Daypolitico

Позначка: Миколаївська ОВА

  • Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Російські війська вранці 16 вересня тричі атакували пасажирський потяг №122 сполученням Київ — Миколаїв. Після першого удару на Миколаївщині російські сили протягом наступних приблизно двох з половиною годин ще двічі завдали ударів по тому самому залізничному складу. Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, передає Інтерфакс-Україна.

    Під час повторних атак пасажирів та залізничників у потязі вже не було. Їх завчасно евакуювали, тому внаслідок усіх трьох ударів ніхто не постраждав.

    Перша атака сталася вранці на ділянці маршруту між Новим Бугом та Баштанкою. Як повідомляла «Укрзалізниця» через «Українську правду», завдяки попередженню моніторингової команди локомотивну та поїзну бригади, а також пасажирів вдалося евакуювати до удару.

    Усього в поїзді перебували 168 пасажирів. Після атаки профільні підрозділи Миколаївської ОВА та Баштанської районної військової адміністрації спільно з «Укрзалізницею», ДСНС та органами місцевого самоврядування організували їх подальше перевезення до Миколаєва. Для людей підготували автобусні трансфери.

    Однак на цьому атаки не завершилися.

    За словами Решетілова, протягом наступних двох з половиною годин російські війська ще двічі атакували той самий потяг. На той момент людей у вагонах та локомотиві вже не було, тому повторні удари також обійшлися без постраждалих.

    Таким чином, протягом кількох годин один і той самий пасажирський склад став ціллю щонайменше трьох послідовних атак.

    Після атак без світла залишилися тисячі людей

    Удари мали наслідки не лише для залізниці. За даними Миколаївської ОВА, уламками було пошкоджено повітряну лінію електропередачі.

    Без електроенергії залишилися 18 населених пунктів та 3628 абонентів. Енергетики розпочали відновлювальні роботи. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна

    Ситуацію, за словами керівника області, ускладнювали подальші атаки російських безпілотників, тому роботу екстрених служб та перевезення пасажирів доводилося координувати з урахуванням поточної повітряної обстановки.

    В ОВА назвали удар цілеспрямованим

    Георгій Решетілов заявив, що йдеться про цілеспрямований удар по цивільному пасажирському потягу, та назвав атаку черговим воєнним злочином Росії.

    Повторність ударів є однією з найважливіших обставин цієї атаки. Після першого влучання російські сили не припинили атакувати склад, а протягом приблизно двох з половиною годин повернулися до тієї самої цілі ще двічі.

    Водночас у відкритих офіційних повідомленнях наразі немає інформації, яка дозволяла б достовірно встановити механізм наведення під час усіх трьох ударів або стверджувати, що рух конкретного поїзда відстежувався в режимі реального часу.

    Тому остаточні висновки щодо способу вибору та супроводу цілі можливі лише після появи додаткових даних.

    Подібний сценарій уже був на Одещині

    Це не перший випадок, коли російські війська повторно атакують той самий пасажирський потяг.

    Як раніше писала Nenka.info, 23 серпня російські війська двічі атакували пасажирський поїзд №147 Житомир — Одеса.

    У тому складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак людей вдалося вчасно евакуювати. Після першого удару, коли на місці вже працювали екстрені служби, російські війська завдали повторної атаки.

    Схожість двох випадків полягає саме в повторних атаках на один пасажирський склад уже після першого удару та евакуації людей.

    Росія все частіше атакує українські потяги

    Протягом останніх тижнів атаки на залізничну інфраструктуру та пасажирський рух стали регулярними.

    8 вересня російські безпілотники двічі атакували пасажирський потяг Київ — Суми. Nenka.info писала, що моніторингова команда «Укрзалізниці» встигла попередити про небезпеку, завдяки чому пасажирів та працівників потяга евакуювали. Детальніше про цей удар можна прочитати в матеріалі «Два “Шахеди” прицільно атакували поїзд Київ — Суми».

    Наступного дня, 9 вересня, під ударом опинився поїзд Харків — Ізюм. Російський Shahed атакував залізничну станцію та пасажирський склад, унаслідок чого постраждали щонайменше шестеро людей. Nenka.info детально писала про атаку в матеріалі «Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили “Шахедом” по потягу Харків — Ізюм».

