Daypolitico

Позначка: міжнародна безпека

  • Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Президент США Дональд Трамп може завершити своє друге президентство масштабною зміною міжнародного порядку, внаслідок якої світ фактично опиниться поділеним між трьома центрами впливу — Сполученими Штатами, Росією та Китаєм. Найбільше від такого сценарію можуть постраждати Україна, європейські союзники Вашингтона та держави Азії, які десятиліттями покладаються на американські гарантії безпеки.

    Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд у колонці для британського видання The Guardian, опублікованій 24 жовтня.

    Приводом для його аналізу стала можлива тристороння зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку запропонувала Москва.

    За інформацією The Wall Street Journal, російський президент виступив з ініціативою організувати переговори у листопаді, щоб обговорити завершення війни проти України.

    Потенційним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

    Однак остаточного рішення про проведення зустрічі немає.

    Раніше Трамп заявив, що відкритий до переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном. Водночас американський президент говорив насамперед про обговорення ядерної зброї та контролю над озброєннями, тоді як російська пропозиція пов’язана з війною в Україні.

    Блумфілд вбачає у можливій зустрічі значно ширші геополітичні ризики.

    На його думку, проблема полягає не лише в тому, які домовленості можуть укласти три лідери. Сам факт переговорів у такому форматі здатен закріпити уявлення, що найвпливовіші держави можуть вирішувати долю інших країн без їхньої безпосередньої участі.

    Для України це означало б ризик обговорення питань території, безпеки та майбутнього держави без належного представництва Києва.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна повинна бути учасницею будь-яких переговорів, які стосуються її майбутнього.

    Окреме занепокоєння британського оглядача викликає можливе послаблення ролі Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи.

    Блумфілд вважає, що дистанціювання Вашингтона від традиційних союзників може створити додаткові ризики для держав, які відчувають військову загрозу з боку Росії.

    Подібні наслідки він прогнозує і для Азійсько-Тихоокеанського регіону.

    Якщо США послаблять безпекові зобов’язання, це може вплинути на становище Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

    Свої застереження автор пов’язує зі змінами в американській зовнішньополітичній риториці.

    Зокрема, він звертає увагу на Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, ухвалену 2025 року. На думку Блумфілда, документ містить значну критику традиційних партнерів США, водночас демонструючи інший підхід до відносин із Росією та Китаєм.

    Оглядач вважає, що такий курс може відповідати інтересам Кремля, який тривалий час прагне обмежити вплив Заходу у Східній Європі.

    Пекін, своєю чергою, може отримати додатковий простір для посилення позицій у Східній та Південно-Китайській морських акваторіях.

    Водночас потенційний перерозподіл впливу стосується не лише територій.

    Блумфілд звертає увагу на боротьбу за контроль над енергетичними ресурсами, технологічними платформами, виробничими ланцюгами та космічною інфраструктурою.

    У такій системі ключові рішення могли б дедалі частіше ухвалюватися Вашингтоном, Москвою та Пекіном, тоді як Європейський Союз ризикував би втратити частину впливу на глобальні процеси.

    Проте це лише один із можливих сценаріїв.

    Сам Блумфілд визнає, що навіть проведення тристороннього саміту не гарантує формування довготривалого політичного союзу між трьома державами.

    Їхні економічні, безпекові та стратегічні інтереси залишаються різними, а подальший зовнішньополітичний курс США залежатиме й від майбутніх адміністрацій.

    Водночас автор вважає, що навіть символічна зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію Путіна провести тристоронній саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном, під час якого російська сторона хотіла б обговорити умови завершення війни в Україні.

    Також «Ненька інфо» аналізувала відносини між трьома державами, зокрема причини, через які Пекін не поспішає повністю підтримувати геополітичні ініціативи Кремля.

    Крім того, видання писало про звернення Трампа до Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню російсько-української війни.

    Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, чи зустрінуться три лідери в листопаді. Значно важливішим буде зміст можливих переговорів, участь України в обговоренні власного майбутнього та готовність Вашингтона зберігати свої міжнародні зобов’язання.

    Поки немає підстав стверджувати, що США, Росія й Китай домовилися про поділ світу. Проте можливість такого сценарію вже стала предметом гострої дискусії серед західних політичних оглядачів.

  • Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

    Світ непомітно наближається до Третьої світової: Financial Times назвала головні загрози

    Світ опинився в періоді небезпечної міжнародної нестабільності, коли одночасне загострення кількох воєн може призвести до значно масштабнішого протистояння. Війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану, протистояння Китаю і Тайваню та десятки інших криз дедалі сильніше впливають одна на одну. Оглядач Financial Times Гідеон Рахман попереджає, що міжнародна спільнота ризикує недооцінити небезпеку поступового наближення до Третьої світової війни. На його думку, особливу загрозу становлять послаблення міжнародних гарантій безпеки, суперництво великих держав та невизначеність щодо того, як світові лідери відреагують на наступну серйозну кризу.

    Про це Рахман пише в аналітичній колонці Financial Times «Are we sleepwalking into World War III?», опублікованій 17 жовтня 2026 року.

