Daypolitico

Позначка: мирні переговори

  • Рубіо оцінив шанси на мир між Україною та Росією

    Рубіо оцінив шанси на мир між Україною та Росією

    Сполучені Штати продовжують вважати дипломатичний шлях єдиним реалістичним способом завершення повномасштабної війни між Україною та Росією, однак наразі не бачать підстав для оптимістичних прогнозів щодо швидкого досягнення мирної угоди. Про це під час слухань у Палаті представників заявив державний секретар США Марко Рубіо, коментуючи зусилля Вашингтона з пошуку шляхів врегулювання найбільшого збройного конфлікту в Європі за останні десятиліття.

    За словами глави американської дипломатії, Сполучені Штати вже тривалий час працюють над тим, щоб створити умови для прямих переговорів між сторонами та сприяти пошуку політичного рішення, яке могло б покласти край війні. Водночас він визнав, що на цьому етапі жодна зі сторін не демонструє готовності до кроків, які могли б наблизити компроміс.

    Рубіо зазначив, що американська адміністрація підтримує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами та продовжує вивчати різні можливості для врегулювання конфлікту. Однак головною перешкодою залишається відсутність політичної волі до поступок, без яких укладення мирної угоди практично неможливе.

    «На жаль, до цього моменту жодна зі сторін, особливо російська, не виявила готовності піти на поступки, необхідні для встановлення миру», – заявив держсекретар.

    Його слова стали одним із найвідвертіших коментарів представника адміністрації США щодо поточного стану переговорних перспектив. Фактично Вашингтон визнав, що попри численні дипломатичні контакти та міжнародні ініціативи, сторони залишаються далекими від компромісу, який міг би стати основою для припинення бойових дій.

    Під час виступу Рубіо наголосив, що США не бачать можливості завершення війни виключно військовим шляхом. На його переконання, незалежно від подальшого розвитку подій на фронті, остаточне врегулювання конфлікту потребуватиме політичних рішень і переговорного процесу.

    За його словами, сучасна історія знає чимало прикладів, коли навіть найзапекліші війни завершувалися не на полі бою, а за столом переговорів. Саме тому американська дипломатія продовжує шукати шляхи для запуску реального переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    «Ми як і раніше готові відігравати будь-яку роль, яку можемо, у цьому контексті встановлення миру, оскільки вважаємо, що війна в Україні, руйнівна війна, не має військового вирішення», – наголосив Рубіо.

    Водночас глава Держдепартаменту підкреслив, що готовність США сприяти мирному процесу не означає нейтралітету Вашингтона у війні. Під час слухань він окремо звернув увагу на те, що американська політика від початку російського вторгнення залишається однозначною та послідовною.

    Рубіо заявив, що Сполучені Штати продовжують підтримувати Україну та не приховують своєї позиції щодо відповідальності Росії за розв’язання війни. Він наголосив, що Вашингтон постачає озброєння лише Києву, тоді як проти Москви продовжують діяти масштабні економічні та фінансові санкції.

    «Ми не постачаємо зброю Росії. Ми постачаємо зброю лише Україні. Ми не вводимо санкції проти України. Ми вводимо санкції лише проти Росії. Отже, ми чітко обрали сторону», – підкреслив держсекретар.

    Таким чином Рубіо фактично спростував будь-які припущення про те, що США можуть виступати класичним нейтральним посередником між сторонами конфлікту. За його словами, Вашингтон залишається союзником України, водночас намагаючись використовувати дипломатичні механізми для досягнення миру.

    Особливу увагу під час слухань приділили подальшій підтримці України. Рубіо зазначив, що американська допомога продовжує надходити незалежно від інших міжнародних криз та викликів, з якими стикаються Сполучені Штати. За його словами, підтримка Києва залишається важливим елементом американської зовнішньої політики та системи глобальної безпеки.

    Він наголосив, що США продовжують реалізацію програм військової та фінансової підтримки України, а також співпрацюють із союзниками для зміцнення української обороноздатності. На думку Вашингтона, це необхідно для того, щоб Україна могла захищати свою територію та населення від російської агресії.

