Daypolitico

Позначка: #міжнароднабезпека

  • Гегсет: США знайдуть спосіб допомогти Україні

    Гегсет: США знайдуть спосіб допомогти Україні

    Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії та шукатимуть можливості для надання додаткової допомоги, необхідної для захисту українських міст і критичної інфраструктури від дедалі інтенсивніших повітряних атак Росії. Про це заявив міністр оборони США Піт Гегсет під час міжнародного безпекового форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі.

    Заява очільника Пентагону пролунала на тлі чергового загострення ситуації в українському небі, де російські війська останніми місяцями значно збільшили масштаби використання балістичних ракет, крилатих ракет та ударних безпілотників. Питання протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України, оскільки саме системи ППО є основним інструментом захисту цивільного населення, енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та підприємств оборонної промисловості.

    Під час спілкування з журналістами Гегсета попросили прокоментувати звернення президента України Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа та членів Конгресу. У своєму листі український лідер звернув увагу американської сторони на дефіцит засобів протиповітряної оборони та необхідність посилення підтримки України на тлі зростання кількості російських атак.

    Коментуючи це звернення, глава Пентагону наголосив, що США працюють над пошуком усіх можливих шляхів для допомоги Україні та одночасно здійснюють масштабну модернізацію власного оборонно-промислового комплексу.

    За словами Гегсета, Вашингтон фактично перебудовує підхід до виробництва ключових видів озброєння та боєприпасів, щоб забезпечити значно більші обсяги випуску продукції. Йдеться не лише про потреби американських збройних сил, а й про забезпечення союзників і партнерів, які залежать від постачання американського озброєння.

    «Ми змінюємо спосіб виробництва всіх цих видів важливої амуніції, щоб гарантувати, що наші компанії постачають не просто трохи більше, а набагато більше у всьому спектрі можливостей. Там, де ми можемо допомогти Україні, ми це робимо. Там, де ми можемо дати можливість Європі зробити більше, ми також це робимо», – заявив міністр оборони США.

    Його слова свідчать про те, що американська адміністрація розглядає питання підтримки України не лише як короткострокове завдання, а як частину довгострокової стратегії розвитку оборонного виробництва та зміцнення безпеки союзників.

    Окрему увагу Гегсет приділив ролі європейських партнерів. Він наголосив, що за останні роки країни Європи значно активізували свої зусилля щодо підтримки України, збільшивши як фінансову, так і військову допомогу.

    За словами очільника Пентагону, європейські держави демонструють дедалі більшу готовність брати на себе відповідальність за безпеку континенту. Він підкреслив, що це є важливим сигналом як для України, так і для всієї системи колективної безпеки Заходу.

    «Мене надихає європейська відданість справі. Якщо подивитися на загальні обсяги витрат, Європа активізувалася, а Україна була не менш, а часто й більш ефективною у використанні цих ресурсів. Ми хочемо, щоб вони могли захищатися, і ми знайдемо спосіб забезпечити їм допомогу», – зазначив Гегсет.

    Його заява пролунала в момент, коли питання забезпечення України системами протиповітряної оборони знову стало однією з головних тем міжнародних переговорів. Українська влада неодноразово наголошувала, що навіть попри успіхи у створенні багаторівневої системи ППО країна продовжує відчувати гостру нестачу сучасних засобів захисту від балістичних ракет.

    Особливе занепокоєння викликає використання Росією нових типів озброєння. У своєму листі до американського керівництва Володимир Зеленський повідомив, що під час масованої атаки 24 травня російські війська застосували дві балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік». Це стало одним із перших випадків використання такого типу озброєння в межах масштабних ударів по Україні.

    Українська сторона вважає, що поява нових типів ракет додатково ускладнює завдання протиповітряної оборони та потребує подальшого посилення захисних спроможностей країни.

    Протягом останніх років США залишаються найбільшим постачальником військової допомоги Україні. Вашингтон передав Києву широкий спектр озброєнь, включаючи системи Patriot, NASAMS, ракети різних типів, артилерію, бронетехніку, засоби зв’язку, радари та інше обладнання.

