Daypolitico

Позначка: МОН

  • Привели дитину — а уроків немає: МОН вимагає планувати навчання на тиждень уперед

    Привели дитину — а уроків немає: МОН вимагає планувати навчання на тиждень уперед

    Українські школи мають заздалегідь визначати формат навчання щонайменше на тиждень і своєчасно повідомляти про це батьків. Таку позицію озвучив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко на тлі тривалих повітряних тривог, які дедалі частіше порушують звичний освітній процес. Водночас заклади освіти повинні зберігати можливість оперативно змінювати організацію занять, якщо цього потребує безпекова ситуація.

    Про це повідомляє міністр після зустрічі з керівництвом Департаменту освіти і науки Києва та представниками асоціацій директорів шкіл.

    За словами Бутенка, однією з головних проблем нинішнього навчального року залишається непередбачуваність організації занять. Через тривалі й повторювані повітряні тривоги навчальний процес може змінюватися протягом дня, а батьки не завжди отримують необхідну інформацію завчасно.

    У результаті виникають ситуації, коли родини приводять дітей до школи, але вже на місці дізнаються, що звичайних очних уроків не буде.

    У МОН вважають, що подібної невизначеності потрібно уникати завдяки попередньому плануванню та зрозумілим алгоритмам роботи.

    Школи мають планувати заняття щонайменше на тиждень

    Міністр наголосив, що керівництво закладів освіти повинно заздалегідь визначати, за яким форматом навчатимуться учні протягом наступного тижня.

    Йдеться про очні заняття, поєднання різних форматів або дистанційне навчання, залежно від можливостей школи та поточної безпекової ситуації.

    Важливо, щоб батьки знали, коли дитина має прийти до закладу, чи передбачені уроки онлайн та як школа організовуватиме навчання в разі тривалої небезпеки.

    Для педагогів таке планування також необхідне, оскільки дозволяє розподілити навчальний матеріал, підготувати завдання та узгодити роботу з колегами.

    Однак тижневий план не означає, що школа повинна продовжувати очні заняття за будь-яких обставин.

    У разі нової загрози керівництво закладу має діяти відповідно до затверджених алгоритмів безпеки.

    Що змінюється під час тривалих повітряних тривог

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки оприлюднило рекомендації, які дозволяють школам адаптувати освітній процес до тривалих і повторюваних повітряних тривог.

    Залежно від ситуації заклади можуть використовувати очну, комбіновану або дистанційну модель навчання.

    Якщо школа має належно обладнане укриття, у якому створено умови для проведення уроків, освітній процес може продовжуватися безпосередньо в захисній споруді.

    Проте така можливість залежить від місткості укриття, вентиляції, освітлення, наявності води, санітарних умов, електропостачання та інших необхідних ресурсів.

    Якщо приміщення призначене лише для тимчасового перебування людей, повноцінні заняття там можуть бути неможливими.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала, як змінюються правила навчання під час повітряних тривог.

    У матеріалі зазначалося, що школи повинні не лише мати укриття, а й оцінювати їхню реальну спроможність забезпечувати навчання протягом тривалого часу.

    Безпека дітей залишатиметься головним пріоритетом

    Андрій Бутенко окремо наголосив, що жодні організаційні рішення не можуть ставити під загрозу життя та здоров’я дітей і педагогів.

    Під час повітряної тривоги учні та працівники, які перебувають у школі, повинні перейти до укриття відповідно до встановленого алгоритму.

    Навіть якщо тривога триває кілька годин, повертатися до звичайних занять у небезпечних приміщеннях не можна.

    У школах, де немає можливості безпечно організувати навчання під час тривог, можуть застосовувати дистанційний формат або інші передбачені освітнім планом рішення.

    Водночас дистанційне заняття також не повинно змушувати дитину ігнорувати сигнал небезпеки. Якщо учень перебуває вдома та отримує повідомлення про загрозу, пріоритетом є перехід у безпечне місце.

    У Києві вже розглядали кілька сценаріїв навчання

    Столична влада раніше повідомляла, що заклади освіти можуть використовувати різні моделі організації занять залежно від тривалості повітряних тривог.

    Зокрема, обговорювали можливість проведення уроків в укриттях, поєднання очного й дистанційного навчання, організації занять у кілька змін.

    Як раніше писала «Ненька інфо», тривалі сигнали небезпеки можуть фактично забирати у школярів по кілька уроків щодня.

    Особливо гостро ця проблема проявляється у великих закладах, де навчаються сотні або понад тисячу дітей.

    Навіть за наявності укриття організувати одночасне навчання для всіх класів не завжди можливо.

    Тому кожна школа має враховувати власні технічні можливості, кількість учнів, наявність педагогічних працівників та доступ до цифрових освітніх інструментів.