    Попри це, американська адміністрація продовжує шукати можливості для дипломатичного врегулювання конфлікту. Рубіо визнав, що нинішня ситуація не дає підстав для швидких позитивних прогнозів. За його словами, жодна зі сторін наразі не демонструє готовності до компромісів, які могли б стати основою майбутньої угоди.

    «Наразі перспективи не виглядають дуже оптимістичними, що будь-яка зі сторін готова піти на поступки, необхідні для досягнення угоди», – сказав він.

    Такі оцінки відображають складність дипломатичної ситуації навколо війни. Україна наполягає на відновленні територіальної цілісності та виведенні російських військ зі своєї території, тоді як Росія продовжує висувати власні умови врегулювання, які Київ вважає неприйнятними.

    На цьому тлі міжнародні посередники та партнери України дедалі частіше говорять про необхідність тривалого дипломатичного процесу, який може розтягнутися на роки. Водночас більшість західних столиць продовжують наголошувати, що будь-які переговори мають відбуватися з урахуванням позиції України та без нав’язування Києву невигідних рішень.

    Заяви Рубіо пролунали також на тлі активних зусиль адміністрації президента США Donald Trump щодо пошуку шляхів завершення війни. Після повернення до Білого дому Трамп неодноразово заявляв про намір сприяти якнайшвидшому припиненню бойових дій та запуску переговорного процесу між Україною і Росією.

    Для реалізації цих планів Вашингтон залучив спеціального представника Steve Witkoff, який провів низку контактів із представниками російського керівництва та брав участь у консультаціях щодо можливих механізмів врегулювання конфлікту.

    Однак, як повідомляють американські та європейські медіа, результати цих дипломатичних зусиль поки залишаються обмеженими. За даними західних ЗМІ, у Москві вважають нинішній формат контактів недостатнім та виступають за створення постійного переговорного механізму зі США. Російська сторона нібито зацікавлена у формуванні системи регулярних консультацій, робочих груп та окремих дипломатичних каналів для обговорення безпекових і політичних питань.

    Попри це, реального прориву у переговорах наразі не відбулося. Бойові дії тривають, а позиції сторін щодо ключових питань залишаються принципово різними.

    У Вашингтоні визнають, що досягнення мирної угоди вимагатиме значних політичних зусиль та готовності до складних рішень. Водночас США запевняють, що продовжать підтримувати Україну та залишатимуться залученими до будь-яких дипломатичних ініціатив, які можуть наблизити завершення війни.

    «Ми готові втрутитися і відіграти будь-яку позитивну роль, яку зможемо, щоб покласти край цій руйнівній війні, яка набирає обертів», – підсумував держсекретар США.

    Таким чином, оцінка американської адміністрації свідчить про те, що попри активність дипломатичних контактів і заяви про необхідність мирного врегулювання, реальні перспективи швидкого досягнення угоди між Україною та Росією наразі залишаються доволі примарними. У Вашингтоні вважають, що війна не має військового вирішення, однак визнають: без готовності сторін до компромісів дипломатичний шлях також залишається надзвичайно складним.

  • Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність Будапешта стати майданчиком для можливих переговорів щодо завершення війни в Україні. Водночас він окреслив своє бачення майбутніх гарантій безпеки для Києва, наголосивши, що ключову роль у цьому має відігравати міжнародна спільнота.

    Про це він сказав в інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).

    Під час розмови журналісти запитали Мадяра, чи може достатній рівень військової допомоги Україні розглядатися як основа гарантій безпеки. Угорський прем’єр із таким підходом не погодився, заявивши, що гарантії не зводяться лише до озброєння.

    За його словами, реальні гарантії безпеки може забезпечити лише колективна політична воля провідних держав світу.

    «Я не вважаю, що зброя є гарантією безпеки. Гарантії безпеки може надати лише міжнародне співтовариство. Угорщина не може відігравати тут вирішальну роль; це питання великих держав», — зазначив він.

    Водночас Мадяр заявив, що Угорщина готова долучитися до процесу врегулювання війни у дипломатичному та гуманітарному форматі, а також потенційно надати свою територію для переговорів між сторонами конфлікту.

