Daypolitico

Позначка: Міноборони РФ

  • «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    Російська система військових звітів зіткнулася з незвичайною для себе хвилею критики зсередини провоєнного інформаційного середовища. Причиною стали повідомлення Міноборони РФ про «успіхи» на Лиманському напрямку та у Святогірську, які суперечать підтвердженим даним про розташування лінії фронту. Російські Z-канали, які традиційно підтримують війну проти України, почали відкрито ставити під сумнів офіційні зведення та говорити про «приписки» у доповідях командування.

    Проблема особливо помітна на прикладі Святогірська.

    1 вересня Володимир Путін на пресконференції після міжнародної зустрічі заявив, що російські війська нібито взяли під контроль 14 українських населених пунктів, серед яких назвав Козачу Лопань на Харківщині та Святогірськ на Донеччині. Він також стверджував, що Святогірськ нібито захопили напередодні.

    Однак уже через кілька днів з’явилися прямі свідчення, які цьому суперечили.

    7 вересня командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, опублікував відеозвернення безпосередньо з центру Святогірська на тлі Свято-Успенської Святогірської лаври. Він заявив, що місто контролює 60-та механізована бригада корпусу й що Святогірськ фактично є тиловою зоною українського угруповання.

    Це означає, що заява про захоплення міста не відповідала підтвердженій на місцевості ситуації.

    Міноборони РФ продовжило писати про Святогірськ

    Ситуація стала ще дивнішою в середині вересня, коли у російських військових повідомленнях знову почали з’являтися формулювання про бойові дії у Святогірську та поблизу нього.

    Саме це викликало різку реакцію частини російських провоєнних каналів. Вони звертали увагу, що якщо російське керівництво вже оголосило місто захопленим, незрозуміло, чому пізніше офіційні зведення знову описують там «зачистку».

    Деякі Z-блогери прямо називали такі повідомлення такими, що «не б’ються з реальністю», і припускали, що проблема виникає через систему доповідей знизу догори, коли командири можуть завищувати результати своїх підрозділів.

    Це є оцінкою самих російських провоєнних авторів, але вона показова тим, що критика походить не від української сторони, а від людей, які загалом підтримують вторгнення Росії.

    Путін говорив і про Козачу Лопань

    Подібні питання виникли й після заяви Путіна щодо Козачої Лопані.

    1 вересня він включив населений пункт до переліку нібито захоплених російськими військами. Однак уже 5 вересня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що російські підрозділи лише атакували в напрямку Козачої Лопані поряд з іншими населеними пунктами Харківщини. Таке формулювання не відповідає твердженню про встановлений російський контроль.

    Kyiv Post також окремо перевіряв вересневі заяви Путіна щодо Святогірська, Козачої Лопані та нібито масштабного оточення українських військ і вказував на розбіжності між словами російського президента та доступними даними про фронт.

    А Україна тим часом пішла вперед біля Лимана

    Ще гостріший контраст із російськими заявами створили результати української наступальної операції «Вівальді».

    20 вересня Третій армійський корпус офіційно повідомив, що під час другого етапу операції Сили оборони звільнили Шандриголове та Дерилове, а також встановили повний контроль над Дробишевим.

    За даними корпусу, за два етапи українські сили повернули під контроль 125 км² території, з яких 50 км² були безпосередньо деокуповані. Російські втрати за цей період корпус оцінює більш ніж у 3000 військовослужбовців.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    У матеріалі йдеться, що під час другого етапу «Вівальді» українські війська повернули ще близько 40 км² і продовжили тиснути на підрозділи одразу трьох російських армій.

    Ще 15 вересня «Ненька інфо» повідомляла про перший публічно оголошений етап операції, коли корпус заявив про звільнення Середнього та зачистку приблизно 75 км² території.

    «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    Таким чином, поки російські офіційні зведення описували просування в районі Святогірська і Лимана, українське командування повідомляло про повернення під контроль територій саме на цьому напрямку.

    Звідки береться така різниця в повідомленнях

    Одне з можливих пояснень дав речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов. За його оцінкою, російські командири могли мати визначені строки щодо просування до кінця літа, після чого окремі підрозділи звітували про виконання поставлених завдань незалежно від фактичного стану справ.

    Подібні проблеми у російській системі військової звітності обговорювалися й раніше. Російські провоєнні автори неодноразово скаржилися на так зване «взяття населених пунктів у кредит» — коли Міноборони РФ оголошує про контроль над селом або містом раніше, ніж російські війська реально завершили бої за нього.

    Але історія зі Святогірськом вирізняється масштабом розбіжності: йдеться не про кілька вулиць у сірій зоні, а про місто, в якому український командир через кілька днів після заяви Путіна відкрито записав відео.

    Це не перший випадок із суперечливими заявами Путіна

    Раніше «Ненька інфо» вже перевіряла заяви президента РФ про ситуацію на фронті й знаходила суттєві розбіжності з доступними даними.

    У червні Путін, наприклад, говорив про українське угруповання на «лівому березі річки Старий Оскіл». Проблема полягала в тому, що річки з такою назвою в цьому районі взагалі немає.

