Daypolitico

Позначка: міжнародна співпраця

  • Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    Україна запускає єдині правила для розвитку оборонних технологій із партнерами

    В Україні почали діяти єдині правила взаємодії у сфері розвитку оборонних технологій спільно з міжнародними партнерами, що формують нову архітектуру співпраці у defense tech секторі. Про запуск системного механізму заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд затвердив чіткий порядок реалізації міжнародної ініціативи Brave International, яка має об’єднати державні інституції, оборонні кластери, інвесторів та технологічні компанії.

    За словами Свириденко, нова система покликана усунути фрагментованість у співпраці з іноземними партнерами та створити єдині, зрозумілі правила запуску спільних оборонних проєктів. Вона охоплює як уже оголошені програми, так і майбутні ініціативи, серед яких UNITE Brave NATO, Brave Norway, Brave France, Brave Germany та Brave Lithuania. Уряд підкреслює, що йдеться про формування довгострокової інституційної моделі співпраці, а не разових проєктів.

    Фактично Brave International стає рамковою платформою, яка дозволяє Україні та її партнерам швидше переходити від концепції до реалізації оборонних інновацій. Однією з ключових цілей є пришвидшення створення та тестування технологій, які безпосередньо відповідають на потреби фронту, включно з безпілотними системами, засобами розвідки, комунікаційними технологіями та рішеннями у сфері захисту критичної інфраструктури.

    Окремо уряд акцентує, що новий механізм відкриває можливість швидкого запуску спільних грантових конкурсів. Участь у них зможуть брати як українські оборонні компанії та стартапи, так і міжнародні розробники з різних юрисдикцій. Загальний бюджет перших програм підтримки вже перевищує 100 мільйонів євро, що робить ініціативу однією з найбільш масштабних у сфері оборонних інновацій в Україні за останній період.

    У рамках Brave International передбачено три ключові стратегічні напрями розвитку. Перший — пошук та впровадження нових технологічних рішень, які відповідають актуальним потребам фронту та змінюваним умовам сучасної війни. Другий — залучення додаткового фінансування для українських оборонних стартапів, які працюють у сфері dual-use та військових технологій. Третій — інтеграція українського defense tech сектору у глобальний ринок, що має забезпечити масштабування рішень за межами України.

    Важливим елементом нової системи є модель фінансування, яка базується на спільних грантових фондах із паритетною участю України та держав-партнерів. Такий підхід, за задумом уряду, дозволяє не лише розподіляти фінансове навантаження, а й посилює залученість іноземних урядів і компаній у кінцевий результат розробок. Це також сприяє швидшій комерціалізації технологій та їхньому впровадженню у виробництво.

    Окремо передбачено обов’язкову систему тестування всіх розробок на території України через платформу Test in Ukraine. Вона дозволяє перевіряти ефективність нових технологій у реальних бойових умовах або максимально наближених до них сценаріях, що, за оцінками уряду, є ключовою перевагою українського defense tech середовища у світовому масштабі.

    Очікується, що кластер Brave1, який відповідає за розвиток оборонних інновацій, уже найближчим часом запустить перші міжнародні конкурси в межах нової системи. Це стане першим практичним етапом реалізації Brave International і дозволить протестувати ефективність нової моделі взаємодії між державами та приватним сектором.

    Паралельно Україна продовжує розширювати міжнародну оборонну кооперацію, зокрема у сфері виробництва безпілотних систем. Спільні виробничі проєкти вже реалізуються або готуються до запуску в Норвегії, Нідерландах, Румунії, Німеччині та низці інших європейських країн. Така модель дозволяє поєднувати український бойовий досвід із фінансовими, промисловими та технологічними можливостями партнерів.

    У межах ініціативи Build with Ukraine відкриваються виробничі лінії на території держав-союзників, що забезпечує додатковий рівень безпеки та стійкості виробництва. Найбільш активно такі проєкти наразі розвиваються у Німеччині, Великій Британії, Данії, Фінляндії, Норвегії та Латвії, де формується спільна інфраструктура для виробництва та тестування оборонних технологій.

