Daypolitico

Позначка: Мінветеранів

  • Інформаційні атаки та критика суспільства: Віталій Кім прокоментував відсутність військового досвіду на посаді міністра

    Інформаційні атаки та критика суспільства: Віталій Кім прокоментував відсутність військового досвіду на посаді міністра

    Очільник Міністерства у справах ветеранів України Віталій Кім публічно відреагував на гостру суспільну дискусію щодо своєї професійної відповідності займаній посаді. Під час спеціальної пресконференції, яка була присвячена підбиттю підсумків перших ста днів роботи оновленої команди профільного відомства, урядовець відверто прокоментував постійні закиди щодо відсутності у нього особистого бойового досвіду. Призначення цивільної особи на таку чутливу посаду очікувано викликало хвилю обговорень, проте міністр запевнив, що абсолютно спокійно сприймає конструктивні зауваження та готовий до відкритого діалогу.

    Питання наявності статусу учасника бойових дій у керівника міністерства тривалий час залишається одним із найбільш дискусійних у публічному просторі. Віталій Кім наголосив, що його головним завданням є ефективний адміністративний менеджмент, розбудова дієвої інфраструктури для реабілітації та забезпечення соціальних гарантій для захисників. За його словами, керівник відомства має бути насамперед фаховим управлінцем, здатним налагодити безперебійну роботу державної машини. Урядовець підкреслив, що завжди уважно дослухається до об’єктивної критики з боку справжніх ветеранів, адже саме їхній практичний досвід допомагає коригувати державну політику та виправляти бюрократичні помилки.

    Водночас очільник міністерства звернув особливу увагу на природу походження значної частини негативних коментарів у соціальних мережах, пояснивши, кому саме вигідна масштабна кампанія з дискредитації урядових ініціатив. Він офіційно заявив, що далеко не весь хейт є реальним відображенням настроїв українського суспільства чи військового середовища. За даними аналізу інформаційного поля, левова частка деструктивної критики генерується штучно створеними мережами.

    «Деякі критики – це насправді скоординовані російські боти, які ведуть свою цілеспрямовану підривну діяльність ще з дві тисячі двадцять третього року», – заявив Віталій Кім.

    Головна мета таких інформаційних атак з боку агресора полягає у штучному розпалюванні внутрішньої ворожнечі, підриві довіри до державних інституцій та спробах посіяти тотальну зневіру серед демобілізованих військовослужбовців. Противник чудово розуміє, що ветеранська політика є надзвичайно вразливим нервом для воюючої країни, тому намагається максимально дестабілізувати ситуацію на цьому напрямку, маніпулюючи емоціями людей через анонімні канали.

    Звіт за перші сто днів роботи оновленої команди відомства став своєрідним рубіжем, який мав продемонструвати реальні результати діяльності цивільного керівництва. Міністр переконаний, що оцінювати ефективність роботи установи слід виключно за якістю наданих державних послуг, швидкістю оформлення відповідних статусів, розширенням мережі сучасних реабілітаційних центрів та рівнем успішної інтеграції колишніх військових у мирне цивільне життя. Інформаційні провокації ворога не повинні відвертати увагу від виконання головної місії державного органу, який покликаний стати надійною інституційною опорою для кожного захисника. Міністерство планує й надалі зберігати максимальну прозорість у своїй щоденній роботі, чітко відокремлюючи щирий зворотний зв’язок від небайдужих громадян від ворожих психологічних операцій.

  • Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Міністерство у справах ветеранів України ініціювало виділення колосальної суми з державного бюджету на 2027 рік для забезпечення системної фізичної культури та повноцінної спортивної реабілітації українських воїнів. Згідно з підготовленим бюджетним планом, на підтримку захисників та розгортання відповідної інфраструктури пропонується закласти 2,4 мільярда гривень. Ці кошти мають стати базовим фінансовим фундаментом для відновлення бійців після важких поранень, контузій та тривалого перебування в зоні бойових дій.

    Процедуру узгодження масштабного фінансування профільне відомство офіційно розпочало восени. Зокрема, 21 вересня міністерство подало уточнений бюджетний запит на трирічний період із 2027 по 2029 роки, спираючись на зареєстрований у Верховній Раді урядовий законопроєкт №16000 про державний бюджет України. За словами представників відомства, заплановані видатки покликані забезпечити безперешкодний доступ військових до якісної спортивної інфраструктури по всій території країни.

