Daypolitico

Позначка: Микола Княжицький

  • Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №15186, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за прояви українофобії. Документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та встановити окрему відповідальність за низку дій, які, на думку авторів ініціативи, спрямовані проти української державності, національної ідентичності, мови, культури та права України на незалежне існування.

    Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук на своїй сторінці у Facebook після засідання парламентського комітету.

    За словами Верещук, під час засідання депутати розглянули законопроєкт №15186, який пропонує криміналізувати прояви українофобії. Вона зазначила, що законодавча ініціатива отримала одностайну підтримку членів профільного комітету, та подякувала парламентарям за ухвалене рішення.

    Посадовиця наголосила, що в умовах повномасштабної війни та багаторічної російської агресії питання захисту української державності, національної гідності та культурної спадщини набуває особливого значення. На її думку, українське законодавство має містити чіткі механізми відповідальності за публічні прояви неповаги до української нації та держави.

    «Взяла участь у засіданні комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики. Серед іншого обговорювали законопроєкт №15186 щодо кримінальної відповідальності за українофобію. Дякую комітету за одностайну підтримку цієї законодавчої ініціативи», – написала Верещук.

    Вона також заявила, що настав час криміналізувати публічну неповагу до української нації та української держави. За словами заступниці керівника Офісу президента, така законодавча ініціатива може викликати неоднозначну реакцію як в Україні, так і за її межами, однак вона переконана, що для держави, яка перебуває у стані війни та відстоює власне право на існування, подібні зміни є закономірними.

    «Так, можливо, це не всім подобається, особливо за межами України. Але якщо ми будуємо українську державу, не бачу нічого поганого у зазначених законодавчих змінах», – зазначила вона.

    Ініціатором законопроєкту є народний депутат України Микола Княжицький. Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новими положеннями, які мають визначити відповідальність за умисні дії, спрямовані проти української державності та національної ідентичності.

    Зокрема, законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики до заперечення суб’єктності України як незалежної держави, виправдання чи пропаганду асиміляції українського народу, а також за публічну зневагу до української мови, культури, національної символіки та інших складових української національної ідентичності. На думку авторів документа, такі дії можуть становити загрозу інформаційній безпеці держави та використовуватися як елемент гібридної війни.

    Як раніше пояснював автор законодавчої ініціативи, чинні норми українського законодавства не дозволяють повною мірою реагувати на прояви українофобії, оскільки вони не охоплюють усіх форм публічного заперечення права українського народу на власну державність і культуру. Саме тому, за його словами, виникла необхідність розробити окремі кримінально-правові механізми захисту української нації.

    Прихильники законопроєкту вважають, що його ухвалення стане одним із елементів посилення національної безпеки в умовах триваючої російської агресії, інформаційної війни та систематичних спроб дискредитувати українську державність і національну ідентичність. На їхню думку, закон має створити додаткові юридичні інструменти для протидії діям, які можуть сприяти поширенню антиукраїнської пропаганди або виправдовувати політику, спрямовану на заперечення існування українського народу.

    Водночас законопроєкт ще має пройти подальші етапи парламентського розгляду. Після схвалення профільним комітетом документ має бути винесений на розгляд Верховної Ради України, де депутати визначатимуться щодо його підтримки в першому читанні, а згодом — у цілому. Лише після проходження всіх необхідних парламентських процедур та підписання президентом закон зможе набути чинності.

    Питання законодавчого захисту української державності та національної ідентичності дедалі частіше порушується на тлі повномасштабної війни, яку Росія веде проти України. Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що російське керівництво, за даними української розвідки, ще до початку повномасштабного вторгнення готувало політику, яка мала ознаки геноциду українського народу. Саме ці обставини, на думку авторів законодавчої ініціативи, посилюють актуальність створення окремих правових механізмів для протидії проявам українофобії та захисту української державності.