    Батьки скаржаться на невизначеність, учителі — на складні умови роботи

    Тривалі повітряні тривоги створюють труднощі не лише для адміністрацій закладів освіти.

    Батьки змушені змінювати робочі графіки, організовувати догляд за дітьми та шукати можливості для дистанційного навчання.

    Педагоги, своєю чергою, мають адаптувати уроки, працювати з учнями в різних умовах та компенсувати пропущені заняття.

    У жовтні «Ненька інфо» опублікувала матеріал про реальні труднощі роботи шкіл під час повітряних тривог і атак безпілотників.

    Учителі та керівники закладів розповідали про переповнені укриття, складність проведення уроків під землею та проблеми з організацією роботи в умовах постійних повітряних загроз.

    Новий акцент МОН на тижневому плануванні покликаний зробити освітній процес хоча б частково передбачуваним.

    Що це означає для батьків та школярів

    Насамперед родини мають отримувати чітку інформацію від адміністрації школи про запланований формат навчання.

    Це може бути повідомлення через електронний щоденник, навчальну платформу, офіційний сайт школи або погоджені канали комунікації з батьками.

    Важливо, щоб у повідомленні було зрозуміло, які класи навчаються очно, хто працює дистанційно та що відбуватиметься в разі тривалої небезпеки.

    Однак самі слова міністра про необхідність планування не означають запровадження єдиного обов’язкового тижневого розкладу для всіх шкіл України.

    МОН раніше наголошувало, що заклади мають організаційну автономію і можуть самостійно визначати модель освітнього процесу відповідно до конкретних умов.

    Тому практична реалізація нових підходів залежатиме від рішень керівництва шкіл, їхніх засновників і безпекової ситуації в громадах.

    Головна вимога міністра полягає в тому, щоб батьки та педагоги не дізнавалися про формат навчання в останню хвилину. Заклади освіти повинні планувати роботу на тиждень уперед, але зберігати готовність до негайної зміни планів, якщо цього вимагає безпека дітей.

    У МОН підкреслюють, що завдання держави та керівників шкіл — забезпечити максимально можливу безперервність освіти навіть в умовах війни, коли звичайний навчальний день дедалі частіше доводиться підлаштовувати під повітряні тривоги.

  • Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    В Україні у 2026 році помітно зросли зарплатні пропозиції для працівників сфери освіти. За даними Міністерства освіти і науки та аналітики OLX Робота, найбільший приріст за останні два роки показали вакансії для вихователів, а в окремих регіонах учителям і викладачам уже пропонують у середньому до 25 тисяч гривень на місяць.

    На рівень доходів вплинули як зміни посадових окладів у державному секторі, так і ситуація на ринку праці. Від 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників зросли на 30%, а з 1 вересня їх додатково підвищили ще на 20%.

    У матеріалі зазначається, що загалом підвищення посадових окладів у 2026 році становить 50% порівняно з попереднім роком.

    Водночас дані вакансій показують, що зростання зарплат відрізняється залежно від професії та регіону.

    Для вчителів і викладачів медіанна зарплата у вакансіях у 2025 році становила 15,5 тисячі гривень, що було на 3% більше, ніж роком раніше. У 2026 році показник піднявся ще на 29% — до 20 тисяч гривень.

    Таким чином, за два роки медіанна зарплатна пропозиція для цієї категорії працівників зросла приблизно на 32%.

    Схожа ситуація і з репетиторами. У 2025 році медіанна зарплата у таких вакансіях підскочила одразу на 30% — до 19,5 тисячі гривень. У 2026 році вона додала ще 3% і також сягнула 20 тисяч гривень.

    За два роки приріст для репетиторів становив близько 33%.

    Найбільш відчутне зростання зафіксували у вихователів. У 2025 році медіанна зарплатна пропозиція для них зросла на 23% — до 16 тисяч гривень. У 2026 році вона піднялася ще на 16% і досягла 18,5 тисячі гривень.

    У підсумку за два роки зарплати у вакансіях для вихователів зросли на 39% — це найвищий показник серед основних освітніх професій, які аналізували.

    Різниця між областями при цьому залишається суттєвою.

    Для вчителів і викладачів найбільше зростання за рік зафіксували у Дніпропетровській та Одеській областях. У Дніпропетровській області медіанна зарплатна пропозиція зросла на 33% і становила 17 тисяч гривень. В Одеській області приріст також становив 33%, але сам рівень зарплати був вищим — 20 тисяч гривень.

    Найвищі суми серед наведених регіонів пропонують у Київській області. Там зарплати для вчителів і викладачів зросли на 19%, а медіанна пропозиція сягнула 25 тисяч гривень.

    Для вихователів найбільший річний приріст зафіксували у Харківській області — на 27%, до 17,5 тисячі гривень.