    Саме комплекси Patriot сьогодні вважаються одним із найефективніших інструментів для перехоплення російських балістичних ракет. Українські військові неодноразово повідомляли про успішне знищення складних повітряних цілей завдяки використанню цих систем.

    Водночас постійне збільшення інтенсивності російських атак призводить до значних витрат ракет-перехоплювачів, що змушує союзників шукати додаткові можливості для поповнення запасів і нарощування виробництва.

    На цьому тлі американський оборонний сектор переживає масштабне розширення виробничих потужностей. Після початку повномасштабної війни в Україні у США було запущено низку програм зі збільшення випуску артилерійських боєприпасів, ракет для систем ППО, високоточних засобів ураження та інших видів військової продукції.

    Пентагон неодноразово наголошував, що війна в Україні продемонструвала необхідність перегляду підходів до виробництва озброєнь, оскільки сучасні конфлікти потребують значно більших запасів боєприпасів, ніж передбачалося раніше.

    Паралельно Вашингтон працює з європейськими союзниками над створенням більш стійкої системи підтримки України. Генеральний секретар НАТО раніше заявляв, що європейські держави готові брати участь у фінансуванні закупівель американського озброєння для українських сил оборони, а також збільшувати власне виробництво військової продукції.

    Експерти зазначають, що нинішня модель підтримки поступово трансформується від екстрених поставок до довгострокової програми забезпечення України ресурсами для оборони. Це включає розвиток оборонної промисловості союзників, розширення виробничих ліній та створення нових механізмів фінансування військової допомоги.

    Реакція на звернення Зеленського пролунала і в американському Конгресі. Сенатор-демократ Річард Блюменталь заявив, що Сполучені Штати мають належним чином відреагувати на запит України щодо посилення протиповітряної оборони та розглянути додаткові можливості підтримки.

    Аналітики вважають, що слова Піта Гегсета свідчать про збереження стратегічного курсу США на підтримку України попри зміни міжнародної обстановки та зростання конкуренції між глобальними центрами сили. Водночас дедалі більша увага приділяється розподілу відповідальності між Вашингтоном та європейськими союзниками, які мають відігравати активнішу роль у забезпеченні безпеки континенту.

    Таким чином, заява глави Пентагону стала сигналом того, що США не відмовляються від підтримки України та продовжують шукати механізми для зміцнення її оборонних можливостей. На тлі посилення російських ракетних ударів і появи нових загроз питання протиповітряної оборони залишається одним із ключових напрямків співпраці між Києвом і його західними партнерами.

  • ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    ШІ у війні: експерти попереджають про ризик швидкої ескалації гірший за ядерний

    Штучний інтелект у військовій сфері стрімко перетворюється на один із ключових факторів глобальної безпеки, який, за оцінками експертів, здатен змінити саму логіку ведення війни та ухвалення стратегічних рішень. На тлі цього дедалі частіше лунають попередження, що швидкість алгоритмів може становити не меншу загрозу, ніж класичні види зброї масового ураження, включно з ядерною. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними агентства, під час міжнародного безпекового форуму «Шангрі-Ла Діалог» у Сінгапурі саме питання військового штучного інтелекту несподівано вийшло в центр дискусій, частково витіснивши традиційні теми ядерного стримування та стратегічної стабільності. Учасники форуму зазначили, що розвиток алгоритмічних систем управління зброєю та аналітики бойових даних кардинально скорочує час між виявленням загрози та ухваленням рішення про відповідь.

    Фахівці пояснюють цей процес через концепцію так званої «петлі OODA» — observe, orient, decide, act («спостерігай, орієнтуйся, вирішуй, дій»). У класичній військовій теорії саме людина контролює цей цикл, однак із впровадженням ШІ значна частина цих етапів автоматизується. У результаті час реакції скорочується настільки, що командири можуть втрачати можливість повноцінно оцінити ситуацію до моменту ухвалення критичних рішень.

