Daypolitico

Позначка: Міноборони Польщі

  • Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Міністерство національної оборони Польщі спростувало повідомлення про нібито призупинення великого пакета військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Речник оборонного відомства Януш Сеймей назвав поширену інформацію неправдивою. Водночас сама ухвала львівських депутатів спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою, на яку вже відреагували високопосадовці обох країн.

    Про це повідомило польське видання Fakt, журналісти якого безпосередньо звернулися до Міністерства національної оборони Польщі за роз’ясненнями.

    Міноборони Польщі заперечило зупинку постачання зброї

    21 жовтня в українських медіа з’явилася інформація, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги.

    Повідомлення поширювали з посиланням на анонімне джерело, обізнане з перебігом українсько-польських консультацій.

    За словами співрозмовника журналістів, підготовка до відправлення озброєння збіглася за часом із рішенням Львівської обласної ради щодо вшанування УПА та Романа Шухевича.

    Джерело стверджувало, що саме це рішення призвело до тимчасового блокування постачання, а дипломати намагаються врегулювати ситуацію через закриті канали зв’язку.

    Проте польське оборонне відомство категорично заперечило таку інформацію.

    «Це неправдива інформація», — заявив речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі Fakt.

    Таким чином, публічно підтвердженої інформації про призупинення військового пакета через рішення Львівської облради немає.

    Водночас польське Міноборони не розкрило в цьому коментарі детального графіка постачань, складу можливого пакета та інших логістичних подробиць.

    Що стало причиною дипломатичного конфлікту

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича.

    Ініціатором відповідного рішення став депутат обласної ради Святослав Шеремета.

    Ухвала передбачала вшанування постатей та організацій, пов’язаних з українським національно-визвольним рухом.

    Однак вона викликала різке невдоволення польських посадовців через історичні суперечності навколо діяльності УПА.

    У Польщі відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині пов’язують з УПА. Польська держава офіційно кваліфікує ці події як геноцид.

    В Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за державну незалежність, однак історія діяльності цієї організації містить складні й болісні питання, пов’язані з насильством проти цивільних.

    Ці розбіжності залишаються одним із найчутливіших аспектів українсько-польських відносин.

    Туск і Косіняк-Камиш розкритикували львівських депутатів

    Рішення Львівської облради викликало реакцію на найвищому політичному рівні Польщі.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що такі ініціативи ускладнюють підтримку України та можуть бути використані її противниками.

    За його оцінкою, суперечки щодо історичної пам’яті негативно впливають на можливості розвитку двосторонньої співпраці.

    Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш також виступив із критикою.

    Він наголосив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в запропонованому форматі шкодить українсько-польським відносинам.

    Водночас ці політичні заяви не містили офіційного оголошення про припинення військової допомоги.

    Саме цей момент став принциповим після появи повідомлень про нібито блокування постачань.

    У Польщі ініціювали обмеження щодо автора рішення

    Дипломатична суперечка отримала продовження після реакції польського Міністерства закордонних справ.

    Очільник відомства Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі.

    Йдеться про депутата Львівської обласної ради, який ініціював проголошення 2027 року роком УПА.

    Цей крок польська сторона пов’язала з неприйнятністю відповідної ініціативи для Варшави.

    Водночас подання про запровадження обмежень слід відрізняти від підтвердження їхнього остаточного набуття чинності.

    Інформація про завершення відповідної процедури потребує окремого офіційного підтвердження.

    МЗС України назвало рішення шкідливим для відносин із Польщею

    На ситуацію відреагувало й Міністерство закордонних справ України.

    У відомстві пояснили, що Львівська обласна рада ухвалила рішення на регіональному рівні, без попередніх консультацій із центральними органами влади та дипломатами.

    МЗС оцінило ініціативу як контрпродуктивну для українсько-польського порозуміння.

    Українські дипломати наголосили на важливості збереження стратегічного партнерства з Польщею, особливо в умовах повномасштабної російської агресії.

    Водночас у Києві та Варшаві продовжують працювати над питаннями історичної пам’яті, які залишаються предметом складних переговорів.

    Серед них — дослідження історичних подій, ексгумаційні роботи та вшанування пам’яті загиблих.

    У Польщі повідомили про можливе відкликання суперечливої ухвали

    Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що отримав сигнали від представників команди президента України Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За словами польського посадовця, його запевнили, що документ не набуде практичної реалізації.

    Він також звернув увагу на зникнення інформації про ухвалу з офіційного сайту Львівської обласної ради.

