Daypolitico

Позначка: міжнародна підтримка

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.

  • Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що розгляд справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Вищому антикорупційному суді є доказом того, що українські антикорупційні інституції продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни. Відповідну заяву дипломатка зробила під час спілкування з журналістами, коментуючи резонансний процес навколо ексочільника ОП.

    За словами Матернової, сам факт того, що колишній високопосадовець такого рівня постав перед Вищим антикорупційним судом, свідчить про функціонування антикорупційної системи в Україні та її здатність працювати незалежно від політичного статусу фігурантів.

    “Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення”, — наголосила посолка ЄС.

    Водночас дипломатка звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій навколо цієї справи. На її думку, Росія та інші сили, які ведуть проти України гібридну війну, можуть використовувати сам факт гучного антикорупційного процесу для дискредитації держави на міжнародній арені. Зокрема, подібні справи можуть подаватися як нібито доказ того, що корупція в Україні має системний характер.

    Однак, за словами Матернової, міжнародні партнери, які глибоко залучені до процесу реформування України та стежать за діяльністю антикорупційних органів, сприймають ситуацію зовсім інакше. Вони бачать у ній не ознаку слабкості держави, а навпаки — приклад того, що інституції здатні діяти навіть щодо колишніх представників найвищої влади.

    “Ті, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так”, — зазначила дипломатка.

    Заява представниці ЄС пролунала на тлі продовження судового процесу у Вищому антикорупційному суді щодо обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку. Засідання розпочалося 12 травня та продовжилося 13 травня. Слухання частково проходило в закритому режимі, а також переривалося через повітряну тривогу у Києві.

    НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника Офісу президента у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема з діяльністю “Енергоатому”.

    Прокуратура просить суд застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень.

    Сам Єрмак раніше заявив, що не має наміру впливати на суд чи слідство та хоче “власним прикладом” показати незалежність правосуддя. Водночас його захист стверджує, що підозра базується на припущеннях, а не на прямих доказах. Адвокат Ігор Фомін заявив у суді, що в матеріалах справи відсутні конкретні дії Єрмака, які могли б свідчити про відмивання коштів або отримання неправомірної вигоди.

    Справу вже називають однією з найгучніших в українському політичному просторі останніх років, оскільки вона стосується людини, яка тривалий час вважалася однією з найвпливовіших фігур у владі.

    На тлі процесу тема боротьби з корупцією знову опинилася в центрі уваги української та міжнародної політики. Для Європейського Союзу ефективність антикорупційної системи залишається однією з ключових умов подальшої інтеграції України та просування переговорів про вступ до ЄС.

    Європейські дипломати неодноразово наголошували, що незалежність НАБУ, САП та ВАКС є критично важливою для довіри міжнародних партнерів та збереження фінансової підтримки України під час війни. Саме тому будь-які справи щодо топпосадовців викликають значний резонанс не лише всередині країни, а й серед західних союзників Києва.

  • США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    У проєкті федерального бюджету Сполучених Штатів Америки на 2027 фінансовий рік не передбачено окремого фінансування програми USAI (Ukraine Security Assistance Initiative), яка є одним із ключових механізмів надання військової допомоги Україні. Такий крок може свідчити про зміну підходів Вашингтона до підтримки Києва, однак не означає повного припинення допомоги.

    Інформація про відсутність нових асигнувань у межах USAI пролунала під час слухань у Комітеті Сенату США з питань збройних сил. Обговорення транслювалося публічно, а його перебіг висвітлювали провідні інформаційні агентства. У центрі уваги опинилося питання подальшої підтримки України, зокрема використання вже виділених коштів і перспективи нових програм.

    Сенатор Ангус Кінг під час слухань порушив питання щодо 400 мільйонів доларів, які були передбачені для України в межах двопартійного рішення Конгресу США у 2025 році. За словами учасників засідання, ці кошти були офіційно розблоковані та фактично надійшли у березні 2026 року. Водночас їх повний розподіл ще триває, а запуск відповідних контрактів очікується найближчим часом.