    Автор звертає увагу, що світ дедалі більше нагадує періоди, які передували найбільшим військовим катастрофам XX століття.

    Однак ідеться не про прогноз неминучого початку світової війни, а про аналіз обставин, за яких окремі регіональні конфлікти можуть перерости у пряме зіткнення провідних держав.

    65 конфліктів одночасно: що відбувається у світі

    За інформацією, наведеною Financial Times, Міжнародна кризова група відстежує приблизно 65 конфліктів і криз у різних частинах світу.

    У матеріалі цей показник називають свідченням небезпечного зростання міжнародної нестабільності.

    Водночас важливо враховувати, що не всі 65 ситуацій є повномасштабними війнами. Моніторинг Міжнародної кризової групи охоплює також політичні й безпекові кризи, які можуть перерости в збройне протистояння.

    Найбільшу увагу міжнародної спільноти привертають війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану та напруженість у Східній Азії.

    Однак паралельно тривають інші руйнівні війни.

    Зокрема, в Судані багаторічне протистояння призвело до масштабної гуманітарної катастрофи.

    Мільйони людей змушені були залишити власні домівки, а мирне населення продовжує потерпати від насильства, нестачі продовольства та руйнування інфраструктури.

    На думку Рахмана, небезпека полягає не лише в кількості конфліктів, а й у тому, що вони дедалі частіше перетинаються з інтересами великих держав.

    Чому Росія, Китай та Іран готові ризикувати

    Однією з головних причин міжнародної нестабільності оглядач Financial Times називає зміну глобального балансу сил.

    Після завершення холодної війни США та їхні союзники мали значний вплив на міжнародну систему безпеки.

    Однак із часом зросли амбіції держав, які прагнуть переглянути чинний міжнародний порядок.

    Серед них Рахман виділяє Росію, Китай та Іран.

    За його оцінкою, відносне послаблення західного впливу створило для цих країн більше можливостей для ризикованих зовнішньополітичних дій.

    Прикладом є російська політика протягом останніх двох десятиліть.

    У 2008 році Росія здійснила військову агресію проти Грузії, у 2014 році окупувала й незаконно анексувала український Крим, а згодом розпочала військове втручання в Сирії.

    У 2022 році Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну.

    На думку автора FT, ці події необхідно розглядати як послідовне посилення готовності Кремля застосовувати військову силу для досягнення політичних цілей.

    Китай і Тайвань: ще один небезпечний осередок

    Окрему увагу Financial Times приділяє ситуації у Східній Азії.

    Китай послідовно нарощує військову присутність у Південнокитайському морі.

    Пекін побудував військову інфраструктуру на низці штучних островів і продовжує територіальні суперечки з сусідніми державами.

    Одним із прикладів є конфлікт навколо мілини Скарборо, на яку претендують Китай і Філіппіни.

    Ще серйозніше міжнародне занепокоєння викликає ситуація навколо Тайваню.

    Пекін вважає острів частиною своєї території та не виключає застосування сили для встановлення контролю над ним.

    Водночас Тайвань має власні демократичні органи влади, а США підтримують його обороноздатність.

    У разі військового загострення навколо острова існує ризик втягування в протистояння інших держав регіону.

    Особливо небезпечним сценарієм стало б пряме військове зіткнення США та Китаю.

    Проте наразі немає підстав стверджувати, що така війна вже неминуча або має визначену дату початку.

    Чому війна в Україні важлива для глобальної безпеки

    Російська агресія проти України стала одним із найсерйозніших викликів європейській безпеці після завершення Другої світової війни.

    Війна продемонструвала, що масштабне військове вторгнення з метою захоплення територій залишається реальною загрозою.

    Для європейських держав особливе значення має питання довіри до міжнародних гарантій безпеки.

    Якщо одна держава може змінювати кордони силою без достатніх наслідків, це створює ризик повторення подібних дій в інших регіонах.

    У цьому контексті допомога Україні розглядається її партнерами не лише як підтримка окремої держави, а й як елемент ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас позиції країн щодо обсягів і форм такої підтримки можуть відрізнятися.

    Чим небезпечна ідея поділу світу на сфери впливу

    Гідеон Рахман звертає увагу на повернення концепції, відповідно до якої великі держави повинні мати переважний вплив на своїх найближчих сусідів.

    Прихильники такого підходу вважають, що домовленості між провідними центрами сили можуть зменшити ймовірність глобального конфлікту.

    За цією логікою, держави мають визнавати особливі інтереси одна одної в окремих регіонах.

    Однак Рахман критикує такий підхід, оскільки він може ігнорувати суверенітет і волю менших країн.

    Наприклад, Україна має право самостійно визначати власну зовнішню політику та безпекові пріоритети.

    Те саме стосується інших держав, які опиняються між інтересами великих міжнародних гравців.

    Коли долю менших країн намагаються вирішувати без їхньої участі, це може не зменшувати напруженість, а створювати нові причини для конфліктів.