    Проте видалення новини із сайту не є юридичним доказом скасування рішення.

    Для його офіційного перегляду або скасування необхідне проходження відповідних процедур.

    Тому подальший статус документа залежатиме від рішень самої обласної ради та інших компетентних органів.

    Чому інформація про польську військову допомогу настільки важлива

    Польща є одним із важливих військових і логістичних партнерів України.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава передавала українським військовим озброєння, військову техніку та боєприпаси.

    Крім того, польська територія має велике значення для транзиту міжнародної допомоги від інших держав.

    Тому повідомлення про можливе призупинення військового пакета викликало широкий резонанс.

    Однак необхідно розмежовувати власні оборонні поставки Польщі, міжнародний транзит через її територію та загальну військову співпрацю.

    Навіть повідомлення про можливі труднощі з одним конкретним пакетом не означає автоматичного припинення всіх зазначених механізмів підтримки.

    Наразі ж саме твердження про блокування великої партії озброєння через історичну суперечку заперечене польським Міноборони.

    Що відомо станом на 22 жовтня

    На цей момент підтверджено кілька важливих обставин.

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича у 2027 році.

    Це спричинило публічну критику з боку польських високопосадовців і реакцію українського Міністерства закордонних справ.

    21 жовтня українські медіа повідомили з посиланням на анонімне джерело про нібито призупинення польської військової допомоги.

    Однак речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей спростував ці повідомлення в коментарі виданню Fakt.

    Отже, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею через рішення Львівської облради справді виник, але інформація про зупинку великого пакета військової допомоги не підтвердилася офіційно. Польське оборонне відомство прямо назвало її неправдивою.

    Надалі розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Варшавою та подальших рішень щодо суперечливої ухвали Львівської обласної ради.

  • Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польські винищувачі вкотре перехопили російський розвідувальний літак Іл-20 поблизу повітряного простору НАТО. Інцидент стався вранці 4 серпня над Балтійським морем, а в Міністерстві оборони Польщі заявили, що Росія продовжує перевіряти готовність сил Альянсу до реагування на подібні провокації.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X.

    За його словами, чергова російська провокація відбулася вранці 4 серпня. Для реагування на появу російського літака у повітря було піднято пару польських винищувачів, які здійснили його перехоплення.

    За інформацією польської сторони, російський літак Іл-20 був виявлений за 56 кілометрів на північний захід від міста Кошалін у Західнопоморському воєводстві.

    Міністр оборони Польщі наголосив, що подібні польоти є черговою спробою Москви перевірити готовність країн НАТО до реагування на потенційні загрози.

    “Росія вкотре здійснює провокаційні дії поблизу кордонів НАТО, перевіряючи пильність та готовність оборонних систем Альянсу”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Останнім часом російська військова авіація значно активізувала польоти над Балтійським морем, через що країни НАТО регулярно змушені піднімати винищувачі для супроводу та ідентифікації російських літаків.

    Лише днем раніше, 3 серпня, польські винищувачі також перехопили російський літак-розвідник над Балтійським морем. Тоді повідомлялося, що він летів із вимкненим транспондером, що ускладнює його ідентифікацію цивільними службами контролю повітряного руху.

    Подібний інцидент стався і 31 липня. Тоді російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20 здійснював політ над Балтійським морем без поданого плану польоту та з вимкненим транспондером, що також викликало реакцію сил НАТО.

    Ще раніше, 15 липня, два російські винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення навчань протиповітряної оборони Польщі, а 14 липня черговий Іл-20 наблизився до повітряного простору країни, після чого польська авіація також здійснила його перехоплення.

    Серія таких інцидентів свідчить про збереження високої активності російської військової авіації поблизу східного флангу НАТО та регулярне застосування союзниками сил швидкого реагування для контролю ситуації в регіоні.

  • Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Український пілот переслідував російську ракету до самого кордону з Польщею — Міноборони

    Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик розповів нові подробиці інциденту з російською крилатою ракетою Х-101, яка 30 липня впала на території Польщі. За його словами, український винищувач супроводжував ракету практично до самого державного кордону, однак за 20 секунд до його перетину був змушений припинити переслідування.

    Про це Томчик заявив в ефірі польського телеканалу TVN24. Його слова проливають світло на дії української авіації під час масованої російської ракетної атаки та пояснюють, чому український літак не продовжив переслідування цілі після наближення до польського повітряного простору.

    Пілот був за 20 секунд до кордону

    За словами Цезарія Томчика, український льотчик до останнього супроводжував російську крилату ракету Х-101, однак не зміг її знищити.

