Daypolitico

Позначка: мир

  • США та Європа посилили тиск на Київ, Україні, ймовірно, доведеться йти на серйозні поступки

    США та Європа посилили тиск на Київ, Україні, ймовірно, доведеться йти на серйозні поступки

    Переговори з американськими та європейськими партнерами пройшли напружено. Після них українській команді доручили не розкривати подробиць обговорень, не коментувати результати й не робити публічних заяв щодо подальших кроків. За словами джерела, обізнаного із ситуацією, у Києві очікують, що Україні доведеться йти на серйозні поступки. Водночас, за оцінкою співрозмовника, йдеться не про припинення вогню по нинішній лінії бойового зіткнення.

    Що саме обговорювали за зачиненими дверима, джерело не уточнює. Невідомо й те, чи висунули американська та європейська сторони конкретні вимоги, чи поки йдеться про пошук умов, на яких можна укласти угоду. Однак жорсткий тон переговорів і подальша вказівка не виносити їхні результати в публічну площину свідчать про те, що обговорення торкнулося чутливих для Києва питань.

    Досі основний публічно обговорюваний сценарій завершення війни зводився до заморожування бойових дій по лінії фронту. Такий варіант фігурував в описі можливої чотирикомпонентної угоди, яку оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус опублікував після контактів у Маямі 9 жовтня. За його версією, пакет передбачав фінансування відновлення України, гарантії безпеки, енергетичну угоду з поверненням російських вуглеводнів на європейський ринок і припинення вогню по нинішній лінії контролю.

    Українська сторона тоді наголошувала, що ця публікація відображає позицію частини американської команди, а не узгоджений план. Тепер головне питання — не в тому, чи вдасться домовитися про припинення вогню, а в тому, які додаткові умови можуть висунути Києву. Якщо оцінка джерела правильна, переговори не обмежуються фіксацією нинішньої лінії фронту.

    Позиція США створює для України додаткову невизначеність. Дональд Трамп публічно демонстрував готовність залишати простір для переговорів із Москвою, зокрема в енергетичних питаннях, і критикував українські удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас європейські країни, на які після скорочення американської фінансової підтримки лягла значна частина витрат на допомогу Україні, дедалі активніше обговорюють власні варіанти завершення війни.

    У Financial Times 19 жовтня Гідеон Рахман описав можливу зміну європейського підходу. Від спроб переконати Трампа змінити позицію до розгляду прямих контактів із Москвою. Серед можливих сценаріїв він назвав припинення вогню по нинішній лінії фронту без вступу України до НАТО та територіальні поступки в обмін на членство в Альянсі. Це варіанти, викладені оглядачем, а не підтверджені умови нинішніх переговорів. Однак вони показують, наскільки далеко може зайти дискусія про ціну припинення війни.

    Для Києва територіальне питання залишається особливо болючим. За даними Київського міжнародного інституту соціології, в опитуванні, проведеному 8–16 жовтня, 61% респондентів вважали категорично неприйнятним виведення українських військ із контрольованих районів Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Будь-яка угода, що передбачатиме подібні поступки, матиме не лише військові й дипломатичні обмеження, а й серйозні внутрішньополітичні наслідки.

    Водночас наразі не можна стверджувати, що українська делегація вже погодилася на передачу територій, обмеження бойових дій або зміну формату гарантій безпеки. Джерело говорить про очікування серйозних поступок, але не розкриває їхнього змісту. Не підтверджено й те, що сторони погодили конкретний пакет. Саме тому відсутність публічних коментарів важлива.

    Для Володимира Зеленського можливі поступки означатимуть не лише складні переговори із західними партнерами, а й необхідність пояснити українцям умови майбутньої угоди. Якщо компроміс передбачатиме болючі рішення без чітких і надійних гарантій безпеки, переконати суспільство в його необхідності буде вкрай складно. Тому навіть за умови тиску з боку партнерів остаточне рішення залежатиме від того, чи зможе українська влада обґрунтувати ціну домовленостей і пояснити, що країна отримає натомість.