    Путін осоромився на весь світ: «оточив» ЗСУ на річці, якої не існує

    Інший матеріал «Ненька інфо» аналізував ширший набір заяв російського керівника про перебіг війни. Тоді низка його тверджень також не збігалася з даними незалежних аналітиків.

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Чому історія зі Святогірськом показова

    У воєнних умовах інформацію про конкретну ділянку фронту необхідно оцінювати обережно: оперативна ситуація може швидко змінюватися, а обидві сторони обмежують частину військових даних.

    Однак із Святогірськом є кілька фактів, які можна зіставити.

    Путін 1 вересня заявив про захоплення міста. 7 вересня командир українського корпусу публічно перебував у самому Святогірську і заявляв про його контроль ЗСУ. А 20 вересня Третій корпус повідомив не про російське просування в цьому районі, а, навпаки, про українські успіхи в межах «Вівальді».

    Саме тому суперечка вже вийшла за межі українсько-російської інформаційної війни. Офіційні повідомлення Москви почали відкрито критикувати навіть провоєнні російські канали.

    І це, мабуть, найпоказовіший елемент історії: необґрунтованість окремих заяв російського військового керівництва стала настільки очевидною, що публічно про неї заговорила частина власної Z-аудиторії Кремля.

  • У Росії чоловіків почали забирати просто з вулиць

    У Росії чоловіків почали забирати просто з вулиць

    У російському Омську повідомляють про випадок, який може свідчити про посилення практики примусового залучення чоловіків до військової служби. За даними «Омского гражданского объединения», затриманих під час вуличних рейдів можуть доставляти до пунктів відбору, де на них чинять тиск із метою змусити підписати контракт із Міністерством оборони Росії.

    Як стверджують представники організації, один із таких випадків стався нещодавно з 31-річним жителем Омська. Чоловіка нібито затримали просто на вулиці, коли він пив пиво. Після затримання його доставили до пункту відбору «Сириус-55», який використовується в Омську для оформлення громадян на військову службу за контрактом. Існування цього пункту та його функціонування як центру набору підтверджується російськими регіональними джерелами.

    За словами родичів затриманого, перебуваючи у пункті відбору, чоловік зазнав психологічного тиску, після чого погодився підписати контракт із російським Міноборони. Водночас близькі наполягають, що він не планував добровільно укладати такий контракт. Після цього родичі звернулися до прокуратури, однак, за їхніми словами, там попросили надати додаткові документи та звернутися повторно.

    Саме обставини цього випадку наразі залишаються повідомленням правозахисників і не мають незалежного підтвердження з боку російських державних органів. Водночас інформація вписується у ширший контекст повідомлень про використання затримань та адміністративного тиску для пошуку нових контрактників для російської армії.

    Йдеться, зокрема, про рейди, під час яких поліція та представники військових структур перевіряють чоловіків призовного або військовозобов’язаного віку. Формально такі заходи можуть пояснюватися необхідністю перевірки військового обліку чи пошуку людей, які порушують відповідні правила. Однак правозахисні проєкти повідомляють, що в окремих випадках після затримань чоловіків доставляють до військкоматів або пунктів відбору, де їм пропонують укласти контракт із Міноборони РФ.

    За даними правозахисного проєкту «Идите лесом», у Росії влітку 2026 року кількість подібних випадків помітно зросла. Як повідомляло «Агентство», лише за першу половину липня правозахисники зафіксували щонайменше 37 випадків затримання чоловіків, яких, за їхніми даними, намагалися змусити підписати контракти з Міністерством оборони Росії. Для порівняння, за весь червень таких випадків було щонайменше 27. Загалом від початку літа проєкт отримав інформацію про 64 чоловіків, яких намагалися примусити до укладення контракту.

    Правозахисники стверджують, що географія таких випадків поступово розширюється. Повідомлення надходять із різних регіонів Росії, а серед способів тиску називають затримання на вулицях, перевірки документів, доставлення до військових установ, візити представників державних структур додому або на роботу та тиск на людей, які перебувають у складному фінансовому чи юридичному становищі.

    Окремо повідомляється про випадки, коли увагу силовиків привертають чоловіки з боргами, судимостями або іншими проблемами із законом. За даними правозахисників, такі категорії населення можуть бути особливо вразливими до тиску, оскільки їм можуть пропонувати уникнути певних проблем в обмін на підписання контракту.

    Подібні повідомлення вже надходили з Пензи. Там правозахисники також розповідали про затримання чоловіків на вулицях і спроби змусити їх укласти контракти з Міноборони РФ. Російська влада при цьому визнавала проведення вуличних рейдів для пошуку військовозобов’язаних, але заперечувала, що ці заходи є частиною мобілізації. Водночас правозахисні організації пов’язують такі рейди саме з проблемами російської влади із залученням достатньої кількості людей до контрактної служби.

    Пункт «Сириус-55», куди, за повідомленням «Омского гражданского объединения», доставили 31-річного чоловіка, є одним із центрів, через які в Омській області організований набір на військову службу за контрактом. Російські джерела прямо вказують, що там оформлюють документи для кандидатів, проводять медичний огляд та професійний відбір.

