Daypolitico

Позначка: міжнародна підтримка україни

  • Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.

    Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.

    За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.

    Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.

    «Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.

    Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.

    Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.

    Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.

    У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.

    Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».

    Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

    Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.

    Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.

    Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.

    Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.

    У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.

    Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.

    Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.

    Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.

    У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.

    У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.

    Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.

    Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.

    Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.

    Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.

    Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.

    Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.

    Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.

    За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.

    Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.

    Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.

    Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Фіцо заявляв про суттєві розбіжності з президентом Володимиром Зеленським щодо війни та військової допомоги, хоча й наголошував на необхідності продовжувати двосторонній діалог.

    Окремо словацький прем’єр виступав проти збільшення військових зобов’язань у межах НАТО.

    Раніше «Ненька інфо» писала про заяви Фіцо щодо можливого блокування нових рішень про підтримку України.

    Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.

    Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.

    Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.

    Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».

    Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.

  • Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Одразу 47 держав та Європейський Союз виступили зі спільною заявою, в якій закликали Росію негайно припинити агресію проти України, вивести війська з окупованих територій та припинити обстріли цивільного населення. Окрему увагу міжнародні партнери приділили ядерним погрозам Кремля, окупації Запорізької АЕС та військовій підтримці Москви з боку інших держав.

    Про це повідомляє українське представництво при ООН.

    За інформацією видання, спільну заяву 12 жовтня оприлюднив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час засідання Першого комітету Генеральної Асамблеї ООН.

    До ініціативи, як повідомляється, долучилися європейські держави, а також Південна Корея, Австралія, Канада та Нова Зеландія.

    Головна вимога міжнародних партнерів — повне припинення російської агресії та виведення військ РФ із міжнародно визнаної території України.

    Учасники заяви наголосили, що війна Росії суперечить основоположним принципам Статуту ООН, зокрема забороні застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності держав.

    Жодного визнання окупованих територій

    Одним із ключових положень документа стала позиція щодо територіальних захоплень.

    Держави, які підтримали заяву, наголосили, що захоплення чужих територій військовою силою не може створювати законних підстав для зміни державних кордонів.

    За повідомленням «Главкому», в документі зазначається, що жодні територіальні надбання внаслідок погрози силою або її застосування не можуть вважатися законними.

    Таким чином, міжнародні партнери вкотре підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

    Ця позиція має особливе значення на тлі дипломатичних обговорень можливого завершення війни та спроб Москви домогтися міжнародного визнання окупованих українських територій.

    Ядерний шантаж Кремля також засудили

    Окремим пунктом заяви стала критика російських ядерних погроз.

    Москва протягом повномасштабного вторгнення неодноразово використовувала риторику, пов’язану із застосуванням ядерної зброї, намагаючись вплинути на рішення України та її міжнародних партнерів.

    Подібні заяви викликають занепокоєння не лише в Європі, а й у міжнародних організаціях, відповідальних за контроль над озброєннями.

    Учасники дипломатичної ініціативи наголосили на неприпустимості використання ядерних погроз як інструмента політичного тиску.

    Водночас на початку жовтня Європейський Союз уже виступив із відповідною позицією під час загальних дебатів Першого комітету Генасамблеї ООН.

    У заяві від 7 жовтня ЄС засудив російську ядерну риторику, назвавши її небезпечною та такою, що посилює міжнародну напруженість.

    Росію закликали звільнити Запорізьку АЕС

    Ще одним важливим питанням стала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції.

    За повідомленням українських медіа, держави-співавтори заяви закликали Росію припинити окупацію ЗАЕС і дії, що загрожують ядерній безпеці.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року.

    Присутність військових на території атомного об’єкта та ризики, пов’язані з бойовими діями й електропостачанням станції, залишаються предметом міжнародного занепокоєння.

    Повернення ЗАЕС під контроль України залишається одним із ключових питань ядерної безпеки в Європі.