    Додатково Україна розширює фінансову та інституційну співпрацю з європейськими партнерами. Зокрема, українська технологічно-оборонна компанія SkyFall та польський Bank Gospodarstwa Krajowego підписали меморандум про взаєморозуміння, який відкриває можливості залучення фінансування Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це дозволить підтримати розвиток безпілотних систем та технологій подвійного призначення, які мають критичне значення для обороноздатності України та її партнерів.

  • Україна під кіберзахистом ЄС: Брюссель відкрив доступ до екстреної допомоги

    Україна під кіберзахистом ЄС: Брюссель відкрив доступ до екстреної допомоги

    Україну офіційно включено до Резерву кібербезпеки Європейського Союзу, що відкриває для держави новий рівень доступу до екстреної технічної допомоги у випадку масштабних кіберінцидентів і фактично інтегрує її у спільну європейську систему швидкого реагування на цифрові загрози. Відповідне рішення ухвалила Рада Європейського Союзу, а про запуск механізму та його розширення на Україну повідомили в Європейській комісії, наголосивши на посиленні стратегічної кіберспівпраці з партнерами, які стикаються з постійним тиском у цифровому просторі.

    Резерв кібербезпеки ЄС є частиною ширшої архітектури цифрової оборони Євросоюзу і функціонує як інструмент оперативного реагування на серйозні або транскордонні кібератаки. Його робота координується Європейським агентством з кібербезпеки ENISA, яке відповідає за залучення перевірених приватних постачальників кіберпослуг, здатних у найкоротші терміни підключатися до інцидентів у державах-членах або країнах-партнерах. Йдеться про експертні команди реагування, які можуть допомагати у локалізації атак, відновленні зламаних систем, аналізі шкідливого програмного забезпечення та посиленні захисту критичної інфраструктури.

    Фактично цей механізм створений для того, щоб у разі масштабної кібератаки жодна країна не залишалася наодинці з кризою цифрової безпеки. Україна, яка вже протягом багатьох років перебуває під постійним кібертиском, зокрема з боку Росії, отримує через це рішення додатковий інструмент швидкого доступу до європейських ресурсів кіберзахисту. У разі потреби держава зможе активувати екстрену підтримку і залучати фахівців ЄС для реагування на інциденти державного масштабу або атаки на критичні системи, включно з енергетикою, зв’язком, державними реєстрами чи фінансовими сервісами.

    У Європейській комісії підкреслюють, що розширення Резерву на Україну є частиною більш широкої стратегії зміцнення цифрової безпеки всього європейського простору та його партнерів. В Брюсселі зазначають, що сучасні кіберзагрози не мають кордонів, а отже відповідь на них також має бути спільною і скоординованою. У цьому контексті Україна розглядається як один із ключових партнерів ЄС у сфері кіберстійкості, який має значний практичний досвід протидії масованим атакам і може одночасно отримувати і передавати експертизу.

    Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен заявила, що включення України до Резерву кібербезпеки ЄС є проявом спільної відповідальності та солідарності у цифровій сфері. За її словами, у час, коли кібератаки стали постійним інструментом політичного та військового тиску, особливо важливо формувати єдиний простір реагування, де партнери можуть швидко допомагати одне одному без бюрократичних затримок і технічних бар’єрів.

    Європейський Резерв кібербезпеки вже використовується як інструмент швидкого реагування всередині ЄС, а також поступово розширюється на країни-партнери. Раніше до нього була включена Молдова, яка приєдналася у 2024 році в межах європейського Закону про кіберсолідарність. Розширення на Україну продовжує цю логіку формування спільного цифрового простору безпеки, де критична інфраструктура різних держав захищається за єдиними стандартами і за підтримки спільних ресурсів.

    Для України це рішення має не лише технічне, але й політичне значення, оскільки воно фактично підтверджує поглиблення інтеграції держави у безпекові та цифрові механізми ЄС. Йдеться про поступове наближення до стандартів кіберзахисту Євросоюзу, підвищення стійкості державних систем і створення додаткових гарантій швидкого реагування у кризових ситуаціях. У практичному вимірі це означає, що Україна отримує ще один рівень підтримки у протидії кіберзагрозам, які в умовах сучасної війни часто супроводжують і доповнюють військові дії.

    Таким чином, включення України до Резерву кібербезпеки ЄС можна розглядати як черговий крок у формуванні спільної європейської системи безпеки, де цифровий вимір стає таким же важливим, як і традиційна оборона. Це рішення закріплює роль України як активного учасника європейської кібербезпекової архітектури та підкреслює зростаючу взаємозалежність у сфері захисту від сучасних цифрових загроз.

  • Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко здійснила робочий візит до польського Жешува, де провела переговори з главою уряду Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили широкий спектр питань — від оборони та енергетики до торгівлі, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури. Про це очільниця українського уряду повідомила в Телеграм у понеділок, 27 квітня.

    За підсумками зустрічі українська сторона повідомила, що співпраця між країнами має насичений і практичний порядок денний, орієнтований на вирішення конкретних економічних і безпекових завдань. Основну увагу приділили посиленню оборонної взаємодії, що залишається ключовим напрямом співпраці в умовах війни.

    Окремим блоком переговорів стала енергетика. Україна і Польща домовилися активізувати взаємодію між державними та приватними компаніями, зокрема йдеться про розширення співпраці у сфері постачання енергоресурсів, обміну інфраструктурними можливостями та спільних проєктів. У цьому контексті планується поглиблення партнерства між енергетичними компаніями обох країн, що може зміцнити енергетичну безпеку регіону.

    Важливою темою стала і двостороння торгівля. Україна та Польща працюють над зменшенням бар’єрів для перевізників і спрощенням процедур перетину кордону. Найближчим часом очікується підписання угоди щодо контролю на спільних пунктах пропуску. Це дозволить оптимізувати митні процедури, скоротити час проходження кордону та зменшити навантаження на логістичні маршрути.

    Також сторони обговорили технічні питання, пов’язані з реєстрацією українських перевізників у польських системах контролю, що є важливим для стабільності вантажоперевезень. Врегулювання цих процедур має знизити напругу у транспортній сфері та забезпечити більш передбачувані умови для бізнесу.

    Значну увагу приділили розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Йдеться про модернізацію пунктів пропуску, розширення їх пропускної спроможності та створення нових транспортних коридорів. Це питання є критично важливим для експорту української продукції та стабільного функціонування економіки в умовах війни.

    Окремо обговорювалася участь польських компаній у приватизаційних процесах в Україні. Польща розглядається як один із ключових партнерів у відбудові економіки, і залучення іноземного бізнесу має стати важливим фактором післявоєнного розвитку.

    У ході переговорів українська сторона подякувала Польщі за підготовку до проведення міжнародної конференції з відновлення України, яка цього року відбудеться у Гданську. Цей захід розглядається як ключова платформа для залучення інвестицій і координації міжнародної допомоги.

    Крім того, польського прем’єра запросили взяти участь у міжнародному саміті міст і регіонів України, який запланований у Києві. Очікується, що цей захід стане майданчиком для розвитку регіонального співробітництва та обговорення конкретних проєктів відбудови.

    Переговори відбулися на тлі активного розвитку українсько-польських відносин, які за останні роки значно поглибилися. Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки, економіки та гуманітарної підтримки.

    Раніше польська сторона також заявляла про наміри розвивати власні оборонні спроможності із залученням українського досвіду, зокрема у сфері безпілотних технологій. Це свідчить про взаємний обмін знаннями та практиками між країнами.

    Загалом зустріч у Жешуві підтвердила, що Україна і Польща переходять від декларацій до практичної реалізації спільних рішень. Основний акцент робиться на інфраструктурі, енергетиці та безпеці — сферах, які мають визначальне значення як під час війни, так і у період післявоєнного відновлення.

    У підсумку переговори продемонстрували прагнення обох країн до поглиблення стратегічного партнерства, яке охоплює не лише політичний діалог, а й конкретні економічні та безпекові проєкти.

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна планує відкрити посольство в Сирії та активізувати взаємодію з країнами Близького Сходу. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час брифінгу 8 квітня.

    За його словами, українська делегація вже відвідала Сирію, де обговорювалося відкриття дипломатичних представництв у Дамаску та Києві. Йдеться про взаємне відновлення повноцінних дипломатичних відносин між країнами.

    Окрім цього, сторони домовилися про запуск нового формату співпраці за участю України, Сирії та Туреччини. Тристоронній механізм передбачає координацію зусиль у сфері безпеки, політики та економіки.

    У МЗС також повідомили про намір посилити взаємодію з країнами Близького Сходу та Азії, зокрема у безпековій сфері.

