Daypolitico

Позначка: мобілізація жінок

  • Загальний військовий обов’язок та досвід Ізраїлю: ексміністр оборони Резніков висловився щодо залучення жінок до служби

    Загальний військовий обов’язок та досвід Ізраїлю: ексміністр оборони Резніков висловився щодо залучення жінок до служби

    Колишній міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив про необхідність запровадження загального військового обов’язку для всіх громадян незалежно від статі, зауваживши, що залучення жінок дозволило б подвоїти мобілізаційний ресурс країни.

    Ключові тези та реакція на заяву

    • Орієнтир на ізраїльську модель: Резніков навів приклад Держави Ізраїль як країни із подібним рівнем безпекових загроз, де жінки несуть військову службу нарівні з чоловіками.
    • Подвоєння мобілізаційного ресурсу: За словами ексчиновника, рівність прав і обов’язків у сфері оборони дозволила б суттєво розширити кадровий потенціал Сил оборони, зокрема шляхом заміщення посад у тилу.
    • Етапи впровадження: Резніков наголосив, що змінам до законодавства має передувати масштабна інформаційна кампанія для формування внутрішньої готовності в суспільстві, після чого парламент зможе затвердити відповідні рішення.
    • Офіційна позиція щодо мобілізації жінок: У Центрі протидії дезінформації при РНБО раніше запевнили, що наразі жодних законодавчих змін чи практичних ініціатив щодо примусової мобілізації жінок не планується — служба для жінок залишається виключно добровільною.

    З інтерв’ю Олексія Резнікова для «Радіо Свобода»:

    «Верховна Рада має визначитися і внести зміни до законодавства, що військовий загальний обов’язок захищати країну належить всім громадянам України. Гендерна рівність означає, що жінки теж мають служити в армії. І тоді ми зразу збільшимо мобілізаційний ресурс удвічі».

     

  • Чи мобілізують жінок у 2025 році, роз’яснення щодо правил і обов’язків

    Чи мобілізують жінок у 2025 році, роз’яснення щодо правил і обов’язків

    Попри те, що в Україні триває повномасштабна війна, мобілізація жінок у 2025 році не передбачена. Усі українки, які проходять службу в Збройних силах України, є доброволицями. У жовтні не відбулося жодних змін у чинному порядку.

    Від початку вторгнення призов жінок можливий лише за їхньою згодою. Примусове залучення до війська можливе виключно у разі змін у законодавстві, яких наразі немає.

    Певна категорія жінок має обов’язок стати на військовий облік. Йдеться переважно про фахівчинь у медичній сфері. Це не означає обов’язкову мобілізацію, однак за порушення правил обліку можуть бути застосовані адміністративні штрафи. До військовозобов’язаних жінок наразі належать: лікарі різних спеціалізацій; медсестри; стоматологи; фармацевти; жінки, які пройшли військову кафедру. Для медичних працівниць обов’язковим етапом є проходження військово-лікарської комісії. Також вони повинні інформувати територіальний центр комплектування про зміни у життєвих обставинах, які можуть вплинути на облік.

    Щодо добровільної служби, то українки можуть підписувати контракт із ЗСУ. За даними Центру рекрутингу, жінки віком 18–24 років укладають спеціальний контракт, а старші — загальний.

    Після підписання контракту жінка має ті ж права і обов’язки, що й інші військовослужбовці. Вона не може залишити службу до завершення війни або оголошення демобілізації. Також її право виїзду за кордон буде обмежено. Українки можуть служити в армії на посадах: бухгалтера; бойового медика; діловода
    юриста; психолога; оператора дронів; аеророзвідника; стрільця та інших.

    Щоб потрапити до війська, жінка має пройти співбесіду з рекрутером, пройти військово-лікарську комісію та підготувати необхідний пакет документів. Додатковими перевагами вважається наявність водійських прав або сертифікатів з домедичної допомоги. Після завершення етапів відбору кандидатка проходить базову підготовку. Лише після цього вона може бути направлена до підрозділу.

    Нагадаємо, в умовах воєнного стану кожен громадянин має свій обов’язок у системі національної безпеки. Жінки, як і чоловіки, можуть долучатися до ЗСУ добровільно, а обов’язкова мобілізація залишається питанням лише законодавчих змін.

  • Жінки з дипломом медика чи фармацевта автоматично потраплять у базу “Оберіг”

    Жінки з дипломом медика чи фармацевта автоматично потраплять у базу “Оберіг”

    30 липня Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо автоматичного взяття на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

    Йдеться про те, що тепер для взяття на облік не потрібно буде особистої присутності — інформація вноситиметься автоматично на підставі наявних даних. Як припускають експерти, ймовірно, мова про синхронізацію освітніх реєстрів з Єдиним держреєстром військовозобов’язаних “Оберіг”.