    Відповідаючи на запитання щодо майбутнього фінансування, очільник Пентагону Піт Геґсет заявив, що Сполучені Штати очікують активнішої участі європейських союзників у підтримці України. За його словами, саме Європа має взяти на себе більшу частину фінансового навантаження, враховуючи масштаби її економіки та безпосередню зацікавленість у безпеці регіону.

    «Ми хочемо, щоб Європа активізувалася, фінансувала і взяла на себе цей тягар», — зазначив він, підкресливши, що європейські країни мають достатні ресурси для цього. Така позиція відображає ширшу тенденцію в американській політиці — поступове перерозподілення відповідальності між союзниками.

    USAI є програмою, яка дозволяє Міністерству оборони США укладати контракти з виробниками озброєння для постачання техніки та обладнання Україні. На відміну від інших механізмів, таких як Presidential Drawdown Authority (PDA), вона передбачає не передачу наявних запасів, а виробництво нової продукції. Саме тому її фінансування має стратегічне значення для довгострокової підтримки української армії.

    Відсутність нових коштів у бюджеті на 2027 рік не означає, що США припиняють допомогу Україні. Наразі діють раніше ухвалені пакети підтримки, а також триває реалізація вже профінансованих контрактів. Однак це може свідчити про зміну акцентів — від прямого фінансування до координації зусиль із партнерами.

    За даними, озвученими під час слухань, у 2026 році європейські країни забезпечують переважну частину допомоги Україні — до 99% у деяких категоріях. Це включає як фінансову підтримку, так і військову допомогу, гуманітарні програми та відновлення інфраструктури.

    Експерти зазначають, що такий баланс може змінити структуру міжнародної підтримки України. Якщо раніше США відігравали провідну роль у військових постачаннях, то тепер дедалі більшу відповідальність перебирає на себе Європа. Це може бути пов’язано як із внутрішньополітичними процесами у США, так і з глобальними викликами, зокрема ситуацією на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що вже виділені кошти продовжують працювати. Зокрема, нещодавно було підтверджено вивільнення 400 мільйонів доларів для укладення нових контрактів на постачання озброєння Україні. Це означає, що підтримка з боку США триває, хоча її формат може змінюватися.

    Політичний контекст цього рішення також є важливим. У США тривають дискусії щодо обсягів і форматів міжнародної допомоги, особливо в умовах зростання бюджетного дефіциту та необхідності фінансування внутрішніх програм. Питання підтримки України залишається одним із ключових у зовнішній політиці, однак дедалі частіше розглядається в контексті глобального розподілу ресурсів.

    Для України ця ситуація означає необхідність адаптації до нових умов. З одного боку, зберігається підтримка з боку США, з іншого — зростає роль Європи як основного партнера у фінансуванні та забезпеченні оборонних потреб. Це може стимулювати глибшу інтеграцію України в європейські безпекові структури та посилення співпраці з країнами ЄС.

    Аналітики також звертають увагу, що довгострокова підтримка України залежатиме не лише від бюджетних рішень, а й від політичної волі союзників. У цьому контексті важливу роль відіграють міжнародні організації, такі як НАТО, а також двосторонні угоди між країнами.

    Загалом відсутність фінансування USAI у бюджеті США на 2027 рік не є критичним сигналом, але вказує на зміну стратегії. Вашингтон поступово переходить від ролі основного до ролі координатора, очікуючи більш активної участі від європейських партнерів.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних рішень у США, динаміки війни в Україні та готовності союзників до спільної відповідальності. Очевидно одне: міжнародна підтримка України продовжує трансформуватися, і цей процес лише набирає обертів.

  • «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що передбачити точну дату завершення війни неможливо, а будь-які прогнози на роки вперед не мають практичної цінності. Під час спілкування зі студентами він наголосив, що суспільству варто відмовитися від пошуку простих відповідей і зосередитися на реальних факторах, які визначають хід війни.

    За словами Залужного, він свідомо не називає жодних термінів, адже війна такого масштабу не піддається прогнозуванню. Він підкреслив, що навіть досвідчені військові не можуть точно передбачити, скільки триватимуть бойові дії, оскільки на це впливає надто багато змінних. Йдеться не лише про ситуацію на фронті, а й про економічні ресурси, політичні рішення, міжнародну підтримку та внутрішню стійкість країни.