    Білорусь, Іран і КНДР також потрапили під критику

    У спільній заяві, за даними «Главкому», засудили й підтримку російської агресії з боку Білорусі, Ірану та Північної Кореї.

    Ці держави відіграють різні ролі у співпраці з Москвою, зокрема у військовій та матеріально-технічній сферах.

    Європейський Союз у своїх офіційних документах також неодноразово засуджував участь білоруського режиму в підтримці російської війни, поглиблення військової співпраці Росії з Іраном і КНДР.

    Міжнародні партнери наголошують, що зовнішня допомога Москві сприяє продовженню бойових дій і підриває зусилля з досягнення справедливого миру.

    Чому ця заява важлива для України

    Спільні дипломатичні ініціативи не означають автоматичного ухвалення нових санкцій чи військових рішень.

    Однак вони демонструють, що питання російської агресії залишається важливою частиною міжнародного порядку денного.

    Для України принципово, щоб у майбутніх мирних домовленостях зберігалися базові положення міжнародного права: повага до суверенітету, недоторканність міжнародно визнаних кордонів та неприпустимість легалізації територіальних захоплень.

    Виступи держав в ООН також створюють політичну основу для подальшого санкційного тиску, міжнародної підтримки України та дипломатичних переговорів.

    Позиція, яку озвучили міжнародні партнери, залишається незмінною: Росія має припинити війну, вивести війська з України та дотримуватися принципів Статуту ООН.

    При цьому повідомлення про заяву 47 держав та ЄС потребує звірення з повним офіційним документом, зокрема для підтвердження остаточного переліку її підписантів.

  • Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    До Києва 23 серпня прибули лідери одразу шести європейських країн — Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. Іноземних гостей на столичному вокзалі зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Візит відбувається напередодні Дня Незалежності України та передбачає як двосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, так і спільні переговори. Українська сторона вже анонсувала важливі рішення та заяви.

    Про прибуття делегацій повідомив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

    За його словами, вранці 23 серпня він особисто зустрів на залізничному вокзалі представників країн Північної Європи та Балтії.

    «Напередодні Дня незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники поруч із нами», — наголосив глава української дипломатії.

    Серед гостей, прибуття яких уже підтверджено, — президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Литви Гітанас Наусєда. Українська сторона також повідомила про представників керівництва Естонії та Латвії.

    Очікується, що протягом дня іноземні політики проведуть низку окремих і спільних зустрічей із президентом Володимиром Зеленським.

    У Києві проведуть окремий саміт

    Офіційний уряд Норвегії підтвердив, що Йонас Гар Стере 23 серпня перебуває у Києві разом з іншими керівниками держав Північної Європи та Балтії.

    Норвезька сторона повідомила, що Стере має взяти участь у саміті України та Nordic-Baltic країн, відзначенні Дня Державного Прапора та зустрічах з українською владою.

    Таким чином, сьогоднішній приїзд є не лише символічним візитом до Дня Незалежності, а й частиною окремого міжнародного переговорного формату.

    У норвезькому уряді наголосили, що головною темою залишається підтримка України на тлі російської війни.

    «Український народ щодня живе з наслідками жорстокої війни Росії. Останнім часом ми бачили ескалацію ракетних і дронових атак на українські міста, будинки та критичну інфраструктуру», — зазначив Стере.

    Він додав, що боротьба України за свободу, незалежність та право самостійно визначати власне майбутнє залишається причиною, через яку Норвегія продовжуватиме підтримувати Київ.

    Про що говоритимуть із Зеленським

    Сибіга повідомив, що заплановані як двосторонні, так і багатосторонні переговори з Володимиром Зеленським.

    Українська сторона поки не оприлюднила повного порядку денного та змісту рішень, які можуть бути оголошені за результатами зустрічей.

    Однак попередні переговори Києва з країнами Північної Європи та Балтії дозволяють визначити ключові напрями співпраці.

