Daypolitico

Позначка: Миколаївська область

  • Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Українське агровиробництво різко пішло вгору: Херсонщина додала майже 75%

    Український аграрний сектор після помітного спаду минулого року почав відновлювати виробництво. За підсумками січня–серпня 2026 року обсяг сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Найбільший внесок у позитивну динаміку зробило рослинництво, тоді як у тваринництві зростання поки залишається мінімальним.

    За даними Державної служби статистики, виробництво продукції рослинництва за перші вісім місяців року збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%. Таким чином, нинішнє відновлення аграрної галузі фактично забезпечує передусім рослинницький сектор.

    Ще більш показовою є різниця між результатами сільськогосподарських підприємств і господарств населення. Підприємства за цей період наростили загальне виробництво одразу на 14,1%. У рослинництві приріст становив 15,4%, а у тваринництві — 10,8%.

    У приватних господарствах картина протилежна. Загальний обсяг виробництва там скоротився на 8,5%, зокрема рослинницької продукції — на 4,6%, а тваринницької — відразу на 16,7%.

    Фактично статистика демонструє дедалі більший розрив між великим організованим агробізнесом і домашніми господарствами. Підприємства швидко нарощують обсяги, тоді як приватний сектор продовжує втрачати виробництво, особливо у тваринництві.

    Найбільш разючі цифри цього року показала Херсонська область. Загальне виробництво сільгосппродукції в регіоні зросло одразу на 74,9%. Головним драйвером стало рослинництво, обсяги якого збільшилися на 110,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Водночас тваринництво на Херсонщині продовжує скорочуватися — мінус 16,8%.

    Такий різкий відсотковий стрибок не означає автоматичного повернення регіону до довоєнних показників. Херсонська область залишається одним із найбільш постраждалих від російського вторгнення аграрних регіонів: частина території окупована, значні площі заміновані, а знищення Каховської ГЕС завдало величезного удару по системі зрошення. Тому нинішнє зростання відбувається, зокрема, на тлі дуже низької бази попередніх років.

    Раніше «Ненька інфо» писала про довгострокові ризики для південного аграрного регіону через втрату Каховського водосховища: південь України опинився під загрозою через проблеми із водозабезпеченням.

    Суттєве зростання зафіксовано також у двох інших регіонах, які серйозно постраждали від війни. У Дніпропетровській області виробництво збільшилося на 27,8%, а у Миколаївській — на 27%.

    Особливо показовим є результат Миколаївщини, яка залишається одним із ключових аграрних регіонів півдня та водночас залежить від стабільної роботи портів, логістики й морського експорту.

    Саме можливість вивезення врожаю залишається одним із ключових чинників для агросектору. Навіть високі показники виробництва не гарантують фермерам прибутків, якщо продукцію складно або дорого доставляти на зовнішні ринки.

    Про проблеми з експортною логістикою раніше детально писала «Ненька інфо» у матеріалі про головні коридори українського агроекспорту та ризики для їхньої роботи.

    На протилежному полюсі опинилася Донецька область, де аграрне виробництво скоротилося одразу на 58,5%. Це найбільше падіння серед регіонів, наведених у статистиці.

    Головною причиною залишаються активні бойові дії, окупація частини територій, руйнування підприємств та неможливість повноцінно використовувати сільськогосподарські землі.

    Помітне скорочення виробництва зафіксовано також на Закарпатті — на 16,8%, а в Рівненській області — на 9,4%.

    Таким чином, середній показник зростання на 5,9% приховує дуже нерівномірну ситуацію по країні. Частина регіонів демонструє стрімке відновлення, тоді як області, наближені до фронту, продовжують втрачати виробничий потенціал.

    Позитивна динаміка 2026 року особливо помітна на тлі результатів минулого року. За підсумками 2025-го виробництво сільськогосподарської продукції в Україні скоротилося на 6,8%.

    Найбільше тоді просіло рослинництво — на 7,5%. Виробництво продукції тваринництва зменшилося на 4,1%. При цьому спад був практично однаковим і серед підприємств, і серед господарств населення: мінус 6,8% та 6,7% відповідно.

    Тож нинішнє зростання поки радше виглядає як відновлення після невдалого попереднього року, ніж як вихід аграрної галузі на рекордні показники.

    Водночас для української економіки навіть таке відновлення має велике значення. Сільське господарство залишається одним із основних джерел валютної виручки держави, а зернові, олійні культури та продукти їх переробки традиційно займають значну частку українського товарного експорту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що у 2026 році агроекспорт може принести Україні до $24 млрд: відповідний прогноз озвучували в уряді.

    Проте кінцевий результат року залежатиме не лише від кількості зібраного врожаю. Критичними залишаються безпека портів, стабільність морського коридору, вартість логістики, можливість страхування вантажів і ситуація з російськими ударами по інфраструктурі.

    Через проблеми з експортом держава вже була змушена пом’якшувати окремі правила для аграріїв. «Ненька інфо» писала, що НБУ збільшив строки розрахунків за частиною операцій із зерном та олією зі 120 до 150 днів.

    Отже, перші вісім місяців 2026 року показують одразу дві тенденції. З одного боку, аграрне виробництво країни після торішнього падіння повернулося до зростання, а великі підприємства демонструють двозначні темпи приросту. З іншого — господарства населення продовжують скорочувати виробництво, а різниця між регіонами залишається величезною: від +74,9% на Херсонщині до -58,5% на Донеччині.

