Позначка: мирні переговори

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.

  • Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Президент США Дональд Трамп 4 липня провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, бесіда тривала одну годину 25 хвилин і стала вже четвертим телефонним контактом між лідерами від початку цього року. Однією з головних тем переговорів була війна Росії проти України, а також перспективи мирного врегулювання, двосторонні відносини між Москвою і Вашингтоном та можливість подальших особистих контактів. Водночас офіційних коментарів щодо змісту розмови від американської сторони наразі не надходило.

    Про деталі переговорів повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські засоби масової інформації.

    За словами Ушакова, телефонна розмова відбулася у День незалежності США, коли американці відзначали 250-річчя заснування своєї держави. Як стверджують у Кремлі, на початку бесіди Путін привітав Трампа зі святом, після чого сторони перейшли до обговорення актуальних міжнародних питань.

    Помічник російського диктатора заявив, що переговори були не формальними, а мали “діловий” та “дуже конструктивний” характер. За його словами, співрозмовники змогли відверто обговорити широкий спектр питань міжнародної політики та двосторонніх відносин між Росією і США.

    Однією з ключових тем телефонної розмови стала війна Росії проти України. У Кремлі стверджують, що Путін виклав американському президентові власну оцінку ситуації на фронті та заявив про нібито наступ російських військ “на всіх напрямках”. Водночас ці твердження є заявами російської сторони і не були підтверджені незалежними джерелами. Українське військове командування регулярно повідомляє про інтенсивні бойові дії на різних ділянках фронту та заперечує російські заяви про масштабні успіхи.

    За словами Ушакова, Путін також заявив Трампу про необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, однак наголосив, що будь-які переговори мають враховувати так звані “принципові російські підходи”. Російська влада вже неодноразово використовувала подібні формулювання, маючи на увазі свої вимоги щодо статусу окупованих українських територій, нейтрального статусу України та інших умов, які Київ послідовно відкидає як неприйнятні.

    У Кремлі також стверджують, що Дональд Трамп підтвердив готовність сприяти пошуку мирного врегулювання війни. За словами Ушакова, американський президент нібито висловився за якнайшвидше припинення бойових дій, зазначивши, що завершення війни могло б відкрити нові можливості для економічної співпраці між Сполученими Штатами та Росією. Водночас підтвердження цих заяв із боку Білого дому або самого Трампа наразі відсутні.

    Окремо російська сторона повідомила, що Путін підтвердив запрошення Дональду Трампу відвідати Росію. Крім того, за словами Ушакова, президенти обговорили перспективи подальших контактів між Москвою та Вашингтоном і домовилися підтримувати регулярний зв’язок, а також провести нову телефонну розмову найближчим часом.

    Ще однією темою переговорів, за версією Кремля, стало відновлення особистих контактів між представниками двох держав. Ушаков заявив, що спеціальний представник президента США Стів Віткофф, який уже раніше відвідував Росію, а також Джаред Кушнер можуть знову приїхати до Москви для проведення консультацій. Американська сторона цю інформацію поки що не підтвердила.

    Під час телефонної розмови, як стверджують у Кремлі, також обговорювалися історичні питання. За словами Ушакова, Путін і Трамп наголосили на важливості збереження спільної історичної пам’яті про союзництво Радянського Союзу та Сполучених Штатів у роки Другої світової війни. Російська влада регулярно використовує тему історичної співпраці із Заходом під час міжнародних контактів, наголошуючи на спільній боротьбі проти нацизму.

    Крім того, російська сторона повідомила, що президенти торкнулися міжнародного порядку денного, зокрема обговорили питання, пов’язані з майбутнім самітом НАТО. За словами Ушакова, це відбувалося з урахуванням участі Дональда Трампа у заходах Альянсу, запланованих на найближчі дні.

    Водночас станом на момент публікації адміністрація президента США не оприлюднила офіційного повідомлення про телефонну розмову з Путіним. Білий дім також не підтвердив інформацію про обговорення економічного співробітництва, можливий візит Трампа до Росії чи майбутні поїздки американських представників до Москви. Через це всі деталі переговорів наразі ґрунтуються виключно на повідомленнях Кремля.

    Примітно, що цього ж дня Дональд Трамп провів окрему телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що привітав президента США та американський народ із Днем незалежності, а також подякував Вашингтону за підтримку України в умовах повномасштабної війни.

    За словами Зеленського, сторони детально обговорили ситуацію на фронті, потреби українських військових, зміцнення протиповітряної оборони та дипломатичні кроки, необхідні для завершення війни. Президент України наголосив, що нині існує реальна можливість досягнення миру, однак для цього надзвичайно важливою залишається рішуча підтримка Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Український президент також повідомив, що він і Дональд Трамп домовилися продовжити особисте обговорення цих питань під час майбутнього саміту НАТО. Очікується, що тема війни в Україні стане однією з ключових під час міжнародних переговорів за участю лідерів держав-членів Альянсу, а також партнерів України.

