Daypolitico

Позначка: міжнародні партнери

  • Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери 27 держав Європейського Союзу проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада 2026 року, під час якого обговорять фінансування України на наступний рік. Однією з ключових проблем стане пошук додаткових 70 мільярдів євро, необхідних для покриття фінансових потреб держави в умовах повномасштабної війни. Паралельно європейські керівники розглядатимуть новий довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Водночас конкретного рішення щодо виділення додаткових грошей Україні наразі не ухвалено.

    Про підготовку спеціального засідання повідомила «Європейська правда» із посиланням на поінформованого посадовця ЄС, який погодився говорити на умовах анонімності.

    Інформацію про заплановане засідання 26–27 листопада також оприлюднили на офіційному сайті Європейської ради.

    ЄС проведе окремий саміт щодо грошей для України

    21 жовтня посли країн-членів Євросоюзу зібралися на засідання Комітету постійних представників — Coreper.

    Під час зустрічі вони обговорили результати попереднього саміту Європейської ради, що проходив 15–16 жовтня.

    Керівник кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педро Лурті представив план майбутніх переговорів між європейськими лідерами.

    Одним із головних пунктів стало спеціальне засідання 26–27 листопада у Брюсселі.

    За словами джерела видання, ключовими темами будуть фінансування України у 2027 році та багаторічна фінансова рамка ЄС.

    Це означає, що питання українських фінансових потреб розглядатимуть на найвищому політичному рівні.

    Водночас саме проведення саміту ще не гарантує погодження необхідної допомоги.

    Чому Україні терміново потрібні 70 мільярдів євро

    Під час жовтневого саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський звернув увагу європейських лідерів на масштаби фінансових витрат держави в умовах продовження війни.

    За його оцінкою, у 2027 році загальні потреби, пов’язані з війною, можуть становити приблизно 155 мільярдів євро.

    Водночас Україні необхідно знайти додаткові 70 мільярдів євро міжнародного фінансування.

    Ця сума має допомогти забезпечити потреби держави, зокрема оборону та бюджетну стабільність.

    16 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Брюссель визнає відповідний фінансовий розрив.

    Вона наголосила, що під час попереднього планування європейської допомоги не було можливості точно передбачити фінансові наслідки продовження війни у 2027 році.

    Саме тому початкових фінансових механізмів виявилося недостатньо для покриття нових потреб.

    Чи виділив Євросоюз Україні 90 мільярдів євро

    Європейська комісія раніше повідомила про погоджений кредитний механізм підтримки України загальним обсягом 90 мільярдів євро.

    За інформацією Урсули фон дер Ляєн, він передбачає фінансування протягом 2026–2027 років.

    Зокрема, на кожен із цих років планували спрямувати приблизно по 45 мільярдів євро.

    Однак нова потреба в 70 мільярдів виникла додатково до вже передбаченої допомоги.

    Це важлива відмінність, оскільки йдеться не про повторний підрахунок раніше погоджених коштів, а про необхідність забезпечити нові фінансові ресурси.

    Таким чином, навіть за умови реалізації попередніх домовленостей Україні знадобиться додаткова міжнародна підтримка.

    Єврокомісії доручили знайти джерела фінансування

    16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що лідери ЄС погодилися розглянути проблему нестачі коштів для України.

    Європейська комісія отримала доручення підготувати конкретні пропозиції щодо покриття додаткових фінансових потреб у 2027 році.

    Очікується, що ці пропозиції стануть предметом переговорів між державами-членами.

    Водночас поки немає остаточної відповіді, які саме джерела фінансування використовуватимуть.

    Серед потенційних інструментів можуть розглядатися різні форми міжнародних кредитів, бюджетної підтримки та залучення партнерів.

    Однак станом на 21 жовтня конкретний механізм покриття всіх 70 мільярдів євро не затверджений.

    Не всі країни ЄС готові фінансувати нову допомогу

    Пошук грошей може супроводжуватися політичними суперечками всередині Євросоюзу.

    Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня заявив, що його країна та Угорщина не планують брати участь у новій схемі фінансування України.

