мистецтво – Сторінка 2

Позначка: мистецтво

Київські реставратори відновили унікальну плащаницю, яка пережила війну

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» представили унікальну реліквію — плащаницю початку XVIII століття, яка походить з Маріуполя. Святиня збереглася лише завдяки тому, що на момент повномасштабного вторгнення Росії перебувала на реставрації у Києві.

За даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші згадки про цю плащаницю датуються 1706 роком. Вона належить до періоду Кримського ханства та є свідченням духовного життя греків у Приазов’ї. Дату створення встановили за підписом із зазначенням року, донаторів та церкви.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

30 Жовтня, 2025
З Львівського палацу мистецтв викрали ілюстрацію до поеми Ліни Костенко

Під час 31-го Львівського міжнародного BookForum у Львівському палаці мистецтв сталася резонансна крадіжка — з виставки «Ілюстрації в олівці» зникла робота українського художника Сергія Якутовича. Про інцидент повідомили в артцентрі Павла Гудімова «Я Галерея», який разом із палацом мистецтв організував експозицію.

Родина митця спеціально надала цю картину для виставки в межах BookForum. Зниклий твір — ілюстрація до поеми Ліни Костенко «Берестечко». Представники галереї звернулися до відвідувачів та львів’ян із проханням допомогти у пошуках та поверненні мистецької роботи. Контактний номер для надання інформації: (066) 411-96-17.

Свідки зазначають, що картина висіла в дерев’яній рамці на стіні в холі другого поверху Львівського палацу мистецтв. За словами мистецтвознавиці Діани Клочко, твір зник пообіді 3 жовтня.

Сергій Якутович — видатний український графік і художник, який працював над понад 160 книжковими виданнями, а також над знаковими фільмами, серед яких «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «Молитва за гетьмана Мазепу» Юрія Іллєнка та «Тарас Бульба» Володимира Бортка. Його твори, створені у простій техніці олівця, увійшли до історії української графіки.

4 жовтня поліція Львівщини повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом ймовірної крадіжки. Правоохоронці провели огляд місця події та розпочали розслідування за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України — крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах. Винному загрожує до восьми років позбавлення волі.

6 Жовтня, 2025
Шевченківська премія: оголошено номінантів цього року

Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив список культурних діячів, номінованих у восьми категоріях, що пройшли до третього туру конкурсу. Підбиття підсумків відбудеться у березні, коли з цих кандидатів буде обрано переможців, які отримають найвищу державну нагороду за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

Зміни в номінаціях та нові правила

2024 рік приніс кілька нововведень, зокрема додавання нової категорії – “Декоративно-прикладне мистецтво”, що стало логічним кроком у відображенні ширшого спектру культурної діяльності в Україні. Проте, не обійшлося й без змін у вже існуючих номінаціях. Так, в категорії “Театральне мистецтво” з переліку претендентів були виключені дві вистави: опера “Діалоги кармеліток” Василя Вовкуна та вистава “Червона рута” Максима Голенка. Причина виключення “Діалогів кармеліток” пов’язана з порушенням термінів подачі заявок – прем’єра відбулася після встановленого граничного терміну.

Номінанти Шевченківської премії 2024

У категорії “Література” до третього туру потрапили роботи таких авторів, як Юрій Іздрик, Світлана Поваляєва, Мар’яна Савка та інші. Їхні твори охоплюють різноманітні жанри та теми, від поезії до прози, що дозволяє чітко відобразити широту літературного процесу в Україні.

В категорії “Літературознавство та мистецтвознавство” презентовано видання, що присвячені історії української літератури та її зв’язкам з іншими культурними традиціями, зокрема, робота Валерія Бітаєва, Владислава Корнієнка та Юрія Мосенкіса, яка розкриває багатовікову літературну спадщину України.

Публіцистика та журналістика представлена роботами Олександра Зінченка та Павла Казаріна, що висвітлюють важливі історичні та соціальні процеси, важливі для сучасного розвитку країни.

У сфері “Музичного мистецтва” цього року на премію подані такі знакові колективи та особистості, як гурт “Пиріг і Батіг” з альбомом “Зелений” та композитори Богдана Півненко і Олексій Шимко, чия музика залишає глибокий слід у культурному житті України.

Візуальні мистецтва традиційно привертають увагу вітчизняних та міжнародних глядачів своїми унікальними та емоційно насиченими творами. Виставка Віри Баринової “Крик мовчання” та інші роботи українських художників відображають складні соціальні та політичні теми, актуальні для нашого часу.

Кіномистецтво в цьому році відзначається повнометражним фільмом “Довбуш” Олександра Саніна, який уже став знаковим явищем у українському кінематографі.

Переможці будуть оголошені в березні

Усі ці талановиті митці продовжують рухатися до перемоги в одній з найпрестижніших національних премій, яка визнана не лише в Україні, але й за кордоном. Вручення Шевченківської премії традиційно відбудеться до 9 березня – Дня народження великого українця Тараса Шевченка.

Кандидати, які дійшли до цього етапу, вже здобули значну підтримку серед культурної спільноти та громадськості. Премія є важливою відзнакою, що підкреслює не лише майстерність митців, але й їхній внесок у збереження та розвиток національної ідентичності та культури України.