  • “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російського диктатора Володимира Путіна може змусити до реальних переговорів не ситуація навколо тимчасово окупованого Криму, а лише загроза для самої Москви. Таку заяву глава держави зробив 2 липня під час спілкування з журналістами на місці російського удару в Дарницькому районі Києва, де внаслідок масованої атаки були зруйновані житлові будинки та загинули мирні мешканці.

    За словами Зеленського, українські операції та фактичне зупинення російських військ на полі бою створюють для Кремля серйозні внутрішні проблеми. Президент наголосив, що Путіну дедалі важче пояснювати російському суспільству, чому після років повномасштабної війни Москва так і не отримала обіцяної “великої перемоги”.

    Глава держави зазначив, що навіть лояльні до Кремля питання росіян стають для Путіна незручними, адже реальна ситуація на фронті не відповідає пропагандистській картинці. “Безумовно, українська операція і фактичне зупинення їх на полі бою в Україні не дає спокійно відповідати Путіну на і без того лояльні запитання їхнього суспільства. Йому дуже складно відповідати, тому що у них великі проблеми”, — сказав Зеленський.

    На запитання журналістів, чи може “острів Крим” змусити Путіна до реальних переговорів, Зеленський відповів різко: на російського диктатора може вплинути лише “острів Москва”. Президент підкреслив, що всі заяви Путіна про нібито особливе значення Криму для нього є брехнею, адже російський лідер не знає ані півострова, ані інших окупованих територій України.

    За словами Зеленського, Путін знає тимчасово окуповані українські міста та села лише з доповідей своїх військових. Президент наголосив, що російський диктатор не бував у більшості населених пунктів, які Москва окупувала, і насправді використовує тему Криму та Донбасу виключно як інструмент внутрішньої пропаганди.

    “Йому треба продати своєму суспільству велику перемогу. Перемоги немає. Перемоги не буде”, — заявив Зеленський. На його думку, саме відсутність реальних успіхів на фронті змушує Кремль посилювати ракетний терор проти українських міст, погрожувати новою ескалацією та намагатися психологічно тиснути на українське суспільство.

    Заява президента пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак РФ на Київ. У ніч проти 2 липня Росія застосувала ракети різних типів та сотні ударних безпілотників. Основний удар припав саме на столицю. У Києві були пошкоджені житлові багатоповерхівки, цивільна інфраструктура, медичні та комерційні об’єкти. Кількість загиблих упродовж дня зростала, а рятувальники продовжували пошуки людей під завалами.

    Цей контекст зробив заяву Зеленського особливо показовою: президент говорив не з кабінету, а безпосередньо на місці російського удару по житловому району. Він наголосив, що Росія використовує атаки по цивільних як спробу залякати українців і створити в суспільстві запит на поступки. Водночас, за словами Зеленського, такі дії не змінять позиції України.

    Окремо президент закликав міжнародних партнерів не знижувати темп підтримки України. Він наголосив, що для стримування Росії потрібні спільні дії — військова допомога, посилення протиповітряної оборони, санкції та політична єдність союзників. “Треба підтримувати Україну, тому що треба боротися разом”, — підсумував Зеленський.

    Слова президента збігаються з оцінками західних аналітиків про зростання проблем російської армії. За даними дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень, яке цитує The Guardian, загальні військові втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення можуть сягати близько 1,4 млн військових, включно із загиблими, пораненими та зниклими безвісти. Дослідники також вказують, що у 2026 році співвідношення втрат дедалі більше змінюється не на користь РФ.

    Крім людських втрат, Росія стикається з дедалі серйознішими економічними та логістичними проблемами. Українські удари по нафтовій інфраструктурі, складах, НПЗ і транспортних вузлах ускладнюють забезпечення російської армії пальним та ресурсами. На цьому тлі Кремль намагається компенсувати провали на полі бою масованими ударами по українських містах, але такі атаки лише посилюють міжнародну підтримку України та поглиблюють ізоляцію Росії.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: Україна не вважає, що Путіна можна переконати поступками або апеляціями до Криму. На думку президента, російський диктатор реагує лише на силу, реальні втрати та загрозу для власної системи влади. Саме тому Україна продовжить бити по воєнному потенціалу РФ, зупиняти окупантів на фронті та домагатися від партнерів більшої підтримки.

    Тож формула, яку озвучив Зеленський, звучить максимально жорстко: для Кремля болючим є не “острів Крим”, який Путін використовує у пропаганді, а “острів Москва” — тобто загроза самому центру російської влади. І саме це, за словами президента, може стати тим фактором, який змусить Путіна рахуватися з реальністю та припинити війну.

  • У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    Попри вагомі успіхи України на полі бою та суттєве посилення міжнародної підтримки, говорити про готовність Росії до реальних мирних переговорів поки що передчасно. Кремль не демонструє ознак того, що готовий відмовитися від своїх цілей у війні, а тому союзники мають продовжувати зміцнювати обороноздатність України, щоб у майбутньому вона могла вести будь-які переговори з максимально сильних позицій. Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив в інтерв’ю Financial Times.