    Експерти попереджають, що така швидкість створює новий тип невизначеності — так званий «алгоритмічний туман війни», коли інформація обробляється настільки швидко, що людина фізично не встигає її перевірити та осмислити. У таких умовах, за словами учасників форуму, зростає ризик помилкових або надмірно різких рішень, які можуть призвести до ескалації конфліктів.

    Одне з найжорсткіших попереджень прозвучало від командувача 1-го корпусу та Командування ракетних військ армії Пакистану генерал-лейтенанта Наумана Закрії. Він наголосив, що надмірна швидкість ухвалення рішень у військових системах, керованих штучним інтелектом, може фактично позбавити людину можливості раціонального контролю над ситуацією.

    «Люди діятимуть ірраціонально, а їхні дії будуть крайніми», — заявив він, описуючи потенційні наслідки надмірної автоматизації бойових процесів.

    Свою позицію також висловила президентка Міжнародного комітету Червоного Хреста Міжнародний комітет Червоного Хреста Мір’яна Сполярич. Вона підкреслила, що сучасні технології вже дозволяють здійснювати військові операції дистанційно, коли оператор може перебувати за тисячі кілометрів від місця ураження, що значно ускладнює питання відповідальності.

    За її словами, у майбутніх конфліктах може виникнути ситуація, коли буде складно визначити, хто саме ухвалив рішення про застосування сили — людина, система або алгоритм, що діяв автономно. Це створює нові виклики для міжнародного гуманітарного права та механізмів контролю за війною.

    Попри застереження, військові експерти визнають: штучний інтелект уже став невід’ємною частиною сучасних бойових дій. Начальник оборонного відомства Нідерландів генерал Онно Айхельсхайм зазначив, що технології ШІ активно інтегруються в розвідку, планування операцій та аналіз бойових даних.

    Зокрема, Україна використовує алгоритми для прогнозування можливих російських атак, аналізу масивів розвідувальної інформації та підтримки рішень командування. США, у свою чергу, застосовували системи ШІ для планування ударів по об’єктах проіранських угруповань на Близькому Сході, що демонструє глобальне поширення цих технологій у військовій сфері.

    «Штучний інтелект — це величезний ризик ескалації. Я думаю, це очевидно. Але я не наївний — він уже використовується і буде використовуватися далі», — заявив Айхельсхайм, підкресливши незворотність технологічного тренду.

    Окремим блоком дискусій стала тема рекурсивного самовдосконалення систем штучного інтелекту (RSI), коли алгоритми здатні автоматично покращувати власну продуктивність без участі людини. Експерти попереджають, що в перспективі це може призвести до появи систем, які розвиваються експоненційно швидко, ускладнюючи контроль з боку людини.

    Деякі аналітики порівнюють потенційний розвиток таких систем із «замкнутим циклом», у якому ШІ одночасно створює, вдосконалює та застосовує власні рішення, що може зробити процес прийняття рішень повністю непрозорим для військового керівництва.

    На тлі цих дискусій керівники провідних технологічних компаній останнім часом пом’якшили риторику щодо апокаліптичних сценаріїв, пов’язаних із розвитком ШІ. Вони заявляють, що деякі ранні прогнози про масове безробіття або неконтрольований розвиток технологій були перебільшеними, хоча й визнають наявність реальних ризиків у сфері безпеки.

    Таким чином, штучний інтелект дедалі більше розглядається не лише як інструмент підвищення ефективності на полі бою, а як потенційний фактор стратегічної нестабільності, здатний пришвидшити ескалацію конфліктів і змінити баланс сил у глобальній системі безпеки.

  • Україна в ООН попередила про ризик втягнення Білорусі у війну

    Україна в ООН попередила про ризик втягнення Білорусі у війну

    Україна заявила про зростаючу загрозу подальшого та більш глибокого втягнення Білорусі у війну Росії проти України, застерігши міжнародну спільноту від можливого розширення географії російської агресії. Відповідну заяву під час засідання Ради Безпеки ООН зробив постійний представник України при ООН Андрій Мельник, який наголосив, що дії Кремля системно підштовхують Мінськ до дедалі активнішої участі у війні.

