Daypolitico

Позначка: міжнародна політика

  • Україна підтримала іранський народ на тлі масштабної ескалації на Близькому Сході

    Україна підтримала іранський народ на тлі масштабної ескалації на Близькому Сході

    Україна підтримує іранський народ, однак не чинний політичний режим Ісламської Республіки. Таку позицію озвучив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на тлі різкого загострення ситуації навколо Ірану після масштабних військових ударів по країні.

    За словами очільника МЗС, українська позиція залишається незмінною щодо влади в Тегерані.

    «Іранський режим десятиліттями тероризує регіон, підтримує та фінансує тероризм та бойовиків, які несуть нестабільність в інші країни, знущається зі свого народу. Тому ми завжди на стороні іранського народу», — заявив Сибіга.

    Заява пролунала після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали координованих авіаударів по військових і державних об’єктах Ірану, зокрема у Тегерані. За даними міжнародних медіа, вибухи пролунали поблизу урядових установ та об’єктів, пов’язаних із військовою інфраструктурою країни. Операцію пояснили спробою знищити ракетні та військові можливості Ірану і стримати його ядерну програму.

    Іран у відповідь розпочав ракетні та безпілотні атаки по території Ізраїлю, що спричинило запровадження надзвичайних заходів безпеки та закриття повітряного простору в низці країн регіону.

    Ескалація відбувається на тлі глибокої внутрішньої кризи в самому Ірані. Наприкінці 2025 року та на початку 2026-го країну охопили масштабні антиурядові протести, викликані економічною кризою, падінням національної валюти та зростанням цін. Акції швидко переросли у зіткнення із силовиками та стали найбільшими виступами проти влади за останні десятиліття.

    Міжнародні організації та країни Заходу раніше звинувачували іранську владу у жорстокому придушенні протестів, застосуванні бойової зброї проти демонстрантів та масових арештах.

    На цьому тлі нинішній конфлікт розглядається аналітиками як потенційний початок ширшого протистояння на Близькому Сході, яке може вплинути на глобальну безпекову ситуацію та енергетичні ринки.

  • Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Путін прорахувався у війні проти України — Financial Times

    Президент Росії Володимир Путін не досяг ключових військових і політичних цілей, які ставив перед початком повномасштабного вторгнення в Україну. Таку оцінку оприлюднило британське видання Financial Times, аналізуючи перебіг війни та її наслідки для Кремля.

    У матеріалі зазначається, що російське керівництво розраховувало на швидку перемогу, виходячи з помилкового припущення про нібито підтримку Росії з боку значної частини українського суспільства. За задумом Кремля, військова кампанія мала завершитися протягом кількох днів, однак війна перетворилася на тривалий і виснажливий конфлікт.

    Журналісти наголошують, що замість ослаблення Заходу Росія отримала протилежний результат. Після початку вторгнення НАТО посилило свою присутність у Європі, а вступ Фінляндії до Альянсу майже вдвічі збільшив протяжність кордону між Росією та країнами блоку.

    У публікації також звертають увагу на значні втрати російської армії та політичні ризики, які виникли для Кремля через затягування війни. На думку авторів, Путін настільки втягнувся у конфлікт, що погодитися на компромісні умови завершення війни для нього стає дедалі складніше.

    Видання зазначає, що навіть потенційно сприятлива для Москви політична кон’юнктура у США не гарантує зміни ситуації, оскільки затягування війни може підірвати будь-які дипломатичні можливості.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що існує шанс наблизити завершення війни до осені. За його словами, важливим фактором може стати політичне «вікно можливостей» до проведення проміжних виборів у США.

    Аналітики сходяться на думці, що подальший перебіг війни залежатиме від військової динаміки на фронті, рівня міжнародної підтримки України та готовності сторін до реальних переговорів.

  • Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Трамп і Зеленський обговорили територіальне питання та завершення війни

    Президент США Дональд Трамп та президент України Володимир Зеленський під час учорашньої півгодинної телефонної розмови обговорили можливі підходи до врегулювання територіального питання. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на джерело в Офісі президента України.