    Під час брифінгу окремо обговорювалися й інші питання зовнішньої політики, зокрема ситуація навколо конфлікту між Іраном та США, парламентські вибори в Угорщині, а також створення посади спеціального посла з питань військовополонених і зниклих безвісти.

    За словами Тихого, відкриття посольств і новий формат співпраці мають сприяти зміцненню дипломатичних зв’язків України в регіоні та розширенню економічної і політичної взаємодії.

  • Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Україна зацікавлена у розвитку експорту власного озброєння, зокрема дронів-перехоплювачів, однак такі контракти мають укладатися виключно за участі держави. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.

    За його словами, у воєнний час експорт зброї повинен не лише приносити прибуток, а й безпосередньо працювати на посилення обороноздатності країни та розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Президент звернув увагу на проблему, коли окремі українські виробники намагаються продавати озброєння іноземним партнерам без погодження з державою. Він навів приклад перемовин із лідером однієї з країн Близького Сходу, який повідомив про намір придбати українські дрони через компанію, зареєстровану за кордоном.

    За словами Зеленського, така модель є неприйнятною, адже створення ефективної зброї — це не лише результат роботи бізнесу, а й заслуга українських військових, які тестують, вдосконалюють і використовують ці системи на фронті.

    Президент наголосив, що держава має визначати правила експорту, оскільки йдеться про стратегічну галузь в умовах війни. Крім того, лише централізований підхід дозволяє гарантувати якість продукції та її ефективне використання, адже дрони потребують інтеграції з іншими елементами оборонної системи, спеціалізованого програмного забезпечення та досвідчених фахівців.

    Зеленський підкреслив, що у світі практика контролю державою експорту озброєнь є стандартною. Як приклад він навів США, де навіть комерційні контракти у сфері оборони потребують погодження на рівні федеральної влади. Аналогічні механізми діють і в країнах Європи.

    Україна, за словами президента, вже працює над укладенням довгострокових контрактів у сфері оборонної продукції. Йдеться про домовленості терміном до 10 років, які мають забезпечити стабільні надходження до бюджету та розвиток виробництва.

    Окремо глава держави звернув увагу на модель співпраці з міжнародними партнерами, зокрема так звану «данську модель», коли іноземні держави інвестують у конкретні українські оборонні компанії та спільно розвивають виробництво. Вже зараз подібні проєкти реалізуються в країнах Європи.

    Президент також зазначив, що у співпраці з партнерами важливо уникнути ризиків реекспорту українських технологій до третіх країн без погодження Києва. Усі такі рішення, за його словами, мають ухвалюватися спільно та контролюватися на державному рівні.

    За підсумками, Україна прагне сформувати системну експортну політику у сфері озброєнь, яка поєднуватиме економічну вигоду з пріоритетом національної безпеки та підтримкою власних Збройних сил.

  • Зеленський запропонував партнерам обмін: українські дрони на ракети для Patriot

    Зеленський запропонував партнерам обмін: українські дрони на ракети для Patriot

    Україна готова розглянути обмін технологіями та озброєнням із партнерами, зокрема передати дрони-перехоплювачі в обмін на ракети до систем протиповітряної оборони Patriot. Про це заявив президент Володимир Зеленський, коментуючи співпрацю з країнами Близького Сходу у сфері протидії іранським ударним безпілотникам.

    За словами глави держави, низка держав регіону вже звернулася до України по експертну допомогу після атак дронів-камікадзе.

    «У нас були сигнали від партнерів з Близького Сходу. Були удари іранських “шахедів” по цивільних у цих країнах. Вони хочуть від нас експертизу. Ми відкриті. Якщо їхні представники приїдуть, ми експертизу дамо. Тим більше що є запит від європейців і від Сполучених Штатів Америки. До нас є запити, що треба з партнерами з Близького Сходу поділитися досвідом», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна за час повномасштабної війни накопичила значний досвід боротьби з іранськими безпілотниками типу Shahed, які Росія регулярно використовує для атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру.

    Водночас Київ сам стикається з дефіцитом окремих видів озброєння, насамперед ракет для систем Patriot, які використовуються для перехоплення повітряних цілей.

