Daypolitico

Позначка: мобілізація в україні

  • Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    30 жовтня спливає термін дії значної кількості бронювань військовозобов’язаних, однак автоматичного продовження ще на 90 днів для майже 400 тисяч людей може не бути. У багатьох регіонах місцеві адміністрації фактично призупинили підтвердження статусу критичності для підприємств, які раніше могли отримувати його без значних труднощів. Водночас із 31 жовтня в Києві, Львові та Одесі планують посилити патрулювання територіальних центрів комплектування. На вихідні до цих міст додатково направляють співробітників ТЦК з інших областей.

    За інформацією джерела, залученого до процесів, посилення мобілізаційних заходів пояснюють необхідністю зменшити корупційні ризики та покращити виконання мобілізаційних завдань. Паралельно Служба безпеки України посилює перевірки військовозобов’язаних, які мають бронювання на підприємствах критичної інфраструктури. За словами співрозмовника, найближчим часом послаблення мобілізаційних заходів не очікується — навпаки, перевірки та вимоги до підприємств можуть стати жорсткішими.

    Ці процеси відбуваються на тлі змін до правил бронювання. 23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів повідомив про ухвалення відповідних рішень. Зокрема, граничний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів знижено зі 100% до 95%. Для збільшення ліміту підприємство може подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру. Уряд також оголосив про перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності.

    Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом десяти днів після набрання чинності відповідними змінами. Водночас уряд окремо наголосив, що перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусів усіх підприємств: компанії, які відповідають чинним критеріям, збережуть статус критично важливих.

    За даними Міністерства економіки, наприкінці вересня кількість заброньованих військовозобов’язаних становила близько 1,4 млн і продовжувала зростати на десятки тисяч щомісяця. Після попереднього посилення критеріїв улітку приблизно 15% підприємств не змогли підтвердити свій статус, однак загальна кількість бронювань усе одно збільшилася.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький критикував безумовне стовідсоткове бронювання, називаючи його несправедливим щодо військовослужбовців. Він також звертав увагу на появу компаній, фактично створених для отримання бронювань. Як приклад наводив підрядника енергетичної компанії, у якого зі ста заброньованих працівників лише двадцять реально виконували роботи за контрактом.

    Координаційний центр з організації бронювання має консультативно-дорадчий статус. Серед його завдань — узгодження галузевих і регіональних критеріїв, розгляд звернень державних органів і надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Розгляд звернень може тривати до місяця, а в разі обґрунтованої потреби в невідкладному розгляді — до семи робочих днів.

    Посилення перевірок відбувається в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський публічно наголошував на необхідності захисту енергосистеми від російських ударів і повідомляв про продовження атак на енергетичні та інші критичні об’єкти.

    Для підприємств, які відновлюють електромережі, ремонтують обладнання та забезпечують роботу критичних об’єктів, втрата бронювання ключовими фахівцями потенційно може створити додаткові кадрові ризики напередодні опалювального сезону.

    Уряд пояснює зміни необхідністю усунути зловживання та зробити систему бронювання справедливішою. Водночас поєднання перегляду критеріїв критичності та зміни граничних обсягів бронювання створює для підприємств потребу перевірити відповідність новим вимогам. При цьому офіційні роз’яснення уряду не підтверджують, що всі критично важливі підприємства мають повторно проходити процедуру підтвердження статусу. Однак, як наголошує джерело, очікувати послаблень у мобілізації не варто.

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

  • «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

    Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

    Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

    Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

    Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

    Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

    Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

    Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

    Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

    Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

    Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

    При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

    Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

    Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

    У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

    Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

    Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

    Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

    Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

    Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

    Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

    Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

    Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

    Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

    Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

    Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.

  • «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    На Хмельниччині спалахнув новий резонанс навколо мобілізаційних заходів після появи в соцмережах відео, на якому група людей у військовій формі та цивільному одязі підходить до приватного будинку, а один із чоловіків проникає всередину через вікно. Кадри викликали реакцію уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який звернувся до Офісу генерального прокурора та вимагає встановити особи всіх учасників інциденту й законність їхніх дій.

    Важливий момент: станом на ранок 5 жовтня офіційно не підтверджено, що чоловіки на відео були працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Сам Лубінець наголосив, що це мають з’ясувати правоохоронці. Серед можливих варіантів він назвав працівників ТЦК та СП, військовослужбовців або інших осіб.

    Один із чоловіків заліз у будинок через вікно

    Відео інциденту спочатку почало поширюватися у місцевих Telegram-каналах Хмельниччини, після чого його оприлюднив і омбудсмен.

    На кадрах видно групу чоловіків у військовій формі та цивільному одязі біля приватного домоволодіння. За даними місцевого видання «Є», один із них заліз усередину через вікно, після чого відчинив двері зсередини.

    Саме ці кадри викликали у Лубінця запитання щодо того, хто саме перебував біля будинку та які правові підстави вони мали для таких дій.

    Омбудсмен відреагував емоційною фразою: «Що це було — пограбування? Чи знову “робота” ТЦК та СП?»

    Водночас він не стверджував, що люди на відео є співробітниками ТЦК. Навпаки, Лубінець окремо зазначив: їхні особи та статус має встановити офіційна перевірка.