    Тепер головне питання для аграріїв — чи вдасться перетворити збільшення фізичних обсягів продукції на реальні доходи. Адже хороший урожай стане повноцінним економічним результатом лише тоді, коли його вдасться безпечно зберегти, переробити та вивезти на зовнішні ринки.

  • Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    В Україні почалося чергове підвищення вартості проїзду у приміських поїздах. Із 15 вересня нові тарифи запрацювали у Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Мінімальна вартість поїздки без урахування додаткових комісій тепер становить 30 гривень, а на найдовших маршрутах протяжністю понад 250 кілометрів квиток може коштувати вже 150 гривень.

    Про зміну тарифів повідомив транспортний блогер Олег Васильєв. За його даними, підвищення відбувається поетапно: після Київщини, Житомирщини та Чернігівщини нові ціни мають поширитися ще на кілька регіонів.

    Наступний етап запланований уже на 22 вересня. Очікується, що дорожче їздити приміськими поїздами доведеться пасажирам у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Таким чином, підвищення не обмежується одним регіоном, а поступово охоплює різні напрямки залізничних перевезень.

    Для пасажирів найпомітнішим стало саме зростання верхньої межі тарифу. На найдовших приміських маршрутах вартість проїзду тепер може сягати 150 гривень. При цьому конкретна сума залежить від відстані поїздки: чим довший маршрут, тим вищою є ціна квитка.

    У матеріалі ZN.UA зазначається, що найдешевший квиток після перегляду тарифів коштує 30 гривень без комісії. Максимальний тариф у 150 гривень застосовується до маршрутів протяжністю понад 250 кілометрів.

    Важливо, що це вже не перше подорожчання приміських перевезень за останній час. Попередній масштабний перегляд вартості відбувся у червні 2025 року. Тоді мінімальний тариф підвищили з 15 до 20 гривень.

    Отже, лише за трохи більше ніж рік найнижча базова вартість приміської поїздки зросла вдвічі — із 15 до 30 гривень.

    Паралельно «Укрзалізниця» влітку вже підвищила вартість проїзду в Kyiv City Express. Із 22 липня разова поїздка Київською кільцевою електричкою коштує від 30 до 37 гривень залежно від способу придбання квитка.

    Найдешевший варіант — 30 гривень — діє у застосунках «Укрзалізниця» та «Київ Цифровий». Оплата через валідатори або термінали «Київ Цифровий» коштує 34,20 гривні, через термінали самообслуговування «Укрзалізниці» — 36,70 гривні, а в касі або у роз’їзного касира у вагоні — 37 гривень.

    В «Укрзалізниці» пояснювали липневе підвищення витратами на утримання та ремонт рухомого складу, електроенергію і забезпечення перевезень. Компанія заявляла, що доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття всіх витрат.

    Окремою проблемою у перевізника називали компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За даними компанії, Київ із 2021 року не компенсував частину витрат за такі перевезення, а лише від початку 2026 року відповідна заборгованість перевищила 10 мільйонів гривень.

    Водночас усі чинні пільги для Kyiv City Express після подорожчання зберегли. Студенти, як і раніше, можуть купувати квитки зі знижкою через застосунок «Укрзалізниці», а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи у касах.

    Щодо нинішнього вересневого підвищення регіональних приміських тарифів у відкритих офіційних повідомленнях компанії наразі значно менше деталей. Зокрема, немає окремого публічного пояснення «Укрзалізниці» щодо економічного обґрунтування саме тарифу у 150 гривень або єдиної таблиці з усіма маршрутами та новою вартістю.

    Тому інформацію про конкретні регіони та етапи подорожчання наразі варто подавати з посиланням на повідомлення транспортного експерта, а не як окрему офіційну заяву перевізника.

    Водночас загальна тенденція до перегляду тарифів очевидна. За останні місяці «Укрзалізниця» послідовно змінює вартість різних сегментів приміських і міських перевезень.

    Показовим прикладом є саме Kyiv City Express. До 22 липня квиток через мобільний застосунок коштував 15 гривень, після чого ціна зросла до 30 гривень. У касі новий тариф становить уже 37 гривень.

    Компанія тоді заявляла, що міську електричку фактично приводять до тарифів іншого громадського транспорту столиці. З 15 липня 2026 року разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері у Києві також коштує 30 гривень.

    Для регулярних пасажирів Kyiv City Express «Укрзалізниця» також анонсувала абонементи, які мають дозволити економити на щоденних поїздках. На момент оголошення нових тарифів компанія ще працювала над механізмом їх запровадження.

    Окремо варто враховувати, що приміські перевезення традиційно залишаються одним із найбільш соціально чутливих напрямків роботи залізниці. Електричками щодня користуються мешканці невеликих міст і сіл, які їздять на роботу або навчання до обласних центрів. Для них навіть відносно невелике збільшення вартості однієї поїздки за регулярного користування може помітно впливати на щомісячні витрати.

    Особливо це стосується людей, які здійснюють по дві поїздки на день. Якщо мінімальна ціна квитка становить 30 гривень, дорога туди й назад обходиться щонайменше у 60 гривень. За 20 робочих днів це вже 1200 гривень на місяць — без урахування інших видів транспорту.