    У Київській області медіанна зарплата для вихователів зросла на 13% і становила 22,5 тисячі гривень, а в Одеській області — на 7%, до 16 тисяч гривень.

    Окремо в матеріалі наводяться орієнтовні зарплатні діапазони після вересневого підвищення посадових окладів. Молоді вчителі можуть отримувати приблизно від 12,8 до 17,7 тисячі гривень, тоді як педагоги з досвідом — від 16,9 до 28,5 тисячі гривень на місяць.

    При цьому важливо розділяти посадові оклади та зарплати, зазначені у вакансіях. Реальний дохід конкретного педагога залежить від стажу, категорії, навантаження, доплат, надбавок, регіону та типу навчального закладу.

    Дані OLX Робота показують саме медіанні суми, які роботодавці вказують у вакансіях, а не гарантовану зарплату для всіх освітян.

    Попри це, тенденція очевидна: у 2026 році ринок праці в освіті став пропонувати працівникам вищі суми, ніж ще два роки тому.

    Особливо помітно це у великих містах та Київській області, де конкуренція за педагогів вища, а роботодавці змушені піднімати ставки, щоб закривати вакансії.

    У результаті зарплати освітян поступово наближаються до рівня, який ще кілька років тому був нетиповим для більшості вакансій у цій сфері. Найкраще це видно на прикладі вчителів у Київській області — там медіанна пропозиція вже досягла 25 тисяч гривень, а досвідчені педагоги за певних умов можуть отримувати ще більше.

  • «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    Початок 2026/2027 навчального року для українських шкіл виявився не стільки урочистим, скільки кризовим. У багатьох ліцеях і гімназіях до Дня вчителя цього року навіть не планують святкувань — педагоги кажуть, що головне зараз просто спокійно завершувати робочі тижні й витримувати нові виклики. За перший місяць навчання школи одночасно зіткнулися з проблемами харчування, тривалими повітряними тривогами, навчанням в укриттях, суперечками щодо дистанційного формату та підготовкою до можливих зимових блекаутів.

    Одним із перших гучних скандалів вересня стало шкільне харчування. З 1 вересня безоплатні гарячі обіди за державні субвенції почали поширюватися не лише на початкову школу та пільгові категорії, а на всіх учнів від 1-го до 10-го класів. Проте майже відразу в соцмережах з’явилися фото, які викликали хвилю обурення. Одним із найобговорюваніших став обід у чернівецькому ліцеї — шматок хліба із сирою морквою, запіканка, чай і кілька слив. Після розголосу по країні почали перевіряти шкільні харчоблоки.

    ФОТО: Непотерта морква на сиротливому шматку хліба в чернівецькому ліцеї – може, й смачно та корисно, але виглядає не дуже/facebook.com/oliynyk.vitali

    Ситуація швидко вийшла за межі дискусії про одне меню. Батьки почали сперечатися, чи варто взагалі витрачати бюджетні гроші на однакові обіди для всіх дітей, чи краще спрямовувати кошти сім’ям. Частина родин наполягала, що саме школа має гарантувати дитині гарячу їжу, інші скаржилися на якість страв та велику кількість відходів. У відповідь школи почали масово звітувати про меню, а директори й учителі опинилися ще й у ролі координаторів харчування.

    ФОТО: Буває й гірше. Ось як на фото з одного житомирського ліцею/facebook.com/toma.koval.522993

    За словами освітян, у багатьох закладах усе впирається не лише у гроші, а й у кадри та обладнання. Юрист громадської організації «Батьки SOS» Роман Бондаренко зазначив, що в одних школах є додаткове місцеве фінансування або підтримка спонсорів, а інші змушені вкладатися у приблизно 60 гривень на учня та працювати двома працівниками їдальні. За його словами, директор формально відповідає за все, що відбувається в школі, але далеко не всі проблеми залежать саме від адміністрації.

    Окремим викликом стали повітряні тривоги. Школи готувалися до навчання в умовах війни, але тривоги, які можуть тривати годинами або повторюватися одна за одною, створили ситуації, для яких немає простих рішень. За методичними рекомендаціями МОН безпека залишається пріоритетом: під час тривоги всі учасники освітнього процесу мають перебувати в укриттях. Але в реальному житті це породжує десятки практичних питань — як проводити урок, якщо тривога почалася ще до початку занять, що робити батькам дорогою до школи і як організувати навчання в укритті без нормального інтернету.

    Директори окремих шкіл розповідають, що навіть за наявності укриття повноцінно навчати там сотні дітей дуже складно. У невеликих гімназіях ситуацію частково рятує менша кількість учнів, однак у великих школах, де навчається тисяча дітей і більше, укриття часто переповнені. Батьки скаржаться на задуху, нестачу меблів і шум, коли кілька класів змушені вчитися одночасно в одному просторі.