    12 вересня російські дрони атакували залізничні об’єкти у Луцьку, Фастові та Ковелі. Про наслідки цих ударів Nenka.info повідомляла у матеріалі про атаку на залізничні вузли заходу та центру України.

    Через постійні обстріли «Укрзалізниця» була змушена запроваджувати обмеження руху й на прикордонних напрямках. 12 вересня Nenka.info повідомляла про тимчасове припинення руху поїздів до Сум через ворожі атаки.

    Понад 500 локомотивів пошкоджені або знищені

    Масштаби ударів по українській залізниці вже вимірюються сотнями одиниць пошкодженої техніки.

    Напередодні атаки на потяг Київ — Миколаїв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали саме на 2026 рік.

    Про це Nenka.info писала 15 вересня у матеріалі «Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів».

    Тоді Сибіга закликав міжнародних партнерів допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки.

    Евакуація врятувала 168 людей

    У випадку з потягом Київ — Миколаїв ключову роль відіграло завчасне попередження моніторингової команди «Укрзалізниці».

    До першого удару пасажирів, машиністів та поїзну бригаду встигли вивести з небезпечної зони. За інформацією «Української правди», після евакуації спільно з Миколаївською ОВА для людей організували автобусні трансфери.

    Саме це рішення стало особливо важливим з огляду на подальші події: російські війська ще двічі повернулися до того самого складу та завдали по ньому нових ударів.

    Станом на день 16 вересня підтверджено, що внаслідок усіх трьох атак на потяг №122 Київ — Миколаїв загиблих і поранених немає. Водночас уламками пошкоджено лінію електропередач, через що без світла залишилися 18 населених пунктів.

    Детальної інформації про ступінь пошкодження самого локомотива та вагонів поки не оприлюднено. Також офіційно не уточнюється, які саме засоби ураження застосовувалися під час кожної з трьох атак.

    Натомість підтверджена послідовність подій — перший удар, евакуація 168 пасажирів і ще дві атаки по тому самому складу протягом приблизно 2,5 години — робить цей випадок одним із показових епізодів нинішньої серії російських ударів по українській залізниці.

  • РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Російські війська атакували пасажирський поїзд №122 сполученням Київ — Миколаїв. Завдяки роботі моніторингової команди «Укрзалізниці» про небезпеку вдалося дізнатися завчасно, тому пасажирів, локомотивну бригаду та працівників поїзда евакуювали ще до влучання. За офіційною інформацією перевізника, постраждалих немає. Для людей, які не змогли продовжити поїздку залізницею, «Укрзалізниця» спільно з Миколаївською обласною військовою адміністрацією організувала автобусні трансфери.

    Про нову атаку компанія повідомила вранці 16 вересня. В «Укрзалізниці» наголосили, що ключову роль зіграло завчасне попередження про наближення загрози. Моніторингова команда дала сигнал на евакуацію, після чого з небезпечної зони вивели як пасажирів, так і залізничників. У компанії коротко підсумували результат: усі люди залишилися живими.

    У деяких ранніх повідомленнях про інцидент фігурували додаткові деталі, зокрема кількість пасажирів та час атаки. Водночас у доступному офіційному повідомленні «Укрзалізниці», яке цитують провідні українські медіа, ці дані не наведені. Тому підтвердженими на цей момент можна вважати сам факт удару, евакуацію всіх людей та відсутність постраждалих.

    Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський назвав такі атаки фактичним «полюванням» на пасажирські поїзди. Він наголосив, що Росія останнім часом дедалі частіше б’є безпосередньо по рухомому складу, а не лише по станціях чи коліях. За його словами, компанія очікує більш рішучої реакції міжнародних партнерів не лише тоді, коли удари відбуваються поблизу кордонів ЄС або дипломатичних поїздів, а після кожної атаки на цивільну залізничну інфраструктуру.

    Новий удар стався лише за кілька днів після небезпечного інциденту на Волині. 13 вересня російський безпілотник уразив локомотив пасажирського поїзда неподалік українсько-польського кордону. Тоді диспетчер Центральної моніторингової групи заздалегідь виявив реактивний дрон, а команду на евакуацію дали приблизно за 15 хвилин до влучання. Ніхто з людей не постраждав.