    На довших маршрутах суми можуть бути значно вищими.

    При цьому квиток за 150 гривень не означає, що всі пасажири приміських електричок тепер платитимуть саме таку ціну. Це максимальний тариф для поїздок на дистанції понад 250 кілометрів. Вартість коротших поїздок залишається нижчою і залежить від тарифної відстані.

    Також важливо не плутати приміські поїзди зі звичайними пасажирськими поїздами далекого сполучення. Для них діють інші правила тарифоутворення, класи вагонів та механізми розрахунку вартості.

    Нинішнє підвищення стосується саме приміського сегмента.

    Очікується, що вже за тиждень після першої хвилі пасажири ще чотирьох областей відчують зміни. За інформацією Олега Васильєва, 22 вересня нові тарифи мають почати діяти у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Поки що в публічному просторі немає підтверджень, що після цього підвищення автоматично пошириться на всі інші області України. Тому говорити про загальнонаціональний тариф у 150 гривень некоректно.

    Так само не можна стверджувати, що кожна електричка на території зазначених регіонів коштуватиме від 30 до 150 гривень без урахування особливостей маршруту. Остаточна ціна залежить від конкретної відстані та умов оформлення проїзного документа.

    Зміни, однак, вписуються у ширшу тенденцію, коли «Укрзалізниця» поступово переглядає тарифи на міські та приміські перевезення через зростання витрат.

    Влітку компанія прямо говорила, що ремонт поїздів, оплата електроенергії та експлуатація рухомого складу дорожчають, а надходжень від квитків недостатньо для повного покриття витрат.

    Для пасажирів це означає одне: восени 2026 року звичні недорогі електрички поступово стають дорожчими, а різниця найбільше відчуватиметься для тих, хто користується ними щодня або їздить на значні відстані.

    Найближчою датою, за якою тепер варто стежити, стане 22 вересня. Саме тоді очікується друга хвиля перегляду тарифів ще у чотирьох областях.

  • «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що проведення виборів в Україні під час війни могло б стати серйозним дестабілізуючим фактором, а політичну конкуренцію варто відкласти до завершення бойових дій та появи реальних гарантій безпеки. Водночас він фактично підтвердив, що має власні політичні амбіції та планує продовжувати кар’єру у публічній сфері.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю «Українським Новинам». Його заява особливо привертає увагу на тлі дискусій про те, коли Україна зможе повернутися до повноцінного виборчого процесу і якою може бути політична конфігурація країни після війни.

    Кім виступив категорично проти проведення голосування до завершення війни. На його думку, першочерговими завданнями мають залишатися припинення бойових дій та забезпечення гарантій безпеки. Лише після цього країна може переходити до політичного перезавантаження.

    Говорячи про майбутню передвиборчу боротьбу, очільник Миколаївської ОВА використав максимально пряме формулювання: після війни політичні сили неминуче почнуть конкурувати між собою, а остаточний вибір зроблять громадяни.

    «І там вже ми “пересремося” всі з усіма і когось люди оберуть», — заявив Кім.

    За його словами, вибори за своєю природою передбачають жорстку конкуренцію, яку він порівняв із бійкою. Під час повномасштабної війни така боротьба, на його переконання, не сприятиме збереженню єдності суспільства.

    Існує й практична проблема. Кім звернув увагу на необхідність гарантувати безпеку виборчих дільниць та забезпечити можливість голосування українським військовослужбовцям. В умовах активної війни він не бачить простого механізму, який дозволив би повноцінно розв’язати ці питання.

    Вибори залишаються прив’язаними до завершення війни

    Позиція Кіма в цьому питанні загалом збігається з публічно озвученим підходом української влади. Президент Володимир Зеленський у лютому 2026 року заявляв, що вибори мають відбутися після встановлення режиму припинення вогню та отримання Україною гарантій безпеки. Під час дії воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів залишається юридично та практично проблематичним.

    При цьому тема потенційних виборів залишається частиною ширшої дискусії про завершення війни. Мирний трек досі не приніс остаточного прориву. 11 серпня Зеленський повідомив, що Україна передала американським переговорникам свої пропозиції щодо припинення війни, водночас наголосивши на необхідності посилення тиску на Росію.

    Сам Кім також обережно оцінює перспективи швидкого миру. Він вважає, що ситуація залежатиме від багатьох чинників, зокрема від здатності України продовжувати завдавати Росії економічних і військових втрат. Називати конкретну дату завершення війни він не береться.

    Кім підтвердив політичні амбіції

    Значно цікавішою частиною інтерв’ю стала відповідь Кіма щодо його власного майбутнього. Очільник Миколаївщини фактично підтвердив, що не збирається автоматично залишати політику після війни.

    Кім назвав себе не стільки класичним політиком, скільки «політичним менеджером» та антикризовим управлінцем. Водночас на пряме питання про подальшу кар’єру відповів, що політичний шлях планує.

    Він зауважив, що не має наміру штучно триматися за посаду, якщо зрозуміє, що більше не потрібен у публічній сфері. У такому разі готовий повернутися до бізнесу. Проте наразі, за його словами, у нього «ще є амбіції поборотися за країну».

    Це помітна зміна акцентів порівняно з початком року. У січні 2026-го Кім заявляв, що не готується до виборів, оскільки не отримував відповідної команди, а головним завданням називав досягнення вигідних для України умов завершення війни.