    ФОТО: Навіть в такому новому та на вигляд зручному укритті проводити уроки для всієї школи – нереально/КМДА

    Ще одна проблема — робота самих учителів під час повітряної тривоги. Педагог Крюківщинського ліцею «Лідер», розповів, що адміністрація вимагала від нього їхати на роботу навіть у момент, коли над головою працювала ППО та збивали дрони. У якийсь момент він вирішив повернутися до безпечного місця. В інших школах, навпаки, педагоги пишуть батькам, що до відбою діти залишаються вдома і уроки не проводяться навіть дистанційно.

    Юристи наголошують, що єдиного детального алгоритму для таких ситуацій фактично немає. Значну частину рішень залишили на розсуд самих закладів освіти. Через це в різних школах правила можуть суттєво відрізнятися: десь учителі повинні бути на робочому місці за будь-яких умов, десь дозволяють працювати дистанційно, а десь рішення приймають залежно від конкретної тривоги.

    Це породжує і ще одну проблему — подовження робочого дня. Якщо уроки вже закінчилися, але тривога триває, учитель не може просто відпустити дітей з укриття. Водночас не до кінця врегульоване й питання, коли та за яких умов дитину можна передати батькам під час тривоги. Освітяни побоюються, що в разі надзвичайної ситуації відповідальність можуть покласти саме на них.

    На тлі цього дедалі активніше обговорюється дистанційне навчання. Наприкінці вересня на сайті Кабміну зареєстрували петицію з вимогою або перевести загальноосвітні заклади на дистанційний формат, або офіційно гарантувати батькам право самостійно його обирати. Подібна петиція з’являлася і на сайті КМДА. При цьому ставлення батьків до дистанційки різниться: родини старшокласників частіше підтримують онлайн-формат, тоді як батьки молодших дітей більше схиляються до очного навчання.

    І на цьому виклики не закінчуються. Школи вже почали готуватися до зими та можливих тривалих відключень електроенергії. МОН рекомендувало закладам мати друковані навчальні матеріали на випадок зникнення світла та інтернету, передбачити асинхронне навчання, за потреби переходити на шестиденний тиждень або роботу у дві зміни, а також дообладнати укриття для проведення занять.

    Окремо запропоновано п’ять рівнів реагування на блекаути. Якщо електрики немає до двох годин, школа має працювати майже у звичайному режимі. За відключень від двох до шести годин уроки можуть скорочувати. Якщо блекаут триває від шести до 24 годин, енергонезалежні заклади працюють очно, інші переходять на дистанційний чи асинхронний формат. За відключень до трьох діб навчання мають організовувати в освітніх хабах, а якщо криза триває понад 72 години — громади повинні створювати тимчасову мережу таких хабів.

    Також школам рекомендують мати запас води та харчів щонайменше на 48 годин. Заклади з автономними котельнями мають подбати про генератори або інші резервні джерела живлення. Для директорів це означає ще більший перелік завдань, який давно вийшов за межі суто освітнього процесу.

    Саме тому частина керівників шкіл уже жартує, що директор тепер має одночасно бути педагогом, кризовим менеджером, логістом, енергетиком, комендантом укриття та психологом. Те саме стосується й учителів, які паралельно повинні проводити уроки, контролювати безпеку дітей, допомагати з харчуванням і бути готовими до дистанційної роботи без світла.

    Перший місяць нового навчального року показав: українська школа зараз працює не просто в умовах війни, а в режимі постійної адаптації. Зранку педагог може накривати столи в їдальні, через годину вести дітей в укриття, після обіду проводити заняття в підвалі, а ввечері готувати матеріали на випадок блекауту.

    І саме тому напередодні Дня вчителя для багатьох педагогів головне бажання звучить максимально просто — щоб хоча б один робочий день минув без тривог, термінових евакуацій і нових криз.

  • Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.

    Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.

    Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.

    За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.

    Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.

    У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

    У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.

    Саме це і є головною зміною.

    Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.

    Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.

    «Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.

    Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.

    При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.

    Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.

    Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.

    Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.

    Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.

    Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.

    Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.

    Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.

    Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.

    У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».

    Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.

    Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.

    Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

    За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

    У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.

    Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.

    Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.

    Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.

    Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.

    Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.

    Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.

    У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

    Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.

    Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.

    У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.

    Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.

    Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.

    «Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.

    Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.

    «Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.

    Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.

    Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.

    Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • 1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    Два навчальні корпуси у Шевченківському районі Києва зустріли останню суботу серпня з вибитими вікнами та зірваним ремонтом. Нічний ракетний удар 27 серпня припав на будівлі, які міські служби вже підготували до нового навчального року. Постраждалих не було. Але саме цей удар за три дні до Дня знань краще за будь-який циркуляр пояснює, чому 1 вересня 2026 року в столиці та на сході країни майже не буде ні шкільних лінійок, ні урочистих посвят у студенти.