    За словами українського дипломата, Білорусь перебуває під постійним і зростаючим політичним та військовим тиском з боку Російської Федерації, що проявляється у спільних військових заходах, розгортанні російських сил і засобів на білоруській території, а також у використанні інфраструктури країни для підтримки російських операцій проти України. Мельник підкреслив, що такі процеси не є випадковими, а формують довгострокову тенденцію, яка може призвести до прямого або опосередкованого розширення участі Білорусі у війні.

    Він наголосив, що Україна фіксує ознаки подальшої мілітаризації білоруського напрямку, зокрема через мобілізаційні заходи, розміщення передових російських ракетних систем на території Білорусі та проведення військових навчань, які можуть мати компоненти, пов’язані із ядерним плануванням. На думку української сторони, такі дії створюють новий рівень загрози безпеці не лише для України, а й для всього європейського континенту.

    Мельник підкреслив, що режим Олександра Лукашенка фактично дедалі більше втрачає ознаки повноцінного суверенного контролю, дозволяючи Росії використовувати територію Білорусі, її військову інфраструктуру та повітряний простір як елемент російської воєнної стратегії. Український представник наголосив, що це перетворює Білорусь на потенційний плацдарм для подальших агресивних дій Москви.

    “Під зростаючим тиском Кремля Білорусь підштовхують до глибшого залучення у війну, зокрема шляхом мобілізаційних заходів, розгортання передових ракетних систем та навчань, пов’язаних з ядерною зброєю”, — заявив Андрій Мельник під час виступу в Раді Безпеки ООН.

    Дипломат окремо наголосив, що Україна уважно моніторить усі дії Росії та Білорусі, які можуть свідчити про підготовку до нового етапу ескалації з північного напрямку. Він підкреслив, що Київ не виключає жодних сценаріїв розвитку подій, однак продовжує виходити з припущення, що нове вторгнення з території Білорусі не відбудеться. Водночас Україна залишає за собою право на рішучу відповідь у разі будь-якої агресії, відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право на самооборону.

    “Будь-який напад з Півночі викличе негайну та рішучу відповідь, і режим у Мінську зіткнеться з руйнівними наслідками”, — наголосив Мельник, коментуючи можливі сценарії ескалації.

    Окрему увагу український представник приділив питанню міжнародного санкційного тиску. Він закликав держави-члени ООН посилити обмежувальні заходи не лише проти Росії, а й проти Білорусі, підкресливши, що будь-які економічні чи політичні лазівки, які дозволяють Кремлю продовжувати фінансування війни, мають бути закриті. За його словами, недосконалість санкційного режиму фактично дає змогу Росії адаптуватися і продовжувати агресивні дії проти України.

    “Кожна лазівка, що залишається відкритою, кожна невиконана санкція та кожне джерело доходу, яке залишається недоторканим, дозволяють Кремлю продовжувати свою агресивну війну”, — заявив Мельник, звертаючись до міжнародної спільноти.

    Український дипломат також закликав західних партнерів значно збільшити обсяги військової допомоги Україні, особливо у сфері протиповітряної оборони, на тлі триваючих масованих російських атак по українських містах та критичній інфраструктурі. Він зауважив, що інтенсивність російських ударів свідчить про намір Москви продовжувати війну шляхом терору проти цивільного населення.

    У своїй заяві Мельник також звернув увагу на інформаційний вимір війни, зазначивши, що російська пропаганда дедалі частіше намагається виправдати або навіть фактично визнати невибірковий характер ударів по цивільних об’єктах у Києві та інших містах України, що, на його думку, є додатковим доказом системного характеру агресії.