  • Дипломатичний міст Ердогана: Анкара прагне перезапустити мирні переговори щодо України та покладає надії на США

    Дипломатичний міст Ердогана: Анкара прагне перезапустити мирні переговори щодо України та покладає надії на США

    Офіційна Анкара продовжує докладати активних зусиль для повернення російсько-української війни у дипломатичне русло, сподіваючись на швидку реанімацію повноцінного переговорного процесу щодо досягнення миру. Турецьке керівництво розраховує на подальший розвиток багатосторонніх консультацій та прагне відігравати провідну посередницьку роль у зближенні позицій сторін. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган нині проводить інтенсивні переговори з ключовими західними лідерами, намагаючись надати нового потужного імпульсу дипломатичному треку. Відновлення діалогу залишається безумовним пріоритетом для турецького президента, який прагне задіяти всі наявні зовнішньополітичні важелі впливу, аби запобігти подальшому розростанню бойових дій у Чорноморському регіоні.

    Особливі надії у цьому процесі турецька сторона покладає на активізацію зовнішньополітичних зусиль офіційного Вашингтона. В Анкарі розраховують, що нові мирні ініціативи американської адміністрації та її безпосередній контакт із ключовими світовими гравцями нарешті приведуть до конкретних практичних результатів. Туреччина вже тривалий час позиціонує себе як універсальний геополітичний майданчик, здатний підтримувати сталі робочі контакти як із країнами Північноатлантичного альянсу та Києвом, так і з Москвою. Саме турецька дипломатія раніше забезпечувала функціонування критично важливих гуманітарних коридорів у Чорному морі та сприяла організації складних раундів обміну полоненими, демонструючи прагматичний підхід до вирішення локальних кризових питань.

    Прагнення турецького лідера перезапустити переговорний процес розгортається на тлі надзвичайно складної геополітичної динаміки, де напруженість на лінії зіткнення поєднується з пошуком компромісних рішень на міжнародній арені. Турецька влада наполягає на тому, що затяжна війна на виснаження завдає непоправної шкоди безпековій та економічній стабільності всього регіону, створюючи додаткові загрози для міжнародної торгівлі, судноплавства та енергетичних маршрутів. З огляду на це Анкара намагається синхронізувати власні дипломатичні кроки з партнерами, виступаючи за створення стійкої платформи для прямих контактів.

    Водночас досягнення реальних мирних домовленостей залишається під великим питанням через принципову розбіжність у позиціях ворогуючих сторін. Для України ключовою передумовою будь-якого справедливого врегулювання залишається збереження територіальної цілісності, надійні гарантії безпеки та повне виведення окупаційних військ, тоді як Кремль продовжує висувати ультиматуми та здійснювати щоденні масовані атаки на цивільну інфраструктуру. Попри ці глибокі протиріччя, турецька сторона зберігає оптимізм, наголошуючи, що дипломатичний шлях не має альтернативи, а скоординована позиція західних союзників разом із тиском американської адміністрації може створити необхідні передумови для початку субстантивних переговорів уже в найближчій перспективі.

     

  • Ватикан підключився до мирного плану: Зеленський, США та Європа готують пропозиції для Росії

    Ватикан підключився до мирного плану: Зеленський, США та Європа готують пропозиції для Росії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна спільно з представниками президента США Дональда Трампа та європейськими посадовцями розробила план, покликаний наблизити припинення війни. Серед запропонованих кроків – припинення вогню, взаємне відведення українських і російських військ від лінії фронту та створення буферної зони.

    Про це Зеленський заявив 24 серпня. За його словами, під час переговорів Києва, Вашингтона та європейських партнерів уже напрацьовано спільні підходи до можливого завершення бойових дій.

    «Є ще кілька ідей з американського боку, наскільки нам відомо. Вони хочуть знайти відповідний момент, щоб їх представити. Ми чекаємо на них», – сказав Зеленський.

    Окрему увагу привертає участь Ватикану. 24 серпня до Росії прибув секретар Ватикану з питань відносин із державами архієпископ Пол Річард Ґаллагер. Очікується, що 25 серпня він проведе зустріч із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

    Його візит може стати одним із каналів, через які до російської сторони будуть донесені міжнародні пропозиції щодо припинення війни. Водночас наразі немає підтвердження, що саме під час цієї зустрічі Москва отримає весь підготовлений Києвом, США та Європою план.

    Чи готова Москва зупинити війну

    Перспективи швидкого прориву в переговорах залишаються невизначеними. Російська влада раніше відкидала низку пропозицій щодо припинення війни, а Сергій Лавров неодноразово заявляв про готовність Москви продовжувати бойові дії.

    Зеленський водночас стверджує, що всередині Росії є значна кількість людей, які не підтримують продовження війни.

    «Багато людей у Росії хочуть, щоб війна закінчилася», – сказав президент України.