    Лубінець звернувся до Офісу генпрокурора

    Після появи відео уповноважений Верховної Ради з прав людини направив офіційного листа до Офісу генерального прокурора.

    Він вимагає встановити всіх причетних до події, з’ясувати, хто саме були ці люди, на якій підставі вони діяли та чи отримували відповідні вказівки від посадових осіб.

    Окреме питання — чи існували законні підстави для проникнення до приватного домоволодіння.

    Лубінець наголосив, що кожен подібний випадок має отримати правову оцінку, незалежно від статусу людини або структури, представником якої вона є.

    Омбудсмен також пов’язав ситуацію з ширшою проблемою дотримання прав громадян під час мобілізації та заявив про необхідність позбуватися практик, які можуть призводити до порушень.

    Що говорить Конституція

    Історія на Хмельниччині привернула особливу увагу ще й через те, що право на недоторканність житла прямо закріплене Конституцією України.

    Стаття 30 Конституції гарантує кожному недоторканність житла. Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення там огляду або обшуку загалом допускаються за вмотивованим рішенням суду.

    Винятки передбачені для невідкладних випадків, пов’язаних, зокрема, із врятуванням життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину.

    Тому сам факт того, що людина може бути військовозобов’язаною або підлягати перевірці військово-облікових документів, не є тотожним автоматичному праву сторонніх осіб безумовно проникати до її житла.

    Постанова Кабміну №560 передбачає, що уповноважені представники ТЦК та СП мають право перевіряти військово-облікові документи, зокрема за місцем проживання. Під час такої перевірки представник ТЦК повинен назвати свої дані, посаду та пред’явити відповідне службове посвідчення разом із документом, який посвідчує його особу. Водночас ці повноваження мають застосовуватися з урахуванням конституційної гарантії недоторканності житла.

    Саме тому ключове питання у цій конкретній історії — не лише хто перебував біля будинку, а й на яких законних підставах відбулося проникнення всередину, якщо факт такого проникнення буде підтверджено в межах офіційної перевірки.

    Може йтися про кримінальне правопорушення

    Лубінець також нагадав про статтю 162 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканності житла.

    Закон передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, незаконний огляд або обшук та інші дії, які порушують недоторканність житла.

    Якщо такі дії вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, відповідальність є суворішою — санкція відповідної частини статті передбачає, зокрема, позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    Чи підпадають дії людей на відео під цю статтю, мають визначити слідчі та прокуратура після встановлення всіх обставин. Самого відеозапису недостатньо, щоб робити остаточний юридичний висновок про вину конкретних осіб.

    Скарги на дії ТЦК рахуються тисячами

    Резонанс навколо відео виник на тлі значного збільшення кількості звернень громадян щодо можливих порушень під час мобілізації.

    Раніше Лубінець повідомляв, що у 2022 році до його Офісу надійшло лише 18 відповідних звернень, у 2023 році — 514, у 2024-му — 3312, а у 2025 році — вже понад 6100.

    За першу половину 2026 року, за словами омбудсмена, було отримано вже понад 3400 скарг. У зверненнях громадяни повідомляли про можливе незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, утримання у ТЦК, проблеми з військово-лікарськими комісіями та ігнорування права на відстрочку. Про ці дані раніше писала і «Ненька інфо».

    У тому матеріалі Лубінець наголошував, що проблема виходить далеко за межі окремих конфліктів і може серйозно впливати на довіру громадян до державних інституцій.

    Омбудсмен уже домагався відповідальності працівника ТЦК

    Цього року стався й інший показовий випадок. У квітні «Ненька інфо» повідомляла, що суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі представників Офісу омбудсмена.

    Справа стосувалася моніторингового візиту на Закарпатті, під час якого представникам Уповноваженого перешкоджали отримати доступ до приміщень та необхідної інформації.

    Ще одна резонансна історія стосувалася чоловіка на Львівщині, який помер наступного дня після мобілізації. Родичі заявляли про тілесні ушкодження, після чого представник омбудсмена направив офіційний запит до обласного ТЦК. Водночас остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень мали встановити правоохоронці.

    Хто був на відео — поки головне питання

    Наразі найважливіша деталь історії на Хмельниччині залишається невстановленою: хто саме люди, зафіксовані на відео.

    У відкритих джерелах станом на ранок 5 жовтня не вдалося знайти оприлюднених результатів перевірки, які б підтверджували, що учасники інциденту є співробітниками ТЦК та СП. Так само поки немає підстав стверджувати, що було вчинено саме кримінальне правопорушення — це має встановити слідство.

    Лубінець вимагає від Офісу генпрокурора відповісти одразу на кілька ключових питань: хто ці люди, чи представляли вони державні або військові структури, хто дав їм вказівки та на якій юридичній підставі вони опинилися всередині приватного будинку.

    Тому резонансне відео поки залишається не доказом «роботи ТЦК», а підставою для офіційної перевірки, результати якої мають визначити, що насправді сталося на Хмельниччині та чи порушив хтось закон.