    «На 2027 рік за напрямом надання допомоги учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни для занять фізичною культурою і спортом запропоновано передбачити 2,4 млрд грн», – розповіла начальник відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Людмила Василенко.

    Окрему увагу в уряді зосереджують на реформуванні та перезапуску національної програми «Ветеранський спорт», реалізація якої наразі була вимушено поставлена на паузу. На даному етапі фахівці міністерства напрацьовують новий, дієвий нормативний механізм, який дозволить зняти бюрократичні перепони під час надання реальної допомоги військовим. Ключовими вимогами до оновленої державної ініціативи стануть суттєве поліпшення умов отримання компенсацій і послуг, а також запровадження багаторівневого аудиту та жорсткого контролю за цільовим розподілом кожної бюджетної гривні, аби виключити будь-які корупційні зловживання.

    Паралельно профільне міністерство розгортає активний діалог із комерційним сектором, великими мережевими фітнес-клубами, приватними оздоровчими центрами та керівниками спортивних федерацій. Метою спільних переговорів є створення по-справжньому безбар’єрного середовища для регулярних тренувань, запровадження суттєвих пільг та абонементних знижок для ветеранів у спортивних закладах, а також масова підготовка кваліфікованого тренерського складу. Тренери мають опанувати специфіку роботи з важкими травмами, ампутаціями та психологічними наслідками війни, забезпечуючи стрімкий розвиток адаптивного спорту. Офіційні домовленості, конкретний список партнерських мереж і детальний регламент пільгових програм для українських оборонців влада обіцяє презентувати громадськості згодом.

  • Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    Активи на сотні тисяч доларів і полювання з впливовими гостями: нове розслідування про Кіма

    У родини нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма журналісти Bihus.Info виявили одразу кілька дорогих активів, які не відображені в його деклараціях у тому вигляді, в якому ними, за версією розслідувачів, могла користуватися сім’я посадовця. Йдеться про квартиру площею понад 100 квадратних метрів і паркомісце у столичних «Новопечерських Липках», Porsche Macan, яким користувалася дружина міністра, а також мисливське господарство на Черкащині, у користуванні якого перебуває близько 18 тисяч гектарів угідь. Сам Кім заперечує користування частиною цього майна та пояснює інші епізоди кредитом і правилами декларування.

    Віталій Кім став міністром у справах ветеранів 16 липня 2026 року. До цього з 2020 року він очолював Миколаївську облдержадміністрацію, а після початку повномасштабної війни — обласну військову адміністрацію. Його нинішню посаду підтверджують Кабінет Міністрів і Мінветеранів.

    Саме після переходу Кіма до уряду журналісти вирішили уважніше подивитися на спосіб життя та активи його родини.

    Квартира у «Новопечерських Липках» за приблизно $350 тисяч

    Найдорожчою знахідкою Bihus.Info стала нерухомість у одному з найдорожчих житлових комплексів Києва.

    За даними розслідування, влітку 2025 року компанія дружини міністра Юлії Кім — «Медиа группа» — придбала квартиру площею понад 100 квадратних метрів у ЖК «Новопечерські Липки». Разом із житлом компанія оформила й паркомісце.

    Журналісти оцінили квартиру без ремонту разом із місцем у паркінгу приблизно у $350 тисяч на момент придбання.

    При цьому, за даними YouControl, на які посилається Bihus.Info, публічна фінансова звітність компанії дружини Кіма протягом попередніх років була або нульовою, або взагалі відсутньою.

    Саме ця деталь викликала додаткові питання у журналістів: звідки компанія з такою фінансовою історією могла взяти кошти на елітну нерухомість.

    Кім каже: квартира куплена в кредит

    Сам Віталій Кім у коментарі Bihus.Info заявив, що квартирою та паркомісцем у «Новопечерських Липках» він не користується.

    За його словами, житло справді записане на компанію дружини, але придбане у кредит. На запитання про фінансові можливості компанії міністр відповів, що доходи були у ФОП Юлії Кім, а кошти відображалися в декларації.