    За інформацією співрозмовника, сторони також висловили спільне побажання щодо завершення війни у найближчі місяці. Крім того, у розмові йшлося про перспективи підписання гарантій безпеки для України та можливість проведення тристоронньої зустрічі за участі президента РФ Володимир Путін.

    Джерело зазначає, що окрему увагу приділили умовам припинення бойових дій та механізмам досягнення політичного врегулювання.

    Раніше повідомлялося, що Росія та США серед умов завершення війни розглядають виведення українських військ із Донбасу. Українська сторона виступає проти такого сценарію. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що припинення бойових дій має супроводжуватися наданням Україні чітких та дієвих гарантій безпеки.

    Офіційних детальних коментарів щодо змісту розмови сторони наразі не оприлюднювали.

  • Трамп виступив у Конгресі із заявою про завершення війни між Росією та Україною

    Трамп виступив у Конгресі із заявою про завершення війни між Росією та Україною

    Президент США Дональд Трамп під час виступу на спільному засіданні обох палат Конгресу заявив, що Сполучені Штати активно працюють над припиненням війни Росії проти України. Про це повідомляє Reuters.

    У своїй промові американський лідер наголосив, що, на його переконання, повномасштабного вторгнення вдалося б уникнути, якби він залишався на посаді президента.

    «Ми дуже наполегливо працюємо, щоб закінчити дев’яту війну, вбивства та різанину між Росією та Україною, де двадцять п’ять тисяч солдатів гинуть щомісяця. Подумайте про це — двадцять п’ять тисяч солдатів на місяць. Війна, якої б ніколи не сталося, якби я був президентом», — заявив Трамп.

    Він не навів конкретних деталей щодо дипломатичних кроків або можливих форматів переговорів, однак підкреслив, що припинення бойових дій залишається одним із пріоритетів його адміністрації.

    Раніше спеціальний посланець президента США Стівен Віткофф окреслив принципову позицію щодо потенційної мирної угоди. За його словами, ключовою умовою є гарантії того, що конфлікт не повториться в майбутньому.

    Віткофф зазначив, що сторони повинні мати впевненість у безпеці та стабільності, щоб громадяни могли жити без постійної загрози відновлення війни.

    Водночас президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про можливий новий дедлайн для завершення війни, який нібито озвучував Трамп. Український лідер наголосив, що Київ завжди виступає за швидке припинення бойових дій.

    «Що стосується 4 липня, що США або президент Трамп хочуть закінчити війну — для мене це нова інформація. Але якщо це так, я можу лише підтримати», — зазначив Зеленський.

    Попри заяви про активну роботу над миром, бойові дії тривають, а дипломатичні контакти залишаються складними. Вашингтон продовжує консультації з союзниками та представниками України щодо можливих шляхів припинення війни.

    Публічні виступи Трампа засвідчують намір адміністрації США посилити дипломатичний тиск і знайти механізми для завершення конфлікту, однак конкретні параметри можливих домовленостей поки що не розголошуються.

  • Удар по Новоросійську спричинив дипломатичну напругу між Києвом і Вашингтоном

    Удар по Новоросійську спричинив дипломатичну напругу між Києвом і Вашингтоном

    Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно звернулася до України з дипломатичним демаршем після атаки на російський нафтовий об’єкт у районі Новоросійська. Про це повідомила посол України у США Ольга Стефанішина під час брифінгу, коментуючи реакцію американської сторони.

    За словами дипломата, Державний департамент висловив занепокоєння тим, що удари по інфраструктурі в районі Новоросійська вплинули на американські економічні інтереси, пов’язані з транзитом казахстанської нафти. Йдеться не про заборону атак на російські військові об’єкти в цілому, а саме про ризики для бізнес-інтересів США в регіоні.

    Посол уточнила, що українська сторона взяла сигнал до уваги. Водночас вона наголосила: Україна діє в умовах повномасштабної війни, де кожен логістичний та енергетичний вузол противника розглядається як елемент воєнної інфраструктури.

    Наприкінці листопада українські безпілотники завдали удару по портовій інфраструктурі Новоросійська. Внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти, зокрема трубопровід, через який транспортується казахстанська нафта до Чорного моря. Після цього експортні обсяги суттєво скоротилися, що зачепило компанії з американським капіталом.

