Одеська комік-трупа «Маски» знову стала фігурантом справи про можливе порушення мовного законодавства. Цього разу приводом став документ для входу на виставу, надрукований російською мовою. Про це повідомило видання «Одеське життя».
Скаргу подавав один із відвідувачів театру. Він сфотографував документ і передав матеріали представниці Уповноваженого із захисту державної мови в Одеській області Анні Неруш.
У театрі заявили, що йдеться нібито не про квиток, а про запрошення для пільгових категорій глядачів. Представники «Масок» також звернули увагу, що на ньому не вказано рік друку, а такі запрошення могли зберігатися тривалий час.
Однак ці аргументи не переконали представницю мовного омбудсмена. За її словами, реквізити документа відповідають визначенню вхідного квитка. Крім того, стаття 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» поширюється не лише на квитки, а й на інші інформаційні матеріали про культурні заходи. Закон прямо передбачає, що оголошення, афіші, інформаційні матеріали та вхідні квитки мають виготовлятися державною мовою.
Рік використання документа, за даними видання, допоміг встановити сам скаржник. Він повідомив, що придбав його саме у 2026 році. Також чоловік заявив, що вистава нібито проходила переважно російською мовою, через що він залишив зал до її завершення. Це наразі є його свідченням у межах розгляду скарги.
Мовне законодавство передбачає, що культурно-мистецькі та розважальні заходи в Україні проводяться державною мовою, хоча використання інших мов допускається у визначених законом випадках, зокрема коли це виправдано художнім задумом. Для державних і комунальних театрів вистави іншою мовою мають супроводжуватися перекладом українською.
Для «Масок» це вже не перший подібний випадок. За даними «Одеського життя», раніше щодо театру вже складали протоколи через порушення мовного законодавства, а у березні повідомлялося про штрафи на загальну суму 17 тисяч гривень.
Тепер новий епізод з квитком має отримати окрему правову оцінку.
Українські артисти Потап та Настя Каменських знову опинилися в центрі гучного скандалу. Цього разу причиною стало коротке відео, у якому вони іронічно «перепросили» за використання російської мови, а потім пов’язали своє право говорити нею з поняттям «свободи». Контраст між кадрами, російськомовний текст і друга частина ролика, знята на яхті, викликали різку реакцію частини української аудиторії. Артистам закинули насмішку над мовним питанням під час повномасштабної війни та нагадали, що це далеко не перший подібний скандал у їхній кар’єрі.
Відео з’явилося 26 серпня на офіційній сторінці проєкту «Потап і Настя» в Instagram. Воно складається з двох різко контрастних частин. Спочатку Олексій Потапенко та Настя Каменських сидять у домашньому одязі й демонстративно кривляться, ніби їм боляче. На екрані з’являється російськомовна фраза, в якій артисти просять пробачення за те, що говорять російською, та заявляють, що «забули» про існування певного поняття.
Джерело: instagram potapinastya_official
Далі кадр різко змінюється. Потап і Каменських уже перебувають на яхті, одягнені в літній одяг, усміхаються й танцюють. Незавершена фраза з першої частини ролика отримує відповідь — «свобода». Саме такий монтаж створив у користувачів враження, що артисти протиставили критику російськомовного контенту особистій свободі вибору мови.
Джерело: instagram potapinastya_official
У низці українських медіа появу ролика трактували саме як демонстративне виправдання використання російської мови поняттям свободи. «Факти» писали, що спочатку артисти імітували біль і насмішкувато перепрошували за російську, а потім на яхті нагадали про «свободу». DSnews також зазначає, що ролик був оприлюднений на сторінці проєкту в TikTok та поданий саме у такому контексті.
Реакція частини української аудиторії виявилася різко негативною. У коментарях користувачі дорікали артистам не лише за російську мову, а й за сам спосіб подачі теми. Частина коментаторів називала ролик демонстративним і недоречним на тлі війни, а деякі вбачали у ньому насмішку над українцями. УНІАН цитує реакції користувачів, які закидали парі, що поруч із «свободою» вони нібито забули про гідність.