    Водночас журналісти звернули увагу на ще одну деталь.

    За їхніми підрахунками, у декларації Кіма за 2025 рік заощадження родини не зменшилися після придбання квартири, а навпаки — зросли приблизно на 6,5 млн грн порівняно з попереднім роком.

    При цьому річний офіційний дохід сім’ї за 2025-й становив близько 7 млн грн до сплати податків. Bihus.Info звертає увагу, що окремих витрат на придбання квартири у декларації журналісти не побачили.

    Ці обставини самі по собі не доводять порушення законодавства — юридичну оцінку правильності декларування може дати НАЗК. Однак саме невідповідність між способом життя, активами компанії дружини та публічними деклараціями стала основою журналістського розслідування.

    Porsche, якого немає в декларації

    Другий гучний епізод стосується автомобіля Porsche Macan.

    На паркомісці компанії Юлії Кім у «Новопечерських Липках» журналісти помітили Porsche, на якому дружина міністра ще у 2024 році отримувала штраф.

    Сам автомобіль оформлений не на сім’ю Кіма, а на будівельну компанію «С-Девелоп», пов’язану з бізнесменом Романом Сербеновим. За словами самого Кіма, Сербенов раніше працював директором у його будівельних компаніях, а також разом із ним був пов’язаний із миколаївським баскетбольним клубом.

    Сербенов розповів журналістам, що компанія придбала Porsche ще у 2022 році й передала його в оренду Юлії Кім.

    Міністр пояснив відсутність автомобіля у декларації тим, що дружина орендувала його менше ніж 180 днів у відповідному звітному періоді. До цього, за його словами, користування машиною було лише періодичним.

    Саме тут виникає одна з головних інтриг розслідування: власник компанії говорить, що машина була передана дружині Кіма ще раніше, тоді як міністр наголошує на нетривалому користуванні, яке, на його думку, не створювало обов’язку декларувати авто.

    Ще один Touareg — уже від колишньої дружини

    Журналісти також звернули увагу на ще один Volkswagen Touareg, який з’являвся біля «Новопечерських Липок».

    Раніше Кім орендував цей автомобіль у миколаївської компанії, а згодом машина перейшла у власність його колишньої дружини Ольги.

    Bihus.Info зафіксували авто біля столичного ЖК та встановили, що воно протягом останніх місяців отримувало штрафи. Сам Кім заявив, що колишня дружина перебуває за межами України, а автомобілем він не користується.

    Ще один Volkswagen Touareg, схожий на той, який орендує сам міністр, журналісти також помічали на паркінгу комплексу. Через кілька днів на пасажирському місці цього авто вони зафіксували чоловіка, схожого на Кіма.

    Сам посадовець заперечує, що живе у квартирі дружини.

    Але найцікавіше — 18 тисяч гектарів для полювання

    Окрема частина розслідування стосується «Канівського лівобережного мисливського господарства» на Черкащині.

    У користуванні підприємства перебувають приблизно 18 тисяч гектарів мисливських угідь. Влітку 2025 року у господарства змінилися власники.

    Одним із них став Олександр Степанов — давній бізнес-партнер Кіма. За даними Bihus.Info, він роками фігурував у спільних компаніях як із нинішньою, так і з колишньою дружинами посадовця.

    І тут історія стає ще цікавішою.

    Сам Степанов повідомив журналістам, що полювання не любить, на мисливській базі практично не бував і навіть не знає свого нового бізнес-партнера Андрія Галкіна. Людина з таким самим ім’ям і прізвищем раніше була помічником народного депутата Романа Іванісова.

    Сам Кім на цій базі бував

    Віталій Кім, на відміну від Степанова, ніколи не приховував, що любить полювання.

    У коментарі журналістам міністр підтвердив, що кілька разів бував на цій мисливській базі, але пояснив це запрошеннями друзів.

    Також він розповів, що з Романом Іванісовим познайомився ще у 2020 році — саме на полюванні.

    Степанов, своєю чергою, зробив ще одну цікаву заяву: за його словами, Кім може приїжджати на базу й без його відома — з людьми, яких «не хотілося б афішувати».

