Кожна година повітряної тривоги, під час якої бізнес масово припиняє роботу, коштує українській економіці приблизно $45 млн. Таку оцінку озвучив міністр економіки та охорони навколишнього середовища Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian.
За його словами, російські атаки дронами та ракетами дедалі сильніше впливають не лише на інфраструктуру, а й на повсякденну економічну активність. У деякі дні повітряні тривоги можуть тривати до десяти годин, і протягом цього часу частина підприємств фактично призупиняє роботу, оскільки працівники мають перебувати в укриттях.
«Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — пояснив Кравченко The Guardian.
Йдеться не про фіксовану суму збитків від кожного сигналу тривоги, а про оцінку втрат у випадках, коли через загрозу значна частина економічної активності припиняється. Тому реальний вплив конкретної тривоги залежить від її тривалості, регіону та кількості підприємств, які зупинили роботу.
Реактивні дрони змінили ситуацію
Кравченко визнав, що одним із найбільших викликів для України стало швидке масштабування Росією реактивних безпілотників.
За його словами, українська сторона не до кінця очікувала, наскільки швидко РФ зможе розвинути цей тип озброєння і почати використовувати його для регулярних атак по різних об’єктах.
Реактивні дрони мають вищу швидкість, ніж звичайні «Шахеди», а тому скорочують час реагування ППО та цивільних служб. У результаті повітряні тривоги стають не лише частішими, а й складнішими з точки зору прогнозування маршруту конкретної цілі.
Через це уряд почав змінювати сам принцип оповіщення.
«Жовта» і «червона» тривога
Одним із способів зменшити економічні втрати стала нова дворівнева система повітряних тривог.
За словами Кравченка, «жовтий» рівень використовується у випадках загрози дронів і дозволяє частині бізнесу продовжувати роботу за умови дотримання правил безпеки. «Червоний» рівень означає більш серйозну загрозу, зокрема ракетну, і передбачає повну евакуацію працівників в укриття.
За оцінкою міністра, понад половина підприємств продовжують працювати під час “жовтих” тривог. Це має допомогти зменшити економічний ефект від багатогодинних сигналів небезпеки.
Однак така система не означає, що дронова загроза стала безпечною. Російські БпЛА продовжують уражати житлові, промислові та інфраструктурні об’єкти, тому рішення про продовження роботи залежить від конкретної ситуації та правил безпеки на підприємстві.
$10 млрд збитків лише за цей рік
Кравченко також заявив, що лише у 2026 році прямі збитки від російських атак оцінюються приблизно у $10 млрд.
Серед цілей, які зазнавали ударів, він назвав металургійні підприємства, склади, логістичні об’єкти та дата-центри.
Останні тижні показали, що Росія дедалі частіше атакує не лише енергетичні підприємства, а й цифрову, транспортну та логістичну інфраструктуру. Це створює для економіки подвійний ефект: держава та бізнес одночасно втрачають активи й змушені переривати роботу через постійну загрозу нових ударів.
Особливо чутливими залишаються галузі, де виробництво не можна швидко зупинити й запустити знову — металургія, хімічна промисловість, транспорт і великі складські комплекси.
Порти та експорт теж під тиском
Окремою проблемою для економіки залишається робота чорноморських портів.
До повномасштабної війни через них проходила значна частина українського експорту. Російські атаки по портовій та логістичній інфраструктурі створюють додаткові витрати для експортерів і змушують бізнес шукати дорожчі альтернативні маршрути.
У результаті Україна втрачає не лише через пряме руйнування підприємств, а й через логістичні затримки, дорожче страхування, перенаправлення вантажів та перебої з роботою транспорту.
Дефіцит бюджету залишається великим
Економічні втрати від атак відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами.
За словами Кравченка, дефіцит фінансування, який раніше оцінювався приблизно у $27 млрд, вдалося скоротити до близько $20 млрд за рахунок скорочення витрат і пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький раніше уточнював, що $27 млрд — це саме додаткова потреба оборонного бюджету. Частину цієї суми, приблизно $7 млрд, уряд хоче знайти всередині країни через жорсткішу економію та перерозподіл коштів.
Через нестачу ресурсів Кабмін уже перейшов у режим максимальної економії.
28 вересня уряд офіційно відклав непершочергові видатки — нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів та перекладання бруківки. Першочерговими залишили оборону, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам.
Без міжнародних грошей економії недостатньо
Уряд прямо визнає, що лише внутрішнього скорочення видатків недостатньо.
Частина міжнародного фінансування затримується через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед партнерами.
30 вересня Кабінет Міністрів України повідомив, що перейшов у режим максимальної економії, але для стабільного фінансування оборони й державних функцій Україні критично необхідні зовнішні кошти. Із 42 запланованих урядових рішень, від яких залежить частина міжнародного фінансування, станом на кінець вересня виконано 17. Решту уряд планує завершити до 15 жовтня.
Це означає, що повітряні атаки створюють для економіки одразу кілька рівнів тиску: прямі руйнування, зупинку бізнесу, падіння податкових надходжень і необхідність збільшувати оборонні витрати.
Чому $45 млн за годину — критична цифра
Якщо умовно застосувати оцінку Кравченка до десяти годин повної зупинки бізнесу, потенційні втрати могли б сягати близько $450 млн за день. Проте це лише арифметичний сценарій: сам міністр не стверджував, що кожна десятигодинна тривога автоматично призводить саме до такої суми збитків.
Головне в його оцінці інше: навіть без прямого влучання ракети чи дрона сама повітряна загроза має вимірювану економічну ціну.
Підприємства втрачають робочі години, логістика зупиняється, магазини та офіси закриваються, виробничі лінії переходять у режим простою, а працівники змушені перебувати в укриттях.
Саме тому нова система диференційованого оповіщення стала для уряду не лише питанням цивільної безпеки, а й способом зберегти хоча б частину економічної активності під час затяжних атак.
На тлі зростання використання Росією реактивних безпілотників та атак по промисловій і цифровій інфраструктурі проблема лише загострюється. За нинішніх умов кожна довга повітряна тривога для України — це не лише загроза життю людей, а й мільйонні втрати для економіки ще до моменту можливого влучання.