  • «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    До полудня 1 вересня «Резерв+» у частини користувачів усе ще не відкривається. Для людини, яку цього дня може зупинити група оповіщення ТЦК або поліція, це вже не просто технічна проблема. Електронний військово-обліковий документ став основним. Якщо застосунок не працює, людина може залишитися без документа, який підтверджує її статус.

    Міноборони опублікувало свою хронологію збою. Близько 03:00 автоматично оновився сертифікат безпеки. Через налаштування захисту стара версія застосунку перестала підключатися до системи. Близько 04:00 почали випускати виправлену версію. У Google Play вона з’явилася о 06:30, в App Store — о 07:46. Після цього, за версією відомства, надто багато користувачів одночасно почали заходити в застосунок. О 10:02 Міноборони повідомило, що перевантаження зняли і системи входу перезапустили. Пізніше там визнали, що частина користувачів усе ще не може авторизуватися, і почали збільшувати потужності.

    У травні 2025 року міністерство вже просило користувачів оновити застосунок після такої самої заміни. Старі версії переставали працювати. Через рік ситуація повторилася. «Резерв+» залежить від налаштувань безпеки та інших державних систем, тому після обов’язкового оновлення застосунок зіткнувся з великою кількістю одночасних підключень.

    Дата 1 вересня теж має значення, згідно з постановою Кабміну №692 від 30 травня 2026 року, рішення про критичну важливість підприємств, які діяли на момент набрання постановою чинності, зберігають дію не довше ніж до 1 вересня. Відстрочки працівників таких підприємств прив’язані до того самого строку, якщо критичність не переглянули і підприємство не внесли до єдиного переліку. З 1 вересня для звичайних підприємств також підвищується зарплатний поріг для бронювання — до трьох мінімальних зарплат. Якщо застосунок перестає працювати саме того дня, коли закінчується строк старих броней, виникає цілком практична проблема. Рішення органу влади може вже бути ухвалене, а в реєстрі й застосунку його ще не видно.

    «Резерв+» запустили у травні 2024 року як цифрову альтернативу походу до ТЦК. Через застосунок можна отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом, оновити дані, оформити відстрочку, побачити інформацію про штрафи та інші відомості. Юридично електронний документ уже є основним. Паперову копію можна роздрукувати, завантаживши PDF у «Резерв+» або на порталі Дія.

    «Резерв+» не зберігає всі дані окремо, застосунок отримує їх з «Оберіга» та інших державних реєстрів через систему «Трембіта». У червні через некоректну відповідь соціальних реєстрів тимчасово призупиняли сервіси, пов’язані з інвалідністю. Зараз проблема почалася з сертифіката безпеки і доступу до застосунку. Перевірки військово-облікових документів ніхто не скасовував. Поліція має право вимагати військово-обліковий документ, у тому числі в електронній формі, а в разі його відсутності — здійснити адміністративне затримання і доставлення до найближчого ТЦК.

    Цифровий облік зробив перевірку даних швидшою, але водночас прив’язав її до роботи одного застосунку і пов’язаних із ним державних систем. Збій стався в момент, коли для частини військовозобов’язаних особливо важливо було бачити свій актуальний статус. У реєстрах він міг уже змінитися, але перевірити це через «Резерв+» було неможливо. І саме в цьому збіглися технічна проблема застосунку та дата, коли старі правила бронювання припинили діяти.

  • Масова сутичка з ТЦК у Тернополі: військового госпіталізували, авто розтрощили, а речі забрали

    Масова сутичка з ТЦК у Тернополі: військового госпіталізували, авто розтрощили, а речі забрали

    У Тернополі ввечері 25 серпня стався серйозний конфлікт між групою місцевих жителів та військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент, який розпочався під час роботи мобільної групи оповіщення на вулиці Леся Курбаса, переріс у сутичку: люди били по службовому автомобілю, військовослужбовці отримали тілесні ушкодження, а одного з них довелося госпіталізувати.

    Крім того, за версією Тернопільського ТЦК, невстановлені особи заволоділи особистими речами одного з військовослужбовців. Правоохоронці тепер встановлюють усіх учасників події, характер отриманих травм та суму завданих збитків. Окремо перевіряється інформація про те, що в деяких учасників конфлікту могли бути предмети, схожі на бити та ножі.

    Що сталося на вулиці Леся Курбаса

    Конфлікт розпочався близько 20:00 25 серпня на вулиці Леся Курбаса в Тернополі.

    За інформацією поліції, представники ТЦК проводили заходи з виявлення осіб, які можуть ухилятися від виконання військового обов’язку. Військовослужбовці спілкувалися з одним із чоловіків, коли до їхнього службового автомобіля почали підходити інші громадяни.

    Ситуація швидко загострилася. Між людьми та представниками ТЦК почалася суперечка, після чого громадяни стали бити по службовому автомобілю. Внаслідок сутички працівники територіального центру комплектування отримали тілесні ушкодження.

    Версію подій окремо оприлюднив Тернопільський обласний ТЦК та СП. Там заявили, що на момент інциденту мобільна група оповіщення виконувала службові завдання — перевіряла військово-облікові документи громадян мобілізаційного віку та проводила заходи оповіщення.