    Заява України в Раді Безпеки ООН пролунала на тлі ширшого міжнародного обговорення ескалації війни, де низка країн, включно зі Сполученими Штатами та державами Європейського Союзу, вже висловили занепокоєння масштабами російських ударів та закликали до негайного припинення вогню як першого кроку до можливого дипломатичного врегулювання конфлікту.

  • Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Міноборони Білорусі заявило, що Російська Федерація в межах спільних військових навчань уже здійснила доставку ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території Білорусі. Відомство оприлюднило відеоматеріали, які, за його твердженням, демонструють відповідні дії російських військових у межах навчального сценарію із залученням ядерного компонента.

    Про це повідомляє Міноборони РБ із посиланням на матеріали Міністерства оборони РФ та російське пропагандистське агентство РИА Новости, опубліковані в Telegram-каналах.

    У заяві білоруського оборонного відомства йдеться: “Відеофакт: доставка ядерних боєприпасів у рамках навчань до польових пунктів зберігання позиційного району ракетної військової частини в Республіці Білорусь”. Ця публікація супроводжується кадрами, на яких видно переміщення військової техніки лісовою місцевістю, а також процес завантаження ракетних систем на пускові установки, що, за версією сторін, бере участь у відпрацюванні сценаріїв застосування ядерного озброєння.

    Російські медіаресурси стверджують, що в рамках навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М”, які нібито відпрацьовують дії із застосуванням спеціальних боєприпасів. Водночас офіційні структури не оприлюднюють детальних технічних підтверджень щодо реального характеру переміщуваних боєзарядів, обмежуючись загальними формулюваннями про “навчальний характер” заходів.

    Заява Міноборони Білорусі про “доставку ядерних боєприпасів” викликала додаткову увагу з огляду на чутливість теми ядерної зброї в регіоні. При цьому в публічному просторі відсутні незалежні підтвердження того, що йдеться про реальне переміщення бойових ядерних зарядів, а не про імітаційні дії, які можуть бути частиною навчального сценарію.

    Згідно з військовими стандартами, тактична ядерна зброя у звичайних умовах зберігається у спеціальних посилених підземних сховищах із багаторівневою системою фізичного захисту, контролю доступу та технічного моніторингу. Як правило, її компоненти — ядерні боєголовки, вибухові елементи та засоби доставки — утримуються окремо і з’єднуються лише безпосередньо перед потенційним застосуванням. Така система передбачена для мінімізації ризиків несанкціонованого використання або аварійної ситуації.

    У цьому контексті експерти звертають увагу, що навіть демонстрація процесів, які нагадують транспортування або розгортання ядерних боєприпасів, має значний політичний та психологічний ефект, незалежно від того, чи йдеться про реальні боєзаряди, чи про навчальні макети.

    Окремо наголошується, що наразі немає офіційно підтвердженої інформації про те, що Росія дійсно перемістила ядерні боєприпаси на територію Білорусі в бойовому чи розгорнутому стані. Всі наявні повідомлення базуються на заявах сторін, які беруть участь у навчаннях, а також на відеоматеріалах, оприлюднених у відкритих джерелах.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони Білорусі заявило про початок навчань підрозділів, які відпрацьовують застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Маневри стартували 18 травня і, за офіційною інформацією, включають широке коло сил і засобів.

    За даними Міністерства оборони РФ, у цих навчаннях залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, тисячі одиниць озброєння та військової техніки, включно з ракетними комплексами, авіацією, надводними кораблями та підводними човнами стратегічного призначення. У російських заявах підкреслюється, що йдеться про масштабні маневри, спрямовані на перевірку готовності сил ядерного стримування.

    Україна раніше різко відреагувала на розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та спільні навчання, назвавши це безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки. Міністерство закордонних справ України закликало міжнародних партнерів до жорсткої реакції та посилення тиску на Москву і Мінськ.

    У свою чергу, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками” у разі застосування ядерної зброї, зокрема в контексті навчань або бойових дій проти України. У НАТО наголошують, що уважно стежать за всіма переміщеннями стратегічних сил Росії та її союзників.