    Трамп, Путін, Сі та Нетаньягу: роль світових лідерів

    У колонці FT окремо аналізується роль керівників провідних держав.

    Гідеон Рахман звертає увагу на політичний стиль Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Біньяміна Нетаньягу.

    На думку оглядача, персоналізований підхід до політики, прагнення демонструвати силу та готовність переглядати звичні правила міжнародної взаємодії впливають на загальну атмосферу нестабільності.

    Однак конкретні дії та інтереси цих лідерів суттєво відрізняються.

    Росія веде повномасштабну агресивну війну проти України, Китай посилює військовий тиск у регіоні, США переглядають окремі аспекти зовнішньої та безпекової політики, а Ізраїль бере участь у збройних конфліктах на Близькому Сході.

    Небезпека, на думку автора, полягає в можливості взаємного непорозуміння та неправильного оцінювання намірів інших сторін.

    Історичні паралелі з двома світовими війнами

    Одним із центральних висновків Financial Times стала аналогія із ситуацією перед Першою та Другою світовими війнами.

    Автор нагадує, що масштабні конфлікти можуть починатися не лише через свідоме прагнення держав розв’язати світову війну.

    Іноді вирішальну роль відіграють помилкові припущення щодо реакції інших країн.

    Напередодні Першої світової війни німецьке керівництво недооцінило готовність Великої Британії захищати нейтралітет Бельгії.

    Ця помилка стала одним із чинників розширення конфлікту.

    Схожа небезпека може виникати і сьогодні, якщо одна держава припускає, що її противники або їхні союзники не наважаться відповісти на застосування сили.

    Особливо важливим стає питання довіри до оборонних союзів.

    Якщо гарантії безпеки сприймаються як ненадійні, це може підштовхувати окремі держави до ризикованих рішень.

    Чи означає це, що Третя світова війна вже почалася

    Попри тривожний аналіз, Financial Times не повідомляє про офіційний початок Третьої світової війни.

    Гідеон Рахман розглядає можливі ризики майбутнього глобального зіткнення та обставини, які здатні збільшувати ймовірність небезпечної ескалації.

    Історичні паралелі також не є доказом того, що світ обов’язково повторить події 1914 або 1939 років.

    Сьогодні міжнародні відносини мають інші механізми стримування, включно з ядерним фактором, економічною взаємозалежністю та міжнародними організаціями.

    Проте ці механізми не гарантують повного захисту від помилкових рішень.

    Головне застереження Financial Times полягає в тому, що найбільша небезпека може виникнути тоді, коли великі держави перестануть розуміти, наскільки далеко готові зайти їхні суперники та союзники.

    На тлі війни Росії проти України, протистояння навколо Ірану та зростання напруженості у Східній Азії такі прорахунки можуть мати наслідки далеко за межами окремих регіонів.

    Саме тому питання міжнародних гарантій безпеки, стримування агресії та дипломатичних механізмів врегулювання конфліктів стають дедалі важливішими для глобальної стабільності.

  • Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Участь Північної Кореї у війні Росії проти України дає її військовим унікальний сучасний бойовий досвід і можливість випробовувати ракетні системи в реальних умовах. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та змінити розрахунки Південної Кореї, США та їхніх союзників.

    Про це заявив заступник командувача Командування ООН генерал-лейтенант Скотт Вінтер, повідомляє NK News.

    За словами австралійського генерала, військова співпраця між Пхеньяном і Москвою створила для Північної Кореї можливість отримати досвід, який неможливо здобути під час звичайних навчань. Йдеться про ознайомлення з технологіями, тактикою та особливостями ведення сучасної війни.

    Вінтер наголосив, що участь КНДР у війні в Україні є важливим нагадуванням про те, що сучасні безпекові загрози виходять далеко за межі окремих регіонів.

    Окремо генерал звернув увагу на ракетний потенціал Північної Кореї. За його словами, Пхеньян використав війну як можливість випробувати низку власних балістичних ракетних систем у реальних бойових умовах.

    Для КНДР це означає отримання практичної інформації про застосування озброєння, його ефективність, особливості протидії сучасним системам ППО та характер ведення бойових дій із використанням різних типів озброєння.

    Отриманий північнокорейськими військовими досвід союзники враховуватимуть під час планування щорічних спільних військових навчань США та Південної Кореї «Щит свободи Ульчі» (Ulchi Freedom Shield, UFS).

    Цьогорічні навчання стартують у понеділок. У них братимуть участь близько 70 військовослужбовців із 11 країн-членів Командування ООН.

    Програма навчань передбачатиме відпрацювання протидії сучасним загрозам, серед яких глушіння сигналів GPS, кібератаки та операції із застосуванням безпілотників. Усе це безпосередньо пов’язане з досвідом сучасної війни, який Північна Корея отримує через співпрацю з Росією.

    Особливу увагу союзники приділяють можливості використання Пхеньяном отриманого досвіду у власному військовому плануванні. Північна Корея протягом останніх років активно розвиває ракетні та безпілотні технології, а участь її військових у війні Росії проти України створює додатковий канал отримання практичних знань.