    П’ятий навчальний рік повномасштабної війни розпочинається у вівторок. ПостановаКабінету Міністрів №847 визначає рамки: з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання кожного закладу — очний, змішаний чи дистанційний — залишають місцевим військовим адміністраціям та засновникам «з урахуванням безпекової ситуації». Кожна школа вирішує сама.

    Саме ця розвилка — формальна свобода плюс особиста відповідальність і є механізмом, який зараз прибирає масові ритуали. Освітній омбудсмен Надія Лещик 28 серпня публічно закликала відмовитися від святкових лінійок та будь-яких масових зібрань у дворах: у разі повітряної тривоги евакуювати сотні дітей із відкритого майданчика майже неможливо. Того ж дня Київ пережив дев’ять тривог, перша — о 8:13. Лещик в окремому коментарі написала, що «дедалі більше думає» про необхідність прямого наказу, який забороняє масові лінійки. Станом на неділю такого наказу у відкритому доступі немає.

    За даними, які вдалося зіставити із заявами міських управлінь, у Києві та східних областях масові заходи 1 вересня скасовують саме за таким принципом — не єдиним столичним розпорядженням, а низкою рішень на рівні окремих закладів. Відповідальність за наслідки, якщо хтось усе ж збере людей на подвір’ї, залишається на директорах шкіл і ректорах університетів.

    Від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджено 314 закладів освіти, лише у 2026 році — 107. П’ять шкіл до 1 вересня не встигнуть завершити ремонт: №101, №73 та №199 у Шевченківському районі, ліцей №160 і спеціальна школа №10 у Дарницькому. Там заняття проходитимуть у змішаному форматі, поки працівники ремонтуватимуть пошкоджене. 27 серпня до цього списку додалися ще два корпуси у тому ж Шевченківському районі.

    Міністерство освіти повідомляє: укриття є в 11 375 школах, ними можна охопити приблизно 80% дітей, ще 113 об’єктів добудовують. У Києві міська влада говорить про 375 тисяч місць в укриттях закладів освіти — на 170 тисяч більше, ніж у 2022 році, — та про 94% закладів із «найпростішими» укриттями. Цифра виглядає переконливо, поки не поставити інше питання: чи вміщує конкретне укриття весь склад школи одночасно. Якщо ні, очна лінійка у дворі стає не святом, а порушенням тієї самої відповідальності директора, яку закон визначає без жодних поетичних формулювань.

    Паралельно виникають проблеми і з матеріалами для навчання. У липні удар по київській типографії, а в серпні — по харківському складу знищили близько мільйона підручників для 4-х і 9-х класів. Паперові книжки учні отримають із затримкою щонайменше на два місяці, на 1 вересня їм обіцяють PDF-версії. Перший урок міністерство пропонує присвятити темі «Мова гідності».

    Для університетів є окрема рекомендація: ущільнити осінній семестр, зокрема за рахунок субот, заздалегідь врахувавши можливі перебої з електроенергією взимку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже переніс десять навчальних днів листопада–грудня на суботи вересня та жовтня.

    1 вересня більшість київських шкіл, за прогнозом КМДА, все одно працюватимуть очно — 95,3%. Ще 4% — у змішаному режимі, близько 0,7% залишаться на дистанційному навчанні. Східні громади матимуть свою, значно жорсткішу пропорцію. На практиці це означає, що звичних масових лінійок у Києві та на сході цього року, найімовірніше, не буде. При цьому окремого рішення про їхню заборону може так і не з’явитися — школи просто обиратимуть безпечніший формат на місцях.

  • Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    В Україні 1 вересня офіційно розпочинається новий навчальний рік 2026/2027, який триватиме щонайдовше до 30 липня в умовах масштабного оновлення освітніх стандартів та безпрецедентного посилення вимог до безпеки учнів. Міністерство освіти і науки України затвердило комплекс фундаментальних нововведень, що кардинально змінюють організацію освітнього процесу в умовах воєнного стану, функціонування захисних споруд, правила протидії цькуванню в дитячих колективах та підготовку до запуску трирічної профільної старшої школи.

    Традиційний перший урок для українських школярів цього року буде присвячений темі «Мова гідності». Освітянам офіційно рекомендовано зосередитися на формуванні взаємоповаги, психологічної безпеки та рівності серед дітей.

    «Особливу увагу доцільно приділити ролі мови у створенні безпечного, інклюзивного й дружнього освітнього середовища, у якому кожна людина, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження, мови спілкування чи інших ознак, почувається прийнятою, почутою та має рівні можливості для навчання, розвитку й самореалізації», – наголосили в профільному відомстві.