    У Вашингтоні підкреслили, що мають вагомі економічні інтереси в Казахстані, тоді як в Україні подібних масштабів інвестицій наразі немає. Стефанішина зауважила, що за понад три десятиліття незалежності Україна так і не стала настільки ж привабливою для великого американського бізнесу, і це, на її думку, стратегічна проблема.

    Ситуація розгортається на тлі затяжної війни та складних переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту. Мирний трек за участі США поки не продемонстрував прориву, а бойові дії тривають.

    Українська сторона також наполягає на посиленні санкційного тиску на Росію. Представники Києва неодноразово заявляли, що недостатня швидкість рішень у Конгресі США може сприйматися Кремлем як сигнал слабкості.

    У свою чергу президент України Володимир Зеленський у коментарях американським медіа наголосив, що розраховує на збереження стратегічної підтримки з боку Сполучених Штатів та більш рішучі кроки щодо стримування Москви.

    Дипломатичний демарш став ще одним маркером того, що війна в Україні дедалі частіше перетинається з глобальними економічними інтересами, створюючи додаткові виклики для партнерських відносин.

  • П’ятий рік війни: що сталося з іміджем Зеленського і Путіна

    П’ятий рік війни: що сталося з іміджем Зеленського і Путіна

    За 1460 днів повномасштабної війни центральними фігурами конфлікту залишаються президент України Володимир Зеленський і глава Кремля Володимир Путін. Їхні рішення, стиль управління та поведінка на міжнародній арені суттєво вплинули на перебіг подій. Війна входить у п’ятий рік, і за цей час образи обох лідерів зазнали помітних змін.

    За оцінкою журналістів Sky News, Володимир Зеленський пройшов одну з найяскравіших трансформацій серед сучасних політичних лідерів. Якщо до 2022 року його нерідко сприймали як політика без значного державного досвіду, то після початку вторгнення він став символом опору та стійкості України.

    Рішення залишитися в Києві в перші дні вторгнення стало визначальним моментом. Саме тоді пролунала фраза про те, що йому потрібні “боєприпаси, а не транспорт”. Відтоді регулярні відеозвернення, поїздки на передову та постійна публічна присутність стали невід’ємною частиною його стилю керівництва. Змінився і зовнішній образ — замість ділових костюмів президент майже постійно з’являється у військовому одязі, що підкреслює формат воєнного часу.

    Попри втому суспільства, економічні труднощі та внутрішні політичні скандали, рівень підтримки Зеленського залишається відносно стабільним. На міжнародній арені він став ключовим комунікатором України, виступаючи в парламентах різних країн і просуваючи тезу про війну як боротьбу демократії з авторитаризмом. Йому вдалося зберегти підтримку основних союзників навіть у періоди напруження у відносинах зі США.

    Війна вплинула і на особисте життя президента. Його родину на початку вторгнення евакуювали з міркувань безпеки. Перша леді Олена Зеленська зазначала, що за цей час глава держави став більш чутливим до родинних моментів і більше цінує звичайні речі.

    Для Володимира Путіна чотири роки війни означали суттєву зміну міжнародного статусу Росії та його власної ролі. Після вторгнення країна опинилася в умовах глибокої дипломатичної ізоляції від більшості західних держав.

    Усередині Росії підтримка глави Кремля зберігається завдяки поєднанню жорсткої інформаційної політики, обмежень для опозиції та мобілізаційної риторики. Початковий сплеск схвалення після початку війни згодом частково знизився на тлі санкцій, мобілізації та зростання вартості життя. Водночас офіційні соціологічні дані продовжують демонструвати високий рівень підтримки.

    Після 2022 року в Росії суттєво посилився контроль над медіа, а публічна критика війни може мати правові наслідки. Попри це, періодично з’являються окремі прояви невдоволення, зокрема з боку родин мобілізованих.

    На міжнародному рівні Кремль звузив коло партнерів, зосередившись на співпраці з країнами, що залишилися відкритими до взаємодії з Москвою. Контакти зі США та Заходом загалом залишаються мінімальними й залежать від політичної кон’юнктури.