Особливе роздратування викликало те, що друга половина відео була знята на яхті. Для критиків це лише посилило контраст між життям артистів за кордоном та українською реальністю воєнного часу. OBOZ.UA охарактеризував ролик як «жарт» про мову на тлі розкішного відпочинку й навів реакції українців, які сприйняли його як зневажливий.
Саме по собі використання російської мови Потапом і Настею вже давно є предметом суперечок. Проте новий скандал виник не у вакуумі — він став продовженням цілої серії історій, через які артисти протягом останніх років дедалі частіше опиняються в епіцентрі критики.
Ще у 2025 році Настя Каменських пережила один із найгучніших мовних скандалів після концерту у США. Тоді вона виконувала російськомовні версії своїх композицій, хоча раніше публічно заявляла, що не співатиме російською. Під час виступу в Маямі співачка також висловилася про те, що, на її думку, значення має не мова, якою люди говорять, а їхні вчинки та почуття.
Наслідки тієї історії вийшли далеко за межі соцмереж. Український ювелірний бренд «Золотий Вік», обличчям якого Каменських була з 2021 року, припинив співпрацю зі співачкою. Forbes Ukraine повідомляв, що компанія завершила багаторічну рекламну кампанію після мовного скандалу в США.
Пізніше Потап публічно прокоментував ситуацію навколо дружини. В інтерв’ю блогеру Іллі Ланцману він відповідав на питання про ставлення сім’ї до української та російської мов і захищав право Каменських самостійно вирішувати, якою мовою вона виступатиме та спілкуватиметься.
У 2026 році мовна історія отримала нове продовження після фактичного повернення дуету «Потап і Настя» на сцену.
Наприкінці травня артисти разом виступили на приватному заході у Сполучених Штатах. На сцені вони виконали свої старі російськомовні хіти. Відео з концерту швидко розійшлися соціальними мережами та знову спричинили дискусію навколо того, на яку аудиторію тепер орієнтуються артисти.
Ще один резонансний епізод стався наприкінці липня. Потап і Настя разом виступили на фестивалі Лайми Вайкуле в Юрмалі. УНІАН повідомляв, що дует виконував російськомовні композиції та отримав хвилю негативних реакцій від українських користувачів.
Той виступ породив іще один скандал — уже не лише мовний.
У Юрмалі артисти пожартували про можливе повернення до Києва. За даними OBOZ.UA, Потап заявив, що вони повернуться до столиці, коли проїзд у метро знову коштуватиме вісім гривень. Каменських підтримала жарт, а Потап запропонував навіть зробити «тур станціями метро» та провести концерт на «Олімпійському» з квитками по вісім гривень.
Українці сприйняли ці слова особливо гостро, адже вони пролунали після підвищення вартості проїзду у столиці. Частина аудиторії побачила у такому гуморі відстороненість артистів від повсякденних проблем українців, які залишаються в країні під час війни.
Потап після початку повномасштабного вторгнення взагалі став одним із найбільш суперечливих представників українського шоу-бізнесу. У лютому 2025 року він дав велике інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю. Під час понад тригодинної розмови репер говорив про початок вторгнення, своє перебування за кордоном, критику українців, творчість, російську мову та плани на майбутнє. Сам факт розмови з російським журналістом під час війни також викликав суперечки.
Тоді ж стало відомо, що Потап розвиває бізнес і творчі проєкти за межами України. У відкритих інтерв’ю та публікаціях він розповідав про міжнародні проєкти й роботу в різних країнах, тоді як Каменських намагалася активніше просуватися на латиноамериканському музичному ринку.
У травні 2026 року продюсер Михайло Ясинський у розмові зі Славою Дьоміним окремо аналізував міжнародну стратегію Каменських, використання нею російської мови у соцмережах та те, чому Потап і Настя дедалі менше орієнтуються саме на українську аудиторію.