    «Пілот, який відстежував цю останню ракету, яку він не зміг збити, повернув назад за 20 секунд до кордону», — повідомив заступник міністра оборони Польщі.

    Посадовець пояснив, що український винищувач не мав права заходити в повітряний простір Польщі. Крім того, існувала небезпека, що польська система протиповітряної оборони або винищувачі F-16 могли б сприйняти літак як невідомий об’єкт, що створило б ризик дружнього вогню.

    Понад 70 російських ракет

    Томчик також розповів про масштаби нічної атаки Росії.

    За його словами, якщо під час більшості масованих обстрілів Росія запускає приблизно 10–20 крилатих ракет, то цього разу йшлося про значно масштабнішу операцію.

    Загалом Росія випустила близько 70 ракет, із яких близько 20 вже близько третьої години ночі рухалися у напрямку польського кордону. Водночас більшість цих цілей були перехоплені українською протиповітряною обороною ще над територією України.

    Українські Повітряні сили повідомляли, що під час цієї атаки Росія застосувала 61 крилату ракету Х-101 та майже 300 ударних безпілотників різних типів.

    Чому ракету не збили

    Польський посадовець наголосив, що український пілот виконав усі можливі дії в межах своїх повноважень.

    Після наближення ракети до державного кордону він був змушений припинити переслідування, адже українські бойові літаки не можуть без спеціального дозволу входити в повітряний простір іншої держави.

    Польща зі свого боку також підняла в повітря винищувачі F-16, літак дальнього радіолокаційного виявлення Saab 340, вертоліт Мі-24 та інші сили протиповітряної оборони для контролю ситуації після входження російської ракети в польський повітряний простір.

    Чи була Польща ціллю

    На запитання журналістів, чи могла Росія навмисно спрямувати ракету на територію Польщі, Томчик відповів, що наразі виключати не можна жодного сценарію.

    За його словами, остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення експертиз і роботи розвідувальних служб.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що наразі немає підстав вважати, що саме Польща була безпосередньою ціллю російського удару. За попередньою оцінкою, ракета впала на території Люблінського воєводства через розвиток бойової ситуації під час масованої атаки на Україну.

    Розслідування триває

    31 липня польські правоохоронні органи та військові продовжують процесуальні дії на місці падіння ракети. Фахівці досліджують уламки, щоб остаточно підтвердити тип озброєння та відновити траєкторію його польоту.

    До розслідування також залучили українського експерта. Польська сторона планує завершити технічну експертизу найближчими тижнями, після чого можуть з’явитися нові офіційні висновки щодо причин інциденту.

    Падіння російської ракети стало одним із найсерйозніших порушень повітряного простору країни-члена НАТО за останній час і вкотре продемонструвало, наскільки близько бойові дії в Україні наблизилися до східного кордону Альянсу.

  • “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    У Польщі набирає обертів політична суперечка навколо рішення уряду Дональда Туска розсекретити інформацію про військову допомогу, яку Варшава передавала Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. Канцелярія президента Кароля Навроцького розкритикувала цей крок, заявивши, що такі відомості не мають ставати предметом відкритої публічної дискусії, особливо під час війни.

    Речник президента Польщі Рафал Лешкевич в ефірі Polsat News заявив, що вважає рішення Міністерства національної оборони помилковим. За його словами, дані про передану Україні військову техніку і боєприпаси є чутливою інформацією, яка має залишатися закритою для широкої громадськості.

    “Це не найкраще рішення. Це секретна інформація, і її не слід розголошувати громадськості”, — заявив Лешкевич, коментуючи намір Міноборони Польщі оприлюднити перелік допомоги Україні за 2022–2026 роки.

    У канцелярії Навроцького також припустили, що рішення уряду може мати внутрішньополітичний підтекст. Лешкевич назвав тему розсекречення допомоги Україні “темою-замінником”, яка, на його думку, може відволікати суспільну увагу від проблем правлячої коаліції та інших скандалів у польській політиці.

    Суперечка почалася після заяв міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша. 5 липня він повідомив, що після консультацій із прем’єр-міністром Дональдом Туском доручив розпочати процедуру розсекречення всіх передач військової допомоги Україні за період 2022–2026 років. За словами міністра, це має відбутися відповідно до законодавства про захист інформації, важливої для безпеки держави.