    У ТЦК стверджують, що конфлікт був спровокований місцевими жителями та був спрямований проти військовослужбовців групи оповіщення. Водночас остаточні обставини події має встановити поліція.

    Один військовий потрапив до лікарні

    Після конфлікту один із військовослужбовців Тернопільського ОМТЦК та СП був госпіталізований.

    У територіальному центрі повідомили, що він отримав тілесні ушкодження і перебуває у медичному закладі. Які саме травми діагностували військовому та наскільки тяжким є його стан, у доступних офіційних повідомленнях не уточнюється.

    Водночас у первинному повідомленні поліції йшлося про тілесні ушкодження у працівників ТЦК, тобто не лише одного військовослужбовця. Точну кількість травмованих та характер їхніх ушкоджень правоохоронці встановлюють.

    Ще одна суттєва деталь з’явилася вже в повідомленні ТЦК. За даними центру комплектування, під час конфлікту невстановлені особи заволоділи особистими речами військовослужбовця.

    Крім того, було пошкоджено службовий автомобіль. ТЦК уточнив, що йдеться про Nissan X-Trail.

    Таким чином, слідству належить встановити не тільки обставини фізичного протистояння, а й осіб, які могли бути причетними до пошкодження транспортного засобу та заволодіння речами.

    Поліція стягнула додаткові наряди

    Через загострення ситуації на місце події викликали правоохоронців.

    Для припинення конфлікту прибули слідчо-оперативна група та додаткові наряди Національної поліції. Правоохоронцям вдалося стабілізувати ситуацію та припинити протистояння.

    Тепер поліцейські встановлюють усіх осіб, які брали участь у подіях на вулиці Леся Курбаса. Правоохоронці також з’ясовують розмір матеріальних збитків і характер тілесних ушкоджень потерпілих.

    За результатами перевірки має бути надана правова оцінка діям кожного з учасників.

    Поліція повідомляла, що розглядається питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 350 Кримінального кодексу України. Вона стосується погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок.

    Тобто на момент появи перших офіційних повідомлень остаточна юридична кваліфікація подій ще не була визначена.

    ТЦК перевіряє інформацію про бити та ножі

    Одна з найсерйозніших деталей з’явилася в повідомленні територіального центру комплектування.

    Там заявили, що перевіряється інформація про можливу наявність у деяких учасників конфлікту предметів, схожих на бити та ножі.

    При цьому ТЦК не повідомляв, що застосування таких предметів уже підтверджене. Тому на цьому етапі йдеться саме про інформацію, яку мають перевірити правоохоронці.

    У територіальному центрі наголосили, що застосування фізичного насильства щодо військовослужбовців, пошкодження службового транспорту, заволодіння їхнім майном та перешкоджання виконанню службових обов’язків можуть мати кримінально-правові наслідки.

    Представники ТЦК також закликали громадян уникати агресії та провокацій і вирішувати спірні ситуації у правовому полі.

    У мережі з’явилися кадри конфлікту

    Після інциденту в соціальних мережах та українських медіа почали поширюватися фото й відео з місця події. На оприлюднених кадрах можна побачити скупчення людей біля автомобіля та присутність правоохоронців.

    Водночас окремі повідомлення в соцмережах містять різні версії того, як саме почалася сутичка та що їй передувало. Офіційно підтвердженими наразі варто вважати дані поліції та ТЦК: конфлікт виник під час роботи групи оповіщення, службовий автомобіль пошкодили, військовослужбовці отримали травми, а один із них перебуває в лікарні.

    Поліція продовжує встановлювати повну послідовність подій.

    Напади на військових ТЦК останнім часом привертають особливу увагу

    Інцидент у Тернополі стався на тлі інших резонансних випадків, пов’язаних із нападами на військовослужбовців територіальних центрів комплектування.

    Зокрема, напередодні у Львові правоохоронці повідомили про смертельний напад на військовослужбовця ТЦК. За інформацією «Української правди», 25-річному місцевому жителю оголосили підозру після того, як військовослужбовець отримав смертельні ножові поранення.

    Такі випадки відбуваються на тлі мобілізації, яка залишається однією з найбільш чутливих суспільних тем під час повномасштабної війни.

    Водночас конкретний конфлікт у Тернополі потребує окремого розслідування: на момент публікації правоохоронці ще встановлюють учасників, збирають матеріали та визначають правову кваліфікацію їхніх дій.

    Тому твердження, які поширюються у соціальних мережах, але не підтверджені поліцією, наразі не можна вважати встановленими фактами.

    Відомо напевно, що ввечері 25 серпня під час роботи мобільної групи оповіщення на вулиці Леся Курбаса виник конфлікт між військовослужбовцями ТЦК і групою громадян. Службовий Nissan X-Trail був пошкоджений, представники ТЦК отримали тілесні ушкодження, один військовослужбовець опинився в лікарні, а його особисті речі, за інформацією ТЦК, забрали невстановлені особи.