    Також Кабмін уточнив дії, які мають виконувати заклади освіти та територіальні центри комплектування й соціальної підтримки щодо цієї категорії жінок. Крім того, оновлено механізм внесення інформації до реєстру.

    Наразі остаточний текст нормативного акту ще не оприлюднено, тому важко сказати, як саме працюватиме новий порядок. Проте вже зрозуміло, що жінки-медики та фармацевти будуть вважатися військовозобов’язаними за аналогією з чоловіками. Відповідно, вони також можуть бути зобов’язані уточнювати дані або нести відповідальність у разі порушення правил обліку.

    Щодо перетину кордону — обмеження не змінюються. Під час воєнного стану виїзд заборонено лише жінкам, які проходять військову службу за контрактом, і державним службовицям. Ті, хто лише стоїть на обліку, як і раніше, можуть виїжджати без перешкод — принаймні, на практиці прикордонники їх не зупиняють.

    Поки що йдеться виключно про жінок з медичною або фармацевтичною освітою. Чи стосуватимуться подібні зміни інших категорій — наприклад, жінок з військовими спеціальностями чи офіцерськими званнями — поки що невідомо. Але в уряді визнають: наразі існує гостра потреба саме у медичному персоналі, тому першочергово акцент зроблено саме на медиків.

    Також у суспільстві лунають запитання: що робити жінкам, які колись здобули медичну освіту, але в цій сфері не працюють? Очевидно, що згодом доведеться розробити механізм, який би враховував і такі випадки — але поки що головне завдання держави — запустити сам облік.

    Варто також чітко усвідомлювати, що взяття на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію. Жінки, як і раніше, можуть бути мобілізовані лише добровільно.

  • Понад 9 тисяч засуджених вже служать у ЗСУ — серед них є й жінки

    Понад 9 тисяч засуджених вже служать у ЗСУ — серед них є й жінки

    Близько 9,5 тисяч засуджених українців вже проходять службу в Збройних силах України, і частина з них — безпосередньо на передовій. Про це повідомила Державна кримінально-виконавча служба. Серед військових — близько сотні жінок, яких залучають до логістики, зв’язку та медичного забезпечення.

    У Мін’юсті пояснюють: далеко не кожен в’язень може бути мобілізований. Заборона стосується засуджених за особливо тяжкі злочини — від тероризму до статевих. Водночас заступник міністра юстиції Євген Пікалов вважає, що участь у війні — це не лише внесок у оборону, а й реальний шанс для людини почати з чистого аркуша.

    Військові оцінюють участь таких бійців позитивно. Як зазначив підполковник Максим Жорін, все залежить від того, як з ними працює командування: при належній підготовці вони виявляють себе дисциплінованими й вмотивованими.

    Цей досвід може стати не лише тимчасовим рішенням для армії, а й частиною ширшої системи ресоціалізації через відповідальність перед державою.

  • У Києві ведуться дискусії щодо мобілізації жінок до ЗСУ

    У Києві ведуться дискусії щодо мобілізації жінок до ЗСУ

    Можливість мобілізації жінок до лав Збройних Сил України знову опинилася в центрі суспільної дискусії. Про це повідомляє німецьке видання Berliner Zeitung, посилаючись на складну ситуацію на фронті, розтягнутому на понад 1200 км, і зростаючу нестачу військовослужбовців.

    На тлі високих втрат, дезертирства та обмежених резервів, у Києві дедалі частіше піднімається тема залучення жінок призовного віку до оборони країни. Наразі йдеться лише про обговорення, але експерти не виключають, що за певних умов відповідні рішення можуть бути ухвалені вже найближчим часом.

    У публікації нагадується, що дискусії про участь жінок у бойових діях тривають в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Ще у 2023 році тодішній міністр юстиції Денис Малюська допускав можливість мобілізації навіть серед засуджених жінок.

    Зі схожою позицією виступала і керівниця Центру аеророзвідки ЗСУ Марія Берлінська. У своїх заявах вона підкреслювала, що загроза для держави така масштабна, що мобілізації мають підлягати всі громадяни, незалежно від статі. «Ми маємо воювати всі — і чоловіки, і жінки», — заявляла вона в одному з інтерв’ю.

    На сьогодні, згідно з українським законодавством, жінки певних професій вже зобов’язані ставати на військовий облік. Водночас питання обов’язкової мобілізації залишається відкритим і потребує окремого політичного рішення.