    Таким чином, описаний випадок важливий не лише через історію конкретного чоловіка. Він демонструє можливу зміну підходів до комплектування російської армії, коли замість очікування добровольців державні структури дедалі активніше використовують адміністративний та силовий тиск. Якщо повідомлення правозахисників підтверджуватимуться, це може свідчити про зростання проблем із добровільним набором до російської армії.

    Раніше «Идите лесом» також повідомляв про випадки, коли російських військовослужбовців та строковиків схиляли до підписання контрактів під різними приводами. Зокрема, людям могли пропонувати контракт як нібито безпечнішу або тимчасову альтернативу, обіцяти службу в тилу чи роботу з безпілотними системами. Правозахисники заявляють, що після підписання документів люди могли опинятися у військових частинах і зрештою бути відправленими на війну проти України.

    На цьому тлі випадки затримання чоловіків просто на вулиці набувають особливого значення. Вони можуть бути частиною ширшої кампанії російської влади з пошуку нових військовослужбовців без формального оголошення нової хвилі мобілізації. Водночас твердження про те, що такі рейди є безпосередньою підготовкою до масштабної мобілізації, наразі залишаються оцінками та не мають достатнього незалежного підтвердження.

  • Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Глава Кремля Володимир Путін підписав федеральний закон, який суттєво змінює правила укладання контрактів із Міністерством оборони РФ. Документ уточнює перелік статей Кримінального кодексу Росії, за якими наявність судимості або перебування під слідством більше не перешкоджатиме громадянам вступати на військову службу та вирушати на фронт.

    Відповідний закон уже опубліковано на офіційному російському порталі правової інформації, після чого він набрав чинності.

    Згідно з новими нормами, зі списку злочинів, які раніше унеможливлювали підписання контракту з Міноборони РФ, виключили правопорушення малої та середньої тяжкості. Також обмеження зняли для окремих злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї та вибухових речовин, порушенням правил безпеки, а також для низки військових і транспортних злочинів.

    Водночас заборона на проходження військової служби за контрактом зберігається для осіб, яких засуджено або щодо яких триває слідство за особливо тяжкими статтями. Йдеться, зокрема, про педофілію, терористичну діяльність, державну зраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших злочинів проти державної безпеки й громадського порядку.

    Експерти звертають увагу, що зміни можуть бути пов’язані з необхідністю Кремля розширити коло потенційних кандидатів для поповнення особового складу російської армії. На тлі тривалої війни проти України влада РФ продовжує шукати нові джерела комплектування військ, зокрема шляхом пом’якшення обмежень для окремих категорій громадян із кримінальним минулим.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що в Росії спостерігаються дедалі очевидніші ознаки посилення мобілізаційної підготовки. Одним із головних сигналів називають уповільнення темпів набору добровольців за контрактом, через що російська влада змушена застосовувати додаткові механізми залучення людей до війська.

    Крім того, останнім часом у Росії різко збільшилася кількість вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку, що також може свідчити про підготовку до масштабнішого поповнення армії.

    За даними української сторони, російські силові структури дедалі частіше використовують примусові методи для відправлення чоловіків на фронт. Повідомляється про випадки фізичного насильства, психологічного тиску та навіть фальсифікації кримінальних справ, щоб змусити людей підписувати контракти.

    Водночас, за оцінками представників американської розвідки, такі жорсткі заходи дозволили лише частково компенсувати втрати особового складу російської армії. Попри це, наявного поповнення наразі недостатньо для досягнення масштабних оперативних проривів на лінії фронту.

  • Росія підвищує “ціну контракту”: регіони змушують платити мільйони за нових військових

    Росія підвищує “ціну контракту”: регіони змушують платити мільйони за нових військових

    Влада Росії продовжує стимулювати набір контрактників до армії, змушуючи регіони збільшувати одноразові виплати за підписання контрактів із Міністерством оборони. При цьому багато суб’єктів РФ уже стикаються з гострими бюджетними проблемами, однак Кремль вимагає спрямовувати дедалі більше коштів саме на поповнення війська.

    Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.

    У Центрі зазначають, що попри погіршення фінансового становища російських регіонів федеральна влада фактично змушує місцеві адміністрації брати участь у так званому “аукціоні смерті”, постійно підвищуючи розмір виплат громадянам за укладення контракту з Міноборони РФ.

    За даними ЦПД, найбільші виплати наразі пропонують у Ханти-Мансійському автономному окрузі, де новобранцям обіцяють до 4,1 млн рублів. Аналогічні суми пропонують і в Дагестані — від 3,6 до 4,1 млн рублів. У Карачаєво-Черкесії за контракт готові виплатити 3,1 млн рублів, тоді як у Смоленській області розмір одноразової винагороди становить близько 2,1 млн рублів.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що зростання виплат свідчить про дедалі гостріший дефіцит охочих вступати до російської армії. Через нестачу добровольців у деяких регіонах Росії навіть запровадили фінансові бонуси для осіб, які залучають нових контрактників до війська.

    За оцінкою ЦПД, після значних втрат російської армії у війні проти України кількість громадян, готових добровільно підписувати контракти, помітно скоротилася. Саме тому Кремль змушений компенсувати небажання росіян воювати дедалі більшими грошовими виплатами.