    Суворі нормативи для сховищ та мобільні укриття на фронтирі

    Ключовою умовою для проведення занять в очному форматі залишається виключно фактор фізичної безпеки. Навчання безпосередньо у приміщеннях шкіл дозволятиметься лише за наявності належно облаштованого захисного об’єкта, розташованого на відстані не більше 100 метрів від будівлі закладу. До приміщень укриттів висунуто суворі стандарти: температурний режим повинен стабільно триматися в межах 17–21 °C, показники вологості мають становити 40–60%, рівень освітлення – не менше 400 люксів, а гарантований запас питної та технічної води повинен бути не меншим ніж п’ять літрів на одну особу.

    Окрему увагу держава приділила найбільш вразливим регіонам. У 49 прифронтових громадах заплановано встановлення 840 мобільних сховищ, що дозволить зберегти доступ до навчання навіть в умовах підвищеної загрози ворожих обстрілів.

    Реформа 12-річної освіти, українознавчий блок та боротьба з цькуванням

    Паралельно профільне міністерство прискорює реалізацію реформи старшої школи для 10–12 класів перед її масштабним запуском у 2027 році. Кількість експериментальних ліцеїв у межах пілотного проєкту суттєво розширили – з 30 до 150 закладів. На закупівлю сучасного обладнання, створення спеціалізованих лабораторій та переобладнання просторів держава виділила 1,2 мільярда гривень.

    Суттєві оновлення відбулися й у навчальних планах. У середніх класах на дві години на тиждень збільшили вивчення історії України. Для школярів, які тимчасово перебувають за кордоном, запроваджено скорочений обов’язковий українознавчий блок із перезарахуванням оцінок з інших предметів із місцевих іноземних шкіл.

    Також введено жорсткі часові нормативи протидії булінгу. Відтепер керівництво шкіл зобов’язане офіційно повідомляти органи поліції про кожен виявлений випадок цькування або насильства не пізніше ніж протягом трьох годин.

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    В Україні з 1 вересня 2026 року суттєво підвищаться державні академічні стипендії для студентів. Мінімальна академічна виплата у закладах вищої освіти становитиме 4000 гривень, а найкращі студенти зможуть отримувати президентську стипендію у розмірі 20 тисяч гривень.

    Про це йдеться у роз’ясненні голови підкомітету з питань державної молодіжної політики парламентського Комітету з питань молоді та спорту Ірини Борзової.

    Згідно з новими розмірами виплат, мінімальна академічна стипендія для студентів університетів становитиме 4000 гривень. Підвищена академічна стипендія зросте до 5820 гривень, а підвищена галузева — до 7420 гривень.

    Для студентів, які демонструють найкращі результати навчання, передбачена президентська стипендія у розмірі 20 тисяч гривень.

    Зміни стосуватимуться не лише студентів університетів. Для здобувачів освіти у закладах фахової передвищої освіти мінімальна академічна стипендія становитиме 3020 гривень, а підвищена — 4394 гривні.

    Окремий блок державної підтримки передбачений для молоді з тимчасово окупованих та прифронтових територій. Для таких вступників діють спеціальні умови вступу, які мають спростити отримання української освіти.

    Зокрема, окремі категорії абітурієнтів можуть вступати до українських закладів освіти без складання НМТ — за результатами співбесіди або вступних випробувань через освітні центри. Також для них передбачена окрема квота бюджетних місць.

    Молодь із відповідних територій може отримати допомогу з оформленням українських документів, психологічний супровід та пільгові умови проживання у гуртожитках.

    Крім того, міжнародні партнери передбачили одноразову фінансову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Йдеться про підтримку від ООН та ЮНІСЕФ для визначених категорій вступників.

    Водночас держава продовжує підтримувати студентів, які обирають контрактну форму навчання. Для вступників із високими результатами НМТ діє програма державних грантів, які частково покривають вартість навчання.

    Якщо вступник має щонайменше 150 балів із двох предметів НМТ, він може претендувати на грант від 17 тисяч гривень. Для тих, хто набрав щонайменше 170 балів із двох предметів, розмір гранту становить від 25 тисяч гривень.

    При цьому для вступників, які обирають університети у прифронтових областях, розмір державного гранту автоматично збільшується на 50%.

    Таким чином, із нового навчального року система державної підтримки студентів передбачатиме не лише збільшення академічних стипендій, а й додаткові механізми фінансування навчання для вступників із високими результатами НМТ та молоді з територій, які найбільше постраждали через війну.

    Окремо передбачена ще одна програма для найкращих учасників НМТ-2026. Випускники, які отримають щонайменше 185 балів з кожного предмета, вступлять до українського університету та продовжать там навчання, можуть отримувати 10 тисяч гривень щомісяця протягом першого року навчання.