    Косіняк-Камиш пояснив, що рішення пов’язане зі звинуваченнями опозиції навколо можливої передачі Україні ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Польські опозиційні політики заявляли, що уряд нібито передав Україні ракети, закуплені у США, без достатньої прозорості та погодження. У відповідь Міноборони вирішило не лише розсекретити перелік допомоги, а й доручило Військовій контррозвідці перевірити можливий витік державної таємниці.

    Очільник польського Міноборони також наголосив, що процес передачі військової допомоги Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість”, коли міністром оборони був Маріуш Блащак. За словами Косіняка-Камиша, про кожну передачу військового майна інформувався президент Польщі — раніше Анджей Дуда, а нині Кароль Навроцький.

    Саме цей аргумент став одним із ключових у відповіді уряду на критику. Представники кабінету Туска фактично намагаються показати, що військова допомога Україні не була одноосібним рішенням нинішньої влади, а здійснювалася в межах державної політики Польщі від початку повномасштабної війни.

    Водночас у таборі президента наполягають, що навіть якщо рішення про передачу допомоги були законними, публічне розкриття деталей може створити ризики. Лешкевич заявив, що інформація про види та обсяги переданого озброєння може бути корисною для російських спецслужб. Він також звернув увагу на суперечність: з одного боку, Міноборони хоче розсекретити дані, а з іншого — доручає контррозвідці перевірити можливий витік секретної інформації щодо Patriot.

    “Щось у цій історії не складається”, — заявив речник Навроцького.

    При цьому він визнав, що українська сторона ще кілька місяців тому публічно дякувала Польщі за передачу ракет до Patriot, однак наполягає: це не означає, що всі деталі такої допомоги мають бути відкритими.

    Дискусія навколо розсекречення допомоги Україні стала черговим епізодом напруження між урядом Дональда Туска та президентською канцелярією Кароля Навроцького. Польська політика після останніх виборів фактично увійшла у період жорсткого співіснування уряду й президента з різних політичних таборів. На цьому тлі питання України дедалі частіше стає не лише темою зовнішньої політики, а й інструментом внутрішньої боротьби.

    Для Києва ця ситуація є чутливою з кількох причин. Польща залишається одним із ключових союзників України, важливим логістичним хабом для військової допомоги та державою, яка від початку повномасштабного вторгнення передала значний обсяг озброєння, боєприпасів і техніки. Водночас останніми місяцями українсько-польські відносини неодноразово загострювалися через історичні суперечки, питання аграрної торгівлі та політичні заяви окремих польських посадовців.

    Публічне розкриття переліку допомоги може мати подвійний ефект. З одного боку, уряд Туска прагне продемонструвати масштаб польської підтримки України та зняти звинувачення у непрозорості. З іншого — опоненти попереджають про ризики для безпеки, адже детальна інформація про передані ракети, системи, боєприпаси чи інше обладнання може дати Росії додаткове уявлення про українські можливості та запаси союзників.

    Наразі невідомо, коли саме польське Міноборони оприлюднить повний перелік допомоги і наскільки детальним він буде. Відомство заявляє, що процедура має пройти відповідно до вимог законодавства, а чутливі дані, які можуть зашкодити безпеці держави, мають бути захищені.

    Втім, сама заява про розсекречення вже спричинила гучний політичний конфлікт у Варшаві. Канцелярія Навроцького наполягає, що допомога Україні не повинна перетворюватися на інструмент політичної боротьби, тоді як уряд Туска заявляє про необхідність прозорості та відповідальності перед суспільством.

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.

  • Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш провів зустріч із керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим, під час якої обговорювалися не лише питання безпеки та двосторонньої співпраці, а й одна з найчутливіших тем у відносинах між Києвом і Варшавою — історична пам’ять та ставлення до діяльності Української повстанської армії. За підсумками переговорів польський міністр заявив, що Польща очікує від України врахування позиції Варшави щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви на честь Героїв УПА.

    Про зустріч Косіняк-Камиш повідомив у соціальній мережі Х. Польський урядовець наголосив, що його країна залишається одним із найближчих союзників України у протистоянні російській агресії та підтримує українську державу в питаннях оборони, безпеки та європейської інтеграції. Водночас він підкреслив, що навіть між партнерами повинна існувати можливість відкрито обговорювати складні історичні питання, які мають особливе значення для обох народів.

    За словами глави польського оборонного відомства, Польща та Україна сьогодні пов’язані спільними інтересами у сфері безпеки, адже обидві держави розглядають Росію як головну загрозу для стабільності регіону. Однак, на його переконання, стратегічне партнерство не означає замовчування суперечливих сторінок минулого. Саме тому під час зустрічі з Будановим він окремо порушив тему присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви, пов’язаної з Українською повстанською армією.