    Водночас така політика створює серйозний тиск на місцеві бюджети. У Центрі зазначають, що для фінансування контрактних виплат регіональна влада вимушена скорочувати або відкладати фінансування інших важливих напрямків. Йдеться насамперед про соціальні програми, розвиток освіти, систему охорони здоров’я, а також ремонт і модернізацію інфраструктури.

    У ЦПД вважають, що подібна практика матиме довгострокові негативні наслідки для самої Росії. Постійне вилучення коштів із регіональних бюджетів на військові потреби, поєднане зі значними людськими втратами на фронті, сприятиме поглибленню економічної кризи та демографічних проблем, які з часом можуть стати незворотними.

    Про фінансові труднощі Росії свідчать і останні рішення російської влади. Наприкінці липня в РФ вкотре заявили про пріоритетність фінансування військових витрат, визнавши водночас, що коштів для забезпечення всіх потреб бюджету бракує.

    Крім того, раніше повідомлялося про різке зростання попиту на оренду та купівлю житла серед громадян Росії у Вірменії. За оцінками експертів, ця тенденція нагадує хвилю виїзду росіян восени 2022 року після оголошення Кремлем “часткової мобілізації”, що може свідчити про побоювання населення щодо нових етапів набору до армії.

  • Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Російський правитель Володимир Путін утретє від початку 2026 року збільшив штатну чисельність Збройних сил Росії. Відповідно до нового указу, загальний штат російської армії становитиме 2 мільйони 426 тисяч 130 осіб, із яких 1 мільйон 535 тисяч — безпосередньо військовослужбовці. Документ набере чинності 1 серпня.

    Указ, підписаний 27 липня, оприлюднили на офіційному російському порталі правової інформації. Він передбачає внесення змін до попереднього рішення Путіна від 12 червня 2026 року, яким чисельність армії РФ уже збільшували до 2 мільйонів 399 тисяч 130 штатних одиниць, зокрема до 1 мільйона 510 тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, за півтора місяця кількість військовослужбовців у штатній структурі російської армії зросла ще на 25 тисяч осіб. Загальний штат збільшився на 27 тисяч одиниць. Різниця між цими показниками пояснюється тим, що до загальної чисельності Збройних сил входять не лише військові, а й цивільний персонал, працівники адміністративних, медичних, технічних та інших служб.

    У Кремлі пояснили нове розширення створенням у складі Збройних сил РФ військово-будівельних підрозділів. Російські медіа зазначають, що подібні формування існували раніше, однак були розформовані у 2006 році. Тепер їх фактично відновлюють у структурі армії, що потребує додаткового особового складу та змін у системі управління.

    Військово-будівельні підрозділи можуть залучатися до зведення й відновлення військової інфраструктури, обладнання позицій, будівництва доріг, складів, казарм, укріплень, аеродромів та інших об’єктів. Водночас у самому указі не розкривається, де саме вони працюватимуть, скільки окремих частин планують сформувати та які завдання їм визначать.

    Окремо Путін встановив граничну чисельність центрального апарату Міністерства оборони РФ на рівні 13 400 штатних одиниць без урахування персоналу, який забезпечує охорону та обслуговування будівель. Із цієї кількості 4 930 посад відведено федеральним державним цивільним службовцям. Це може свідчити не лише про формування нових будівельних частин, а й про розширення адміністративного апарату для управління ними.

    Нове рішення стало вже третім збільшенням штатної чисельності Збройних сил Росії від початку 2026 року. У березні Путін встановив загальну чисельність війська на рівні 2 мільйонів 391 тисячі 770 осіб, серед яких було 1 мільйон 502 тисячі 640 військовослужбовців. Порівняно з попереднім показником кількість військових тоді збільшили на 2 640 осіб.

    Наступне збільшення відбулося 12 червня. Загальний штат армії РФ зріс до 2 мільйонів 399 тисяч 130 осіб, а кількість військовослужбовців — до 1 мільйона 510 тисяч. Тоді військову складову збільшили ще на 7 360 осіб. Причини цього рішення в тексті указу детально не пояснювали.

    Після липневого указу сукупне збільшення від початку року становить 32 360 військовослужбовців. Якщо враховувати загальну штатну чисельність, зростання з березня становить понад 34 тисячі одиниць.

    Водночас збільшення штатного ліміту не означає, що всі нові посади вже заповнені. Указ визначає максимальну структуру армії, яку Міноборони РФ отримує право комплектувати. Реальна чисельність військових може бути меншою через втрати у війні проти України, нестачу контрактників, звільнення зі служби та проблеми з набором особового складу.

    Російська влада намагається поповнювати військо переважно за рахунок контрактників, пропонуючи їм значні одноразові виплати та регіональні надбавки. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв наприкінці квітня заявляв, що від початку 2026 року контракти з російською армією нібито підписали 127 тисяч людей, а ще близько 10 тисяч вступили до так званих добровольчих формувань. Перевірити ці дані з незалежних джерел неможливо.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін збільшував штатну чисельність Збройних сил уже шість разів. Поступове нарощування відбувається на тлі значних російських втрат, розширення сухопутних військ, створення нових армійських корпусів, дивізій та військових округів, а також прагнення Кремля забезпечити тривале ведення війни.