    Таким чином, заяви про “доставку ядерних боєприпасів” у межах навчань стали черговим елементом інформаційно-військового тиску в умовах зростання напруженості в регіоні та активізації спільних російсько-білоруських військових маневрів із залученням компонентів ядерного стримування.

  • Мельник закликав позбавити РФ статусу в Радбезі ООН

    Мельник закликав позбавити РФ статусу в Радбезі ООН

    Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою під час відкритих дебатів Ради Безпеки ООН, закликавши міжнародну спільноту розглянути можливість позбавлення Російської Федерації статусу постійного члена Ради Безпеки через триваючу агресію проти України та систематичні порушення міжнародного права.

    Про це повідомляє “Укрінформ” із посиланням на виступ українського дипломата в Нью-Йорку.

    У своїй промові Мельник наголосив, що війна Росії проти України є одним із наймасштабніших і найжорстокіших конфліктів сучасності, який характеризується регулярними атаками по цивільній інфраструктурі, містах і мирному населенню. Він підкреслив, що характер російських дій має не випадковий, а системний і цілеспрямований характер, що, за його словами, ставить під сумнів здатність чинної системи міжнародної безпеки ефективно реагувати на подібні загрози.

    Дипломат звернув увагу на те, що, за оцінкою України, російська агресія вирізняється особливою жорстокістю серед сучасних воєнних конфліктів. Він зазначив, що удари завдаються не лише по військових об’єктах, а й по критичній інфраструктурі, житлових районах, лікарнях, енергетичних системах та об’єктах, що забезпечують життєдіяльність цивільного населення.

    Окремо Мельник підкреслив, що перші місяці поточного року стали, за його словами, одним із найтрагічніших періодів для цивільного населення України за весь час повномасштабної війни. Він наголосив, що кількість загиблих і поранених серед мирних жителів зростає на тлі інтенсифікації ракетних та дронових атак, які Росія здійснює по всій території країни.

    У виступі також була приділена увага зимовій кампанії ударів по енергетичній інфраструктурі України. За словами українського постпреда, ці атаки мали чітко виражений намір створити гуманітарний тиск на населення шляхом знищення або пошкодження об’єктів енергетики, що призвело до перебоїв з електроенергією, теплопостачанням і водопостачанням у різних регіонах країни. Мельник охарактеризував такі дії як спробу використання “холоду як зброї” проти цивільних.

    Окрему увагу дипломат приділив тактиці так званих “подвійних ударів”, коли після першої атаки по об’єкту або району через короткий проміжок часу здійснюється повторний обстріл. За його словами, така практика спрямована на ураження рятувальників, медичних працівників і цивільних служб, які прибувають на місце подій для ліквідації наслідків і допомоги постраждалим. Він назвав це грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.

    Мельник наголосив, що міжнародно-правові зобов’язання щодо захисту цивільного населення втрачають реальну силу, якщо їх порушення не супроводжується механізмами відповідальності. На його думку, нинішня ситуація демонструє обмеженість існуючих інструментів Ради Безпеки ООН у випадках, коли один із її постійних членів сам є стороною конфлікту та агресором.

    У цьому контексті він закликав держави-члени ООН розпочати серйозну дискусію щодо політичних і юридичних шляхів можливого позбавлення Росії статусу постійного члена Ради Безпеки. Мельник підкреслив, що йдеться не лише про політичне рішення, а про необхідність реформування глобальної системи безпеки, яка, за його словами, має реагувати на сучасні виклики та запобігати безкарності за масові порушення міжнародного права.

    Він також звернувся до членів Ради Безпеки із закликом “протистояти цій гротескній реальності”, підкресливши, що без рішучих дій міжнародної спільноти ризик подальшої ерозії авторитету ООН лише зростатиме.

    Заява українського дипломата прозвучала на тлі триваючих обговорень реформування Ради Безпеки ООН, де вже тривалий час порушується питання її ефективності та здатності запобігати масштабним війнам і порушенням міжнародного права в умовах сучасних геополітичних конфліктів.