    Безпосередньо перед початком навчань КНДР знову здійснила запуск балістичних ракет. У Командуванні ООН засудили ці дії як провокаційні та заявили, що подібні запуски збільшують ризик помилок і непередбачуваної ескалації на Корейському півострові.

    Одним із ключових завдань Командування ООН є моніторинг дотримання перемир’я між Північною та Південною Кореями. Утім, організація досі не оприлюднила результати розслідування щодо звинувачень Сеула в тому, що Південна Корея відправляла військові безпілотники в напрямку Пхеньяна у жовтні 2024 року.

    Скотт Вінтер не підтвердив, чи завершене це розслідування. За його словами, подібні справи є надзвичайно складними, а результати не кожного розслідування публікуються у відкритому доступі.

    Командування ООН є багатосторонньою структурою під керівництвом США, створеною для підтримки дотримання режиму перемир’я на Корейському півострові. Воно працює з наслідками Корейської війни 1950–1953 років та бере участь у моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні.

    Серед основних завдань UNC — моніторинг та розслідування можливих порушень перемир’я, сприяння деескалації, підтримання комунікації між сторонами та координація оборонних заходів у взаємодії з Південною Кореєю.

    На цьому тлі особливе значення має поглиблення військового партнерства між Росією та Північною Кореєю. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Москва та Пхеньян значно активізували військову співпрацю.

    Північна Корея постачає Росії боєприпаси та ракети, а також направляє військовослужбовців для участі у війні. У відповідь Пхеньян може отримувати від Москви військові технології, досвід та інші ресурси, необхідні для розвитку власного оборонного потенціалу.

    Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала нову партію балістичних ракет із КНДР. За його словами, така співпраця створює додаткові ризики не лише для України, а й для міжнародної безпеки, оскільки Пхеньян отримує можливість удосконалювати свої ракетні спроможності на основі досвіду війни.

    Крім того, українська розвідка повідомляла про наміри Росії залучити до 50 тисяч військовослужбовців із КНДР. Якщо такі сили продовжать брати участь у бойових діях, вони отримуватимуть ще більше практичного досвіду ведення сучасної війни.

    Для Південної Кореї та її союзників це означає появу додаткового фактора, який необхідно враховувати під час оцінки потенціалу КНДР. Північнокорейські військові можуть переносити отримані на війні знання та навички у власні підрозділи, а результати застосування ракет і безпілотних систем — використовувати для подальшого вдосконалення озброєння.

    Таким чином, участь КНДР у війні проти України має наслідки далеко за межами європейського театру бойових дій. Москва отримує додаткові людські та військові ресурси, тоді як Пхеньян здобуває практичний досвід сучасної війни та можливість випробовувати власне озброєння. Саме це, за оцінкою Командування ООН, здатне змінити баланс ризиків на Корейському півострові.

  • Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російське керівництво може готувати масштабну приховану мобілізацію населення. За його словами, Кремль намагається збільшити чисельність армії без формального оголошення нової хвилі мобілізації, використовуючи тіньові контракти та інші механізми залучення людей до війська.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю ТСН.

    За словами президента, російський диктатор Володимир Путін розглядає можливість масового залучення нових військових, але водночас прагне уникнути політичних наслідків відкритого оголошення мобілізації. Для цього російська влада, за інформацією української сторони, може використовувати систему прихованого набору до армії, фінансові стимули, контракти та обмеження можливості громадян залишати територію країни.

    «Він думає, як свій народ обдурити. Тобто зробити масову мобілізацію, при цьому не оголосивши її. Зробити якісь тіньові контракти, блокувати кордони. Ми це бачимо, ми вже бачимо багато відповідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що збільшення кількості мобілізованих не означатиме автоматичного посилення російської армії без значних втрат. Навпаки, за його словами, чим більше людей Кремль відправлятиме на фронт, тим масштабнішими можуть бути втрати російських військових.

    Водночас Зеленський вважає, що потенційна мобілізація може мати для Кремля не лише військове, а й політичне значення. За його словами, Росія може використовувати збільшення чисельності своїх військ як інструмент тиску на Україну та європейські держави.

    Глава держави припустив, що Москва може демонструвати Заходу готовність залучити сотні тисяч людей до армії, створюючи таким чином враження підготовки до масштабного розширення війни.

    «Показати, що я мобілізую пів мільйона людей восени. І ці пів мільйона не факт, що я буду використовувати тільки в Україні», — передав Зеленський можливу логіку російського керівництва.

    За словами українського президента, така риторика може бути спрямована не лише проти України. Кремль може намагатися сформувати у європейських країнах уявлення про загрозу масштабного розширення війни, щоб змусити їх погоджуватися на вигідні Росії умови переговорів.

    Зеленський також наголосив, що Україна не має наміру погоджуватися на територіальні поступки як умову припинення бойових дій. Окремо він згадав ситуацію навколо Донбасу, який Москва прагне повністю окупувати.