Тому новий ролик про «свободу» виявився особливо вибуховим. Для частини аудиторії він став не одиничним невдалим жартом, а черговим епізодом у довгій історії конфлікту артистів з українськими слухачами щодо мови, війни та їхнього життя за кордоном.
При цьому важливо розділяти факти та інтерпретації. У самому ролику Потап і Каменських не заявляють прямо, що українці не повинні переходити на українську або що російська мова має якийсь особливий статус. Відео побудоване як іронічний жарт, де використання російської пов’язане зі словом «свобода». Саме цю подачу значна частина аудиторії сприйняла як провокаційну.
Водночас контекст для української аудиторії принципово відрізняється від звичайної суперечки щодо особистого вибору мови. Росія четвертий рік веде повномасштабну війну проти України, а мовне питання стало значно чутливішим через багаторічну політику русифікації та використання Кремлем тези про «захист російськомовних» як одного з пропагандистських виправдань агресії.
Саме тому публічні висловлювання відомих українських артистів про російську мову часто мають набагато сильніший резонанс, ніж звичайне приватне спілкування.
Станом на 27 серпня відео Потапа і Каменських продовжує активно обговорюватися українськими медіа та користувачами соцмереж. Його вже називають одним із чергових скандалів навколо артистів, а дискусія знову повернулася до питання, чи намагається дует остаточно переорієнтуватися на міжнародну та російськомовну аудиторію.
Самі артисти окремого розгорнутого пояснення щодо негативної реакції на цей конкретний ролик на момент підготовки матеріалу публічно не надали.
Зате одна річ уже очевидна: спроба пожартувати про російську мову та «свободу» не розрядила багаторічний конфлікт Потапа й Насті з частиною української аудиторії, а лише додала до нього новий епізод. І якщо автори відео розраховували на легку іронію, у значної частини користувачів вона викликала зовсім протилежні емоції.
У Харкові розгорівся черговий мовний конфлікт після того, як дівчина почала спілкуватися українською мовою в громадському місці. Інцидент стався в одному з міських парків і швидко набув розголосу в соцмережах після публікації відео, на якому зафіксована словесна перепалка між жінками.
За словами авторки відео, агресія з боку інших людей почалася саме через використання української мови. Під час суперечки на адресу дівчини пролунала образлива фраза “бандерщина”, а сама розмова супроводжувалася нецензурною лайкою.
Інцидент активно поширюють місцеві Telegram-канали. На записі чути емоційний діалог, під час якого авторка відео обурюється реакцією перехожих і нагадує, що перебуває у Харкові — українському місті, яке вже понад три роки живе під постійними російськими обстрілами.
“Ви забули, де ви живете?” — звертається жінка до учасників конфлікту.
Авторка відео також заявила, що її чоловік і батько захищають Харків у складі Сил оборони України. Саме тому, за її словами, агресія через українську мову для неї стала особливо болісною та принизливою.
Наразі офіційної інформації про звернення до правоохоронців немає. Також невідомо, чи поліція відкривала провадження або проводила перевірку за фактом інциденту.
Мовні конфлікти в Україні періодично набувають значного суспільного резонансу, особливо в регіонах, де історично переважала російська мова у повсякденному спілкуванні. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році процес переходу на українську мову в багатьох містах суттєво пришвидшився, однак мовне питання й далі залишається емоційним для частини суспільства.
Харків за останні роки став одним із символів українського спротиву. Місто, яке Росія намагалася захопити у перші місяці вторгнення, пережило масовані ракетні удари, руйнування інфраструктури та постійні атаки дронів. На цьому тлі використання української мови дедалі частіше сприймається багатьма мешканцями не лише як питання культури, а й як символ української ідентичності та спротиву російській агресії.
