Позначка: “Міт Пром”

  • Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Попри публічні заяви про «прозорість» оборонних закупівель, система постачання харчів для ЗСУ фактично перетворилася на замкнений механізм перерозподілу мільярдних контрактів між обмеженим колом компаній. Його ключовою ланкою став Державний оператор тилу (ДОТ), який відповідає за закупівлі продуктів для армії.

    За даними Prozorro та судових реєстрів, у 2024–2025 роках типовий сценарій виглядає так: ДОТ проводить відкриті торги, де перемагають реальні виробники або постачальники — зокрема ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». Проте після оголошення результатів у процес втручається інша компанія — ТОВ «Міт Пром».

    «Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

    Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

    Компанія з кримінальним шлейфом

    Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

    Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

    Роль керівництва ДОТ

    Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

    У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

    Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

    Кругова порука контролюючих органів

    Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

    Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

    Що втрачає армія

    У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

    Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

  • Як 4,7 мільйона євро виявилися у багажнику бухгалтерки

    Як 4,7 мільйона євро виявилися у багажнику бухгалтерки

    Боротьба з корупцією зазвичай асоціюється з гучними затриманнями високопосадовців, медійними скандалами та демонстративними обшуками. Однак, корупція часто процвітає на нижчих рівнях, де її виявити складніше, а відсутність системних реформ лише підсилює цю проблему. Один з недавніх інцидентів, коли Бюро економічної безпеки (БЕБ) затримало автомобіль бухгалтерки компанії-постачальника харчування для Збройних сил України, став яскравим прикладом того, які масштаби кешу обертаються на цьому ринку і як корупція залишається невидимою для широкого загалу.

    Історія “Міт пром” та блокування роботи

    Минулого тижня компанія «Міт пром», один із постачальників харчування для ЗСУ, заявила про блокування своєї діяльності правоохоронцями. Представники БЕБ заблокували можливість відвантаження продуктів та доступ співробітників на робочі місця. Компанія стверджувала, що підстав для таких дій не було, а блокування відбулося в рамках розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків.

    4,7 млн євро в багажнику: Звідки гроші?

    Однак, в ході цього розслідування детективи БЕБ виявили в багажнику автомобіля бухгалтерки компанії понад 4,7 млн євро готівки, походження яких жінка пояснити не змогла. Це стало шоком для громадськості та викликало питання про те, як такі суми могли залишатися непоміченими. Виявлення цих коштів дало підстави вважати, що корупційні схеми на рівні постачання харчування для ЗСУ все ще активно функціонують.

    Група компаній Глиняної: Схеми та махінації

    Подальше розслідування виявило зв’язок між кількома компаніями, які забезпечують постачання харчування для військових частин, і групою під керівництвом Тетяни Глиняної. Зокрема, мова йде про компанії «Гранд Консалт» та «Актив Компані», які поставляли продукти на суму мільярдів гривень, використовуючи фіктивні операції та завищуючи ціни на продукцію в окремих регіонах.

    Фіктивні поставки та розкрадання продуктів

    У рамках розслідування ДБР було виявлено злочинну схему, за якою продукти харчування, що постачалися у військові частини, фактично недоставлялися або ж їх кількість суттєво зменшувалася. Наприклад, начальник льотно-технічної їдальні однієї з військових частин на Київщині організував привласнення частини продуктів, а зекономлені продукти реалізовувалися за гроші. Однак, надлишок товару не зупиняв злочинців — вони підробляли бухгалтерські документи, створюючи ілюзію повторних поставок, які ніколи не здійснювалися.

    Система продовжує функціонувати

    Попри оголошені підозри та домашній арешт фігурантів схеми, керівництво компаній Глиняної продовжувало свою діяльність. Слідство виявило ще більше доказів фіктивності накладних та можливого розкрадання бюджетних коштів, що лише підкреслило системність корупції в тиловому забезпеченні ЗСУ.

    Ця історія демонструє, наскільки глибоко вкоренилася корупція в системі постачання армії. Вона показує, що боротьба з корупцією не може бути успішною лише на рівні гучних арештів і звільнень міністрів. Необхідно впроваджувати системні реформи, які забезпечать прозорість і підзвітність на всіх рівнях, включаючи постачальників та нижчі ланки тилового забезпечення. Інакше, корупція продовжуватиме підривати боєздатність країни навіть у часи війни.