    За словами очільника Північноатлантичного альянсу, підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів НАТО і не втратить своєї актуальності найближчим часом. Він наголосив, що країни-члени Альянсу усвідомлюють стратегічне значення українського спротиву не лише для самої України, а й для всієї євроатлантичної безпеки, адже результат цієї війни визначатиме майбутню архітектуру безпеки на континенті.

    Рютте підкреслив, що українські військові продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та ефективності на полі бою. За його словами, Збройні сили України досягли низки важливих результатів у стримуванні російської армії, що визнають не лише союзники Києва, а й міжнародні партнери, які уважно стежать за перебігом війни.

    Водночас генеральний секретар Альянсу застеріг від надмірного оптимізму щодо можливості швидкого дипломатичного врегулювання. Він наголосив, що навіть значні успіхи української армії не означають автоматичної готовності Кремля до компромісів або до початку змістовного мирного процесу.

    «Те, що Україна демонструє успіхи, ще не означає, що Росія охоче братиме участь у мирному процесі», — зазначив Рютте.

    На його думку, нинішня позиція Москви свідчить про те, що російське керівництво поки не відмовилося від спроб досягти власних військово-політичних цілей. Саме тому союзникам України необхідно виходити з реальної ситуації, а не з очікувань швидкого завершення війни.

    Генеральний секретар НАТО висловив переконання, що одного дня Росія все ж буде змушена сісти за стіл переговорів. Однак, за його словами, надзвичайно важливо, щоб до цього моменту Україна мала максимально сильні військові, економічні та політичні позиції. Лише за такої умови можна буде говорити про справедливий і стійкий мир, який відповідатиме українським інтересам та забезпечить довгострокову безпеку Європи.

    Рютте наголосив, що саме тому країни Заходу мають і надалі інвестувати в українську оборону, прискорювати постачання сучасного озброєння, розширювати виробництво боєприпасів та підтримувати розвиток українського оборонно-промислового комплексу. На його думку, лише постійне зміцнення військового потенціалу України здатне змінити стратегічні розрахунки Кремля.

    Очільник НАТО також звернув увагу на те, що успіхи української армії визнають навіть ті політики, які раніше займали більш обережну позицію щодо війни. Зокрема, він повідомив, що під час нещодавньої зустрічі в Білому домі президент США Дональд Трамп також позитивно оцінив досягнення українських військових у боротьбі проти російських окупаційних сил.

    Попри це, Рютте наголосив, що військові успіхи не слід автоматично сприймати як передумову швидкого миру. За його словами, російське керівництво традиційно ухвалює рішення, виходячи з власних стратегічних розрахунків, тому навіть серйозні втрати або невдачі на фронті не гарантують зміни політичного курсу Кремля.

    Генсек Альянсу зазначив, що нинішнє завдання міжнародної коаліції полягає не лише у підтримці України сьогодні, а й у формуванні довгострокової системи стримування Росії. Саме тому країни НАТО продовжують збільшувати оборонні витрати, інвестувати у виробництво озброєнь та координувати нові пакети допомоги Києву.

    Він також підкреслив, що єдність союзників залишається одним із ключових факторів, який не дозволив Росії досягти своїх стратегічних цілей від початку повномасштабного вторгнення. На його переконання, саме консолідована підтримка України стала важливим елементом стримування російської агресії та продовжує відігравати визначальну роль у перебігу війни.

    Окремо Рютте звернув увагу на необхідність продовження політичної підтримки України на міжнародній арені. За його словами, країни Альянсу мають не лише забезпечувати постачання зброї, а й працювати над довгостроковими гарантіями безпеки, які дозволять Україні ефективно захищатися навіть після завершення активної фази війни.

    Його заява прозвучала на тлі активних консультацій між союзниками щодо майбутньої військової допомоги Україні та подальшої координації дій НАТО. Альянс продовжує наголошувати, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно, а майбутнє України нерозривно пов’язане із безпекою всього євроатлантичного простору.

    Водночас міжнародні партнери дедалі частіше наголошують, що будь-який мирний процес має ґрунтуватися на міжнародному праві, повазі до суверенітету та територіальної цілісності України. У НАТО переконані, що лише сильна Україна зможе вести переговори без ризику нав’язування їй невигідних умов, а тому продовження військової та фінансової підтримки залишається одним із головних пріоритетів Альянсу.

  • Після Брінк — Девіс: ще одна американська дипломатка завершує роботу в Україні

    Після Брінк — Девіс: ще одна американська дипломатка завершує роботу в Україні

    Тимчасова повірена у справах США в Україні Джулі Девіс завершує свою дипломатичну місію в Києві. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України після зустрічі дипломатки з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Її відхід відбувається у чутливий момент для українсько-американських відносин — на тлі тривалої війни, дискусій про мирні ініціативи, роль США у переговорах і публічних повідомлень західних ЗМІ про можливі розбіжності між американськими дипломатами та адміністрацією Дональда Трампа щодо підтримки України.

    У МЗС України зазначили, що Андрій Сибіга прийняв Джулі Девіс саме з нагоди завершення її роботи в Україні. Під час зустрічі сторони обговорили актуальну безпекову ситуацію, мирні зусилля та подальшу роль Сполучених Штатів у просуванні справедливого і тривалого миру. Український міністр наголосив на важливості активного лідерства Вашингтона у мирному процесі та подякував Девіс за особистий внесок у розвиток політичного діалогу між Україною та США.