    Отже, з 1 вересня українські студенти матимуть можливість отримувати значно більшу фінансову підтримку від держави. Розмір конкретної виплати залежатиме від типу стипендії, результатів навчання та категорії студента.

  • Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Український уряд завершує підготовку системи освіти до нового навчального року і анонсує одразу кілька великих змін із 1 вересня 2026 року. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам мають підвищити оплату праці ще на 20%, студентські стипендії планують збільшити вдвічі, а близько трьох мільйонів школярів отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Паралельно держава фінансує укриття, шкільні автобуси, друк підручників та продовжує програму «Пакунок школяра» для першокласників.

    Про підготовку до старту навчального року заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час засідання Кабінету Міністрів. Він наголосив, що всі невирішені питання мають бути закриті до 1 вересня.

    Одним із головних рішень стане другий етап підвищення зарплат педагогів у 2026 році.

    І тут є важлива деталь: вересневі 20% — це не перше підвищення цього року.

    Із 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних та науково-педагогічних працівників уже зросли на 30%. З 1 вересня держава реалізує наступний запланований етап — ще плюс 20%. На фінансування цього підвищення у державному бюджеті передбачено 64,6 млрд грн.

    Зарплати педагогів підвищують другий раз за рік

    Міністерство освіти і науки ще на етапі формування бюджету-2026 повідомляло, що зростання оплати праці відбуватиметься у два етапи.

    Перший — на 30% із січня.

    Другий — ще на 20% із вересня.

    У МОН називають це найбільшим комплексним підвищенням зарплат педагогів за останні роки.

    При цьому варто уточнити: формулювання «зростання на 50% за рік» не означає, що до грудневої зарплати 2025 року просто додають рівно половину в кожному окремому випадку. Конкретна виплата залежить від посадового окладу, навантаження, педагогічного стажу, категорії, надбавок, доплат та інших складових.

    Саме тому МОН навіть запустило окремий калькулятор для розрахунку зарплати вчителя після першого етапу підвищення. Міністерство підтверджує, що наступний етап — ще 20% — припадає на вересень.

    Підвищення стосується не тільки шкільних учителів

    Зміни охоплюють ширше коло працівників освіти.

    Урядові бюджетні рішення передбачають підвищення для педагогічних і науково-педагогічних працівників, тобто йдеться не лише про вчителів загальноосвітніх шкіл.

    МОН окремо повідомляло про фінансування підвищених зарплат для викладачів закладів вищої освіти та працівників фахової передвищої освіти. На один із етапів перерозподілу відомство спрямувало понад 2,5 млрд грн для ЗВО та ще 605 млн грн для фахової передвищої освіти.

    Водночас МОН продовжує працювати над новою системою оплати праці педагогів, яку планують запровадити з 2027 року.

    Одна з ідей — зробити більшу частину виплат гарантованою і менше залежною від рішень конкретної громади щодо надбавок.

    Зокрема, міністерство обговорювало інтеграцію надбавки за престижність праці у посадовий оклад.

    Студентські стипендії планують збільшити вдвічі

    Ще одна велика зміна стосується студентів.

    За заявою уряду, із початком нового навчального року стипендіальні виплати мають зрости у два рази.

    Це особливо помітне рішення на тлі того, що розміри академічних стипендій тривалий час суттєво відставали від зростання цін і вартості життя.

    Водночас станом на ранок 7 серпня у відкритих офіційних матеріалах ще немає повної деталізації нових сум для кожної категорії студентів.

    Тому називати конкретні нові розміри звичайної, підвищеної чи соціальної стипендії без окремої урядової постанови поки передчасно.

    Прем’єр оголосив політичне рішення про дворазове збільшення, однак детальний механізм і таблиця виплат мають бути затверджені відповідними нормативними актами.

    Близько трьох мільйонів школярів годуватимуть безкоштовно

    Одночасно з підвищенням виплат уряд суттєво розширює програму безоплатного шкільного харчування.

    Із 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, повинні отримувати безоплатне гаряче харчування.

    Програма охопить приблизно 3 млн дітей по всій Україні.

    На її реалізацію лише у вересні–листопаді 2026 року держава додатково спрямовує понад 7,4 млрд грн субвенції місцевим бюджетам.

    Фактично йдеться про масштабування програми на всі класи.

    Для шкіл це означає значне додаткове навантаження на їдальні, персонал та логістику.

    Через воєнні умови парламент уже дозволив закладам освіти за певних умов організовувати харчування не тільки у класичних їдальнях, а й в інших приміщеннях, якщо школа працює у кілька змін або учням доводиться тривалий час перебувати в укриттях.

    Підручники обіцяють усім класам

    Окремим викликом нового навчального року залишається забезпечення шкіл підручниками.

    Уряд заявляє, що необхідну навчальну літературу мають отримати учні всіх класів.