    Bihus.Info повідомляє, що серед людей, які могли бувати там разом із Кімом, журналісти також називають керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Це твердження походить саме з журналістського розслідування; офіційного підтвердження такого спільного відпочинку від Арахамії в оприлюдненому матеріалі немає.

    Журналісти підозрюють номінальних власників

    Саме через дивну структуру власності Bihus.Info припускає, що формальні власники мисливського господарства можуть володіти ним не лише у власних інтересах.

    На це, на думку журналістів, вказують одразу кілька деталей: давній бізнес-зв’язок Степанова з Кімом, байдужість самого власника до полювання, його незнання другого партнера і регулярні візити Кіма на базу.

    Однак важливо: це журналістська версія, а не встановлений правоохоронцями факт. Даних про підозру Кіму у зв’язку з цими активами чи про рішення НАЗК щодо порушень декларування станом на 23 вересня у відкритих джерелах немає.

    «Ненька інфо» вже писала про активи родини Кіма

    На «Ненька інфо» вже виходив матеріал про результати цього розслідування:

    Елітні квадрати, таємні автопарки та мисливські угіддя: які приховані активи виявили у родини міністра Кіма

    Схожа історія з майном, яке журналісти не знайшли в декларації посадовиці, раніше була і з колишньою віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною. «Ненька інфо» писала про квартиру в центрі Києва, якою вона, за даними Bihus.Info, користувалася, хоча житло не було вказане в декларації.

    Ще одне близьке за тематикою розслідування стосувалося родин співробітників кіберполіції та дорогої нерухомості у «Новопечерських Липках»:

    Буковель, маєток під Києвом і бізнес: журналісти показали майно родин кіберполіцейських

  • Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    Кім почав збирати власну команду, у Мінветеранів розподілили ключові напрями

    У команді нового міністра у справах ветеранів Віталія Кіма з’явилися перші заступники з чітко прописаними мандатами. Кабінет Міністрів затвердив Сергія Рекуна першим заступником, Ігоря Піскуна — заступником, а Руслана Приходька та Олега Шиманського перепризначив із уточненими портфелями європейської інтеграції та цифрового розвитку. Водночас Фархада Фархадова звільнили з посади.

    Ці рішення з’явилися рівно через місяць після того, як Верховна Рада затвердила уряд Сергія Корецького, а Кіма, який до цього п’ять із половиною років очолював Миколаївську обласну військову адміністрацію, поставили на чолі міністерства. Ветеранське середовище вказувало, що людина без фронтового досвіду очолила відомство, яке відповідає за мільйони людей із бойовим минулим.

    Тепер структура навколо нього набуває обрисів. Приходько, учасник бойових дій, який працював у міністерстві з 2021 року і вже обіймав посаду заступника, отримав окремий напрям європейської інтеграції. Шиманський, який прийшов з Офісу підтримки реформ при Міністерстві оборони, де запускав «Армія+», «Резерв+» і донорську раду з 35 країн, закріплений за цифровими трансформаціями. Його попередня робота безпосередньо відповідає завданню зробити ветеранські сервіси такими ж безшовними, якими стали деякі військові цифрові продукти.

    Піскун до червня 2024 року був заступником начальника Управління державної охорони. Його перехід до цивільного відомства, яке відповідає за реінтеграцію, виглядає як спроба посилити управлінську дисципліну. Про біографію Рекуна у відкритих джерелах поки менше деталей — саме ця прогалина і робить його призначення одним із найменш прозорих у сьогоднішньому пакеті.

    Паралельно Кабінет Міністрів закривав кадрові питання в інших ключових точках. У Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту, яке очолює колишній голова Київської ОВА Микола Калашник, заступниками стали Руслан Олійник та Кирило Фесик. Олійник до цього був першим заступником голови Київської обласної адміністрації, підполковником запасу, відповідав за захист критичної інфраструктури та взаємодію із силовиками. Фесик шість років очолював Оболонську районну адміністрацію Києва і вважався одним із найтриваліших за часом перебування на посаді районних керівників столиці.

    У Міністерстві аграрної політики державним секретарем призначено Інну Острадчук, яка до цього працювала всередині самого відомства. У Пенсійному фонді Тетяну Король та Олександра Малецького перепризначили на попередні посади — останньому залишили цифровий напрям. Ці рішення виглядають радше як фіксація статус-кво, ніж як перезавантаження.