  • Частина працівників телеканалу «Еспресо» не отримує зарплату вже кілька місяців

    Частина працівників телеканалу «Еспресо» не отримує зарплату вже кілька місяців

    Народний депутат Микола Княжицький, за інформацією джерел, уже понад вісім місяців має заборгованість із виплат заробітної плати перед частиною співробітників телеканалу «Еспресо», який пов’язують із ним та бізнесменом Костянтином Жеваго.

    За словами співрозмовників, частину виплат здійснюють лише тим працівникам, без яких телеканал не може продовжувати роботу. При цьому, як стверджують джерела, деякі виплати здійснюються через інший медійний проєкт — телеканал SLAWA TV.

    SLAWA TV, за інформацією співрозмовників, фінансується за підтримки польських урядових структур. Джерела також стверджують, що Микола Княжицький активно займався просуванням цього медійного проєкту через власні контакти у Польщі та бере участь у редакційній роботі каналу.

    Керівницею SLAWA TV називають Марію Гурську, яка раніше працювала помічницею Миколи Княжицького. За словами співробітників телеканалу «Еспресо», частина працівників, які мають заборгованість із зарплат на одному каналі, нібито отримують виплати за рахунок роботи на іншому медійному проєкті.

    За словами джерел, деякі працівники можуть одночасно фігурувати в кадрових списках обох телеканалів. Таким чином, як стверджують співрозмовники, виплати здійснюються через інший медійний майданчик.

    Водночас джерела, близькі до бізнесмена Костянтина Жеваго, заявляють, що навіть попри запроваджені санкції існує механізм фінансування телеканалу «Еспресо». Однак, за їхніми словами, частина цих коштів нібито не доходить до більшості співробітників.

    Джерела також стверджують, що виплати продовжують отримувати окремі наближені або найбільш відомі журналісти телеканалу.

    Зокрема, за інформацією співрозмовників, журналіст Віталій Портников під час складної енергетичної ситуації взимку перебував за кордоном. За словами джерел, поїздка була організована за сприяння польських партнерів і пов’язаних медійних проєктів.

    Також співрозмовники стверджують, що частина людей із близького оточення Княжицького працює на телеканалі SLAWA TV. Серед них називають Олену Міщенко, яка, за словами джерел, раніше була пов’язана з родиною політика та нині проживає у Польщі.

  • Чи стане Волинська трагедія перешкодою на шляху України до ЄС

    Чи стане Волинська трагедія перешкодою на шляху України до ЄС

    Останнім часом відносини між Україною і Польщею знову опинилися в центрі уваги міжнародної політики через нещодавні заяви польського міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша. Висловлене ним твердження, що Україні доведеться вирішити питання Волинської трагедії 1943 року, щоб мати можливість вступити до Європейського Союзу, викликало широкий резонанс у політичних колах обох країн.

    Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

    Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

    Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

    В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

    Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

    До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

    Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.

  • Депутати пропонують державі запровадити регулювання Телеграму

    Депутати пропонують державі запровадити регулювання Телеграму

    У Порошенка запропонували запровадити держрегулювання Телеграму. Такий законопроект вносить нардеп Микола Княжицький.

    Документ стосується не тільки Телеграма, а й “подібних до нього платформ поширення ЗМІ”.

    Княжицький пропонує запровадити:

    – заборону на поширення незаконних матеріалів, типу порнографії, глорифікації фашизму, виправдання російської агресії.

    – зобов’язання розкривати структуру власності та джерела фінансування телеграм-каналів за запитом Нацради з питань ТБ.

    – якщо цю структуру і джерела визнають непрозорими, то платформу не можуть використовувати держоргани і фінансові структури, які обробляють персональні дані українців (що під цим мається на увазі, незрозуміло – увесь телеграм чи окремі “непрозорі” канали).

    За даними Княжицького, новини з Телаграма отримує 72% українців.

    Раніше українська влада зверталася до власника Telegram Павла Дурова із закликом “обмежити канали поширення російської дезінформації”, але Дуров проігнорував ці запити.