  • В Україні можуть в травні запровадити обов’язкову мобілізацію жінок

    В Україні можуть в травні запровадити обов’язкову мобілізацію жінок

    Уже в травні у Верховній Раді очікується реєстрація нових законопроєктів, які стосуватимуться підготовки цивільного населення до національного спротиву. Про це повідомила адвокатка Марина Бекало в коментарі ТСН.ua.

    За її словами, зміни можуть передбачати різні формати залучення громадян, зокрема і жінок, до оборонних заходів. Хоча наразі примусової мобілізації жінок в Україні не існує, можливість таких нововведень не виключена.

    «Можливо, зміни стосуватимуться також примусової мобілізації жінок за певними спеціальностями. А можливо, програми включатимуть лише обов’язкове проходження курсів із надання медичної допомоги, цивільної оборони чи проведення інформаційних заходів у школах та вишах», — пояснила юристка.

    Адвокатка наголосила, що мобілізація — це не лише направлення у бойові підрозділи, а й виконання завдань на оборонних підприємствах, у сфері зв’язку, транспорту, енергетики чи охорони здоров’я. Усе це, за її словами, цілком можливо впровадити й для жінок.

    «Конституція України прямо вказує, що захист незалежності та територіальної цілісності є обов’язком кожного громадянина. А отже, внесення змін до профільного законодавства може юридично відкрити можливість для обов’язкової мобілізації жінок», — додала Марина Бекало.

    Очікується, що нові ініціативи Верховної Ради стосуватимуться комплексного підходу до підготовки населення в умовах воєнного стану, з акцентом не лише на армію, а й на забезпечення тилу та стратегічних сфер.

  • Кому з українок заборонено виїзд за кордон під час воєнного стану

    Кому з українок заборонено виїзд за кордон під час воєнного стану

    Під час дії воєнного стану в Україні певні категорії громадян мають обмеження на виїзд за межі країни. Обмеження стосуються і частини жінок, які обіймають державні чи військові посади.

    Відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, заборона на перетин кордону без спеціального дозволу стосується:

    • держслужбовиць;

    • депутаток усіх рівнів;

    • військовослужбовиць, які перебувають на службі за контрактом.

    Такі жінки можуть виїхати за межі України виключно за наявності документів про службове відрядження.

    Водночас решті українок, зокрема медичним працівницям і тим, хто перебуває на військовому обліку, перетин кордону дозволено. Однак у деяких випадках їм можуть знадобитися додаткові документи — наприклад, довідка з роботи або підтвердження наявності неповнолітніх дітей на утриманні.

    При цьому мобілізація жінок в Україні залишається добровільною: вступ до війська можливий лише за контрактом. Примусово жінок на службу наразі не призивають.

    Нагадаємо, що з січня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав зміни до законодавства щодо військового обліку для жінок. Відтепер українки, які стали на облік призовників за власним бажанням, прирівнюються до військовозобов’язаних. Це означає, що на них поширюються такі самі обов’язки, як і на чоловіків у період воєнного стану.

    Таким чином, обмеження на виїзд за кордон є актуальними не тільки для чоловіків, а й для певних категорій жінок, які несуть державну або військову службу.

  • В ОП розглядають ізраїльський варіант армії: не лише для чоловіків

    В ОП розглядають ізраїльський варіант армії: не лише для чоловіків

    В Україні заговорили про запровадження загальнообов’язкової військової служби для всіх громадян — за прикладом Ізраїлю. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з оборонних питань Павло Паліса в інтерв’ю Bihus.Info.

    Хоча питання мобілізації жінок наразі не стоїть гостро, представник Банкової визнав: у майбутньому країна має замислитися над тим, щоб кожен громадянин — незалежно від статі — пройшов бодай мінімальний термін служби.

    «Як би це дико зараз не звучало, можливо, нам слід вивчити досвід Ізраїлю. Якщо громадянин — дійсно громадянин і претендує на те, щоб отримувати від держави посаду, освіту, виплати з бюджету, він має служити», — заявив Паліса.

    Паліса підкреслив, що наразі про примусову мобілізацію жінок не йдеться. Але він наголосив: у сучасній армії є багато функцій, які можуть виконувати не лише чоловіки. Йдеться не лише про бойові завдання, а й про аналітичні, технічні, логістичні, медичні та інші ролі.

    «Це може бути мінімальний контракт. Але кожен громадянин повинен мати досвід служби — це питання не лише оборони, а й національної відповідальності», — зазначив Паліса.

    В Ізраїлі строкова служба є обов’язковою як для чоловіків, так і для жінок, а проходження армії є умовою доступу до багатьох кар’єрних можливостей. Українська влада поки не заявляє про намір запровадити подібну модель, але дискусії на цю тему стають дедалі гучнішими.