    Саме по собі липневе рішення не є оголошенням нової хвилі мобілізації. Указ не містить положень про призов громадян із запасу, не визначає мобілізаційних квот і не встановлює механізму заповнення додаткових 25 тисяч військових посад. Комплектувати їх можуть контрактниками, строковиками, чинними військовими, переведеними до нових підрозділів, або особовим складом, який раніше формально перебував в інших структурах.

    Водночас збільшення штатної чисельності створює юридичну та фінансову основу для подальшого набору людей. Уряд РФ має передбачити Міністерству оборони додаткове фінансування на грошове забезпечення, харчування, форму, проживання, техніку та утримання нових формувань.

    На тлі нового указу в Україні також звертають увагу на заяви про можливі подальші мобілізаційні рішення Кремля. Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що російське керівництво може розглядати масштабний призов після виборів до Державної думи та намагатися залучити від 300 до 500 тисяч осіб. Офіційно Москва таких планів не підтверджувала, тому наразі йдеться про оцінку української сторони, а не про оголошене рішення.

    Отже, новий указ Путіна передусім закріплює відновлення військово-будівельних формувань і збільшує дозволену кількість військовослужбовців на 25 тисяч. Проте це рішення вписується у ширшу тенденцію: Росія продовжує розширювати військову структуру, збільшувати витрати на армію та готувати кадрову й інфраструктурну базу для тривалого протистояння.

  • Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль продовжує формувати правові та організаційні умови для можливої нової мобілізації, а також готується до потенційного невдоволення всередині країни, яке може супроводжувати такі рішення. На це вказують останні законодавчі ініціативи російської влади та зміни у сфері внутрішньої безпеки. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

    Одним із кроків у цьому напрямку стало рішення Державної думи Росії, яка 22 липня ухвалила законопроєкт, що розширює коло громадян, які можуть укладати контракти з Міністерством оборони РФ під час формальних періодів мобілізації. Документ дозволяє проходити військову службу за контрактом навіть особам із непогашеною судимістю, зокрема за тяжкі злочини, пов’язані з контрабандою наркотичних речовин або участю в організованих злочинних угрупованнях.

    Заступник міністра оборони Росії та начальник Головного військово-політичного управління генерал армії Віктор Горємикін заявив, що ухвалений закон має збільшити кількість громадян, які можуть бути залучені до військової служби, та полегшити комплектування армії для продовження війни проти України у 2026 році.

    Ще одним сигналом аналітики називають дії Росгвардії. 21 липня відомство оприлюднило проєкт поправок до нормативних документів, які розширюють правила цивільної оборони. Офіційно зміни пояснюють необхідністю захисту населення від невизначених загроз під час мобілізації, воєнного стану та в умовах війни. Водночас в ISW вважають, що ці зміни можуть свідчити про підготовку влади до можливих внутрішніх протестів або інших проявів суспільного невдоволення.

    Аналітики також нагадують, що ще у листопаді 2025 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє направляти резервістів до зон бойових дій без офіційного оголошення мобілізації. На думку експертів, цей механізм може використовуватися для проведення прихованих або поетапних призовів без формального запровадження загальної мобілізації.

    У ISW зазначають, що сукупність цих рішень свідчить про системну підготовку Кремля до різних сценаріїв розвитку подій. З одного боку, російська влада створює законодавчу базу для можливого оголошення формальної мобілізації чи навіть воєнного стану на території країни. З іншого — посилює інструменти контролю за внутрішньою ситуацією, враховуючи, що нова мобілізація може викликати негативну реакцію серед населення.

    Водночас аналітики підкреслюють, що остаточне рішення про оголошення мобілізації значною мірою залежить особисто від Володимира Путіна. За оцінкою ISW, російський президент ухвалюватиме таке рішення, виходячи зі свого бачення ситуації на фронті, потреб армії та рівня внутрішньої політичної стабільності. Наразі немає підтверджень того, що Кремль уже визначив конкретні терміни або формат нової мобілізаційної кампанії.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що Росія може восени розпочати масштабну мобілізацію, під час якої планують залучити понад 500 тисяч осіб, частину з яких можуть одразу направити на війну проти України. Президент України Володимир Зеленський також припускав, що після завершення виборчої кампанії до Державної думи російська влада може вдатися до нового етапу мобілізації, щоб скоротити витрати на залучення контрактників.

    Своєю чергою, Головне управління розвідки Міністерства оборони України раніше повідомляло про ознаки прихованої підготовки Росії до масштабнішої мобілізації, зазначаючи, що Кремль уникає публічних заяв через побоювання негативної реакції суспільства. Також надходила інформація про те, що регіональна влада Росії вимагає від підприємств забезпечувати набір людей до армії або сплачувати компенсації за невиконання встановлених планів.

  • У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії готують нове розширення категорій засуджених, яких можна буде залучати до війни проти України. До Державної думи внесли пакет законопроєктів, що передбачає скасування низки обмежень для осіб із судимістю, які бажають укласти контракт із Міністерством оборони РФ. Таким чином російська влада прагне збільшити резерви для поповнення окупаційної армії на тлі тривалих бойових дій та значних втрат. Про це повідомляє The Moscow Times.