    Сам Путін під час однієї з пресконференцій визнав, що війна змінила його особисто: за його словами, він став “менше жартувати” і “майже перестав сміятися”. Також аналітики відзначають його більшу фізичну та дипломатичну ізоляцію порівняно з довоєнним періодом.

    Таким чином, за чотири роки повномасштабної війни іміджі двох лідерів еволюціонували в різних напрямках — один став символом спротиву на міжнародній арені, інший опинився в умовах посиленої ізоляції та жорсткішого внутрішнього контролю.

  • Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Зеленський: Україна точно не програє і не віддасть свої території

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не програє війну і завершить її перемогою. Під час інтерв’ю в Києві він наголосив: поступки, які передбачають відведення військ із підконтрольних територій Донбасу, Херсонщини чи Запоріжжя, є неприйнятними.

    За словами глави держави, вимога вивести українські сили зі стратегічно важливих районів означала б не просто втрату землі, а послаблення позицій країни та фактичну відмову від сотень тисяч громадян, які там проживають. Зеленський підкреслив, що такий крок розділив би суспільство і створив небезпечний прецедент.

    Президент також заявив, що Володимир Путін вже розпочав Третю світову війну, і зупинити його можна лише через посилення військового та економічного тиску. На його думку, Росії потрібна пауза для відновлення сил, після чого агресія може продовжитися.

    Водночас Зеленський категорично відкинув твердження про неминучість поразки України. Він наголосив, що перемога означає не лише повернення до нормального життя та припинення вбивств, а й усунення глобальної загрози з боку Кремля. Повернення до кордонів 1991 року він назвав перемогою справедливості, хоча визнав, що це питання часу та ресурсів.

    Окремо президент прокоментував позицію Дональд Трамп щодо необхідності швидких переговорів. За словами Зеленського, гарантії безпеки для України мають бути інституційними й закріпленими рішенням Конгресу США, адже президенти змінюються, а інституції залишаються.

    Щодо виборів, які мали відбутися у 2024 році, Зеленський зазначив, що їх проведення можливе лише після отримання реальних гарантій безпеки та внесення змін до законодавства. Він підкреслив, що вибори повинні бути легітимними передусім для українського народу.

    Президент також згадав про необхідність отримання ліцензій на виробництво озброєння, зокрема ракет до систем ППО Patriot, що дозволило б посилити обороноздатність країни. За його словами, питання протиповітряної оборони залишається одним із найскладніших.

    Зеленський наголосив, що війна — це багатовекторний процес, у якому Україна веде дипломатичну та військову боротьбу паралельно. Головною метою він назвав зупинення Путіна та недопущення подальшої ескалації.

  • Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні опинилася у стані затяжного протистояння, де жодна зі сторін не здатна здобути рішучу перемогу. Водночас припинити бойові дії наразі також не вдається. Про це пише The Times, аналізуючи ситуацію на фронті та політичні перспективи.

    За оцінкою видання, Україна не програє, але й не перемагає. Лінія фронту змінюється повільно, а просування дається обом сторонам ціною значних втрат. Попри проведення трьох раундів прямих переговорів між українською та російською делегаціями, реальних зрушень у напрямку миру не досягнуто. Єдиними результатами стали обміни полоненими та короткотривале «енергетичне перемир’я», яке, як зазначається, не призвело до деескалації.

    Російська політична аналітикиня Тетяна Станова вважає, що поки Володимир Путін залишається при владі, а держава має ресурси для фінансування війни, бойові дії триватимуть. Відсутність масових протестів і збереження військових витрат дозволяють Кремлю підтримувати конфлікт.

    Видання також звертає увагу на виснаження українських військових. Після кількох років безперервних боїв значна частина особового складу перебуває на фронті тривалий час, що створює серйозне психологічне навантаження. Наводиться історія військового з позивним «Лівсі», який на початку повномасштабного вторгнення дезертирував через психологічний тиск, отримав тюремний термін, а згодом повернувся на передову за новим законом про мобілізацію ув’язнених.