    Залужний прямо заявив, що не збирається давати відповідь у форматі «ще рік», «п’ять» чи «десять років», оскільки це було б маніпуляцією або спробою привернути увагу. Він назвав себе реалістом і зазначив, що замість дат важливо аналізувати фактори, які можуть як пришвидшити, так і затягнути війну.

    Ключовим у його виступі стало питання ресурсів. За словами Залужного, Україна має чесно визначити для себе, скільки ще вона здатна і готова воювати. Це стосується не лише військових можливостей, а й економіки, демографії та психологічної витривалості суспільства. Він наголосив, що будь-які дії без чіткої мети і стратегії можуть призвести до виснаження країни без досягнення реального результату.

    Окремо Залужний звернув увагу на небезпеку ситуації, коли результат війни доводиться «продавати» як перемогу. На його думку, стратегія має бути сформована таким чином, щоб фінальний результат був очевидним і не потребував додаткових пояснень або інтерпретацій. Це означає, що держава повинна чітко розуміти, чого вона прагне досягти і якою ціною.

    Він підкреслив, що замість очікування прогнозів необхідно працювати над формуванням ефективної стратегії. Така стратегія повинна враховувати всі ключові аспекти: від ресурсного забезпечення до політичних рішень і міжнародної взаємодії. Лише в цьому випадку можна говорити про контроль над ситуацією, а не про пасивне очікування її розвитку.

    Залужний також згадав концепцію так званого «чорного лебедя» — непередбачуваної події, яка може кардинально змінити перебіг війни. Він визнав, що теоретично така подія можлива і здатна вплинути на швидкість завершення бойових дій. Водночас він застеріг від сподівань на подібний сценарій, адже очікування випадкового повороту подій може відволікати від реальної роботи та стратегічного планування.

    Його головний меседж був чітким: нікому не варто сліпо вірити, адже війна залежить від великої кількості факторів, і вирішальним буде те, наскільки сама Україна готова діяти та реалізовувати власні рішення. За його словами, майбутнє не визначається прогнозами — воно формується конкретними діями.

    Заява Залужного прозвучала на тлі постійного суспільного запиту на відповіді щодо термінів завершення війни. У медіапросторі регулярно з’являються різні оцінки та прогнози, однак його позиція фактично підважує саму логіку таких дискусій. Він пропонує змінити фокус: замість питання «коли закінчиться війна» ставити питання «що ми робимо для її завершення».

    Його підхід демонструє прагматичне і стратегічне бачення ситуації, в якому немає місця ілюзіям або спрощенням. Це також сигнал суспільству про необхідність готовності до тривалого протистояння і відповідального ставлення до ресурсів та рішень.

    У підсумку Валерій Залужний окреслив чітку позицію: війна не має заздалегідь визначеного дедлайну, і її завершення залежить не від прогнозів чи випадковостей, а від системної роботи держави, її ресурсів і здатності реалізувати власну стратегію. Його слова стали нагадуванням про те, що реальність війни складніша за будь-які медійні оцінки, а перемога — це результат не очікувань, а дій.

  • Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Молдова наближається до “Коаліції охочих”: що заявила Санду після переговорів у Києві

    Президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність її країни долучитися до міжнародної ініціативи “Коаліція охочих”, яка об’єднує держави-партнери України для посилення безпеки та підтримки в умовах повномасштабної війни. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    За словами Санду, Молдова розглядає можливість участі в коаліції, враховуючи свій конституційно закріплений нейтральний статус. Вона наголосила, що питання вже обговорювалося з українською стороною, і Кишинів готовий долучатися до практичних ініціатив, які не суперечать нейтралітету, але дозволяють зробити реальний внесок у безпеку регіону.

    Мая Санду підкреслила, що навіть дотримуючись нейтрального статусу, Молдова вже надає Україні конкретну допомогу. Зокрема, йдеться про участь у гуманітарних проєктах та співпрацю у сфері розмінування, яка є однією з найважливіших складових безпеки на постконфліктних територіях.

    За її словами, Молдова готова розширювати участь у спільних ініціативах, якщо вони будуть відповідати її внутрішньому законодавству та міжнародним зобов’язанням. Вона зазначила, що нейтралітет країни не означає ізоляцію, а навпаки — передбачає активну участь у підтримці миру та стабільності в регіоні.

