Daypolitico

Позначка: Мін’юст

  • Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    В Україні змінили правила стягнення боргів за комунальні послуги, суттєво підвищивши суму заборгованості, за якої може виникнути ризик втрати єдиного житла. Відтепер цей поріг становить понад 430 тисяч гривень замість попередніх приблизно 170 тисяч. Водночас навіть накопичення такого боргу не означає, що квартиру чи будинок автоматично вилучать і виставлять на продаж.

    Про це повідомило Міністерство юстиції України, пояснюючи зміни, які набули чинності 23 жовтня 2026 року відповідно до закону №4833-IX.

    Нові положення передбачають, що стягнення на єдине житло боржника не допускається, якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році цей показник становить 432 350 гривень.

    Раніше відповідне обмеження дорівнювало 20 мінімальним зарплатам, тобто приблизно 170 тисячам гривень.

    Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснив, що підвищення порогу пов’язане з економічними наслідками війни, зміною вартості життя та необхідністю посилити захист громадян.

    За словами посадовця, випадки, коли українці накопичують комунальні борги такого розміру, є поодинокими.

    У Мін’юсті навели простий приклад: якщо щомісячна плата за житлово-комунальні послуги становить шість тисяч гривень, для накопичення боргу понад 430 тисяч потрібно приблизно шість років повністю не оплачувати рахунки.

    Водночас навіть перевищення встановленої законом суми не дає підстав автоматично позбавити людину житла.

    Стягнення заборгованості відбувається у визначеному законодавством порядку. Якщо постачальник комунальних послуг звертається за примусовим стягненням, необхідна відповідна правова підстава, зокрема судове рішення або інший передбачений законом виконавчий документ.

    Після відкриття виконавчого провадження стягнення насамперед може спрямовуватися на кошти боржника, його банківські рахунки та інше майно. Звернення стягнення на нерухомість має відбуватися з дотриманням встановлених законом умов.

    Таким чином, борг понад 432 тисячі гривень не означає, що вже наступного дня квартиру виставлять на аукціон. Ця сума лише визначає межу, після якої за певних обставин може розглядатися питання стягнення єдиного житла.

    Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення закон забороняє звертати стягнення на їхнє єдине житло незалежно від суми боргу. Водночас існують винятки, зокрема щодо іпотечних зобов’язань і відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

    Додатковий захист запроваджений і для громадян, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

    Для визначених законом виконавчих проваджень передбачено зняття арештів із майна та коштів боржників, а також виключення відповідних відомостей із Єдиного реєстру боржників на період воєнного стану.

    Крім того, новий закон передбачає цифровізацію виконавчих проваджень. Після повного погашення певних категорій заборгованості інформація про оплату автоматично передаватиметься до відповідних систем.

    Зокрема, для боргів, сума стягнення за якими не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, або 86 470 гривень у 2026 році, передбачена автоматизована процедура зняття арешту з коштів після виконання встановлених законом умов.

    Якщо інформація про погашення заборгованості не оновилася або обмеження залишилися чинними, у Мін’юсті рекомендують звертатися безпосередньо до державного виконавця, який веде провадження.

    Водночас підвищення порогу стягнення житла не означає скасування обов’язку оплачувати комунальні послуги. Постачальники, як і раніше, можуть вимагати погашення боргів у законному порядку, а відносно невеликі суми заборгованості також можуть стати підставою для відкриття виконавчого провадження.

    Отже, нові правила насамперед посилюють захист єдиного житла українців. За комунальні борги, які не перевищують 432 350 гривень, звернення стягнення на таке житло за загальним правилом заборонене. Проте накопичення більшої суми не означає автоматичної втрати нерухомості — кожен випадок має розглядатися відповідно до встановленої законом процедури.

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС обрав запобіжний захід генеральному директору з правових питань Офісу президента України Віктору Дубовику у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 7 мільйонів гривень. Рішення ухвалене в межах масштабної антикорупційної спецоперації під кодовою назвою «Форест Гамп».