    Президент заявив, що Київ не збирається самостійно залишати свої території, оскільки відсутні гарантії того, що після отримання контролю над Донбасом Росія не продовжить наступ.

    «Ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі. Абсолютно ніхто це не гарантує і не готовий гарантувати», — наголосив Зеленський, говорячи про Путіна.

    На думку української сторони, саме тому будь-які домовленості про припинення війни повинні передбачати надійні гарантії безпеки. Без них навіть припинення бойових дій може стати лише паузою перед новою російською агресією.

    Окремо Зеленський розповів про військову співпрацю Росії та Північної Кореї. За його словами, Москва продовжує залучати військовослужбовців КНДР, які перебувають на території Росії та отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Президент зазначив, що спочатку йшлося про сотні північнокорейських військових, потім їхня кількість зросла до тисяч, а тепер, за інформацією української сторони, може йтися про рішення розмістити в Росії від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР.

    Зеленський наголосив, що присутність північнокорейських військових має значення не лише для війни проти України. За його словами, військовослужбовці КНДР отримують досвід застосування сучасної зброї, ведення бойових дій та взаємодії з російськими військами.

    Український президент вважає, що отриманий досвід у майбутньому може бути використаний Північною Кореєю в інших потенційних конфліктах, зокрема в азійському регіоні.

    Таким чином, Київ розглядає військову співпрацю Москви та Пхеньяна як довгостроковий фактор безпеки, який виходить за межі безпосередньо російсько-української війни.

    Заява Зеленського пролунала на тлі повідомлень про те, що Росія продовжує шукати способи компенсувати втрати на фронті та підтримувати чисельність своїх підрозділів. Кремль уже використовує масштабний набір контрактників, підвищені виплати та інші фінансові стимули для залучення громадян до армії.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що російська влада може намагатися уникнути повторення відкритої мобілізації, яка викликала значний суспільний резонанс у Росії у 2022 році. Натомість Москва може робити ставку на поступове збільшення кількості військовослужбовців через контрактну систему та інші форми прихованого залучення.

    Водночас твердження про підготовку саме масштабної мобілізації та плани щодо використання сотень тисяч нових військових є оцінкою української сторони. Незалежного підтвердження всіх озвучених Зеленським деталей наразі немає.

    За словами президента, потенційне збільшення російської армії потрібно розглядати не лише як спробу продовжити війну проти України, а й як елемент ширшої стратегії Кремля щодо тиску на європейські держави.

    Зеленський раніше також попереджав, що після накопичення значних військових ресурсів Москва може намагатися використовувати їх для демонстрації сили за межами українського фронту. Саме тому, на думку Києва, союзники мають враховувати не лише поточні бойові дії, а й потенційні наслідки нарощування російського військового потенціалу.

    На цьому тлі питання чисельності російської армії, участі військових КНДР та можливого нового набору людей до ЗС РФ залишатиметься одним із ключових факторів під час обговорення майбутнього припинення війни та гарантій безпеки для України.

  • Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    У Болгарії вранці 8 серпня стався інцидент із невідомим безпілотником, який увійшов у повітряний простір країни з боку Румунії та невдовзі вибухнув неподалік важливої газової інфраструктури. Безпілотник не вдалося ідентифікувати під час польоту, а його походження наразі встановлюють.

    Про інцидент повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, передає Associated Press.

    За його словами, подія сталася невдовзі після 5:00 ранку поблизу кордону Болгарії та Румунії. Безпілотник перетнув кордон із боку Румунії, після чого вибухнув на території Болгарії.

    Місце вибуху розташоване приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Вибух стався у відкритій місцевості, а внаслідок інциденту, за попередніми даними, ніхто не постраждав. Пошкоджень будівель або газової інфраструктури також не зафіксували.

    Радєв заявив, що місце події одразу оточили, а відповідні служби розпочали перевірку обставин інциденту. Болгарська влада також планує посилити спостереження за повітряним простором та захист стратегічних об’єктів.

    Особливу увагу привертає те, що безпілотник не був виявлений системами протиповітряної оборони Болгарії та Румунії під час польоту. За словами болгарської влади, невеликі розміри дрона та низька висота польоту могли ускладнити його виявлення.

    Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що характер вибуху може свідчити про наявність на борту безпілотника значної кількості вибухової речовини. На це, за його словами, вказували сила вибуху та великий стовп чорного диму, який утворився після детонації.

    Водночас остаточно встановити тип безпілотника, його вантаж і призначення можна буде лише після завершення роботи експертів на місці події.

    Наразі болгарська влада не заявляла, що безпілотник був російським або українським. Його маршрут дозволяє припускати, що він потрапив до Болгарії з території Румунії, однак це саме по собі не означає, що апарат був запущений із Румунії. Походження дрона та обставини його польоту ще належить встановити.

    Болгарський прем’єр також наголосив на необхідності посилення заходів безпеки на кордонах і біля стратегічних об’єктів. Після інциденту планується передислокація частини прикордонної поліції, відповідальної за виявлення безпілотників і реагування на подібні загрози.