    За даними російського Левада-центру, близько двох третин опитаних виступають за проведення мирних переговорів.

    Україна останніми тижнями також посилює дипломатичну роботу із США. 11 серпня Зеленський повідомив, що українська переговорна група передала американській стороні пропозиції щодо подальших дій, які мають посилити тиск на Росію та наблизити завершення війни.

    «Ми передали американській стороні наші пропозиції», – наголосив Зеленський.

    Президент також зазначав, що очікує від Вашингтона допомоги у посиленні української протиповітряної оборони та використання американського впливу для тиску на Москву.

    У інтерв’ю CNN, опублікованому 12 серпня, Зеленський заявив, що Україні необхідна активніша участь США у мирному процесі.

    «Нам потрібна більша залученість американської сторони до мирного плану», – сказав він.

    Таким чином, Київ намагається сформувати переговорну конструкцію за участю США та європейських держав, тоді як Ватикан може стати додатковим дипломатичним каналом для контакту з Москвою. Головним питанням залишається готовність Росії погодитися на припинення вогню та перейти від заяв про продовження війни до реальних переговорів.

  • Трамп виставив рахунок Кремлю: Вашингтон готує геополітичний удар разом із Ватиканом та Європою

    Трамп виставив рахунок Кремлю: Вашингтон готує геополітичний удар разом із Ватиканом та Європою

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп офіційно привітав Україну з тридцять п’ятою річницею Незалежності. Очільник Білого дому наголосив на незмінній підтримці суверенітету та закликав до рішучих дій для встановлення тривалого миру. Український лідер Володимир Зеленський публічно відреагував на це звернення, порівнявши його за силою та ефектом із роботою сучасних зенітно-ракетних комплексів.

    Дипломатичний прорив та план припинення вогню
    На тлі святкування державні посадовці західних держав та українська влада оприлюднили контури нового масштабного мирного плану. Документ передбачає негайне припинення вогню, дзеркальне відведення підрозділів обох армій від нинішньої лінії зіткнення та створення спеціальної демілітаризованої буферної зони.

    Паралельно з політичними консультаціями активізувалася міжнародна дипломатія за посередництва релігійних інституцій. Секретар Ватикану з питань відносин із державами архієпископ Пол Річард Ґаллагер прибув до Москви для передачі узгоджених пропозицій російській стороні. Запланована офіційна зустріч представника Святого Престолу з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим має продемонструвати реакцію Кремля на вироблені ініціативи.

    Реакція Києва та переговорний тиск
    Володимир Зеленський підкреслив важливість міжнародної солідарності у протидії збройній агресії. Офіційний Київ продовжує координувати кожен крок із Вашингтоном задля посилення санкційного тиску на російський режим. Раніше українська переговорна група передала американським партнерам пакет пропозицій, покликаних примусити Москву до реальних переговорів на умовах збереження територіальної цілісності України.

    «Ці слова, подібно до звуку запуску ракети Patriot PAC-3, піднімають нам настрій і дають надію на те, що життя людей можна захистити від жорстоких атак Росії і що можна досягти гідного миру», – зазначив Володимир Зеленський.

  • Сполучені Штати наполягають на переговорах: Держсекретар Рубіо зробив гучну заяву про суверенітет України

    Сполучені Штати наполягають на переговорах: Держсекретар Рубіо зробив гучну заяву про суверенітет України

    У понеділок, 24 серпня, Державний секретар США Марко Рубіо офіційно звернувся до українського народу з нагоди тридцять п’ятої річниці проголошення Незалежності. Очільник американського дипломатичного відомства наголосив на непохитній позиції Вашингтона щодо збереження територіальної цілісності Української держави та визначив ключовий пріоритет у завершенні поточного збройного протистояння.

    Згідно з офіційним повідомленням Державного департаменту США, Білий дім не відступає від своїх зобов’язань перед стратегічним партнером. Водночас американське керівництво чітко артикулює необхідність пошуку дипломатичних шляхів для зупинення бойових дій. Основний акцент робиться на створенні умов, які гарантуватимуть довгострокову безпеку.

    «Сполучені Штати віддані суверенітету України і продовжують докладати зусиль для підтримки переговорного врегулювання війни між Росією та Україною, яке забезпечить тривалий і міцний мир», – зазначив Марко Рубіо.