    «Ми можемо надати дипломатичну та гуманітарну допомогу, а Угорщина також могла б бути місцем для переговорів», — додав він.

    Інтерв’ю було опубліковане після візиту угорського прем’єра до Берліна, де він провів зустріч із канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. На спільній пресконференції Мадяр підтвердив, що Будапешт і надалі дотримуватиметься позиції невідправлення Україні зброї чи військових контингентів.

    Попри це, він наголосив, що Україна має право на самозахист і є жертвою неспровокованої агресії Росії.

    Раніше угорська влада вже пропонувала Будапешт як можливий майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією, однак ці ініціативи не отримали практичного розвитку.

  • Трамп попросив Сі Цзіньпіна допомогти завершити війну в Україні

    Трамп попросив Сі Цзіньпіна допомогти завершити війну в Україні

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп під час особистої зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном звернувся до нього із закликом допомогти у припиненні війни Росії проти України та використати вплив Пекіна на Москву для відновлення переговорного процесу між сторонами. Про це повідомляє South China Morning Post із посиланням на джерела, обізнані з перебігом закритих переговорів між американським і китайським лідерами.

    За інформацією видання, під час обговорення міжнародних питань Трамп порушив тему російсько-української війни та висловив занепокоєння відсутністю прогресу в дипломатичному врегулюванні конфлікту. Американський президент заявив Сі Цзіньпіну, що переговорний процес між Києвом і Москвою фактично зайшов у глухий кут, а перспективи досягнення домовленостей залишаються невизначеними. У зв’язку з цим він попросив китайського лідера сприяти поверненню президента Росії Володимира Путіна до активного діалогу з президентом України Володимиром Зеленським.

    Джерела South China Morning Post стверджують, що Трамп наголосив на важливості залучення всіх впливових міжнародних гравців до пошуку шляхів припинення війни. На його думку, Китай залишається однією з небагатьох держав світу, яка має достатній політичний та економічний вплив на Кремль і може відіграти помітну роль у просуванні дипломатичних ініціатив.

    Співрозмовники видання зазначають, що цей заклик став показовим сигналом того, наскільки серйозно Вашингтон розглядає потенційну участь Пекіна у врегулюванні одного з наймасштабніших воєнних конфліктів сучасності. Попри численні розбіжності між США та Китаєм у питаннях торгівлі, технологічної конкуренції, ситуації навколо Тайваню та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні, американська адміністрація вважає, що без участі Китаю досягти стійкого миру в Україні буде значно складніше.

    За оцінками аналітиків, звернення Трампа до Сі Цзіньпіна може свідчити про прагматичний підхід нової американської адміністрації до міжнародної дипломатії. Після повернення до Білого дому у 2025 році Трамп неодноразово наголошував, що завершення війни в Україні є одним із його головних зовнішньополітичних пріоритетів. Він регулярно заявляв про необхідність активізації дипломатичних контактів і пошуку нових механізмів для припинення бойових дій.

    У матеріалі South China Morning Post зазначається, що прохання Трампа стало фактичним визнанням важливості Китаю як одного з ключових глобальних гравців, без якого сучасні міжнародні кризи дедалі важче врегульовувати. Видання наголошує, що звернення президента США демонструє очевидне прагнення Вашингтона залучити Пекін до власних миротворчих зусиль та використати китайські канали комунікації з російським керівництвом.

    Китай від початку повномасштабної війни займає особливу позицію щодо конфлікту. Пекін офіційно заявляє про нейтралітет і підтримку мирного врегулювання шляхом переговорів. Китайські посадовці неодноразово закликали до припинення вогню та політичного діалогу, наголошуючи на необхідності врахування інтересів усіх сторін. Водночас країни Заходу регулярно критикують Китай за відсутність прямого засудження російського вторгнення та за збереження тісних економічних зв’язків із Москвою.

    Останніми роками відносини між Росією та Китаєм суттєво поглибилися. Москва та Пекін розширили співпрацю у сферах енергетики, торгівлі, інфраструктурних проєктів та міжнародної політики. Після запровадження масштабних західних санкцій проти Росії Китай став одним із найважливіших торговельних партнерів РФ, що значно посилило його вплив на російську економіку. Саме тому багато західних дипломатів та експертів вважають, що китайське керівництво має потенційні можливості для впливу на позицію Кремля щодо переговорного процесу.

    Зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна відбулася 14 травня під час візиту президента США до Пекіна. Переговори стали однією з найважливіших подій у двосторонніх відносинах після повернення Трампа до влади. Лідери обговорили широкий спектр питань, включаючи економічну співпрацю, торговельні суперечки, міжнародну безпеку та регіональні конфлікти. Окреме місце серед тем переговорів посіла війна Росії проти України.

    Після завершення візиту Трамп публічно підтвердив, що питання України справді було порушене під час переговорів із китайським лідером. Однак тоді президент США не став розкривати деталей дискусії, обмежившись загальними коментарями щодо необхідності досягнення миру та припинення кровопролиття. Лише тепер, завдяки інформації джерел South China Morning Post, стали відомі подробиці звернення американського президента до керівництва КНР.

    На тлі триваючих бойових дій дипломатичний трек залишається одним із ключових напрямів міжнародних зусиль щодо врегулювання конфлікту. Останні переговорні ініціативи між Україною та Росією не призвели до проривних результатів, а сторони продовжують дотримуватися принципово різних підходів до умов можливого миру. Саме тому міжнародні посередники та впливові держави дедалі активніше шукають нові формати взаємодії, здатні відновити змістовний діалог між Києвом і Москвою.

    Експерти зазначають, що потенційна участь Китаю у мирному процесі може стати одним із важливих факторів майбутніх дипломатичних зусиль. Водночас вони наголошують, що будь-який прогрес залежатиме не лише від позиції Пекіна, а й від готовності безпосередніх сторін конфлікту до компромісів та пошуку політичного рішення.

    Поки що офіційних коментарів китайської сторони щодо прохання Трампа не надходило. Також невідомо, чи планує Пекін найближчим часом виступати з новими ініціативами щодо врегулювання війни в Україні. Проте сама поява інформації про такий заклик свідчить про те, що питання російсько-української війни залишається одним із центральних пунктів міжнародного порядку денного та предметом обговорення на найвищому світовому рівні.

  • ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    У Європейському Союзі загострилися внутрішні розбіжності щодо можливого призначення єдиного спеціального переговірника для контактів із Росією, оскільки частина держав-членів вважає таку ініціативу необхідною для збереження впливу ЄС у можливих майбутніх мирних процесах, тоді як інші переконані, що прямий діалог із Кремлем несе ризики легітимізації російської політики та послаблення санкційного тиску.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела та обговорення напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.

    За даними видання, дискусія виникла на тлі невизначеності міжнародної ролі Європейського Союзу у потенційних переговорах щодо завершення війни Росії проти України, а також через побоювання частини урядів, що ЄС може опинитися осторонь ключових рішень, якщо не сформує єдину переговорну позицію. Прихильники ідеї зазначають, що у разі зменшення активності США як посередника Європа повинна мати власного уповноваженого представника, який міг би вести комунікацію з Москвою та координувати позицію всередині блоку.

    Водночас група країн, які займають найбільш жорстку позицію щодо Росії, виступає категорично проти такого кроку. На їхню думку, будь-який офіційний переговорник може бути використаний Кремлем як інструмент політичної маніпуляції, спрямований на розкол ЄС та поступове послаблення санкційного режиму. Вони також вважають, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до реальних переговорів про припинення війни, а тому сама ідея спеціального посланця є передчасною.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно заявив, що Європа не повинна створювати ситуацію, у якій Україна може сприймати союзників як сторону, що чинить тиск для компромісів із Росією. Подібні позиції озвучили також представники країн Балтії, які застерігають, що Кремль може використати переговорний формат для затягування процесу та досягнення політичних поступок без реального припинення агресії. Скептичну позицію займає і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, яка послідовно виступає за збереження жорсткого підходу до Москви та уникнення будь-яких кроків, що можуть бути інтерпретовані як нормалізація відносин.