    Той випадок отримав міжнародний резонанс ще й через те, що неподалік перебували дипломатичні поїзди. За даними «Укрзалізниці», незадовго до атаки зі станції Ягодин вирушив потяг із радниками з питань безпеки кількох європейських держав, колишніми високопосадовцями та експрем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном. В іншому поїзді, який перебував на станції в момент атаки, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Перевізник тоді припустив, що потенційною ціллю російського дрона міг бути саме дипломатичний потяг. Це залишалося оцінкою «Укрзалізниці», а не незалежно встановленим фактом.

    Атаки на залізницю останніми тижнями набули настільки системного характеру, що українська влада вже окремо звертається до партнерів із проханням допомогти відновлювати локомотивний парк. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських ударів було пошкоджено або повністю знищено понад 500 локомотивів. За його словами, більш ніж половина цих втрат припала лише на 2026 рік.

    Сибіга закликав партнерів допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією шириною 1520 мм, а також профінансувати пришвидшену закупівлю нової техніки. Українська залізниця критично важлива не лише для пасажирських перевезень: нею здійснюють евакуацію мешканців прифронтових районів, перевозять гуманітарні вантажі, продовольство, промислову продукцію та зерно. За оцінкою МЗС, збереження стабільної роботи залізничної системи безпосередньо впливає на гуманітарну та економічну стійкість держави.

    Удар по поїзду Київ — Миколаїв також показав, наскільки важливою стала створена «Укрзалізницею» система оперативного моніторингу загроз. Під час попередніх атак саме вона дозволяла диспетчерам завчасно зупиняти рух або наказувати екіпажам і пасажирам залишити вагони. У випадку з ударом біля польського кордону така система фактично дала людям критично важливий запас часу до влучання.

    Подібний сценарій уже спрацьовував і на Миколаївщині. 25 серпня російський безпілотник ударив по приміському поїзду Миколаїв — Долинська. Тоді підвищену небезпеку оголосили завчасно, 70 пасажирів та залізничників евакуювали, і ніхто не постраждав.

    Таким чином, атака на №122 Київ — Миколаїв не є одиничним випадком. За останні тижні російські удари по пасажирських поїздах і локомотивах повторювалися в різних областях, причому частина з них відбувалася далеко від безпосередньої лінії фронту. Це змушує перевізника не лише ремонтувати пошкоджену техніку, а й постійно перебудовувати графіки руху залежно від повітряних загроз і стану інфраструктури.

    Для Миколаєва ця ситуація особливо чутлива, оскільки пасажирське залізничне сполучення зі столицею є одним із ключових транспортних маршрутів для області. Поїзд №122/121 Київ — Миколаїв курсує між столицею та обласним центром, забезпечуючи нічне сполучення. За даними «Укрзалізниці», рейс із Києва відправляється ввечері та прибуває до Миколаєва вранці, а у зворотному напрямку працює за аналогічним нічним графіком.

    Після нинішнього удару компанія не залишила пасажирів без можливості продовжити маршрут. Разом із Миколаївською ОВА організували автобуси, які мають доставити людей до місця призначення. На момент перших повідомлень «Укрзалізниця» не уточнювала масштаб пошкоджень самого поїзда та терміни його відновлення.

    Ситуація відбувається на тлі ширшої російської повітряної атаки. У ніч проти 16 вересня Росія запустила по Україні десятки безпілотників; українські Повітряні сили повідомили про знешкодження більшості з них, однак частина БпЛА досягла цілей.

    Удари по залізниці створюють подвійний ризик. По-перше, вони безпосередньо загрожують життю пасажирів і працівників. По-друге, навіть за відсутності жертв знищення локомотивів і вагонів поступово скорочує технічні можливості перевізника. Саме тому українська сторона дедалі частіше говорить не лише про необхідність додаткової ППО, а й про потребу у резервному рухомому складі та допомозі з його закупівлею.