    Під час зустрічі в Києві президенти України та Молдови також обговорили ширше коло питань, зокрема безпекову ситуацію в регіоні, наслідки російської агресії та перспективи європейської інтеграції обох країн.

    Окрему увагу сторони приділили ситуації в Придністров’ї, де зберігається присутність російських військових сил і залишається потенційне джерело нестабільності для Молдови та всього регіону. Лідери наголосили на важливості збереження суверенітету і територіальної цілісності держав та координації з Європейським Союзом у питаннях безпеки.

    Також обговорювалися шляхи синхронного просування України та Молдови на шляху до членства в ЄС. Обидві сторони підкреслили, що євроінтеграція є стратегічним вибором, який визначає майбутнє регіону.

    “Коаліція охочих” — це формат міжнародної взаємодії, що об’єднує держави, готові надавати Україні підтримку в різних сферах: від військової та технічної допомоги до гуманітарних, інженерних і логістичних проєктів. Формат дозволяє кожній країні долучатися відповідно до власних можливостей та політичних обмежень.

    Участь у таких коаліціях не завжди передбачає пряме військове залучення. Деякі держави беруть участь через розмінування, фінансову підтримку, навчальні програми або постачання обладнання. Саме тому Молдова розглядає варіант участі через цивільні та технічні напрями, які не порушують її нейтральний статус.

    Попри невеликі розміри та нейтральний статус, Молдова поступово посилює свою роль у регіональній безпеці. Країна перебуває у складному геополітичному середовищі, зокрема через близькість до зони бойових дій в Україні та наявність неврегульованого конфлікту в Придністров’ї.

    Експерти відзначають, що участь Молдови у міжнародних безпекових ініціативах, навіть у непрямих формах, є важливим сигналом про її євроатлантичний курс і прагнення до тіснішої співпраці з ЄС та Україною.

    Україна та Молдова протягом останніх років значно активізували двосторонні відносини. Співпраця охоплює безпекову сферу, енергетику, транспорт, інфраструктуру та гуманітарні проєкти. Особливого значення набули спільні зусилля щодо протидії наслідкам війни Росії проти України, які впливають на весь регіон.

    Під час переговорів у Києві сторони підтвердили намір поглиблювати співпрацю та координувати свої дії на міжнародному рівні, зокрема в рамках європейських структур.

    Заява Маї Санду про готовність Молдови долучитися до “Коаліції охочих” свідчить про подальше зближення Києва та Кишинева у сфері безпеки та зовнішньої політики. Попри нейтральний статус, Молдова демонструє прагнення брати активну участь у регіональних ініціативах, спрямованих на підтримку України та зміцнення стабільності в Східній Європі.

    Такий крок може стати черговим підтвердженням того, що навіть країни з формально нейтральною позицією дедалі частіше залучаються до спільних зусиль із протидії викликам, які виникли внаслідок війни Росії проти України.

  • Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Санду: Україна стримує Росію і захищає Молдову

    Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Україна відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки її країни, стримуючи російські війська та не дозволяючи їм наблизитися до молдовських кордонів. Про це вона повідомила під час спільної пресконференції з президентом України Володимир Зеленський у Києві.

    За словами Санду, саме завдяки опору України створюються умови для пошуку політичного вирішення придністровського конфлікту. Вона наголосила, що українська армія фактично утримує російські сили на відстані, що знижує ризики для регіону і відкриває можливість для переговорів щодо реінтеграції невизнаного регіону Придністров’я до складу Молдови.

    Президентка зазначила, що Кишинів уже працює разом із Європейський Союз над баченням майбутнього Придністров’я. Йдеться не лише про політичне врегулювання, а про комплексні зміни в регіоні. Серед них — виведення іноземних військ, обмеження впливу олігархічних структур, впровадження демократичних інституцій і економічна інтеграція.

    Санду підкреслила, що реалізація такого сценарію потребує широкої міжнародної підтримки. За її словами, без гарантій безпеки та політичного супроводу з боку партнерів досягти стійкого результату буде складно.

    Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, підтвердив, що Україна послідовно підтримує територіальну цілісність Молдови та зацікавлена у стабільності в регіоні. Він наголосив, що врегулювання придністровського питання має відбуватися мирним шляхом і відповідно до міжнародного права.