    Окремо правоохоронцям належить перевірити повідомлення про можливі бити та ножі, встановити всіх учасників сутички та з’ясувати, хто саме завдавав ударів військовослужбовцям і пошкоджував автомобіль.

    Розслідування обставин резонансного інциденту триває.

  • Бронювання в «Дії» не зупинятимуть: уряд переглянув попереднє рішення

    Бронювання в «Дії» не зупинятимуть: уряд переглянув попереднє рішення

    Новий Кабінет Міністрів вирішив поки не призупиняти процедуру бронювання військовозобов’язаних через застосунок «Дія». Уряд відтермінував розгляд цього питання, оскільки вважає, що попереднє рішення потребує додаткового аналізу та оцінки можливих наслідків.

    Наразі жодних змін у роботі сервісу бронювання не передбачається. За його словами, відповідне питання було вирішено тимчасово відкласти.

    «Бронювання в “Дії” точно ніхто не зупиняє. Принаймні зараз дали команду це питання відтермінувати», – зазначило джерело.

    Однією з причин такого рішення стало те, що під час підготовки попередньої ініціативи не були повною мірою враховані всі можливі ризики та практичні наслідки її реалізації. Саме тому новому складу уряду потрібен додатковий час для комплексного опрацювання цього питання.

    Ще одним фактором стало те, що рішення про можливе призупинення бронювання ухвалював попередній склад Кабінету Міністрів. Водночас нове керівництво Міністерства економіки, яке є профільним органом у питаннях бронювання військовозобов’язаних, не зацікавлене в тому, щоб уже в перші дні своєї роботи реалізовувати рішення, яке може викликати значний суспільний резонанс.

    Саме тому інформація про можливе припинення бронювання, яка раніше активно поширювалася в медіа, наразі вже не відповідає актуальному стану справ.

    Під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача нібито було ухвалено рішення поставити бронювання через «Дію» на паузу. Тоді повідомлялося, що обмеження могли запрацювати орієнтовно до 1 вересня, однак деталі щодо категорій працівників або механізму призупинення залишалися невідомими.

    Це вже не перший випадок, коли новий уряд переглядає рішення своїх попередників щодо механізму бронювання військовозобов’язаних. Раніше також було скасовано рішення про створення Координаційного центру з питань бронювання. Передбачалося, що цей орган аналізуватиме звернення та надаватиме рекомендації щодо визначення підприємств критично важливими для економіки й обороноздатності держави, а також щодо можливості бронювання їхніх працівників.

    Наразі сервіс бронювання через застосунок «Дія» продовжує працювати у звичайному режимі. Водночас питання подальшого вдосконалення механізму бронювання, за інформацією джерел, залишається на порядку денному уряду, який планує провести додатковий аналіз чинної системи та лише після цього ухвалювати остаточні рішення щодо можливих змін.

  • Позначка ТЦК може зірвати бронювання: що терміново мають перевірити роботодавці

    Позначка ТЦК може зірвати бронювання: що терміново мають перевірити роботодавці

    Роботодавці, які оформлюють бронювання військовозобов’язаних працівників, можуть зіткнутися з відмовою через проблеми у військово-облікових даних співробітника. Йдеться, зокрема, про порушення правил військового обліку, неактуальні відомості в державних реєстрах або позначки, пов’язані з розшуком територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

    Однак твердження про те, що будь-який працівник із таким статусом за жодних обставин не може бути заброньований, потребує уточнення. За загальним правилом проблемний військово-обліковий статус справді може стати причиною, через яку стандартна електронна заявка на бронювання не буде погоджена. Водночас для підприємств оборонно-промислового комплексу та компаній, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України, передбачено спеціальний механізм.

    На офіційному порталі «Дія» зазначено, що такі підприємства можуть один раз на рік забронювати на 45 днів працівника, який має порушення військового обліку. Цей період фактично надається для того, щоб військовозобов’язаний міг усунути порушення, уточнити дані та привести свій військово-обліковий статус у відповідність до вимог законодавства. Послуга доступна не для всіх роботодавців, а лише для підприємств ОПК та підприємств, критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ.

    Таким чином, звичайне критично важливе підприємство, державний орган чи інша установа не повинні автоматично розраховувати на такий виняток. Можливість тимчасового бронювання на 45 днів залежить від категорії роботодавця та його офіційного статусу. Підприємство має бути включене до відповідного переліку Міністерства оборони як таке, що належить до оборонно-промислового комплексу або критично важливе для забезпечення потреб ЗСУ.

    Водночас бронювання залишається однією з підстав для надання відстрочки від призову під час мобілізації. Скористатися цим механізмом можуть державні органи, підприємства, установи та організації, які відповідають установленим державою критеріям або забезпечують функціонування економіки, держави чи Сил оборони.

    Для більшості роботодавців ключове значення має актуальність даних працівника в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Електронна система перевіряє інформацію автоматично, тому невідповідність між кадровими даними підприємства та відомостями в реєстрі може призвести до відмови або неможливості подати заявку.

