Позначка: міст через Дніпро

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Ворожий удар авіабомбою: ЗС РФ атакували міст через Дніпро у Запоріжжі

    Ворожий удар авіабомбою: ЗС РФ атакували міст через Дніпро у Запоріжжі

    Російські війська завдали удару керованою авіаційною бомбою (ФАБ) по одному з мостів через річку Дніпро у Запоріжжі.

    Ключові деталі та поточна ситуація

    • Тип озброєння: Для ураження об’єкта критичної та транспортної інфраструктури російська авіація застосувала авіабомбу серії ФАБ (імовірно, з модулем корекції УМПК).
    • Стратегічне значення: Мости через Дніпро у Запоріжжі є ключовими транспортними артеріями, які забезпечують зв’язок між берегами, цивільну логістику та роботу екстрених служб.
    • Реакція екстрених служб: На місці влучання працюють фахівці ДСНС, правоохоронці та інженери для обстеження конструкцій мосту й оцінки ступеня пошкоджень.
    • Організація руху: Влада та профільні служби оцінюють безпечність пересування мостом і в разі потреби коригують маршрути громадського та приватного транспорту.

    З повідомлень про ситуацію у місті:

    «Російські війська завдали удару авіабомбою ФАБ по мосту через Дніпро у Запоріжжі. На місці працюють відповідні служби для ліквідації наслідків та обстеження об’єкта».

     

  • Міст Патона на межі: науковці говорять про ризик руйнування конструкцій

    Міст Патона на межі: науковці говорять про ризик руйнування конструкцій

    Науковці Національної академії наук України попередили про небезпечний стан мосту імені Євгена Патона в Києві та закликали до негайного проведення ремонтних робіт. За їхніми словами, несівні конструкції переправи зазнають суттєвих корозійних пошкоджень, а темпи деградації елементів споруди останніми роками лише прискорюються. У разі бездіяльності це може призвести до руйнування окремих конструкцій і створити ризик людських жертв та серйозних проблем для транспортної системи столиці.

    Відповідні висновки науковці оприлюднили на сторінці НАН України у Facebook. У повідомленні йдеться про результати аналізу технічного стану мосту та перелік робіт, які, на думку дослідників, необхідно провести у першочерговому порядку. У розрахунках вони посилаються на члена-кореспондента НАН України Олександра Шимановського — генерального директора Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського. Саме цей інститут свого часу був причетний до проєктування мосту Патона.

    Серед робіт, які пропонується виконати насамперед, — підсилення крайніх головних балок на опорі №25, ремонт проміжних опор №11 та №21, включно з підводними елементами, а також ремонт або повна заміна поперечних балок. Крім того, фахівці пропонують відремонтувати в’язі прогонових будов, відновити стовпи освітлення та перильні огорожі, а також замінити деформаційні шви.

    У НАН наголошують, що дефекти, виявлені під час попередніх обстежень мосту, можуть призвести до подальшої пришвидшеної деградації конструкцій. За словами науковців, якщо не провести ремонт і реконструкцію, деякі елементи можуть повністю зруйнуватися. У такому разі наслідком стане не лише небезпека для людей, а й колапс транспортної інфраструктури Києва, оскільки міст Патона є однією з ключових переправ через Дніпро.

    Втім, запропонований план робіт викликав дискусію серед інженерів та фахівців з інфраструктури. Частина експертів вважає, що перелік заходів, який озвучила Академія наук, фактично відповідає масштабному капітальному ремонту, але при цьому не передбачає повноцінної реконструкції всієї споруди.

    Інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова зазначає, що такий підхід може виявитися економічно невиправданим. За її оцінками, вартість подібного ремонту може сягати приблизно 200 мільйонів євро — тобто близько 8–10 мільярдів гривень. При цьому значна частина робіт буде виконана лише частково, що означає необхідність повторювати їх під час майбутньої комплексної реконструкції.

    Фахівчиня пояснює, що у практиці мостобудування зазвичай обирають один із двох підходів. Перший — це локальні протиаварійні заходи, які дозволяють тимчасово стабілізувати стан конструкції і відкласти масштабні роботи. Другий — повноцінна реконструкція або капітальний ремонт мосту. Натомість проміжний варіант, коли виконуються дорогі масштабні роботи лише на окремих елементах конструкції, вважається економічно неефективним.

    За словами Мінюкової, у великих мостах багато елементів ремонтуються технологічно одночасно. Наприклад, якщо сьогодні замінити деформаційні шви, а через кілька років проводити капітальний ремонт із новою плитою проїзної частини, ці ж шви доведеться знову демонтувати та встановлювати повторно. Крім того, значна частина бюджету великих інфраструктурних проєктів витрачається на організацію будівельного майданчика — монтаж кранів, плавзасобів і тимчасових конструкцій. Якщо роботи виконуються кілька разів у різні роки, ці витрати доводиться повторювати.

    При цьому фахівці наголошують, що провести протиаварійні роботи на мосту Патона все ж можна. За попередніми оцінками, точкова ліквідація найкритичніших дефектів може коштувати до 200 мільйонів гривень. Однак такі заходи не повернуть споруді повноцінну працездатність, а лише тимчасово стабілізують її стан.

    Попри тривожні оцінки, сам Олександр Шимановський у публічних коментарях говорить про ситуацію дещо стриманіше. За його словами, хоча міст і перебуває у технічно непрацездатному стані, це не означає, що він може зруйнуватися найближчим часом. Фахівець зазначає, що повне руйнування такої споруди малоймовірне, хоча окремі аварійні ситуації на ній уже траплялися.

    Водночас у КМДА наголошують, що міст можна експлуатувати й надалі, якщо дотримуватися встановлених обмежень руху. Йдеться, зокрема, про обмеження навантаження на переправу та інші технічні вимоги.

    Ще однією проблемою, яка ускладнює реконструкцію мосту Патона, є його статус пам’ятки архітектури. Згідно із законом про охорону культурної спадщини, будь-які роботи на об’єктах із таким статусом повинні погоджуватися з органами охорони спадщини, зокрема Міністерством культури. Через це під час реконструкції не можна просто замінювати старі елементи сучасними аналогами без додаткових погоджень.

    Наприклад, перильні огорожі мосту виготовлені з чавуну за стандартами 1950-х років. Якби міст не мав статусу пам’ятки, їх можна було б замінити сучасними легшими конструкціями з алюмінієвих або інших сплавів, що значно здешевило б ремонт. Проте нинішній охоронний статус значно ускладнює модернізацію споруди.

    Реконструкцію мосту Патона обговорюють уже багато років. Ще у 2019 році київська влада включила відповідні роботи до Програми економічного та соціального розвитку міста. Проте через бюрократичні процедури, тендерні суперечки та відсутність фінансування реалізація проєкту так і не розпочалася.

    На сьогодні навіть підготовка візуалізації майбутнього ремонту оцінюється приблизно у 12 мільйонів гривень, а розробка повноцінного проєкту може коштувати ще 35–45 мільйонів. Сам процес проєктування великого мосту зазвичай займає близько двох років, після чого необхідно пройти державну експертизу та затвердження документації. Саме будівництво або реконструкція такої переправи також може тривати щонайменше кілька років.

    Тому фахівці дедалі частіше говорять про необхідність не точкових ремонтів, а комплексної реконструкції мосту Патона — або навіть будівництва нової переправи поруч із ним.