21 Січня, 2025
Антивоєнне графіті Бенксі “Жінка в протигазі” виставили в Києво-Печерській лаврі

Робота відомого британського художника Бенксі, що зображує жінку в протигазі, тепер експонується в Києво-Печерській лаврі. Зразок вуличного мистецтва, створений як антивоєнне мистецтво, доповнює контекст давньоруських графітів XI століття, які також можна побачити на території лаври.

Графіті відомого британського стритарт-митця Бенксі, яке він намалював на стіні в Гостомелі після деокупації і яке раніше намагалися вирізати та вкрасти вандали, відтепер зберігатиметься в Києво-Печерській лаврі. Поглянути на роботу можуть усі охочі. Про це повідомив Національний заповідник Києво-Печерська лавра на своїй сторінці у Facebook.

На графіті зображено жінку, яка стоїть у бігуді, халаті та протигазі з вогнегасником у руках перед розбитим і обгорілим вікном.

Антивоєнна робота Бенксі “Жінка в протигазі” зберігатиметься в лаврі

Фото: Facebook / kplavra

“Бенксі створив цю та інші роботи, щоби привернути увагу світу до України та жорстокості російських окупантів. Тепер його графіті зберігається там, де триває боротьба за українську культуру, історію та цінності для майбутнього”, — зазначили в лаврі.

Роботу британця розмістили поруч із давньоруським графіті — шаржем на одного з будівельників Успенського Собору, який створили в ХІ столітті під час зведення храму.

На виставці об’єднали ХХІ і ХІ століття

Фото: Facebook / kplavra

У лаврі зазначили, що графіті Бенксі символізує жах від злочинів Росії в Україні та антивоєнний протест, і роботу оберігатимуть від мародерства та знищення у звільненій від “духовної російської окупації” святині.

“Лавра сьогодні — це звільнений від “руского міра” культурний простір, де зберігаються не лише старовинні реліквії, а й створюються сучасні мистецькі проєкти”, — написали представники заповідника.

Повідомляється, що графіті зберігатиметься у “відкритих фондах”. Вільно оглядати роботу у фондосховищі можуть усі охочі.

7 Листопада, 2024
Корупція також мистецтво: чому мовчить автор “мазні” Софія Морозюк

Виявилось що “Мазня” молодої художниці Софії Морозюк це не про мистецтво, а про легалізацію коштів украдених на закупівлях Міністерства оборони сім’єю львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.

Про це повідомляє сайт 360UA NEWS

Нагадуємо, один із головних постачальників Міноборони Ігор Гринкевич, разом з сином Романом та дружиною виграв аж 23 тендери на постачання форми та білизни для української армії загальною сумою на понад 1,5 млрд грн. За поточним валютним курсом це майже 40 мільйонів доларів США.

Кошти від Міноборони сім’я Гринкевич отримала в повному обсязі, а ось свої зобов’язання перед військовими не виконали. Кілька місяців тому ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачання.

Біля тижня тому Ігор Гринкевич був затриманий під час спроби підкупу одного із керівників ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження. Гринкевич пропонував хабар одному з керівників ДБР у розмірі 500 тисяч доларів США.

Після затримання детективами ДБР старшого Гринкевича, в соціальних мережах вибухнув скандал пов’язаний з його невісткою: художницею Софією Морозюк. Зокрема, журналіст Євген Плінський першим звернув увагу на факти, що вкрадені Гринкевичами на військових контрактах кошти вкладаються в розкутку “неоднозначного” мистетства молодої харківської художниці Морозюк.

Разом з тим, фінансисти вбачають в мільйонних інвестиціях в так звану “творчість” нареченої Романа Гринкевича, не романтичні мотиви, а скоріше фінансові. Адже продаж “абстрактних” витворів мистецтва, на кшталт “мазні” Софії Морозюк поширений спосіб легалізації коштів отриманих злочинним шляхом. У випадку Гринкевичів – украдених на контрактах Міністерства оборони. Нагадуємо, мова йде про суму в районі 40 мільйонів доларів США.

Враховуючи факти, оприлюднені ДБР стосовно фабули кримінального провадження у справі Гринкевичів, зокрема, що ні одна із компаній які приймали участь у тендерах ніколи раніше не займались пошиттям одягу, ймовірно що Гринкевичі з самого початку не збирались поставляти одяг для МО, а просто привласнити кошти. Звісно, мало бути також розуміння, що після такого “кидка” їм прийдеться покинути Україну. По інформації джерел близьких до сім’ї Гринкевичів, вони збирались виїзджати до Європи.

Варто відзначити, що європейці досить прискіпливо відносяться до джерел, з яких були отримані капітали, тим паче мільйонні. Пройти комплаєнс та легалізувати вкрадені у Міноборони кошти Гринкевичі розраховували через “мазню” Софії.

Сама Морозюк не коментує ситуацію, більше того закрила доступ до свого аккаунта в Instagram. Чи усвідомлювала Софія ситуацію, думаємо що так. Адже в своїх інтерв’ю вона підтверджує, що її кар’єра та достаток стартанули після повномасштабного вторгнення (після заключення Гринкевичами контрактів з МО). Також, за її словами, вона малює по картині в день, а усвідомлюючи цінність таких абстракцій назвала свою першу персональну виставку “Мазня”.

Після суспільного резонансу виставку “Мазня” уже закрили. Тож наразі прийшла черга надати правову кваліфікацію діям Софії Морозюк правоохоронним органам.

6 Січня, 2024