    Подія вже привернула увагу болгарського військового керівництва через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу.

    Міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія має намір порушити питання про інцидент на засіданні Північноатлантичної ради на початку наступного тижня.

    Для Альянсу ситуація є чутливою з огляду на війну Росії проти України та численні випадки, коли безпілотники наближалися до повітряного простору або території країн НАТО. Водночас сам факт появи невідомого дрона в Болгарії наразі не дає підстав говорити про навмисну атаку на країну НАТО.

    Раніше Болгарія та інші держави Альянсу вже посилювали увагу до захисту критичної інфраструктури на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в Європі.

    Дрон вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу — важливої частини регіональної газотранспортної інфраструктури. Система має стратегічне значення для постачання газу в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі, а її можливості використовуються і для зміни напрямків транспортування газу залежно від потреб регіону.

    Тому навіть відсутність пошкоджень унаслідок вибуху привернула особливу увагу болгарської влади. Вибух стався поблизу компресорних станцій, які є важливими елементами роботи газотранспортної системи.

    За попередніми даними, сам газопровід та пов’язані з ним об’єкти не постраждали. Водночас влада має встановити, чи був вибір місця вибуху випадковим, чи безпілотник міг прямувати саме до об’єкта енергетичної інфраструктури. Наразі жодних офіційних висновків про цілеспрямовану атаку немає.

    Інцидент у Болгарії стався на тлі кількох інших випадків із невідомими безпілотниками в Європі.

    У ніч на 8 серпня в німецькому місті Мехерніх повідомляли про проліт дронів над важливим логістичним об’єктом Бундесверу, де, за наявною інформацією, ремонтують системи протиповітряної оборони Patriot.

    Ще один інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Там тимчасово призупиняли польоти після того, як неподалік злітно-посадкової смуги та українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник. Згодом повідомлялося, що він міг містити вибухівку, а літак перевозив боєприпаси.

    Серія таких випадків привертає дедалі більше уваги європейських урядів, оскільки невеликі безпілотники складно своєчасно виявляти та ідентифікувати. Особливе занепокоєння викликають польоти поблизу військових об’єктів, аеропортів, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

    Водночас у кожному з цих випадків необхідно окремо встановлювати походження безпілотників і мету їхнього використання. Поки що болгарська влада не має підтверджень, що дрон, який вибухнув біля Трансбалканського газопроводу, був пов’язаний із Росією чи Україною.

    Розслідування триває. Болгарські служби мають встановити тип безпілотника, його маршрут, характер вибухового пристрою та обставини, за яких він зміг непоміченим перетнути повітряний простір Румунії та увійти до Болгарії.

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    Морські стратегічні ядерні сили Росії перебувають у повній бойовій готовності. Таку заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Микола Патрушев, наголосивши, що розвиток Військово-морського флоту РФ здійснюється з урахуванням усіх потенційних загроз з боку країн, які Москва вважає своїми супротивниками.

    Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.

    За словами Патрушева, російський військово-морський флот продовжує виконувати завдання із захисту національних інтересів країни в різних районах Світового океану. Він стверджує, що стратегічні морські ядерні сили перебувають у повній бойовій готовності та залишаються одним із ключових елементів російської системи ядерного стримування.

    Представник Кремля також заявив, що всі можливі виклики та загрози, які, на думку Москви, походять від потенційних противників, враховуються під час планування розвитку російського флоту. Зокрема, йдеться про реалізацію Стратегії розвитку Військово-морського флоту Росії до 2050 року та підготовку нової державної програми кораблебудування, розрахованої також до середини століття.

    Останні заяви Патрушева стали продовженням жорсткої ядерної риторики Кремля, яка регулярно лунає з початку повномасштабної війни проти України. Російське керівництво неодноразово використовувало тему ядерної зброї як елемент політичного тиску на Захід та союзників України.

    Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ядерна зброя залишається одним із головних інструментів стратегічного стримування Росії. За його словами, Москва нібито готова застосувати її лише у разі виникнення загрози існуванню держави. Водночас Пєсков вкотре повторив офіційну позицію Кремля, стверджуючи, що так звана “спеціальна військова операція” згодом перетворилася на “справжню війну” через підтримку України з боку західних держав.

    Попри такі заяви, низка міжнародних лідерів оцінює ймовірність застосування Росією ядерної зброї як низьку. Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб після контактів із представниками Китаю повідомив, що у Пекіні не вважають реалістичним сценарій використання Москвою ядерної зброї. За його словами, китайська сторона переконана, що Росія не піде на такий крок навіть за умов подальшої ескалації війни.

    Водночас українське керівництво неодноразово наголошувало, що Кремль продовжує використовувати ядерні погрози як інструмент психологічного та політичного тиску. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що у разі безкарності Росія може вдатися до подальшої ескалації та становити загрозу не лише для України, а й для інших європейських держав.

    На тлі триваючої війни Москва продовжує активно модернізувати свої збройні сили, зокрема військово-морський компонент ядерної тріади, водночас західні країни уважно стежать за подібними заявами Кремля та оцінюють їх як частину ширшої стратегії військово-політичного тиску.