    Водночас громадськість не забуває й про інше: в Україні зростає кількість випадків, коли обвинувачені у корупції уникають вироку, мобілізуючись до армії. На цьому фоні розмови про обов’язкову службу виглядають як спроба переформатувати суспільний договір, не зачепивши основну проблему — нерівність у відповідальності.

  • Мобілізація жінок у 2025 році: що змінилося в законодавстві

    Мобілізація жінок у 2025 році: що змінилося в законодавстві

    У лютому 2025 року в Україні продовжується мобілізація військовозобов’язаних у зв’язку з триваючою війною проти Росії. Однак на відміну від чоловіків, для жінок, які хочуть долучитися до Збройних Сил України, нововведенням є зміна в законодавстві щодо військової служби.

    Нещодавно президент України підписав закон, який вносить зміни до “Закону України про військовий обов’язок і військову службу”, розширюючи можливості для жінок служити в армії. Однак важливо зазначити, що призов жінок на військову службу не є обов’язковим і здійснюється виключно на добровільній основі.

    Як зміниться мобілізація для жінок?

    Згідно з чинним законодавством, призов на військову службу поширюється на чоловіків віком від 25 до 60 років. Жінки, з іншого боку, можуть служити лише за власним бажанням. Закон чітко визначає, що мобілізація жінок може відбутися тільки з їхньою добровільною згодою.

    Катерина Оніщенко, адвокатка, зазначає, що хоча мобілізація жінок не проводиться на примусовій основі, багато жінок вже служать в армії добровільно, підписавши контракти. Проте на сьогодні не йдеться про повну мобілізацію жінок.

    Обов’язковий військовий облік для жінок

    Згідно з новими правилами, українки, які бажають служити в Збройних силах, повинні стати на військовий облік. Це стосується жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, за умови, що їхнє здоров’я дозволяє це. Така вимога означає, що дані жінок будуть внесені до реєстру, але це не означає, що вони будуть призвані на службу без їхньої згоди. Інформація збирається для того, щоб у влади було чітке розуміння кількості потенційних військовозобов’язаних у ключових сферах.

    Контракт і базова військова підготовка

    Жінки, які бажають служити в армії, можуть укласти контракт на проходження військової служби. Крім того, для тих, хто відповідає вимогам щодо здоров’я та віку, передбачена можливість проходження базової військової підготовки.

    Права вагітних жінок на військовій службі

    Варто зазначити, що жінки, які служать в армії і завагітніли, мають право на звільнення зі служби у зв’язку з вагітністю або відпусткою для догляду за дитиною.

    Зміни у військовому законодавстві України, зокрема щодо участі жінок у військовій службі, є важливими в контексті поточної війни з Росією. Вони надають більше можливостей для жінок, які бажають захищати свою країну, але при цьому зберігається принцип добровільності. Це дозволяє враховувати індивідуальні бажання та потреби кожної жінки.

  • Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ

    Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ

    В Україні після ухвалення закону про мобілізацію засуджених понад 5 тисяч ув’язнених вже подали документи, щоб стати частиною Сил оборони. Цей підхід суттєво відрізняється від примусової мобілізації в Росії та базується на добровільності.

    Як це працює?

    За словами голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, мобілізація ув’язнених в Україні передбачає кілька важливих етапів:

    1. Добровільна згода з боку засудженого.
    2. Схвалення військової частини. Командир має право відмовити, якщо є сумніви щодо придатності кандидата.
    3. Проходження медичної та психологічної експертизи.

    Шуляк наголосила, що законодавці очікували, що мобілізаційний ресурс становитиме близько 10 тисяч осіб, які можуть бути придатні до служби.

    Особливу увагу привертає те, що серед ув’язнених, які виявили бажання приєднатися до ЗСУ, є й жінки. Це демонструє широку підтримку ідеї добровільного захисту країни серед різних категорій населення.

    Олена Шуляк підкреслила, що мобілізація в Україні принципово відрізняється від підходів, які використовує Росія. У РФ ув’язнених мобілізують примусово, часто відправляючи їх на фронт без належної підготовки чи згоди.

    “В Україні це відбувається за добровільною згодою з обох сторін: як засудженого, так і військової частини”, – зазначила Шуляк.

    Станом на зараз немає точних даних, скільки ув’язнених вже залучені до бойових дій. Як зазначила Шуляк, ці процеси регулюються через суд.

    Крім ухвалення закону про мобілізацію ув’язнених, Кабмін також дозволив бронювання священнослужителів від мобілізації. Водночас колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес зауважив, що питання ротації та демобілізації військових є викликом, який має вирішити українська влада разом із суспільством.