Позначка: морські безпілотники

  • У США надрукували морський дрон на 3D-принтері: характеристики TF-179 тримають у секреті

    У США надрукували морський дрон на 3D-принтері: характеристики TF-179 тримають у секреті

    Американська компанія Haddy представила новий безекіпажний надводний катер TF-179 Drone Boat, конструкцію якого виготовили за допомогою великоформатного роботизованого 3D-друку. Компанія не розкриває ані технічних характеристик нової платформи, ані її майбутнього призначення, ані замовника. Водночас сам проєкт демонструє тенденцію, яка дедалі активніше набирає обертів у військовому кораблебудуванні: складні безпілотні платформи намагаються створювати значно швидше та дешевше, ніж традиційні катери й кораблі.

    Про появу TF-179 компанія Haddy оголосила 8 серпня 2026 року. Під час виробництва застосували технологію large-format robotic additive manufacturing — великоформатного адитивного виробництва, коли промислові роботизовані маніпулятори пошарово формують великі конструктивні елементи з композитного матеріалу. Фактично йдеться про промисловий 3D-друк, масштабований до рівня корпусів морських платформ.

    У Haddy пояснюють, що головною перевагою такого підходу є не просто можливість «надрукувати катер». Цифрове виробництво дозволяє конструкторам швидко вносити зміни у проєкт, тестувати нову версію, аналізувати її поведінку та практично одразу переходити до наступної модифікації без виготовлення великої кількості нових форм та оснащення. На тлі швидкої еволюції військових безпілотних систем саме час від проєктування до реального виробу стає одним із ключових факторів.

    «Зі зростанням попиту на спеціалізовані морські платформи методи виробництва повинні розвиватися разом із ними», — пояснили в Haddy. Компанія наголошує, що здатність швидко виготовляти, оцінювати та вдосконалювати складні системи стає дедалі більшою конкурентною перевагою для оборонної промисловості.

    При цьому про сам TF-179 відомо небагато. Haddy поки не повідомила його довжину, водотоннажність, швидкість, дальність ходу, тип двигуна, корисне навантаження чи спосіб керування. Не оголошено також, чи розрахована платформа на ударні, розвідувальні, патрульні, логістичні або інші завдання. Замовника проєкту компанія теж не називає. Тому твердження про конкретне військове призначення TF-179 наразі залишалися б припущенням.

    Відомо, що Haddy працює у Сент-Пітерсберзі, штат Флорида. За даними профільного видання CompositesWorld, компанія має виробничий майданчик площею близько 30 тисяч квадратних футів, або приблизно 2,8 тисячі квадратних метрів. На підприємстві встановлено вісім великоформатних адитивних систем нідерландської компанії CEAD, причому сім із них змонтовані на рейкових системах, що дає роботам змогу працювати з особливо великими деталями.

    Компанію заснували у 2022 році. Її співзасновником і генеральним директором є Джей Роджерс — колишній морський піхотинець США та випускник Принстонського університету, який раніше очолював Local Motors. Спершу Haddy активно використовувала роботизований 3D-друк для меблів, архітектурних конструкцій та промислових форм, однак останнім часом дедалі більше працює з оборонними та морськими проєктами.

    TF-179 — не перший морський проєкт компанії. Раніше Haddy співпрацювала з розробником автономних систем HavocAI над корпусом малопомітного безекіпажного надводного апарата. Корпус виготовляли з матеріалу, армованого вуглецевим волокном. Особливо показовим став темп робіт: від конструкції до випробування готової платформи в морі минуло лише дев’ять днів. Цей приклад у Haddy використовують як доказ того, наскільки сильно великоформатний 3D-друк може скоротити традиційні виробничі цикли.

    Ще один напрям роботи Haddy пов’язаний із компанією Red Cat Holdings та її морським підрозділом Blue Ops. У квітні 2026 року сторони оголосили про партнерство з інтеграції великомасштабного роботизованого 3D-друку у виробництво безекіпажних надводних платформ. Blue Ops працює, зокрема, над катерами довжиною близько п’яти та семи метрів. За планами компаній, використання технологій Haddy має приблизно вдвічі збільшити виробничі можливості цього напрямку.

    У Blue Ops прямо пов’язують такі технології з необхідністю швидше адаптувати техніку до сучасної війни. Президент компанії Баррі Гінклі порівнював перехід до великоформатного 3D-друку з моментом, коли суднобудування свого часу почало переходити від дерева до склопластику. За його словами, цифрове виробництво скорочує шлях між створенням концепції та її фактичним розгортанням.

    Важливо й те, що американські виробники намагаються створювати не лише окремі великі заводи. Концепція Haddy передбачає мережу так званих мікрофабрик, де цифрову модель можна передати на інший виробничий майданчик і виготовляти конструкцію ближче до місця майбутнього застосування. Такий підхід потенційно дозволяє швидко масштабувати виробництво безпілотних систем і зменшувати залежність від одного підприємства.