    Роботодавцям радять перед формуванням списків перевіряти, чи працівник офіційно працевлаштований, чи правильно внесено його податковий номер, дату народження, дані про місце роботи та статус військового обліку. Якщо в реєстрі вказане інше підприємство, застаріла посада або відсутній зв’язок із нинішнім роботодавцем, інформацію необхідно актуалізувати.

    На порталі «Дія» працює окрема послуга, яка дозволяє компаніям отримувати відомості про працівників із Реєстру військовозобов’язаних. Дані про юридичну особу підтягуються з Єдиного державного реєстру, а роботодавець отримує інформацію щодо осіб, які офіційно працюють у компанії та внесені до військового реєстру.

    Окремі обов’язки роботодавця визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів №1487. Документ поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти й охорони здоров’я незалежно від форми власності.

    Відповідно до пункту 45 цього Порядку, підприємства повинні проводити звіряння даних списків персонального військового обліку з військово-обліковими документами працівників. Таке звіряння здійснюється за графіком, який затверджує керівник підприємства, установи або організації.

    Під час перевірки відповідальна особа має встановити наявність військово-облікових документів, перевірити їхній стан та зіставити зазначену в них інформацію з даними внутрішніх списків. Якщо виявлено зміни або розбіжності, роботодавець повинен внести їх до списків персонального військового обліку впродовж п’яти днів після проведення звіряння.

    Крім того, за наявності змін підприємства повинні щомісяця до 5 числа надсилати відповідне повідомлення до районного або міського ТЦК та СП. Для військовозобов’язаних, які перебувають на обліку в Службі безпеки України чи розвідувальних органах, інформація надсилається до відповідних підрозділів.

    Йдеться, зокрема, про зміну прізвища, імені або по батькові, паспортних даних, зареєстрованого та фактичного місця проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи та посади. Інформація про прийняття військовозобов’язаного на роботу також має бути внесена до списків персонального військового обліку у п’ятиденний строк.

    Аналогічні вимоги діють у разі звільнення працівника. Відомості про припинення трудових відносин необхідно внести до списків персонального військового обліку та відомості оперативного обліку протягом п’яти днів. Дані про заброньованих працівників у таких списках мають виокремлюватися.

    Важливо розуміти, що роботодавець не встановлює і не скасовує статус розшуку самостійно. Він лише веде персональний військовий облік, перевіряє документи, фіксує наявні відомості та повідомляє уповноважені органи про зміни. Усувати причину розшуку або порушення військового обліку повинен сам військовозобов’язаний у взаємодії з ТЦК та СП.

    Перевірити власний статус громадянин може через застосунок «Резерв+», який відображає інформацію з реєстру «Оберіг». Там можна побачити категорію військового обліку, ТЦК, у якому особа перебуває на обліку, наявність або відсутність бронювання та інші військово-облікові відомості.

    Якщо в застосунку з’явилася позначка про порушення правил військового обліку або розшук, працівникові варто з’ясувати причину та вжити заходів для врегулювання ситуації. Це може бути пов’язано з неявкою за повісткою, невчасним уточненням даних, відсутністю інформації про місце проживання або іншими обставинами.

    Отже, позначка про проблемний військово-обліковий статус дійсно може заблокувати стандартну процедуру бронювання, однак повної та безумовної заборони для всіх підприємств немає. Для оборонних підприємств та компаній, критично важливих для потреб ЗСУ, діє можливість одноразового бронювання працівника з порушенням військового обліку на 45 днів.

    Для роботодавців головним залишається своєчасне ведення списків, регулярне звіряння документів, актуалізація кадрових відомостей і подання повідомлень до ТЦК у визначені строки. Працівникам, своєю чергою, слід контролювати власні дані в «Резерв+» та не відкладати усунення порушень, оскільки навіть критично важлива посада не гарантує автоматичного погодження бронювання.

  • «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українське суспільство досягло «точки кипіння» через численні порушення прав громадян під час мобілізації, а відсутність належної реакції держави на незаконні дії окремих працівників територіальних центрів комплектування призводить до небезпечної радикалізації настроїв. За словами омбудсмена, у суспільстві дедалі частіше проявляються настрої, які можна охарактеризувати як готовність до самосуду над представниками ТЦК. Про це він заявив в інтерв’ю, присвяченому реформі системи мобілізації.

    Коментуючи резонансні випадки так званої «бусифікації», Лубінець наголосив, що роками українці спостерігали за порушеннями прав людини під час мобілізаційних заходів, однак далеко не завжди бачили реальне покарання винних.

    «Роками українці бачили несправедливість, коли представники ТЦК та СП не просто порушували права громадян, а скоювали кримінальні правопорушення і не несли за це реальної відповідальності. Це призвело до радикалізації українського суспільства. Суд Лінча, на жаль, стає все більш поширеним явищем в Україні», — заявив омбудсмен.

    Саме в цьому контексті з’явилося формулювання про те, що суспільство фактично дійшло до «точки кипіння». Водночас Лубінець не закликав до насильства. Навпаки, він підкреслив, що як працівники ТЦК, які порушують закон, так і громадяни, які нападають на військовослужбовців, повинні нести однакову юридичну відповідальність.