    За даними українського зовнішньополітичного відомства, Сибіга окремо відзначив ефективну взаємодію з американською дипломаткою у важливий для України період. Йдеться про час, коли Київ продовжує залежати від стабільної військової, фінансової та дипломатичної підтримки партнерів, а Сполучені Штати залишаються одним із ключових союзників України у протистоянні російській агресії.

    Джулі Девіс обіймала посаду тимчасово повіреної у справах США в Україні з 5 травня 2025 року. Вона змінила на цій посаді Бріджит Брінк, яка залишила посаду посла США в Україні у квітні 2025 року. Після цього американське посольство в Києві фактично працювало без повноцінного посла, а Девіс виконувала обов’язки керівниці дипломатичної місії.

    Особливість ситуації полягала ще й у тому, що Джулі Девіс одночасно залишалася послом США на Кіпрі. Вона має понад 30 років дипломатичного досвіду і належить до кар’єрних дипломатів Державного департаменту. За повідомленнями Reuters і Financial Times, ще наприкінці квітня стало відомо, що Девіс має залишити посаду в Києві та завершити дипломатичну кар’єру в червні 2026 року.

    Західні медіа тоді писали, що причиною її рішення могли бути розбіжності з адміністрацією Дональда Трампа щодо політики підтримки України. Financial Times повідомляла, що Девіс нібито була розчарована зменшенням підтримки Києва з боку Вашингтона та підходом Білого дому до війни. Водночас Державний департамент США заперечував таке трактування і заявляв, що некоректно пов’язувати її відхід із конфліктом із Трампом. У Держдепі наголошували, що Девіс продовжувала виконувати політику адміністрації до завершення роботи.

    Відхід Девіс став уже другою гучною зміною на американському дипломатичному напрямку щодо України після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Її попередниця Бріджит Брінк також залишила посаду, а згодом публічно пояснювала своє рішення незгодою із зовнішньополітичним курсом адміністрації Трампа щодо України. Українська правда писала, що Брінк також згадувала скандальну суперечку між Зеленським і Трампом в Овальному кабінеті серед чинників, які вплинули на її відставку.

    Сама ж Джулі Девіс публічно не робила різких заяв щодо причин завершення місії. Посольство США в Україні на момент повідомлень українських медіа також окремо не коментувало її відхід. Тому офіційно йдеться саме про завершення дипломатичної місії, а не про політичний демарш чи конфлікт із Вашингтоном.

    Контекст цієї ротації залишається надзвичайно важливим. Україна входить у черговий етап війни, коли питання американської підтримки має критичне значення для оборони, протиповітряної безпеки, фінансової стабільності та дипломатичного тиску на Росію. Паралельно адміністрація Трампа продовжує просувати ідею мирного процесу, але її підходи викликають занепокоєння в Києві та серед частини європейських союзників.

    Reuters раніше зазначало, що після повернення до Білого дому Дональд Трамп неодноразово критикував українське керівництво, демонстрував прагнення швидко завершити війну дипломатичним шляхом і водночас мав складну динаміку відносин із президентом України Володимиром Зеленським. На цьому тлі будь-які кадрові зміни в американській дипломатичній місії в Києві сприймаються не лише як звичайна ротація, а й як сигнал про можливі зміни в підходах Вашингтона.

    Водночас українська сторона у своїх офіційних повідомленнях робить акцент не на політичних суперечностях, а на подяці за співпрацю. Для Києва важливо зберегти стабільний діалог зі США незалежно від кадрових змін і внутрішніх політичних дискусій у Вашингтоні.

    Поки невідомо, хто замінить Джулі Девіс на посаді тимчасово повіреного або коли Сполучені Штати призначать повноцінного посла в Україні. Однак сама ситуація підкреслює: американська дипломатична присутність у Києві залишається одним із ключових елементів української зовнішньої політики, а кожна зміна на цьому напрямку уважно відстежується як у Києві, так і в європейських столицях.

    Завершення місії Джулі Девіс припадає на період, коли Україна очікує від США не лише політичних заяв, а й конкретних рішень щодо безпеки, оборонної допомоги, санкційного тиску на Росію та участі у мирних ініціативах. Саме тому її відхід уже став помітною дипломатичною подією, яка може мати значення далеко за межами протокольного повідомлення МЗС.

  • Анкара готова повернути Україну і Росію за стіл переговорів

    Анкара готова повернути Україну і Росію за стіл переговорів

    Туреччина заявила про готовність знову виступити майданчиком для можливих переговорів між Україною та Росією з метою відновлення дипломатичного процесу щодо завершення війни. В Анкарі наголошують, що нинішній етап конфлікту характеризується інтенсифікацією бойових дій та одночасним зниженням активності дипломатичних контактів, що, на думку турецької сторони, створює ризик подальшої ескалації та затягування війни.

    Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан під час спільної пресконференції з міністеркою закордонних справ Канади Анітою Ананд в Оттаві.

    За словами Фідана, Туреччина послідовно підтримує ідею врегулювання війни між Росією та Україною виключно шляхом переговорів, заснованих на нормах міжнародного права та взаємному врахуванні позицій сторін. Він зазначив, що нині дипломатичний процес фактично перебуває у стані застою, тоді як бойові дії продовжують набирати інтенсивності, а сторони концентруються на досягненні військових результатів, а не політичного врегулювання.

    Турецький міністр підкреслив, що Анкара вже має досвід організації переговорних форматів між Києвом і Москвою та готова знову запропонувати свою територію як нейтральний і безпечний майданчик для зустрічі делегацій. Він додав, що відповідні сигнали були доведені як до української, так і до російської сторін, і Туреччина залишається відкритою до будь-якого формату, який дозволить відновити діалог.

    Фідан наголосив, що метою Анкари є не лише організація зустрічі, а й створення умов для поступового відновлення ширшого переговорного процесу, який міг би охоплювати гуманітарні, безпекові та політичні питання. Він підкреслив, що міжнародна спільнота має зацікавлення у зниженні напруги та пошуку дипломатичних рішень, оскільки затяжна війна має глобальні наслідки для безпеки та економіки.

    Окрему увагу глава МЗС Туреччини приділив майбутньому саміту НАТО, який запланований на 7–8 липня та має відбутися в Анкарі. За його словами, ця зустріч стане важливою платформою для обговорення нових викликів безпеці, що виникли на тлі війни Росії проти України та інших регіональних конфліктів. Однією з ключових тем саміту стане розвиток оборонної промисловості країн Альянсу та підвищення їхньої обороноздатності.

    Фідан також зазначив, що серед союзників НАТО вже сформувалося чітке розуміння необхідності збільшення оборонних витрат і посилення військових спроможностей. За його словами, дискусії щодо цього питання перейшли з теоретичної площини у практичну, і тепер головним завданням є реалізація раніше досягнутих домовленостей.

    Питання можливого відновлення переговорів між Україною та Росією залишається одним із ключових елементів міжнародної дипломатичної дискусії. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про низку дипломатичних ініціатив, спрямованих на залучення міжнародних партнерів до пошуку формули завершення війни, а також про активізацію заходів тиску на Росію, зокрема через спеціальні операції та санкційні механізми.

    У свою чергу представники російської сторони заявляли про теоретичну готовність до відновлення переговорів, однак одночасно наполягають на власних умовах і поверненні до попередніх домовленостей, обговорюваних у Стамбулі. Водночас офіційна позиція Москви щодо відсутності передумов для негайного миру фактично ускладнює можливість швидкого запуску діалогу.

    На тлі цього ініціатива Туреччини щодо повторного надання переговорного майданчика розглядається як спроба зберегти дипломатичний канал комунікації між сторонами конфлікту та створити умови для потенційного перезапуску мирного процесу в майбутньому.

  • Була чи ні? США вперше прямо відповіли на питання про «таємну угоду» Трампа з Путіним

    Була чи ні? США вперше прямо відповіли на питання про «таємну угоду» Трампа з Путіним

    Державний секретар США Марко Рубіо спростував інформацію про існування будь-якої домовленості між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо України після їхньої зустрічі в Анкориджі. За його словами, під час переговорів сторони лише обговорювали можливі пропозиції, але жодних остаточних угод чи рішень досягнуто не було.

    Про це Марко Рубіо заявив під час спілкування з журналістами.

    За словами держсекретаря США, навколо переговорів в Анкориджі виникло багато спекуляцій, однак вони не відповідають дійсності.

    «На Алясці була зроблена лише пропозиція, а угоди там ніколи не було», – наголосив Рубіо.

    Він підкреслив, що переговори між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не завершилися жодними юридично чи політично оформленими домовленостями щодо завершення війни Росії проти України.

    Крім того, державний секретар запевнив, що Сполучені Штати й надалі готові брати участь у дипломатичних зусиллях, спрямованих на досягнення справедливого врегулювання війни.

    «США зберігають готовність відігравати конструктивну роль у врегулюванні війни Росії проти України», – зазначив він.

    Звідки з’явилися чутки про «угоду» в Анкориджі

    Заява Рубіо пролунала після того, як президент Франції Еммануель Макрон нещодавно розповів про події навколо зустрічі Трампа і Путіна в Анкориджі.

    За словами французького лідера, під час переговорів нібито обговорювався варіант масштабного розподілу українських територій між Росією та Україною як один із можливих сценаріїв завершення війни.

    Макрон стверджував, що реалізації такого сценарію вдалося запобігти завдяки швидкій реакції європейських союзників.

    За його словами, у серпні 2025 року спеціальна делегація європейських держав терміново вирушила до США. Під час переговорів європейські лідери заявили Вашингтону, що не підтримають жодного рішення, яке передбачало б поділ української території або укладення угоди без участі України та її партнерів.

    Саме після цих заяв у міжнародному інформаційному просторі почали активно обговорювати можливе існування таємних домовленостей між Білим домом і Кремлем.

