Позначка: морське судноплавство

  • Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Російський сенатор та колишній керівник “Роскосмосу” Дмитро Рогозін виступив із різкою та радикальною заявою щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який використовується для обходу міжнародних санкцій на експорт нафти. Він запропонував фактично перетворити цивільні нафтові танкери на заміновані судна з можливістю їх підриву у разі спроби затримання або арешту іноземними державами.

    Про це повідомляє The Moscow Times.

    За словами Рогозіна, Росія повинна нібито “посилити захист” своїх суден шляхом встановлення вибухових пристроїв на танкерах, які перевозять нафту під прапорами третіх країн або в межах схем обходу санкцій. Він стверджує, що у разі примусового заходу такого судна в іноземний порт або спроби його захоплення має спрацьовувати механізм підриву.

    Рогозін прямо визнав, що подібні дії можуть призвести до масштабних екологічних катастроф, зокрема розливів нафти у морі, але, за його словами, саме це нібито має стати стримувальним фактором для європейських країн.

    “Треба мінувати використовувані нами танкери. Ініціація має відбуватися у разі надходження відповідних команд або примусового заходу в чужий порт. Кілька разів бахне у них під носом з розливом нафти та екологічними наслідками — відразу одумаються”, — заявив він.

    Його заява викликала активне обговорення в російських прокремлівських медіа та серед так званих військових блогерів. Частина з них підтримала ідею, стверджуючи, що Росія не має достатніх військово-морських ресурсів для супроводу сотень цивільних суден, тому “жорсткі заходи” можуть стати альтернативою. Інші ж визнають, що реалізація подібного сценарію створила б неконтрольовані ризики не лише для міжнародного судноплавства, але й для самої Росії.

    Ініціатива Рогозіна прозвучала на тлі різкого посилення тиску на російський тіньовий флот з боку західних країн. Останніми місяцями Європейський Союз та Велика Британія активізували перевірки підозрілих танкерів, які транспортують російську нафту в обхід санкцій. У низці випадків судна затримувалися або бралися під контроль для інспекцій.

    Окремим тригером для нової хвилі заяв у Москві стало затримання танкера Smyrtos у Ла-Манші. Операцію провели спільно британські та французькі сили в межах посилення контролю над морськими перевезеннями. Судно, що ходило під прапором Камеруну, наразі перебуває під охороною, а компетентні органи проводять розслідування щодо його вантажу та маршруту.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав цю операцію важливим кроком у боротьбі з обходом санкцій і підкреслив, що подібні заходи спрямовані на обмеження фінансування війни Росії проти України через енергетичні доходи.

    У Росії ж цей інцидент розцінили як небезпечний прецедент, який може бути продовжений. Деякі російські аналітики вже заявили, що затримання танкерів створює ризики для стабільності експорту нафти та може змусити Москву шукати нові методи “захисту” свого флоту.

    На цьому тлі в російських владних колах останнім часом обговорюються різні варіанти супроводу танкерів, включно із залученням військових кораблів або створенням конвойних систем. Однак ідея встановлення вибухівки на цивільні судна стала найбільш радикальною та суперечливою серед усіх озвучених пропозицій.

    Міжнародні експерти з морського права та екологічної безпеки неодноразово попереджали, що подібні сценарії становлять серйозну загрозу для глобального судноплавства, можуть призвести до катастрофічних наслідків для морських екосистем і фактично порушують базові норми міжнародного права.

    Попри це, риторика про “жорсткі заходи” щодо захисту тіньового флоту дедалі частіше з’являється в російському інформаційному просторі, що свідчить про зростання напруги навколо нафтового експорту РФ та спроб обійти санкційні обмеження.

  • Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Іран заявив, що розцінюватиме будь-яке втручання Сполучених Штатів у ситуацію в Ормузькій протоці як порушення режиму перемир’я. Про це повідомив голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі, чиї слова цитують міжнародні медіа.

    Йдеться про одну з найважливіших морських артерій глобальної енергетичної системи — Ормузька протока, через яку проходить значна частина експорту нафти та газу з країн Перської затоки. Будь-які обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різкі коливання на світових енергетичних ринках і стають джерелом геополітичної напруги.

    Іранський депутат Ебрагім Азізі наголосив, що Тегеран вважає неприйнятним будь-яке розширення військової або супровідної присутності США у зоні протоки.

    «Будь-яке втручання США у новий морський режим у Ормузькій протоці буде розглядатися як порушення перемир’я», — заявив він.

    Формулювання «перемир’я» в іранських заявах не має чітко визначеного міжнародного юридичного статусу, однак у політичному контексті воно використовується як сигнал про тимчасове стримування ескалації між сторонами.

    Заява Тегерана стала реакцією на ініціативу США, яку озвучив президент Дональд Трамп. Він повідомив про проєкт під умовною назвою «Свобода», що передбачає супровід торговельних суден «нейтральних країн» американськими силами під час проходження через Ормузьку протоку.

    За задумом Вашингтона, це має зменшити ризики для міжнародного судноплавства в умовах нестабільності та потенційних загроз у регіоні Перської затоки. США наголошують, що йдеться не про блокаду чи контроль території, а про забезпечення безпечної навігації.

    Однак у Тегерані цей план розглядають як фактичне розширення військової присутності США в безпосередній близькості до іранських кордонів.

    Ормузька протока є одним із найважливіших «вузьких місць» світової економіки. Через неї проходить значна частина експорту нафти з Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту та самого Ірану.

    Будь-які перебої у русі суден можуть призвести до різкого зростання світових цін на нафту і газ, порушення глобальних ланцюгів постачання енергоносіїв, підвищення страхових тарифів для морських перевезень та загострення політичних конфліктів між великими державами.

    Саме тому регіон традиційно перебуває у фокусі військово-морських операцій США та їхніх союзників.

    Перед нинішніми заявами з боку Тегерана повідомлялося, що іранський парламент розглядає можливість ухвалення законодавчих обмежень щодо проходу суден через Ормузьку протоку. Подібні ініціативи не є новими — Іран неодноразово використовував тему контролю над протокою як інструмент політичного тиску на міжнародній арені.

    Хоча подібні рішення рідко реалізовувалися на практиці, навіть їх обговорення вже впливає на світові ринки та підвищує рівень геополітичної невизначеності.

    У міжнародному середовищі Ормузьку протоку часто розглядають як потенційну «гарячу точку» глобальної енергетичної безпеки. Будь-які сигнали про можливе блокування або військову активність у регіоні одразу відображаються на біржових котируваннях нафти.

    Раніше медіа повідомляли, що різні країни обговорюють сценарії забезпечення безпеки судноплавства, включно з розмінуванням та супроводом суден. Зокрема, згадувалися технічні місії та можливість участі міжнародних коаліцій.

    Водночас у Європейському Союзі вже лунали попередження, що тривале блокування або ескалація в регіоні може мати «катастрофічні наслідки» для світової економіки.

    Окремо у США обговорювалися технічні труднощі потенційного розмінування регіону та забезпечення безпечного проходу суден. За оцінками американських військових структур, подібні операції можуть потребувати значного часу та ресурсів, що підкреслює складність ситуації.

    У цьому контексті будь-яке пряме військове втручання розглядається як ризик подальшої ескалації між Іраном та США.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається однією з найбільш чутливих у глобальній політиці. З одного боку — США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства, з іншого — Іран попереджає про неприпустимість будь-якого військового втручання.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам утриматися від прямих кроків у регіоні, який залишається критично важливим для світової енергетичної стабільності.