    Поки що у випадку з поїздом Київ — Миколаїв найгіршого сценарію вдалося уникнути. Система раннього попередження спрацювала, люди залишили поїзд до удару, а постраждалих немає. Однак серія останніх атак свідчить, що ризик для пасажирського залізничного сполучення зростає, а поїзди та локомотиви дедалі частіше стають безпосередніми цілями російських безпілотників.

  • «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    «Ми пересремося всі з усіма»: Кім заговорив про вибори, свої політичні амбіції та майбутнє України

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що проведення виборів в Україні під час війни могло б стати серйозним дестабілізуючим фактором, а політичну конкуренцію варто відкласти до завершення бойових дій та появи реальних гарантій безпеки. Водночас він фактично підтвердив, що має власні політичні амбіції та планує продовжувати кар’єру у публічній сфері.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю «Українським Новинам». Його заява особливо привертає увагу на тлі дискусій про те, коли Україна зможе повернутися до повноцінного виборчого процесу і якою може бути політична конфігурація країни після війни.

    Кім виступив категорично проти проведення голосування до завершення війни. На його думку, першочерговими завданнями мають залишатися припинення бойових дій та забезпечення гарантій безпеки. Лише після цього країна може переходити до політичного перезавантаження.

    Говорячи про майбутню передвиборчу боротьбу, очільник Миколаївської ОВА використав максимально пряме формулювання: після війни політичні сили неминуче почнуть конкурувати між собою, а остаточний вибір зроблять громадяни.

    «І там вже ми “пересремося” всі з усіма і когось люди оберуть», — заявив Кім.

    За його словами, вибори за своєю природою передбачають жорстку конкуренцію, яку він порівняв із бійкою. Під час повномасштабної війни така боротьба, на його переконання, не сприятиме збереженню єдності суспільства.

    Існує й практична проблема. Кім звернув увагу на необхідність гарантувати безпеку виборчих дільниць та забезпечити можливість голосування українським військовослужбовцям. В умовах активної війни він не бачить простого механізму, який дозволив би повноцінно розв’язати ці питання.

    Вибори залишаються прив’язаними до завершення війни

    Позиція Кіма в цьому питанні загалом збігається з публічно озвученим підходом української влади. Президент Володимир Зеленський у лютому 2026 року заявляв, що вибори мають відбутися після встановлення режиму припинення вогню та отримання Україною гарантій безпеки. Під час дії воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів залишається юридично та практично проблематичним.

    При цьому тема потенційних виборів залишається частиною ширшої дискусії про завершення війни. Мирний трек досі не приніс остаточного прориву. 11 серпня Зеленський повідомив, що Україна передала американським переговорникам свої пропозиції щодо припинення війни, водночас наголосивши на необхідності посилення тиску на Росію.

    Сам Кім також обережно оцінює перспективи швидкого миру. Він вважає, що ситуація залежатиме від багатьох чинників, зокрема від здатності України продовжувати завдавати Росії економічних і військових втрат. Називати конкретну дату завершення війни він не береться.

    Кім підтвердив політичні амбіції

    Значно цікавішою частиною інтерв’ю стала відповідь Кіма щодо його власного майбутнього. Очільник Миколаївщини фактично підтвердив, що не збирається автоматично залишати політику після війни.

    Кім назвав себе не стільки класичним політиком, скільки «політичним менеджером» та антикризовим управлінцем. Водночас на пряме питання про подальшу кар’єру відповів, що політичний шлях планує.

    Він зауважив, що не має наміру штучно триматися за посаду, якщо зрозуміє, що більше не потрібен у публічній сфері. У такому разі готовий повернутися до бізнесу. Проте наразі, за його словами, у нього «ще є амбіції поборотися за країну».

    Це помітна зміна акцентів порівняно з початком року. У січні 2026-го Кім заявляв, що не готується до виборів, оскільки не отримував відповідної команди, а головним завданням називав досягнення вигідних для України умов завершення війни.

    Водночас нинішня заява про політичну кар’єру сама по собі не означає оголошення участі в президентських чи парламентських виборах. Кім не назвав конкретної посади, партії або виборчої кампанії, у якій планує брати участь.

    «Монобільшості більше не буде»

    Кім також зробив прогноз щодо майбутньої Верховної Ради. На його думку, повторення ситуації 2019 року, коли одна політична сила отримала парламентську монобільшість, малоймовірне.

