Daypolitico

Позначка: мирні переговори

  • Переговори України та РФ можуть відтермінувати через активацію “іранського кейсу”. Джерела

    Переговори України та РФ можуть відтермінувати через активацію “іранського кейсу”. Джерела

    За інформацією наших джерел, ймовірність відновлення переговорів України з Росією за посередництва США 26 лютого вкрай малоймовірна, через активацію “іранського кейсу”.

    “Без Стіва Віткоффа переговорів не буде, а у США на цей тиждень пріоритетом є переговори з Іраном.

    Наша переговорна група все одно готується, але оцінює ймовірність зустрічі як “близьку до нуля”.

    Плюс з основних питань свіжих пропозицій немає, а з попередньою пророзіцією Росія не погоджується і ймовірно відмовиться від відновлення переговорів.

    Швидше за все на вихідних Кирило Буданов проведе телефонні консультації з американцями та обговорить питання щодо “розміщення міжнародної моніторингової групи на підконтрольній Україні території Донбасу, як проміжний варіант перед виходом з Донбасу ЗСУ”.

    Остання теза обговорюється, але ніде не транслюється, – це дуже складний компроміс” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, голова ОП Кирило Буданов під час спілкування з журналістами на полях Конференції щодо правосуддя заявив, що новий раунд мирних переговорів між Україною та РФ за участі США планується в останні дні лютого.

    “Здається, було офіційно сказано, що в районі 27 лютого, плюс-мінус день-два. Тобто 26 лютого підпадає під цей проміжок. Ми в процесі підготовки. Це ж протокольне питання. Всі три сторони, а по факту – чотири, бо є приймаюча сторона, мають узгодити. Ми готуємося“, – сказав Буданов.

    Також Міністр закордонних справ Оману Бадр бін Хамад аль Бусаїді підтвердив, що переговори між США та Іраном відбудуться у четвер, 26 лютого, в Женеві.

  • Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    У переговорному процесі щодо завершення війни активізувалася робота над рамковими документами. За інформацією наших джерел, сторони нині узгоджують базові положення майбутнього мирного кейсу, які мають лягти в основу політичних рішень на найвищому рівні.

    Як повідомляють співрозмовники, у межах так званого переговорного треку вдалося звести більшість драфтових пропозицій до спільної позиції. Остаточного документа поки не підписано, однак основні підходи вже сформовані. Переговори, що відбулися у Швейцарії, не завершилися фіналізацією тексту, проте стали важливим етапом узгодження параметрів можливого компромісу.

    На цьому тлі пролунала заява спецпредставника США Стівена Віткоффа про те, що саміт між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним може відбутися вже протягом трьох тижнів. За його словами, зустріч буде присвячена плану, який розробили переговорні групи.

    Віткофф також не виключив, що до переговорів може долучитися Дональд Трамп — у разі, якщо побачить реальні перспективи досягнення результату. У Вашингтоні уважно відстежують перебіг консультацій та оцінюють їхню ефективність.

    За даними наших джерел, з українського боку одним із ключових акторів мирного треку залишається керівник ГУР Кирило Буданов. Співрозмовники зазначають, що він виступає за пошук компромісів, які дозволили б зупинити війну вже цього року, водночас зберігши стратегічні інтереси держави.

    Разом із тим низка принципових питань залишається невирішеною. Насамперед ідеться про юридичний статус тимчасово окупованих територій та механізм репарацій на відновлення України. Саме ці теми, за словами джерел, можуть стати найбільш складними під час фінальних погоджень.

    Наразі переговорний процес перебуває у фазі технічного доопрацювання текстів і формулювань. Остаточне рішення про проведення саміту залежатиме від того, чи вдасться сторонам зафіксувати компромісну позицію з ключових питань.