    Це, передусім, постачання Україні озброєння, зміцнення системи протиповітряної оборони, довгострокове фінансування оборони, санкційний тиск на Росію, гарантії безпеки та умови можливого мирного процесу.

    20 серпня Сибіга під час переговорів із високою представницею ЄС Каєю Каллас окремо наголошував на необхідності додаткових можливостей ППО, зокрема протибалістичних систем, посилення санкцій проти російського виробництва балістичних ракет та подальшого використання заморожених активів РФ на користь України.

    Тож ці питання можуть стати частиною ширшого переговорного контексту і під час сьогоднішнього саміту.

    Північна Європа та Балтія стали одним із ключових блоків підтримки України

    Країни Північної Європи та Балтії протягом повномасштабної війни сформували один із найпослідовніших регіональних блоків підтримки України.

    Формат NB8 об’єднує Данію, Естонію, Фінляндію, Ісландію, Латвію, Литву, Норвегію та Швецію.

    У червні 2026 року на саміті в Таллінні представники цих країн знову підтвердили підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також заявили про необхідність поставити Київ у максимально сильну позицію для досягнення справедливого та тривалого миру.

    Лідери також виступили за подальший тиск на Москву з вимогою погодитися на повне та безумовне припинення вогню.

    Для України співпраця з цими державами має не лише політичне значення.

    Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії протягом війни надавали Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а частина з них входить до числа найбільших донорів України у співвідношенні до власного ВВП.

    Стубб став одним із найпомітніших партнерів Зеленського

    Особливу роль у міжнародних переговорах останнім часом відіграє президент Фінляндії Александр Стубб.

    Він регулярно бере участь у зустрічах із Зеленським та міжнародних форматах, присвячених гарантіям безпеки й можливому завершенню війни.

    Стубб також був одним із учасників попереднього великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії, який відбувся в Києві 24 лютого 2026 року.

    Тоді учасники спільно закликали Росію припинити незаконну агресію та погодитися на припинення вогню.

    У спільній заяві було зафіксовано, що будь-який майбутній мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, Статуті ООН, суверенітеті та територіальній цілісності України.

    Данія залишається одним із головних військових партнерів

    Метте Фредеріксен також неодноразово відвідувала Україну після початку повномасштабної війни.

    Данія стала однією з перших держав, яка погодилася передати Україні винищувачі F-16, а згодом започаткувала так звану данську модель фінансування українського оборонно-промислового комплексу.

    Її суть полягає в тому, що західні партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, замість того щоб закуповувати всю техніку виключно за кордоном.

    Цю модель згодом почали використовувати й інші партнери Києва.

    Саме розвиток українського оборонного виробництва залишається одним із напрямів, які Україна активно просуває у відносинах із країнами Північної Європи.

    Норвегія говорить про довгострокову підтримку

    Норвегія також наголошує, що допомога Україні має бути не ситуативною, а довгостроковою.

    Під час попереднього візиту до Києва Стере заявляв, що Україна повинна отримати достатню підтримку, щоб залишатися у сильній позиції навіть у разі майбутнього припинення вогню. Він також наголошував на необхідності реальних гарантій безпеки, які мають підтримувати і Європа, і Сполучені Штати.

    Норвезький прем’єр говорив і про можливість створення багатонаціональних механізмів підтримки України після потенційного припинення бойових дій.

    Ця тема особливо актуальна зараз, коли Київ наполягає, що будь-які домовленості з Росією повинні супроводжуватися конкретними гарантіями, здатними запобігти повторній агресії.

    Візит відбувається у символічний момент

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — 35-ту річницю проголошення Незалежності.

    Тому одночасне прибуття до Києва групи європейських лідерів має і сильне символічне значення.

    Сибіга прямо пов’язав їхній візит із демонстрацією того, що Україна залишається не сама у протистоянні російській агресії.

    При цьому це вже не перший випадок, коли президенти та прем’єри європейських держав приїжджають до столиці України у ключові для країни дати.