    Водночас нинішня заява про політичну кар’єру сама по собі не означає оголошення участі в президентських чи парламентських виборах. Кім не назвав конкретної посади, партії або виборчої кампанії, у якій планує брати участь.

    «Монобільшості більше не буде»

    Кім також зробив прогноз щодо майбутньої Верховної Ради. На його думку, повторення ситуації 2019 року, коли одна політична сила отримала парламентську монобільшість, малоймовірне.

    Очільник Миколаївської ОВА вважає, що майбутня політична система буде побудована на значно більшій конкуренції між партіями, розподілі відповідальності та домовленостях між різними політичними силами.

    За словами Кіма, він хотів би бачити саме здорову конкуренцію, за якої партії змушені ставати сильнішими через боротьбу за підтримку виборців.

    Сам Кім прийшов у владу разом із командою Зеленського. У листопаді 2020 року він був призначений головою Миколаївської обласної державної адміністрації, а після початку повномасштабного вторгнення став одним із найбільш упізнаваних регіональних керівників країни.

    Від виборів — до відбудови країни

    При цьому політичні амбіції Кім безпосередньо пов’язує з економічним майбутнім України. Одним із головних післявоєнних завдань він називає нову індустріалізацію — розвиток виробництва, технологій, інженерії та створення робочих місць.

    Масштаб цього виклику справді величезний. За спільною оцінкою Світового банку, уряду України, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою у лютому 2026 року, потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття становлять майже 588 млрд доларів. Прямі збитки станом на кінець 2025 року оцінювалися приблизно у 195 млрд доларів.

    Кім переконаний, що простого відновлення зруйнованих об’єктів буде недостатньо. Україна, на його думку, має використати післявоєнний період для перебудови самої економічної моделі.

    Миколаївщина вже намагається залучати для цього міжнародних партнерів. Особливу роль відіграє Данія, яка взяла регіон під патронат у питаннях відновлення. За словами Кіма, обсяг данської допомоги області перевищив 170 млн євро.

    У травні Кім також здійснив робочу поїздку до Південної Кореї, де проводив переговори щодо технологічного та інвестиційного співробітництва. Серед іншого він зустрічався з представниками корейського бізнесу та працював над можливостями залучення технологій до відновлення Миколаївщини.

    Таким чином, заяви голови Миколаївської ОВА виходять далеко за межі дискусії про дату наступних виборів. Кім уже відкрито говорить про власне політичне майбутнє, прогнозує кінець епохи монобільшості та описує модель України після війни, в якій політична конкуренція має повернутися лише після гарантування безпеки.

    А його фраза про те, що після війни політики «пересремося всі з усіма», хоч і прозвучала максимально неформально, фактично передає головну тезу: внутрішню боротьбу за владу Кім пропонує залишити на час, коли вона вже не загрожуватиме обороноздатності країни. До того моменту, на його переконання, пріоритетом мають залишатися війна, безпека та створення умов для майбутнього відновлення України.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Російські війська за чотири з половиною роки повномасштабної війни знищили 1054 об’єкти української портової інфраструктури та завдали ударів по 232 цивільних суднах. Такі дані українська делегація оприлюднила під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, наголосивши, що систематичні атаки Росії становлять загрозу не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки.

    За озвученими даними, лише протягом літа 2026 року російські війська атакували понад 30 цивільних суден. Унаслідок цих обстрілів загинули або отримали поранення 307 громадян України та інших держав. У Києві наголошують, що йдеться про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та торговельному флоту, який забезпечує міжнародні перевезення продовольства.

    Українська делегація заявила, що Росія продовжує систематично атакувати цивільні вантажні судна в акваторії Чорного моря, морські порти України, зерносховища та інші об’єкти, які є критично важливими для функціонування української економіки та забезпечення світового ринку продовольством. Такі дії, за словами представників України, свідчать про спроби Кремля паралізувати морську логістику країни та зірвати експорт сільськогосподарської продукції.

    Особливу увагу українська сторона звернула на події, що сталися напередодні екстреного засідання Ради Безпеки ООН. Тоді російські війська завдали удару по цивільному судну під прапором Палау, яке перевозило кукурудзу. Уже в день проведення засідання під обстріл також потрапили судна, які залишалися заблокованими в портах Миколаївської області ще з 2022 року.

    У делегації наголосили, що такі атаки відбуваються саме в період активного збирання врожаю, коли український аграрний сектор найбільше залежить від стабільної роботи морських портів. На думку української сторони, Кремль намагається максимально ускладнити експорт українського зерна та заблокувати функціонування портів у найважливіший для аграріїв сезон.

    Україна попередила міжнародних партнерів, що подальші російські удари можуть мати далекосяжні наслідки для світової продовольчої безпеки. У заяві зазначається, що зрив поставок українського зерна може спричинити дефіцит продовольства для мільйонів людей у країнах Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу. Саме ці регіони значною мірою залежать від українського експорту зернових культур.

    У Києві підкреслили, що Україна не відмовиться від захисту своїх морських шляхів і продовжить забезпечувати свободу судноплавства. Представники делегації заявили, що держава використовуватиме всі доступні засоби для захисту портової інфраструктури, цивільного населення, торговельних суден і національної безпеки відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право держави на самооборону у разі збройної агресії.