    Косіняк-Камиш заявив, що доніс до української сторони позицію Варшави та очікування польського суспільства щодо цього рішення. Він наголосив, що для Польщі питання пам’яті про жертв Волинської трагедії залишається принциповим і не може бути предметом політичних компромісів. Саме тому його заява після переговорів була доволі жорсткою.

    «Пам’ять про жертв Волинської трагедії не підлягає обговоренню. Є межі, які не можна перетинати», — заявив глава Міноборони Польщі.

    Його слова стали продовженням дискусії, яка розгорнулася між Києвом і Варшавою після рішення щодо найменування одного з українських військових підрозділів. Польська сторона розцінила цей крок як такий, що може викликати негативну реакцію серед значної частини польського суспільства через історичні асоціації з подіями Другої світової війни та Волинською трагедією.

    Напередодні зустрічі Косіняка-Камиша з Будановим це питання вже обговорювалося на дипломатичному рівні. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький також провів переговори з очільником української воєнної розвідки. Головною темою розмови стала саме ситуація навколо підрозділу Сил спеціальних операцій та реакція польської сторони на рішення про присвоєння йому назви, пов’язаної з УПА.

    Польська влада останніми роками неодноразово наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається одним із ключових у двосторонніх відносинах. У Варшаві переконані, що події на Волині під час Другої світової війни мають отримати належну оцінку та залишатися предметом відкритого діалогу між державами. Саме тому будь-які рішення щодо вшанування історичних постатей або організацій, які в Польщі пов’язують із трагічними подіями того періоду, викликають гостру реакцію серед політиків та громадськості.

    Владислав Косіняк-Камиш раніше вже звертався до президента України Володимира Зеленського із закликом переглянути рішення щодо присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій імені Героїв УПА. Польський міністр наголошував, що такий крок може негативно вплинути на суспільне сприйняття українсько-польських відносин у Польщі, попри високий рівень підтримки України з боку польської держави та польського народу.

    Ситуація розгортається на тлі загалом тісної співпраці між Києвом і Варшавою. З початку повномасштабного російського вторгнення Польща стала одним із головних союзників України, надавши масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу. Через польську територію проходить значна частина міжнародної військової та гуманітарної підтримки для України, а польська влада послідовно виступає за посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення східного флангу НАТО.

    Попри це, історичні суперечки періодично повертаються до порядку денного двосторонніх відносин. Експерти зазначають, що питання Волинської трагедії та оцінки діяльності УПА залишаються одними з найскладніших тем у діалозі між двома країнами. Водночас і Київ, і Варшава неодноразово заявляли про готовність продовжувати історичний діалог, не дозволяючи суперечкам минулого зруйнувати стратегічне партнерство, сформоване на тлі сучасних безпекових викликів.

    Наразі українська сторона офіційно не повідомляла про намір змінювати або переглядати рішення щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас останні контакти між представниками двох держав свідчать про те, що тема залишається предметом активних консультацій на високому рівні.

    Заява Косіняка-Камиша вкотре продемонструвала, що навіть за умов безпрецедентно тісної співпраці між Україною та Польщею питання історичної пам’яті продовжують відігравати важливу роль у двосторонніх відносинах. При цьому обидві сторони наголошують на важливості збереження партнерства та спільної роботи над безпекою регіону в умовах триваючої війни Росії проти України.

  • Саміт НАТО в Гаазі: чи отримає Україна запрошення на вступ до Альянсу у 2025 році?

    Саміт НАТО в Гаазі: чи отримає Україна запрошення на вступ до Альянсу у 2025 році?

    У червні 2025 року у Гаазі відбудеться черговий саміт НАТО, який стане важливим етапом у вирішенні питання розширення Альянсу.

    Проте, за попередніми оцінками аналітиків та дипломатичних джерел, Україна навряд чи отримає запрошення на вступ до НАТО на цьому заході. Це питання залишається предметом численних дискусій як у внутрішньополітичних колах України, так і серед членів Альянсу.

    Про це заявив в ефірі телеканала TVN24 глава Міноборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш.

    «Ніщо не говорить про те, що на найближчому саміті НАТО в Гаазі це запрошення буде», – зазначив міністр.

    За його словами, «приєднанню України до НАТО в цей момент» противляться не тільки США, а й деякі сусіди Польщі.