    Попри це, інша частина держав-членів ЄС наполягає, що відсутність єдиного європейського представника послаблює позиції блоку на міжнародній арені. Вони вважають, що Євросоюз має бути готовим до сценарію, за якого мирні переговори або попередні консультації щодо завершення війни можуть відбуватися без активної участі США, і в такому випадку Європа ризикує втратити можливість впливати на ключові рішення. Саме тому, на їхню думку, необхідно вже зараз визначити особу, яка могла б виступати від імені ЄС у контактах із Росією, навіть якщо ці контакти залишатимуться обмеженими та контрольованими.

    За інформацією Politico, у кулуарах уже обговорюється низка потенційних кандидатур. Серед них називають президента Європейської ради Антоніу Кошту, президента Фінляндії Александера Стубба, колишнього голову Європейського центрального банку Маріо Драгі, колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністьо та експрезидента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Кожен із цих потенційних кандидатів має різний політичний досвід і підхід до відносин із Росією, що додатково ускладнює досягнення компромісу між країнами ЄС.

    Александер Стубб, якого часто згадують серед можливих претендентів, публічно підтвердив, що теоретично готовий розглянути таку роль, однак наголосив, що прийме її лише у разі офіційного звернення лідерів ЄС і за умови чітко визначеного мандата, а також після досягнення стабільного припинення вогню в Україні.

    Очікується, що питання можливого переговірника, а також загальна стратегія ЄС щодо майбутніх контактів із Росією, стане однією з центральних тем неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу, яка відбудеться найближчими днями. Дипломати попереджають, що обговорення може ще більше підсвітити внутрішні розбіжності всередині блоку, які вже проявляються у підходах до санкційної політики, військової допомоги Україні та довгострокового бачення відносин із Москвою.

    На цьому тлі Україна продовжує наполягати на тому, що будь-які майбутні переговори щодо завершення війни мають відбуватися лише за її безпосередньої участі та за участі європейських партнерів. Президент України Володимир Зеленський підкреслював, що Європа повинна мати “сильний голос” у мирному процесі, оскільки результати війни безпосередньо впливають на безпеку всього континенту та майбутню архітектуру європейської безпеки.

  • DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    Гучний корупційний скандал навколо Енергоатом міг бути не лише антикорупційною історією, а й елементом політичного тиску на українське керівництво під час переговорів щодо можливого завершення війни. Про це йдеться у великому журналістському розслідуванні німецького видання DIE ZEIT під назвою “Attack from within”.

    Автори матеріалу звертають увагу на часовий збіг між появою перших масштабних публікацій про корупційні схеми в “Енергоатомі” та критично важливими міжнародними переговорами між Україною, США та Росією щодо потенційного мирного врегулювання війни. У статті припускається, що справа могла використовуватися як інструмент впливу на президента України Володимир Зеленський після його відмови підтримати запропонований американською стороною план завершення війни.

    За даними журналістів, восени США представили Києву 28-пунктний мирний план, який мав стати основою для подальших переговорів із Москвою. Однак у Києві окремі пункти документа сприйняли як неприйнятні та надто вигідні для Кремля. У матеріалі DIE ZEIT зазначається, що деякі положення виглядали так, “ніби їх писали у Москві”, а українська влада категорично відмовилася підтримувати документ у його запропонованому вигляді.

    Саме після цього, як стверджують автори розслідування, тема корупції в “Енергоатомі” почала стрімко виходити в міжнародний інформаційний простір, а деталі слідства — активно з’являтися у медіа.

    “Ця справа тісно пов’язана з мирними переговорами між Україною, Росією та США. Перші деталі корупційного скандалу навколо “Енергоатому” з’явилися саме тоді, коли восени США представили 28-пунктний план завершення війни. Цей список виглядав так, ніби його написали в Москві, і Зеленський навідріз відмовився його підписувати — після чого і вибухнув цей скандал”, — пише DIE ZEIT.

    Журналісти також посилаються на джерела, які припускають, що витік інформації щодо розслідування міг бути організований свідомо для створення додаткового тиску на українське керівництво. За словами співрозмовників видання, окремі деталі справи почали потрапляти у публічний простір у момент, коли переговорний процес зайшов у глухий кут.