    Водночас проблеми з людським ресурсом має і Росія. За оцінками західних та українських посадовців, втрати російської армії перевищують темпи вербування нових контрактників. Багато з тих, хто долучається до війська, роблять це насамперед через фінансову мотивацію, а не з ідеологічних переконань.

    Аналітики сходяться на думці, що конфлікт набув ознак затяжної війни на виснаження. За відсутності політичної волі до компромісу та збереження ресурсної бази з обох боків швидкого завершення бойових дій очікувати не варто.

  • США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    Адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на скороченні закордонної діяльності НАТО, зокрема місії в Іраку та миротворчої операції в Косово. Про це з посиланням на чотирьох дипломатів Альянсу повідомляє Politico.

    За даними співрозмовників видання, Вашингтон також лобіює обмеження участі України та партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону у щорічному саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі. Йдеться про Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею.

    Як зазначає Politico, ініціатива Білого дому відображає прагнення розглядати НАТО як суто євроатлантичний оборонний союз і відмовитися від розширення формату діяльності, що включав кризове управління, глобальні партнерства та ініціативи, засновані на цінностях. Усередині Альянсу цей курс отримав неофіційну назву “повернення до заводських налаштувань”.

    Дипломати попереджають, що такий підхід може призвести до швидкого згортання операцій у регіонах колишніх військових конфліктів і виключення Києва та Канберри з офіційних дискусій під час літнього саміту.

    Ініціатива зʼявилася після заяв заступника глави Пентагону Елбриджа Колбі щодо так званого “НАТО 3.0”. Він наголосив, що не кожна місія може залишатися пріоритетною і що ключовим показником серйозності є здатність європейських сил воювати, витримувати та перемагати у сценаріях, які мають вирішальне значення для оборони Альянсу. Водночас він підкреслив, що США залишаються відданими безпеці Європи.

    Один із дипломатів Альянсу застеріг, що відмова від закордонних ініціатив не є правильним підходом, адже партнерства відіграють важливу роль у системі стримування та оборони.

    За інформацією Politico, вимога обмежити запрошення партнерів частково пояснюється прагненням скоротити кількість зустрічей у межах саміту. Ці країни можуть отримати запрошення лише на паралельні заходи.

    Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску зазначила, що обмеження участі партнерів сигналізуватиме про фокус на базових питаннях оборони Альянсу. Водночас представник НАТО повідомив, що деталі щодо участі партнерів у саміті буде оголошено пізніше.

    Таким чином, у середині підготовки до липневого саміту в Анкарі в Альянсі розгорнулася дискусія про майбутню роль НАТО — чи залишиться воно глобальним безпековим гравцем, чи повернеться до вузького формату класичного оборонного союзу.

  • У Женеві завершився перший раунд переговорів України та Росії: США заявили про позитивні зрушення

    У Женеві завершився перший раунд переговорів України та Росії: США заявили про позитивні зрушення

    Спеціальний представник президента США Стів Віткофф заявив про позитивну динаміку після завершення першого раунду переговорів між Україною та Росією, що відбувся у Женеві. За його словами, сторони погодилися продовжити роботу над потенційною угодою та поінформувати своїх лідерів про результати зустрічі.

    Віткофф наголосив, що перемовини проходили за модерації Сполучених Штатів за дорученням Дональд Трамп. Він підкреслив, що Вашингтон виступив посередником у тристоронньому форматі діалогу.

    «За вказівкою президента Трампа, Сполучені Штати модерували третю серію тристоронніх переговорів з Україною та Росією. Дякуємо Швейцарській Конфедерації за гостинність під час сьогоднішніх зустрічей», — зазначив Віткофф.

    Переговори відбулися на території Швейцарська Конфедерація, яка традиційно надає майданчик для міжнародних дипломатичних консультацій. Деталі обговорюваних питань наразі не розголошуються, однак американська сторона повідомила про конструктивний характер діалогу.

    За словами Віткоффа, представники України та Росії домовилися довести результати переговорів до відома керівництва своїх держав та продовжити дипломатичну роботу найближчим часом.

    Поки що офіційних заяв від української та російської сторін щодо підсумків зустрічі не оприлюднено.