  • “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    “Ніхто не дозволить, щоб закінчилася Україна”: звернення Зеленського до річниці вторгнення

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії. У своєму виступі глава держави згадав перші дні війни, воєнні злочини Росії, ключові перемоги Сил оборони та підкреслив незмінність позиції щодо умов миру.

    “Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І ось це насправді дуже багато говорить про наш спротив”, – зазначив президент. За його словами, за цими словами стоять мільйони українців, їхня витримка, щоденна робота і великий шлях, який країна долає з 24 лютого 2022 року.

    Під час звернення Зеленський показав свій робочий кабінет у бункері на вулиці Банковій, де він перебував у перші дні повномасштабного наступу. Саме там відбувалися розмови з лідерами інших держав. Президент нагадав, що у ті дні йому пропонували евакуацію.

    “Я тут говорив із Президентом Байденом і саме тут почув, що є загроза і треба терміново залишити Україну. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі”, – сказав Зеленський. Він додав, що тоді всім було страшно, але українці на “невидимому рівні” розуміли: іншої країни у них немає.

    Президент окремо зупинився на трагедіях, які принесла війна. У своїй промові він згадав Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, Краматорськ, Оленівку, підрив Каховської дамби, удари по Харкову, Миколаєву, Одесі, Кривому Рогу, Львову та іншим містам. “Біль, який Росія принесла в кожну нашу родину, не вмістити в жодному тунелі”, – наголосив глава держави.

    Разом із тим Зеленський підкреслив і етапи українського контрнаступу та звільнення окупованих територій. Він згадав Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Херсон, а також відбиття Київщини, Сумщини та Чернігівщини. Окремо президент нагадав про Чорнобаївку та повернення контролю над островом Зміїний.

    У зверненні пролунали імена загиблих героїв – військових і цивільних, які віддали життя за Україну. Президент наголосив, що час не здатен повністю загоїти рани, завдані війною, але пам’ять про кожного полеглого залишається.

    Зеленський також торкнувся теми мирних переговорів. Він зазначив, що Україна прагне “сильного, гідного і довгого миру”, але не дозволить знецінити роки боротьби.

    “Ніхто не дозволить, аби закінчилася Україна”, – заявив президент. За його словами, перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви – не допустити обнулення досягнень і забезпечити реальні гарантії безпеки. Глава держави підкреслив, що майбутня угода має бути не лише підписана, а й прийнята українським суспільством.

    Звернення стало підсумком чотирьох років повномасштабної війни, яку Україна продовжує вести за свою незалежність і право на існування.

  • Коли закінчиться мобілізація: що прогнозує штучний інтелект

    Коли закінчиться мобілізація: що прогнозує штучний інтелект

    В Україні тривають воєнний стан і загальна мобілізація чоловіків віком від 25 до 60 років. Окрім обов’язкового призову, громадяни можуть добровільно укласти контракт зі Збройними силами України. Нещодавно з’явилася також ініціатива «контракт 60+», яка дозволяє долучатися до служби чоловікам старшого віку, що раніше не підпадали під мобілізацію.

    На тлі затяжної війни багатьох українців хвилює питання: коли можуть завершитися мобілізація та воєнний стан. Для розважального експерименту журналісти звернулися до штучного інтелекту з проханням спрогнозувати можливі сценарії розвитку подій.

    За оцінкою ChatGPT (модель GPT-5), скасування мобілізації безпосередньо залежить від припинення або суттєвого зниження інтенсивності бойових дій. Серед ключових факторів — стабільність лінії фронту, обсяг міжнародної військової допомоги, економічна стійкість держави та готовність сторін до реальних домовленостей.

    ШІ вказує на три умови, за яких можливе скасування воєнного стану:
    стабільне припинення вогню;
    заморожування конфлікту з міжнародними гарантіями безпеки;
    завершення активної фази війни.

    Станом на початок 2026 року, на думку моделі, жодна з цих умов повністю не виконана. Війна, за оцінкою алгоритму, має ознаки затяжного протистояння без стратегічної переваги жодної зі сторін.