    Згідно із законодавчими ініціативами, із переліку злочинів, які раніше унеможливлювали проходження військової служби за контрактом, пропонують виключити ще низку статей Кримінального кодексу РФ. Якщо документ буде ухвалений, судимість за окремі тяжкі злочини більше не стане перешкодою для відправлення на фронт.

    Як зазначає видання, законопроєкт уже зареєстрований в електронній базі нижньої палати російського парламенту. Його автори фактично пропонують розширити практику залучення ув’язнених до війни, яку Росія активно використовує з перших років повномасштабного вторгнення. На думку аналітиків, причиною таких змін є поступове вичерпання ресурсу засуджених, яких раніше масово вербували до приватної військової компанії “Вагнер”, а згодом — безпосередньо до лав Міністерства оборони РФ.

    Нові правила можуть дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду готівки та стратегічно важливих товарів, участь у збройних бандформуваннях, втручання в роботу критичної інфраструктури, зокрема хакерські атаки, а також за порушення правил промислової безпеки. Крім того, до переліку потрапили статті, пов’язані з незаконним поводженням із ядерними матеріалами, їхнім розкраданням, організацією незаконної міграції та навіть втратою документів, що містять державну таємницю.

    Окремий блок законодавчих змін стосується злочинів, пов’язаних із наркотиками. Уряд РФ пропонує дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду наркотичних засобів за статтею 229.1 Кримінального кодексу РФ. Йдеться про кілька частин цієї статті, що охоплюють тяжкі злочини у сфері незаконного обігу наркотиків.

    The Moscow Times також звертає увагу на те, що статті, пов’язані з наркотиками, нерідко використовуються російськими правоохоронними органами як інструмент тиску. Правозахисники неодноразово повідомляли про випадки, коли кримінальні справи за такими статтями порушувалися щодо опозиційних активістів або громадян за сумнівних обставин. У таких випадках перспектива укласти контракт із Міноборони може фактично ставати альтернативою відбуванню покарання.

    Практика вербування ув’язнених для участі у війні проти України розпочалася ще у 2022 році, коли цим активно займалася ПВК “Вагнер”. Після цього механізм був фактично інтегрований у державну систему. Уже в листопаді 2022 року російська влада дозволила залучати до служби засуджених за низку тяжких злочинів, зокрема вбивства, розбої та пограбування. У червні 2023 року законодавство розширили, дозволивши укладати контракти не лише особам із вироками, а й тим, хто перебуває під слідством. Пізніше така можливість поширилася навіть на обвинувачених, чиї кримінальні справи ще розглядаються судами.

    На думку експертів, нові законодавчі зміни можуть свідчити про зростаючу потребу російської армії у поповненні особового складу. Раніше повідомлялося, що в Росії триває прихована підготовка до нової хвилі мобілізації після завершення виборчого циклу. Крім того, у низці російських регіонів місцева влада вже вимагає від підприємств забезпечувати набір працівників для війська або сплачувати компенсаційні внески. Новий законопроєкт може стати ще одним інструментом, який дозволить Кремлю підтримувати чисельність окупаційних військ без оголошення відкритої загальної мобілізації.

  • Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    У Кремлі відреагували на пропозицію президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним у Костянтинівці Донецької області. Москва заявила, що Путін нібито готовий до переговорів із главою української держави, однак лише на території Росії – у Москві. При цьому російська влада знову повторила неправдиві твердження про те, що Костянтинівка перебуває під контролем російської армії, хоча цю інформацію вже офіційно спростували українська влада, Генеральний штаб Збройних сил України та дані незалежних карт бойових дій.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю російському виданню “Комсомольська правда”.

    Коментуючи пропозицію Володимира Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці, Дмитро Пєсков заявив, що Кремль розцінює її як нібито готовність українського президента приїхати до Російської Федерації. За словами представника Кремля, якщо Зеленський дійсно має намір провести особисту зустріч із Путіним, то вона повинна відбутися у Москві.

    Пєсков наголосив, що Володимир Путін уже раніше говорив про свою готовність прийняти президента України у російській столиці. Водночас він додав, що така зустріч стане можливою лише тоді, коли, за твердженням Кремля, український лідер буде готовий ухвалювати “важливі відповідальні рішення”. Які саме рішення має на увазі Москва, речник російського президента не уточнив, лише заявив, що їхній зміст нібито “добре відомий” українській стороні.

    Окремо Пєсков повторив тезу російської пропаганди про те, що Костянтинівка нібито вже перебуває під повним контролем російських військ. Саме на цьому твердженні він побудував свою відповідь на ініціативу Зеленського. Водночас жодних доказів цього Кремль не навів.

    Заява Пєскова стала продовженням інформаційної кампанії, яку розпочав сам Володимир Путін. Напередодні російський диктатор заявив, що армія РФ нібито встановила повний контроль над Костянтинівкою. Ця інформація швидко поширилася російськими державними медіа, однак уже невдовзі була спростована українською стороною.

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на слова Путіна, назвавши їх черговою брехнею. Він наголосив, що напередодні Дня незалежності США російський лідер свідомо намагався ввести в оману світову спільноту та президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, поширюючи неправдиві заяви про ситуацію на фронті.

