, не залишаючи товстого шару мін. Вони також більш поширені в межах 20 км від фронту, куди недержавні сапери не мають доступу. Більшість з них наймаються фермерськими господарствами, які ухиляються від звітності перед податковою та урядом. Ухилення від сплати податків у сільському господарстві, додає він, набуло масового характеру.

    Робота тіньових саперів є небезпечною через їхню низьку якість, що ставить під загрозу як їх, так і їхніх клієнтів. Недостатньо ефективні процедури можуть призвести до того, що наземні міни розміщуються на таких позиціях, які ускладнюють їхнє виявлення та знешкодження. За словами українського чиновника з питань безпеки, близько половини фермерів, що загинули від мін, були на полях, де відбувалося імпровізоване розмінування.

    З урахуванням того, що більшість полів вже відтанули після минулої зими, імпровізоване розчищення набирає обертів. Однак, згідно з Тоні Салво з благодійної організації “Сапери без кордонів”, базованої в Києві, є одна обнадійлива ознака. Українська поліція усвідомила загрозу “темного” розмінування через зростання кількості жертв. Раніше правоохоронці зазвичай реагували лише після нещасних випадків, але зараз вони проводять розслідування діяльності “темних мінерів” на випередження. Боротьба з цим явищем розпочалася.