    Загальна картина кадрових рішень серпня 2026 року показує, як новий уряд закриває управлінські контури після липневого переформатування. Ветеранське міністерство отримує спеціалізованих заступників під європейський порядок денний та цифровізацію. Відновлення посилюється людьми, які вже працювали з регіональною безпекою та інфраструктурою в умовах війни. Пенсійний фонд зберігає наступність у цифровому блоці.

    Залишається відкритим питання, наскільки швидко нова конструкція навколо Кіма зможе відповісти на головне очікування — перетворити декларації про системну підтримку ветеранів на дієві механізми житла, реабілітації та зайнятості. Перший місяць показав, що міністр воліє спочатку зібрати команду з чіткими зонами відповідальності. Наступні кроки покажуть, наскільки ця команда здатна змінити швидкість та якість рішень, від яких залежить реальне життя сотень тисяч людей.

  • Ветеранам розширили житлову допомогу: виплати можна продовжити ще на пів року

    Ветеранам розширили житлову допомогу: виплати можна продовжити ще на пів року

    Українські ветерани та ветеранки, які через війну втратили житло, не можуть безпечно ним користуватися або змушені орендувати помешкання в іншому населеному пункті, можуть отримувати щомісячну грошову компенсацію від держави. У 2026 році програма продовжує діяти відповідно до постанови Кабінету Міністрів №252, а після внесених урядом змін коло потенційних одержувачів допомоги було розширено.

    Максимальний розмір виплати становить 6 656 гривень на місяць. Таку суму можуть отримувати захисники й захисниці, які орендують житло в Києві, Дніпрі, Львові або Одесі. Для інших обласних центрів передбачено до 4 992 гривень, а для решти міст, селищ і сіл — до 3 328 гривень щомісяця.

    Розмір компенсації прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для чотирьох найбільших міст виплачують суму, еквівалентну двом прожитковим мінімумам, для інших обласних центрів — півтора прожиткового мінімуму, а для решти населених пунктів — один прожитковий мінімум.

    Важливо, що держава не обіцяє повністю оплатити будь-яку орендовану квартиру. Якщо фактична вартість житла перевищує встановлений ліміт, різницю ветеран або ветеранка повинні покрити самостійно. Якщо договір оренди укладено не на повний місяць, компенсацію розрахують пропорційно до кількості днів проживання.

    Хто може отримати компенсацію

    Програмою можуть скористатися ветерани та ветеранки, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни та вже звільнені з військової служби.

    Право на допомогу також передбачене для військовослужбовців, які були мобілізовані або безпосередньо брали участь у заходах із захисту України, вже звільнилися зі служби, але ще не встигли оформити статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни.

    До переліку одержувачів включили звільнених зі служби поліцейських і працівників служби цивільного захисту, які виконували завдання, пов’язані з обороною України, але ще не отримали відповідного ветеранського статусу.

    На виплату також можуть претендувати захисники й захисниці, яких держава-агресор незаконно утримувала в полоні. Йдеться про людей, які повернулися з полону та не мають придатного для проживання помешкання, або їхнє житло було зруйноване, пошкоджене чи залишилося на тимчасово окупованій території.

    Підставою для компенсації може бути не лише повне знищення будинку або квартири. Програма охоплює випадки, коли житло пошкоджене, розташоване на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, де проживання є неможливим чи небезпечним.

    Окремо підтримка передбачена для ветеранів і ветеранок, які отримують амбулаторну реабілітаційну допомогу далеко від зареєстрованого місця проживання. Відстань між орендованим житлом та задекларованою адресою у такому випадку має перевищувати 15 кілометрів.

    Як подати заяву

    Звертатися необхідно за місцем розташування саме орендованого житла, а не обов’язково за місцем реєстрації заявника.

    Документи можна подати до структурного підрозділу місцевої влади, відповідального за питання ветеранської політики, або через Центр надання адміністративних послуг. У ЦНАП ця процедура доступна як адміністративна послуга 02606.

    Заяву можна принести особисто або надіслати разом із документами рекомендованим листом. За потреби працівники профільного підрозділу чи фахівці із супроводу ветеранів допоможуть перевірити документи, підготувати заяву та визначити належну суму виплати. Послуга є безоплатною, а рішення мають ухвалити протягом десяти робочих днів.