    У відповідь Зеленський запропонував Путіну провести особисту зустріч саме у Костянтинівці. Президент України заявив, що якщо місто справді перебуває під контролем Росії, як це стверджує Кремль, то російському диктатору не повинно бути складно приїхати туди для переговорів та пошуку дипломатичних шляхів завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив глава держави.

    Офіційний Київ наголошує, що місто продовжує перебувати під контролем українських Сил оборони. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно спростував заяву Кремля про нібито окупацію Костянтинівки та підкреслив, що російські війська не захопили населений пункт.

    Таку ж інформацію підтверджують дані українського аналітичного проєкту DeepState. Згідно з актуальними картами бойових дій, російські війська продовжують наступальні дії поблизу Костянтинівки, однак самого міста не контролюють. Бої тривають на підступах до населеного пункту, а українські військові утримують свої позиції.

    Попри офіційні спростування, Міністерство оборони Росії продовжує поширювати інформацію про нібито “звільнення” міста. Більше того, російське оборонне відомство виступило з пропозицією тимчасово припинити бойові дії у районі Костянтинівки для проведення так званої “гуманітарної акції” з передачі тіл загиблих військовослужбовців.

    У Міноборони РФ заявили, що готові призупинити вогонь на визначений час і очікують від української сторони відповіді щодо цієї пропозиції. Водночас у Києві неодноразово заявляли, що Росія регулярно використовує подібні гуманітарні ініціативи як інструмент інформаційного впливу та спробу сформувати вигідний для себе міжнародний порядок денний.

    Останні заяви Кремля пролунали на тлі інтенсивних бойових дій на Донеччині, де Костянтинівка залишається одним із ключових логістичних і оборонних центрів українських військ. Місто має важливе стратегічне значення для оборони Краматорсько-Слов’янської агломерації, тому навколо нього тривають активні бої та інформаційне протистояння.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що російське керівництво систематично оголошує про “захоплення” українських населених пунктів ще до фактичного встановлення над ними контролю. Подібні заяви використовуються як елемент інформаційно-психологічної війни, покликаний створити враження успішного наступу російської армії та посилити політичний тиск на Україну й її міжнародних партнерів.

    На цьому тлі пропозиція Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці стала своєрідною відповіддю на заяви Кремля. Український президент фактично поставив під сумнів достовірність слів Путіна та запропонував російському лідеру особисто підтвердити свої твердження. У відповідь Москва відмовилася від такого сценарію та знову наполягла, що можливі переговори можуть відбутися лише на території Росії, у Кремлі.

  • РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    Міністерство оборони Росії заявило про готовність тимчасово припинити бойові дії в районі Костянтинівки Донецької області для проведення так званої гуманітарної акції з передачі тіл загиблих військовослужбовців. Водночас ця ініціатива пролунала на тлі заяв Кремля про нібито повне захоплення міста, які вже були офіційно спростовані Генеральним штабом Збройних сил України та не підтверджуються даними незалежних карт бойових дій.

    Про це повідомляють російські засоби масової інформації.

    У російському оборонному відомстві заявили, що у зв’язку з нібито встановленням повного контролю над Костянтинівкою Москва готова провести гуманітарну операцію, яка передбачає передачу тіл загиблих військових українській стороні. У Міноборони РФ стверджують, що задля цього пропонують тимчасово припинити обстріли та бойові дії в районі міста.

    “У зв’язку зі звільненням російськими військами міста Костянтинівка та встановленням над ним повного нашого контролю російська сторона готова провести гуманітарну акцію”, – заявили у відомстві.

    За версією російської сторони, режим припинення вогню має діяти 6 липня з 12:00 до 18:00. Саме у цей проміжок часу, як заявляють у Москві, планується провести передачу тіл загиблих військовослужбовців. Росія також повідомила, що очікує офіційної відповіді України щодо цієї пропозиції до 12:00 5 липня.

    Водночас сама заява Міноборони РФ побудована на твердженні про нібито повне захоплення Костянтинівки, яке українська сторона називає неправдивим.

    Напередодні президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська начебто повністю встановили контроль над Костянтинівкою. Цю інформацію активно поширили російські державні медіа, представивши її як черговий успіх російської армії на Донеччині.

    Однак вже невдовзі ці заяви були офіційно спростовані українським військовим командуванням.

    У Генеральному штабі Збройних сил України наголосили, що інформація про захоплення Костянтинівки не відповідає дійсності. Українські військові підкреслили, що місто продовжує перебувати під контролем Сил оборони України, а російські війська не змогли встановити над ним контроль.

    Також твердження Кремля не підтверджують дані аналітичного проєкту DeepState, який щоденно оновлює карту бойових дій на основі відкритих джерел та інформації з фронту. Згідно з картою, російські підрозділи продовжують перебувати на околицях міста та ведуть наступальні дії поблизу нього, однак про повну окупацію Костянтинівки не йдеться.

    На заяву Путіна відреагував і президент України Володимир Зеленський. Глава держави іронічно запропонував російському диктатору особисто приїхати до Костянтинівки та провести там двосторонню зустріч, якщо Кремль дійсно вважає місто окупованим.