  • Хто стоїть за переможцями тендеру Міноборони на 10 мільярдів?

    Хто стоїть за переможцями тендеру Міноборони на 10 мільярдів?

    П’ятого президента України, Петра Порошенка, пов’язують з групою компаній, які можуть отримати значні контракти на постачання продуктів для Збройних Сил країни. 22 травня ДП Міністерства оборони України “Державний оператор тилу” оголосило про проведення найбільшого тендеру на цьому ринку у поточному році, з очікуваною вартістю закупівель понад 11,5 мільярдів гривень.  Виявлені цікаві деталі у результаті оголошеного тендеру.

    Тендер складався з чотирьох лотів, кожен із яких виграв окремий учасник. Найменший лот на суму понад 1,583 мільярда гривень отримав абсолютно новий учасник – київський консорціум “Юнайтед Фуд Груп”. Ця компанія зареєструвалася лише за три тижні до тендеру, в травні цього року. За словами голови консорціуму, Івана Чайківського, він є засновником корпорації “Агропродсервіс” з великим земельним банком та виробничими активами у сільському господарстві. Поза сферою бізнесу, Чайківський також відомий як депутат Верховної Ради України.

    Другий лот на суму понад 3,136 мільярда гривень отримала компанія “Асікс Груп”. Цей лот став предметом боротьби між двома учасниками, проте перемогла “Асікс Груп” з пропозицією на 2,434 мільярда гривень. Однак, важливо відзначити, що один із учасників, ФОП Іван Шмальченко, був дискваліфікований через невідповідність умовам тендеру. Другий учасник, ТОВ “Контракт Продрезерв 5”, має зв’язки зі скандальним постачальником Міністерства оборони “Гарна страва”, який раніше постачав продукти для армії за завищеними цінами.

    Третій лот на таку ж суму також отримав новачок – ТОВ “Гранпрі Лтд”. Ця компанія пропонувала свої послуги за 2,517 мільярда гривень. Однак, власник компанії, Микола Бахтєяров, має сумну репутацію, яка виявилася у вироку Приморського суду Одеси за фактами домашнього насильства.

    Четвертий лот дістався компанії “Міт Пром”. Їхня пропозиція склала 2,519 мільярда гривень. Ця львівська компанія, хоч і є новачком на ринку постачання продуктів для ЗСУ, вже має досвід співпраці з військовими, підписавши контракт на 400 мільйонів гривень у квітні цього року. Хоча офіційним засновником є жителька Львівщини, насправді за компанією може стояти відома бізнесвумен Тетяна Глиняна, яка раніше постачала продукти для Збройних Сил за завищеними цінами.

    Два переможці з чотирьох лотів, компанії “Асікс Груп” та “Гранпрі Лтд”, можна віднести до сфери впливу одеського підприємця Валерія Друзенка. Раніше вже згадувалося, що компанії з його орбіти, такі як “Нова-постач” та “Біосоіл”, отримували значні контракти на постачання продуктів для армії України.

    Правоохоронні органи випадково розкрили зв’язок із Петром Порошенком. У серпні 2022 року в рамках розслідування щодо ухилення від сплати податків проти постачальників Міністерства оборони, які використовували підставних осіб, було порушено справу.

    Під час розслідування були арештовані рахунки компаній, що брали участь у цій схемі. Серед них також виявились ТОВ “ПК “Зоря Поділля” та ТОВ “Група Агропродінвест”, які належать Петру Порошенку. Офіс генерального прокурора повідомив, що “Нова-постач” та “Біосоіл” передали на їхні рахунки майже півмільярда гривень як передоплату за цукор (згодом ці рахунки також були арештовані).

    Співпадінням виявилося те, що всі компанії з групи Друзенка також є клієнтами Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) Порошенка. Однією з них є ТОВ “Асікс Груп”, рахунки якої також були арештовані судом. І на квітень 2024 року цей арешт не був знятий.

    Ще один переможець тендеру, ТОВ “Гранпрі Лтд”, також є клієнтом банку Порошенка. Крім того, ця компанія орендувала обладнання у дружини Валерія Друзенка. Таким чином, існують підстави вважати їхні зв’язки достовірними.

    Залишається відкритим питання, чи вплине цей зв’язок на можливість цих компаній отримати інше велике державне замовлення, цього разу на майже 5 мільярдів гривень.