    До базового пакета документів входять паспорт або інший документ, що посвідчує особу, податковий номер, військово-обліковий документ, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договір оренди.

    У договорі мають бути чітко зазначені сторони, характеристики житла, строк оренди, розмір і порядок оплати, права та обов’язки сторін, відповідальність і умови дострокового розірвання. Це означає, що усної домовленості з власником квартири для отримання компенсації недостатньо.

    Залежно від обставин можуть також знадобитися документи про звільнення зі служби, участь у бойових діях, перебування в полоні, проходження реабілітації або пошкодження чи знищення житла. Для підтвердження руйнування можна використати акт обстеження або дані з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

    Як виплачують гроші

    Після схвалення заяви кошти щомісяця перераховують на банківський рахунок у форматі IBAN, який одержувач вказав у документах.

    Компенсацію призначають на шість місяців. Якщо після завершення цього періоду людина й надалі не має придатного житла для постійного проживання, виплату можуть продовжити ще на шість місяців. Для цього потрібно підтвердити, що обставини, які давали право на допомогу, не змінилися.

    Коли можуть відмовити

    Компенсацію не призначать, якщо заявник уже забезпечений службовим житлом або має придатне житлове приміщення для постійного проживання на підконтрольній Україні території. Водночас пошкоджені, зруйновані об’єкти, а також житло на окупованих територіях чи в зонах активних бойових дій не повинні вважатися доступною нерухомістю, якщо відповідні обставини документально підтверджені.

    Також не можна одночасно отримувати цю компенсацію та допомогу на проживання ВПО або субсидію на оренду за іншою державною програмою. Підставою для відмови може стати попереднє отримання житлової компенсації, недостовірна інформація у заяві або оренда помешкання у близьких родичів.

    До родичів у цьому випадку відносять батьків, чоловіка або дружину, дітей, братів і сестер, бабу, діда та онуків заявника, а також відповідних родичів другого з подружжя.

    У разі відмови заявник має право повторно подати документи після усунення причини, через яку виплату не призначили. Наприклад, можна виправити помилки в документах, надати відсутню довідку або укласти належним чином оформлений договір оренди.

    Програма орендної компенсації може стати тимчасовою підтримкою для ветеранів, які після звільнення зі служби не мають можливості повернутися до власного помешкання. Однак для отримання грошей необхідно офіційно оформити оренду, підтвердити належність до визначеної категорії та не отримувати паралельно іншу державну допомогу на оплату того самого житла.

  • У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    Українські військовослужбовці, ветерани та родини загиблих Захисників отримали новий цифровий інструмент, який може суттєво спростити доступ до державної підтримки. У застосунку та на порталі «Дія» офіційно запрацювала комплексна послуга, що дозволяє оформити одразу кілька важливих державних сервісів через одну електронну заяву. Про запуск повідомили в команді Дія та підтвердили на сторінці Міністерства у справах ветеранів України.

    Новий сервіс орієнтований на чинних військовослужбовців, звільнених із військової служби, а також членів сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Його головна мета — позбавити людей необхідності відвідувати численні державні установи, збирати довідки та подавати кілька окремих пакетів документів для отримання різних видів допомоги.

    За допомогою нового механізму можна одночасно подати документи на:

    • отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
    • отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці;
    • оформлення одноразової грошової допомоги від Міністерства у справах ветеранів;
    • отримання соціальних послуг, серед яких психологічна підтримка, соціальний супровід, консультування, допомога у догляді та інші сервіси.

    У Міністерстві у справах ветеранів наголошують, що запуск такої комплексної послуги є частиною масштабної цифровізації ветеранських сервісів. Ще раніше відомство разом із Міністерством цифрової трансформації проводило бета-тестування нового механізму та залучало до нього ветеранів, військовослужбовців і членів родин загиблих військових для перевірки роботи сервісу.

    Як працює нова послуга

    Щоб скористатися новим сервісом, користувачу необхідно авторизуватися у кабінеті громадянина на порталі «Дія», визначити свою категорію заявника та обрати необхідні послуги. Після цього система автоматично формує пакет документів, який потрібно перевірити та підписати за допомогою Дія.Підпису або кваліфікованого електронного підпису.