    Однак нинішня заява Марко Рубіо фактично спростовує інформацію про досягнення будь-яких остаточних рішень у рамках переговорів в Анкориджі.

    Що говорили у Кремлі

    Водночас останніми днями власну оцінку переговорам дали й у Москві.

    Представники Кремля заявили, що не розраховують на реалізацію домовленостей, які нібито були досягнуті під час переговорів в Анкориджі.

    Російська сторона також заявила, що продовжує дотримуватися власних цілей у війні проти України.

    Таким чином, заяви Москви та Вашингтона свідчать про відсутність підтверджених домовленостей щодо припинення війни чи територіальних компромісів.

    США заявляють про готовність до дипломатії

    Попри відсутність угоди, адміністрація США наголошує, що дипломатичний шлях залишається одним із можливих інструментів завершення війни.

    За словами Рубіо, Вашингтон готовий сприяти переговорам, однак лише в рамках конструктивного процесу.

    При цьому держсекретар не повідомив жодних подробиць щодо змісту пропозицій, які обговорювалися в Анкориджі, та не уточнив, чи можуть вони стати основою для майбутніх переговорів.

    Його коментар став першою чіткою офіційною реакцією американської сторони після хвилі припущень про нібито укладену між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним угоду щодо України.

    Наразі офіційний Вашингтон наполягає: зустріч в Анкориджі завершилася лише обміном пропозиціями, а жодних остаточних домовленостей між США та Росією щодо України не існує.

  • Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна між Україною та Росією повинна завершитися шляхом реальних переговорів, а не черговими політичними деклараціями чи суперечливими заявами з боку Кремля. За словами глави держави, дедалі більше громадян Російської Федерації починають ставити питання власному керівництву щодо відсутності перспектив завершення війни, яка триває вже понад чотири роки та продовжує створювати серйозні економічні, соціальні та політичні проблеми для російського суспільства.

    Про це президент сказав під час свого вечірнього звернення, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого відновлення переговорного процесу. Зеленський наголосив, що сьогодні вже навіть значна частина росіян усвідомлює безперспективність війни та висловлює претензії до російського диктатора Володимира Путіна через те, що бойові дії не мають чітких термінів завершення, а обіцяні Кремлем результати так і не були досягнуті.

    Президент підкреслив, що дедалі більше громадян РФ починають замислюватися над тим, чому війна продовжується попри величезні людські втрати, економічні витрати та міжнародну ізоляцію Росії. За його словами, труднощі, з якими стикається російське населення, не є випадковими або зовнішньо нав’язаними обставинами, а є прямим наслідком рішень Кремля та політики, яку проводить Володимир Путін. Зеленський зазначив, що всі нинішні проблеми Росії повинні підштовхнути російське суспільство до усвідомлення того факту, що саме війна стала головним джерелом негативних процесів усередині країни.

    Глава держави наголосив, що Україна від самого початку демонструвала готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту та неодноразово висувала конкретні пропозиції для початку змістовних переговорів. Київ, за його словами, зробив усе необхідне для запуску реального переговорного процесу, який міг би привести до припинення бойових дій та встановлення справедливого миру. Водночас саме російська сторона систематично блокує можливість досягнення прогресу, відмовляючись від конструктивного діалогу та продовжуючи висувати ультимативні вимоги.

    Зеленський нагадав, що переговорний процес між Україною та Росією фактично було зупинено цього року після того, як Москва відмовилася продовжувати діалог. Попри численні заяви про готовність до миру, Кремль так і не зробив конкретних кроків, які могли б свідчити про реальне бажання завершити війну. Більше того, російський диктатор Володимир Путін продовжує уникати особистої зустрічі з президентом України, що додатково ускладнює перспективи досягнення домовленостей на найвищому рівні.

    Заява українського президента пролунала на тлі нової хвилі коментарів з боку російських посадовців щодо можливого відновлення переговорів. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров несподівано заявив, що Москва нібито готова повернутися до переговорного процесу з того моменту, на якому він був зупинений раніше. Водночас російська влада продовжує наполягати на власних умовах і не демонструє готовності відмовитися від вимог, які Україна та її міжнародні партнери вважають неприйнятними.

    Додатковий резонанс викликала заява директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який фактично визнав, що українське керівництво залишається ключовим партнером для будь-яких можливих переговорів. Його слова привернули увагу міжнародних спостерігачів, оскільки останнім часом російська пропаганда неодноразово намагалася поставити під сумнів легітимність української влади та уникала прямого визнання необхідності вести переговори саме з чинним керівництвом України.

    Особливу увагу аналітики звернули на заяви самого Володимира Путіна, який протягом одного дня висловив одразу кілька взаємовиключних позицій щодо переговорного процесу. Спочатку російський лідер заявив, що наразі не бачить жодних передумов для відновлення переговорів з Україною. Проте вже через кілька годин він заявив про готовність вести діалог на основі домовленостей, які раніше обговорювалися під час переговорів у Стамбулі. Такі різкі зміни риторики багато експертів розцінили як свідчення відсутності єдиної та послідовної стратегії Кремля щодо завершення війни.