    Активний розвиток подібних морських платформ відбувається на тлі різкого зростання інтересу до безекіпажного флоту у світі. Одним із факторів, який прискорив цей процес, став досвід російсько-української війни. У Чорному морі українські морські дрони показали, що порівняно невеликі та дешевші платформи можуть створювати серйозну загрозу значно дорожчим військовим кораблям. Саме цей досвід посилив увагу США та інших держав до масового виробництва автономних і дистанційно керованих морських систем.

    Водночас TF-179 поки залишається значною мірою закритим проєктом. Опубліковані Haddy фотографії підтверджують існування готової морської платформи, однак дозволяють оцінити лише її зовнішній вигляд. Жодних офіційних даних про озброєння, сенсори, автономність або потенційне прийняття на озброєння американськими військовими компанія не оприлюднила.

    Тому головною новиною навколо TF-179 наразі є навіть не характеристики самого катера, а спосіб його створення. Американські виробники демонструють модель, за якої морську безпілотну платформу можна цифрово перепроєктувати, надрукувати, випробувати та знову модернізувати в терміни, які ще недавно були практично недосяжними для традиційного суднобудування. І якщо технологія покаже себе під час серійного виробництва так само ефективно, як під час прототипування, 3D-друк може стати одним із ключових інструментів масштабування майбутніх флотів морських дронів.

  • Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    У румунському порту Констанца, який є найбільшим морським портом країни та одним із ключових логістичних вузлів Чорноморського регіону, 5 червня стався надзвичайний інцидент, що змусив владу оголосити найвищий рівень реагування. Морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала, після чого було проведено термінову евакуацію частини порту, а мешканців узбережжя закликали перебувати в укриттях.

    Про інцидент повідомили румунські медіа Digi24, Міністерство оборони Румунії та міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    За попередніми даними, морський дрон був виявлений ще близько шостої ранку поблизу причалів №77–78 цивільного порту Констанца. Після отримання сигналу від Румунського агентства з порятунку людських життів на морі до місця прибули представники берегової охорони, спецслужб та військових структур. Територію негайно ізолювали, а після оцінки ризиків було прийнято рішення про повну евакуацію небезпечної зони.

    За інформацією Digi24, безпілотник застряг у спеціальному антиполютантному загородженні, встановленому для захисту акваторії від нафтових забруднень. Особливе занепокоєння викликало те, що апарат знаходився лише за кілька сотень метрів від нафтового термінала, де зберігаються та перевантажуються великі обсяги пального.

    Близько 10:30 за місцевим часом морський дрон самодетонував. Вибух був достатньо потужним, щоб підняти в небо великий стовп диму, однак завдяки завчасній евакуації людей постраждалих не було. Румунське Міноборони підтвердило, що об’єкт не належав збройним силам Румунії та був схожим на морські безпілотники, які активно використовуються під час війни між Україною та Росією.

    Після вибуху влада активувала так званий «червоний план реагування». До операції залучили понад 80 рятувальників, десятки одиниць техніки, карети швидкої допомоги, спеціалізовані підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Над районом Констанци підняли два гелікоптери для пошуку інших потенційно небезпечних об’єктів у морі. Місцеві жителі отримали екстрені повідомлення системи RO-Alert із закликом уникати небезпечної території.

    Особливу увагу інцидент привернув через стратегічне значення Констанци. Після початку повномасштабної війни Росії проти України саме цей порт став одним із головних альтернативних маршрутів для українського експорту зерна, металу та інших товарів. Через Констанцу проходять значні потоки вантажів, пов’язаних як із забезпеченням України, так і з економікою всього регіону Чорного моря. Тому будь-який надзвичайний випадок у порту автоматично розглядається як питання регіональної безпеки.

    Наразі походження дрона остаточно не встановлене. Частина румунських медіа з посиланням на джерела припускає, що це міг бути український морський безпілотник із великою кількістю вибухівки на борту. Водночас офіційні структури Румунії поки що не назвали конкретного власника апарата і наголошують, що розслідування триває. Прокуратура при Апеляційному суді Констанци вже відкрила кримінальне провадження для встановлення походження дрона та обставин його появи в румунському порту.

    Інцидент відбувся на тлі різкого зростання безпекових загроз для Румунії. Лише тиждень тому російський ударний безпілотник впав на житловий будинок у місті Галац неподалік українського кордону. Унаслідок вибуху постраждали жінка та дитина. Це був перший випадок від початку повномасштабної війни, коли російський дрон завдав поранень цивільним на території держави-члена НАТО.

    За даними румунського Міністерства оборони, від 2022 року було зафіксовано щонайменше 28 випадків порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Крім того, уламки українських і російських дронів неодноразово знаходили на території Румунії. Через це Бухарест останнім часом посилив співпрацю з НАТО у сфері протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Президент Румунії Нікушор Дан був поінформований про ситуацію під час польоту на саміт ЄС – Західні Балкани. Він заявив, що інцидент є прямим наслідком війни в Україні та вкотре демонструє ризики для безпеки всього регіону. За словами румунського лідера, державні структури оперативно відреагували на загрозу та зробили все можливе для захисту населення.

    Наразі порт Констанца поступово повертається до роботи, однак правоохоронці та військові продовжують перевірку акваторії Чорного моря. За деякими повідомленнями місцевої влади, в регіоні можуть перебувати й інші морські безпілотники, тому моніторинг триває у цілодобовому режимі.

  • Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція попередила про “червоні лінії” через інцидент із морським дроном

    Греція заявила про посилення уваги до безпекової ситуації в регіоні після інциденту з виявленням підозрілого морського безпілотного апарата біля острова Лефкада в Іонічному морі. Афіни наголошують, що виступають проти будь-якого розширення війни, яка триває в Україні, на територію Середземного моря.

    Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

    Міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс заявив, що країна не допустить перетворення Середземного моря на зону бойових дій. За його словами, будь-яке поширення військового конфлікту на цей регіон є неприйнятним і становить загрозу стабільності.

    Він підкреслив, що Греція прагне зберегти Середземне море як простір миру та безпеки, який належить його прибережним державам і народам, а не як арену військового протистояння. Заяви міністра пролунали після переговорів в Афінах із главою МЗС Хорватії.

    Підставою для занепокоєння грецької сторони став інцидент із морським безпілотником, виявленим біля острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, цей випадок розглядається як потенційний сигнал того, що наслідки війни в Україні можуть виходити за межі Чорного моря та впливати на інші регіони, зокрема Середземномор’я.

    Грецькі посадовці заявляють, що розглядають інцидент як серйозний з точки зору безпеки судноплавства та стабільності в регіоні. Афіни активізували дипломатичні контакти з Києвом, а також поінформували партнерів у Європейському Союзі та НАТО про свою стурбованість можливим розширенням зони конфлікту.

    Окремо грецька сторона звертає увагу на ризики для цивільного морського руху. Йдеться, зокрема, про потенційні загрози для комерційних суден і танкерів, які проходять поблизу грецьких територіальних вод, а також про можливі екологічні наслідки у разі будь-яких бойових інцидентів у цьому районі.

    За даними грецьких ЗМІ, знайдений морський дрон наразі перебуває на дослідженні у військових структурах поблизу Афін. Фахівці вивчають його конструкцію та технічні характеристики, а також обставини появи пристрою в регіоні. Попередні оцінки, які цитують грецькі джерела, вказують на те, що йдеться про морський дрон-камікадзе типу, який раніше використовувався у війні в Чорному морі.

    Розслідування інциденту триває під керівництвом Генерального штабу національної оборони Греції. До роботи залучені також інші служби, зокрема берегова охорона. Остаточні висновки щодо походження та мети використання апарата поки що не оприлюднені.

    Грецька влада наголошує, що очікує результатів розслідування і продовжує дипломатичні контакти з Україною. Водночас Афіни підкреслюють, що їхня позиція полягає у недопущенні будь-якого розширення бойових дій за межі території, де триває війна, та збереженні стабільності у Середземноморському регіоні.

  • Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Україна не відкриватиме режим повністю вільного експорту озброєнь, попри наявність окремих видів зброї, які виробляються в обсягах, що перевищують внутрішні потреби. Причина — повномасштабна війна, яка триває, необхідність забезпечення власних Сил оборони та ризики витоку чутливих технологій. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на Defense Tech Export Forum.

     

  • Масове виробництво БпЛА та перші у світі морські безпілотники: результати Армії дронів за рік

    Масове виробництво БпЛА та перші у світі морські безпілотники: результати Армії дронів за рік

    Міністерство цифрової трансформації оголосило результати роботи Армії дронів за минулий 2023 рік. В Україні наразі діє близько 200 компаній, які спеціалізуються на виробництві дронів та супутніх продуктів.

    Згідно з даними, з початку повномасштабної війни, Україна впроваджує новий підхід до виробництва безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Кількість компаній, які займаються цією сферою, зросла до 200, при цьому 67 моделей БпЛА вже отримали контракти від держави, порівняно з 7 у 2022 році. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що у минулому році компанії виробляли близько 100 дронів щомісяця, тоді як зараз ця цифра становить десятки тисяч.

    Міністерство зазначило кілька ключових досягнень за 2023 рік:

    • Отримано історичний бюджет у розмірі 40 мільярдів гривень на розвиток дронів.
    • Законтрактовано та передано на фронт сотні тисяч БпЛА.
    • Навчено майже 20 тисяч операторів.
    • Створено перші у світі ударні роти.
    • Спрощено процес допуску дронів до експлуатації, що призвело до збільшення маржинальності до 25% та зняття додаткових дозволів.
    • Розвинуто систему онлайн-моніторингу цін для кожного безпілотника.

    Уряд також встановив цілі на 2024 рік, ухваливши постанову, яка дозволить державі закуповувати дрони за найнижчими цінами через Прозоро. Також спрощено виробництво боєприпасів, щоб приватні компанії могли виробляти снаряди та навіть ракети.

    Федоров підкреслив, що збільшення виробництва БпЛА стало можливим завдяки прозорим закупівлям, скороченню бюрократії та курсам для операторів БпЛА.

    Українські війська використовують FPV-дрони, багаторазові ударні коптери, а також Mavic та Autel для нагляду. На 2024 рік заплановано виробництво мільйона БпЛА, проте Федоров впевнений, що їх кількість перевищить цю цифру.