    Він висловив занепокоєння можливим поєднанням переговорів про довгостроковий бюджет ЄС із питанням додаткової допомоги Києву.

    Водночас Фіцо зазначив, що Словаччина готова продовжувати співпрацю з Україною в інших сферах.

    Серед них — освіта, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичні проєкти.

    Таким чином, навіть серед держав-членів ЄС існують різні підходи до майбутньої фінансової підтримки України.

    Для ухвалення відповідних рішень необхідно буде узгодити інтереси та бюджетні можливості учасників.

    Що означає новий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки

    Другим великим питанням листопадового саміту стане багаторічна фінансова рамка ЄС — Multiannual Financial Framework.

    Це довгостроковий фінансовий план, який визначає основні напрями витрат Євросоюзу на сім років.

    У межах такого бюджету держави-члени погоджують фінансування сільського господарства, регіонального розвитку, наукових досліджень, безпеки, зовнішньої політики та інших напрямів.

    Період 2028–2034 років стане наступним бюджетним циклом ЄС.

    Підготовка до нього відбуватиметься в умовах підвищених оборонних витрат, економічних викликів і необхідності підтримки України.

    Тому переговори можуть бути складними навіть без урахування нової фінансової потреби Києва.

    Кошта проведе консультації з усіма 27 державами

    У найближчі тижні команда Антоніу Кошти планує провести окремі консультації з представниками кожної країни Євросоюзу.

    Мета переговорів — визначити позиції держав щодо майбутнього бюджету та сформувати компромісний документ.

    За підсумками цих консультацій мають підготувати оновлений проєкт переговорної рамки.

    Його планують представити до початку листопадового саміту.

    Це дозволить заздалегідь визначити питання, щодо яких країни вже мають спільну позицію, та проблеми, які потребуватимуть додаткових політичних рішень.

    Які ще саміти планують європейські лідери

    Перед спеціальним засіданням 26–27 листопада відбудеться неформальна зустріч Європейської ради в Дубліні.

    Її заплановано на 13 листопада, а центральною темою має стати розвиток штучного інтелекту.

    Крім того, Антоніу Кошта запропонував організувати ще одну неформальну зустріч у бельгійському Альден-Бізені.

    Попередня дата — 5 лютого 2027 року.

    На ній планують продовжити обговорення європейської оборони та конкурентоспроможності.

    Також розглядають можливість проведення березневого саміту Європейської ради в Римі.

    Зустріч можуть приурочити до 70-річчя підписання Римського договору.

    Проте перенесення саміту з Брюсселя до італійської столиці потребуватиме одностайної згоди всіх держав-членів.

    Чого Україні очікувати від листопадового саміту

    Для Києва головним результатом майбутніх переговорів стало б визначення конкретних джерел додаткового фінансування на 2027 рік.

    Це дозволило б більш упевнено планувати оборонні та бюджетні видатки в умовах тривалої війни.

    Однак європейським лідерам ще потрібно узгодити, яку частину нової потреби покриватиме сам ЄС, а яку — інші міжнародні партнери.

    Станом на 21 жовтня відомо, що спеціальний саміт Європейської ради відбудеться 26–27 листопада в Брюсселі. Фінансування України стане однією з його центральних тем, проте додаткові 70 мільярдів євро наразі залишаються визначеною потребою, а не вже затвердженим пакетом допомоги.

    Подальші рішення залежатимуть від пропозицій Європейської комісії та результатів переговорів між усіма 27 країнами Євросоюзу.

  • Багатонаціональні сили в Україні, частина системи стримування Росії

    Багатонаціональні сили в Україні, частина системи стримування Росії

    Одним із найбільш помітних елементів майбутньої системи стримування Росії може стати розміщення в Україні багатонаціональних сил європейських держав. Їхнє завдання відрізнятиметься від класичної моделі військової допомоги: присутність іноземних військовослужбовців безпосередньо на території України має створити додатковий ризик для Росії у разі нової агресії. Потенційний удар по об’єкту, де перебувають британські чи французькі військовослужбовці, вже не можна розглядати виключно як напад на Україну — наслідки такого рішення можуть безпосередньо зачепити державу, яка направила свій контингент. Саме тому значення таких сил визначатиметься не лише їхньою чисельністю, а й завданнями, які вони отримають.