    Очільник Миколаївської ОВА вважає, що майбутня політична система буде побудована на значно більшій конкуренції між партіями, розподілі відповідальності та домовленостях між різними політичними силами.

    За словами Кіма, він хотів би бачити саме здорову конкуренцію, за якої партії змушені ставати сильнішими через боротьбу за підтримку виборців.

    Сам Кім прийшов у владу разом із командою Зеленського. У листопаді 2020 року він був призначений головою Миколаївської обласної державної адміністрації, а після початку повномасштабного вторгнення став одним із найбільш упізнаваних регіональних керівників країни.

    Від виборів — до відбудови країни

    При цьому політичні амбіції Кім безпосередньо пов’язує з економічним майбутнім України. Одним із головних післявоєнних завдань він називає нову індустріалізацію — розвиток виробництва, технологій, інженерії та створення робочих місць.

    Масштаб цього виклику справді величезний. За спільною оцінкою Світового банку, уряду України, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою у лютому 2026 року, потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття становлять майже 588 млрд доларів. Прямі збитки станом на кінець 2025 року оцінювалися приблизно у 195 млрд доларів.

    Кім переконаний, що простого відновлення зруйнованих об’єктів буде недостатньо. Україна, на його думку, має використати післявоєнний період для перебудови самої економічної моделі.

    Миколаївщина вже намагається залучати для цього міжнародних партнерів. Особливу роль відіграє Данія, яка взяла регіон під патронат у питаннях відновлення. За словами Кіма, обсяг данської допомоги області перевищив 170 млн євро.

    У травні Кім також здійснив робочу поїздку до Південної Кореї, де проводив переговори щодо технологічного та інвестиційного співробітництва. Серед іншого він зустрічався з представниками корейського бізнесу та працював над можливостями залучення технологій до відновлення Миколаївщини.

    Таким чином, заяви голови Миколаївської ОВА виходять далеко за межі дискусії про дату наступних виборів. Кім уже відкрито говорить про власне політичне майбутнє, прогнозує кінець епохи монобільшості та описує модель України після війни, в якій політична конкуренція має повернутися лише після гарантування безпеки.

    А його фраза про те, що після війни політики «пересремося всі з усіма», хоч і прозвучала максимально неформально, фактично передає головну тезу: внутрішню боротьбу за владу Кім пропонує залишити на час, коли вона вже не загрожуватиме обороноздатності країни. До того моменту, на його переконання, пріоритетом мають залишатися війна, безпека та створення умов для майбутнього відновлення України.

  • «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що після завершення війни Україну неминуче чекатиме складний політичний період, однак саме суспільство має визначити майбутню владу на виборах. В інтерв’ю «Українським Новинам» він відверто висловився про політичну конкуренцію, стан Миколаївщини, корупцію, відбудову, освіту та власне бачення майбутнього країни.

    Кім, який після початку повномасштабного вторгнення став одним із найвпізнаваніших регіональних керівників в Україні, визнав: майбутня виборча кампанія може бути дуже емоційною та конфліктною. Водночас він наголосив, що це нормальний демократичний процес.

    «Ми пересремося всі з усіма і когось люди оберуть», – сказав Кім, коментуючи майбутнє політичне життя після війни.

    За його словами, війна сильно змінила українське суспільство, політиків і регіональних керівників. Сам Кім зазначив, що за роки повномасштабного вторгнення став жорсткішим, дорослішим і почав інакше дивитися на процеси в державі.

    Очільник Миколаївської ОВА розповів, що місто нині живе настільки нормальним життям, наскільки це можливо під час війни. У Миколаєві працює бізнес, діти навчаються, люди ремонтують житло, відкривають нові справи та планують майбутнє. Водночас прифронтові громади області продовжують щоденно потерпати від російських ударів.

    Кім зазначив, що мешканці регіону вже навчилися розрізняти рівень загроз. За його словами, для прифронтових міст дрони чи «шахеди» вже не викликають такої реакції, як удари С-300 або артилерії, коли часу на реагування майже немає.

    Окремо він розповів про відбудову області. За словами Кіма, з початку повномасштабної війни на Миколаївщині було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Понад дев’ять тисяч із них уже вдалося відновити.