    За словами омбудсмена, система мобілізації потребує кардинальної реформи. Серед запропонованих ним змін — відмова від виконання мобілізації за кількісними показниками, обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК та правоохоронцями, відеоспостереження у приміщеннях ТЦК, а також чітке розмежування повноважень. Він наголосив, що встановлювати особу громадянина мають виключно поліцейські, прикордонники або військовослужбовці Нацгвардії, тоді як представники ТЦК повинні перевіряти військово-облікові документи лише після встановлення особи.

    Лубінець також навів статистику звернень до Офісу омбудсмена щодо порушень під час мобілізації. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році — 514, у 2024 році — 3312, у 2025 році — понад 6100, а лише за першу половину 2026 року вже надійшло понад 3400 скарг. За його словами, громадяни повідомляють про незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, неправомірне утримання у ТЦК, формальне проходження військово-лікарських комісій та ігнорування права на відстрочку.

    Ще 1 липня омбудсмен закликав повністю змінити підходи до мобілізації, відмовитися від «планових» показників та забезпечити відкритість роботи ТЦК. Тоді ж він заявив, що явище «бусифікації» стало системною проблемою і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.

    Після нападу на працівників ТЦК у Львові Лубінець окремо звернувся до Міністерства оборони із закликом створити спеціальну робочу групу з реформи мобілізації. Він наголосив, що інцидент не можна розглядати ізольовано, адже він став наслідком тривалого накопичення суспільної напруги та відсутності належної реакції на численні скарги громадян.

    Омбудсмен підкреслює, що головною метою реформи має стати відновлення довіри між державою та суспільством. На його переконання, лише прозорі правила мобілізації, ефективний контроль за дотриманням прав людини та невідворотність відповідальності за будь-які порушення — незалежно від того, хто їх вчиняє — здатні знизити рівень напруги й не допустити подальшої радикалізації суспільства.

  • Воєнний стан продовжать до осені: Зеленський подав закони до Ради

    Воєнний стан продовжать до осені: Зеленський подав закони до Ради

    Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроєкти, якими пропонує продовжити строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації. Документи зареєстровані у парламенті 13 липня під номерами №15401 і №15402.

    Перший проєкт стосується затвердження президентського указу про продовження воєнного стану, другий — указу про продовження загальної мобілізації. Станом на момент появи законопроєктів їхні повні тексти та супровідні документи на сайті Верховної Ради ще не були оприлюднені.

    Очікується, що обидва режими продовжать ще на 90 діб. Нинішній період воєнного стану та мобілізації завершується на початку серпня, тому в разі підтримки парламентом нові строки діятимуть орієнтовно до кінця жовтня 2026 року.

    Рішення не означає оголошення нової хвилі мобілізації або автоматичне запровадження додаткових обмежень. Йдеться про продовження правового режиму, який уже діє в Україні через повномасштабну збройну агресію Росії.

    Що саме подав Зеленський

    Законопроєкт №15401 має затвердити указ президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Документ №15402 стосується продовження строку проведення загальної мобілізації.

    За українським законодавством президент видає відповідні укази, але вони повинні бути затверджені Верховною Радою. Для ухвалення кожного законопроєкту необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Подібна процедура проводиться регулярно від початку повномасштабного вторгнення. Попереднього разу Зеленський підписав укази про продовження воєнного стану та мобілізації 27 квітня 2026 року. Тоді їх продовжили з початку травня на 90 діб. Верховна Рада затвердила відповідні рішення законами №4857-IX та №4858-IX.

    Попередній указ про мобілізацію прямо пояснював необхідність рішення триваючою широкомасштабною агресією Росії, потребою забезпечувати оборону держави та підтримувати боєздатність Збройних сил й інших військових формувань.

    До якої дати продовжать воєнний стан

    Чинне продовження набрало сили на початку травня 2026 року і розраховане на 90 діб. За попередніми підрахунками, наступний період має тривати до 31 жовтня або початку листопада — залежно від точного формулювання президентських указів.

    Остаточну дату можна буде назвати після оприлюднення повних текстів законопроєктів та указів. Тому інформація про 31 жовтня наразі є прогнозованою, а не остаточно встановленою.

    Зазвичай воєнний стан і мобілізацію продовжують на однаковий термін, щоб їхні строки не розходилися. Попереднє рішення передбачало продовження мобілізації з 4 травня на 90 діб.

    Що означає продовження воєнного стану

    Воєнний стан є спеціальним правовим режимом, який дозволяє органам державної влади, військовому командуванню та місцевим адміністраціям застосовувати заходи, необхідні для оборони країни.

    У межах цього режиму можуть діяти комендантська година, особливий порядок в’їзду та виїзду, перевірки документів, обмеження руху, трудова повинність у передбачених законом випадках, евакуація населення й майна та інші безпекові заходи.

    Однак саме продовження режиму не означає, що всі можливі обмеження автоматично запроваджуються по всій Україні. Конкретні правила встановлюють компетентні органи з урахуванням ситуації в окремих регіонах.

    Воєнний стан в Україні вперше запровадили о 05:30 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді президент і парламент регулярно продовжують його дію.