    Окрему увагу сторони приділили енергетичним викликам. Придністровський регіон залишається залежним від російських енергоресурсів, що створює додаткові ризики для Молдови. Україна раніше пропонувала альтернативні рішення у сфері енергопостачання, однак такі ініціативи реалізуються поступово та в координації з молдовською владою.

    Присутність російських військ у Придністров’ї, за оцінками Кишинева, є одним із ключових факторів нестабільності в регіоні. Вона стримує розвиток Молдови та ускладнює її європейську інтеграцію. На цьому тлі війна Росії проти України суттєво змінила безпекову ситуацію у Східній Європі, зробивши Україну важливим фактором стримування.

    Санду також підтвердила готовність Молдови долучатися до міжнародних безпекових ініціатив, зокрема до так званої «коаліції охочих», попри закріплений у конституції нейтральний статус країни. Це свідчить про прагнення Кишинева посилити співпрацю з партнерами у сфері безпеки.

    Зустріч Зеленського і Санду в Києві відбулася на тлі річниці Чорнобильської катастрофи і була присвячена питанням безпеки, європейської інтеграції та регіональної співпраці. Сторони підтвердили намір поглиблювати взаємодію, зокрема у контексті спільних викликів, пов’язаних із російською агресією.

    Таким чином, заява Маї Санду підкреслює стратегічну роль України не лише у власній обороні, а й у забезпеченні безпеки всього регіону, зокрема для Молдови та перспектив врегулювання придністровського конфлікту.

  • Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Зеленський на Кіпрі домовився про нові внески до PURL: ЄС готує додаткову допомогу Україні

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр досяг домовленостей щодо нових внесків до програми PURL, а також додаткових пакетів підтримки для України. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга заяви про нові домовленості в ефірі Єдиних новин.

    За його словами, неформальний саміт Європейського Союзу на Кіпрі став переломним моментом у дипломатичній роботі України з партнерами. Українській стороні вдалося мобілізувати міжнародну підтримку та залучити всі можливі дипломатичні інструменти для досягнення результату.

    Під час саміту були досягнуті окремі домовленості щодо фінансових внесків у програму PURL. Також сторони обговорили підготовку нових пакетів допомоги, спрямованих на посилення обороноздатності України.

    Загалом за 2025 рік обсяг внесків у межах цієї ініціативи становив 4,3 мільярда доларів. Наразі триває формування ще двох пакетів підтримки.

    Програма PURL відіграє важливу роль у забезпеченні України озброєнням, зокрема засобами протиповітряної оборони. За оцінками партнерів, саме через цей механізм надходить значна частина ракет для ППО.

    Крім того, під час зустрічей на Кіпрі українська делегація провела переговори з лідерами європейських держав щодо подальшого розширення оборонної співпраці, розвитку спільного виробництва озброєння та зміцнення фінансової підтримки.

    Результати саміту підтверджують готовність європейських партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни та посилювати спільні оборонні ініціативи.

  • $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України завдали Росії економічних збитків на суму близько 25,5 мільярда доларів. Про це він заявив під час зустрічі з керівниками військових комітетів НАТО та Європейського Союзу, де представив актуальну ситуацію на фронті та результати бойових дій.

    За словами Сирського, українська армія системно уражає ключові об’єкти військової інфраструктури та оборонно-промислового комплексу противника. Йдеться не лише про прямі втрати техніки та ресурсів, а й про масштабні непрямі економічні наслідки, які суттєво послаблюють можливості Росії вести війну.

    Особливу роль у цьому процесі відіграють підрозділи безпілотних систем. Як зазначив головнокомандувач, протягом останніх чотирьох місяців вони демонструють стабільно високі результати, знищуючи значну кількість живої сили противника та завдаючи відчутних втрат його ресурсам. Саме цей напрям нині є одним із ключових факторів ефективності українських сил на полі бою.

    Під час зустрічі Сирський також поінформував партнерів про загальну динаміку бойових дій та наголосив на важливості подальшої міжнародної підтримки. Він подякував Європейському Союзу за реалізацію навчальних програм для українських військових, у межах яких підготовку вже пройшли понад 90 тисяч бійців. Це, за його словами, значно посилило спроможності ЗСУ на різних напрямках.