    Особливістю нової моделі є те, що значна частина інформації автоматично підтягуватиметься з державних реєстрів. Завдяки цьому заявникам не доведеться вручну вносити велику кількість даних або збирати документи, які вже є у розпорядженні держави.

    Після подання заяви користувач може відстежувати її статус у власному кабінеті на порталі. Також повідомлення про результати надходитимуть на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина.

    Скільки чекати на результат

    У Дії пояснили, що строки розгляду залежать від типу обраної послуги.

    Зокрема:

    • статус особи з інвалідністю внаслідок війни або статус члена сім’ї загиблого Захисника може бути оформлений протягом п’яти робочих днів;
    • заяви на одноразову грошову допомогу можуть розглядатися до 30 календарних днів;
    • заявки на соціальні послуги зазвичай опрацьовуються до п’яти робочих днів після підтвердження відповідного статусу.

    Якщо статус буде успішно підтверджено та внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, подальші процедури запускатимуться автоматично. У разі призначення одноразової допомоги кошти перерахують на рахунок, зазначений заявником. Якщо людина замовила соціальні послуги, з нею зв’яжуться відповідні соціальні фахівці для формування індивідуального плану підтримки.

    Чому це важливо

    За оцінками уряду, в Україні продовжує зростати кількість ветеранів та родин, які потребують державної підтримки. Тому переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат є одним із пріоритетів державної політики щодо ветеранів.

    Крім того, нова послуга є лише першим етапом великої системи цифрової підтримки. У Міністерстві ветеранів раніше повідомляли, що в майбутньому через одну заяву планують надавати ще більше сервісів — від пенсійних виплат та пільг до засобів реабілітації, компенсацій і додаткових соціальних гарантій. Загалом у перспективі система може об’єднати до 12 різних послуг для ветеранів та їхніх родин.

    Експерти зазначають, що такий підхід дозволяє скоротити бюрократичні процедури, прискорити надання допомоги та зробити державні сервіси доступнішими для людей, які через службу, поранення або втрату близьких часто не мають можливості витрачати час на відвідування численних установ.

    Фактично Україна продовжує курс на створення цифрової екосистеми підтримки ветеранів, де більшість державних послуг можна буде отримати дистанційно. І запуск нової комплексної послуги в «Дії» став одним із наймасштабніших кроків у цьому напрямку за останній рік.

  • Міністерка ветеранів не змогла назвати кількість ветеранів під час розмови із Зеленським

    Міністерка ветеранів не змогла назвати кількість ветеранів під час розмови із Зеленським

    Президент України Володимир Зеленський та віцепрем’єр-міністерка економіки Юлія Свириденко висловили серйозні претензії до роботи Міністерства у справах ветеранів. Про це повідомляють джерела, знайомі з перебігом однієї з урядових нарад.

    За інформацією співрозмовників, напружена ситуація виникла під час робочої зустрічі з урядовцями, яка відбулася кілька днів тому.

    Під час обговорення ветеранської політики президент поставив міністерці у справах ветеранів Наталії Калмиковій пряме запитання: скільки наразі в Україні ветеранів.

    За словами джерел, міністерка не змогла назвати конкретну цифру та пояснила, що точні дані з’являться після створення цифрових інструментів для обліку.

    У відповідь президент, як стверджують співрозмовники, зауважив, що приблизну цифру можна визначити за державними реєстрами та обсягом виплат.

    «Ви можете просто відкрити реєстр, подивитися, скільки держава робить виплат, і назвати мені хоча б якусь цифру?» — передають джерела слова президента.

    За інформацією співрозмовників, після цієї розмови міністерка помітно розхвилювалася.

    Водночас джерела в уряді зазначають, що тема обліку ветеранів та формування єдиного реєстру залишається одним із ключових викликів для державної ветеранської політики.

    Експерти наголошують, що після початку повномасштабної війни кількість ветеранів в Україні стрімко зростає, а ефективна система обліку та підтримки цієї категорії громадян стає одним із важливих завдань для держави.