    ChatGPT вважає, що у 2026 році скасування мобілізації малоймовірне. Найбільш реалістичний сценарій, за версією ШІ, — поступове пом’якшення мобілізаційних заходів у 2027 році за умови стабілізації фронту та появи реальних міжнародних гарантій. Повне скасування можливе лише після обмеження масштабів призову та переходу до іншої моделі комплектування армії.

    Водночас модель допускає і жорсткіший сценарій — збереження режиму воєнного стану до 2028 року і довше, якщо війна залишатиметься у фазі виснаження.

    Інша система штучного інтелекту — Claude — утрималася від точних прогнозів, зазначивши, що не може передбачати майбутнє. Проте, аналізуючи поточну політичну ситуацію, вона оцінила ймовірність завершення війни до літа 2026 року на рівні 20–30%.

    Серед можливих сценаріїв Claude називає укладення мирної угоди. У такому випадку, за умов досягнення домовленостей та гарантій безпеки, воєнний стан можуть скасувати через 3–6 місяців після підписання угоди. Мобілізація при цьому згорталася б поступово, із збереженням регулярного комплектування армії.

    Водночас матеріал має виключно розважальний характер. Штучний інтелект здатен аналізувати відкриті дані та моделювати сценарії, однак його оцінки не є офіційними прогнозами чи підставою для прийняття рішень.

  • Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може отримати перспективу членства в ЄС в обмін на поступки — Die Welt

    Україна може розглядати можливість територіальних поступок у межах потенційного мирного врегулювання в обмін на прискорений вступ до Європейського Союзу. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt із посиланням на джерела в європейських дипломатичних колах.

    За інформацією співрозмовників у Брюсселі, США як посередники у можливих переговорах нібито просувають сценарій, за якого Київ отримує перспективу членства в ЄС та гарантії безпеки в обмін на те, що Росія «значною мірою» закріплює контроль над Донбасом.

    Дипломати зазначають, що президенту Володимиру Зеленському «потрібен реальний козир», якщо він прагне заручитися підтримкою українського суспільства щодо потенційних територіальних поступок. У цьому контексті в ЄС можуть розглянути варіант прискорення переговорного процесу про вступ України.

    За даними видання, в обговорюваних неформальних сценаріях як можлива дата вступу України до ЄС фігурує 2027 рік. Водночас джерела в Брюсселі називають більш реалістичними терміни 2028–2030 років і не очікують повноцінного членства вже наступного року.

    «Територіальна втрата в обмін на членство в ЄС і гарантії безпеки — схоже, це формула Трампа для вирішення війни в Україні. Але чи зможуть європейці з цим погодитися?», — йдеться у статті.

    При цьому європейські дипломати визнають, що прискорений вступ України до ЄС у межах чинної процедури розширення виглядає складним завданням. Вони зазначають, що офіційний процес передбачає виконання значної кількості критеріїв, зокрема у сферах боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.

    Офіційних підтверджень щодо існування такого плану від уряду України, Європейської комісії чи адміністрації США наразі не оприлюднено.

  • Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    За інформацією наших джерел в Офісі президента, Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підготувати детальний план дій, який дозволить Україні ефективно продовжувати бойові дії ще щонайменше протягом року.

    Співрозмовники стверджують, що на Банковій розраховують на технологічні та управлінські нововведення. Йдеться про масштабування виробництва безпілотників, цифровізацію управління військовими процесами, оптимізацію ресурсів і нові підходи до організації оборони. У керівництві держави, за словами джерел, вважають, що це може дозволити Україні досягти певних результатів на фронті та суттєво посилити переговорні позиції.