    Українська сторона також наголосила, що безперервні атаки Росії на цивільне судноплавство виходять далеко за межі двостороннього конфлікту, адже створюють додаткові ризики для міжнародної торгівлі, судноплавства у Чорному морі та глобальних ланцюгів постачання продовольства.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка вже отримала інформацію про підготовку Росією нових ударів по території України, зокрема по цивільних суднах. За його словами, українські сили безпеки та оборони вже працюють над заходами протидії цим загрозам.

    Наприкінці липня російські війська двічі атакували цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи з портів Одеської області. Цей випадок став ще одним підтвердженням того, що цивільні морські перевезення та українська портова інфраструктура залишаються одними з ключових цілей російських ударів.

  • Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Російські війська вдень 28 липня здійснили масовану комбіновану атаку на Миколаїв та область, застосувавши керовані авіаційні бомби, крилаті ракети й безпілотники різних типів. Унаслідок ударів пошкоджено промислове підприємство, об’єкт портової інфраструктури, приватні та багатоквартирні житлові будинки. За останніми даними правоохоронців, поранень зазнали четверо цивільних людей.

    Про наслідки атаки повідомили виконувач обов’язків начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич і Миколаївська обласна прокуратура. Місцеві служби продовжують обстеження пошкоджених об’єктів та ліквідацію наслідків влучань. Мер Миколаєва підтвердив, що до робіт залучені комунальні та аварійні служби міста.

    За словами Решетілова, російські війська атакували регіон ударними безпілотниками типу Shahed, реактивними дронами, які називають «Бандеролями», а також керованими авіаційними бомбами. Сили оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, однак в області зафіксували окремі влучання та падіння уламків збитих засобів ураження.

    У Миколаєві пошкоджень зазнали промислове підприємство, портова інфраструктура та житловий фонд. На окремих об’єктах виникли пожежі, до гасіння яких залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    У Галицинівській громаді Миколаївського району уламки збитого безпілотника впали на приватний житловий будинок. Унаслідок цього постраждав 86-річний чоловік. Його госпіталізували у тяжкому стані. Медики надають потерпілому необхідну допомогу.

    Міський голова Олександр Сєнкевич повідомив про руйнування у приватному секторі та пошкодження багатоквартирних будинків. За його словами, фахівці обходять території, фіксують наслідки ударів і визначають обсяг першочергових ремонтних робіт.

    «Вдень російські агресори масовано атакували наше місто. До ліквідації наслідків залучені всі необхідні служби та працівники комунальних підприємств міста», – повідомив мер.

    Сєнкевич наголосив, що російські війська вкотре спрямували озброєння по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах. Він також закликав жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й дотримуватися правил безпеки до завершення обстеження місць ударів.

    Миколаївська обласна прокуратура повідомила, що внаслідок атаки постраждали загалом четверо цивільних. Крім 86-річного жителя Миколаївського району, травми отримали троє мешканців обласного центру — двоє чоловіків і жінка. Інформації про їхній стан на момент публікації не наводилося.

    За попередніми даними слідства, під час комбінованого удару російська армія застосувала дві керовані авіаційні бомби, п’ять крилатих ракет і два реактивні безпілотні літальні апарати. Остаточний тип озброєння та кількість застосованих засобів ураження встановлюватимуть після огляду місць подій і дослідження уламків.

    За фактом чергового обстрілу цивільної інфраструктури правоохоронці розпочали досудове розслідування. На місцях влучань працюють прокурори, слідчі, вибухотехніки та інші профільні служби. Вони документують пошкодження, збирають уламки боєприпасів та фіксують наслідки російської атаки для подальшого використання у кримінальному провадженні.

    Атака 28 липня відбулася на тлі посилення російських ударів по портовій інфраструктурі Миколаївської області. Лише напередодні російські безпілотники атакували портові об’єкти регіону. Тоді загинув 48-річний чоловік, були пошкоджені цивільні судна, а ще один постраждалий перебував у тяжкому стані.

    Також упродовж липня окупанти неодноразово били по цивільних суднах, складах і підприємствах Миколаївщини. Зокрема, під час попередніх атак пошкоджували портові об’єкти та іноземні судна, пришвартовані у регіоні.

    Місцева влада закликає громадян не публікувати фото та відео роботи протиповітряної оборони, місць влучань і переміщення військових. Жителів пошкоджених будинків просять звертатися до представників місцевої влади та аварійних служб для фіксації збитків і отримання допомоги.

  • SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    Російські війська різко активізували удари по автозаправних станціях в Україні. Лише упродовж 3–6 липня під атаками опинилися об’єкти щонайменше шести паливних операторів — SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS і Marshal. Удари фіксували у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях, а також у Харкові. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, частину АЗС зруйновано або серйозно пошкоджено.

    Наймасштабніша атака сталася ввечері 3 липня у Лубенському районі Полтавської області. Російські безпілотники вдарили по трьох автозаправних станціях на трасі Київ — Харків. За даними Полтавської ОВА, було пошкоджено обладнання АЗС, будівлі, скління та автомобілі. Кількість постраждалих згодом зросла до шести людей, серед них — громадянка Швеції, яка займалася волонтерською діяльністю. За інформацією учасників ринку, під ударом опинилися комплекси OKKO, WOG і «БРСМ».

