Daypolitico

Позначка: мобілізація з 18 років

  • Юнаків ставлять на військовий облік із 17 років — як це працює

    Юнаків ставлять на військовий облік із 17 років — як це працює

    Юнаки, яким у 2025-му виповнюється 17 років, мають обов’язково стати на первинний військовий облік. Це стосується всіх, хто досяг 16-річного віку ще у 2024 році. Навіть якщо повістки немає — ігнорувати вимогу не можна, інакше доведеться платити штраф. Як саме працює ця процедура, хто звільняється від явки і що треба мати із собою — розповідаємо детально.

    Коли та як стають на облік?

    Постановка на облік проводиться щороку з січня по березень. Процес переважно організовує школа — класом направляють групу хлопців до військкомату. Якщо хтось не може долучитися до організованої групи, має з’явитися самостійно.

    Облік ведеться для юнаків від 16 до 25 років. Проте приписка до призовної дільниці не означає, що хлопця мобілізують — зробити це можна лише після 25-річного віку (якщо він не доброволець або не має військової освіти).

    Які документи потрібні?

    Щоб стати на облік, достатньо принести:

    • український паспорт або ID-картку;

    • ідентифікаційний номер;

    • написати заяву.

    Медогляд наразі проходити не потрібно — його перенесли на момент, коли чоловік стане військовозобов’язаним (після 25 років) або якщо вирішить піти до війська добровільно.

    Хто може не з’являтися до ТЦК?

    Деякі хлопці потрапляють у реєстр автоматично. Зокрема:

    • при оформленні паспорта (у т.ч. за кордоном),

    • через звернення до консульства.

    Дані автоматично потрапляють до реєстру «Оберіг» через систему «Трембіта», і приписне посвідчення можна буде отримати пізніше.

    Що таке приписне посвідчення?

    Це перший військово-обліковий документ, який засвідчує, що людина приписана до призовної дільниці. Потрібно мати його при собі або в застосунку «Резерв+».

    Без приписного:

    • не можна вступити до університету,

    • не оформлять офіційне працевлаштування,

    • не дадуть паспорт або інші держпослуги.

    Що робити після приписки?

    Юнак має:

    • повідомляти ТЦК про зміну місця проживання,

    • з’являтися за повісткою,

    • оновлювати персональні дані,

    • інформувати про втрату приписного.

    Штраф за порушення — від 17 до 25,5 тис. грн.

    Чи можуть мобілізувати з 18 років?

    Так, але лише у виключних випадках. Наприклад, якщо хлопець має військову підготовку або добровільно вирішив іти служити. У звичайному випадку мобілізація настає з 25 років.

    До 18 років юнаки можуть вільно виїжджати. Якщо вже мають приписне — його слід взяти з собою. З червня 2024 року діє правило, що дані про таких осіб залишаються в реєстрі навіть після перетину кордону.

    Нові винятки: студенти 18-22 років можуть брати участь у програмах академічної мобільності й тимчасово навчатися за кордоном.

  • Зниження мобілізаційного віку може вплинути на демографію в Україні

    Зниження мобілізаційного віку може вплинути на демографію в Україні

    Питання зниження мобілізаційного віку викликає значні дискусії в суспільстві, але, на думку експертів, рішення мають ухвалювати військові структури. Про це заявив Олександр Гладун, доктор економічних наук та заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

    “Це питання не для демографів чи політиків, а для Міністерства оборони та Генерального штабу, які повинні оцінювати свою потребу у військовослужбовцях і на основі цього приймати рішення”, — наголосив Гладун.

    Водночас експерт звернув увагу на демографічний контекст. Найнижчий рівень народжуваності в Україні був зафіксований у 2001 році, і саме це покоління сьогодні потрапляє до вікової категорії мобілізації. Проблема ускладнюється тим, що середній вік батьків під час народження дітей в Україні становить 28-31 рік. Загибель чи поранення молодих батьків напряму впливають на демографічну ситуацію.

    Однак, як підкреслив Гладун, першочерговим є питання національної безпеки:
    “Якщо ми не вистоїмо, то про яку демографію ми будемо говорити? Тим більше, що на окупованих територіях молодь примусово мобілізують до російської армії”.

    В умовах війни Україна вже зазнає значних демографічних втрат. Народжуваність скоротилася до критичного рівня, а прогнози виглядають невтішними. За словами першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, до 2040 року чисельність населення України може зменшитися до 25 мільйонів.

    Заслужена лікарка України Ольга Богомолець попередила, що за незмінних умов українська нація може зникнути через 180 років. Членкиня Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Вікторія Вагнєр також наголосила, що Україна має найнижчу народжуваність та найвищий рівень смертності у світі.

  • Питання зниження мобілізаційного віку обговорюється – МЗС

    Питання зниження мобілізаційного віку обговорюється – МЗС

    Україна веде переговори зі своїми міжнародними партнерами про можливе зниження мобілізаційного віку, однак це питання не викликає напруженості або розбіжностей. Як заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, основна увага зосереджена на забезпеченні вже мобілізованих військовослужбовців необхідною зброєю та технікою, а не на додатковій мобілізації.

    Георгій Тихий підтвердив, що питання зниження мобілізаційного віку обговорюється в рамках загальних переговорів з міжнародними партнерами, зокрема зі США та країнами ЄС. Водночас він наголосив:

    “Це не є критичним або напруженим питанням. Ми ініціюємо це обговорення, інформуємо партнерів про динаміку мобілізації та чисельність армії, але це лише одна з багатьох тем поряд із санкціями, оборонними стратегіями та стримуванням агресора.”

    Речник МЗС підкреслив, що головним викликом залишається забезпечення армії сучасною технікою. За його словами:

    “Нам не вистачає достатньої кількості зброї та обладнання для вже мобілізованих. Існує потреба в прискоренні постачань оголошеної допомоги.”

    Україна не вважає збільшення чисельності мобілізованих головною проблемою. Натомість пріоритетом є ефективне оснащення наявних сил.

    Обговорення можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років викликало певний резонанс, однак українські дипломати запевняють, що це питання не спричиняє конфліктів із партнерами. Головним залишається координація з міжнародною спільнотою для швидшого постачання необхідних ресурсів.