    24 лютого 2026 року в Києві також відбувся великий саміт лідерів України та Nordic-Baltic країн. Тоді до столиці прибули керівники Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Норвегії та інших держав, а переговори були присвячені підтримці України, санкціям проти Росії, ППО, енергетичній стійкості та гарантіям безпеки.

    У Києві обмежили рух через іноземні делегації

    Через візити міжнародних делегацій у столиці запровадили тимчасові обмеження руху.

    Раніше повідомлялося, що з 22 до 25 серпня на окремих ділянках у центрі та чотирьох районах Києва можливі перекриття та зміни організації дорожнього руху.

    Такі заходи традиційно застосовують під час пересування іноземних глав держав і урядів з міркувань безпеки.

    Одночасно в Україні перебувають й інші закордонні представники. Зокрема, раніше повідомлялося про приїзд колишнього спеціального представника президента США з питань України Кіта Келлога.

    Яких заяв чекати

    Сибіга окремо анонсував, що за підсумками переговорів очікуються «важливі рішення та важливі заяви».

    Що саме мається на увазі, станом на момент підготовки матеріалу офіційно не розкривається.

    Втім, попередні зустрічі у форматі Україна — NB8 завершувалися спільними політичними заявами щодо військової допомоги, майбутніх гарантій безпеки, санкційного тиску на Москву та підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.

    Сам Зеленський після червневого саміту NB8 заявляв, що взаємодія з країнами Північної Європи та Балтії вже дає «конкретні результати» для наближення миру й зміцнення європейської безпеки.

    Тому візит одразу шести лідерів до Києва напередодні головного державного свята України може мати значно більше значення, ніж просто символічна демонстрація солідарності.

    За столом переговорів фактично зберуться представники групи країн, які залишаються серед найактивніших прихильників військової підтримки України та посилення тиску на Росію.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • Україна закликала Радбез ООН негайно ухвалити резолюцію про припинення вогню

    Україна закликала Радбез ООН негайно ухвалити резолюцію про припинення вогню

    Україна закликала членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй невідкладно винести на розгляд проєкт резолюції щодо негайного та безумовного припинення вогню. У Києві наголошують, що міжнародна спільнота більше не може миритися з бездіяльністю Ради Безпеки у питанні російської агресії, а світові держави повинні продемонструвати готовність захищати міжнародне право та заснований на правилах світовий порядок.

    Відповідну заяву зробив заступник постійного представника України при Організації Об’єднаних Націй Олександр Павліченко під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного на вимогу української сторони після чергового масованого російського обстрілу території України.

    У своєму виступі український дипломат наголосив, що Рада Безпеки, яка відповідно до Статуту ООН відповідає за підтримання міжнародного миру та безпеки, вже тривалий час не здатна ефективно реагувати на повномасштабну агресію Росії через право вето, яким користується Москва. За словами Павліченка, така ситуація фактично паралізує роботу одного з ключових міжнародних органів та підриває довіру до всієї системи колективної безпеки.

    «Параліч Ради Безпеки ООН у питанні злочинів Росії повинен бути припинений міжнародною спільнотою, яка досі поважає заснований на правилах міжнародний порядок. Тому ми знову закликаємо членів Радбезу негайно внести проєкт резолюції щодо негайного та безумовного припинення вогню», – заявив Павліченко.

    Він підкреслив, що внесення та розгляд такої резолюції матиме не лише практичне, а й важливе політичне значення. За словами дипломата, це стане чітким свідченням того, що міжнародна спільнота не готова миритися з продовженням війни та підтримує відновлення всеосяжного, справедливого і тривалого миру відповідно до принципів Статуту ООН та міжнародного права.

    Український представник наголосив, що припинення вогню має бути безумовним, а не використовуватися Росією як можливість для перегрупування військ або накопичення нових сил. Він зазначив, що лише виконання міжнародного права, повага до територіальної цілісності та суверенітету України можуть стати основою для досягнення справедливого миру.