    Паризька декларація передбачає створення багатонаціональних сил, які мають брати участь у довгостроковому стримуванні, підтримувати відновлення українських сил та діяти в кількох доменах — на суші, у повітрі та на морі. Водночас передбачається наявність власного командування, координації з українським Генеральним штабом та окремих об’єктів для розміщення озброєння і резервів. Однак сама декларація не є остаточною угодою про розміщення військ: для повноцінного розгортання знадобляться подальші юридичні та політичні рішення держав-учасниць.

    Саме тому питання полягатиме не стільки в кількості військовослужбовців, скільки в тому, де вони перебуватимуть і які завдання виконуватимуть. Контингент, розташований далеко від потенційно вразливих об’єктів і залучений виключно до підготовки українських військових, створює один рівень стримування. Підрозділи, безпосередньо пов’язані з аеродромами, портами, складами, ремонтними об’єктами чи системами ППО, створюють зовсім іншу ситуацію. У такому разі потенційна атака Росії від самого початку може зачепити військовослужбовців країн НАТО, а отже, політична ціна удару стає іншою.

    Водночас присутність іноземних сил не перетворює Україну на члена НАТО і не створює автоматичного механізму колективної оборони. Кожна країна зберігає власні правила ухвалення рішень, а командування контингентами залишається пов’язаним із національними урядами. Тому важливим елементом стане заздалегідь узгоджений порядок дій у разі нападу, включно із захистом особового складу, техніки та об’єктів. Окреме питання — реакція держав на можливі втрати серед їхніх військовослужбовців і готовність продовжувати місію після такого розвитку подій. Москва вже розглядає потенційну появу західних військ в Україні як окремий фактор військового протистояння. Це означає, що майбутня система працюватиме одночасно у двох напрямках: присутність іноземних сил може підвищувати ціну нової агресії, але водночас сама їхня присутність стає частиною військового розрахунку Росії.

  • Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    В Україні презентували проєкт програми діяльності уряду, який визначає ключові завдання та пріоритети Кабінету міністрів. Серед основних напрямів — посилення обороноздатності та стійкості держави, підтримка громадян і бізнесу, а також прискорення процесу європейської інтеграції України.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

    Проєкт програми Кабінет міністрів разом із міністрами представив під час засідання Ради коаліції. Документ має визначити основні напрями роботи уряду та конкретні завдання, які він планує реалізовувати.

    Одним із ключових пріоритетів у програмі визначено посилення оборони та стійкості держави. Уряд планує зосередитися на забезпеченні потреб Сил оборони, зміцненні спроможності держави протистояти російській агресії та забезпеченні необхідних ресурсів для функціонування країни в умовах війни.

    Окремий блок стосується підтримки українських громадян і бізнесу. Уряд планує створювати умови для збереження економічної активності, підтримувати підприємців та забезпечувати функціонування критично важливих сфер економіки.

    Ще одним стратегічним напрямом визначено прискорення євроінтеграції. Йдеться про продовження реформ та виконання завдань, необхідних для подальшого зближення України з Європейським Союзом.

    За словами Корецького, основними принципами роботи уряду мають стати ефективність, оперативність ухвалення рішень та відповідальність членів Кабміну за конкретний результат перед парламентом і суспільством.

    Прем’єр-міністр зазначив, що під час підготовки документа уряд опрацював пропозиції народних депутатів. Представлений на засіданні Ради коаліції проєкт ще не є остаточною версією програми.

    Після врахування зауважень і пропозицій, які пролунали під час обговорення з парламентською коаліцією, документ мають доопрацювати. Після цього його планують затвердити на засіданні Кабінету міністрів.

    Фінальну версію програми уряд має представити на розгляд Верховної Ради. Таким чином, парламент отримає можливість оцінити запропоновані Кабміном пріоритети та завдання його подальшої роботи.