    На думку української сторони, подібні суперечливі сигнали свідчать про те, що російське керівництво перебуває під дедалі більшим внутрішнім і зовнішнім тиском. Війна продовжує вимагати від Москви величезних фінансових ресурсів, мобілізаційних зусиль та політичних витрат. Одночасно посилюється міжнародна ізоляція Росії, а санкції Заходу дедалі відчутніше впливають на окремі сектори економіки.

    У Києві переконані, що справжній мир можливий лише за умови реальних переговорів, підкріплених конкретними діями, а не інформаційними кампаніями чи дипломатичними маневрами. Україна продовжує наполягати на необхідності поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та суверенітету держави як основи будь-якого майбутнього врегулювання.

    Зеленський також дав зрозуміти, що поступове зростання невдоволення всередині Росії може стати одним із факторів, які впливатимуть на подальші рішення Кремля. За його словами, що більше росіяни усвідомлюватимуть справжню ціну війни та її наслідки для власного майбутнього, то сильнішим буде суспільний запит на припинення бойових дій і пошук політичного виходу з конфлікту.

    На тлі активних бойових дій, дипломатичних дискусій та суперечливих заяв з боку Москви українська влада продовжує наголошувати, що двері для переговорів залишаються відкритими. Однак Київ очікує від Росії не чергових декларацій про готовність до діалогу, а конкретних кроків, які могли б засвідчити справжнє прагнення завершити найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни.

  • США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    Сполучені Штати Америки закликали Російську Федерацію негайно повернутися до переговорів та укласти мирну угоду з Україною, наголосивши, що подальше затягування війни лише погіршує становище Москви. З такою заявою під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй виступив заступник постійного представника США при ООН Ден Негрі.

    Виступ американського дипломата став одним із найгучніших під час засідання, скликаного на прохання України після чергової масштабної російської атаки. Негрі підтвердив, що Вашингтон залишається непохитним у підтримці українського народу та продовжить допомагати Україні захищати свою свободу, незалежність і територіальну цілісність.

    Представник США різко засудив російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових районах та об’єктах культурної спадщини. Особливу увагу він звернув на атаки, які завдали шкоди території Києво-Печерської лаври, підкресливши, що подібні дії є неприпустимими та становлять загрозу не лише для України, а й для світової культурної спадщини.

    За словами Негрі, війна триває надто довго і щодня приносить нові людські жертви. Саме тому, наголосив він, настав час переходити від бойових дій до реальної дипломатії та шукати шлях до припинення війни.

    Американський дипломат також послався на позицію президента США Дональда Трампа, яку той озвучив під час саміту країн «Групи семи». За словами Негрі, глава Білого дому чітко дав зрозуміти, що Росія повинна погодитися на мирну угоду та припинити війну.

    «Як чітко заявив президент Трамп під час саміту G7 минулого тижня, Росія повинна укласти угоду. Час не на боці Москви», — заявив представник Сполучених Штатів.

    Окрему частину свого виступу Негрі присвятив втратам, яких зазнає Росія внаслідок затяжної війни. За його словами, російська армія щомісяця втрачає близько 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Такі масштаби втрат, наголосив дипломат, свідчать про надзвичайно високу ціну, яку Кремль продовжує платити за своє рішення вести війну проти України.

    Крім людських втрат, Росія стикається зі зростаючими економічними проблемами. Представник США заявив, що російська економіка перебуває у складному становищі через наслідки війни, міжнародні санкції та дедалі більші витрати на військову кампанію. На його думку, ці фактори лише посилюватимуть тиск на Москву в найближчі місяці.

    Водночас Негрі звернув увагу на здатність України адаптуватися до викликів війни та впроваджувати інноваційні рішення на полі бою. За його словами, українські сили демонструють високий рівень технологічної гнучкості та ефективності, що дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючому противнику.

    Американський дипломат підкреслив, що подальша ескалація не здатна принести жодній зі сторін бажаного результату. На його переконання, єдиним шляхом до припинення людських страждань та відновлення стабільності залишається дипломатичне врегулювання.

    «Дипломатія і переговори, а не подальше кровопролиття, є єдиною відповіддю. Ніщо інше не зупинить ці безглузді вбивства», — наголосив Ден Негрі.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після масованого комбінованого удару Росії в ніч на 15 червня. Тоді окупанти випустили по українських містах десятки ракет різних типів та сотні ударних безпілотників. Унаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, а також постраждали мирні жителі.

    Під час засідання представники низки держав-членів ООН вкотре наголосили на необхідності припинення російської агресії та дотримання норм міжнародного права. США ж використали майданчик Ради Безпеки для того, щоб ще раз публічно підкреслити свою підтримку України та закликати Кремль до негайних переговорів.

    Заява про те, що «час не на боці Москви», стала одним із найжорсткіших сигналів на адресу Росії з боку Вашингтона за останній час. У США переконані, що продовження війни лише збільшуватиме втрати Росії на фронті, поглиблюватиме економічні труднощі та посилюватиме міжнародну ізоляцію країни. Саме тому, наголосив Ден Негрі, Кремль має якнайшвидше обрати шлях дипломатії та погодитися на мирну угоду, яка дозволить зупинити війну та врятувати тисячі людських життів.