Водночас мовні суперечки в Україні дедалі частіше переходять у юридичну площину. Нещодавно резонансний випадок стався в Одеському національному технологічному університеті, де після скарги студента перевірка підтвердила використання російської мови під час навчального процесу та екзаменів. За результатами перевірки на викладача склали адміністративний протокол за порушення мовного законодавства, а згодом його звільнили.
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська раніше заявляла, що нинішні штрафи за порушення мовного закону не завжди є достатньо ефективними. За її словами, в Україні розглядають можливість суттєвого підвищення штрафів для юридичних осіб за порушення мовного законодавства.
За офіційними даними мовного омбудсмена, лише протягом 2025 року в Україні було виписано 95 штрафів за порушення мовного закону на загальну суму майже 369 тисяч гривень.
Останній скандал у Харкові вже викликав жваве обговорення в соцмережах. Частина користувачів закликає жорсткіше реагувати на прояви агресії через українську мову, інші ж наголошують, що мовні конфлікти не повинні переростати у публічне приниження чи цькування.
На тлі війни мовне питання в Україні дедалі більше виходить за межі побутової суперечки. Для багатьох українців мова стала частиною питання безпеки, самоідентифікації та ставлення до російської агресії. Саме тому навіть локальні конфлікти через українську мову швидко стають резонансними та викликають широкий суспільний відгук.
У Києві розгорівся черговий мовний скандал після заяви уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської про те, що в одному зі столичних театрів продовжують ставити вистави російською мовою. Йдеться про театр «Темний софіт», де, попри загальну тенденцію переходу культурної сфери на українську, зафіксовано порушення мовного законодавства.
Про це мовна омбудсманка повідомила під час презентації щорічного звіту за 2025 рік. За її словами, ситуація в театральній сфері загалом демонструє позитивну динаміку: російськомовні вистави майже зникли з репертуарів, поступившись україномовним постановкам. Однак випадок із конкретним театром став винятком, який привернув увагу державного контролю.
«Російськомовні вистави практично зникли, але ми зафіксували прикрий інцидент, коли частина репертуару все ще подається російською», — зазначила Олена Івановська.
За її словами, факт було виявлено під час перевірки. Водночас у відомстві наголошують, що робота з подібними випадками триває, а театр має змінити репертуар відповідно до чинного законодавства.
На момент публікації театр офіційно не відреагував на зауваження мовного омбудсмена. Водночас відкриті джерела, зокрема афіші та сайт закладу, підтверджують: частина вистав справді анонсується як російськомовна або дублюється російською.
Театр «Темний софіт» був заснований у 2016 році творчою командою, яка позиціонує себе як авторський театр із власним репертуаром. У описі зазначається, що вистави часто присвячені темам стосунків, психології та емоцій, іноді з елементами провокаційності. При театрі також функціонувала акторська школа та дитяча студія.
Ситуація довкола театру виникла на тлі загального посилення мовної політики в Україні. Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», публічні культурні заходи, зокрема театральні вистави, мають відбуватися державною мовою або супроводжуватися перекладом.
У 2025 році до офісу мовного омбудсмена надійшло близько 3000 скарг щодо порушення мовного законодавства. За словами Олени Івановської, майже половина з них стосувалася сфери обслуговування, однак культурна сфера також залишається в полі уваги держави.
Експерти зазначають, що перехід театрального середовища на українську мову став особливо помітним після 2022 року. Повномасштабна війна значно пришвидшила мовні процеси, і більшість театрів добровільно відмовилися від російської у своїх постановках.
Водночас поодинокі випадки, як із театром «Темний софіт», демонструють, що трансформація ще не завершена. Частина культурних інституцій продовжує працювати за старими підходами або орієнтується на специфічну аудиторію.
Окремо варто зазначити, що мовна тема залишається чутливою в українському суспільстві. Паралельно з цим тривають дискусії щодо російськомовного контенту в інтернеті, культурі та медіа. Наприклад, електронна петиція про блокування російськомовних версій сайтів в Україні нещодавно набрала понад 25 тисяч голосів і тепер має бути розглянута урядом.