  • “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у разі недосягнення своїх цілей у війні проти України російський диктатор Володимир Путін може вдатися до нової ескалації та спробувати розширити агресію проти інших держав. Про це глава держави сказав в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    За словами Зеленського, поразка або незавершеність російських планів в Україні не означатиме, що Кремль відмовиться від своїх імперських амбіцій. Навпаки, президент переконаний, що Путін становитиме ще більшу загрозу не лише для України, а й для всієї Європи та міжнародної безпеки.

    “Якщо він не переможе в Україні, він стане дуже небезпечним, і не лише для нас. Він спробує окупувати інше місце, інших людей і знову вбивати, вбивати людей”, – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна виходить далеко за межі двостороннього конфлікту між Україною та Росією. На його думку, Кремль може спробувати втягнути у протистояння інші держави, розширивши масштаби військової агресії. Саме тому, за словами глави держави, підтримка України сьогодні є питанням безпеки всієї Європи, адже українські військові фактично стримують подальшу експансію Росії.

    Окремо Зеленський прокоментував перспективи припинення бойових дій. Він зазначив, що Україна прагне завершення війни та готова до справедливого миру, однак наразі досягнення режиму припинення вогню залишається надзвичайно складним через позицію Москви.

    Президент наголосив, що саме Росія демонструє небажання припиняти війну, а всі заяви Кремля про готовність до миру не підкріплюються реальними діями.

    “Нам необхідно покласти край цій війні. І є одна сторона – Росія, – яка цього не хоче. Вони демонструють це лише на словах”, – заявив Зеленський.

    Глава держави також різко розкритикував російського диктатора, назвавши його брехуном у питаннях можливого перемир’я. На переконання президента, Путіна цікавить не дипломатичне врегулювання, а виключно досягнення військової перемоги та реалізація власних геополітичних планів.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі чергового загострення риторики Кремля. Останнім часом російська влада знову почала активно використовувати погрози щодо можливої ескалації конфлікту. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито готова застосувати ядерну зброю у разі загрози її існуванню, а також вкотре звинуватив країни Заходу у перетворенні так званої “спеціальної військової операції” на повномасштабну війну.

    На думку українського керівництва, подібні заяви є елементом політичного та психологічного тиску на міжнародну спільноту. Водночас Київ продовжує закликати партнерів посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та зміцнювати європейську систему безпеки, щоб не допустити подальшого розширення російської агресії.

  • Ракетний удар по танкерах в Ормузькій протоці: серед поранених – громадяни України

    Ракетний удар по танкерах в Ормузькій протоці: серед поранених – громадяни України

    Іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери, що належать Об’єднаним Арабським Еміратам, під час їхнього проходження через Ормузьку протоку. Унаслідок удару загинув один член екіпажу, ще восьмеро людей зазнали поранень, серед них – двоє громадян України. Інцидент став черговим епізодом різкого загострення безпекової ситуації в одному з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними Міністерства оборони ОАЕ, удар було завдано по танкерах Mombasa та Al Bahiyah, які перебували у південній частині Ормузької протоки в територіальних водах Оману. Обидва судна отримали пошкодження після влучання іранських крилатих ракет.

    Найбільше постраждав танкер Mombasa, на борту якого загинув один із членів екіпажу. Загалом поранення отримали восьмеро людей, четверо з них перебувають у тяжкому стані. Серед постраждалих – шестеро громадян Індії та двоє громадян України. Інформацію про особи українців, характер їхніх травм чи стан здоров’я офіційно поки що не оприлюднювали.

    Після влучання ракет на обох суднах виникли масштабні пожежі. Екіпажам та аварійним службам вдалося локалізувати займання і не допустити повного знищення танкерів. Водночас інформації про масштаби матеріальних збитків наразі немає.

    Влада Об’єднаних Арабських Еміратів різко засудила атаку, назвавши її “відвертим нападом” на цивільне судноплавство. В Абу-Дабі заявили, що залишають за собою право на відповідь відповідно до міжнародного права, якщо подальша ескалація триватиме.

    Іран, своєю чергою, представив іншу версію подій. Корпус вартових ісламської революції заявив, що його сили вивели з ладу два “судна-порушники”, які нібито проігнорували попередження та намагалися пройти через замінований морський маршрут. В іранському військовому відомстві також звинуватили США у тому, що Вашингтон нібито підбурював екіпажі продовжити рух попри небезпеку.

    Інцидент стався попри рамкову угоду про припинення вогню строком на 60 днів, яку сторони раніше погодили. Незважаючи на домовленості, бойові дії та взаємні удари фактично не припинилися, а напруженість у регіоні лише посилюється.

    Останніми днями США повідомляли про масштабні удари по приблизно 90 військових об’єктах на території Ірану. Американська влада пояснювала ці дії необхідністю стримування іранської військової активності та захисту міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп також заявив про намір відновити морську блокаду Ірану. Вашингтон прагне встановити контроль над судноплавством в Ормузькій протоці та запровадити 20-відсоткове мито для суден, що проходитимуть цим стратегічно важливим маршрутом.