    Окремо головнокомандувач відзначив роль НАТО у координації військової допомоги, логістики та розвитку української армії. Він наголосив, що ефективна взаємодія з партнерами дозволяє оперативно забезпечувати військо необхідним озброєнням і технікою, а також впроваджувати сучасні стандарти підготовки.

    У цьому контексті Сирський звернув увагу на міжнародні ініціативи, спрямовані на підтримку України. Зокрема, програми, які передбачають постачання критично важливого озброєння та розвиток довгострокових механізмів співпраці, відіграють важливу роль у зміцненні обороноздатності держави.

    Заяви головнокомандувача прозвучали на тлі активізації бойових дій та переходу війни у більш технологічну фазу. Українські сили дедалі більше використовують високоточні засоби ураження, безпілотники та інші інноваційні рішення, що дозволяє завдавати противнику значних втрат навіть за умов обмежених ресурсів.

    Водночас акцент на економічних збитках свідчить про зміну підходів до ведення війни. Україна не лише стримує наступ ворога, а й цілеспрямовано підриває його військово-економічний потенціал, що має довгостроковий ефект.

    За оцінками українського військового керівництва, завдані Росії втрати вже мають системний характер і впливають на її здатність продовжувати агресію. У поєднанні з міжнародною підтримкою це створює передумови для подальшого посилення позицій України як на полі бою, так і на дипломатичному рівні.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.

  • «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    Під час неанонсованого візиту до Києва Принц Гаррі виступив на Київському безпековому форумі із жорсткою заявою щодо війни Росії проти України. У своїй промові він публічно звернувся до Володимира Путіна із закликом зупинити бойові дії та припинити страждання людей.

    «Саме зараз є шанс зупинити цю війну, запобігти подальшим стражданням як українців, так і росіян. Жодна нація не виграє від тих людських втрат, за якими ми спостерігаємо», — заявив герцог Сассекський під час виступу.

    У промові він різко розкритикував дії російських військ, звинувативши їх у масових злочинах проти цивільного населення, включно з вбивствами, тортурами, сексуальним насильством і примусовою депортацією людей, зокрема дітей. За його словами, світ не повинен звикати до війни або ставати байдужим до її наслідків.

    Особливий акцент Гаррі зробив на тому, що виступає не як політик, а як людина з військовим досвідом.
    «Я тут як солдат, який розуміє, що таке служба, як гуманітарний діяч і як друг України», — підкреслив він.

    Він наголосив, що війна в Україні — це не лише боротьба за території, а й за цінності, суверенітет і принципи демократії, які мають значення для всього світу.

    Візит принца Гаррі до України відбувся 23 квітня та став уже третім від початку повномасштабної війни. Основною метою поїздки була участь у Київському безпековому форумі, де він долучився до обговорення разом із міжнародними експертами та українськими ветеранами.

    Напередодні в інтерв’ю британським медіа він пояснював, що прагне підтримати українців і привернути увагу міжнародної спільноти до наслідків російської агресії. За його словами, важливо нагадувати світу, з чим щодня стикається Україна, та підтримувати тих, хто працює в надзвичайно складних умовах.

    Це не перший його візит до України. У квітні 2025 року він відвідав Львів, де побував у реабілітаційному центрі Superhumans Center, який займається лікуванням і протезуванням військових та цивільних, постраждалих від війни. Пізніше, у вересні 2025 року, він знову приїздив до Києва, де на власні очі побачив наслідки російських обстрілів і вшанував пам’ять загиблих.

    Під час нинішнього візиту Гаррі також зустрівся з українськими ветеранами та учасниками бойових дій, підкресливши важливість їхнього досвіду для міжнародної спільноти. Він неодноразово наголошував, що війна в Україні має глобальне значення і її наслідки виходять далеко за межі регіону.

    Його виступ викликав широкий резонанс, адже він поєднав особистий військовий досвід із гуманітарною позицією. У своїй промові принц не лише закликав до миру, а й підкреслив відповідальність світових лідерів за припинення війни.

    Візит принца Гаррі став не лише символічним жестом підтримки, а й важливим сигналом для міжнародної спільноти про необхідність активніших дій для завершення війни.