    “Інсайдери припускають, що адміністрація США організувала витік деталей справи, щоб зламати опір Зеленського”, — зазначається у матеріалі.

    При цьому видання окремо наголошує, що жодних доказів причетності самого президента України до корупційної схеми немає. Директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос у коментарі DIE ZEIT прямо заявив, що Володимир Зеленський не є фігурантом кримінальних проваджень у справі “Енергоатому”.

    Сама справа стосується масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За версією слідства, в компанії діяла організована група, яка фактично контролювала частину фінансових процесів та вимагала від постачальників і контрагентів так звані “відкати” у розмірі від 10% до 15% від суми контрактів. В обмін бізнесу гарантували відсутність проблем із проведенням платежів або збереження статусу постачальника державної компанії.

    За даними українських медіа, до справи можуть бути причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов, бізнесмен Тимур Міндіч та колишній міністр енергетики й юстиції Герман Галущенко.

    Окрему увагу правоохоронці приділили схемам легалізації коштів. За інформацією слідства, для цього використовувався спеціальний офіс у центрі Києва, де здійснювалися фінансові операції та координація діяльності учасників схеми. За даними НАБУ, приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрій Деркач.

    На тлі скандалу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції є одним із ключових пріоритетів держави. Він наголосив, що в умовах війни прозорість роботи стратегічних енергетичних підприємств має критичне значення як для внутрішньої стабільності країни, так і для довіри міжнародних партнерів.

    Розслідування DIE ZEIT уже викликало значний резонанс, оскільки фактично порушує питання про можливе використання антикорупційних проваджень як інструменту міжнародного політичного впливу під час переговорів щодо майбутнього війни та безпеки України.

  • ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    Європейський Союз категорично відкинув можливість того, що Білорусь може виступати посередником у майбутніх переговорах щодо завершення війни Росії проти України. У Брюсселі наголошують, що політична залежність Мінська від Москви, а також фактична участь білоруської території у забезпеченні російської військової агресії проти України повністю позбавляють цю країну будь-якого нейтрального статусу, необхідного для посередницької ролі.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер під час брифінгу в Брюсселі, коментуючи заяви білоруського керівництва про нібито готовність долучитися до мирного процесу. У Єврокомісії підкреслили, що щодо режиму Олександра Лукашенка не існує жодного рівня довіри, який би дозволяв розглядати Мінськ як потенційного посередника. За словами Хіппер, довіра до білоруської влади є фактично нульовою, і саме тому в ЄС навіть не вважають за доцільне обговорювати таку можливість. Вона також наголосила, що Європейський Союз прагне досягнення справедливого і довготривалого миру для України, але цей процес не може включати держави, які підтримують або сприяють агресії Росії.

    У Брюсселі окремо нагадують, що Білорусь з перших днів повномасштабного вторгнення Росії відіграє роль союзника Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і запуску ракетних ударів по Україні, що, на думку європейських інституцій, остаточно закріпило її статус як сторони, залученої до конфлікту. Саме тому будь-які пропозиції Мінська щодо посередництва розглядаються як політично неприйнятні.

    Коментуючи ширший контекст можливих мирних переговорів, у Європейському Союзі зазначають, що наразі не фіксують жодних ознак реальної готовності Російської Федерації до змістовного діалогу. Попри зростання міжнародних дискусій щодо потенційного відновлення переговорного процесу, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє тієї “доброї волі”, яка є необхідною для початку будь-яких результативних перемовин.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів уже найближчими тижнями за умови участі європейських партнерів і Сполучених Штатів. Він наголосив, що Київ підтримує дипломатичні контакти з Вашингтоном, однак ключовим залишається питання реальної готовності Росії до діалогу та її здатності відмовитися від подальшої ескалації війни.

    Водночас у Європейському Союзі триває внутрішнє обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включно з умовами, які можуть бути висунуті Росії, а також гарантіями безпеки для України. Дипломати визнають, що ці дискусії перебувають на ранній стадії, однак уже зараз зрозуміло, що роль Білорусі в будь-яких форматах повністю виключена.