    Одним із найбільш нагальних питань для уряду залишається фінансування оборони. Раніше Корецький повідомляв, що Кабінет міністрів шукає додаткові ресурси для забезпечення повного фінансування армії до кінця року.

    Частину необхідних коштів, за словами прем’єра, планують залучити за підтримки міжнародних партнерів. В умовах повномасштабної війни забезпечення стабільного фінансування Сил оборони залишається одним із головних завдань держави.

    Водночас уряд працює і над заходами для підтримки бізнесу в умовах постійних атак по українській інфраструктурі. Зокрема, влада планує забезпечити підприємствам пріоритетний доступ до приміщень, які можна використовувати для розосередження складських запасів.

    Такий механізм має допомогти бізнесу зменшити ризики втрати товарів та матеріальних ресурсів унаслідок російських ударів по окремих об’єктах. Уряд уже визначив термін, до якого має бути сформований перелік відповідних приміщень.

    Таким чином, представлений проєкт програми діяльності Кабміну охоплює одразу кілька ключових для України напрямів — оборону, економічну стійкість, підтримку громадян та бізнесу і подальшу інтеграцію з Європейським Союзом.

    Остаточний зміст програми може змінитися після врахування пропозицій депутатів та її доопрацювання урядом. Після затвердження Кабміном документ має бути переданий до Верховної Ради.

     

  • Зеленський заявив про спільний план із партнерами, який змусить Путіна завершити війну

    Зеленський заявив про спільний план із партнерами, який змусить Путіна завершити війну

    Російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності добровільно припинити війну проти України, однак Київ разом із міжнародними партнерами має план, який передбачає посилення тиску на Кремль.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час Українського молодіжного форуму, передає Укрінформ.

    За словами Зеленського, Україна та її союзники вже визначили подальші кроки та розуміють, як необхідно діяти, щоб змусити російське керівництво змінити свою позицію.

    “Ми розуміємо, що маємо робити. Це спільний план із нашими партнерами про те, як чинити на нього тиск”, — заявив президент.

    Водночас ключовою умовою для проведення переговорів із Росією Зеленський назвав здатність України утримувати фронт. На його думку, сильна позиція Сил оборони безпосередньо впливає на можливості української дипломатії.

    Президент пояснив, що військова стійкість дає змогу вести переговори з Росією на більш вигідних для України умовах. Якщо ж ситуація на полі бою буде недостатньо сильною, переговорний процес може перетворитися на необхідність погоджуватися на надмірні компроміси.

    “Це дає президенту можливість вести сильний діалог із ворогом”, — наголосив Зеленський.

    Зеленський зазначив, що головним завданням України наразі є протидія стратегії, яку реалізує Путін. За його словами, російське керівництво продовжує робити ставку на затяжну війну, збільшення кількості військових та мобілізаційні заходи.

    У зв’язку з цим глава держави закликав міжнародних партнерів і надалі нарощувати військову підтримку України. Особливе значення, за його словами, має посилення протиповітряної оборони, яка дозволяє захищати міста та критичну інфраструктуру від російських атак.

    Окремим завданням Сил оборони президент назвав завдання ударів у відповідь по військових цілях Росії.

    “Нам потрібно повернути війну на територію Росії. Після цього російське суспільство відчує на собі наслідки цієї війни і чинитиме тиск на владу”, — заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що Україна продовжує працювати із союзниками над спільною стратегією завершення війни. Йдеться не лише про військові заходи, а й про дипломатичний та економічний тиск на Росію.

    Раніше повідомлялося, що Україна передала США свої пропозиції щодо подальших кроків, які мають посилити тиск на Москву та створити умови для завершення війни.

    Також Зеленський заявляв про активніше використання Росією північнокорейської балістики під час атак на Україну. За його словами, Москва продовжує отримувати військову підтримку від КНДР.

    Крім того, президент повідомляв про зростання в Росії кількості людей, які виступають за припинення війни. За його словами, відповідні тенденції фіксують внутрішні соціологічні дослідження.

  • Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги

    Понад третину видатків державного бюджету України у першому півріччі 2026 року профінансували міжнародні партнери. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласи, частка зовнішньої фінансової підтримки у фінансуванні видатків загального фонду державного бюджету за перші шість місяців року перевищила 37%. Водночас основна частина бюджетних коштів продовжує спрямовуватися на фінансування сектору безпеки та оборони. Про це вона повідомила, підбиваючи підсумки виконання державного бюджету за перше півріччя 2026 року.

    За словами Підласи, у січні–червні 2026 року Україна отримала та спрямувала на фінансування невійськових видатків державного бюджету понад 18 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги. Із цієї суми майже 13 млрд доларів становили гранти, тобто безповоротна фінансова підтримка, яка не потребує повернення. Решта коштів була надана у вигляді пільгових кредитів міжнародних партнерів.

    Водночас найбільшою статтею державних витрат залишається оборона. За перші шість місяців року на сектор безпеки та оборони було спрямовано 1,4 трильйона гривень, що становить 63% усіх видатків загального фонду державного бюджету. Загалом видатки загального фонду бюджету за цей період сягнули 2,2 трильйона гривень. Така структура витрат, за словами Підласи, свідчить про безпрецедентне навантаження на державні фінанси в умовах повномасштабної війни.

    Голова бюджетного комітету наголосила, що саме міжнародна фінансова підтримка дозволяє Україні забезпечувати стабільне фінансування цивільних видатків, адже внутрішні бюджетні ресурси насамперед спрямовуються на забезпечення потреб Сил оборони. За її словами, через таку структуру фінансування особливо важливим залишається виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема умов меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та програми Ukraine Facility Європейського Союзу.

    Водночас доходи державного бюджету демонструють позитивну динаміку. За даними Підласи, доходи загального фонду державного бюджету без урахування грантів за перше півріччя 2026 року становили 1,3 трильйона гривень. Цей показник майже відповідає затвердженому плану та на 21,7% перевищує результат аналогічного періоду 2025 року. Зростання доходів забезпечили насамперед податкові надходження, покращення адміністрування платежів та поступове відновлення економічної активності.

    Україна продовжує отримувати масштабну фінансову підтримку від міжнародних партнерів у межах кількох ключових програм. Однією з найбільших є Ukraine Facility — чотирирічна програма Європейського Союзу загальним обсягом 50 млрд євро, яка передбачає надання Україні грантів і пільгових кредитів за умови виконання визначених реформ. Окремо фінансування надходить від МВФ у межах програми Extended Fund Facility (EFF), а також від країн G7, Світового банку та інших міжнародних фінансових інституцій.

    Економісти зазначають, що нинішня модель фінансування державних фінансів дозволяє Україні концентрувати власні податкові надходження на потребах оборони, тоді як міжнародна допомога покриває переважно соціальні виплати, освіту, медицину, пенсійне забезпечення, функціонування державних установ та інші цивільні видатки. Такий підхід став одним із ключових елементів фінансової стійкості країни в умовах тривалої війни.

    Попри значний рівень зовнішньої підтримки, українська влада наголошує, що довгострокова фінансова стабільність напряму залежить від продовження співпраці з міжнародними донорами, своєчасного виконання структурних реформ та збереження макрофінансової стабільності. Саме тому виконання умов програм МВФ і Ukraine Facility залишається одним із ключових пріоритетів уряду та парламенту, адже від цього залежить подальше надходження міжнародного фінансування, яке сьогодні забезпечує понад третину всіх видатків державного бюджету України.

  • Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Україна наблизилася до отримання чергового великого траншу від Міжнародного валютного фонду. МВФ та українська влада досягли угоди на рівні експертів щодо першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення близько 690 мільйонів доларів. Остаточне рішення має ухвалити Виконавча рада Фонду вже найближчими тижнями.

    Про домовленість повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні показники, передбачені програмою станом на кінець березня 2026 року. Саме це стало ключовим аргументом для позитивного рішення місії Фонду.