Публічні особи також активно висловлюються на цю тему. Зокрема, продюсер Ігор Кондратюк заявляв, що українська мова має бути нормою в публічному просторі, а незгода з цим свідчить про небажання інтегруватися в український культурний контекст.
Таким чином, історія з російськомовними виставами у Києві стала ще одним сигналом про те, що мовна трансформація в Україні триває, але не є завершеною. Держава посилює контроль, суспільство стає більш вимогливим, а культурні інституції опиняються перед необхідністю адаптуватися до нових реалій.
Очікується, що після реакції омбудсмена ситуація з конкретним театром буде врегульована, а репертуар приведений у відповідність до законодавства.
Гучний мовний скандал розгорівся у соцмережах після допису співачки Анастасії Приходько, яка заявила про використання так званої «російської київської мови» у повсякденному житті. Її слова викликали різку реакцію користувачів та публічних осіб, зокрема шоумена Андрія Бєднякова, який емоційно відреагував на заяву артистки.
Причиною дискусії став допис Приходько, опублікований російською мовою, в якому вона представилася та наголосила, що спілкується «російською київською мовою». Формулювання швидко розійшлося мережею та спричинило хвилю критики, адже частина користувачів сприйняла його як спробу легітимізувати використання російської мови в українському контексті під новим визначенням.
Одним із перших публічно відреагував телеведучий Андрій Бєдняков. Він не стримав емоцій і відповів на допис іронічним та різким коментарем, який одразу привернув увагу аудиторії. Його реакція викликала активне обговорення, а також нагадування від користувачів про те, що раніше він сам спілкувався російською.
У відповідь Бєдняков пояснив свою позицію, зазначивши, що усвідомлює зміни, які відбулися в країні, і свідомо перейшов на українську мову. Він підкреслив, що визнає власні помилки минулого і тепер обирає іншу мовну практику.
Сама ж заява Приходько спричинила неоднозначну реакцію серед користувачів. Більшість коментарів у соцмережах були критичними. Люди висловлювали обурення через формулювання «київська російська мова», вважаючи його недоречним і навіть провокативним у нинішніх умовах.
У коментарях з’являлися як саркастичні, так і гострі висловлювання. Частина користувачів наголошувала, що подібні заяви можуть розмивати мовну ідентичність, інші ж підкреслювали, що питання мови в Україні має не лише культурний, а й політичний контекст, особливо під час війни.
Водночас були й ті, хто підтримав право кожного спілкуватися мовою, яку він вважає зручною, однак таких коментарів було значно менше.
Після хвилі критики Анастасія Приходько опублікувала ще один допис — цього разу українською мовою. У ньому вона зазначила, що володіє українською і може нею спілкуватися, звернувшись до критиків у доволі різкій формі. Таким чином вона фактично відповіла на закиди щодо своєї мовної позиції.
Це не перший випадок, коли висловлювання артистки на мовну тему викликають суспільний резонанс. Раніше вона вже робила заяви, в яких закликала не розділяти людей за мовною ознакою, що також спричиняло дискусії.
Експерти зазначають, що подібні ситуації відображають ширшу суспільну напругу навколо мовного питання. В умовах війни тема мови в Україні стала значно чутливішою і часто виходить за межі особистого вибору, перетворюючись на елемент ідентичності та громадянської позиції.
Такі публічні конфлікти лише підсилюють увагу до теми та демонструють, наскільки різними можуть бути підходи до мовного питання навіть серед відомих людей. Соціальні мережі, у свою чергу, стають головним майданчиком для подібних дискусій, де реакція аудиторії формується миттєво.
У підсумку ситуація навколо заяви Приходько та реакції Бєднякова стала черговим прикладом того, як мовне питання в Україні залишається одним із найгостріших у суспільному дискурсі, особливо в умовах повномасштабної війни.