    «Що стосується зброї: ми самі знаходимось у війні. І я сказав абсолютно відверто: у нас є дефіцит того, що є в них. У них є ракети для “Петріотів”, але ракетами для “Петріотів” сотні або тисячі “шахедів” вони не зіб’ють — це дороговартісно. Для людей нічого не шкода, зрозуміло, але в них просто немає стільки ракет. Тому їм потрібні дрони-перехоплювачі, які є в нас. А в нас є дефіцит ракет PAC-2, PAC-3», — пояснив глава держави.

    Саме тому, за словами Зеленського, одним із можливих форматів співпраці може стати взаємний обмін технологіями та засобами протиповітряної оборони.

    «Якщо говорити про обмін технологіями, обмін зброєю, я думаю, наша країна буде відкрита для цього», — додав президент.

    Україна останніми роками активно розвиває власні системи перехоплення безпілотників, зокрема дрони-перехоплювачі та інші технології боротьби з масованими атаками Shahed. В умовах, коли використання дорогих ракет ППО проти дешевих дронів вважається економічно неефективним, такі системи стають важливою складовою оборони.

    Питання постачання ракет для Patriot залишається одним із ключових для української протиповітряної оборони, оскільки саме ці комплекси здатні перехоплювати балістичні ракети та інші складні повітряні цілі.

  • Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    Україна направила групи інструкторів в ОАЕ та Саудівську Аравію для боротьби з шахедами. Джерела

    За інформацією наших джерел, Україна направила кілька груп інструкторів через військові аеропорти Польщі та Румунії в ОАЕ і Саудівську Аравію для підготовки “груп по роботі з Шахедами”.

    Як повідомляє джерело, “звіт з повною інформацією щодо технічних характеристик сучасних шахедів, їх можливостей та слабких місць крайній раз передавався представникам США в січні, але безпосередньо групи українських інструкторів були відправлені вперше”.

    Водночас, джерело зазначає, що  “в навчальних програмах та у відбитті атак Шахедів на Київ і Одесу брали участь представники Іноземного легіону, який наразі розформований.”

    Нагадаємо, раніше зовнішня розвідувальна служба Ізраїлю Мосса́д через свій офіційний акаунт в X повідомила, що Володимир  Зеленський виразив готовність України допомогти Європі в обороні неба через ескалацію на Близькому Сході.

    Також прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що Лондон попросив Україну допомогти країнам Перської затоки у відбитті атак «Шахедів».

    “Ми залучимо експертів з України, які разом з нашими власними фахівцями допоможуть партнерам з країн Перської затоки збивати іранські безпілотники, що атакують їх”, – зазначив Кір Стармер.

  • Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Як повідомляє Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, призначення Майка Помпео до наглядової ради Fire Point – це вже не перший приклад того, як окремі бізнесово-політичні персонажі намагаються перетворити американські імена на “дах” для своїх приватних ігор.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Пам’ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” – і для хороших рішень, і для дуже сумнівних.

    “Минуло десять років – знову той самий “рецепт”. Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне – мати американське прізвище у раді” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Віктор Шлінчак.

    Нагадаємо, колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point, яку пов’язують із фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ Тимуром Міндічем.

    Нагадаємо, технічна директорка Fire Point Ольга Терех підкреслила, що прихід Помпео є “великою честю” та сигналом для міжнародних партнерів щодо зростання авторитету українського виробника. За словами Терех, залучення політичних лідерів світового масштабу, на думку керівництва, дозволить посилити експертизу та репутаційну складову у перемовинах.

    Втім, одночасно Fire Point перебуває в центрі кримінального провадження щодо можливого завищення цін на комплектуючі та кількість дронів у контрактах із Міністерством оборони України. Слідчі перевіряють, чи відповідали фактичні поставки умовам, прописаним у договорах.

  • Україна запрошена до Конвенції ОЕСР проти підкупу іноземних посадовців

    Україна запрошена до Конвенції ОЕСР проти підкупу іноземних посадовців

    Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та стати повноправним членом відповідної Робочої групи. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.

    Запрошення стало можливим завдяки ухваленню законопроєкту №11443, підготовленого Комітетом ВРУ з питань правоохоронної діяльності та підтриманого парламентом. Закон 4111-IX, що вніс зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, набув чинності 26 грудня.

    За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

    Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

    Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.