    Окрему увагу Павліченко приділив необхідності подальшої військової підтримки України з боку міжнародних партнерів. Він наголосив, що допомога українським Силам оборони не є чинником ескалації війни, а навпаки – залишається єдиним ефективним інструментом стримування російської агресії та захисту цивільного населення.

    «Це – не ескалація, а єдина дієва стратегія відновлення миру та порятунку життів», – наголосив український дипломат.

    За його словами, саме завдяки міжнародній військовій допомозі Україна продовжує стримувати російські війська, захищати свої міста від ракетних та дронових атак і створювати передумови для майбутнього справедливого миру. Павліченко підкреслив, що скорочення або затримка військової підтримки лише заохочуватиме Росію до продовження агресії та нових ударів по українських містах.

    Україна також наголосила, що Росія систематично порушує основоположні принципи міжнародного права, здійснюючи масовані атаки по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах, лікарнях, навчальних закладах та енергетичних об’єктах. Саме тому, за словами української сторони, міжнародна спільнота має реагувати не лише політичними заявами, а й конкретними рішеннями, які здатні посилити дипломатичний і санкційний тиск на державу-агресора.

    Українська делегація також звернула увагу членів Ради Безпеки на те, що війна Росії проти України вже давно вийшла за межі двостороннього конфлікту та створює серйозні ризики для глобальної безпеки. Зокрема, тривають атаки на цивільне населення, руйнується критична інфраструктура, погіршується гуманітарна ситуація, а також зберігаються загрози для світової продовольчої та енергетичної безпеки.

    Павліченко наголосив, що відповідальність міжнародних інституцій полягає не лише у засудженні агресії, а й у пошуку дієвих механізмів її припинення. Саме тому Україна вкотре закликала держави-члени ООН не допустити подальшого блокування рішень через політичні інтереси окремих країн та проявити єдність у питаннях захисту міжнародного права.

    Передумовою для проведення засідання Ради Безпеки став черговий масований російський обстріл України, здійснений у ніч на 6 липня. Після цієї атаки українська сторона ініціювала термінове засідання Радбезу ООН, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до нових воєнних злочинів Росії та необхідності посилення міжнародної реакції.

    Під час засідання Україна вкотре наголосила, що кожна нова масована атака Росії свідчить про небажання Кремля припиняти війну дипломатичним шляхом. Саме тому, на переконання української влади, світ повинен поєднувати дипломатичні зусилля із посиленням санкційного тиску, міжнародної ізоляції Росії та безперервною військовою підтримкою України.

    У Києві переконані, що лише рішучі дії міжнародної спільноти, посилення підтримки українських Сил оборони та збереження єдиного фронту демократичних держав здатні наблизити завершення війни, відновлення територіальної цілісності України та встановлення справедливого й тривалого миру в Європі.

  • Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном, під час якої сторони детально обговорили подальшу координацію дипломатичних зусиль для посилення міжнародного тиску на Росію, ситуацію на фронті, захист українського неба від російських атак та роль європейських партнерів у процесі досягнення справедливого миру. За словами українського президента, Київ і Париж домовилися максимально узгоджувати свої дії з іншими союзниками, оскільки лише спільна позиція демократичних держав здатна змусити Росію припинити агресію.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    Глава держави зазначив, що розмова з французьким лідером відбулася на тлі активних дипломатичних консультацій між Україною та її партнерами, а також після серії міжнародних переговорів, присвячених пошуку шляхів завершення війни.

    За словами Зеленського, президент Франції Еммануель Макрон повністю володіє інформацією про поточну дипломатичну ситуацію та розуміє всі виклики, які сьогодні стоять перед Україною і міжнародною коаліцією союзників.

    “Еммануель чітко знає всі деталі того, які зараз є дипломатичні перспективи”, – повідомив президент України.