    Президент зазначив, що якщо російські війська справді контролюють Костянтинівку, як стверджує Москва, то для Путіна не повинно існувати жодних перешкод для особистого візиту до міста та переговорів щодо завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив Зеленський.

    Заява українського президента стала відповіддю не лише на слова Путіна, а й на спроби Кремля сформувати інформаційний ефект навколо ситуації на Донеччині.

    Втім уже наступного дня Кремль фактично відкинув пропозицію українського президента. Речник російського лідера Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським у Костянтинівці.

    Натомість представник Кремля вкотре повторив традиційну позицію Москви про можливість переговорів лише на російських умовах і запропонував проводити потенційні контакти у Москві. При цьому він дав зрозуміти, що Росія не планує припиняти бойові дії та продовжуватиме військову кампанію.

    Костянтинівка є одним із найважливіших міст Донецької області, яке залишається під контролем України. Вона виконує роль великого логістичного центру для українського угруповання військ на Краматорському напрямку та забезпечує транспортне сполучення із Краматорськом, Дружківкою, Слов’янськом і низкою інших населених пунктів.

    Саме через стратегічне значення міста російська армія вже тривалий час намагається наблизитися до нього, регулярно здійснюючи авіаційні удари, артилерійські обстріли, застосовуючи керовані авіабомби та ударні безпілотники. Попри постійний тиск, українські військові продовжують утримувати оборону та відбивати атаки противника.

    Останніми тижнями російські війська активізували наступальні дії одразу на кількох напрямках Донеччини, прагнучи покращити свої тактичні позиції перед можливими новими наступальними операціями. Одним із головних напрямків залишається район Костянтинівки, який російське командування розглядає як важливий елемент подальшого просування вглиб контрольованої Україною частини Донеччини.

    На цьому тлі заява Міноборони РФ про можливе шестигодинне припинення вогню виглядає суперечливою, оскільки одночасно супроводжується твердженнями про повне захоплення міста, які офіційно спростовані українською стороною. Станом на сьогодні Генеральний штаб ЗСУ підтверджує, що Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони України, а бої на підступах до міста тривають.

  • Путін наказав “звести до нуля” наслідки ударів ЗСУ

    Путін наказав “звести до нуля” наслідки ударів ЗСУ

    Лідер держави-агресора Росії Володимир Путін доручив уряду РФ та Міністерству оборони вжити заходів, які, за його словами, мають “звести до нуля наслідки” атак Збройних сил України по російській інфраструктурі. Відповідну заяву він зробив під час оперативної наради з членами уряду, повідомляють російські державні агентства ТАСС і “РИА Новости”.

    Під час виступу Путін заявив, що ключове завдання щодо реагування на подібні удари покладається насамперед на Міністерство оборони Росії та інші силові відомства, однак, за його словами, уряд також має долучитися до розробки та впровадження додаткових заходів, спрямованих на мінімізацію або повне усунення наслідків атак. Він наголосив, що йдеться про системну роботу, яка має охоплювати як військовий, так і цивільний рівень управління інфраструктурою.

    У своїй промові глава Кремля заявив, що Росія повинна бути готовою оперативно реагувати на будь-які пошкодження критичної інфраструктури та забезпечувати її швидке відновлення. За його словами, необхідно підвищити стійкість систем енергозабезпечення, транспорту та інших стратегічних об’єктів, які, як він стверджує, можуть бути ціллю українських ударів. Водночас жодних конкретних механізмів або деталей реалізації цих заявлених заходів він не озвучив.

    Окремо Путін також висловився щодо ситуації в тимчасово окупованому Криму, заявивши, що Україна нібито намагається вплинути на туристичний сезон на півострові та створити труднощі з постачанням енергоресурсів. Ці твердження не були підкріплені жодними доказами та подані як політичні заяви російського керівництва.

    Заяви глави Кремля пролунали на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, яку Москва розпочала у 2014 році з окупації Криму та частини Донбасу, а у 2022 році значно розширила, розпочавши повномасштабне вторгнення. Відтоді бойові дії охопили значну частину території України, а об’єкти критичної інфраструктури неодноразово ставали цілями російських ракетних і дронових атак, що призводило до масштабних руйнувань та гуманітарних наслідків.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що удари по військовій та логістичній інфраструктурі Росії є відповіддю на агресію та спрямовані на послаблення військового потенціалу противника. Окремо Київ наголошує, що дії російської армії призвели до значних втрат серед цивільного населення та руйнування житлової, енергетичної й транспортної інфраструктури України.

    На цьому тлі раніше повідомлялося про посилення ударів по об’єктах російської військової логістики на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму. Українські підрозділи, за офіційними та неофіційними повідомленнями, проводили операції, спрямовані на ускладнення забезпечення російських сил на півострові, що, за оцінками окремих аналітиків, може впливати на стабільність військової інфраструктури РФ у регіоні.

    У Росії ці події трактують як загрозу для туристичної галузі Криму та стабільності регіону, тоді як Україна та її союзники розглядають їх у контексті військових дій у межах повномасштабної війни, що триває вже понад десять років.