    Того ж дня, за даними профільного видання enkorr, росіяни також атакували АЗС мережі BVS у Гребінці. Таким чином Полтавщина стала одним із перших регіонів, де за короткий час було зафіксовано одразу кілька ударів по паливній інфраструктурі.

    5 липня під удар потрапила автозаправна станція Marshal в Ізюмі Харківської області. За даними Forbes Ukraine, російські війська застосували РСЗВ «Торнадо-С». Внаслідок атаки загинув 19-річний працівник АЗС, ще четверо співробітниць отримали поранення. Станція була майже повністю зруйнована.

    Того ж дня російські дрони двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне Миколаївської області. За повідомленням компанії, по території АЗС влучили три ударні безпілотники типу Shahed. Було пошкоджено адміністративну будівлю комплексу, однак жертв вдалося уникнути: персонал під час повітряної тривоги перебував в укритті. Через цей удар Азербайджан викликав посла Росії та вручив ноту протесту.

    У ніч проти 6 липня російський удар знищив автозаправний комплекс WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. За даними компанії, об’єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Окремо WOG ще напередодні повідомляв про запровадження особливого режиму роботи частини АЗК у низці областей: заправки мали не працювати вночі, вимикати зовнішнє освітлення та припиняти відпуск пального під час повітряних тривог.

    Вранці 6 липня під обстріл потрапили також автозаправні станції у Запоріжжі. За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали троє людей. Того ж дня міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про влучання ударного безпілотника в АЗС у Київському районі міста. Крім того, одна із заправних станцій WOG у Києві зазнала незначних пошкоджень унаслідок вибухової хвилі.

    Представники паливного ринку кажуть, що атаки на АЗС останнім часом стали системнішими. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук повідомив Forbes, що за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а в мережі «БРСМ-Нафта» зафіксували вісім влучань. За його словами, удари відбувалися у Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

    Про атаки на власні об’єкти повідомляла й «Укрнафта». Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Наприкінці червня СЕО WOG Андрій Пивоварський також зазначав, що за останні два місяці через російські удари в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів.

    Попри масштаб атак, представники ринку не очікують дефіциту пального. За словами Мельничука, цивільні АЗС не є основним джерелом заправки військової техніки, а паливний ринок має альтернативні логістичні маршрути та механізми забезпечення споживачів. У разі пошкодження стаціонарних заправок оператори можуть використовувати бензовози, мобільні точки видачі, оптові поставки та перерозподіл ресурсів між регіонами.

    Водночас атаки по АЗС створюють ризики для цивільних. Автозаправні комплекси часто розташовані біля трас, у містах або поблизу житлової забудови, тому удари по них можуть призводити не лише до пожеж і руйнувань, а й до поранень людей, які перебувають поруч. Саме тому мережі дедалі частіше запроваджують протоколи безпеки: закривають частину станцій уночі, зупиняють обслуговування під час тривог, облаштовують укриття для персоналу та клієнтів.

    Серія атак 3–6 липня свідчить, що паливна інфраструктура стала однією з цілей російського терору поряд із житловими будинками, енергетичними об’єктами та логістикою. Українські оператори намагаються адаптуватися до нових ризиків, але головним викликом залишається безпека працівників і клієнтів, адже російські удари по АЗС уже призвели до загибелі та поранення цивільних.

  • Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Український прапор знову майорить над Кінбурнською косою: окупанти почали залишати позиції

    Українські військові повідомили про успішне встановлення державного прапора України на Кінбурнській косі після того, як російські підрозділи залишили частину своїх позицій під потужним вогневим тиском Сил оборони. За інформацією оперативно-тактичного угруповання «Південь», окупанти були змушені відступити, а зараз триває евакуація їхнього вцілілого особового складу.

    Про це повідомило Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь».

    За даними українських військових, відступ російських сил став результатом систематичного вогневого ураження, яке завдали підрозділи Сил оборони України на південному напрямку.

    «Внаслідок потужного вогневого ураження Сили оборони Півдня змусили окупантів відступити із займаних позицій, відбувається евакуація вцілілого особового складу, окупанти залишають свої рубежі оборони», – йдеться у повідомленні військових.

    Разом із заявою українські захисники оприлюднили фотографію, на якій військовослужбовці встановили синьо-жовтий прапор України на Кінбурнській косі.

    Водночас у повідомленні не йдеться про повне звільнення всієї території Кінбурнської коси або встановлення над нею повного контролю України. Військові повідомили лише про успішне виконання бойового завдання та відступ російських підрозділів із окремих позицій після вогневого ураження.

    Українські захисники також наголосили, що бойова робота на цьому напрямку триває.

    «Ми не зупиняємося! Колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя!» – зазначили військові у своєму повідомленні.

    Кінбурнська коса є одним із найважливіших стратегічних районів південного театру бойових дій. Вона розташована між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем, на межі Миколаївської та Херсонської областей.

    Контроль над цією територією дозволяє впливати на судноплавство в районі гирла Дніпра, контролювати частину морської акваторії та вести спостереження за підходами до Очакова, Миколаєва і Дніпровсько-Бузького лиману.

    Після звільнення правобережної частини Херсонської області восени 2022 року Кінбурнська коса залишилася єдиною ділянкою Миколаївської області, яку продовжували контролювати російські окупаційні війська.