    Якщо рішення буде затверджене радою директорів МВФ, загальний обсяг коштів, отриманих Україною в межах нової програми EFF, зросте до приблизно 2,2 мільярда доларів. Загальний же розмір програми становить 8,1 мільярда доларів і розрахований на чотири роки.

    Особливу увагу аналітиків привернув той факт, що МВФ погодився продовжити фінансування, хоча Україна не виконала одну з ключових структурних умов програми. Йдеться про законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних поштових відправлень та ліквідації окремих митних пільг для імпортних товарів. Відповідний законопроєкт так і не був ухвалений парламентом у заплановані терміни.

    У Фонді підтвердили, що Україна реалізувала із запізненням два структурні маяки, а ще один не виконала взагалі. Водночас сторони погодили оновлений графік реформ, коригувальні заходи та додаткові зобов’язання, які мають дозволити зберегти програму на правильному курсі.

    Експерти наголошують, що така гнучкість з боку МВФ є доволі нетиповою. Традиційно Фонд дуже жорстко ставиться до виконання структурних реформ і нерідко затримує фінансування через невиконання навіть окремих умов. Однак у випадку України враховується фактор повномасштабної війни та виняткові потреби держави у зовнішньому фінансуванні.

    У МВФ відзначили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах п’ятого року повномасштабної війни. За оцінкою місії, владі вдалося зберегти макроекономічну стабільність, контроль над фінансовою системою та достатній рівень міжнародних резервів. Важливу роль у цьому відіграє Національний банк України, який продовжує утримувати інфляційні очікування під контролем та забезпечувати стабільність банківського сектору.

    Разом із тим Фонд попереджає, що ризики для економіки залишаються надзвичайно високими. Через війну, руйнування інфраструктури та глобальну нестабільність темпи економічного зростання України можуть сповільнитися до 1–1,6% у 2026 році.

    Серед пріоритетних реформ, які Україна має виконати найближчим часом, залишаються заходи з розширення податкової бази та боротьби з тіньовою економікою. МВФ прямо вказує на необхідність ліквідувати окремі податкові лазівки, реформувати спрощену систему оподаткування, посилити контроль за трансфертним ціноутворенням та вдосконалити роботу митних органів.

    Окремий блок рекомендацій стосується енергетичного сектору. Фонд вважає необхідним поступовий перехід до ринкових механізмів ціноутворення, а також реформування системи державних субсидій та підтримки енергокомпаній. При цьому наголошується, що будь-які зміни тарифів повинні супроводжуватися додатковим соціальним захистом вразливих категорій населення.

    Також МВФ продовжує наполягати на антикорупційних реформах, зміцненні корпоративного управління державними підприємствами та підвищенні ефективності Бюро економічної безпеки й митної служби. Саме ці кроки, на думку кредитора, мають забезпечити довгострокову фінансову стійкість країни.

    Для України рішення МВФ має значення не лише через самі кошти. Позитивний висновок Фонду є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів. Багато програм фінансової допомоги Європейського Союзу, Світового банку та окремих країн-донорів напряму прив’язані до успішного проходження переглядів програм МВФ. Саме тому схвалення нового траншу фактично відкриває доступ і до інших джерел зовнішнього фінансування.

    На тлі рекордних витрат на оборону та необхідності фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури міжнародна підтримка залишається критично важливою для української економіки. І хоча низка реформ поки що викликає політичні дискусії та опір у парламенті, нинішня домовленість із МВФ демонструє готовність міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.

  • ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    ВВП по 6% щороку та ставка на оборонку: уряд готує нову економічну модель України разом зі Світовим банком

    Кабінет Міністрів України спільно зі Світовим банком та міжнародними партнерами працює над масштабною економічною стратегією під назвою «Економіка майбутнього», яка має стати основою післявоєнного розвитку держави та забезпечити щорічне зростання ВВП на рівні 6%. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час представлення концепції міжнародній консультативній бізнес-раді під головуванням президента Володимира Зеленського.

    За словами Свириденко, нова стратегія базується на принципах Європейського Союзу та передбачає побудову конкурентної економіки з потужними інституціями, високим рівнем інвестицій та активним приватним сектором. Ключовими напрямами розвитку мають стати оборонні технології, енергетика, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.