    Ключові деталі підозри та ролі у схемі

    • Арешт із заставою: Суд ухвалив тримання під вартою з можливістю внесення застави у 7 млн грн (сторона обвинувачення наполягала на заставі у 50 млн грн).
    • Масштаб справи: спецоперація «Форест Гамп» розслідує діяльність злочинної організації, причетної до легалізації (відмивання) коштів на суму 150 млн грн, рейдерства та маніпуляцій з реєстрами.
    • Юридичне забезпечення: Слідство вважає, що Дубовик використовував посаду та досвід для розробки схем захоплення чужого майна, інструктував спільників щодо підробки судових рішень про зняття арештів та курував важелі впливу на Міністерство юстиції.

    З повідомлення аналітиків:

    «За версією слідства, Дубовик був залучений до злочинної організації, яка, ймовірно, вчиняла рейдерство, підробку документів та втручання в інформаційні системи. Використовуючи свою посаду та попередній досвід, він розробляв юридичні механізми заволодіння чужим майном, інструктував спільників щодо підробки судових ухвал про зняття арештів та їх приховування в реєстрах від нотаріусів. Також він курував альтернативні важелі впливу на Мін’юст через підконтрольних працівників».

     

  • НАБУ продовжує розслідування стосовно найближчого оточення екс-посла Ольги Стефанішиної

    НАБУ продовжує розслідування стосовно найближчого оточення екс-посла Ольги Стефанішиної

    За інформацією наших джерел, після вручення підозри у незаконному збагаченні екс-послу Ользі Стефанішиній, НАБУ продовжує працювати по її найближчому оточенні. Зокрема, мова йде про еск-чоловіка Ольги Стефаніпшиної – Михайла Стефанішина.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга Стефанішина очолила Мін’юст, Михайло Стефанішин телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.

    В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА”, коли після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії, афілійовані з Михайлом Стефанішиним, почали отримувати в управління цінні активи.

    Водночас, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.

    В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ.  Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.

  • Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    Чи почне НАБУ екстрадицію “смотрящого” за Мінюстом Андрія Довбенко після відставки Єрмака

    За інформацією ЗМІ, після вручення підозри екс-голові ОП Андрію Єрмаку може активізуватись поставлене на паузу розслідування НАБУ проти “смотрящого за Мінюстом” Андрія Довбенка, який втік від українського правосуддя до Лондона.

    Нагадаємо, гучна справа про корупцію на майже півмільярда гривень в АРМА та ДП “СЕТАМ”, за якою по інформації НАБУ стоїть юрист Андрій Довбенко, фактично стала “на паузу” після втечі головного фігуранта до Лондона.

    За інформацією ЗМІ, втеча Довбенко до Британії стала можливою завдяки його зв’язкам з Андрієм Єрмаком через екс-дружину Дарію Зарівну.

    Також, за інформацією джерел, в Україні блокуються суди у справі Довбенко, ймовірно завдяки його зв’язкам у вищих ешелонах влади.

    Зокрема, 3-го березня вищий антикорупційний суд не зміг провести повноцінне підготовче засідання у справі про ймовірну корупційну оборудку з продажу за заниженими цінами арештованого майна, переданого в управління АРМА. У засіданні зʼясувалось, що один із обвинувачених – оцінювач майна – не зміг зʼявитись через військову службу. Однак суд розглядав клопотання сторони захисту іншого обвинуваченого Віктора Вишньова про зміну запобіжного заходу.

    Нагадаємо, 10 квітня 2023 року НАБУ оголосило Андрія Довбенка в розшук, а вже 19 квітня 2023 року ВАКСзаочно взяв його під варту. Згодом щодо нього здійснювалось спеціальне досудове розслідування. Відомості про спроби екстрадувати цього фігуранта справи відсутні.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.

  • В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні перезапускають АРМА: всі незавершені торги скасовані

    В Україні завершили розробку реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і розпочали її практичну реалізацію. Одним із перших кроків стало повне перезавантаження процедур управління активами.

    Про це повідомила виконувачка обов’язків голови АРМА Ярослава Максименко.

    За її словами, новий закон передбачає скасування всіх торгів, які не були завершені до 30 січня. Відтак такі процедури втратили чинність, а всі відповідні рішення анульовано.

    «Всі рішення скасовуються, і всі процедури починаються спочатку», — пояснила Максименко.

    Таким чином, фактично відбувається повний перезапуск системи управління арештованими активами, що має забезпечити більшу прозорість та ефективність процесів.