    Протягом останніх років українські сили регулярно завдавали ударів по російських позиціях на косі. Для цього використовувалися артилерія, безпілотники, високоточна зброя та інші засоби ураження.

    Водночас російські війська використовували Кінбурнську косу як майданчик для обстрілів Очаківської громади, узбережжя Миколаївської області та акваторії Чорного моря.

    Останніми тижнями українські військові значно активізували удари по військовій та логістичній інфраструктурі окупантів не лише на південному напрямку, а й у тимчасово окупованому Криму.

    Сили оборони повідомляли про серію ударів по складах, паливних базах, військових об’єктах, транспортній інфраструктурі та логістичних маршрутах у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів півострова.

    Також українська сторона раніше інформувала про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення угруповання на півдні.

    На тлі цих подій у тимчасово окупованому Криму останніми днями фіксуються перебої з електропостачанням, дефіцит пального, скорочення транспортного сполучення та труднощі із забезпеченням логістики. Російська окупаційна влада вже визнавала наявність проблем із функціонуванням енергосистеми та постачанням паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово наголошували, що одним із головних завдань кампанії на південному напрямку є поступова ізоляція російського угруповання у Криму шляхом руйнування його логістичних маршрутів, складів, паливної інфраструктури та засобів забезпечення.

    Саме тому Кінбурнська коса залишається важливим районом бойових дій, адже контроль над нею безпосередньо впливає на безпекову ситуацію в північно-західній частині Чорного моря.

    Наразі українські військові продовжують виконувати бойові завдання на цьому напрямку. Водночас офіційних повідомлень Генерального штабу ЗСУ про повне звільнення Кінбурнської коси станом на цей момент немає. Заяви Сил територіальної оборони стосуються відступу російських підрозділів із окремих позицій після потужного вогневого ураження та встановлення українського прапора під час виконання бойової операції.

    Ситуація на південному напрямку залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежатиме від перебігу бойових дій та офіційних повідомлень українського військового командування.

  • Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    У прифронтових регіонах України фіксується стійке поглиблення дисбалансу на ринку праці, де з одного боку зростає кількість вакансій, а з іншого — зменшується активність шукачів роботи. Про це свідчить аналітичне дослідження OLX-робота, яке охоплює Запорізьку, Харківську, Сумську, Херсонську та Миколаївську області та відображає тенденції зайнятості в умовах війни та економічної нестабільності.

    Згідно з даними дослідження, роботодавці у цих регіонах продовжують активно розміщувати вакансії, причому попит на персонал у порівнянні з травнем 2025 року зріс приблизно на 2%, однак кількість відгуків від кандидатів навпаки демонструє зниження. Це свідчить про посилення кадрового дефіциту, який у прифронтових областях відчувається значно гостріше, ніж у середньому по країні.

    Найбільший обсяг пропозицій роботи традиційно припадає на сферу роздрібної торгівлі, зокрема на позицію продавця. Саме ця категорія залишається найбільш масовою як за кількістю оголошень, так і за рівнем конкуренції серед кандидатів. Водночас навіть у цьому сегменті спостерігається помітне скорочення кількості відгуків, яке за рік становить близько 20%, що може свідчити про загальне зниження мобільності робочої сили або зміну пріоритетів працевлаштування населення.

    Окрему роль на ринку праці відіграють вакансії для водіїв, які залишаються одними з найбільш затребуваних у прифронтових регіонах. Найвищі медіанні зарплати для цієї категорії зафіксовані у Харківській області, де вони сягають 32,5 тисячі гривень, тоді як у Херсонській області цей показник становить близько 30 тисяч гривень. У Сумській, Запорізькій та Миколаївській областях рівень оплати праці водіїв перебуває в межах приблизно 27,5 тисячі гривень, що свідчить про відносну стабільність попиту на цю професію попри регіональні ризики.

    Ще одним важливим сегментом ринку залишаються вакансії для різноробочих, які демонструють високий рівень попиту з боку роботодавців, особливо у промислових та логістичних сферах. У Харківській області медіанна зарплата для таких працівників становить близько 22,5 тисячі гривень, що є найвищим показником серед прифронтових регіонів. У Запорізькій області цей рівень становить приблизно 21 тисячу гривень, тоді як у Миколаївській та Сумській областях він тримається на позначці близько 20 тисяч гривень.

    Сфера громадського харчування також залишається важливим елементом локального ринку праці, зокрема у Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, де роботодавці активно шукають кухарів. Рівень заробітної плати у цій категорії варіюється залежно від регіону і становить приблизно від 15 тисяч гривень у Херсонській області до 18,5–19 тисяч гривень у Миколаївській та Запорізькій областях.

    Окрім основних професій, у прифронтових регіонах стабільно затребуваними залишаються вантажники, баристи, продавці-консультанти, автослюсарі та охоронці. Ці спеціальності формують основу ринку праці в умовах обмеженої економічної активності та структурних змін у зайнятості населення.

    Аналітики також звертають увагу на зміну поведінки шукачів роботи. Попри загальне зниження відгуків у ряді категорій, у деяких професіях фіксується зростання інтересу. Зокрема, збільшується кількість відгуків на вакансії різноробочих, барист, касирів і водіїв, що може свідчити про прагнення населення до більш стабільних або доступних форм зайнятості в умовах війни та економічної невизначеності.