  • Мільйонна зарплата, Lexus і золото: що задекларувала ексчиновниця Мінветеранів

    Мільйонна зарплата, Lexus і золото: що задекларувала ексчиновниця Мінветеранів

    Начальниця відділу психологічної підтримки управління фізичного та ментального здоров’я Міністерства у справах ветеранів України Ольга Еверт при звільненні з посади задекларувала значні статки, зокрема дорогоцінні метали, готівкові кошти та автомобіль преміумкласу.

    Згідно з поданою декларацією, посадовиця вказала, що володіє виробами із золота та діамантів на загальну суму майже 4 мільйони гривень. Також вона зазначила наявність 200 тисяч доларів США готівкою.

    Крім того, в декларації фігурує автомобіль LEXUS RX 200t, вартість якого оцінено у 1,5 мільйона гривень. За минулий рік Ольга Еверт отримала близько 1 мільйона гривень заробітної плати.

    Опубліковані дані викликали суспільний резонанс, зважаючи на посаду, яку займала чиновниця, та сферу її відповідальності — психологічна підтримка та ментальне здоров’я ветеранів. Обсяги задекларованих заощаджень суттєво перевищують її офіційний річний дохід.

    Декларація подана у зв’язку зі звільненням з посади. Інформація щодо джерел походження задекларованих активів у відкритих даних не деталізується.

  • Ветеранські простори за завищеними кошторисами: що відбувається в Мінветеранів

    Ветеранські простори за завищеними кошторисами: що відбувається в Мінветеранів

    Держава дедалі голосніше звітує про створення мережі ветеранських просторів та підготовку фахівців із супроводу ветеранів. Однак за цією публічною риторикою все чіткіше вимальовується інша реальність — масштабне освоєння бюджетних коштів через будівельні проєкти з наперед визначеними виконавцями.

    Поки значна частина ветеранів самостійно проходить складний шлях адаптації до цивільного життя, бюджетні ресурси спрямовуються не на психологічну допомогу, реабілітацію чи перекваліфікацію, а на зведення об’єктів із сумнівною економічною доцільністю. У результаті замість живої підтримки формується інфраструктурна вітрина, де ключову роль відіграє не користь для ветеранів, а зручність для підрядників.

    Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

    Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

    Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

    Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

    Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

    Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

    У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

  • Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    У 2026 році Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової опинилося в центрі уваги через численні скарги на використання бюджетних коштів під виглядом допомоги ветеранам. Замість надання психологічної, реабілітаційної та соціальної підтримки військовим, мільйони гривень витрачаються на будівельні проєкти та презентації.

    Як повідомляють журналісти, центральну роль у схемі відіграє не лише Мінветеранів, а й керівники Київської ОДА — Микола Калашник та директор Департаменту регіонального розвитку КОДА Олег Кравченко. Разом вони контролюють вибір проєктів, умови тендерів та фінансування, що дозволяє направляти кошти до заздалегідь обраних підрядників.

    Яскравий приклад — ветеранський простір у Бучанській територіальній громаді. Контракт на будівництво об’єкта склав 139,96 млн грн, що значно перевищує ринкові ціни на подібні проєкти. Переможець тендеру — консорціум «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» — зареєстрований незадовго до конкурсу та не має досвіду реалізації великих соціальних об’єктів. За оцінками експертів, вартість об’єкта завищена щонайменше на 20–30%, що становить 28–40 млн грн переплати.

    Схема повторюється: відсутність конкуренції, неподільні лоти, завищені вимоги до учасників, відсутність альтернативних цінових пропозицій. У результаті «ветеранські простори» стають способом перерозподілу державних коштів, а реальні потреби ветеранів залишаються поза увагою.

    За цим фактом направлено скаргу до контролюючих і правоохоронних органів із вимогою перевірити використання бюджетних коштів, обсяг виконаних робіт та відповідність кошторисів ринковим цінам. Також необхідний аудит усіх закупівель Департаменту регіонального розвитку КОДА за участю консорціуму «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» на предмет дискримінаційних умов та можливих змов.

    Коли під виглядом турботи про ветеранів створюють схеми для освоєння бюджетів, страждають ті, хто пройшов через війну. Реальна допомога військовим та їхнім сім’ям залишається на задньому плані, а державні кошти йдуть на бетонні конструкції та формальні програми.