    Ставка на оборонний союз та економічне процвітання

    Звертаючись до громадян, політик відзначив виняткову мужність, незламну стійкість та інноваційність української нації. Святкова дата, на переконання американської сторони, є не лише приводом для вшанування складної історичної спадщини, а й відправною точкою для поглиблення двосторонньої інтеграції між державами.

    Вашингтон планує суттєво розширити взаємодію у ключових секторах, зокрема у сфері національної безпеки та економічної розбудови. Стратегічне партнерство має стати міцним фундаментом для стабільного розвитку після завершення бойових дій.

    Американський уряд вкотре підтверджує свою «тверду відданість зміцненню наших економічних і оборонних зв’язків та прокладанню шляху до миру і процвітання для обох наших народів», – йдеться у заяві державного секретаря.

    Таким чином, Сполучені Штати Америки продовжують балансувати між активною військовою та політичною підтримкою Києва та просуванням ідеї дипломатичного фіналу війни, який би повністю враховував українські національні інтереси та гарантував непорушність державних кордонів.

  • Компроміс заради миру чи ультиматум Кремлю: Україна, США та ЄС погодили спільний план зупинення війни

    Компроміс заради миру чи ультиматум Кремлю: Україна, США та ЄС погодили спільний план зупинення війни

    Україна спільно зі Сполученими Штатами Америки та країнами Європейського Союзу напрацювала нову масштабну мирну ініціативу, покликану припинити бойові дії та вийти на завершення повномасштабної війни. Розроблений документ містить низку складних компромісних рішень, проте офіційна Москва продовжує саботувати дипломатичний процес, про що повідомили аналітики Інституту вивчення війни.

    Проєкт мирного плану став результатом тривалих консультацій з американськими представниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Напрацьована концепція ґрунтується на трьох принципових кроках: негайному припиненні вогню вздовж усієї лінії бойового зіткнення, взаємному дзеркальному відведенні військових підрозділів обох сторін від поточної передової та наданні дієвих безпекових гарантій для Української держави з боку НАТО та Євросоюзу.

    Буферна зона та позиція Вашингтона

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що міжнародні союзники повністю погодили цю спільну стратегію. Офіційний Вашингтон планує використати напрацьовані пропозиції як стартовий майданчик для організації подальших переговорів з обома учасниками конфлікту.

    Серед ключових пунктів дипломатичного пакета розглядається можливість створення спеціальної економічної зони з буферним простором, а також остаточне узгодження майбутнього безпекового статусу України. За оцінками експертів, готовність офіційного Києва до подібних кроків свідчить про налаштованість на реальний пошук миру, навіть шляхом ухвалення чутливих рішень.

    Часове вікно та впертість Москви

    Реакція російського керівництва залишається незмінною та деструктивною. Володимир Путін разом із вищим політичним керівництвом РФ продовжує відкидати будь-які конструктивні компроміси. Російська сторона демонструє курс на подальшу ескалацію та наполягає на ультиматумах, що означають фактичну капітуляцію України, вимагаючи передачі Донбасу під контроль Кремля. Водночас поширювані в російському інфопросторі заяви про нібито скасування візитів американських дипломатів не мають підтвердження.

    Українська сторона визначила чіткі часові межі для досягнення дипломатичного результату – від кінця поточного року до літа 2027 року. За словами Володимира Зеленського, цей період є критично сприятливим для ухвалення рішень, адже подальший розпал президентської кампанії у США суттєво ускладнить активне залучення Білого дому до міжнародного процесу.

  • Зеленський шукає новий формат переговорів: Україна готується до діалогу з РФ без участі США

    Зеленський шукає новий формат переговорів: Україна готується до діалогу з РФ без участі США

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни стратегії мирних переговорів із Росією, допускаючи сценарій їхнього продовження без активної участі Сполучених Штатів. Про це повідомляє Politico, на яке посилаються українські медіа.

    За даними видання, Київ поступово коригує свою дипломатичну лінію на тлі невизначеності щодо подальшої ролі Вашингтона у врегулюванні війни. Якщо раніше українська сторона активно працювала над залученням США до переговорного процесу, то тепер, схоже, готується до альтернативного сценарію, в якому ключову роль можуть відіграти інші міжнародні партнери.

    Зокрема, одним із найбільш імовірних майданчиків для наступного раунду переговорів розглядається Туреччина. Президент Реджеп Тайїп Ердоган неодноразово заявляв про готовність Анкари виступити посередником і надати територію для діалогу між сторонами. Туреччина вже має досвід проведення подібних переговорів, зокрема у 2022 році, а також відігравала ключову роль у реалізації «зернової угоди».