    Однією з ключових тем переговорів стало посилення міжнародного політичного та санкційного тиску на Росію. Зеленський наголосив, що будь-які дипломатичні ініціативи, переговорні формати чи нові рішення щодо завершення війни мають бути ретельно підготовлені та погоджені між Україною й державами, які залишаються її головними партнерами.

    Президент підкреслив, що саме координація дій між Києвом, європейськими столицями, Сполученими Штатами та іншими союзниками є одним із ключових факторів, який дозволяє не лише зберігати міжнародну підтримку України, а й посилювати ізоляцію Росії на світовій арені.

    “Важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – заявив Зеленський.

    За його словами, Україна прагне, щоб усі міжнародні рішення щодо війни ухвалювалися на основі єдиної позиції демократичних держав, адже саме це дозволяє створювати додатковий політичний, економічний та дипломатичний тиск на Кремль.

    Під час розмови президенти також окремо обговорили роль Європи у майбутньому переговорному процесі щодо завершення війни. Зеленський наголосив, що без участі європейських держав неможливо говорити про формування стабільної системи безпеки на континенті, адже саме Європа безпосередньо стикається з наслідками російської агресії.

    Український лідер підкреслив, що позиція Києва залишається незмінною: європейські країни повинні бути повноправними учасниками дипломатичних процесів, а їхній голос має враховуватися під час ухвалення будь-яких рішень щодо майбутнього України та безпеки всієї Європи.

    “Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення”, – наголосив Зеленський.

    Президент також поінформував Еммануеля Макрона про оперативну ситуацію на фронті. За його словами, російські війська не припиняють інтенсивних бойових дій, а також продовжують масовані атаки на українські міста із застосуванням ракет різних типів, ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб.

    Зеленський зазначив, що російська армія систематично атакує цивільну інфраструктуру, житлові квартали, об’єкти енергетики та інші критично важливі об’єкти, через що питання зміцнення системи протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України.

    Саме тому значна частина переговорів була присвячена розвитку співпраці між Києвом і Парижем у сфері ППО.

    Президент наголосив, що українська сторона високо цінує підтримку Франції та розраховує на її подальшу участь у зміцненні захисту українського повітряного простору.

    За словами Зеленського, сторони обговорили можливості посилення обороноздатності України, зокрема шляхом розширення допомоги у сфері сучасних систем протиповітряної оборони, які залишаються одним із головних інструментів захисту мирного населення від російських повітряних атак.

    Останніми місяцями Росія значно збільшила інтенсивність комбінованих ударів по українській території, використовуючи одночасно крилаті та балістичні ракети, а також сотні ударних дронів. Саме тому питання забезпечення України сучасними засобами ППО регулярно стає центральною темою переговорів українського керівництва із західними союзниками.

    Франція від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найбільш активних партнерів України в Європі. Париж надає Києву військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку, бере участь у підготовці нових пакетів санкцій проти Росії та виступає за збереження міжнародної коаліції на підтримку України.

    Окремим напрямом французької допомоги є розвиток української системи протиповітряної оборони. Франція вже передавала Україні сучасні зенітні комплекси, ракети та інше обладнання, необхідне для захисту від російських повітряних ударів, а також бере участь у міжнародних ініціативах щодо посилення оборонних можливостей української армії.

    Водночас Париж послідовно підтримує збереження санкційного тиску на Росію та виступає за подальше посилення міжнародної ізоляції Кремля до моменту припинення агресії.

    Нагадаємо, у травні 2026 року Володимир Зеленський уже проводив переговори з Еммануелем Макроном, під час яких президенти обговорили зміцнення української протиповітряної оборони та можливості розвитку антибалістичного захисту України. Французька сторона тоді підтвердила готовність продовжувати співпрацю у сфері безпеки та оборони.