    Фактично йдеться про формування нової економічної моделі України, яка повинна замінити довоєнну сировинну орієнтацію та створити умови для технологічного розвитку країни навіть в умовах війни. В уряді розраховують, що реалізація стратегії дозволить не лише збільшити темпи економічного зростання, а й створити нові робочі місця, стимулювати повернення українців з-за кордону та закласти фундамент для інтеграції в європейський економічний простір.

    Одним із головних орієнтирів стратегії стане збільшення продуктивності праці. Якщо зараз середній показник її приросту оцінюється приблизно у 1,3% на рік, то уряд планує довести його до 5%. Окремо ставиться завдання суттєво збільшити частку інвестицій у структурі ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Це означає, що Кабмін робить ставку на масштабне залучення приватного капіталу та міжнародних інвесторів у процес відновлення країни.

    Прем’єрка наголосила, що нова модель розвитку повинна враховувати реалії воєнного часу та водночас бути адаптованою до майбутнього членства України в ЄС. Саме тому основу стратегії формують правила європейської економіки — прозорість, конкуренція, підтримка інновацій, розвиток людського капіталу та посилення ролі приватного сектору.

    Важливу роль у підготовці документа відіграє Світовий банк, який уже кілька років залишається одним із ключових фінансових партнерів України. За даними банку, станом на 2026 рік потреби України у відновленні оцінюються у 588 мільярдів доларів.

    Крім фінансової підтримки, Світовий банк бере участь у формуванні довгострокової стратегії економічної трансформації держави. У банку наголошують, що майбутнє відновлення України має бути засноване не лише на фізичній реконструкції зруйнованих об’єктів, а й на створенні нової економіки, орієнтованої на приватний сектор, технології та високу додану вартість.

    Одним із центральних майданчиків для презентації стратегії стане міжнародна конференція з відновлення України URC2026, яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Організаторами заходу виступають Україна та Польща. Очікується, що саме там уряд представить флагманські інвестиційні проєкти для міжнародних партнерів та бізнесу.

    URC2026 має стати не просто дипломатичною конференцією, а платформою для запуску конкретних інвестиційних рішень. Серед головних тем заходу — розвиток оборонної промисловості, енергетична стійкість, модернізація логістики, інфраструктури та інтеграція України до європейського ринку. Особливий акцент планують зробити на безпековому компоненті, адже партнери розглядають сильну оборонну індустрію як одну з основ майбутнього економічного розвитку України.

    В уряді також визнають, що реалізація подібної стратегії потребуватиме масштабних реформ. Зокрема, йдеться про реформу судової системи, посилення захисту інвесторів, дерегуляцію, модернізацію державного управління та боротьбу з корупцією. Без цих змін досягнення амбітної мети у 6% зростання ВВП буде практично неможливим.

    Економісти звертають увагу, що для України такий темп зростання є надзвичайно амбітним, але не недосяжним. Для порівняння, подібні темпи економічного розвитку демонстрували країни Центральної та Східної Європи після вступу до ЄС, однак це відбувалося за умов масштабного припливу інвестицій, доступу до європейських ринків та швидкої модернізації промисловості.

    При цьому викликів залишається багато. Війна продовжує створювати ризики для бізнесу та інвесторів, а значна частина української економіки все ще залежить від зовнішнього фінансування. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році зріс майже до 37%, а мільйони українців залишаються внутрішньо переміщеними особами або перебувають за кордоном.

    Окремий акцент у стратегії робиться на людському капіталі. Уряд і міжнародні партнери розглядають освіту, медицину, реабілітацію ветеранів та розвиток сучасних навичок як один із головних драйверів економічного зростання. У Світовому банку наголошують, що без масштабних інвестицій у людей відновлення країни буде неможливим.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна готує комплексний план економічного посилення держави, який має стати одним із ключових елементів післявоєнної трансформації країни. За його словами, головне завдання — створити умови, за яких українці залишатимуться працювати в Україні, а бізнес отримає стимули для розвитку саме всередині країни.