    Попереднє січневе продовження передбачало дію режиму з 3 лютого 2026 року протягом 90 діб, після чого у квітні парламент підтримав наступний період.

    Що означає продовження мобілізації

    Загальна мобілізація — це комплекс державних заходів для переведення економіки, органів влади, підприємств і військових формувань на функціонування в умовах особливого періоду, а також комплектування Сил оборони.

    Її продовження зберігає правову основу для призову військовозобов’язаних, поповнення підрозділів, бронювання працівників критично важливих підприємств, ведення військового обліку та інших мобілізаційних заходів.

    Правові засади цих процесів визначає закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він встановлює повноваження президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування, підприємств та обов’язки громадян у період мобілізації.

    Продовження мобілізації не означає, що всі військовозобов’язані автоматично отримають повістки або будуть негайно призвані. Рішення щодо призову конкретної людини залежить від її віку, військово-облікової спеціальності, стану здоров’я, наявності відстрочки або бронювання та потреб Сил оборони.

    Чи зміняться правила виїзду за кордон

    Саме ухвалення двох законопроєктів не створює нових правил перетину державного кордону. Воно лише продовжує дію чинного правового режиму.

    Обмеження на виїзд для окремих категорій громадян, зокрема більшості військовозобов’язаних чоловіків, зберігатимуться на підставі вже чинних нормативних актів. Категорії осіб, які мають право виїжджати, також не змінюються автоматично.

    Для зміни переліку підстав або документів потрібні окремі рішення Кабінету Міністрів, закони чи інші нормативні акти. У поданих президентом проєктах, за доступною інформацією, йдеться тільки про строки воєнного стану та мобілізації.

    Чи вплине рішення на відстрочки та бронювання

    Чинні відстрочки не повинні автоматично анулюватися лише через продовження мобілізації. Право на них визначається законом та обставинами конкретної людини.

    Водночас строк окремих документів або рішень про бронювання може бути пов’язаний із періодом мобілізації чи воєнного стану. Тому підприємствам і військовозобов’язаним варто перевіряти строки дії своїх документів у реєстрах або в роботодавця.

    У травні 2026 року уряд оновлював окремі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. Отже, продовження цих режимів зберігатиме основу для роботи системи бронювання, але саме по собі не гарантує безстроковості кожного конкретного рішення.

    Коли Верховна Рада розгляне документи

    Точної дати голосування поки не оголошено. Очікується, що законопроєкти розглянуть у найближчі дні, оскільки парламент має встигнути ухвалити рішення до завершення чинного строку.

    Спочатку документи має опрацювати профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього їх винесуть до сесійної зали.

    Практика попередніх голосувань свідчить, що такі законопроєкти розглядають оперативно. У квітні 2026 року президентські укази були видані 27 квітня, а вже 28 квітня Верховна Рада затвердила їх відповідними законами.

    Серйозного ризику провалу голосування наразі не прогнозують, адже продовження воєнного стану й мобілізації регулярно підтримує парламентська більшість.

    Чи можна проводити вибори під час воєнного стану

    Продовження воєнного стану також означатиме, що до завершення нового строку загальнонаціональні вибори не проводитимуться.

    Українське законодавство забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів у період дії воєнного стану. Повноваження відповідних органів та посадових осіб продовжуються до формування нового складу після скасування особливого режиму.

    Останнім часом у політичному середовищі знову обговорювали можливість виборів у разі припинення вогню або мирної домовленості. Однак нові законопроєкти свідчать, що держава щонайменше на найближчі місяці виходить із необхідності зберігати воєнний правовий режим.

    Чому рішення подають саме зараз

    Чинні строки завершуються на початку серпня, а Верховна Рада після завершення пленарного періоду може працювати з меншою інтенсивністю. Подання документів у середині липня дає депутатам час пройти всі необхідні процедури без ризику правової перерви.

    Крім того, Росія не демонструє готовності припиняти агресію. Українська влада й військове командування попереджають про продовження бойових дій, масштабні повітряні атаки та необхідність підтримувати чисельність і боєздатність Сил оборони.

    Законодавче продовження мобілізації потрібне не лише для призову, а й для роботи всієї системи оборони: військового обліку, підготовки резервів, бронювання працівників, постачання військ і виконання мобілізаційних планів.

    Що буде після голосування

    Після підтримки Верховною Радою закони має підписати президент. Вони набудуть чинності в порядку, зазначеному в їхніх текстах, а відповідні укази будуть офіційно оприлюднені.

    Якщо парламент підтримає запропонований 90-денний строк, воєнний стан і загальна мобілізація діятимуть упродовж усієї ранньої осені та приблизно до кінця жовтня.

    Для більшості громадян це означатиме продовження чинних правил без автоматичного запровадження нових обов’язків. Комендантські години, військовий облік, мобілізаційні процедури, бронювання та обмеження на виїзд діятимуть за поточними нормами, якщо влада не ухвалить окремих змін.

    Головне рішення тепер залишається за Верховною Радою. Однак з огляду на попередню практику та продовження повномасштабної війни обидва законопроєкти, найімовірніше, отримають необхідну кількість голосів.