    Зміна підходу з боку України може бути пов’язана з кількома факторами. По-перше, це внутрішньополітична ситуація у США та позиція президента Дональд Трамп, який останнім часом демонструє більш прагматичний і менш однозначний підхід до підтримки України. По-друге, це загальна геополітична напруженість, зокрема війна на Близькому Сході, яка відволікає ресурси та увагу Вашингтона.

    Як зазначає The New York Times, на сьогодні ні Україна, ні Росія не мають чітко сформованої стратегії досягнення миру або перемоги. У таких умовах роль США як потужного посередника залишається критично важливою, однак її зменшення може змінити баланс сил у переговорному процесі.

    Водночас українська влада продовжує демонструвати готовність до діалогу. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна не виключає проведення зустрічі на найвищому рівні, включно з потенційною участю Володимир Путін. Проте ключовою умовою залишається присутність міжнародних посередників, які можуть гарантувати дотримання домовленостей.

    Окремо розглядаються й інші можливі локації для переговорів. Раніше Київ заявляв про готовність провести новий раунд діалогу в Азербайджан. Це свідчить про пошук більш гнучких форматів і прагнення залучити ширше коло партнерів до процесу врегулювання.

    На цьому тлі керівник Офісу президента Кирило Буданов раніше зазначав, що переговорний процес між Україною та Росією вже перебуває у фазі активного руху. За його оцінкою, досягнення певних домовленостей може відбутися швидше, ніж очікується, хоча конкретні терміни залишаються невизначеними.

    Аналітики звертають увагу, що потенційне виключення США з активної фази переговорів може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, це може спростити діалог, зменшивши кількість учасників і протиріч. З іншого — відсутність такого впливового гравця, як Вашингтон, може знизити ефективність домовленостей і ускладнити їхнє виконання.

    Важливим фактором залишається і позиція Росії. Кремль неодноразово демонстрував небажання йти на компроміси, висуваючи додаткові вимоги або затягуючи переговорний процес. У таких умовах роль посередників стає ключовою, адже саме вони можуть забезпечити баланс інтересів і сприяти досягненню реальних результатів.

    Загалом ситуація навколо переговорів свідчить про поступову трансформацію дипломатичної стратегії України. Київ прагне зберегти міжнародну підтримку, водночас готуючись до сценаріїв, у яких доведеться діяти більш самостійно.

    Це також відображає ширшу тенденцію у світовій політиці, де традиційні формати співпраці змінюються під впливом нових викликів. Війна в Україні стала одним із ключових факторів цієї трансформації, і її завершення залежатиме не лише від військових, а й від дипломатичних рішень.

    Поки що остаточний формат майбутніх переговорів залишається відкритим. Однак очевидно, що Україна активно шукає нові підходи, які дозволять просунутися до миру навіть в умовах зміненої геополітичної реальності.

  • «Жменька тиранів руйнує світ»: Папа Римський різко звернувся до світових лідерів

    «Жменька тиранів руйнує світ»: Папа Римський різко звернувся до світових лідерів

    Папа Римський Лев XIV виступив із різкою критикою світових політичних лідерів, заявивши, що сучасний світ «руйнується жменькою тиранів», які спрямовують величезні ресурси на ведення війн замість розвитку суспільств. Ця заява пролунала під час його апостольської поїздки до Камеруну і була поширена міжнародними медіа, зокрема Sky News.

    Понтифік наголосив, що глобальна ситуація дедалі більше визначається політичними рішеннями, які ігнорують гуманітарні потреби. За його словами, світові лідери витрачають мільярди доларів на військові дії, водночас залишаючи без належного фінансування такі сфери, як охорона здоров’я, освіта та відновлення зруйнованих територій.

    У своєму виступі Папа використав жорстку риторику, підкреслюючи дисбаланс між руйнуванням і відбудовою. Він зазначив, що для знищення потрібна лише мить, тоді як на відновлення часто не вистачає навіть цілого життя. Водночас, за його словами, політичні лідери «закривають очі» на те, що колосальні ресурси спрямовуються на насильство, тоді як базові потреби людей залишаються без уваги.

    Окремо глава Католицької церкви розкритикував використання релігії як інструменту політичної маніпуляції. Він заявив, що деякі лідери намагаються виправдати війни, апелюючи до релігійних аргументів, що, на його думку, є небезпечним викривленням духовних цінностей. У цьому контексті Папа закликав до «рішучої зміни курсу» у світовій політиці.