    Окремо обговорюється і потенційний перелік міжнародних фігур, які могли б бути залучені до майбутніх переговорів як посередники або спеціальні представники. Серед таких кандидатів у неформальних дискусіях згадуються колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. У Брюсселі підкреслюють, що ці обговорення не є офіційними рішеннями, а радше частиною попереднього опрацювання можливих дипломатичних форматів.

    Очікується, що питання потенційної архітектури переговорів буде підняте на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де європейські дипломати спробують узгодити спільний підхід до можливого мирного процесу. У Євросоюзі підкреслюють, що ключовою умовою будь-якого просування залишається зміна позиції Росії та її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру вважається неможливим.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Після переговорів Сі Цзіньпін і Дональд Трамп Китай зробив нову заяву про війну в Україні

    Китай після переговорів лідера КНР Сі Цзіньпіна із президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність разом із Вашингтоном «відігравати конструктивну роль» у політичному врегулюванні війни Росії проти України.

    Відповідну заяву зробив міністр закордонних справ Китаю Ван І, підбиваючи підсумки дводенної зустрічі американського та китайського лідерів у Пекіні.

    У Пекіні вкотре назвали повномасштабну війну Росії проти України «кризою» та «конфліктом», однак наголосили, що і Китай, і США зацікавлені у якнайшвидшому припиненні бойових дій.

    «Складні проблеми не мають простих рішень. Мирні переговори не можуть бути досягнуті за одну ніч. І Китай, і США готові продовжувати спілкування та відігравати конструктивну роль у політичному вирішенні війни», — заявив Ван І.

    За його словами, під час переговорів сторони окремо обговорювали війну в Україні, а також ситуацію на Близькому Сході. У китайському МЗС зазначили, що Пекін нібито продовжує «сприяти мирним переговорам» та виступає за дипломатичне завершення конфліктів.

    Заява пролунала після візиту Трампа до Китаю — першого за майже дев’ять років. Попереднього разу американський політик відвідував Пекін ще у 2017 році під час свого першого президентського терміну.

    Сам Трамп після зустрічі із Сі Цзіньпіном також торкнувся теми війни в Україні. Президент США заявив, що це питання було одним із ключових під час перемовин із китайським лідером.

    «Ми обоє хотіли б це вирішити», — сказав Трамп журналістам після завершення переговорів.

    Водночас він натякнув на погіршення ситуації на фронті після останніх масованих атак Росії по Україні.

    «До вчорашнього вечора все мало добрий вигляд, але вчора вони зазнали серйозного удару. Отже, це однаково відбудеться, але дуже прикро», — заявив американський президент.

    Напередодні Росія здійснила одну з найбільших дронових атак за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 16 травня російська армія випустила по Україні 294 безпілотники різних типів. ППО знищила або подавила 269 цілей, однак були зафіксовані влучання та падіння уламків у низці регіонів.

    Тема війни в Україні стала однією з центральних під час візиту Трампа до Китаю. Сі Цзіньпін, за інформацією китайських державних медіа, наголосив американському президенту на необхідності уникнення глобальної ескалації та виступив за «політичне врегулювання» міжнародних конфліктів.

    Окремо сторони обговорили ситуацію навколо Тайваню. Після зустрічі Трамп заявив, що США не підтримують офіційного проголошення незалежності Тайваню та не хочуть війни з Китаєм.

    На цьому тлі аналітики звертають увагу, що Китай продовжує публічно декларувати нейтралітет щодо війни Росії проти України, однак водночас не засуджує дії Москви та підтримує активні економічні зв’язки з РФ.

    За даними західних медіа та розвідок, Пекін після початку повномасштабного вторгнення значно збільшив товарообіг із Росією, а також став одним із головних покупців російських енергоносіїв.

    Водночас китайська влада намагається позиціонувати себе як потенційного посередника у можливих мирних переговорах між Києвом і Москвою.

    Тим часом у Кремлі вже підтвердили, що російський диктатор Володимир Путін 19–20 травня також відвідає Китай із офіційним візитом. Очікується, що він проведе окремі переговори із Сі Цзіньпіном щодо двосторонніх відносин та міжнародної ситуації.

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.