  • Україна в ООН зробила гучне попередження світу та Росії

    Україна в ООН зробила гучне попередження світу та Росії

    Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час засідання Ради Безпеки ООН виступив із жорсткою заявою щодо подальшої реакції міжнародної спільноти на російську агресію. Український дипломат наголосив, що Київ протягом тривалого часу демонстрував готовність до дипломатичних рішень та закликав міжнародні інституції до активніших дій, однак відсутність реальних результатів змушує Україну замислюватися над можливістю перегляду власних підходів.

    За словами Мельника, вже понад рік Україна послідовно порушує питання необхідності повного та безумовного припинення вогню на майданчику Ради Безпеки ООН. Проте численні звернення та дипломатичні ініціативи не призвели до ухвалення рішень, які могли б наблизити завершення війни або створити дієві механізми примусу Росії до миру. Дипломат підкреслив, що в умовах, коли агресор продовжує щоденні атаки на українські міста, міжнародна спільнота не може дозволити собі залишатися в режимі спостереження.

    Мельник зазначив, що Україна залишається прихильницею мирного врегулювання конфлікту та готова до переговорів із Російською Федерацією за умови дотримання принципів міжнародного права та Статуту ООН. Водночас він наголосив, що прагнення до миру не повинно трактуватися як готовність нескінченно чекати на реакцію міжнародних структур. Саме тому Київ дедалі відвертіше сигналізує про необхідність конкретних рішень і практичних кроків з боку світової спільноти.

    «Наше терпіння не безмежне. Раді Безпеки варто подумати, наскільки довго можна використовувати підхід “почекаємо і побачимо”. Якщо це триватиме, не виключено, що Україна змінить свої підходи», – заявив український дипломат під час засідання.

    Заява пролунала на тлі триваючих російських атак проти українських міст та інфраструктури. Попри численні міжнародні заклики до припинення вогню, Росія продовжує масовані удари ракетами та безпілотниками, що призводить до нових жертв серед мирного населення. За оцінками міжнародних організацій, гуманітарна ситуація в Україні залишається надзвичайно складною, а кількість постраждалих цивільних продовжує зростати.

    Під час свого виступу Мельник також звернув увагу на наслідки війни для самої Росії. Він заявив, що навіть багаторівнева система протиповітряної оборони, яку російська влада роками створювала навколо Москви, більше не здатна гарантувати повний захист військових об’єктів. За його словами, дедалі частіші повідомлення про удари по території Росії свідчать про те, що війна, яку Кремль приніс в Україну, поступово повертається до країни-агресора.

    Український представник наголосив, що останнім часом навіть російські пропагандисти та наближені до влади коментатори змушені визнавати очевидне: наслідки розв’язаної Володимиром Путіним війни дедалі сильніше відчуваються всередині самої Російської Федерації. На думку Мельника, це є прямим результатом політики Кремля, який відмовляється припиняти бойові дії та продовжує ескалацію конфлікту.

    Окрему частину свого виступу дипломат присвятив питанню окупованих українських територій. Він наголосив, що жодні спроби Росії закріпити контроль над захопленими регіонами не матимуть успіху в довгостроковій перспективі. За словами представника України, міжнародне право залишається на боці Києва, а українська держава продовжить боротьбу за відновлення своєї територіальної цілісності.

    Наприкінці засідання Мельник звернувся безпосередньо до російського представника в Раді Безпеки ООН. Його слова стали одним із найемоційніших моментів виступу.

    «Вам ніколи не вдасться утримати окуповані землі. Ніколи. Забирайтеся з України якнайшвидше», – заявив дипломат.

    Виступ українського представника відбувся на тлі нових даних Організації Об’єднаних Націй щодо втрат серед цивільного населення. Згідно з інформацією ООН, травень 2026 року став найсмертоноснішим місяцем для мирних жителів України з квітня 2022 року. Унаслідок російських обстрілів, ракетних атак та ударів безпілотниками загинули щонайменше 274 цивільні особи. Такі показники свідчать про суттєве погіршення безпекової ситуації та зростання інтенсивності російських атак.

    На цьому тлі українська влада продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення політичного, економічного та військового тиску на Росію. У Києві наголошують, що без рішучих дій світової спільноти досягнення справедливого та стійкого миру залишається малоймовірним. Водночас українська сторона нагадує, що саме безкарність агресора та тривале зволікання з ухваленням рішень створюють умови для продовження війни та нових людських жертв.

    Заява Андрія Мельника в Раді Безпеки ООН стала одним із найжорсткіших сигналів України міжнародній спільноті за останні місяці. Вона засвідчила зростаюче розчарування Києва темпами реагування глобальних інституцій на російську агресію та водночас підтвердила, що Україна продовжує вимагати від світу не лише слів підтримки, а й конкретних кроків, здатних наблизити завершення війни та відновлення справедливого миру.