    Голова ОВА наголосив, що зараз область концентрується не лише на ремонті зруйнованого, а й на стратегічному розвитку. Серед ключових напрямків він назвав реіндустріалізацію, професійно-технічну освіту, залучення інвесторів та розвиток інженерних спеціальностей.

    Кім підкреслив, що Україна матиме лише один шанс ефективно використати міжнародну допомогу на відновлення. Саме тому, на його думку, вже зараз потрібно готувати людей, які зможуть працювати з великими інфраструктурними, промисловими та технологічними проєктами.

    Він також розповів про співпрацю з Південною Кореєю, зокрема з Hanyang University – одним із найбільших технічних університетів країни. Кім заявив, що хотів би імпортувати в Україну корейський досвід у сфері інженерії, виробництва та технологій.

    За словами очільника області, на Миколаївщині студентів стало менше приблизно на 10–20%, однак вищі навчальні заклади продовжують працювати. Водночас область робить ставку на професійно-технічну освіту, адже країні потрібні зварювальники, інженери, ремонтники та фахівці, які зможуть брати участь у відбудові.

    Кім також розповів, що 83% шкіл області забезпечені укриттями. Саме тому на Миколаївщині НМТ проводили безпосередньо в укриттях, щоб не переривати тестування під час повітряних тривог і не створювати додатковий стрес для дітей.

    Говорячи про бізнес, він згадав кейс із засновником monobank Олегом Гороховським, який перереєструвався як фізична особа на Миколаївщині та сплачує особисті податки в області. Кім заперечив, що це був лише піар, і наголосив: бізнес цінує увагу влади та швидке вирішення проблем у законному полі.

    Очільник ОВА також визнав, що за роки війни були помилки, зокрема кадрові. За його словами, частину людей доводилося звільняти через неефективність, слабку юридичну підготовку або корупційні ризики. Водночас він наголосив, що помилки потрібно визнавати й швидко виправляти.

    Інтерв’ю Кіма стало одним із найвідвертіших його виступів за останній час. У ньому він показав себе не лише як воєнний адміністратор, а й як політик, який уже думає про повоєнну конкуренцію, відбудову та майбутню модель розвитку України.

    Попри різку фразу про вибори, головний меседж Кіма зводиться до того, що після війни Україна повинна пройти через демократичний процес, навіть якщо він буде конфліктним, емоційним і складним.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • Схід і захід України дивляться на війну по-різному — Віталій Кім

    Схід і захід України дивляться на війну по-різному — Віталій Кім

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім прокоментував настрої населення України щодо війни та відновлення територій. За його словами, думки громадян різняться залежно від регіону.

    «Мешканці заходу України кажуть: “йдемо до кордонів 1991 року”, а на сході дедалі частіше звучить: “досить, потрібно зупиняти війну”», — зазначив Кім.

    Він додав, що віддаленість від фронту впливає на сприйняття ситуації. «Дуже легко, коли ти далеко від лінії фронту, казати — давайте, давайте. Мобілізація показала, хто як працював і хто дійсно готовий захищати державу», — підкреслив голова ОВА.

    За його словами, мобілізаційні заходи наочно продемонстрували готовність українців до оборони та їхню активну участь у захисті країни, а також показали різницю у ставленні до війни у різних частинах держави.

  • Миколаївська ОВА засекретила контракти на будівництво тепломереж на 654 млн грн

    Миколаївська ОВА засекретила контракти на будівництво тепломереж на 654 млн грн

    Миколаївська обласна військова адміністрація знову опинилася в центрі скандалу навколо розподілу бюджетних коштів. Цього разу йдеться про 654 мільйони гривень, спрямовані на будівництво та реконструкцію тепломереж, які були фактично виведені з публічного контролю під грифом «для службового користування».

    Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив рішення засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стала нібито загроза безпеці в умовах воєнного стану. Водночас у відкритому доступі залишаються ціни на матеріали для значно більш чутливих об’єктів енергетичної інфраструктури в інших регіонах, що ставить під сумнів реальну необхідність такого рівня закритості.

    Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

    Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

    Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

    Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

    Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

    Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

    Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.