    Водночас наші співрозмовники повідомляють, що адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на швидкому укладенні мирної угоди та не підтримує затягування процесу. Офіційних заяв із цього приводу з боку Вашингтона наразі немає, однак, за словами джерел, Києву дали обмежений час для визначення подальшої стратегії.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що у разі відмови від пришвидшення мирного треку можуть бути оприлюднені матеріали, які нібито стосуються близького соратника президента Сергія Шефіра.

  • Перед зустріччю у Швейцарії Трамп посилив тиск на Київ щодо мирної угоди

    Перед зустріччю у Швейцарії Трамп посилив тиск на Київ щодо мирної угоди

    Президент США Дональд Трамп напередодні нового раунду тристоронніх переговорів у Женеві звернувся до України із закликом активніше долучитися до мирного процесу та якнайшвидше досягти домовленостей з Росією.

    Про це він заявив журналістам на борту літака Air Force One дорогою до Вашингтона. За словами Трампа, Києву варто невідкладно брати участь у переговорах.

    «Україні краще сісти за стіл переговорів як можна швидше», — наголосив президент США.

    Новий раунд тристоронніх переговорів за участі представників США, України та Росії запланований на 17–18 лютого у Женеві. Очікується, що формат зустрічі буде подібним до переговорів, які раніше відбулися в Абу-Дабі. Американську сторону представлятимуть спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

    Попри активізацію дипломатичних зусиль з боку Вашингтона, аналітики оцінюють шанси на швидкий прорив як низькі. Росія продовжує наполягати на максималістських вимогах, що значно ускладнює досягнення компромісу.

    За інформацією, озвученою російською стороною, переговори за посередництва США можуть зосередитися насамперед на територіальних питаннях, які залишаються ключовим каменем спотикання. Серед інших складних тем — контроль над Запорізькою атомною електростанцією та потенційна роль західних військ у післявоєнній архітектурі безпеки України.

    Таким чином, зустріч у Женеві відбуватиметься на тлі жорстких позицій сторін і зростаючого міжнародного тиску щодо пошуку формули врегулювання.

  • Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Росія відмовилась передати контроль над Запорізькою АЕС США

    Москва відкинула пропозицію Вашингтона щодо управління Запорізькою атомною електростанцією в межах можливого мирного врегулювання війни проти України. Російська сторона наполягає на збереженні повного контролю над об’єктом, який перебуває під окупацією з березня 2022 року.

    За інформацією джерел, під час обговорень американська сторона пропонувала модель, за якої управління Запорізькою АЕС здійснювалося б за участі США, а вироблена електроенергія розподілялася між Україною та Росією. Кремль цю ідею відкинув, заявивши про намір залишити станцію під власним контролем.

    Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

    За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

    Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

    Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

    Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

    Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

    Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

  • США вимагають завершити війну до літа, але тиск знову спрямований на Україну

    США вимагають завершити війну до літа, але тиск знову спрямований на Україну

    Сполучені Штати посилюють тиск на Україну та Росію з вимогою завершити війну до літа. Водночас такий дедлайн не є чимось принципово новим, адже адміністрація Дональда Трампа вже неодноразово висувала подібні часові рамки, які зрештою не призводили до реального прогресу.

    З моменту вступу на посаду Трамп зробив жорсткі терміни одним із ключових інструментів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у контексті російсько-української війни.

    Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

    Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

    Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

    Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

    Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

    У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

    Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

  • Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Дедалі більше українців, виснажених тривалою війною, демонструють готовність розглядати територіальні поступки в обмін на припинення бойових дій та отримання надійних гарантій безпеки. Такий зсув у суспільних настроях західні медіа та аналітики пов’язують із накопиченою втомою від війни й бажанням отримати відчуття стабільності та захищеності від нових атак.

    Аналітичні матеріали західних видань зазначають, що для більшості опитаних ключовим фактором є не сама передача територій, а впевненість у тому, що агресія з боку Росії не повториться в майбутньому. Саме питання гарантій безпеки, а не кордонів, дедалі частіше виходить на перший план у відповідях респондентів.

    Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

    Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

    Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

    Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

    Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

    Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.