    Пізніше президенти знову контактували після завершення саміту країн “Групи семи”, який проходив 15–17 червня у французькому Евіан-ле-Бені. Однією з головних тем форуму стала подальша підтримка України, посилення санкцій проти Росії та координація міжнародних зусиль для досягнення справедливого миру.

    Під час саміту Зеленський також провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом. За її результатами Україна та Сполучені Штати розпочали консультації щодо ліцензійного виробництва окремих елементів систем протиповітряної оборони та ракет до них, що має посилити оборонну спроможність України та сприяти розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Нинішня розмова між Володимиром Зеленським та Еммануелем Макроном підтверджує, що Франція й надалі залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки та дипломатії. Координація позицій між Києвом і Парижем напередодні нових міжнародних консультацій покликана зміцнити єдину позицію союзників щодо подальшої підтримки України, посилення тиску на Росію та створення умов для досягнення справедливого і тривалого миру в Європі.

  • «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві виступив із однією з найжорсткіших заяв щодо втрат російської армії від початку свого перебування на посаді очільника Альянсу. Звертаючись безпосередньо до молодих громадян Росії, він заявив, що кремлівська влада вводить їх в оману, приховуючи реальні масштаби втрат на війні проти України та фактично прирікаючи тисячі людей на загибель.

     

  • Зеленський долучиться до саміту G7 у Франції – Politico

    Зеленський долучиться до саміту G7 у Франції – Politico

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті країн «Групи семи» (G7), який відбудеться наприкінці червня у Франції. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на кілька поінформованих джерел, знайомих із підготовкою заходу.

    За інформацією співрозмовників видання, український лідер приєднається до зустрічі керівників держав та урядів країн G7, до складу якої входять Франція, Німеччина, Італія, Японія, Канада, Велика Британія та Сполучені Штати Америки. Саміт має пройти у французькому місті Евіан-ле-Бен та стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення безпекових, економічних і геополітичних викликів.

    Згідно з даними Politico, під час саміту Зеленський планує порушити питання подальшої військової підтримки України, а також необхідності зміцнення системи протиповітряної оборони країни. Особливу увагу буде приділено захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських ударів балістичними ракетами, які останнім часом залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення та енергетичного сектору.

    Очікується, що український президент проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами провідних демократичних держав світу. На порядку денному можуть опинитися питання постачання озброєнь, розширення оборонного співробітництва, фінансової підтримки України та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію.

    Водночас у матеріалі нагадується, що ще у березні радник президента Франції повідомляв, що Зеленський не був запрошений на саміт G7, запланований на 15–17 червня. Це викликало дискусії щодо формату участі України в майбутніх міжнародних зустрічах на найвищому рівні. Однак, як свідчить нинішня інформація Politico, ситуація змінилася, і Київ все ж отримає можливість бути представленим на заході.

    Офіційного підтвердження участі Зеленського наразі не оприлюднено. За даними видання, речник Єлисейського палацу, який відповідає за організацію саміту, не надав коментарів у відповідь на відповідний запит журналістів.

    Майбутня зустріч лідерів G7 проходитиме на тлі складної міжнародної ситуації та зростання безпекових ризиків у різних регіонах світу. Напередодні єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що міністри фінансів країн «Великої сімки» планують обговорити не лише війну Росії проти України, а й загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема війну між Іраном та його противниками, а також безпекову ситуацію навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світової торгівлі нафтою.

    Участь президента України в саміті G7 може стати важливим етапом у подальшій координації міжнародної підтримки Києва. На тлі триваючої війни та постійних російських атак українська влада продовжує шукати додаткові механізми зміцнення обороноздатності країни, а також залучення нових ресурсів для захисту цивільного населення та відновлення економіки. Зустріч із лідерами провідних держав світу дає Києву можливість донести свої безпекові потреби безпосередньо до ключових партнерів і заручитися їхньою подальшою підтримкою.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.