В одному з провідних закладів вищої освіти Одеси спалахнув мовний скандал, який завершився звільненням професора. Причиною стало підтверджене порушення мовного законодавства під час освітнього процесу.
Як повідомила пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови, в Одеському національному технологічному університеті за результатами державного контролю встановили, що викладач використовував російську мову під час занять і навіть складав екзаменаційні білети не державною мовою.
Підставою для перевірки стала скарга студента. До звернення були додані копії екзаменаційних матеріалів, у яких усі запитання були викладені російською мовою.
За словами представниці Уповноваженої Анни Неруш, реагування на скаргу було оперативним. Після отримання звернення одразу розпочали процедуру державного контролю та направили університету відповідний офіційний лист.
Адміністрація навчального закладу провела внутрішню перевірку, за результатами якої факти, викладені у скарзі, повністю підтвердилися.
Сам професор пояснив ситуацію технічними проблемами. За його словами, через несправність комп’ютера він був змушений використати старі білети російською мовою, аби не зірвати проведення сесії. Також він зазначив, що відповідав студентам російською, оскільки ті зверталися до нього саме цією мовою.
Втім, ці пояснення не вплинули на висновки перевірки. За її результатами було складено протокол про порушення статті 21 Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної.
Наразі професора звільнено з посади. Під час розгляду матеріалів у справі був присутній проректор університету. Сторони провели, як зазначається, складну, але конструктивну розмову, під час якої також обговорили загальну мовну ситуацію у виші.
Окрім цього, досягнуто домовленості про проведення спільної зустрічі зі студентами та викладачами для обговорення дотримання мовного законодавства.
Відповідно до чинного законодавства, мовою освітнього процесу в закладах освіти в Україні є державна мова.
Футбольний клуб «Карпати» оголосив про зміну капітана команди. Новим лідером львів’ян став центральний захисник Владислав Бабогло. Рішення про перевибори було ухвалене після мовного інциденту за участю попереднього капітана Дениса Мірошниченка під час зимових зборів команди в Іспанії.
Владислав Бабогло приєднався до «Карпат» улітку 2023 року. За цей час він провів 64 матчі у складі команди, відзначившись п’ятьма забитими м’ячами та двома результативними передачами. Захисник також має досвід виступів у статусі капітана — раніше він виводив команду на поле в матчах чемпіонату України проти київського «Динамо» та полтавської «Ворскли».
Віцекапітанами команди призначено Амбросія Чачуа та Едсона, який приєднався до «Карпат» узимку після переходу з «Руху». У клубі наголошують, що вибір нового капітана ґрунтується не лише на ігрових показниках, а й на авторитеті футболіста, його професійній поведінці та дисципліні в колективі.
Зміна капітана стала наслідком інциденту, що стався 7 лютого під час зборів у Іспанії. Перед контрольним матчем проти шведського ГАІКа Денис Мірошниченко звернувся до команди російською мовою, що викликало гостру внутрішню реакцію. Поєдинок завершився поразкою «Карпат» з рахунком 0:1, після чого дискусія всередині команди лише загострилася.
У пресслужбі клубу зазначили, що ухвалені кадрові рішення мають на меті посилення командного духу, підтримку внутрішньої дисципліни та підкреслення цінностей, яких дотримується клуб. Владислав Бабогло вже приступив до виконання обов’язків капітана та провів перші настанови для команди в новому статусі.
Ювелірна компанія “Золотий вік” офіційно припинила співпрацю зі співачкою Настею Каменських (NK). Причиною стало її недавнє шоу у США, під час якого артистка виконувала пісні російською мовою та спілкувалася з публікою тією ж мовою.
“Рішення було ухвалено, опираючись на цінності та принципи компанії”, – зазначили у бренді. У зв’язку з цим зі сторінок компанії у соцмережах видалили всі фото Каменських та згадки про неї. Співачка була амбасадором бренду з 2021 року.
Представники “Золотого віку” повідомили, що вже цього року планують запустити нову рекламну кампанію з оновленою концепцією, яка відповідатиме принципам компанії.