    Наразі уряд не називає конкретних термінів затвердження «Економіки майбутнього», однак ключові положення документа можуть бути представлені вже влітку під час конференції у Гданську.

  • Міноборони України стане «єдиним вікном» для військової допомоги

    Кабінет Міністрів України затвердив новий механізм координації міжнародної військової допомоги, який суттєво змінює підхід до взаємодії з країнами-партнерами та розширює повноваження Міністерства оборони як головного координатора цього процесу. Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    Головна зміна полягає в тому, що відтепер міжнародні донори зможуть спрямовувати фінансування не лише на потреби Збройних сил України, а на всі складові Сил оборони. Це означає, що допомога може охоплювати також Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України та інші формування, які беруть участь у захисті держави.

    Раніше система була більш фрагментованою: Міністерство оборони мало можливість формувати запити до країн-донорів лише щодо структур, які безпосередньо підпорядковуються йому. Інші силові відомства комунікували з міжнародними партнерами окремо або через інші механізми. Це створювало ризики дублювання потреб, різних стандартів планування та менш узгодженого розподілу допомоги.

    Після ухвалення нового рішення уряду Міноборони фактично стає «єдиним вікном» для взаємодії з міжнародними партнерами у сфері військової допомоги. Це означає централізацію запитів, узгодження потреб усіх складових Сил оборони в одному форматі та єдину точку координації для держав-донорів.

    У Міністерстві оборони пояснюють, що такий підхід дозволить краще синхронізувати військові потреби різних структур, зробити процес більш прозорим і прогнозованим, а також підвищити ефективність використання ресурсів, які надають міжнародні партнери. Крім того, очікується, що це дозволить швидше реагувати на зміну ситуації на фронті та оперативно коригувати пріоритети постачання.

    Окремим блоком уряд врегулював механізм роботи з фінансовими ресурсами, які надходять від країн-партнерів. Передбачається створення узгоджених пропозицій для закупівель озброєння, техніки та матеріально-технічних засобів, які фінансуватимуться за кошти іноземних донорів. Йдеться про уніфікований підхід до формування замовлень, що має мінімізувати розпорошення ресурсів і забезпечити їх спрямування на найбільш пріоритетні потреби оборони.

    Усі закупівлі за кошти міжнародних партнерів для різних складових Сил оборони здійснюватиме Агенція оборонних закупівель. Вона виступатиме центральним оператором у процесі придбання озброєння та техніки, що має забезпечити єдині стандарти закупівель, контроль ефективності витрат і зменшення бюрократичних процедур.

    Уряд нагадує, що реформа системи оборонних закупівель розпочалася раніше. На початку квітня Агенція оборонних закупівель отримала статус централізованої закупівельної організації, що дозволило об’єднати процеси постачання та спростити логістику забезпечення Сил оборони. Це стало одним із кроків до формування більш єдиної та керованої системи оборонного забезпечення.

    Ще одним важливим етапом стало оновлення порядку закупівель для потреб Збройних сил України наприкінці березня. Тоді уряд і Міністерство оборони запровадили нові правила, спрямовані на пришвидшення процедур і підвищення ефективності використання бюджетних і міжнародних ресурсів.

    Новий механізм координації міжнародної допомоги є продовженням цих змін і фактично завершує формування централізованої моделі управління оборонними закупівлями в умовах повномасштабної війни.

    Аналітики відзначають, що така система може мати кілька ключових наслідків. По-перше, вона посилює роль Міністерства оборони як головного координатора взаємодії з міжнародними партнерами. По-друге, вона створює більш структуровану модель розподілу допомоги між різними силовими відомствами. По-третє, вона може підвищити прозорість використання коштів, що є важливим фактором для довіри з боку держав-донорів.

    Водночас ефективність нової моделі залежатиме від практичної реалізації: швидкості обробки запитів, узгодженості між різними структурами та здатності системи оперативно реагувати на потреби фронту. У разі успішного впровадження Україна отримає більш інтегровану систему управління міжнародною військовою допомогою, що може підсилити її оборонні спроможності в довгостроковій перспективі.