    Крім того, в межах реформи створено спеціальну комісію для роботи зі складними активами. До її складу увійшли не лише представники АРМА, а й бізнес-омбудсмен, а також делегати від Міністерства юстиції та Міністерства економіки.

    Очікується, що така міжвідомча співпраця дозволить більш ефективно вирішувати питання щодо управління проблемними активами та підвищить довіру до роботи агентства.

    Реформа АРМА є частиною ширших змін у сфері управління державними та арештованими активами, спрямованих на підвищення прозорості, контрольованості та економічної ефективності цих процесів.

  • Автопарк родичів заступника міністра: що придбали близькі Євгена Пікалова під час війни

    Автопарк родичів заступника міністра: що придбали близькі Євгена Пікалова під час війни

    Родичі заступника міністра юстиції Герман Галущенко — Євгена Пікалова — за останні два роки стали власниками кількох дорогих автомобілів. Інформація про придбання транспорту викликає суспільний інтерес з огляду на воєнний стан та декларовану політику економії державних ресурсів.

    Зокрема, батько посадовця, Пікалов Сергій Васильович, 24 січня 2025 року придбав автомобіль BMW X5 xDrive 30d. Це кросовер преміум-класу з дизельним двигуном, вартість якого на ринку може сягати кількох мільйонів гривень залежно від комплектації та року випуску.

    Крім того, 25 грудня 2025 року він став власником електрокросовера ZEEKR 7X — моделі китайського виробництва, що позиціонується як сучасний електромобіль середнього та бізнес-класу.

    Не залишилися осторонь і родичі з боку дружини. Тесть, Шивіков Віктор Юхимович, 21 листопада 2023 року придбав автомобіль BYD Song Plus. Аналогічну модель 4 січня 2024 року оформила на себе й теща — Шивікова Ганна Авксентіївна.

    BYD Song Plus — популярний гібридний або електричний кросовер, який активно імпортується в Україну останніми роками. Вартість таких авто також становить значну суму, залежно від технічної модифікації.

    Наразі відсутня інформація про можливі порушення законодавства чи незаконне походження коштів на придбання цих транспортних засобів. Водночас суспільна увага до статків родичів високопосадовців традиційно залишається підвищеною, особливо в умовах війни та економічних обмежень.

  • День Валентина став одним із найпопулярніших для весіль

    День Валентина став одним із найпопулярніших для весіль

    У День святого Валентина, 14 лютого, в Україні офіційно зареєстрували 1248 шлюбів. Про це повідомило Міністерство юстиції України. Попри те, що цього року свято припало на суботу, органи державної реєстрації актів цивільного стану працювали у штатному режимі.

    Найбільше шлюбів уклали у столиці — в Київ зареєстровано 228 нових сімей. Серед лідерів також Дніпропетровська область — 180 шлюбів та Львівська область — 141 шлюб.

    У Мін’юсті зазначили, що для зручності громадян цифрові офіси ДРАЦС цього дня працювали, хоча зазвичай у суботу вони зачинені. Завдяки цьому 258 пар скористалися послугою «Шлюб онлайн» і зареєстрували стосунки дистанційно — перебуваючи в різних містах або навіть країнах.

    Онлайн-реєстрація шлюбу дозволяє подати документи та пройти процедуру без особистої присутності в одному приміщенні. Такий формат став особливо актуальним під час воєнного стану та для пар, які тимчасово проживають за кордоном.

    День святого Валентина традиційно залишається однією з найпопулярніших дат для одруження в Україні. Щороку саме 14 лютого тисячі пар обирають офіційно оформити свої стосунки, надаючи символічного значення цьому дню.

  • В Україні за 2025 рік стягнули рекордні 16,2 мільярда гривень аліментів

    В Україні за 2025 рік стягнули рекордні 16,2 мільярда гривень аліментів

    Органи державної виконавчої служби у 2025 році стягнули з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвищих показників за останні роки. Це на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, більше, ніж у 2024 році. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

    Станом на 31 грудня 2025 року на виконанні в органах ДВС перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів про стягнення аліментів. Більше третини з них стосувалися боргів за понад три місяці, тобто категорії боржників, щодо яких держава застосовує найбільш жорсткі заходи примусового впливу.

    У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

    Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

    Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

    Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

    У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.