Ситуація викликала резонанс у медіа та соцмережах, оскільки Настя Каменських виконувала свої старі хіти, серед яких “Красное вино” та “Это моя ночь”, і зверталася до публіки російською, коментуючи: “Неважливо, якою мовою ми розмовляємо”.
Українська співачка Анастасія Приходько зробила несподівану заяву щодо свого старого російськомовного репертуару на тлі гострих дискусій навколо виконання пісень мовою країни-агресорки. Її реакція з’явилася після мовного скандалу за участю Андрія Данилка, який виконав свої треки російською на концерті в Києві.
У своїх Instagram Stories Приходько опублікувала скріншот новини про те, що Сердючки не будуть «карати» за концерти з російськомовними піснями. Вона написала: «Ну що, дорогі друзі, повертаю весь російськомовний репертуар», згадавши одну зі своїх пісень «Безответно», яку виконувала разом із Валерієм Меладзе.
Співачка додала, що планує знову виконувати всі свої старі російськомовні композиції. Водночас вона наголосила, що ця заява не є критикою на адресу Данилка, назвавши його «легендою» та зізнавшись, що виросла на його альбомах, зокрема на «После тебя».
Приходько підкреслила, що її дії підтримує уповноважений із захисту державної мови, зазначивши: «Мені омбудсман дозволив співати! Закрили тему! P.S. Ба більше, Віктор Цой не заборонений — шах і мат!»
Нагадаємо, що після виступу Андрія Данилка з російськомовними піснями в Києві, омбудсмен з мовних питань Тарас Кремінь прокоментував ситуацію, заявивши, що порушення не було. Він пояснив, що пісні артиста є авторськими, сам він є громадянином України, а твори перебувають в офіційному репертуарі, тому їх виконання не заборонене.
Відома телеведуча Маша Єфросиніна вперше прокоментувала слова Ольги Фреймут про те, що нібито їхня знайомість була поверхневою, а також — що Маша колись могла насміхатися з її української мови. Свою позицію Єфросиніна озвучила під час шоу “Дорослі дівчата”, яке відбулося в Києві.
Єфросиніна наголосила, що не дивилася повністю інтерв’ю Фреймут у Раміни Есхакзай, але їй надіслали окремі фрагменти, які здивували:
“Я рідко дозволяю собі взагалі кого-небудь обговорювати публічно. Я вважаю, що це неетично. І тим більше, не дозволяю собі брехати. Так, я вважаю, що вона бреше”.
Маша також зазначила, що завжди поважала талант Ольги й у певний період вважала її майбутньою національною зіркою. Однак підкреслила — вони дуже різні, особливо в поглядах на професійну етику.
Телеведуча категорично спростувала звинувачення у булінгу через українську мову, які озвучила Фреймут. Навпаки, Єфросиніна запевнила, що саме вона стала ініціаторкою запрошення Ольги до журі шоу «Шоумастгоуон» у 2012 році.
“Я пішла до її майбутнього чоловіка і вмовляла його посадити в журі саме Олю Фреймут. Я сказала, що в українському шоу має звучати українська мова. І саме через мій ультиматум там з’явилася пані Фреймут”.
Маша також уточнила, що була керівницею, ведучою й продюсеркою шоу, тому безпосередньо спілкувалася з Ольгою по сценарних і редакторських питаннях:
“Тому всі добре знали, як її звати, ніхто над нею не насміхався. Давайте довіряти фактам”.
Після заяв Єфросиніної в соцмережах розгорілася активна дискусія. Частина прихильників Фреймут продовжує її підтримувати, інші — вважають, що слова Ольги могли бути емоційною оцінкою минулих подій. Проте більшість коментаторів погоджуються: конфлікти між публічними особами варто вирішувати не на рівні припущень, а оперуючи конкретикою.
Наразі Фреймут ніяк не прокоментувала публічну відповідь Єфросиніної.