    Важливим контекстом цієї заяви стало загострення публічного протистояння між Папою Римським і президентом США Дональд Трамп. Напередодні американський лідер різко розкритикував понтифіка через його позицію щодо конфлікту з Іраном, зокрема через заклики до стриманості та дипломатичного врегулювання.

    Трамп заявляв, що не погоджується з підходом Ватикану до міжнародних конфліктів і навіть поставив під сумнів авторитет Папи, натякаючи на політичний контекст його обрання. У відповідь Папа Римський наголосив, що не боїться критики і не відмовиться від своєї позиції, оскільки головним для нього залишається захист людського життя та заклик до миру.

    Ця заява також прозвучала на тлі ширших глобальних конфліктів, зокрема напруженості навколо Ірану, де міжнародна ситуація залишається нестабільною. Раніше Папа вже виступав із закликами до припинення бойових дій і попереджав про небезпеку «ілюзії всемогутності», яка, на його думку, підштовхує держави до ескалації конфліктів.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви Папи Римського мають не лише моральний, а й політичний вплив. Ватикан традиційно відіграє роль важливого глобального морального авторитета, і критика на адресу світових лідерів часто стає сигналом до ширших міжнародних дискусій про відповідальність політики за життя людей.

    При цьому понтифік не називав конкретних країн або політиків, наголошуючи на загальному характері своєї критики. Його виступ був спрямований радше на зміну глобального підходу до вирішення конфліктів, ніж на персональні звинувачення.

    Таким чином, заява Папи Римського Лева XIV стала одним із найгучніших сигналів про необхідність переосмислення сучасної світової політики. Вона підкреслює глибоку кризу довіри до глобального управління і водночас закликає до повернення до гуманістичних принципів, у центрі яких — людське життя, мир і відповідальність політичних еліт.

  • Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Зеленського та українців висунули на Нобелівську премію миру 2026

    Президента України Володимира Зеленського разом із народом України номіновано на Нобелівську премію миру 2026 року. Висунення відбулося за внесок у протидію російській агресії, захист держави та відстоювання демократичних цінностей.

    Ініціатором подання став професор Університету Осло, який скористався правом висувати кандидатів відповідно до процедур Нобелівського комітету. Щороку на премію подають сотні кандидатур — серед них політичні діячі, громадські організації та навіть цілі народи.

    У поданні наголошується, що боротьба українського суспільства має глобальне значення. Йдеться не лише про захист власної території, а й про підтримання міжнародного правопорядку та безпеки в Європі. Окремо відзначено роль Володимира Зеленського як лідера, який став символом спротиву та об’єднав українців у період повномасштабної війни.

    Це не перша спроба висунення. Раніше Зеленського вже номінували на Нобелівську премію миру у 2022, 2023 та 2024 роках, однак він не став лауреатом. Водночас увага міжнародної спільноти до ролі України у забезпеченні стабільності та безпеки продовжує зростати.

    Остаточне рішення щодо лауреатів традиційно ухвалює Норвезький Нобелівський комітет після аналізу всіх поданих кандидатур. Імена переможців, як правило, оголошують восени.

    Нова номінація підкреслює значення українського спротиву не лише для майбутнього країни, а й для всієї європейської спільноти.

  • Генерал США Кіт Келлог: війна в Україні може завершитися до Дня Незалежності

    Генерал США Кіт Келлог: війна в Україні може завершитися до Дня Незалежності

    Війна, розв’язана Росією проти України, може завершитися вже цього літа — до 24 серпня, коли Україна відзначає День Незалежності. Таку оцінку під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі озвучив генерал-лейтенант армії США у відставці, колишній спецпосланник президента США з питань України Кіт Келлог.

    “Я справді вірю: якщо Україна переживе цю зиму — січень і лютий — і вийде у березень та квітень, перевага буде на вашому боці, на боці України”, — зазначив Келлог під час дискусії “Україна: майбутнє на передовій”. Він додав, що найближчі місяці є критичними для перебігу війни.

    За словами колишнього американського генерала, українські Збройні сили здатні повністю зупинити наступ Росії, і він сподівається, що до Дня Незалежності на українській землі буде мир.

    Водночас напередодні у Давосі керівник Офісу президента України Кирило Буданов зауважив, що Україна перебуває “на шляху до кардинального вирішення війни”. Проте, за його словами, наразі говорити про швидке досягнення миру було б некоректно.