    Це завдання ускладнене війною: російські війська систематично атакують українську видавничу та логістичну інфраструктуру, включно з друкарнями й складами.

    Попри це Кабмін наполягає, що забезпечення дітей підручниками має бути завершене до початку навчального року.

    Укриття залишаються одним із головних пріоритетів

    Безпека шкіл у 2026 році фактично визначає саму можливість очного навчання.

    У громадах продовжують будівництво та модернізацію укриттів, особливо у тих регіонах, де школи планують працювати офлайн або у змішаному форматі.

    Для багатьох закладів наявність сертифікованого укриття залишається ключовою умовою повернення дітей за парти.

    Уряд також продовжує фінансувати закупівлю шкільних автобусів, оскільки частину дітей необхідно підвозити до опорних шкіл із безпечнішими умовами навчання.

    Це особливо актуально на тлі оптимізації мережі малокомплектних шкіл.

    Із 1 вересня 2026 року освітня субвенція не фінансуватиме зарплати педагогів у школах, де навчається менш як 60 учнів, за винятком окремих початкових шкіл.

    Тому підвезення дітей між населеними пунктами для частини громад стає ще важливішим.

    Першокласникам залишили «Пакунок школяра»

    Батькам дітей, які у вересні вперше підуть до школи, також доступна окрема державна допомога.

    Програма «Пакунок школяра» передбачає одноразову виплату 5000 грн на кожного першокласника.

    Допомогу може оформити один із батьків або законних представників дитини.

    Гроші мають цільове призначення — їх можна використати на підготовку першокласника до школи, зокрема на канцелярське приладдя, дитячий одяг і взуття.

    Починаючи з 2026 року виплата продовжується як постійна програма, а заяву можна подати через «Дію» або сервісний центр Пенсійного фонду. Звернутися за виплатою можна до 1 листопада.

    Якщо в родині двоє чи більше першокласників, допомогу нараховують окремо на кожну дитину.

    Освіта отримала майже 299 млрд грн у бюджеті

    Масштаб нинішніх рішень значною мірою став можливим завдяки збільшенню фінансування освіти у держбюджеті.

    На освіту і науку у 2026 році передбачили 298,8 млрд грн, що МОН називало рекордним показником.

    Значна частина додаткових коштів іде саме на оплату праці педагогів.

    Підвищення зарплат є критично важливим через кадрову ситуацію в освіті. Низькі доходи, війна, міграція, велике навантаження та вигорання роками підштовхували частину вчителів залишати професію.

    Уряд намагається змінити цю тенденцію не разовими доплатами, а збільшенням гарантованої частини оплати праці.

    Але +20% не означає однакову суму для кожного вчителя

    Це важливий момент для освітян.

    З 1 вересня йдеться про 20-відсоткове підвищення посадового окладу, а не автоматичну виплату однакової фіксованої суми всім педагогам.

    Тому конкретна надбавка в гривнях відрізнятиметься.

    На зарплату впливають тарифний розряд, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, стаж, кількість годин, класне керівництво, перевірка письмових робіт, робота в інклюзивних класах, місцеві доплати та інші чинники.

    Саме через це два вчителі навіть в одній школі можуть отримати різне збільшення зарплати.

    Підвищення вже закладене у бюджет, а не лише анонсоване

    На відміну від деяких попередніх обіцянок щодо оплати праці освітян, вересневе підвищення не з’явилося раптово у серпні.

    Воно було закладене у державний бюджет ще наприкінці 2025 року.

    МОН протягом року неодноразово підтверджувало, що після січневого зростання на 30% другий етап відбудеться 1 вересня.

    Тому головне завдання уряду зараз — забезпечити, щоб кошти реально дійшли до всіх закладів та громад і підвищення не було нівельоване зменшенням інших надбавок.

    Саме цей ризик раніше окремо обговорювало МОН із профспілками та місцевою владою.

    1 вересня стане одним із найбільших пакетів змін в освіті за останні роки

    У підсумку новий навчальний рік починається одразу з кількох масштабних державних програм.

    Для педагогів — друге за рік підвищення оплати праці на 20%.

    Для студентів — заявлене дворазове збільшення стипендій.

    Для приблизно трьох мільйонів школярів — безоплатне гаряче харчування.

    Для першокласників — 5000 грн у межах «Пакунка школяра».

    Паралельно держава витрачає кошти на укриття, автобуси та підручники.

    І хоча частина деталей — передусім конкретні нові розміри студентських стипендій — ще має бути нормативно оформлена, підвищення посадових окладів педагогів уже передбачене бюджетом і неодноразово офіційно підтверджене Міністерством освіти.

    Тож для освітян головна дата зараз — 1 вересня 2026 року, коли має стартувати другий етап найбільшого за останні роки перегляду оплати їхньої праці.