    На тлі цих процесів в Україні загалом зберігається гострий дефіцит кадрів. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 69% підприємств називають нестачу працівників однією з головних перешкод для ведення бізнесу під час війни, що додатково ускладнює ситуацію на ринку праці та підсилює регіональні дисбаланси.

  • «Вхід завалило, дружину рятував через вікно»: моторошні подробиці удару по Миколаєву

    «Вхід завалило, дружину рятував через вікно»: моторошні подробиці удару по Миколаєву

    Російська армія вночі 12 червня вкотре атакувала Миколаїв ударними безпілотниками типу Shahed. Під ударом опинився приватний сектор міста, де десятки людей серед ночі прокинулися від вибухів, руйнувань та пожеж. Однією з найбільш емоційних історій стала розповідь місцевого жителя Миколи, який після влучання змушений був рятувати дружину через вікно, оскільки вихід із будинку був заблокований завалами.

    За даними МВС, внаслідок нічної атаки постраждали троє членів однієї родини — 39-річний чоловік, його 40-річна дружина та їхня 18-річна донька. Усіх госпіталізували. На ранок чоловік перебував у важкому стані, жінки — у стані середньої тяжкості.

    Російські дрони атакували місто близько другої години ночі. Вибухова хвиля та уламки завдали значних руйнувань житловому сектору. За інформацією Миколаївської ОВА, ДСНС та правоохоронців, пошкоджено щонайменше 14 приватних будинків і два автомобілі. Два житлові будинки фактично зруйновані вщент.

    Місцеві жителі згадують, що вибух був настільки потужним, що будинки буквально здригнулися від ударної хвилі. Одна з постраждалих мешканок, Тетяна, розповіла журналістам, що в її оселі зруйнована несуча стіна, вибито всі вікна та двері, пошкоджені меблі й побутові речі. За її словами, після удару житло стало непридатним для нормального проживання.

    Найбільше людей вразила історія місцевого жителя Миколи. Чоловік розповів, що прокинувся від потужного гуркоту, після чого побачив, як частина будинку почала руйнуватися.

    «Друга година ночі, гуркіт. Падає задня стіна. Почалася пожежа. Дружину я через вікно витягнув, бо завалило вхід і не можна було вийти. Пожежники приїхали дуже швидко і почали гасити. На щастя, ми вижили», — розповів він журналістам.

    На місці удару одразу розгорнули роботу рятувальники, медики, правоохоронці та комунальні служби. Загалом до ліквідації наслідків було залучено 19 рятувальників та п’ять одиниць спеціальної техніки. Також працювали піротехнічні групи та фахівці радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

    Комунальники розпочали аварійно-відновлювальні роботи вже зранку. Вони прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна плитами ОСБ та тимчасово ремонтують покрівлі. Представники міських служб зазначають, що наразі головне завдання — захистити будинки від дощу та подальшого руйнування.

    Окрім приватного сектору, під удар потрапила й транспортна інфраструктура міста. Уже після нічної атаки росіяни вранці знову спрямували дрони на Миколаїв. Внаслідок повторного удару було пошкоджено будівлі транспортного підприємства та автомобілі. Один із транспортних засобів загорівся, пожежу вдалося швидко ліквідувати. Також постраждав чоловік, якого госпіталізували до лікарні.

    Начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру регіону. За його словами, всі служби працюють у посиленому режимі для ліквідації наслідків ударів та допомоги постраждалим.

    Місцеві волонтерські організації також долучилися до допомоги. Людям, чиї оселі пошкоджені або зруйновані, доставляють будівельні матеріали, плівку для закриття вікон, продукти харчування та предмети першої необхідності. Частина постраждалих тимчасово переїжджає до родичів або знайомих.

    Жителі району кажуть, що останніми тижнями атаки на місто стали майже щоденними. Вибухи та сигнали повітряної тривоги змушують людей проводити ночі в укриттях або коридорах власних будинків. Попри це, кожен новий удар стає справжнім випробуванням.

    За словами очевидців, після нічної атаки багато людей виходили на вулицю просто у піжамах, намагаючись зрозуміти масштаби руйнувань. Деякі будинки залишилися без вікон і дахів, а подвір’я були засипані уламками скла, шиферу та металевих конструкцій.

    Атака на Миколаїв стала частиною масштабного нічного удару Росії по Україні. Того ж дня під масованою атакою опинилася і Сумщина. У Шостці внаслідок удару по цивільній інфраструктурі загинула 44-річна жінка, ще одна мешканка дістала тяжкі поранення. Значних руйнувань зазнала триповерхова нежитлова будівля.

    Правоохоронці документують усі наслідки атаки та збирають докази для розслідування чергового воєнного злочину Росії. Тим часом мешканці Миколаєва продовжують оговтуватися після чергової ночі під звуки вибухів, намагаючись врятувати те, що залишилося від їхніх домівок.

    Для багатьох із них ця ніч запам’ятається не лише руйнуваннями, а й моментом, коли довелося буквально боротися за життя своїх близьких. Історія чоловіка, який витягав дружину через вікно із заваленого будинку, стала ще одним символом того, через що щодня проходять українці у прифронтових та тилових містах країни.