    Ормузька протока є одним із ключових транспортних коридорів світової енергетики. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу, тому будь-які військові інциденти в цьому районі можуть суттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, вартість нафти та безпеку міжнародного судноплавства.

    За інформацією Axios, адміністрація президента США вже готується до можливого затяжного протистояння з Іраном. Джерела видання повідомляють, що у Білому домі розглядають сценарії, за яких обмін ударами навколо Ормузької протоки може тривати не лише кілька днів, а й кілька тижнів. На цьому тлі міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації, адже подальша ескалація може мати наслідки далеко за межами Близького Сходу.

  • Трамп оголосив нову хвилю ударів по Ірану та пригрозив знищити стратегічний об’єкт у горі Pickaxe

    Трамп оголосив нову хвилю ударів по Ірану та пригрозив знищити стратегічний об’єкт у горі Pickaxe

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір завдати нових масштабних ударів по Ірану та оголосив, що американські військові планують знищити стратегічний об’єкт у горі Pickaxe, який, за даними західних аналітиків, може використовуватися для зберігання запасів збагаченого урану. Одночасно Центральне командування США (CENTCOM) підтвердило початок третьої поспіль ночі авіаударів по військових цілях на території Ісламської Республіки.

    Про це повідомляє Clash Report.

    Під час спілкування з журналістами президент США заявив, що американська армія не зустріне ефективного спротиву з боку Ірану під час операції зі знищення об’єкта Pickaxe Mountain.

    «Ми збираємося знищити гору Pickaxe. Нехай іранці знають, що ми прийдемо. Вони нічого не зможуть зробити», – заявив Трамп.

    Американський лідер також анонсував продовження військової кампанії вже найближчими годинами. За його словами, нові удари будуть завдані як у день заяви, так і наступного дня.

    «Сьогодні ввечері ми завдамо їм дуже сильного удару, і ми завдамо їм сильного удару завтра. І вони не можуть нічого вдіяти. У них немає нічого, крім великих ротів», – сказав президент США, використавши сленговий вислів, що означає гучні заяви без реальних можливостей для відповіді.

    Заява Трампа пролунала на тлі подальшого загострення конфлікту між США та Іраном, попри попередні домовленості про тимчасове припинення вогню. Останніми днями сторони фактично повернулися до взаємних ударів, а напруженість у регіоні продовжує стрімко зростати.

    Об’єкт у горі Pickaxe вважається одним із найбільш засекречених елементів іранської ядерної інфраструктури. За оцінками західних експертів, комплекс розташований глибоко під товщею гірської породи, що значно ускладнює його ураження звичайними авіабомбами.

    Аналітики неодноразово припускали, що саме там можуть зберігатися запаси високозбагаченого урану або обладнання, пов’язане з іранською ядерною програмою. Однак офіційного підтвердження функціонального призначення цього комплексу наразі немає.

    Саме через високий рівень захисту Pickaxe Mountain вважається одним із найскладніших потенційних об’єктів для американської авіації.

    Паралельно із заявами президента Центральне командування США повідомило, що американські військові вже розпочали третю поспіль ніч операцій проти Ірану.

    У командуванні зазначили, що кампанія проводиться за наказом Верховного головнокомандувача США і має на меті послаблення військового потенціалу Тегерана.

    У CENTCOM наголосили, що удари спрямовані на об’єкти, які використовуються іранськими силами, а також мають знизити їхню здатність здійснювати атаки на цивільні судна та міжнародне комерційне судноплавство в районі Ормузької протоки.

    За оцінкою американського військового командування, продовження операції має суттєво погіршити можливості Ірану здійснювати подальші військові дії у регіоні.

    Ескалація відбувається попри рамкову угоду, яку сторони раніше уклали щодо 60-денного режиму припинення вогню. Уже через короткий час після її підписання взаємні удари поновилися.

    Раніше у США повідомили про масштабну військову операцію, під час якої було атаковано близько 90 військових об’єктів на території Ірану. За даними американської сторони, ці удари були відповіддю на дії Тегерана в регіоні.

    Окрім цього, Дональд Трамп заявив про відновлення морської блокади Ірану. За його словами, Вашингтон прагне встановити контроль над Ормузькою протокою — одним із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою. Американська адміністрація також заявила про намір стягувати 20% мита із суден, які проходитимуть через цей стратегічний морський коридор.

    За інформацією Axios, адміністрація президента США вже розглядає сценарії тривалого конфлікту з Іраном. Джерела видання стверджують, що у Вашингтоні не виключають продовження взаємних ударів протягом кількох днів або навіть тижнів.

    Основним осередком напруженості залишається Ормузька протока, через яку проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-яке подальше загострення ситуації в цьому районі може вплинути не лише на безпекову ситуацію на Близькому Сході, а й на глобальні енергетичні ринки, міжнародне судноплавство та світову економіку.